ІІI. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ


НазваІІI. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ
Сторінка4/8
Дата07.04.2013
Розмір1.39 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Фізика > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8

10.10.З. Проведення штучного дихання.

До недавнього часу штучне дихання виконували ручними методами. Однак ці методи не забезпечували надходження достатньої кількості повітря у легені потерпілого. Тому останнім часом почали застосовувати більш ефективний метод штучного дихання: вдування повітря з легень (із рота) особи, яка надає допомогу, рот чи ніс особи, яку оживляють — «з рота в рот» («з рота в ніс»), при цьому можна забезпечити надходження в легені потерпілого набагато більше повітря (приблизно в 4 рази).

Техніка вдування повітря в рот чи в ніс полягає ось у чому.

Потерпілий лежить на спині. Особа, яка надає допомогу, до початку проведення штучного дихання повинна забезпечити вільний доступ повітря у легені через дихальні шляхи.

Голову потерпілого треба закинути назад, для чого підкладають одну руку під шию, а іншою рукою натискають на лоб.

Цим забезпечують відхід кореня язика від задньої стінки горлянки і відновлення прохідності дихальних шляхів. При вказаному положенні голови, як правило, рот розкривається.

Якщо у роті є слиз, його треба витерти хусткою чи краєм сорочки, намотаної на вказівний палець, ще раз перевірити, чи нема в роті сторонніх предметів, які треба видалити, після чого приступити до вдування повітря в рот чи в ніс.

При вдуванні повітря в рот особа, яка надає допомогу, щільно (можна через марлю чи хустинку) притискує свій рот до рота потерпілого, а своїм обличчям (щокою) чи пальцями руки, яка знаходиться на лобі, затискає йому ніс, щоб забезпечити поступлення всього вдувного повітря в його легені.

При неможливості повного охоплення рота потерпілого треба вдувати повітря в ніс, щільно закривши при цьому його рот.

Маленьким дітям вдувають повітря одночасно в рот і в ніс, обхопивши своїм ротом рот і ніс дитини, яку оживляють.

Вдування повітря роблять кожні 5-6 сек., що відповідає частоті дихання 10-12 разів за 1 хв. Після кожного вдування («вдиху») звільняють рот і ніс потерпілого для вільного виходу повітря з легень потерпілого — («видиху»).

  1. Зовнішній (непрямий) масаж серця.

Зовнішній (непрямий) масаж серця підтримує кровообіг, як при зупинці серця, так і при порушенні ритму його скорочень.

Для проведення непрямого масажу серця потерпілого треба покласти спиною на жорстку поверхню (лаву чи підлогу), оголити його грудну клітку: весь одяг, що заважає, і пояс розщіпають або знімають.

Особа, яка надає допомогу, стає збоку від потерпілого і займає таке положення, щоб мати можливість нахилитись над ним (якщо потерпілий лежить на підлозі — стає поряд на коліна). Визначивши місцеположення нижньої третини грудної клітки , накладає на неї основу долоні (подушечку) розігнутої кисті. Долоню другої руки накладає поверх першої і починає ритмічно натискати на нижній край грудної клітки. Натискати на грудну клітку треба різкими поштовхами: при цьому грудна клітка зміщується вниз (до спини) в сторону хребта на 3-5 см. Серце стискається, і з його порожнини витискається кров у кровоносні судини. Натискання необхідно здійснювати приблизно 1 раз на секунду.

Слід остерігатись натискання на закінчення ребер, тому що це може спричинити їх перелом. Не можна натискати нижче краю грудної клітки на м'які тканини; цим можна пошкодити розташовані в черевній порожнині органи і в першу чергу печінку.

Обов'язковою умовою забезпечення організму киснем при відсутності роботи серця є проведення штучного дихання одночасно з масажем серця. Натискання на грудну клітку утруднює її розширення при вдиху, тому вдування повітря проводять під час паузи, яку спеціально витримують через кожні 4-6 натискань на грудну клітку.

Як правило, проводити оживлення повинні дві спеціально навчених особи, кожна з яких може почергово виконувати штучне дихання і масаж серця, змінюючи одна одну через кожні 5-10 хв. Це менш стомливо, ніж безперервне проведення однієї і тієї ж процедури, особливо масажу серця.

При гострій потребі допомога може бути надана і однією особою, яка почергово робитиме штучне дихання і масаж серця в такому порядку.

Після двох-трьох глибоких вдувань повітря в рот (чи в ніс) потерпілого він робить 15 натискань на грудну клітку (масаж серця), після чого знову виконує 2-3 глибоких вдування повітря і розпочинає масаж серця і т.д. У випадку присутності іншої особи, не навченої методам оживлення, доцільно запропонувати їй провести штучне дихання шляхом вдування повітря як менш складну процедуру, слідкуючи, щоб вона правильно здійснювалась.

  1. Перевірка ефективності надання допомоги.

При правильному проведенні штучного дихання кожне вдування викликає розширення грудної клітки, припинення вдування спричиняє її спад, що супроводжується характерним шумом при виході повітря з легень потерпілого через рот і ніс. При затрудненні вдування треба перевірити чи вільні дихальні шляхи у потерпілого.

