обладнання, що працює під тиском, у межах допустимих показників.
Запобіжні пристрої.
Вимоги до запобіжних пристроїв:
вони повинні бути сконструйовані й виготовлені з урахуванням відповідних вимог щодо і та випробувань обладнання таким чином, щоб вони були надійними й відповідали передбаченим умовам експлуатації;
вони не повинні виконувати будь-які інші функції за винятком випадків, коли це ніяк не впливає на запобіжні функції;
вони повинні відповідати основним вимогам конструювання з позицій необхідного й надійного захисту.
До цих вимог належать, особливо, врахування помилкових дій персоналу, стійкість при відмові забезпечення запасу міцності, резервування, різнобічність і автоматичний нагляд.
Прилади для обмеження тиску.
Ці прилади повинні конструюватись таким чином, щоб експлуатаційний тиск не перевищував максимально допустимого значення PS.
Прилади для контролю температури.
Ці пристрої повинні відповідати вимогам безпечного проектування і мати належний діапазон вимірювань з урахуванням встановленого часу реагування.
Безпека при пожежі.
Обладнання, що працює під тиском, особливо з урахуванням його призначення, повинно так сконструйоване, а в окремих випадках таким чином оснащено, щоб у випадку зовнішньої пожежі забезпечувалось додержання вимог щодо мінімізації шкоди.
Процедури виготовлення.
Виробник повинен забезпечити виконання вимог, передбачених на стадії проектування, застосовував належну техніку і технологічні процеси.
При підготовці деталей не допускаються пошкодження, подряпини чи відхилення механічних властивостей, які можуть вплинути на безпечність обладнання, що працює під тиском.
Нерознімні з'єднання матеріалів і суміжних частин не повинні мати поверхневих і внутрішніх пошкоджень (дефектів), які можуть вплинути на безпеку обладнання, що працює під тиском.
Властивості нерознімних з'єднань повинні відповідати мінімальним показникам властивостей матеріалів, що з'єднуються, за винятком випадків, коли при розрахунках конструкцій спеціально враховував інші значення відповідних показників.
Нерознімні з'єднання тих частин обладнання, що працює під тиском, які важливі для стійкості всього виробу щодо тиску, а також самі частини, що з'єднуються, повинні виготовлятись належно підготовленим кваліфікованим персоналом за досконалими технологічними процесами. Атестація персоналу виготовлення обладнання здійснюється згідно:
НПАОП 0.00-1.16-96 «Правила атестації зварників», затверджені наказом Держнаглядохоронп^ України від 19.04.96 за №61, зареєстровано Мін'юст України 31.05.96 за №262/1287;
НПАОП 0.00-1.27-97 «Правила атестації фахівців неруйнівного контролю», затверджені наказав Держнаглядохоронпраці України від 6.05.97 за №118, зареєстровані Мін'юст України 2.09.97 №374/2178;
НПАОП 0.00-6.14-97 «Порядок сертифікації персоналу з неруйнівного контролю», затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.08.97 за №220, зареєстровані Мін'юст Україк 22.10.97 за №514/2318, внесені зміни затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.10.2007 за №220, зареєстровані Мін'юст України 30.10.2007 за 1226/14493.
Технологія виконання нерознімних з'єднань (технологія зварювання) повинна бути атестована у відповідності до вимог НПАОП 0.00-1.07-94, НПАОП 0.000-1.08-94, НПАОП 0.00-1.11-98 та НПАОП 0.00-1.26- 96.
Неруйнівний контроль нерознімних з'єднань частин обладнання, що працює під тиском, повинен проводитись кваліфікованим та атестованим персоналом згідно з НПАОП 0.00-1.16-96, НПАОП 0.00-1.27-97 та НПАОП 0.00-6.14-97. При виготовленні обладнання III і IV категорій атестація цього персоналу повинна бути засвідчена незалежним органом з атестації персоналу згідно з НПАОП 0.00-6.14-97.
