ІІI. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ


НазваІІI. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ
Сторінка1/8
Дата07.04.2013
Розмір1.39 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Фізика > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8


Тема ІІI. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

3. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА

3.1. Загальні положення безпеки виробництва.

Безпека виробничих процесів визначається, у першу чергу, безпекою обладнання, яка забезпечується шляхом урахування вимог безпеки при складанні технічного завдання на його проектування, при розробці ескізного й робочого проекту, випуску та випробуваннях випробного зразка й передачі його у серійне виробництво. Виконання та приймання виконаних робот здійснюється згідно з вимогами ДСТУ 3973-2000 "Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Правила виконання науково-дослідних робіт. Загальні положення", ДСТУ 3974-2000 «Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Правила виконання дослідно-конструкторських робіт. Загальні положення» та ГОСТ 15.001-88 «Система разработки и постановки продукции на производство».

Розроблення та поставлення продукції в загальному випадку передбачає: розроблення технічного завдання;

розроблення технічної та нормативно-технічної документації;

виготовлення й випробування дослідних зразків продукції;

приймання результатів;

підготовку й освоєння виробництва.

Основними складовими безпеки праці на виробництві є:

безпечне виробниче обладнання;

безпечні технологічні процеси;

організація безпечного виконання робіт.

ГОСТ 12.2.003-91. ССБТ. «Оборудование производственное. Общие требования безопасности» — основний нормативний документ з загальних вимог безпеки до виробничого обладнання за виключенням обладнання, яке є джерелом іонізуючих випромінювань.

Вимоги безпеки до виробничого обладнання конкретних груп, видів, моделей розробляються відповідно до вимог ГОСТ 12.2.003-91 з урахуванням призначення, виконання та умов його експлуатації.

Безпека виробничого обладнання забезпечується:

вибором принципів дії, джерел енергії, параметрів робочих процесів;

мінімізацією енергії, що споживається чи накопичується;

застосуванням вмонтованих в конструкцію засобів захисту та інформації про можливі небезпечні ситуації;

застосуванням засобів автоматизації, дистанційного керування та контролю;

дотриманням ергономічних вимог, обмеженням фізичних і нервовопсихологічних навантажень працівників.

Матеріали конструкції виробничого обладнання не повинні бути фактором можливої небезпечної і шкідливої дії на організм працюючих, а виникаючі в процесі роботи обладнання навантаження в окремих його елементах не повинні досягати небезпечних значень. При неможливості реалізації останньої вимоги в конструкції обладнання необхідно передбачати засоби захисту, огородження і т. ін.

Небезпечні зони виробничого обладнання (рухомі вузли, елементи з високою температурою тощо) як потенційні джерела травмоне-безпеки повинні бути огороджені відповідно до ГОСТ 12.2.062-81, теплоізольовані або розміщені в місцях, що виключають контакт з ними персоналу.

Зажимні, вантажозахоплювальні та вантажопідіймальні пристрої тощо повинні виключати можливість виникнення небезпеки при раптовому відключенні енергії, а також самовільну зміну стану цих пристроїв при відновленні енергоживлення.

Виробниче обладнання повинно бути пожежовибухобезпечним в передбачених умовах йога експлуатації та не накопичувати зарядів статичної електрики в небезпечній для працюючих кількості.

Виробниче обладнання, робота якого супроводжується виділенням шкідливих речовин чи мікроорганізмів або пожежо- та вибухонебезпечних речовин, повинно включати вмонтовані пристрої для локалізації цих виділень. При відсутності таких пристроїв, в конструкції обладнання мають бути передбачені місця для підключення автономних пристроїв локалізації виділень. За необхідності згадані пристрої мають бути виконані з урахуванням чинних вимог щодо стану повітря робочої зони та захисту довкілля.

Якщо виробниче обладнання є джерелом шуму, ультра- та інфразвуку, вібрації, виробничим випромінювань (електромагнітних, лазерних тощо), то воно повинно бути виконано таким чином, щоб дія не працюючих перерахованих шкідливих виробничих факторів не перевищувала меж, встановлених відповідними чинними нормативами.