Ефект зовнішнього масажу серця проявляється в першу чергу в тому, що кожне натискання на грудну клітку викликає появу пульсу — на променевій артерії біля зап'ястя чи на сонній артерії на шиї (перевіряє особа, яка виконує вдування повітря).

При правильному проведенні штучного дихання і масажу серця у потерпілого з'являються такі ознаки оживання:

  • покращується колір обличчя — воно набуває рожевого відтінку замість сіро-землистого кольору з синюватим відтінком, який був до надання допомоги;

  • з'являються самостійні дихальні рухи, які стають все більш рівномірними по мірі продовження виконання заходів по оживленню;

  • звужуються зіниці.

Ступінь звуження зіниць може служити найбільш точним показником ефективності наданої допомоги. Вузькі зіниці вказують на достатнє постачання мозку киснем. Навпаки, коли зіниці починають розширюватись, то це вказує на погіршення кровообігу мозку і на необхідність покращення якості заходів по оживленню організму.

Додатковим корисним заходом є підняття ніг у потерпілого на 0,5 м від підлоги і залишення їх в такому положенні протягом всього часу масажу (для цього під ноги можна що-небудь підкласти), що сприяє кращому притоку крові в серце з вен нижньої частини тіла.

Штучне дихання і зовнішній масаж серця треба проводити до появи самостійного дихання і відновлення роботи серця у потерпілого.

Заходи щодо оживлення потерпілого необхідно проводити безперервно, доки не будуть досягнуті позитивні результати або не прибуде лікар.

Треба пам'ятати, що навіть короткочасне (протягом кількох секунд) припинення заходів по оживленню може призвести до непоправних наслідків.

При ураженні електричним струмом ні в якому разі не можна закопувати потерпілого в землю, це завдасть йому лише шкоди.

Навчіться надавати першу допомогу потерпілому від електричного струму. Ваше уміння в разі потреби допоможе врятувати життя людини.

10.11. Захист від статичної електрики

  1. Статична електрика - це сукупність явищ, що пов'язані з виникненням, накопиченням та релаксацією вільного електричного заряду на поверхні або в об'ємі діелектричних та напівпровідникових речовин, матеріалів та виробів. Виникнення зарядів статичної електрики є результатом складних процесів перерозподілу електронів чи іонів при стиканні двох різнорідних тіл (речовин).

  2. Захист від статичної електрики регламентовано НПАОП 0.00-1.29-97 " Правила захисту від статичної електрики", затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 за № 103.

Виникнення заряду статичної електрики (далі − заряд) відбувається при деформації, подрібненні (розбризкуванні) речовин, відносному переміщенні двох тіл, що знаходяться в контакті, шарів рідких або сипких матеріалів, при інтенсивному перемішуванні, кристалізації, випаровуванні речовин.

Можливість накопичення небезпечної кількості статичної електрики визначається як інтенсивністю виникнення, так і умовами стікання заряду.

Інтенсивність виникнення заряду в технологічному обладнанні визначається фізико-хімічними властивостями речовин, які перероблюються, та матеріалів, з яких виготовлено обладнання, а також параметрами технологічного процесу.

Процес стікання заряду визначається в основному електричними властивостями речовин, які перероблюються, навколишнього середовища та матеріалів, з яких виготовлене обладнання.

При відсутності необхідних умов для стікання заряду відбувається його накопичення, яке може призвести до

  • виникнення іскрових розрядів (електростатична іскробезпека);

  • безпосереднього впливу на людину (дія електростатичних полів та іскрових розрядів);

  • шкідливого впливу на технологічний процес або матеріали, які переробляються.

10.11.3. Заряди статичної електрики можуть утворюватись чи передаватись (контактним або індукційним шляхом) тілу людини. Якщо виникнуть іскрові розряди, то вони викликають фізіологічну дію у вигляді уколу чи незначного поштовху, які самі по собі не являють небезпеки для людини (сила струму розряду дуже мала). Однак, враховуючи неочікуваність такого розряду, у людини може виникнути переляк, внаслідок якого може відбутись рефлекторний рух, що в низці випадків призводить до травмування (робота на висоті, біля рухомих незахищених частин устаткування тощо).

Систематичний вплив електростатичного поля підвищеної напруженості негативно впливає на організм людини, викликаючи, в першу чергу, функціональні розлади центральної нервової та серце-судинної системи.

10.11.4. Захист від статичної електрики та її небезпечних проявів досягається трьома основними способами:

запобіганням виникнення та накопичення статичної електрики;

прискоренням стікання електростатичних зарядів;

нейтралізацією електростатичних зарядів.

Запобігти виникненню статичної електрики чи зменшити її величину можна заміною небезпечної технології, зменшенням швидкості руху речовини по трубопроводу, виготовленням поверхонь, що труться, з однорідних матеріалів.

Прискоренню стікання зарядів сприяє заземлення устаткування, збільшення електропровідності матеріалів шляхом нанесення на їх поверхню антистатичних добавок чи присадок, підвищення відносної вологості повітря.

Нейтралізація зарядів статичної електрики здійснюється внаслідок іонізації повітря індукційними, високовольтними, радіоактивними та комбінованими нейтралізаторами.


