|
Скачати 135.72 Kb.
|
ФІЛОСОФІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ СУЧАСНОГО ПРИРОДОЗНАВСТВА Тема 1. Наука як об’єкт філософського пізнання……………………. Тема 2. Філософські засади наукового пізнання…………………….. Тема 3. Методологічні засади наукового пізнання………………….. Тема 4. Структура наукового знання…………………………………. Тема 5. Проблема істини та її обґрунтування в науковому пізнанні Тема 6. Ідеали, норми та засадничі принципи наукового пізнання… Тема 7. Динаміка наукового пізнання………………………………… Тема 8. Наукова творчість як предмет філософського аналізу…….. Тема 9. Соціокультурні виміри наукового пізнання……………….. Тема 10. Наука як система комунікацій…………………………….. Тема 11. Актуальні філософські проблеми природознавства ХХІ ст. Тема 12. Філософія біології ………………………………………….. Тема 13. Еволюційна і креаційна парадигми наукових теорій. Рівні організації живої матерії……………………………………….. Тема 14. Філософські проблеми екології. формування ноосферного мислення…………………………………………………………………….. Тема 15. Філософські проблеми генетики………………………….. Тема 16. Проблема моральної відповідальності вченого………….. .. Лише філософія, позаяк вона поширюється на все доступне людському пізнанню, вирізняє нас з-поміж дикунів і варварів, і кожен народ є тим цивілізованішим та освіченішим, чим більше в ньому займаються філософією; тому для держави немає більшого блага, ніж мати істинних філософів. Рене Декарт Програма навчальної дисципліни ТЕМА 1. НАУКА ЯК ОБ’ЄКТ ФІЛОСОФСЬКОГО ПІЗНАННЯ Сучасний філософський образ науки. Специфіка та основні напрямки дослідження науки в філософсько-метологічній спадщині. Наука як вид пізнавальної діяльності. Наука як система об’єктивних знань. Специфіка наукової пізнавальної діяльності та її форми. Структура системи наукових знань. Основні види наукового знання. Поняття наукової школи, напрямку, традиції. Наука та освіта: взаємовплив та взаємозв’язок. Наука і суспільство. Функції науки в суспільному житті. Соціальні виміри наукової діяльності. Наука як соціальний інститут. Система наукових організацій та інституцій. Наука як соціокультурний феномен. Світоглядний смисл та світоглядні проблеми науки. ТЕМА 2. ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ Еволюція взаємовідносин філософії та науки: від натурфілософії до методології. Поняття філософських засад природознавства та їхня роль у формуванні історично визначених видів онтології наукових теорій. Раціональність як базове поняття та принцип обгрунтування наукового пізнання. Історичні типи раціональності та основні етапи розвитку наукового пізнання. Формування класичного типу раціональності та класичної науки у добу Нового часу. Емпіризм та раціоналізм як стратегії обґрунтування класичної раціональності. Німецька класична філософія як найповніше втілення ідеалів класичної раціональності. Криза класичної раціональності та пошук нових моделей обґрунтування знання в посткласичній науці. Феноменологія: пошук нових універсальних засад пізнання. Критика універсалізму в філософії екзистенціалізму. Франкфуртська школа: критичне осмислення класичної раціональності. Емпірична методологія позитивізму в природознавстві. Методологічні принципи структуралізму в природознавстві. Герменевтика та проблема інтерпретації в природознавстві. Особливості посткласичної науки. Постнекласична раціональність: пізнавальні стратегії в добу постнекласичної науки. Ліотар: “Доба постмодерну”. Епістемологічний анархізм П.Фейєрабенда. . ТЕМА 3. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ Поняття методології. Методологія як вчення про метод. Філософія як методологія. Методологія як система методів. Ієрархія методів у системі методології. Поняття методу. Проблема методу в історико-філософському аспекті. Структура методу: об’єктивно-змістовний, операційний, праксеологічні аспекти методу. Теоретичні та емпіричні методи. Філософські методи: діалектичні, метафізичні, феноменологічні. Діалектика та метафізика в обґрунтуванні знання в біологічних науках. Загальнологічні методи та особливості їхнього використання в обґрунтуванні знання в біологічних науках: індукція, дедукція, аналіз, синтез. Загальнонаукові методи та специфіка їхнього застосування в біологічних науках: системно-структурний метод, метод моделювання, формалізації, аналогії і т.п. Методи біології та особливості їхнього використання. Теоретичні та емпіричні методи у біологічних науках. Дедуктивно-аксіоматична побудова теоретичного знання: за та проти. Специфіка вимірювальних процедур у біологічних експериментах. Моделювання як вид експерименту. Поняття наукової методики. ТЕМА 4. СТРУКТУРА НАУКОВОГО ЗНАННЯ Наука як система теоретичних знань. Специфіка теоретичного пізнання. Критерій науковості. Поняття суб’єкту, об’єкту та предмету природничо-наукового дослідження. Емпіричний та теоретичний рівень наукового пізнання. Специфіка емпіричного пізнання, його форми та методи. Специфіка та форми об’єкту емпіричного пізнання. Науковий факт як форма емпіричного пізнання. Спостереження в наукових дослідженнях. Поняття наукового експерименту та його види. Проблема достовірності та істиності емпіричного знання. Специфіка емпіричного пізнання в біології. Специфіка проведення біологічних експериментів. Моделювання як вид експерименту Специфіка теоретичного пізнання та його форми. Ідея, проблема, гіпотеза, теорія як форми теоретичного пізнання. Структура та функції наукової теорії. Види наукових теорій. Специфіка побудови теорій в біологічних науках. Абстрактні образи теорії та їхня системна організація. Теоретичні схеми та математичний апарат. Дедуктивна теорія як традиційний ідеал побудови теорії та її обмеженість Роль теоретичних схем у дедуктивному розгортанні теорії. Теоретичні схеми та досвід. Операційний статус теоретичних схем. ТЕМА 5. ПРОБЛЕМА ІСТИНИ ТА ЇЇ ОБГРУНТУВАННЯ В НАУКОВОМУ ПІЗНАННІ Поняття істини. Поділ істини за змістом (об’єктивна істина), за об’ємом (абсолютна та відносна істина). Гегель щодо процесуальності істини. Системність та повнота істини. Діалектика істини та помилки. Специфіка наукової істини. Системність та перевіреність як специфічні риси наукової істини. Концепції істини та їх історичні трансформації. Істина як відображення. Когерентна теорія істини. Теорія істини в прагматизмі. Чи завжди істина корисна? Чи можуть бути корисними помилки? Проблема критерію корисності (врахування безпосередніх та віддалених наслідків наших дій). Проблема істини в позитивістській традиції. Основна ідея “семантичного” визначення істини за А. Тарським. Плюралістична концепція істини в постмодерній філософії. Проблема крититерію істинності наукових знань. Демаркація наукового та ненаукового знання. Гіпотеко-дедуктивна структура теорії та емпіричне підтвердження. Проблема експериментального підтвердження логічної узгодженості тверджень. Логічна теорія підтвердження. Несуперечливість як критерій істини та значення протиріч в пізнанні. Поняття верифікації. Поняття фальсифікації К. Поппера. Проблема неемпіричного критерію істини. Проблема нейтральності фактів та теза Куна-Фойерабенда. Практика як критерій істинності: за та проти. Види практик як критерію істини: матеріально-виробнича, соціальна, практика наукового пізнання (спостереження та експеримент). Невизначенність практики як критерію істини. Істина: відображення чи конструювання? Позиція радикального конструктивізму: за та проти. Конвенционалізм. Апріоризм. Антропологічний поворот у постнекласичній науці. Істина та достовірність. Попперівське розуміння правдоподібності: сильні та слабкі сторони. Активність суб’єкту та проблема об’єктивності істини. . ТЕМА 6. ІДЕАЛИ, НОРМИ ТА ЗАСАДНИЧІ ПРИНЦИПИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ Поняття засад наукового пізнання. Культурні, філософські, методологічні, світоглядні засади та їхня роль у формуванні та розвитку наукових знань. Проблема пошуку універсальних засад природознавства у класичній науці. Критика універсальності наукових засад в некласичній та посткласичній науці. Діалектика традиції та