Контрольні випробування (приймально-здавальні випробування).
Приймання обладнання, що працює під тиском, повинно включати випробування тиском, яке, як правило, проводиться у формі випробування гідростатичним тиском. Якщо гідростатичне випробування недоцільне або не може бути проведене, проводяться інші випробування, ефективність яких доведена. Перед їх проведенням потрібно здійснити додаткові випробування, наприклад, методами.
Маркування і етикетування.
Для всіх видів обладнання, що працює під тиском повинно бути маркування.
За необхідності слід передбачити попереджувальні написи з застереженнями щодо неналежного поводження, яке може мати місце, виходячи з досвіду.
Матеріали, які використовуються для виготовлення обладнання, що працює під тиском, якщо вони не підлягають заміні, повинні бути розраховані на всю тривалість життя обладнання. Матеріали для виготовлення, монтажу і ремонту обладнання, що працює під тиском, та його елементів повинні вибиратись у відповідності до вимог НПАОП 0.00-1.07-94, НПАОП 0.00-1.08-94, НПАОП 0.00-1.11-98, НПАОП 0.00-1.26-96 або бути допущені до експлуатації при виробництві обладнання, що працює під тиском, у відповідності до вимог вищезгаданих НПАОП.
Виробник обладнання, що працює під тиском, повинен провести підтвердження відповідності кожного виробу, перед введенням його в обіг, за одним із модулів.
Процес підтвердження відповідності обладнання, нанесення НЗВ проводиться з урахуванням категорії, до якої належить обладнання. Відповідно до категорії обладнання до нього застосовуються різні процедури (модулі) підтвердження відповідності.
Технічна документація повинна охоплювати всі стадії проектування, виробництва і застосування продукції та давати можливість оцінити її відповідність вимогам Технічного регламенту.
Технічна документація повинна містити:
-
загальний опис виробу;
конструкцію, виробничі креслення, схеми елементів, блоків, ланцюгів тощо;
описи і пояснення до креслень, схем і такі, що стосуються функціонування виробу;
список стандартів з переліку національних стандартів і опис рішень, прийнятих на виконання вимог Технічного регламенту, якщо згадані стандарти не були застосовані;
результати проектних розрахунків, випробувань тощо;
звіти про випробування продукції;
дані про атестацію персоналу згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.16-96, НПАОП 0.00-1.27-97 та НПАОП 0.00-8.14-97.
Уповноважений орган проводить експертизу технічної документації з метою підтвердження того, що типовий зразок обладнання, що працює під тиском, виготовлено згідно з технічною документацією.
При цьому уповноважений орган повинен:
провести експертизу та перевірку технічної документації як щодо конструкції, так і щодо процесу виготовлення;
погодити застосування матеріалів іноземного виробництва та матеріалів, виготовлених за новітніми технологіями, якщо чинні стандарти на них не поширюються та вони не входять до переліку дозволених матеріалів, згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.07-94, НПАОП 0.000-1.08-94, НПАОП 0.00- 1.11-98 та НПАОП 0.00-1.26-96, а також перевірити свідоцтва, надані виробником матеріалу;
перевірити, чи атестована технологія виконання нерознімних з'єднань згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.07-94, НПАОП 0.000-1.08-94, НПАОП 0.00-1.11 -98 та НПАОП 0.00-1.26-96;
перевірити належну атестацію персоналу, який здійснює нерознімні з'єднання і неруйнівний контроль згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.16-96, НПАОП 0.00-1.27-97 та НПАОП 0.00-8.14-97.
Уповноважений орган визначає елементи обладнання, які були спроектовані згідно з відповідними стандартами з переліку національних стандартів, а також елементи, які були спроектовані без застосування відповідних положень цих стандартів.
Якщо виробник застосував стандарти з переліку національних стандартів, уповноважений орган здійснює необхідні дослідження і випробування для перевірки застосування цих стандартів.
Система управління якістю вважається такою, що відповідає цим вимогам, у разі впровадження виробником гармонізованого державного стандарту України ДСТУ ISO 9001 -2001.
Нанесення національний знак відповідності (НЗВ) на обладнання, яке відповідає вимогам «Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском», проводиться згідно з «Описом та правилами застосування національного знака відповідності», затвердженими Постановою від 29.11.2001 № 1599.
Державний орган, на який покладено функції технічного регулювання в галузі обладнання, що працює під тиском, уживає належних заходів для того, щоб уведення в обіг і експлуатацію зазначенного обладнання не створювало загрози для безпеки й здоров'я людей, тварин, рослин, а також майна та довкілля. Це досягається за умови виконання вимог технічної документації щодо монтажу, технічного обслуговування і використання обладнання за призначенням.
Обладнання, що працює під тиском, яке виготовляється за кордоном і вводиться в території України, також має відповідати вимогам «Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском».
Згідно з НПАОП 0.00.-1.07-94 «Правила будови і безпечної експлуатації посудини, що працюють під тиском» після монтажу та до пуску в експлуатацію посудини проходять реєстрацію і технічне опосвідчення ЕТЦ Дергірпромнагляду.
0бсяги, методи і періодичність технічних опосвідчень посудин мають визначатись підприємством-виробником і вказуватися в паспорті та інструкції з монтажу і експлуатації. При відсутності таких періодичні технічні опосвідчення проводяться:
посудин, що не підлягають реєстрації в ЕТЦ - зовнішній і внутрішній огляд раз в 1-2 залежно від умов праці, а гідравлічні випробування раз на 8 років;
посудини, зареєстровані в ЕТЦ - зовнішній і внутрішній огляд відповідальним за без експлуатацію раз на 1-10 років, і експертом ЕТЦ раз на 4-10 років, а гідравлічні випробу раз на 8-12 років залежно від призначення посудини та умов експлуатації.
Посудини, що працюють з речовинами 1 і 2 класів небезпечності, до початку внутрішнього огляду чи виконання всередині них будь-яких робіт мають бути оброблені і нейтралізовані відповідно до інструкції безпечного ведення таких робіт.
Позачергові технічні опосвідчення посудин проводяться, якщо посудина не експлуатуй більше 12 місяців, була демонтована і встановлена на іншому місці, за вимогою інспектора Держгірпромнагляду та в інших випадках, передбачених Правилами.
Позачергове технічне опосвідчення проводиться також, якщо посудина відпрацювала розрахунковий період служби. У цьому випадку до проведення гідравлічних випробувань здійснюється експертне обстеження (технічне діагностування) посудини ЕТЦ або спеціалізованою організацією, що дозвіл Держгірпромнагляду України, отриманий в установленому порядку.
Пуск в експлуатацію посудини, що підлягають реєстрації в ЕТЦ, проводиться за наказом власника підприємства, виданим за результатами технічного опосвідчення і проведеного експертом обстеження готовності посудини та відповідності обслуговування, нагляду і установлення вимогам проекту і Правил.
На підприємстві наказом власника призначається особа (інженерно-технічний працівник), з нагляду за станом і безпечною експлуатацією посудин, укомплектовується необхідний штат працівників. Персонал, що здійснює експлуатацію посудини, повинен пройти спеціальне навчання, перевірку знань і мати відповідне посвідчення.
3.3. Вимоги до безпечного застосування підіймально-транспортного устаткування
Основний нормативний документ, який встановлює вимоги добудови, виготовлення, установлення, монтажу, демонтажу, налагодження, експлуатації, ремонту, реконструкції та модернізації вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, а також вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари та колисок є НПАОП 0.00-1.01-07 «Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів», затверджений наказом Держгірпромнагляду України від 18.06.2007 N 132, зареєстрований у Мін'юсті України 09.07.2 за № 784/14051.
Дія цих Правил поширюється на:
вантажопідіймальні крани всіх типів; крани-екскаватори, призначені для роботи з гаком або електромагнітом, однорейкові візки; ручні та електричні талі; кранові підйомники; лебідки для підіймання вантажу і (або) працівників; колиски для підіймання працівників; вантажозахоплювальні органи (гаки грейфери, вантажопідіймальні електромагніти, кліщові захвати тощо); знімні вантажозахоплювальні пристрої: тару, за винятком спеціальної тари, що застосовується в металургійному виробництві (ковші, мульди, виливниці тощо), у морських і річкових портах, вимоги до якої встановлюються галузевими правилами або нормами.
Вимоги цих Правил у частині вимог до будови поширюються на вантажопідіймальні крани і машини, кранові колії, засоби доступу та площадки, колиски для підіймання працівників, тару, вантажозахоплювальні органи і пристрої, що виготовлені після введення в дію цих Правил, а в частині вимог до виготовлення, монтажу, демонтажу, налагодження, експлуатації, ремонту, реконструкції та модернізації − також і на ті, що перебувають в експлуатації.
Основні види небезпеки, небезпечних ситуацій та небезпечних випадків, що можуть виникнути під час нормальної експлуатації та в разі порушення умов нормальної експлуатації вантажопідіймальних кранів і машин, вантажозахоплювальних пристроїв, тари і колисок і які становлять небезпеку для обслуговувального і ремонтного персоналу:
а) механічні види небезпеки, пов'язані з підіймальними операціями вантажопідіймальними кранами і машинами, вантажозахоплювальними пристроями, тарою і колисками;
б) механічні види небезпеки, пов'язані зі складовими частинами вантажопідіймальних кранів і машин, вантажозахоплювальними пристроями, тарою і колисками, з вантажами, що переміщуються, і зумовлені, наприклад формою (гострі крайки, ріжучі елементи, гострокінцеві частини тощо), місцем установлення, масою та стійкістю (потенційна енергія частин, що можуть бути урухомлені під дією сили ваги), масою та швидкістю (кінетична енергія частин під час контрольованого чи неконтрольованого рухів), пришвидшенням, недостатньою механічною міцністю, що може призвести до небезпечних поломок чи до руйнувань, накопиченням енергії усередині вантажопідіймального крана чи машини (у пружних елементах, у рідинах, газах, що перебувають під тиском, в умовах вакууму), порушенням безпечних відстаней;
в) електричні види небезпеки можуть призвести до травм або смерті від електрошоку чи опіків, а також до того, що внаслідок фактора несподіваності, викликаного електричним ударом, працівник упаде (чи упустить інструмент, речі, матеріали тощо) з причини;
г) термічні види небезпеки, що призводять до опіків, обмороження та інших травм;
ґ) небезпека, спричинена шумом;
д) небезпека, спричинена вібрацією, може призвести до значних порушень здоров'я (розлад судинної та нервової систем, порушення кровообігу, хвороби суглобів тощо);
е) небезпека, спричинена матеріалами, речовинами (та їх компонентами), що їх використовує або виділяє кран, що працює, а також вантажами, які він переміщує;
є) небезпека, спричинена знехтуванням ергономічних вимог і принципів під час розроблення машин:
ж) небезпека, спричинена несподіваним пуском, несподіваним перевищенням швидкості тощо;
з) небезпека, спричинена помилками (дефектами) під час складання або монтажу крана чи машини;
и) небезпека, спричинена поломками під час роботи;
і) утомного руйнування;
ї) критичного спрацювання; і й) небезпека, спричинена предметами, що падають (інструменту, деталей крана, речей і обслуговувального і ремонтного персоналу тощо);
к) небезпека, спричинена поступальним рухом крана, машини, вантажних візків;
л) небезпека, пов'язана із системою керування;
м) небезпека, пов'язана з джерелами та передаванням енергії;
н) небезпека, пов'язана з третіми особами ( несанкціонований запуск або експлуатація, відсутність або і невідповідність візуальних або звукових попереджувальних сигналів);
о) небезпека, пов'язана з несприятливими природними факторами.
Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для роботи у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах, мають відповідати вимогам "Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок", затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політикиУкраїнивід21.06.2001 за № 272 і чинним НД.
Клас вибухо- і пожежонебезпечної зони, категорія та група вибухонебезпечної суміші зазначаються в паспорті вантажопідіймального крана чи машини, а також у настанові з експлуатації.
Ризики обслуговувального і ремонтного персоналу від впливу вищенаведеної небезпеки повинні бути унеможливлені або зведені до мінімуму за рахунок виконання запобіжних заходів, спрямованих на унеможливлення прогнозованих ризиків та забезпечення безпеки під час виготовлення, Встановлення, монтажу, демонтажу, налагодження, випробування, експлуатації, ремонту, реконструкції та модернізації вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, а також вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари та колисок,
Під час розроблення вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, а також вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари та колисок повинен бути проведений прогнозованої небезпеки, небезпечних ситуації та небезпечних випадків, породжуваних механічним, електричним, хімічним (від сировини, матеріалів і інших речовин), термічним (тепловим) впливом, а також порушенням вимог ергономіки та іншими причинами.
Заходи щодо зменшення ризику виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій роздільно або в різних комбінаціях повинні містити:
а) дотримання вимог проектування та технологи виготовлення (облік і обмеження навантажень, розрахунки на міцність і стійкість, вибір конструкційних матеріалів тощо);
б) зниження шкідливих впливів на обслуговувальний персонал;
в) правильний вибір захисних, запобіжних пристроїв і огороджень;
г) виключення наявності гострих крайок, кутів, частин, що виступають, тощо;
ґ) виконання вимог ергономіки;
д) урахування вимог безпеки під час розроблення та виготовлення систем керування;
е) унеможливлення виникнення небезпеки, пов'язаної з гідравлічним і пневматичним обладнанням;
є) забезпечення пожежо- і електробезпеки тощо;
ж) забезпечення інструкціями обслуговувального і ремонтного персоналу та контроль виконання інструкцій.
Монтаж (або) налагодження вантажопідіймальних кранів і машин мають виконувати суб'єктів господарювання, які одержали відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.05-03 «Порядок видачі дозволів Деркомітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами» дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці на виконання цих робіт, робіт з налагодження, передбачених системою планово-попереджувальних ремонтів і відображених в настанові з експлуатації вантажопідіймальних кранів і машин.
Зварювання несучих елементів металоконструкцій вантажопідіймальних кранів і приварювання кабін, площадок, перил і засобів доступу на вантажопідіймальному крані, а прихоплювання та зварювання вантажозахоплювальних органів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари та колисок повинні виконувати зварники, атестовані відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.16-96 «П атестації зварників», затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 19.04.96 N 61, зареєстроване Міністерстві юстиції України 31.05.96 за N 262/1287.
Контроль якості зварних з'єднань, що проводиться під час виготовлення, монтажу, реконструкції, модернізації та ремонту вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари та колисок, здійснюється методами неруйнівного контролю (зовнішній огляд і вимірювання, ультразвуковий, радіографічний тощо) і випробуваннями (визначення механічних властивостей зварного з'єднання) відповідно до вимог НД. Фахівці з неруйнівного контролю мають бути атестовані відповідно до вимог «Правил атестації фахівців неруйнівного контролю», затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 06.05.97 за №118, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.09.97 за N 374/2178.
Суб'єкт господарювання призначає працівника, який здійснює відомчий нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів і машин, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, кранових колій, тари та колисок для підіймання працівників відповідно до вимог:
НПАОП 0.00-5.20-94 «Типової інструкції для інженерно-технічних працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94 N 107, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 58/594;
НПАОП 0.00-5.07-94 «Типової інструкції для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані», затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94 N 107, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 59/595;
НПАОП 0.00-5.06-94 «Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами», затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94 N 107, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 60/596.
|