2.4. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ОБРОБКИ ПРОДУКТІВ І ОБСЛУГОВУВАННЯ ТОРГОВИХ ПРОЦЕСІВ

2.4.1. Загальні вимоги техніки безпеки до обладнання

для обробки продуктів

На підприємствах торгівлі і громадського харчування для обробки продуктів використовують електромеханічне і електронагрівальне обладнання. Безпечну експлуатацію його визначають такі нормативні документи: ГОСТ 12.2.003-91. "ССБП. Устаткування виробниче. Загальні вимоги безпеки", ГОСТ 12.2.124-91" "ССБТ. Устаткування продовольче. Загальні вимоги безпеки", "Правила охорони праці на підприємствах роздрібної торгівлі", "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії на підприємствах громадського харчування".

До експлуатації цього устаткування допускаються особи, навчені за програмою технічного мінімуму, що пройшли інструктаж на робочому місці та стажування. Вони повинні бути забезпечені інструкціями безпечної експлуатації обслуговуваного устаткування і ознайомлені під розписку з їх змістом.

Небезпека електромеханічного устаткування для обслуговуючого персоналу обумовлена наявністю в ньому електроприводу і робочих органів, які рухаються з великою швидкістю, а також і можливістю розлітання частинок оброблюваних сировини і продуктів.

Перед ввікненням машин в роботу необхідно перевіряти стан заземлення (занулення), цілісність ізоляції кабелю і елементів штепсельного роз’єму, надійність кріплення змінних механізмів, наявність і справність огорож, відсутність яких-небудь предметів у завантажувальних пристроях і робочих камерах.

Подачу продукту до робочого органу слід проводити, як правило, після випробування машини на холостому ходу. Для проштовхування продукту всередину бункера або робочої камери застосовують спеціальні пристосування (штовхачі, пестики, лопатки, шкрібники). Видалення продуктів, що заклинилися, або їх залишків здійснюється після повної зупинки двигуна і робочих органів машини. У разі виникнення стороннього шуму, підвищення температури поверхні електроприводу і кабелю живлення необхідно вимкнути машину.

Після закінчення роботи машину вимикають кнопкою «Стоп» або перемикачем на її корпусі, вимикають з електричної мережі кнопкою «Стоп» електромагнітного пускача або витяганням вилки з розетки і очищають від залишків продуктів.

Для теплової обробки харчової сировини і продуктів, отримання гарячої води і приготування напоїв на підприємствах використовують електронагрівальні апарати. Небезпека цих апаратів для обслуговуючого персоналу обумовлена наявністю пристроїв, що знаходяться під напругою, і джерел високої температури, а деяких з них – ще й можливістю руйнування робочої камери надмірним тиском пари. У конструкції електронагрівальних апаратів передбачені запобіжні захисні засоби для автоматичного вимкнення їх у разі відхилення параметрів від допустимих значень, а також сигнальні пристрої. Для видалення надлишків тепла, пари і газів деякі апарати мають мати місцеве вентиляційне відсмоктування.

Перед ввімкненням будь-якого апарату в роботу необхідно перевірити наявність і стан запобіжних захисних засобів і сигнальних пристроїв, заземлення (занулення) корпусу, а також цілісність ізоляції кабелю і елементів штепсельного роз'єму. Для кожного виду електронагрівальних апаратів розроблені особливі вимоги безпеки під час експлуатації.

Експлуатація таких апаратів має бути припинена у разі відмови запобіжних захисних засобів і сигнальних пристроїв, неконтрольованого підвищення температури електронагрівників, а деяких з них – у разі пониження рівня води нижче допустимого значення, надмірного підвищення тиску пари.

Після закінчення роботи електронагрівальний апарат вимикають перемикачем, що є на його корпусі, і вимикають з електричної мережі. Потім видаляють з нього залишки води або продукту.

Технічне обслуговування і ремонт електромеханічного і електронагрівального устаткування проводять за договором механіки ремонтно-монтажних комбінатів, сервісних організацій.

2.4.2. Правила безпечної експлуатації окремих видів електромеханічного обладнання для обробки продуктів

Машини для нарізування гастрономічних продуктів конструктивно розрізняються за способом подачі продукту до дискового ножа: під дією сили тяжіння і примусово.

Для нарізування гастрономічних продуктів використовуються машини типу МРГ- 300А і МРГУ- 370 (МРГУ- 370М).

Для безпечної експлуатації машини МРГ- 300А необхідно стежити за міцністю кріплення дискового ножа в корпусі і завантажувального лотка на важелі.

Забороняється експлуатація машини за відсутності або в разі пошкодження захисного кожуха, що захищає дисковий ніж. Завантаження машини продуктами слід проводити тільки тоді, коли зупинено електродвигун.

У машині МРГУ-370 дисковий ніж і передавальний механізм закриті захисним кожухом. Для заточування дискового ножа вона обладнана заточувальним пристроєм, який встановлений у верхній частині корпусу і закритий огорожею.

Безпечна експлуатація машини МРГУ-370 вимагає виконання таких вимог:

  • необхідно надійно закріплювати нарізувані продукти затискним пристроєм,

  • не можна втручатися в процес різання, коли працює електродвигун,

  • не можна тримати руки в зоні роботи знімача і скидача-укладальника,

  • слід завантажувати машину продуктами, коли зупинено електродвигун,

  • не допускається використовувати машину у разі відсутності захисного кожуха,

  • очищують ніж, знявши огорожу, за допомогою спеціального очищувача. Дисковий ніж можна знімати тільки спеціальним знімачем.

Машини для різання заморожених продуктів як робочий орган мають пилу або гільйотину. Найнебезпечніші машини зі стрічковими пилами. Для запобігання розриву полотна пили його не слід надмірно натягувати. Полотно треба встановлювати в середній частині ободів шківів. Щоб уникнути розлітання шматочків спилюваного продукту, рух робочої частини пили повинен бути направленим зверху вниз. Захист працівників від рухомих частин машини досягається використанням огорож.

Під час роботи продукт до полотна слід подавати рівномірно, без зайвих зусиль. Щоб уникнути нещасних випадків, не можна наближати руки до робочого органу ближче, ніж на 0, 1 м.

Небезпечним елементом у машині МРЗП, призначеній для різання стандартних заморожених безкісткових блоків рибного філе, субпродуктів і м'яса, є гільйотина з консольно встановленим тонким ножем. У цій машині для здійснення різання необхідно натиснути одночасно дві пускові кнопки. При цьому ніж з верхнього положення переміщається вниз, розрізаючи продукт, і потім знову повертається в початкове (верхнє) положення. Завдяки двокнопковому управлінню машиною виключається знаходження рук оператора в зоні роботи ножа. Під час експлуатації машини забороняється працювати без огорожі, зі знятими щитками і кожухами.

Для нарізання сортових розрубів м'яса (з кістками) і птиці використовуються машини типу МРСР. Ріжучі інструменти – гладке лезо (для різання м'яса) і пила (для різання кісток). Зміна ріжучого інструмента здійснюється за допомогою ножної педалі.

М'ясорубки випускають у вигляді машин з індивідуальним приводом (МР-250, МІМ-82) і у вигляді змінних механізмів МС2-70, УММ-2, ММП-ІІ-1 до універсального приводу. М'ясорубки різних видів мають однаковий принцип дії і трохи розрізняються за конструкцією.

Найнебезпечнішим елементом м'ясорубки є шнек. Для того, щоб під час завантаження продукту пальці працівника не діставали до шнека, завантажувальному пристрою надається форма лійки або лотка. Над горловинами м'ясорубок з діаметром завантажувальних отворів, більшим за 45 мм мають бути встановлені запобіжні кільця. Для проштовхування продукту в горловину завантажувальної тарілки мають використовуватися дерев'яні пестики.

Витягати шнек і ріжучий інструмент (ножі, гратки) з корпусів після виключення м'ясорубки слід виштовхувачем або спеціальним гачком.

Універсальний привід – це пристрій, в якому конструктивно об’єднані електродвигун і редуктор. Призначення його – приводити в дію змінні робочі механізми: м'ясорубки, овочерізки та ін. Універсальні приводи бувають стаціонарні і пересувні.

Перед початком роботи необхідно перевірити технічний стан приводу і надійність його кріплення до кришки столу чи станини-підставки. Якщо привід встановлений на візку, то необхідно зафіксувати гальмівний пристрій, що є на його колесах. Потім перевіряється справність заземлення приводу і правильність напряму обертання його робочого валу (напрям обертання вказаний стрілкою на кожусі редуктора). Далі встановлюють потрібний виконавчий механізм і міцно кріплять його в гнізді (горловині) приводу затискачем або гвинтами.

Після випробування роботи машини на холостому ходу вимикають привід і завантажують в неї підготовлені продукти. Встановлювати і знімати робочий механізм дозволяється тільки тоді, коли вимкнено електродвигун.

Необхідно дотримуватися заходів безпеки при експлуатації машин для перемішування і збивання продуктів, обробки їх тиском.

У фаршозамішувачах найбільш небезпечним елементом є вал з лопастями. Для запобігання травмуванню рук персоналу під час завантаження продукту фаршозамішувач МС8-150 має у верхній частині завантажувального отвору запобіжну хрестовину. Перед початком роботи перевіряють технічний стан універсального приводу і приєднаного до нього за допомогою хвостовика фаршозамішувача. Вивантажувальний отвір на торці робочого циліндра має бути щільно закритий. Завантаження змінного механізму продуктом проводять після перевірки роботи його на холостому ходу.

Під час експлуатації машини тістомісилки ТММ-1М захист працівників від рухомого важеля мішалки забезпечує корпус діжі. Положення візка з діжею на фундаментній плиті машини фіксується трьома циліндровими штирями. Щоб уникнути викидання тіста з діжі під час його замісу передбачені спеціальні захисні щити. У момент замісу щити опускаються вниз і щільно охоплюють діжу. При піднятті огорожі система блокування відключає електропривід.

У кремозбивальних машинах огорожею збивача є бачок мішалки. Під час роботи збивальних машин заборонено змінювати частоту обертання збивача (виняток становлять машини МВ-35М і МВ-6). Машина МВ-60 обладнана вимикачем, який в момент перемикання швидкостей відключає електродвигун.

У машинах змішувачів типу KB для приготування коктейлів робочий інструмент обертається всередині склянки, яка легко знімається, усуваючи небезпеку травмування рук працівників. Автоматичне увімкнення і вимкнення електродвигуна машини відбувається за допомогою мікровимикача під час установлення і зняття склянки.

У тісторозкатувальній машині МРТ-60М для запобігання потрапляння рук оператора до валів, що обертаються, встановлені над завантажувальним лотком запобіжні грати, що діють на мікровимикач. Перед розкачуванням тіста машину вмикають у роботу на холостому ходу і перевіряють спрацьовування електроблокування: поворот запобіжних грат на кут понад 5 ° повинен зупиняти електродвигун. З опусканням грат на місце контакти мікровимикача замикаються і електродвигун може бути знову ввімкнутий кнопкою "Пуск".

Небезпечними елементами хліборізки типу МРХ-200 є дисковий ніж і каретка із зігнутими голками. Для безпечної експлуатації хліборізки в її конструкції передбачені:

  • кожух захисту ножа і противаги, захисні грати – на завантажувальному лотку,

  • огорожа – на розвантажувальному лотку,

  • електроблокування для вимкнення електродвигуна у разі піднятих захисних грат і (або) незафіксованого клямкою в правому крайньому положенні приймального лотка,

  • конічне фракційне гальмо для гасіння кінетичної енергії частин, що обертаються.

У машині в зібраному вигляді усувається доступ до ножа, противаги, клиноремінної і ланцюгової передач. Під час експлуатації хліборізки необхідно дотримуватися певних правил. Перед вмиканням електродвигуна потрібно переконатися в тому, що приймальний лоток знаходиться в крайньому правому положенні і закріплений защібкою, а стопорний гвинт не утримує противаги, на якій встановлений дисковий ніж. Потім перевіряють роботу машини на холостому ходу: противага повинна обертатися за годинниковою стрілкою, якщо дивитися на неї з боку подачі хліба.

Забороняється вмикати машину зі знятим заточувальним пристроєм чи верхньою кришкою. З вимкнутим електродвигуном необхідно перевірити фіксацію рухомих частин фрикційним гальмом. Під час роботи машини не дозволяється виймати застряглі скибочки хліба. Після закінчення нарізки хліба електродвигун автоматично вимикається. Вивантаження нарізаного хліба слід проводити тільки тоді, коли відсунуто від корпусу машини розвантажувальний лоток.

Під час очищення та заточування ножа противага повинна бути зафіксована нерухомо щодо корпусу стопорним гвинтом. Дисковий ніж при цьому обертають рукояткою. Для очищення до ножа підводять скребки, для заточування – абразивні диски заточувального пристрою. Після очищення або заточування ножа противагу знімають зі стопора, а рукоятку закріплюють.

Дискова машина МИК-60 для розмелювання кави безпечна в експлуатації. Проте під час роботи на цій машині необхідно вжити додаткових заходів щодо зниження шуму і вібрації. Для уникнення пилоутворення на робочому місці необхідно щільно натягати пакет на вивантажувальну трубу.

2.7.3. Правила безпечної експлуатації окремих видів електронагрівального обладнання

На підприємствах торгівлі і громадського харчування використовують електронагрівальне обладнання різного функціонального призначення. Безпека цього устаткування під час роботи забезпечується в основному його конструкцією.

Електричні харчоварильні котли обладнані контрольно-вимірювальною і запобіжною апаратурою. На котлах встановлені електроконтактний манометр, подвійний запобіжний клапан, наповнювальна воронка і клапан-турбінка. За допомогою електроконтактного манометра автоматично підтримується в заданих межах тиск пари у пароводяній сорочці котла і здійснюється управління тепловим режимом його роботи. Нижнє і верхнє граничні значення робочого тиску пари задаються установкою у відповідні положення двох стрілок електроконтактного манометра, переміщуваних спеціальним ключем. Рухома стрілка в кожен момент часу показує фактичний тиск пари в паровій сорочці котла.

Якщо рухома стрілка збігається зі стрілками верхнього або нижнього граничних значень тиску пари, відбувається замикання електричних контактів, яке супроводжується відповідно зниженням або збільшенням потужності трубчастих електронагрівників у парогенераторі. Таким чином тиск пари в пароводяній сорочці котла підтримується в заданих межах.

Для скидання надмірного тиску пари (понад 150 кПа) з пароводяної сорочки і напуску в неї атмосферного повітря для охолодження апарата передбачено подвійний запобіжний клапан. У конструкції цього клапана передбачено важіль підриву парового клапана, який в процесі експлуатації може "прикипати" до сідла. За допомогою цього важеля паровий клапан слід періодично піднімати над сідлом. У подвійному запобіжному клапані є також повітряний клапан для видалення повітря з пароводяної сорочки котла в період його розігрівання. Ці клапани відкриваються і закриваються вручну.

У початковій стадії розігрівання котла цей клапан повинен знаходитися у відкритому положенні. Для контролю кількості води в парогенераторі служить кран рівня, встановлений у пароводяній сорочці котла на лінії гранично допустимого рівня води. На кришці неперекидних котлів встановлюється клапан-турбінка, який оберігає посудину для варіння від утворення в ній надлишкового тиску понад 2,5 кПа. Кришка неперекидних котлів урівноважується противагою, що дозволяє фіксувати її в будь-якому положенні.