новаторства у розвитку наукового знання. Філософські засади наукового пізнання у класичній, некласичній, постнекласичній науці. Поняття ідеалів та норм наукового пізнання. Структура ідеалів та норм наукового пізнання. Культурно-світоглядні засади наукового пізнання. Поняття культурної традиції та її роль в науковому пізнанні. Загальнонаукові засади наукового пошуку. Поняття наукової традиції. Взаємозв’язок культурної та наукової традиції. Історичні трансформації ідеалів та норм наукового пізнання. Наукова революція як зміна парадигмальних ідеалів та норм наукового пізнання. Ідеали, норми наукового знання та поняття наукової традиції та наукової школи. Поняття картини світу та її структура. Поняття наукової картини світу та її функції в природознавстві. Загальнонаукова та спеціальнонаукові картини світу та їх співвідношення. Біологічна картина світу та її місце в структурі загальної картини світу. Специфіка філософсько-методологічних засад наук про живу природу. Поняття еволюціонізму. Універсальний еволюціонізм та сучасна картина світу. ТЕМА 7. ДИНАМІКА НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ Наука як історично визначений процес отримання нового знання. Виникнення науки: передумови та характеристики. Етапи розвитку науки. Класична наука та її специфіка. Некласична наука та її специфіка. Постнекласична наука та її специфіка. Проблема визначення механізму розвитку наукового пізнання: екстерналізм та інтерналізм. Емержентизм та кумулятивізм в розвитку наукового пізнання. Метафізичний характер кумулятивістської моделі розвитку науки. Теорія наукових революцій Т. Куна. Поняття парадигми та наукової революції. Парадокси та проблемні ситуації як передумова наукової революції. Наукові революції як зміна стратегій наукового пошуку. Евристична роль методологічних ідей у науковій революції. Філософські передумови зміни фундаментальних засад науки. Від методологічних ідей до нової теорії і до створення нової картини світу. Види наукових революцій. Глобальні наукові революції як зміни типу раціональності. Глобальні наукові революції: перехід від класичної до некласичної, а від неї до постнекласичної науки. Теорія епістемологічного розриву Г. Башляра. Поняття епістемологічного стрибку. Еволюційна епістемологія К. Поппера. Співвідношення біологічної та епістемологічної еволюції за К. Поппером. Критицизм як чинник розвитку наукового пізнання. Теорія дослідницьких програм І. Лакатоса. Case studies як модель розвитку наукового знання. Тема 8. СОЦІОКУЛЬТУРНІ ВИМІРИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ Соціальні виміри наукової діяльності. Поняття внутрішньої та зовнішньої соціальності. Економічна, соціальна детермінація наукового пізнання. Економічні потреби як рушій розвитку наукового пізнання. Наука як соціальний інститут. Наукова діяльність як система взаємодій. Поняття наукової спільноти. Кооперація та взаємодія у науковому пізнанні. Наука як соціальний інститут. Наука у соціокультурному вимірі. Наука як культурний та цивілізаційний феномен. Місце науки у системі культури. Культуротворча та культуроформуюча функція науки. Класичний та некласичний підхід до співвідношення науки та культури (ідеї просвітників та О. Шпенглера). Наука як центральний елемент цивілізації. Поняття техніки та технології. Традиційне, індустрійне, постіндустрійне (інформаційне) суспільство. Традиційні та технологічні цивілізації. Наука у структурі техногенної цивілізації. Поняття інформаційного суспільства та його особливості. Є. Тофлер про специфіку інформаційного суспільства та його перспективи. Глобальні кризи та цінності науково-технічної цивілізації. ТЕМА 9. НАУКОВА ТВОРЧІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФСЬКОГО АНАЛІЗУ Структура та динаміка творчого процесу. Основні риси наукової творчості як динамічного процесу. Діалог як засіб наукового пошуку. Розвиток знання у формі прогресивної поліваріантності. Дискусія як засіб і форма наукової творчості. Механізм і структура процесу наукової творчості. Проблемний, евристичний та породжуючий рівень науково-пізнавальної діяльності. Відкриття, його механізм та типологія. Наукове відкриття як полілінійний процес. Відкриття як дослідження аномальних явищ. Логіка наукового відкриття. Логіка проблемного плану пошукового процесу. Логіка об’єкту як детермінант логіки пошуку. Логіка методологічного плану процесу відкриття. Об’єктивне та суб’єктивне в логіці наукового пошуку. Позараціональні чиники наукового відкриття. Роль інтуіції в науковому пошуку. Ф. Найт, Т. Кун та Р. Коллінз про роль інтуіції у побудові наукових теорій. ТЕМА 10. НАУКА ЯК СИСТЕМА КОМУНІКАЦІЙ Поняття наукової спільноти. Наукова спільнота як історичний феномен. Комунікація, її специфіка і форми в науковій спільноті. Конкуренція в науці. Специфіка та основні причини конфліктів: різномасштабність мислення, претензіонізм, недовіра до наукового потенціалу керівника, незадоволеність оцінкою своєї праці, поява варягів. Проблема діалогу в науковому співтоваристві. Наукова дискусія як форма комунікації і форма розвитку наукового знання. Наукова публікація як форма діалогу. Структура наукової публікації. Культура і логіка ведення наукової дискусії. Етичні норми наукової дискусії. Настанова на співпрацю, відмова від конформізму, дотримання принципу демократизму, визнання автономності і свободи опонента, повага до нього. Форми і норми наукової комунікації. Структура комунікативної взаємодії в науці: формальна та неформальна комунікація. Інформаційні технології та їх вплив на розиток неформальної комунікації в сучасній науці. Соціальні мережі та їхня роль у формуванні неформальних наукових об’єднань. Концепція невидимого коледжу (Д. Бернало, Д. Прайс). Тема 11. Актуальні філосОФСКІ проблеми Природознавства ХХІ СТ. Особливості філософської та світоглядної парадигми ХХІ ст. Специфіка розвитку сучасного природознавства. Супертехнології – епіцентр соціально-філософських дискусій ХХІ ст. Нанотехнології. Комп’ютерно-мережеві технології. Штучний суперінтелект. Технологічна сингулярність. Генетичний апґрейд. Трансгуманізм, визнання антропності як арт-витвору самої людини. Феномен віртуальної реальності. Епістемологічні виміри віртуальної реальності. Віртуальна реальність як соціальне явище. Філософсько-методологічні засади віртуалізація науки. Концепція віртуальних світів і наукове пізнання. Тема 12. фІЛОСОФІЯ БІОЛОГІЇ Предмет філософії біології. Філософія біології та біологічні науки. Поняття життя як проблема філософських та біологічних наук. Онтологічний аспект дослідження проблеми життя. Методологічний аспект дослідження проблеми життя. Аксіологічний спект дослідження проблеми життя. Праксиологічний аспект дослідження проблеми життя. Еволюційний, функціональний та організаційний підхід до дослідження живого. Поняття еволюції в філософії та біології. Поняття універсального еволюціонізму. Еволюціонізм як парадигма мислення науковця ХХI століття. Проектування та конструювання біооб’єктів як проблема філософії біології. Поняття синергії. Синергетика як феномен постнекласичної науки. Синергетика як наука та методологічна парадигма. Синергетика і процеси розвитку складних систем. Основні принципи синергетики в біологічних науках. Тема 13. Еволюційна і креаційна парадигми наукових теорій. Рівні організації живої матерії Філософська аспекти проблеми часу. Поняття часу в сучасному природознавстві. Специфіка біологічного часу. Особливості часу в макро- та мікросистемах. Час як форма фіксації розвитку. Ідея креаціонізму та формування парадигми креаціонізму в філософії та теології. Ідея еволюціонізму в розвитку біологічної науки. Діалектична та метафізична методологія в розвитку біології. Проблема походження життя: основні концепції та підходив біології та філософії. Проблема походження видів. Вчення В. Вернадського про біосферу. Рівні організації живої матерії. Сучасні дискусії еволюціоністів та креаціоністів. Християнський еволюціонізм. Тейяр де Шарден. Тема 14. Філософські проблеми екології. формування ноосферного мислення Екологія як наукова дисципліна. Міждисциплінарний характер екологічних знань. Структура екологічного знання. Місце екології в системі біологічних знань. Поняття екологічної катастрофи. Екологічні катастрофи в історії Землі. Природні та антропогенні екологічні катастрофи. Специфіка сучасної екологічної кризи. Глобальний характер екологічних проблем. Біоекологія: основні проблеми та завдання. Філософський зміст концепції В. Вернадського про біосферу та ноосферу. Біорізноманіття та його збереження. Соціоекологія та її принципи. Екосистемологія, геосоціосистемологія та інвайронментологія – новітні галузі на стику природничих і суспільних наук. Екологічна освіта. Глобальна екологія. Місце і роль концепції ноосфери в світогляді сучасного природодослідника. Поняття коеволюції людини і природи. Концепція коеволюції Н. Моісеєва. Екоетика як універсальна етика людської життєдіяльності і засада екологічної культури. Нормативний характер екоетики та її принципи: самоцінність природи; відповідальність людини перед природою; обов’язок перед майбутніми поколіннями. Етика відповідальності Г. Йонаса. Урбоекологія. Екологія людини. Тема 15. ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ ГЕНЕТИКИ Генетика як наука. Місце генетики в системі біологічних наук. Історія становлення генетики. Молекулярно-генетичний підхід в біології. Генетика та еволюція. Соціально-філософські аспекти розвитку генетики. Історія і трагедія генетики в СРСР. Т. Лисенко і М. Дубінін. Дискусія стосовно взаємодії соціального та біологічного. Антропогенетика. Евгеніка та неоевгеніка як ідеологізовані галузі дослідження спадковості. Екологічна неоевгеніка. Неоевгеніка та генна інженерія. Біомеханічний напрям неоевгеніки. Соціальна неоегеніка. Геном людини: філософські та етичні проблеми. Проблеми та перспективи розвитку генетики в контексті розвитку суспільства. Тема 16. ПРОБЛЕМА МОРАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВЧЕНОГО Проблема відповідальності науки і вчених перед суспільством. Рівні етичної відповідальності. Негативні наслідки наукової творчості: за чи проти. Свобода та соціальна відповідальність вченого. Взаємозв’язок моральної, світоглядної і соціальної відповідальності вченого. Біоетика. Сциєнтизм і антисциєнтизм в оцінці майбутнього науки. Наука і освіта. Сциєнтистська модель освіти та її сучасна модернізація. |
1. Наука як об’єкт філософського пізнання Укл. С. О. Гнатуш, І. О. Добропас – Львівський національний університет імені Івана Франка, 2012. – 46 с |
Як і кожна наука, історіографія повинна визначити свій об'єкт пізнання... Об'єктом пізнання вважається та річ або явище реальної дійсності, на яке спрямовані пізнавальні зусилля дослідника. Предметом пізнання... |
Перелік питань, які виносяться на іспит ФІЛОСОФІЯ Діалектика як загальнотеоретичний метод філософського пізнання, її форми та альтернативи |
4. СТРУКТУРА НАУКОВОГО ЗНАННЯ Наука як система теоретичних знань. Специфіка теоретичного пізнання. Критерій науковості. Поняття суб’єкту, об’єкту та предмету природничо-наукового... |
Тема Особистість як об’єкт і суб’єкт професійної діяльності. Шлях до професіоналізму |
100 базових філософських понять” Теорія пізнання, розділ філософії, вивчаючий можливості пізнання, досліджуючий джерела, форми та методи пізнання, умови його достовірності... |
Тема МАКРОЕКОНОМІКА ЯК НАУКА Вступ в макроекономіку. Макроекономіка як галузь економічної науки. Предмет курсу "Макроекономіка". Об'єкт макроекономічної теорії.... |
Лекція 1 з дисципліни „Політична економія” на тему: «Політекономія... Економічні категорії, закони та принципи. Пізнання і використання економічних законів |
Етнополітика як наука. Предмет та об'єкт етнополітики Етнополітичні реалії на українських землях в останній період існування Російської імперії (початок XX ст.) |
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З СОЦІОЛОГІЇ Тематичний план Соціологія як наука, об`єкт, предмет, функції, місце та роль в системі суспільствознавчих дисциплін |