Виробниче обладнання повинно бути забезпечене місцевим освітленням, виконаним відповідно до вимог чинних нормативів з урахуванням конкретних виробничих умов, якщо його відсутність може спричинювати перенапруження органів зору або інші небезпеки, пов'язані з його експлуатацією.

Однією із складових безпеки виробничого обладнання є конструкція робочого місця, його розміри, взаємне розміщення органів управління, засобів відображення інформації, допоміжного обладнанню тощо. При розробці конструкції робочого місця слід дотримуватися вимог:

ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования;

ГОСТ 12.2.033-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования;

ГОСТ 12.2.049-80 ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования;

ГОСТ 20.39.108-85 ССБТ. Комплексная система общих технических требований. Требования по эргономике, обитаемости и технической эстетике. Номенклатура и порядок выбора;

ГОСТ 12.2.061-81 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам;

ДСТУ EN 614-1-2001. Безпечність машин. Ергономічні принципи проектування. Частина 1. Термінологія та загальні принципи (EN 614-1:1995, IDТ);

ДСТУ prEN 614-2-2002. Безпечність машин. Ергономічні принципи проектування. Частина 2. Взаємозв'язок між проектуванням машин і робочих завдань (prEN 614-2:2000, IDT) та інших чинних нормативів.

Перевагу слід віддавати виконанню робочих операцій в сидячому положенні, або чередуванні положень сидячи і стоячи, якщо виконання робіт не вимагає постійного переміщення працівника. Конструкція крісла і підставки для ніг повинна відповідати ергономічним вимогам.

Система управління виробничим обладнанням має забезпечувати надійне і безпечне його функціонування на всіх режимах роботи і при можливих зовнішніх впливах, передбачених ТЗ. На робочих місцях повинні бути написи, схеми та інші засоби інформації щодо послідовності керуючих дій. Конструкція і розміщення засобів попередження про небезпечні ситуації повинні забезпечувати безпомилкове, достовірне і швидке сприйняття інформації.

Повне чи часткове припинення енергопостачання з наступним його відновленням, а також пошкодження мережі управління енергопостачанням не повинно призводити до виникнення небезпечних ситуацій.

Засоби захисту, що входять в конструкцію виробничого обладнання, повинні: забезпечувати можливість контролю їх функціонування; виконувати своє призначення безперервно в процесі роботи обладнання; діяти до повної нормалізації відповідного небезпечного чи шкідливого фактора, що спричинив спрацювання захисту; зберігати функціонування при виході із ладу інших засобів захисту. За необхідності включення засобів захисту до початку роботи виробничого обладнання, схемою управління повинні передбачатися відповідні блокування тощо.

Основними вимогами безпеки до технологічних процесів є: усунення безпосереднього контакту працюючих з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, що є вірогідними чинниками небезпек; заміна технологічних процесів та операцій, що пов'язані з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих факторів, процесами і операціями, за яких зазначені фактори відсутні або характеризуються меншою інтенсивністю; комплексна механізація та автоматизація виробництва, застосування дистанційного керування технологічними процесами і операціями при наявності небезпечних та шкідливих виробничих факторів; герметизація обладнання; застосування засобів колективного захисту працюючих; раціональна організація праці та відпочинку з метою профілактики монотонності й гіподинамії, а також обмеження важкості праці; своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих виробничих факторів на окремих технологічних операціях (системи отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих виробничих факторів необхідно виконувати за принципом пристроїв автоматичної дії з виводом на системи попереджувальної сигналізації); впровадження систем контролю та керування технологічним процесом, що забезпечують захист працюючих та аварійне відключення виробничого обладнання; своєчасне видалення і знешкодження відходів виробництва, що є джерелами небезпечних та шкідливих виробничих факторів, забезпечення пожежної й вибухової безпеки.

При визначенні необхідних засобів захисту потрібно керуватися вказівками відповідних ДСТУ та стандартів ССБТ за видами виробничих процесів та групами виробничого обладнання, що використовуються у цих процесах. Перелік діючих стандартів стосовно процесів дається у покажчиках Держспоживстандарту, що видаються кожен рік.