У неперекидному котлі, наприклад КПЕ-100, елементи автоматичного управління тепловим режимом його роботи і захисту трубчатих електронагрівників від "сухого ходу", за винятком електроконтактного манометра, змонтовані на станції управління. На передній її панелі є кнопки "Пуск", "Стоп" і дві сигнальні лампи: "Ввімкнено" і "Немає води".

Автоматичний захист від "сухого ходу" оберігає котел від вмиканням, якщо зубчасті електронагрівники не повністю покриті водою, а також вимикає його від електричної мережі в разі пониження рівня води в пароводяній сорочці нижче за допустиму відмітку. В обох випадках спалахує сигнальна лампа "Немає води".

Для заземлення (занулення) металевого корпусу харчоварильного котла використовують окремий провідник, переріз якого має бути не меншим за переріз фазового провідника. Як окремий провідник заземлення (занулення) корпусу котла допускається використовувати сталеву трубу, в якій прокладений електричний кабель, що живить його.

У апараті пароварильному електричному секційному модульованому АПЭСМ-2 нагрівання води в парогенераторі здійснюється трубчастими електронагрівниками, потужність яких регулюється за допомогою пакетного перемикача. Захист трубчастих електронагрівників від "сухого ходу" і надмірного підвищення в парогенераторі тиску пари здійснюється за допомогою реле тиску РД-4. Подача пари у варильні камери регулюється шибером. Конденсат, що утворюється в процесі варіння, відводиться по трубопроводу в каналізацію. Є сигнальні лампи: "Немає води" і "Нагрівання". Передбачено захисне заземлення (занулення) корпусу апарату. Щоб уникнути опіків парою не допускається відкривати двері і верхню кришку апарата до його включення.

На підприємствах використовуються електричні кип'ятильники різної продуктивності. Вони мають однакові засоби, призначені для їх безпечної експлуатації.

Електричний кип'ятильник КНЕ-25 обладнаний блоком автоматики. Автоматика забезпечує захист від "сухого ходу", тобто неможливість вмикань трубчастих електронагрівників за відсутності або дуже низького рівня води в живильній коробці і кип'ятильній посудині. Автоматика здійснює також вимкнення трубчастих електронагрівників у разі надмірного пониження рівня води під час роботи кип’ятильника.

Крім автоматики захисту, в кип’ятильниках застосовується автоматика регулювання, що забезпечує вимкнення трубчастих електронагрівників за наповнення збірника окропу до верхньої заданої межі і включення їх після розбору окропу і пониження його рівня до нижньої заданої межі. Роботу автоматики забезпечують електрод "сухого ходу" на дні живильної коробки і електроди нижнього і верхнього рівнів у збірнику окропу.

У разі переповнення збірника окропу, порушення нормальної роботи живильного клапана або несправності автоматики регулювання окріп видаляється з апарата по сигнальній трубці в трап. Постійний рівень води в живильній коробці підтримується поплавковим пристроєм, який складається з поплавка, важеля і клапана, який керує подачею води з живильного трубопроводу. Кип'ятильник закритий зверху кришкою. Сигнальні лампи на корпусі кип'ятильника сповіщають про наявність напруги і роботу електронагрівальних елементів. Кип'ятильник має електромагнітний пускач. Заземлюючий дріт приєднують до заземлювального болта на корпусі апарата.

У експрес-кавоварках для запобігання підвищенню тиску пари у водонагрівальному котлі понад гранично допустиме значення передбачено запобіжний клапан. Тиск пари в котлі контролюється за манометром, рівень води – через водомірне скло. Водонагрівальний котел сполучений з водопровідною мережею поплавковим клапаном, за допомогою якого в ньому підтримується постійний рівень води.

Для миття посуду використовуються посудомийні машини різних видів. Найбільшу потенційну небезпеку при експлуатації становлять посудомийні машини безперервної дії, наприклад ММУ-2000. У цій машині секції завантаження і вивантаження посуду утворені настилом конвеєра і облицювальними листами. Секція миття – це тунель, утворений настилом конвеєра і кожухом, що має троє підйомних дверцят. Ванни закриті гратами. Сходження посуду з конвеєра не допускає дія встановленого на ньому кінцевого вимикача. Передбачено захист від ураження електричним струмом.

Температура в секції миття реєструється двома термометрам УТ-200. У ванні первинного обполіскування термосигналізатор ТСМ-100 регулює роботу трьох електронагрівальних елементів і утримує температуру води в межах 58...62°С. Рівень води у ваннах підтримується датчиками рівня і соленоїдними клапанами.

У ванну для миття миючий розчин подається з бачка циклічно через соленоїдний клапан. Температура води у водонагрівачі для зони повторного обполіскування підтримується термосигналізатором ТСМ-100 в межах від 82 до 96°С.

На панелі управління є тумблер для перемикання режимів роботи ("Наладка" і "Робота"), три кнопки управління /«Підготовка", "Пуск", "Стоп") і три сигнальні лампи ("Мережа", "Мити не можна", "Робота").

Перед запуском в роботу будь-якої посудомийної машини перевіряють надійність заземлення, справність огорожі і працездатність вузлів. Щоб уникнути опіків гарячою водою і парою, забороняється під час роботи відкривати дверці секції миття. Не допускається експлуатація машин з несправними засобами захисту, регулювання і сигналізації. Після закінчення роботи необхідно вимкнути машину з мережі, перекрити вентилі водопровідних магістралей, злити воду з ванн і провести санітарну обробку всіх вузлів.

Сьогодні на підприємствах використовують електричні сковороди з безпосереднім обігрівом (СЕСМ-0,2, СЕ-0,45 та ін.). Сковорода СЕ-0,45 є прямокутною чашею, встановленою на фермі й облицьованою з усіх боків сталевими листами. Касети з електронагрівниками, що знаходяться під дном чаші, недоступні для обслуговуючого персоналу. Температура поверхні для смаження регулюється автоматично за допомогою датчика – реле температури.

Горизонтальне і похиле положення чаші сковороди контролюють кінцеві вимикачі. Зверху чаша закрита кришкою. Механізм підйому кришки блокується з вимикачем електродвигуна для перекидання чаші сковороди: перекидання чаші можливе тільки в разі відкритої кришки. Під час перекидання чаші електронагрівники автоматично вимикаються з мережі. На пульті управління розташовані кнопки включення механізму перекидання чаші і повернення її в початкове положення, а також лампа, яка сигналізує про включення нагріву. На корпусі електросковороди наявний заземлювальний затискач, до якого приєднують заземлюючий провідник.

Видалення газів і пари з робочого простору здійснюється за допомогою місцевого вентиляційного відсмоктування.

На підприємствах нерідко використовуються автомати для смаження, наприклад, АЖ ЗП-М. В автоматі за допомогою суцільних огорож усувається доступ у небезпечні зони (до механізмів передач, до шнека, формуючого пристрою і обсмажувальної ванни). Пневматична система забезпечує постійний тиск повітря в дозаторі тіста (максимальний тиск в ресивері 300 кПа). Роботою електродвигуна компресора управляє реле тиску. Для підтримання у ванні для смаження постійної температури олії (180...190°С) автомат має електроконтактний термометр. Система подачі олії забезпечує постійний рівень її у ванні для смаження за допомогою нижнього і верхнього контактів реле рівня.

Від невеликих, але тривалих навантажень двигуни автомата захищені тепловими реле, від струмів короткого замикання – плавкими запобіжниками.

Передбачається захисне заземлення (занулення) корпусу автомата. Вентиляційна система забезпечує видалення пари і газів з ванни для смаження.

Теплова обробка продуктів може проводитися в надвисокочастотних печах. У НВЧ-печі "Дніпрянка-1" є небезпечні напруги 220 В і 4000 В, а також генератором створюються надвисокочастотні випромінювання. Піч має два блокування, одне з яких забезпечує вимкнення напруги на генераторі (магнетроні) внаслідок натиснення ручки дверцят робочої камери, інше – внаслідок відкриття цих дверцят. Тривалість теплової обробки продукту задається за допомогою реле часу. Захист магнетрона від перегріву здійснюється термовимикачем, який в аварійному режимі розриває коло його живлення. Електричне коло печі захищене плавким запобіжником. Не допускається експлуатація НВЧ-печі зі знятим кожухом, відкритими дверцятами робочої камери, пошкодженою сіткою дверцят, а також за відсутності в ній піддону і (або) продукту.

Під час експлуатації НВЧ-апаратів забороняється використовувати посуд: металевий, з фольги, а також з декоративним малюнком, виконаним металізованою фарбою.

У гарячих цехах для теплової обробки продуктів використовують електричні плити з відкритою поверхнею для смаження. Електричні плити (ПЕ-0,51-0,1, ПЕТ-0,51-0,1, ПЕСМ-4 та ін.) розміщують в гарячих цехах з урахуванням вимог пожежної безпеки. Для зниження небезпеки опіків по периметру плити встановлюються на кронштейнах металеві поручні. Поверхня для смаження повинна бути рівною, гладкою, без тріщин і знаходитися на одному рівні з бортовою поверхнею. Інтенсивність і температура нагрівання конфорок регулюються пакетними перемикачами. Температура в шафі для смаження плити підтримується автоматично вбудованим в його стінку терморегулятором.

У колі живлення кожної електроплити установлені плавкі запобіжники і магнітний пускач. Передбачено заземлення (занулення) металевих елементів конструкції плити· Для видалення газів і пари, що утворюються за теплової обробки продуктів, використовується місцеве вентиляційне відсмоктування.

Під час експлуатації плит необхідно максимально заповнювати поверхню наплитним посудом для смаження з метою зниження тепловтрат та обмеження інфрачервоного теплового випромінювання. На нагріті конфорки не повинна потрапляти рідина, щоб уникнути утворення в них тріщин, які виникають внаслідок різких перепадів температури і зволоження їх електроізоляції.

2.4.4. Загальні вимоги безпеки до устаткування для обслуговування

торгових процесів

Більшість машин (апаратів) для обслуговування торгових процесів (електронні реєструючи апарати, вагові торгові чекодрукувальні комплекси, електронні ваги, персональні ЕОМ та ін.) виготовляються в настільному варіанті. Живлення здійснюється від мережі змінного струму напругою 220 В. Підведення електроенергії до машин і апаратів здійснюється гнучким кабелем з гумовою ізоляцією через штепсельний роз'єм. Кабель, використовуваний для ввімкнення в машину дистанційного пульта та інших апаратів, захищають від пошкоджень гнучкою металевою опліткою. Захист машин (апаратів) від перевантажень в електричній мережі і коротких замикань забезпечується за допомогою плавких запобіжників або автоматів.

Конструкція машин безпечна: всі рухомі частини, що обертаються, змонтовані в корпусі і надійно захищені. У схемах більшості машин (апаратів) використовується постійний струм низької напруги. Захист від ураження електричним струмом забезпечується заземленням корпусу кожної машини через заземлюючу жилу кабелю і відповідні контакти триполюсного штепсельного з'єднання.

Настільні апарати перед початком роботи міцно і надійно встановлюють (на чотири опори) на горизонтальній поверхні в місцях, де усунуто пряму дію на них джерел тепловиділення. Органи управління повинні знаходитися на висоті 0,63...1,1 м від рівня підлоги. Для розміщення кожного апарата виділяється згідно інструкції по його експлуатації певна площа. Для розміщення одного електронного реєструючого апарата необхідне робоче місце площею, не меншою 2 м2.

Перед ввімкненням машини (апарата) в мережу необхідно перевірити цілісність кабелю і штепсельного роз'єму, наявність заземлення, відповідність плавкого запобіжника напрузі в мережі.

Не дозволяється експлуатація машин (апаратів) зі знятими, відкритими або пошкодженими огорожами на їх корпусі.

Під час роботи необхідно стежити за тим, щоб в машину (апарат) не потрапили металеві предмети (наприклад, скріпки), які можуть викликати коротке замикання в електричній схемі. На клавішну панель і корпус машин та апаратів не повинна потрапляти волога.

Під час роботи на персональних ЕОМ необхідно вимкнути зовнішнє підсвічування екрана. У полі зору оператора повинен бути встановлений захисний екран з прозорого матеріалу.

Щоб уникнути опіків під час роботи на комплексі для друкування чеків, приклеювання етикетки на упакований продукт проводиться натисненням ним на пристрій для приклеювання етикетки.

Забороняється залишати без нагляду ввімкнені в електричну мережу машини і апарати.

Після закінчення роботи машину (апарат) необхідно вимкнути з електричної мережі і закрити чохлом.

До роботи на машинах (апаратах) допускаються особи, що вивчили інструкції з експлуатації устаткування, а також пройшли інструктаж з техніки безпеки при роботі з електронною апаратурою.

Технічне обслуговування і ремонт устаткування для обслуговування торгових процесів проводять фахівці сервісних організацій.

На кожну машину повинен бути формуляр, в який заносять відомості про всі ремонтні та післяремонтні налагоджувальні операції.

На підприємствах ведеться журнал обліку устаткування. Журнал заповнює особа, відповідальна за все устаткування підприємства, а також працівники, закріплені за окремими машинами (апаратами).
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Шановні пані та панове, керівники підприємств, підприємці та бізнесмени!
Побутова техніка та прилади; вбудована техніка та інше кухонне обладнання; кондиціонування; опалення; охоронне та пожежне обладнання;...
Техніка безпеки під час роботи з комп'ютером і правила поведінки...
Техніка безпеки під час роботи з комп'ютером і правила поведінки в комп'ютерному класі. Робота з програ­мою на розвиток пам'яті Як...
Техніка безпеки під час роботи з комп'ютером і правила поведінки...

ПЛАН КОНСПЕКТ проведення заняття з первинної підготовки пожежних...
Загальні положення правил безпеки праці в ДПО:інструктажі з питань охорони праці, порядок розслідування нещасник випадків, порядок...
Прикладне програмне забезпечення загального призначення (34 год.)
Техніка безпеки під час роботи на комп'ютері. Призначення презентації та її елементи. Структура слайду л
Заголовок, будова тексту. Абзац. Word Pad
Техніка безпеки при роботі з комп’ютером. Правила поведінки у комп’ютерному класі. Програма «Розгорни серветку»
Програма вивчення дисципліни „ Сходинки до інформатики” /2 4
Техніка безпеки при роботі з комп’ютером і правила поведінки в комп’ютерному класі. Перегляд комп’ютерного мультфільму
ЗАТВЕРДЖУЮ Т. в о. начальника 16 ДПРЧ ТУ МНС у Миколаївській області капітан сл цив зах
ТЕМА: Розрахунок повітря ізолюючих протигазів. Оснащення ланки ГДЗС. Техніка безпеки при проведенні розвідки ланкою ГДЗС
Конспект уроку для другого класу інтегрованого курсу «Сходинки до інформатики»
Тема. Техніка безпеки при роботі з комп’ютером. Правила поведінки в комп’ютерному класі. Перегляд комп’ютерного мультфільму
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять по спеціальній підготовці з особовим...
ТЕМА: Техніка безпеки і надання першої медичної допомоги постраждалим при роботі на об‘єктах, пов‘язаних з застосуванням СДОР
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка