|
|
Скачати 0.63 Mb.
|
|
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка ФІЛОСОФІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ СУЧАСНОГО ПРИРОДОЗНАВСТВА методичні вказівки до лекційних занять і самостійної роботи студентів освітньо-кваліфікаційного рівня магістра спеціальностей 8.04010202 – мікробіологія, 8.04010205 – біохімія, 8.04010206 – біофізика, 8.04010207 – зоологія, 8.04010208 – ботаніка, 8.04010209 – генетика, 8.04010210 – фізіологія рослин, 8.04010212 – фізіологія людини і тварин, 8.070801 – екологія та охорона навколишнього середовища Львів 2012 ФІЛОСОФІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ СУЧАСНОГО ПРИРОДОЗНАВСТВА. Методичні вказівки до лекційних занять і самостійної роботи студентів освітньо-кваліфікаційного рівня магістр спеціальностей 8.04010202 – мікробіологія, 8.04010205 – біохімія, 8.04010206 – біофізика, 8.04010207 – зоологія, 8.04010208 – ботаніка, 8.04010209 – генетика, 8.04010210 – фізіологія рослин, 8.04010212 – фізіологія людини і тварин, 8.070801 – екологія та охорона навколишнього середовища / Укл. С.О. Гнатуш, І. О. Добропас – Львівський національний університет імені Івана Франка, 2012. – 46 с. Укладачі: канд. біол. наук, доц. С. О. Гнатуш канд. філософ. наук, доц. І. О. Добропас Рецензент: док. біол. наук, проф. В. В. Манько канд. філософ. наук, доц. Л. М. Сафоник Відповідальний за випуск: канд. біол. наук, доц. С. О. Гнатуш Редактор: Л. І. Сідлович Комп’ютерне верстання: О. М. Старунько Рекомендовано до друку на засіданні кафедр філософії філософського факультету (протокол № від 2012 р.) і мікробіології біологічного факультету (протокол № 1 від 29 серпня 2012 р.) та на засіданні методичної ради біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол № від 2012 р.) ЗМІСТ 1. Мета та завдання навчальної дисципліни………………………………. 2. Програма навчальної дисципліни………………………………………. Тема 1. Наука як об’єкт філософського пізнання……………………. Тема 2. Філософські засади наукового пізнання…………………….. Тема 3. Методологічні засади наукового пізнання………………….. Тема 4. Структура наукового знання…………………………………. Тема 5. Проблема істини та її обґрунтування в науковому пізнанні Тема 6. Ідеали, норми та засадничі принципи наукового пізнання… Тема 7. Динаміка наукового пізнання………………………………… Тема 8. Наукова творчість як предмет філософського аналізу…….. Тема 9. Соціокультурні виміри наукового пізнання……………….. Тема 10. Наука як система комунікацій…………………………….. Тема 11. Актуальні філософські проблеми природознавства ХХІ ст. Тема 12. Філософія біології ………………………………………….. Тема 13. Еволюційна і креаційна парадигми наукових теорій. Рівні організації живої матерії……………………………………….. Тема 14. Філософські проблеми екології. формування ноосферного мислення…………………………………………………………………….. Тема 15. Філософські проблеми генетики………………………….. Тема 16. Проблема моральної відповідальності вченого………….. 3. Теми есе………………………………………………………………….. 4. ІндивідуальнІ навчально-дослідницькі завдання……………………. 5. Самостійна робота студента……………………………………………. 6. Критерії успішності та методи контролю……………………………… 7. Тести для перевірки знань………………………………………………... Лише філософія, позаяк вона поширюється на все доступне людському пізнанню, вирізняє нас з-поміж дикунів і варварів, і кожен народ є тим цивілізованішим та освіченішим, чим більше в ньому займаються філософією; тому для держави немає більшого блага, ніж мати істинних філософів. Рене Декарт Метою курсу “Філософія і методологія сучасного природознавства» для студентів-магістрів” є формування у нової генерації українських інтелектуалів світогляду, який би став надійним підґрунтям для розуміння процесів, що відбуваються у духовному та інтелектуальному житті людства на початку ХХI століття. Завданням курсу є ґрунтовне вивчення структури наукового пізнання та основних закономірностей його розвитку. Опрацювання матеріалу цього курсу дозволяє студентам зрозуміти основні тенденції генези сучасної науки, приділяючи особливу увагу галузі їхньої спеціалізації, підкреслюючи її зв’язок з широким соціокультурним та історичним контекстом. Осягнення широкого діапазону напрямів некласичної філософії повинно сформувати у студента розуміння багатоваріантності шляхів культурного і цивілізаційного поступу людства та поліваріантність їхнього трактування. Такий підхід застосовано з метою подолання настанови на догматичне трактування філософії та репрезентації плюралістичного духу сучасної філософської думки. Освоєння матеріалу курсу спрямоване на те, аби студент усвідомив історичний характер людського буття у світі, докорінні зміни, що відбулися у процесі становлення сучасної постнекласичної світоглядної та наукової парадигм, та зміни, спричинені ними у практичному ставленні людей до себе та до світу. Результатом вивчення курсу повинно стати розуміння еволюційного характеру процесів, що протікають у різних сферах інтелектуального та практичного життя, зумовленність їх історичними обставинами, настанова на аналіз основних тенденцій цього процесу та вміння прогнозування їх перспектив. Вивчення матеріалу курсу має допомогти студентам зрозуміти роль та значення суб¢єктивних чинників у процесі наукового дослідження. Поліваріантність шляхів розвитку науки ставить питання щодо необхідность вибору з-поміж різних альтернатив. Отже, студент повинен навчитися порівнювати різні, інколи взаємовиключні підходи до розв¢язання складних наукових проблем, що потребує розуміння світу як складної, багатовекторної системної цілісності та вміння поєднувати й узгоджувати різнопланові підходи до вичення об’єкту. З цією метою студентам запропонований перелік текстів для самостійного опрацювання. Викладення матеріалу курсу ґрунтується на використанні проблемного підходу, що пов’язане з необхідністю розгляду питань, які виникають на перетині філософської, методологічної проблематики, а також природничих наук, зокрема, різних галузей біології, що відповідає фаховій спеціалізації студентів. Разом з тим, запропонована нами схема організації навчального процесу сприяє розумінню внутрішнього взаємозв’язку цих проблем у контексті різних історико-культурних епох, що сприяє усвідомленню цілісності духовного життя людства. 1. Мета та завдання навчальної дисципліни Метою навчального курсу “Філософія і методологія сучасного природознавства” для студентів-магістрів є:
Завданням навчального курсу “Філософія і методологія сучасного природознавства” є:
. У результаті вивчення курсу студент повинен знати:
вміти:
. Основні форми проведення самостійної роботи: підготовка до занять, модульних контрольних робіт, тестування, ведення термінологічного словника, опрацювання текстів першоджерел, написання рефератів, рецензій, есе, виконання індивідуальних дослідницьких завдань. Метою самостійної роботи студентів є :
Контроль самостійної роботи студентів здійснюється у вигляді проведення контрольних робіт під час лекцій і консультацій, дискусій і обговорення під час лекцій. Питання, що винесені на самостійне опрацювання, включені в екзаменаційні білети. 2. Програма навчальної дисципліни ТЕМА 1. НАУКА ЯК ОБ’ЄКТ ФІЛОСОФСЬКОГО ПІЗНАННЯ Сучасний філософський образ науки. Специфіка та основні напрямки дослідження науки в філософсько-метологічній спадщині. Наука як вид пізнавальної діяльності. Наука як система об’єктивних знань. Специфіка наукової пізнавальної діяльності та її форми. Структура системи наукових знань. Основні види наукового знання. Поняття наукової школи, напрямку, традиції. Наука та освіта: взаємовплив та взаємозв’язок. Наука і суспільство. Функції науки в суспільному житті. Соціальні виміри наукової діяльності. Наука як соціальний інститут. Система наукових організацій та інституцій. Наука як соціокультурний феномен. Світоглядний смисл та світоглядні проблеми науки. Література:
Контрольні питання:
ТЕМА 2. ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ Еволюція взаємовідносин філософії та науки: від натурфілософії до методології. Поняття філософських засад природознавства та їхня роль у формуванні історично визначених видів онтології наукових теорій. Раціональність як базове поняття та принцип обгрунтування наукового пізнання. Історичні типи раціональності та основні етапи розвитку наукового пізнання. Формування класичного типу раціональності та класичної науки у добу Нового часу. Емпіризм та раціоналізм як стратегії обґрунтування класичної раціональності. Німецька класична філософія як найповніше втілення ідеалів класичної раціональності. Криза класичної раціональності та пошук нових моделей обґрунтування знання в посткласичній науці. Феноменологія: пошук нових універсальних засад пізнання. Критика універсалізму в філософії екзистенціалізму. Франкфуртська школа: критичне осмислення класичної раціональності. Емпірична методологія позитивізму в природознавстві. Методологічні принципи структуралізму в природознавстві. Герменевтика та проблема інтерпретації в природознавстві. Особливості посткласичної науки. Постнекласична раціональність: пізнавальні стратегії в добу постнекласичної науки. Ліотар: “Доба постмодерну”. Епістемологічний анархізм П.Фейєрабенда. . Література:
Контрольні питання:
ТЕМА 3. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ Поняття методології. Методологія як вчення про метод. Філософія як методологія. Методологія як система методів. Ієрархія методів у системі методології. Поняття методу. Проблема методу в історико-філософському аспекті. Структура методу: об’єктивно-змістовний, операційний, праксеологічні аспекти методу. Теоретичні та емпіричні методи. Філософські методи: діалектичні, метафізичні, феноменологічні. Діалектика та метафізика в обґрунтуванні знання в біологічних науках. Загальнологічні методи та особливості їхнього використання в обґрунтуванні знання в біологічних науках: індукція, дедукція, аналіз, синтез. Загальнонаукові методи та специфіка їхнього застосування в біологічних науках: системно-структурний метод, метод моделювання, формалізації, аналогії і т.п. Методи біології та особливості їхнього використання. Теоретичні та емпіричні методи у біологічних науках. Дедуктивно-аксіоматична побудова теоретичного знання: за та проти. Специфіка вимірювальних процедур у біологічних експериментах. Моделювання як вид експерименту. Поняття наукової методики. Література:
Контрольні питання:
ТЕМА 4. СТРУКТУРА НАУКОВОГО ЗНАННЯ Наука як система теоретичних знань. Специфіка теоретичного пізнання. Критерій науковості. Поняття суб’єкту, об’єкту та предмету природничо-наукового дослідження. Емпіричний та теоретичний рівень наукового пізнання. Специфіка емпіричного пізнання, його форми та методи. Специфіка та форми об’єкту емпіричного пізнання. Науковий факт як форма емпіричного пізнання. Спостереження в наукових дослідженнях. Поняття наукового експерименту та його види. Проблема достовірності та істиності емпіричного знання. Специфіка емпіричного пізнання в біології. Специфіка проведення біологічних експериментів. Моделювання як вид експерименту Специфіка теоретичного пізнання та його форми. Ідея, проблема, гіпотеза, теорія як форми теоретичного пізнання. Структура та функції наукової теорії. Види наукових теорій. Специфіка побудови теорій в біологічних науках. Абстрактні образи теорії та їхня системна організація. Теоретичні схеми та математичний апарат. Дедуктивна теорія як традиційний ідеал побудови теорії та її обмеженість Роль теоретичних схем у дедуктивному розгортанні теорії. Теоретичні схеми та досвід. Операційний статус теоретичних схем. Література:
Контрольні питання:
ТЕМА 5. ПРОБЛЕМА ІСТИНИ ТА ЇЇ ОБГРУНТУВАННЯ В НАУКОВОМУ ПІЗНАННІ Поняття істини. Поділ істини за змістом (об’єктивна істина), за об’ємом (абсолютна та відносна істина). Гегель щодо процесуальності істини. Системність та повнота істини. Діалектика істини та помилки. Специфіка наукової істини. Системність та перевіреність як специфічні риси наукової істини. Концепції істини та їх історичні трансформації. Істина як відображення. Когерентна теорія істини. Теорія істини в прагматизмі. Чи завжди істина корисна? Чи можуть бути корисними помилки? Проблема критерію корисності (врахування безпосередніх та віддалених наслідків наших дій). Проблема істини в позитивістській традиції. Основна ідея “семантичного” визначення істини за А. Тарським. Плюралістична концепція істини в постмодерній філософії. Проблема крититерію істинності наукових знань. Демаркація наукового та ненаукового знання. Гіпотеко-дедуктивна структура теорії та емпіричне підтвердження. Проблема експериментального підтвердження логічної узгодженості тверджень. Логічна теорія підтвердження. Несуперечливість як критерій істини та значення протиріч в пізнанні. Поняття верифікації. Поняття фальсифікації К. Поппера. Проблема неемпіричного критерію істини. Проблема нейтральності фактів та теза Куна-Фойерабенда. Практика як критерій істинності: за та проти. Види практик як критерію істини: матеріально-виробнича, соціальна, практика наукового пізнання (спостереження та експеримент). Невизначенність практики як критерію істини. Істина: відображення чи конструювання? Позиція радикального конструктивізму: за та проти. Конвенционалізм. Апріоризм. Антропологічний поворот у постнекласичній науці. Істина та достовірність. Попперівське розуміння правдоподібності: сильні та слабкі сторони. Активність суб’єкту та проблема об’єктивності істини. . Література:
// ji.lviv.ua›ji-library/Vozniak/text-i-perekl/kn3.
Контрольні питання:
ТЕМА 6. ІДЕАЛИ, НОРМИ ТА ЗАСАДНИЧІ ПРИНЦИПИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ Поняття засад наукового пізнання. Культурні, філософські, методологічні, світоглядні засади та їхня роль у формуванні та розвитку наукових знань. Проблема пошуку універсальних засад природознавства у класичній науці. Критика універсальності наукових засад в некласичній та посткласичній науці. Діалектика традиції та новаторства у розвитку наукового знання. Філософські засади наукового пізнання у класичній, некласичній, постнекласичній науці. Поняття ідеалів та норм наукового пізнання. Структура ідеалів та норм наукового пізнання. Культурно-світоглядні засади наукового пізнання. Поняття культурної традиції та її роль в науковому пізнанні. Загальнонаукові засади наукового пошуку. Поняття наукової традиції. Взаємозв’язок культурної та наукової традиції. Історичні трансформації ідеалів та норм наукового пізнання. Наукова революція як зміна парадигмальних ідеалів та норм наукового пізнання. Ідеали, норми наукового знання та поняття наукової традиції та наукової школи. Поняття картини світу та її структура. Поняття наукової картини світу та її функції в природознавстві. Загальнонаукова та спеціальнонаукові картини світу та їх співвідношення. Біологічна картина світу та її місце в структурі загальної картини світу. Специфіка філософсько-методологічних засад наук про живу природу. Поняття еволюціонізму. Універсальний еволюціонізм та сучасна картина світу. Література:
Контрольні питання:
ТЕМА 7. ДИНАМІКА НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ Наука як історично визначений процес отримання нового знання. Виникнення науки: передумови та характеристики. Етапи розвитку науки. Класична наука та її специфіка. Некласична наука та її специфіка. Постнекласична наука та її специфіка. Проблема визначення механізму розвитку наукового пізнання: екстерналізм та інтерналізм. Емержентизм та кумулятивізм в розвитку наукового пізнання. Метафізичний характер кумулятивістської моделі розвитку науки. Теорія наукових революцій Т. Куна. Поняття парадигми та наукової революції. Парадокси та проблемні ситуації як передумова наукової революції. Наукові революції як зміна стратегій наукового пошуку. Евристична роль методологічних ідей у науковій революції. Філософські передумови зміни фундаментальних засад науки. Від методологічних ідей до нової теорії і до створення нової картини світу. Види наукових революцій. Глобальні наукові революції як зміни типу раціональності. Глобальні наукові революції: перехід від класичної до некласичної, а від неї до постнекласичної науки. Теорія епістемологічного розриву Г. Башляра. Поняття епістемологічного стрибку. Еволюційна епістемологія К. Поппера. Співвідношення біологічної та епістемологічної еволюції за К. Поппером. Критицизм як чинник розвитку наукового пізнання. Теорія дослідницьких програм І. Лакатоса. Case studies як модель розвитку наукового знання. Література:
Контрольні питання:
Тема 8. СОЦІОКУЛЬТУРНІ ВИМІРИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ Соціальні виміри наукової діяльності. Поняття внутрішньої та зовнішньої соціальності. Економічна, соціальна детермінація наукового пізнання. Економічні потреби як рушій розвитку наукового пізнання. Наука як соціальний інститут. Наукова діяльність як система взаємодій. Поняття наукової спільноти. Кооперація та взаємодія у науковому пізнанні. Наука як соціальний інститут. Наука у соціокультурному вимірі. Наука як культурний та цивілізаційний феномен. Місце науки у системі культури. Культуротворча та культуроформуюча функція науки. Класичний та некласичний підхід до співвідношення науки та культури (ідеї просвітників та О. Шпенглера). Наука як центральний елемент цивілізації. Поняття техніки та технології. Традиційне, індустрійне, постіндустрійне (інформаційне) суспільство. Традиційні та технологічні цивілізації. Наука у структурі техногенної цивілізації. Поняття інформаційного суспільства та його особливості. Є. Тофлер про специфіку інформаційного суспільства та його перспективи. Глобальні кризи та цінності науково-технічної цивілізації. Література:
Контрольні питання: 1.Марксистська концепція взаємозв’язку науки та суспільства: за та проти. 2. Кооперація та взаємодія у процесі наукового пізнання. 3. Поняття інформаційного суспільства та його особливості. ТЕМА 9. НАУКОВА ТВОРЧІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФСЬКОГО АНАЛІЗУ Структура та динаміка творчого процесу. Основні риси наукової творчості як динамічного процесу. Діалог як засіб наукового пошуку. Розвиток знання у формі прогресивної поліваріантності. Дискусія як засіб і форма наукової творчості. Механізм і структура процесу наукової творчості. Проблемний, евристичний та породжуючий рівень науково-пізнавальної діяльності. Відкриття, його механізм та типологія. Наукове відкриття як полілінійний процес. Відкриття як дослідження аномальних явищ. Логіка наукового відкриття. Логіка проблемного плану пошукового процесу. Логіка об’єкту як детермінант логіки пошуку. Логіка методологічного плану процесу відкриття. Об’єктивне та суб’єктивне в логіці наукового пошуку. Позараціональні чиники наукового відкриття. Роль інтуіції в науковому пошуку. Ф. Найт, Т. Кун та Р. Коллінз про роль інтуіції у побудові наукових теорій. Література:
Контрольні питання:
ТЕМА 10. НАУКА ЯК СИСТЕМА КОМУНІКАЦІЙ Поняття наукової спільноти. Наукова спільнота як історичний феномен. Комунікація, її специфіка і форми в науковій спільноті. Конкуренція в науці. Специфіка та основні причини конфліктів: різномасштабність мислення, претензіонізм, недовіра до наукового потенціалу керівника, незадоволеність оцінкою своєї праці, поява варягів. Проблема діалогу в науковому співтоваристві. Наукова дискусія як форма комунікації і форма розвитку наукового знання. Наукова публікація як форма діалогу. Структура наукової публікації. Культура і логіка ведення наукової дискусії. Етичні норми наукової дискусії. Настанова на співпрацю, відмова від конформізму, дотримання принципу демократизму, визнання автономності і свободи опонента, повага до нього. Форми і норми наукової комунікації. Структура комунікативної взаємодії в науці: формальна та неформальна комунікація. Інформаційні технології та їх вплив на розиток неформальної комунікації в сучасній науці. Соціальні мережі та їхня роль у формуванні неформальних наукових об’єднань. Концепція невидимого коледжу (Д. Бернало, Д. Прайс). Литература:
Контрольні питання: 1. Що таке наукова школа та науковий напрям? Що в них спільного та відмінного? 2. Окресліть специфіку кооперативних процесів у продукуванні нового знання в біологічних науках. 3. У чому полягає особливість наукової публікації як форми наукової комунікації? Тема 11. Актуальні філосОФСКІ проблеми Природознавства ХХІ СТ. Особливості філософської та світоглядної парадигми ХХІ ст. Специфіка розвитку сучасного природознавства. Супертехнології – епіцентр соціально-філософських дискусій ХХІ ст. Нанотехнології. Комп’ютерно-мережеві технології. Штучний суперінтелект. Технологічна сингулярність. Генетичний апґрейд. Трансгуманізм, визнання антропності як арт-витвору самої людини. Феномен віртуальної реальності. Епістемологічні виміри віртуальної реальності. Віртуальна реальність як соціальне явище. Філософсько-методологічні засади віртуалізація науки. Концепція віртуальних світів і наукове пізнання. Література:
|
|
Тема Наука як об’єкт філософського пізнання Тема 14. Філософські проблеми екології. формування ноосферного мислення |
Як і кожна наука, історіографія повинна визначити свій об'єкт пізнання... Об'єктом пізнання вважається та річ або явище реальної дійсності, на яке спрямовані пізнавальні зусилля дослідника. Предметом пізнання... |
|
Перелік питань, які виносяться на іспит ФІЛОСОФІЯ Діалектика як загальнотеоретичний метод філософського пізнання, її форми та альтернативи |
4. СТРУКТУРА НАУКОВОГО ЗНАННЯ Наука як система теоретичних знань. Специфіка теоретичного пізнання. Критерій науковості. Поняття суб’єкту, об’єкту та предмету природничо-наукового... |
|
100 базових філософських понять” Теорія пізнання, розділ філософії, вивчаючий можливості пізнання, досліджуючий джерела, форми та методи пізнання, умови його достовірності... |
Лекція 1 з дисципліни „Політична економія” на тему: «Політекономія... Економічні категорії, закони та принципи. Пізнання і використання економічних законів |
|
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З СОЦІОЛОГІЇ Тематичний план Соціологія як наука, об`єкт, предмет, функції, місце та роль в системі суспільствознавчих дисциплін |
Етнополітика як наука. Предмет та об'єкт етнополітики Етнополітичні реалії на українських землях в останній період існування Російської імперії (початок XX ст.) |
|
1 ПРЕДМЕТ, МЕТОДОЛОГІЯ, ЗАВДАННЯ ТЕОРІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ З теоретико-пізнавального погляду об'єкт і предмет пізнання — феномени однопорядкові, вони належать до дійсності, що оточує нас,... |
13. Педагогіка як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «педагогіка»,... Предмет і об’єкт педагогіки. Основні етапи розвитку педагогіки і освіти. Категорії педагогіки (виховання, освіта, навчання, розвиток).... |