|
Скачати 49.48 Kb.
|
ШОВКОВИМ ПРОМІННЯМ МЕЛОДІЙ ДО ПОЛЯ ПРИВ’ЯЗАНИЙ Я… ІВАН ДРОБНИЙ Поет, прозаїк, публіцист. Автор поетичних збірок "Добридень, люди", "Білий світ","Троїсті музики","Блакитне дерево Дніпра","Груша серед поля" та автобіографічної книги прози "Хата з лободи". Народився 16 січня 1931 року в селі Богуславці, що пологими пагорбами понад тихоплинною, аж ніби сонною річечкою Сухий Згар тягнеться впритул від Пальмири майже до самої Золотоноші, де письменник живе і працює нині. Він, Іван Дробний, навіки приріс до рідної отецької землі. Не звабили його ні близькі великі міста, хоч і навчався в обласному центрі – місті Черкаси в педагогічному інституті, ні далекі, до яких міг, певно ж, при бажанні поїхати. . Тривалий час, а це майже 29 років, віддав педагогічній праці: був учителем сільської школи, згодом, 1962 року, перебрався до свого райцентру, де спершу викладав російську мову кубинським юнакам, які приїхали навчатися в училище механізації сільського господарства. Потім перейшов працювати спершу до районного відділу народної освіти, а далі знов у школу № 6, де й завершив свій учительський шлях. Вірші поета Івана Дробного дуже земні. Його, як він сам зізнається, «не тягне до формалістичних викрутасів, де за туманом нічого не видно, а вабить висока простота у тексті, як ото на ниві, де потрібні чисті плоди, а не генетичні мутанти». Проста високість у слові в нього художньо довершена, зворушлива, щира, без підробок і натяжок, не висмоктана з пальця у кабінетній тиші. Відчувається, що вірші Івана Дробного народжуються на рідній, батьківській землі де він чимало проводить часу. У його віршах переважає сільська природа – надзвичайно органічна, жива, а не прикрашена паперовими кольоровими квітами. І квіти, і трави, і дерева, і ластівки та солов’ї, і річка, над якою в очерети профурчить дике кача – усе в його віршах таке природне, близьке і рідне, що коли читаєш, то аж серце щемить, болить душа, пригадується своє далеке босоноге дитинство. І вкотре щиро позаздриш чоловікові, якого життєва доля не змогла відірвати від рідних піль, від його рідних просторів. За кожним полем, за кожним природним пейзажем, він розпізнає відлуння далеких часів, нашу сиву історію, і серце його переповнює гордість за власних пращурів, котрі уміли і хліб ростити, і рідну землю боронити. Читати вірші Івана Дробного – це спілкуватися зі світом, який тебе оточує, з людьми – щирими, добрими, гостинними і працьовитими, з кожною бадилинкою і комахою, без яких не було б цього життя, дарованого нам Всевишнім. У кожному його творі є своя, на перший погляд, здавалося б проста, філософія, але тільки на перший погляд. Насправді ж його поезія всуціль пронизана житейською філософією, філософією людини обдарованої, талановитої, коріння якої глибоко в землі, а крона вишумовує у небі художніх образів і високих почуттів. Письменник Серій Носань так висловився про творчість Івана Дробного: «Його твори навдивовижу ясні, прості і потрібні людям, як шматочок хліба, як ковток студеної криничної води, як чисте повітря… І все ж при зовнішній простоті й доступності поезії Дробного несуть у собі філософську глибину народної мудрості, іронію, часто зблискують так притаманним народу нашому гумором і лагідною веселістю…» Іван Дробний член Національної Спілки письменників України з 1977 р., нагороджений Грамотою Міністерства освіти УРСР. 1998 року став лауреатом Черкаської обласної літературно-публіцистичної премії «Берег надії» імені Василя Симоненка за збірку «Груша серед поля». Нагороджений Почесною Грамотою Черкаської обласної ради та є її стипендіатом. Видання Івана Дробного, які вийшли у різні роки: Добридень, люди 1962р. Білий світ 1976р. Троїсті музики 1983р. Блакитне дерево Дніпра 1988р. Груша серед поля 1996р. Першу прозову книжку поета Івана Дробного “Хата із лободи” світ побачив в 2003 році. “Вереснева золота печаль” 2005р. - остання прозова збірка видатного письменника. В УМАНСЬКІЙ СОФІЇВЦІ Синиччин щебет. Каркання ворон. Поміж каміння — плюскіт водограю. Тут возить на розглядини Харон Бажаючих до пекла і до раю. Збира платню за праведні труди. Все по закону: з діток — половину. "Тут, — каже, — взяв і поверну сюди. Хто ж в рай бажа, то там того й покину". Сорочка біла. Усмішка до вух. Так затишно при милому Хароні! Дитячий сміх мені лоскоче слух, А не терзають звуки похоронні. Гойднувся човен — плинем по воді. Осьо він, той світ, а не десь за морем. Прощай, цей світе! Вернемось — тоді З тобою досхочу ще поговорим. Хоч в око стрель — така тут темнота. Щось вгледіти не маємо уміння. А щось, мо' й є?.. Та човен поверта, Лишаючи підземне безгоміння. В синиччин щебет, в каркання ворон – В цей білий світ з хитанням верболозу Умовний відпускає нас Харон, Бо справжній десь чека для перевозу. НАОДИНЦІ З ПОЛЕМ Із полем залишившись наодинці, Я праколишнє бачу наяву. Поза туманом юрмища ординців На стійбищах витоптують траву. Мов чорні круки, мчать чужинські коні, Простершись над сполоханим зелом. Свистить стріла у мене біля скроні, Продовжуючись в небі літаком. Втіка на Русь мій предок із полону, Смертельної торкнувшись таїни. Не лісосмуги – йдуть бійців колони. Не розібрать лиш, з котрої війни. Смерканням оповитів таємниці Хліба навкіл, дорога польова. Чи то німецький танк стоїть в пшениці, А чи комбайн в загінці спочива? Повіє холодочком з рути-м’яти – Мурашками по спині піде страх. Мені здається, де тут не ступати, А все одно ступати по кістках... Закінчаться побачення хвилини – І я на листі з поля принесу, Ні, не росу, а крові крапелини, Що за століття вицвіли в росу. Автор проекту: Вдовенко Людмила Іванівна (Трушівський НВК І-ІІІ ст. Чигиринського району Черкаської області) Матеріали:
Г.І. Садівська (Домантівський НВК Золотоніської районної ради Черкаської області). 7. www.nspu.org.ua |
Закон громадянства особи (lex patriae) Колізійне право — це міст, який з’єднує національну правову систему з іноземним правом. Проілюструємо найпоширеніші колізійні прив’язки... |
Доступне та комфортне житло: як працюють механізми зниження ставок... Ду — будинки, побудовані 20 і більше років тому на фоні невисоких доходів населення. «Згідно з індексом, що враховує ціни на житло... |
Електричне поле. Напруженість електричного поля. Речовина в електричному... Електроємність. Конденсатори та їх використання в техніці. Енергія електричного поля |
Семантичне поле: проблема визначення П. Роже, В. фон Вартбург). Перше теоретичне обґрунтування „поля” в мовознавстві пов’язують з працею І.Іпсена (1924), хоча у Й. Трієра... |
Тема: Країна співучих мелодій Мета: ознайомити учнів із музичними жанрами, розвивати вокально хорові навички, аналітичні здібності, музично-ритмічні рухи, стимулювати... |
Тема. Людина серед природи Завдання для розвитку естетичного сприймання текстів Важко сонечку пробиватися промінням крізь хмари. Волохаті, неначе брудні, нависають над землею |
Закон Кулона Електричне поле — одна зі складових електромагнітного поля, що існує навколо тіл або частинок, що мають електричний заряд, а також... |
РЕЦЕНЗІЯ На дипломну роботу студента ОКР «бакалавр» Солодюка Олега... Дипломна робота студента Солодюка О. В. присвячена узагальненню поля комплексних чисел, яке за своїми властивостями дуже близьке... |
Сценарій проведення спортивного свята, присвяченого відкриттю футбольного... Вед. 1 Увага! Увага! Розпочинаємо церемонію відкриття футбольного міні-поля зі штучним покриттям на території Загальноосвітньої школи... |
Лекція №11: “Основні характеристики та параметри антен” Під впливом паралельної провіднику складової електричного поля у провіднику збуджується електричний струм густиною , а під впливом... |