3.2. Безпека обладнання, що працює під тиском

Для забезпечення належної безпеки для життя і здоров'я громадян, а також для захисту їх майна та навколишнього природного середовища від небезпеки, пов'язаної із застосуванням обладнання, що працює під тиском, затверджений «Технічний регламент з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском» наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 31.12. 2003 p. N 279 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 8.06. 2004 р. за N 704/9303 .

Технічний регламент встановлює види обладнання, що працює під тиском, які підлягають обов'язковому підтвердженню відповідності, вимоги безпеки до цього обладнання, процедури підтвердження відповідності, правила маркування і введення продукції в обіг.

Технічний регламент гармонізований з Директивою 97/23 ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу від 29.05.97 про зближення законодавства держав-членів щодо обладнання, що працює під тиском, у частині класифікації обладнання, що працює під тиском, технічних вимог до цього обладнання та оцінки відповідності. Інші розділи цього Технічного регламенту враховують національні особливості України.

Технічний регламент регулює відносини у сфері проектування, конструювання, виготовлення й підтвердження відповідності обладнання, що працює під надлишковим відносно атмосферного максимально допустимим тиском (PS) понад 0,5 бар (1 бар = 0,7 МПа; 7 бар = 1,02 кгс/ см2):

  • посудин, що працюють під тиском, надлишковим відносно атмосферного більше ніж на 0,5 бар;

  • обладнання та агрегатів для одержання пари або гарячої води з температурою понад 100° С, що підігріваються полум'ям або іншим чином і яким загрожує небезпека перегріву, або інших обладнання та агрегатів, якщо виробник має намір розміщувати їх на ринку та вводити в обіг як обладнання, що працює під тиском;

  • трубопроводів, що працюють під тиском;

  • обладнання, що працює під тиском, має місткість (V) понад 2 л і призначено для одержання пари або гарячої води з температурою понад 100° С, яке підігрівається полум'ям або іншим чином і якому загрожує небезпека перегріву, в тому числі − всі автоклави та скороварки;

  • агрегатів для одержання теплої води з температурою не вище 110° С, які вручну забезпечуються твердим паливом і PSA/яких перевищує 50 бар-л;

  • запобіжних пристроїв та приладів, що працюють під тиском, надлишковим відносно атмосферного більше ніж на 0,5 бар.

Технічний регламент поширюється на виробників обладнання, що працює під тиском, надавачів послуг у сфері виробництва та використання цього обладнання, незалежно від форм власності та видів діяльності, уповноважені органи з підтвердження відповідності, акредитовані випробувальні лабораторії, а також органи виконавчої влади.

Технічний регламент не поширюється на:

трубопроводи і системи труб, що спроектовані для транспортування робочих середовищ до берегової чи прибережної установки або від неї, аж до останнього перекривалього пристрою (включно з ним) на території установки, включаючи все допоміжне обладнання, призначене спеціально для цього трубопроводу. Цей виняток не поширюється на стандартне устаткування, що працює під тиском, зокрема на устаткували яке може використовуватись на станціях, що регулюють тиск, або на компресорних станціях.

Мережі водопостачання, розподілу і зливу води, а також пов'язане з ним обладнання, зокрема підвідні водоводи гідросилових установок на гідроелектростанціях, напірні труби, напірні шахти, напірні тунелі для води та спеціальне приладдя, пов'язане з ними.

Обладнання, спеціально сконструйоване для застосування у сфері ядерної техніки і несправність якого може призвести до вивільнення радіоактивності.

Обладнання, яке використовується для контролю за свердловинами, призначеними для промислової розвідки і експлуатації родовищ нафти, природного газу, природного тепла, а також підземних резервуарів (сховищ), для того, щоб підтримувати або регулювати рівень тиску у свердловинах. Сюди ж віднесена також фонтанна арматура нафтових свердловин, трубопроводи і розподільчі системи, а також пов'язані з ними пристрої.

Прилади в оболонках і деталі машин, розміри, вибір матеріалу і конструкції яких визначаються в першу чергу, вимогами щодо достатньої міцності, жорсткості і стабільності відносно статичних і динамічних виробничих впливів, або інших пов'язаних з виробництвом критеріїв, і для конструкції яких тиск не є суттєвим фактором.

3. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА 1

3.1. Загальні положення безпеки виробництва. 1

3.2. Безпека обладнання, що працює під тиском 6

3.3. Вимоги до безпечного застосування підіймально-транспортного устаткування 23

4. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА 29

4.1. Загальні положення 29

4.2.Дія електричного струму на організм людини 31

4.3. Допустимі значення струмів і напруг 36

4.4. Класифікація електроустановок і приміщень по електробезпечності 38

4.5 .Основні причини електротравматизму на виробництві 40

10.6. Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж 41

10.7. Технічні заходи щодо захисту людей від ураження електричним струмом 42

10.8. Система електрозахисних засобів 44

10.9. Система організаційно-технічних заходів і засобів 47

10.10. Надання. допомоги при ураженні електричним струмом 50

10.11. Захист від статичної електрики 56

Технічний регламент поширюється на виробників обладнання, що працює під тиском, надавачів послуг у сфері виробництва та використання цього обладнання, незалежно від форм власності та видів діяльності, уповноважені органи з підтвердження відповідності, акредитовані випробувальні лабораторії, а також органи виконавчої влади.

Обладнання, що працює під тиском - посудини, котли, автоклави, трубопроводи, запобіжи пристрої і приладдя, що працюють під тиском.

Тиск установлюється в певному місці обладнання, заданому виробником. Це місце повинно бути місцем приєднання запобіжних і/або обмежувальних пристроїв або найвищою точкою обладнання, або, якщо ці точки непридатні, − будь-яким іншим указаним виробником місцем.

Робоче середовище − газ, рідина або пара у чистому вигляді чи у вигляді суміші. Робоче середовище може містити суспензію твердих речовин. Робоче середовище поділяється на:

  • газоподібне робоче середовище, що включає гази, зріджені гази, розчинені під тиском гази, пару:

  • рідке робоче середовище.

У свою чергу робочі середовища (газоподібні та рідкі) поділяються на дві групи. Група 1 включає вибухонебезпечні, пожежонебезпечні та окиснювальні робочі середовища, а також середовища 1-го та 2-го класів небезпеки за ГОСТ 12.1.007.

Група 2 включає всі робочі середовища, не вказані у групі 1.

Категорія небезпеки обладнання (далі − категорія обладнання) − характеристика, що визначає небезпеку обладнання в залежності від робочого середовища, групи робочого середовища, тиску, об'єму, номінального діаметра та добутку об'єму на тиск чи об'єму на номінальний діаметр.

Встановлено чотири категорії (категорії I, II, III, IV), причому небезпека обладнання зростає при зростанні номера категорії. Категорія обладнання визначає технічні вимоги до нього та порядок підтвердження відповідності обладнання вимогам Технічного регламенту.

Дозволені матеріали − основні матеріали, що можуть бути застосовані для виготовлення, монтажу і ремонту обладнання, що працює під тиском, у відповідності до вимог, що наведені в діючих нормативно-правових документах або допущені до застосування згідно з вимогами зазначених НПАОП:

  • НПАОП 0.00-1.07-94 «Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском», затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94 за № 104, внесені зміни Держнаглядохоронпраці України від 11.07.97 за № 183, внесені зміни Мінпраці України від 22.03.02 за №161;

  • НПАОП 0.00-1.08-94 «Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів» , затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.05.94 за № 51, внесені зміни Держнаглядохоронпраці України від 11.07.97 за № 182;

  • НПАОП 0.00-1.11-98 «Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води», затверджені наказом Держгіртехнагляд СРСР від 08.09.98 за № 177, зареєстровані Мін'юст України від 07.10.98 за № 636/3076, внесені зміни наказом Мінпраці України від 06.03.02 за № 131, зареєстровані Мін'юст України від 27.03.02 за № 306/6594,, внесені зміни Держгірпромнагляд від 01.10.2007 за № 231, зареєстровані Мін'юст України від 18.10.2007 за №1189/14456;

  • НПАОП 0.00-1.26-96 «Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПА (0,7кгс/см2), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115° С», затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 23.07.96 за № 125, зареєстровані Мін'юст України від 5.11.96 за № 655/1680, внесені зміни Держнаглядохоронпраці України від 25.07.97 за № 206, зареєстровані Мін'юст України від 28.08.97 за №355/2159, внесені зміни Держгірпромнагляд від 01.10.2007 за № 231, зареєстровані Мін'юст України від 18.10.2007 за № 1190/14457.

Технічні вимоги щодо безпеки обладнання, що працює під тиском.

Обладнання, що працює під тиском, повинно відповідати технічним вимогам, які забезпечують його безпеку. Якщо обладнання, що працює під тиском, відповідає національним НД, наведеним в офіційно опублікованому списку нормативних документів, вважається, що основоположні вимоги виконані.

Агрегати, які містять принаймні один елемент обладнання, що працює підтиском, повинні відповідати вимогам, викладених в технічному регламенті.

Обладнання і/або складальні одиниці, що працюють під тиском, у яких, як максимум, досягаються граничні значення, повинні проектуватись і виготовлятись відповідно до передових досягнень інженерної практики з тим, щоб гарантувати безпеку їх застосування. До виробів і/або агрегатів, що працюють під тиском, повинні додаватись детальні інструкції з монтажу та експлуатації; ці вироби повинні мати позначки, за допомогою яких можна було б визначити виробника або його повноважного представника.

Викладені в Технічному регламенті вимоги щодо досягнення безпеки обладнання, що працює під тиском (далі − вимоги), є обов'язковими.

Вимоги до обладнання, що працює під тиском, поширюються також на окремі складальні одиниці, якщо вони є джерелом відповідної небезпеки.

Виробник зобов'язаний аналізувати небезпечність своїх виробів, щоб визначити небезпеку, обумовлену наявністю в них тиску; ці вироби він повинен конструювати і виробляти з урахуванням зазначеного аналізу.

Вимоги слід інтерпретувати і застосовувати з урахуванням рівня техніки і даних практики у момент проектування і виготовлення виробів, а також технічних і економічних міркувань, які в значній мірі пов'язані з захистом здоров'я і безпекою.

Обладнання, що працює під тиском, повинно бути таким чином сконструйоване, виготовлене, випробуване, за необхідності − оснащене і встановлене, щоб була гарантована його безпечність за умови відповідності приписам виробника або передбаченим умовам його експлуатації.

Обираючи спосіб підтвердження відповідності, виробник повинен дотримуватись усунення мінімізації небезпеки, наскільки це можливо в розумних межах, застосування належних захисних заходів проти небезпеки, яку не вдається усунути звичайним шляхом; за необхідності, давати роз'яснення користувачеві про залишкову небезпеку та інструктувати його щодо спеціальних заходів для запобігання небезпеці під час установлення (монтажу) і/або експлуатації.

Якщо є підозра щодо можливості неналежного застосування обладнання, що працює під тиском,: повинно бути сконструйоване так, щоб запобігти небезпеці, що може бути спричинена таким застосуванням.

Вимоги до проектування.

Обладнання, що працює під тиском, повинно проектуватись на належному професійному рівні з урахуванням усіх вирішальних для його безпечності факторів, що діють протягом усього життєвого циклу. У проекті мають бути враховані всі фактори, що визначають безпечність, застосовані всі методи для того, щоб упевнитись у тому, що вжито всіх необхідних заходів проти всіх найважливіших видів несправностей.

Обладнання, що працює під тиском, має бути розраховане на навантаження, яке передбачається використанні за призначенням і в інших передбачуваних умовах експлуатації. Особливо важливо врахування таких факторів:

  • внутрішній і зовнішній тиск; робоче середовище;

  • температура оточення і робоча температура;

  • статичний тиск і вага заповненого пристрою в умовах експлуатації і під час випробувань;

  • навантаження, обумовлені переміщенням, вітром і земною поверхнею;

  • реакції і реактивні моменти в несучих елементах, кріпленнях, трубопроводах тощо;

  • корозія, ерозія, втомленість матеріалу тощо;

  • руйнування нестабільними робочими середовищами.

Слід ураховувати різні навантаження, що можуть виникнути одночасно, зважаючи на ймовірність одночасного виникнення.

Властивості матеріалів, які мають бути враховані:

  • границя текучості, що відповідає 0,2 % чи 1 % відносної деформації при випробуваннях розтягнення (на розрив) при розрахунковій температурі;

  • границя міцності (тимчасовий опір розриву, межа міцності при розтягненні);

  • границя повзучості, міцність від втомленості;

  • показники витривалості матеріалу, наприклад границя втомленості при знакозмінному навантаженні;

  • модуль пружності;

  • відповідна величина пластичної деформації;

  • ударна в'язкість надрізаного зразка;

  • технологічні випробування;

  • слід ураховувати вплив на властивості матеріалів, також інших факторів (способу проведення неруйнівних випробувань, властивостей з'єднань матеріалів, умов експлуатації тощо);

  • під час проектування слід ураховувати всі передбачувані фактори зміни властивостей мате (особливо − корозію, повзучість, витривалість) відповідно до умов застосування пристрою.

В інструкції з експлуатації, затвердженій виробником, повинні бути наведені проектні показники, важливі для визначення тривалості життя обладнання, що працює під тиском: повзучість (розрахуй тривалість життя в годинах при визначених температурах); показники витривалості матеріалу (розрахуй кількість циклів при визначених величинах навантажень); корозія (поправка на корозію під час проектування і таке інше.

Конструкція обладнання, що працює під тиском, може бути в цілому або частково випробувана певною програмою на кожному з виробів або на типовому зразку, що представляє серію.

Пристрої для обслуговування обладнання, що працює під тиском, повинні бути так сконструйовані, щоб це обслуговування при передбачуваних умовах експлуатації не спричиняло небезпеки.

Особливо важливо, щоб обладнання, що працює під тиском, зі знімними запірними пристроями оснащене пристроями з автоматичним або ручним приводом, за допомогою яких обслуговуючий персонал міг би легко впевнитись, що відкривання не буде передбачати ніякої небезпеки.

Якщо цей пристрій може швидко спрацювати, обладнання, що працює під тиском, повинно оснащено пристроєм для блокування, яке запобігало б відкриванню, якщо тиск або температура робочого середовища становлять небезпеку.

Заходи щодо контролю.

Обладнання, що працює під тиском, повинно бути так спроектоване, щоб забезпечити можливість усіх перевірок, необхідних з точки зору безпеки.

Якщо це необхідно для забезпечення тривалої безпечності обладнання, що працює під тиском, повинні бути передбачені засоби для визначення його внутрішнього стану (отвори для доступу всередину, з тим, щоб належні перевірки могли бути проведені безпечно і з додержанням вимог ергономіки).

Інші заходи, необхідні для забезпечення безпечного стану обладнання, що працює під тиском, можуть бути застосовані, якщо:

  • обладнання, що працює під тиском, занадто мале для доступу в нього;

  • відкривання обладнання, що працює під тиском, негативно впливає на його вміст;

  • доведено, що матеріал, з якого виготовлене обладнання, що працює під тиском, не ушкоджене, і не передбачається жоден інший шкідливий процес всередині обладнання.

Можливість спорожнення і вентиляції (продування).

У разі потреби слід передбачити пристрої для спорожнення і продування обладнання, що працює під тиском, для того, щоб:

запобігти шкідливим впливам, таким, як гідравлічний удар, вакуумне руйнування, корозія чи неконтрольовані хімічні реакції (при цьому слід ураховувати всі обставини експлуатації і випробувань, особливо випробувань тиском);

забезпечити безпечне очищення, контроль і нагляд.

Корозія та інші хімічні впливи.

За необхідності слід передбачити відповідні покриття стінок або інші запобіжні заходи проти корозії або інших хімічних впливів, при цьому необхідно враховувати передбачені й імовірні способи застосування обладнання, що працює під тиском.

Зношення.

Там, де можуть виникнути явища інтенсивної ерозії або зношення, необхідно вжити відповідних заходів для того, щоб:

  • мінімізувати ці явища шляхом відповідного конструювання (збільшення товщини стінок або застосування відповідного облицювання або покриття);

  • забезпечити можливість заміни найбільш зношених частин;

  • за допомогою інструкцій, про які йдеться в пункті 3.3.4, спрямувати увагу користувача на заходи, необхідні для забезпечення стабільної експлуатації.

Складальні одиниці.

Складальні одиниці повинні конструюватись так, щоб:

вузли та деталі, пов'язані між собою, були надійними і відповідали умовам експлуатації;

забезпечувались правильність складання всіх окремих вузлів та деталей, їх інтеграції і монтажу в межах певної складальної одиниці.

Заповнення і спорожнення.

За необхідності, обладнання, що працює під тиском, слід конструювати й оснащувати таким чином, щоб забезпечувалась безпека в процесі його заповнення і спорожнення, при цьому особливо слід ураховувати такі загрози:

а) при заповненні:

  • переповнення чи занадто високого тиску, особливо з урахуванням ступеня заповнення і тиску пари при нормальній (вихідній) температурі;

  • нестійкості обладнання, що працює під тиском;

б) при спорожненні - неконтрольованого вивільнення робочого середовища, що перебуває під тиском;

в) як при заповненні, так і при спорожненні − небезпеки при приєднаннях і роз'єднаннях.

Захист від виходу за межі допустимих показників.

У разі, коли при експлуатації передбачуваних умов існує небезпека виходу за межі допустимих показників, обладнання, що працює під тиском, має бути оснащене необхідними запобіжними пристроями або підготовлене для такого оснащення, якщо воно не входить до складу складальної одиниці, вже захищеної іншими запобіжними пристроями.

Необхідні запобіжні пристрої або їх комбінація визначаються в залежності від типу обладнання, що працює під тиском, або його складальної одиниці й умов експлуатації.

До числа необхідних запобіжних пристроїв або їх комбінацій входять:

а) запобіжні пристрої, що виконують захисні функції;

б) за необхідності, відповідні пристрої з індикаторними і/або попереджувальними функціями, які дали б можливість автоматично чи за допомогою ручного керування вживати необхідних заходів, щоб забезпечити експлуатацію
  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Шановні пані та панове, керівники підприємств, підприємці та бізнесмени!
Побутова техніка та прилади; вбудована техніка та інше кухонне обладнання; кондиціонування; опалення; охоронне та пожежне обладнання;...
Техніка безпеки під час роботи з комп'ютером і правила поведінки...
Техніка безпеки під час роботи з комп'ютером і правила поведінки в комп'ютерному класі. Робота з програ­мою на розвиток пам'яті Як...
Техніка безпеки під час роботи з комп'ютером і правила поведінки...

ПЛАН КОНСПЕКТ проведення заняття з первинної підготовки пожежних...
Загальні положення правил безпеки праці в ДПО:інструктажі з питань охорони праці, порядок розслідування нещасник випадків, порядок...
Прикладне програмне забезпечення загального призначення (34 год.)
Техніка безпеки під час роботи на комп'ютері. Призначення презентації та її елементи. Структура слайду л
Заголовок, будова тексту. Абзац. Word Pad
Техніка безпеки при роботі з комп’ютером. Правила поведінки у комп’ютерному класі. Програма «Розгорни серветку»
Програма вивчення дисципліни „ Сходинки до інформатики” /2 4
Техніка безпеки при роботі з комп’ютером і правила поведінки в комп’ютерному класі. Перегляд комп’ютерного мультфільму
ЗАТВЕРДЖУЮ Т. в о. начальника 16 ДПРЧ ТУ МНС у Миколаївській області капітан сл цив зах
ТЕМА: Розрахунок повітря ізолюючих протигазів. Оснащення ланки ГДЗС. Техніка безпеки при проведенні розвідки ланкою ГДЗС
Конспект уроку для другого класу інтегрованого курсу «Сходинки до інформатики»
Тема. Техніка безпеки при роботі з комп’ютером. Правила поведінки в комп’ютерному класі. Перегляд комп’ютерного мультфільму
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять по спеціальній підготовці з особовим...
ТЕМА: Техніка безпеки і надання першої медичної допомоги постраждалим при роботі на об‘єктах, пов‘язаних з застосуванням СДОР
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка