|
|
Скачати 69.24 Kb.
|
| Самовдосконалення через пізнання (формування навичок творчого осмислення тексту, моральних якостей особистості через використання елементів компаративного аналізу) Будь-кому хочеться бути почутим, та для педагога найважливіше, як його слово одзоветься – не лише словами відповіді на уроці, а вчинками та життєвим вибором тих, кого навчаєш. Без готових формул і штампів. Без аксіом. Без «вивчити навчальний матеріал від сторінки третьої до…». Бо синонімом до «література» є «людинознавство». Пізнаючи її, отримуєш унікальну можливість відшукати відповіді на найскладніші і найсокровенніші питання. Її має лише вдумливий і зацікавлений читач, який розуміє, що художній твір – енциклопедія життєвих цінностей без часової корекції, бо, як писав Бодлер, «Искусство – вечность. Время – миг». Отже, є те і ті, що часу підвладні. І є те, над чим час не владний. Минуще і вічне, але напрочуд близьке і дуже «сьогоднішнє». І коли саме через такий кут зору сприймаєш проблеми і героїв художнього твору, бачиш не хрестоматійні «образи», а долі, характери, ситуації, конфлікти, до болю близькі і сучасні. Так приходиш до співставлення сьогодення і минулого, реального життя і художнього простору, героїв і ситуацій різних творів. Саме елементи компаративного аналізу дають можливість нового погляду на уже відомий «літературний матеріал» і доручення студентів до самовдосконалення через пізнання. Найбільш результативними і цікавими є уроки, на яких можна поміркувати над досить неочікуваними завданнями – наприклад, співставити двох дуже колоритних героїв : старого Сантьяго і… старого Гобсека. Це ровесники, розведені у часовому вимірі на добру сотню років, у географічному – на тисячі кілометрів. А у загальнолюдському? Кожен із них пізнав гіркоту ранньої самостійності: Гобсека з десяти років мати віддала юнгою на корабель, Сантьяго, скоріше за все, теж з раннього дитинства був долучений до праці (згадаймо Моноліна, який з п’ятилітнього віку навчався справі у Сантьяго – мабуть, така традиція у кубинських поселеннях на узбережжі). – Які життєві уроки засвоїв кожен з них з юних літ? У боротьбі зі стихією та людьми, долаючи шторми і життєві випробування, Гобсек зробив висновок, яким керувався як дороговказом: світом править золото, а значить, ті, у чиїх руках воно сконцентроване. За гроші можна купити все, навіть совість і любов. Багатство, на думку Гобсека, робить людину щасливою і вільною. Отже, єдине, заради чого варто жити, – це золото. Сантьяго теж доводиться щодня вступати у нерівний двобій із морською стихією. Ця жорстока боротьба, загартувавши його тіло, сформувала душу щиру, безхитрісну, відкриту, чисту й чесну. Він знає, що народжений рибалкою, – це його доля, покликання і життєвий вибір; що море – його домівка, а основа життя – праця. – Як складаються їх стосунки з оточенням? Більшу частину життя Сантьяго проводить у океані. Зважаючи на його вік, можна стверджувати, що у рибальському човні у відкритому морі він провів десятки років (щодня з ранку до заходу сонця був на риболовлі). Можна говорити про силу звички до праці, але не до моря і його мешканців. Вони для нього – однодумці, що заслуговують на увагу й повагу, співчуття й порозуміння. Маленька пташка, летючі риби, черепахи, дельфіни будять щирі емоції й мудрі думки про єдність і спорідненість усього сущого. Велетенська меч-риба, що врешті-решт потрапила на гачок – не просто суперниця чи шматок м’яса, що принесе прибуток. Це твоя сестра, людино; вона мудра і красива, їй жаль вкорочувати віку, але що поробиш, якщо вона народилась рибою, а ти – рибалкою… Добре, що людині, щоб вижити, не треба вбивати зорі, і сонце, і місяць… Жаль, що цієї долі не уникнути братам нашим меншим… – Простий рибалка виявляється мудрим філософом-гуманістом. Чи піднімається до філософських узагальнень прагматик Гобсек? У повісті його названо філософом із школи циніків. Стосунки Гобсека із світом обмежуються сферою фінансово-матеріальною. Зрозумівши, що краще визискувати самому, ніж дозволяти, щоб визискували тебе, він вибудовує власну схему взаємодії з оточенням. Гобсек, напевне, погодився б із думкою Д.Д.Селінджера: «Багато без чого може обійтися людина, але не без людей». Вони йому потрібні не тому, що людина по природі своїй – істота соціальна, а через те, що є для Гобсека об’єктом визиску і… спостереження. Холодний, безпристрасний і ніби закам’янілий у своїй масці «невідворотності долі», Гобсек заявляє про себе як про бога – суддю земних пристрастей та гріхів – і переконаний, що читає у серцях. Хто знає, як давно він вибрав саме таку позицію, і що більшою мірою: гріхи й пороки людські, ним вивчені, чи його власні принципи – визначили цей вибір. Він не відчуває потреби у щирому слові, підтримці близької людини, любові до ближнього, родині. Десь там, у світі брудних стосунків і рожевих ліхтарів, єдина рідна йому душа, онука його сестри – тільки це він про неї й знає. І ненавидить, бо та колись успадкує його багатство. Дійсно, у сенсі, в якому про це говорить автор, Гобсек – «атеїст» (якщо людяність вважати за релігію). – А Сантьяго? Він теж самотній: час додає досвіду й літ, але багато забирає – силу, «чемпіонство», друзів, рідних… Його оточують два покоління рибалок: ті, що називаючи його salao, кепкують (молодші), і ті, що мовчки йому співчувають (середнє покоління); він же, останній з могікан, – єдиний із найстарших. Померла дружина, мабуть, давно, але спогади такі болючі, що старий ховає її портрет… Він не говорить про проблеми, старість і самотність, гідно несучи свій хрест, свій біль. Але яке промовисте лаконічне питання: «Мене шукали?» І ще більш значущі слова старого про великий океан і маленький човник, якого й не помітиш. Ця людина дійсно може прожити багато без чого, але не без людей. Не прийнято говорити про сирітство у старості. А воно є. І мовчки говорить – тільки сумними поглядами чи самотньою фігурою біля хатини… – Обидва герої приятелюють з людьми, набагато молодшими за віком. Як розкриваються вони у цих стосунках? Що спонукало Гобсека зробити перший крок до приятельських стосунків з Дервілем? Зрозуміло, цілеспрямованість, аскетизм, юний вік (ще можна довіряти – йому далеко до тридцяти), ледве не схимницьке життя Дервіля піднесли його в очах лихваря на певний рівень у гобсеківському «рейтингу». Але навіщо йому Дервіль? Невже у щільному графіку його грошово-розрахункових стосунків із світом з’явилося місце для стосунків іншого кшталту? Може, потрібно додати людського слова у вечірню тишу кімнати-келії, щоб зливок металу вечорами таки перетворювався на людське серце? Можна з іронією говорити про «дружню поступку у 15% річних» та інші умови його позики Дервілю, а можна згадати, що у 78-річному віці Гобсек ризикнув на 10 років дати у борг Дервілю 150000 франків. Зрозуміло, лихвар постійно користувався (й користуватиметься) безоплатними консультаціями й професійними послугами Дервіля – але ж не задля цього він колись пустив у свій світ недосвідченого студента права! А кому Дервіль зобов’язаний тим, що він, за його ж словами, найщасливіша людина у світі? Саме Гобсеку, бо той, що так часто мав справу з коштовним камінням, рідко зустрічав вартих поваги людей. І, цінуючи коштовне у людині, допоміг не загубитися у людському морі двом піщинкам. На відміну від Гобсека, Сантьяго у стосунках з людьми звик, мабуть, віддавати, а не брати. П’ятирічний Манолін у рибальському човні – все-таки не помічник, а безпорадна дитина. Доводилося покладатися тільки на самого себе у поєдинках з великою рибою та пильнувати малого, поступово долучаючи його до нелегкого ремесла. Та головне, чому навчив старий Маноліна – бути людиною. Навряд чи на це здатен той, хто наказує покинути невдаху насамоті з його невезінням і йти до іншого, більш везучого рибалки – батько хлопчика. І маленькі обмани, крізь які бринить надія, і «коли рибалка підносить рибалці», і мудрість підлітка, і мудрість старості, і щирі сльози співчуття і захвату, і «мені ще багато чому у тебе треба навчитись» – це не що інше як заперечення «вічного» конфлікту поколінь. – Як складаються подальші стосунки цих героїв? Рішення Гобсека скористатися із злочину Анастазі де Ресто віддалило від нього навіть звичного до його авантюр та афер (на межі дозволеного законом) Дервіля: за словами автора, від того часу бачилися вони дуже рідко. Остання зустріч колишніх приятелів відбулася за ініціативи смертельно хворого Гобсека. Про що їхня розмова? Про сенс життя і «правильне» та «неправильне» в ньому? Ні. Про «кому ж дістанеться моє добро?..» У фіналі повісті «Старий і море» також зображено зустріч. Манолін чекав, прибігаючи до спорожнілої домівки старого, – чекав попри те, що рибальський досвід і здоровий глузд, мабуть, казали: «Змирись…» І таки дочекався. Не соромлячись сліз, він пильнує сон старого і знає точно: відтепер у двобої з океаном вони будуть разом. – Яке авторське ставлення до героїв? Його можна визначити за багатьма деталями і фактами. Наведемо окремі. Навіть коли людина мовчить, говорить її погляд. Очі Сантьяго – сині, як море, вони виблискують весело й непереможно, це очі людини, що не здається. У Гобсека оченята жовті, як у куниці, майже без вій; вони бояться світла. Від співрозмовника їх ховає довгий дашок його кашкета. Які душі, такі й їх «дзеркала». Хемінгуей скаже про руки старого – дужі, з безліччю старих шрамів та рубців. Бальзак же зверне увагу на прудкі, сухорляві, як у оленя, ноги Гобсека. Кого що годує… Чи не найважливішими елементами сюжету обох творів є кульмінація й розв’язка. Саме тут остаточно з’ясовується авторське ставлення до героїв, а читач отримує важливий матеріал для роздумів та висновків. Фінал історії Гобсека очікуваний і закономірний. «Старий жмикрут» стоїчно (хоча чи має вже це якесь значення?) йде з життя, залишивши по собі багатство, прах і тлін. Сумні роздуми про сенс життя і його безглуздя автор довірить читачам, доповнивши сказане моторошною картиною розкоші і розпаду. Зовсім інші думки і емоції викликають останні сторінки повісті Хемінгуея. Повернення Сантьяго – заключний мажорний акорд, у якому домінуючою нотою є слова про те, що людину можна знищити, але не можна перемогти. Стоїцизм героя повісті – підґрунтя його щоденного життєвого подвигу. І старий, що зробив неможливе, здолавши і рибу, і акул, і океан, і знесиленість, і старість, йде по життю поряд з кожним поколінням читачів; автор залишив його жити, щоб знову боротися й перемагати, щоразу все починаючи спочатку… Співставляючи факти, події, героїв, обставини, студенти вчаться глибше розуміти і художній твір, і реальне життя. Іноді варто замість багатослівних «виховних бесід» запропонувати діалог, дослідження, роздум, дискусію чи просто розмову про героя художнього твору як про людину – з її проблемами, вадами, перемогами й поразками – і перевести її з площини хрестоматійної у вимір загальнолюдський. Так людинознавство поєднується з людинотворчістю. |
|
Уроки-змагання Вона виділяє: уроки змістовної спрямованості; уроки на інтегративній основі; уроки-змагання; уроки суспільного огляду знань; уроки... |
Уроки-бесіди, уроки-конференції, уроки-зустрічі з письменниками,... Головне управління освіти і науки Дніпропетровської державної обласної адміністрації |
|
Виховання ключових життєвих компетентностей Година спілкування Учнів... Мета: вчити дітей приймати правильні життєві рішення; формувати основні життєві компетенції; розвивати почуття відповідальності за... |
Новокаховська ЗОШ-інтернат I-III ст. Херсонської обласної ради Позакласний... «Рахуй нещасливим той день або ту годину, за які ти не засвоїв нічого нового і нічого не додав до своєї освіти» |
|
Запам’ятай, моя дитино, з юних літ Бабуся Доброта – це чуйне, дружнє ставлення до людей і не тільки. Це привітність, ласка, прихильність. Це щирість і щедрість людської... |
Поради батькам які виховують дитину з особливими потребами Одним із головних завдань, які стоять перед ними, є навчити дитину бути сильною, стійкою, щоб зуміти подолати життєві негаразди |
|
ВПЛИВ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ НА ЖИТТЄВІ ДОМАГАННЯ ОСОБИСТОСТІ Життєві домагання, вимоги, очікування, бажання та надії щодо свого життя та майбутнього на шляху самореалізації та самоздійснення... |
1. Періодизація давньогрецької літ-ри Класичний період (7-4ст д н е.) З'являється лірика, драма, вникають перші прозові жанри: історіографія, ораторське мистецтво, філософські... |
|
За кожну правильну відповідь —1 бал Ми раді вітати вас всіх у нашій залі. Сьогодні на нас чекає захоплююча гра — турнір юних правознавців. Сподіваюсь, ви закріпите вивчений... |
Дидактичний матеріал з української мови для 8 класу з теми Дати відповідь на питання: які з них є відмінюваними, які – дієвідмінюваними, які – незмінюваними |