Доступне та комфортне житло: як працюють механізми зниження ставок за кредитами на придбання та ремонт житла?

Доступне та комфортне житло: як працюють механізми зниження ставок за кредитами на придбання та ремонт житла? (інформаційно-аналітичні матеріали) Для більшості громадян, перед якими стоїть «квартирне питання», житло наразі не доступне. А таких – мільйони. Тільки на квартирній чергі стоїть 1,3 млн родин. Одна з ключових причин такого стану речей – дорожнеча нерухомості (при тому, що 90% житлового фонду — будинки, побудовані 20 і більше років тому) на фоні невисоких доходів населення. «Згідно з індексом, що враховує ціни на житло і прив'язаний до середньої заробітної плати, Київ, наприклад, наближається до таких мегаполісів, як Нью-Йорк і Лондон та обганяє Москву», - констатували нещодавно в ООН.   «Cередня вартість квадратного метру в Анталії – 632 дол, в Одесі - 1062 долара, і це при вдвічі вищій середній зарплаті в турецькому місті», - заначав аналітик «Ерсте-Банку» М. Заболоцький. За даними Національного інституту стратегічних досліджень, для придбання 2-кімнатної квартири на 75 квадратних метрів середньостатистичному українцю слід працювати до 30 років, що 7 разів більше, ніж громадянам Німеччини, у 5 разів більше – ніж громадянам Канади, Фінляндії, Бразилії. З одного боку, такі диспропорції в Україні зумовлені «фізичною» обмеженістю житлових квадратів (на одного українця припадає лише близько 23 «житло-квадратів», що майже вдвічі менше, ніж в Європі і втричі менше, ніж у США); з іншого – роздуттям цінової бульбашки до 2008 р. через іпотечне кредитування (під час кризи вона «здулася» переважно в доларовому еквіваленті).  Глава уряду М. Азаров зазначав – для того, аби зрушити квартирну чергу, «необхідно будувати хоча б 100 тис. [квартир] доступного житла на рік і тоді б через 10 років можна цю проблему вирішити». Якщо уявити, що площа однієї «доступної квартири» - 30 кв м, площа, яку слід вводити щорічно в експлуатацію згідно таких планів додатково – 3 млн кв м. Для порівняння: у 2011 році в експлуатацію введено 9,41 млн кв м житла (у 2010-му – 9,3 млн, з яких 3 млн – узаконені об’єкти, що зводилися 10—15 років). За даними Мінрегіону, на 01.01.12 недобудованими були 4 тис житлових об’єктів на 15,8 млн кв м (десь половина – з готовністю понад 70%). На їх завершення потрібно з 50 млрд грн. Якщо до кризи іпотека була ключовим фінансовим джерелом галузі (понад 50% житла купувалося в кредит), то зараз вона перетворилася у пересохлий струмок (відповідний показник –1-2%). Основні тренди ринку – скорочення обсягу валютних позик на фоні менш інтенсивного зростання гривневих. У цілому за 2,5 роки іпотечний портфель скоротився на третину. Кредити домашнім господарствам на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості За даними НБУ, у квітні банківський сектор видав нових іпотечних кредитів лише на 342 млн грн, у березні – на 233 млн грн, у лютому – на 194 млн грн, у січні – на 190 млн грн. На початок червня індекс КредитМаркет Іпотечний (відображає середню ефективну ставку на ринку) склав 24,00%. 3-відсоткова іпотека Компенсація частини відсоткових ставок за іпотечними кредитами – одна з ключових соціальних ініціатив президента. На здешевлення позик на придбання житла до 3% у держбюджеті на поточний рік передбачено 1 млрд грн. (згідно змін, внесених у квітні). Відповідно до постанови Кабміну «Про затвердження Порядку здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов», держпідтримка може надаватися на придбання житла в об'єктах незавершеного будівництва або не реалізованого замовниками в об’єктах, прийнятих в експлуатацію після 2009 року. Перелік об'єктів, в яких може придбаватися житло, визначається за поданням органів місцевої влади.  Вимоги до кредитів, за якими надається часткова компенсація процентів: - фінансування в гривнях;  - строк кредитування - до 15 років з моменту укладення кредитного договору; - процентна ставка на момент видачі кредиту не перевищує 16% річних; - перший внесок перевищує 25% вартості житла. За бажанням позичальника розмір внеску може бути збільшено. Як перший внесок можуть зараховуватися кошти, сплачені за перевищення нормативної площі та розрахункової вартості квартири; - максимальний обсяг позики – добуток нормативної площі і розрахункової вартості; - укладення договорів поруки з кожним дієздатним членом сім'ї, що проживає з позичальником. Компенсація надається насамперед позичальникам, які перебувають на квартирному обліку, та молодим сім’ям, що мають дітей (але не тільки вони) за таких умов: - щомісячний платіж за кредитним договором з урахуванням часткової компенсації процентів на момент отримання кредиту не перевищує 40% сукупного середньомісячного доходу сім'ї. Сума, що залишається після здійснення щомісячних розрахунків, повинна бути не меншою одного прожиткового мінімуму на позичальника та кожного члена його сім'ї;  - середньомісячний грошовий дохід позичальника і членів його сім'ї на момент видачі кредиту не повинен перевищувати 10-кратного розміру середньомісячної заробітної плати у відповідному регіоні, розрахованого згідно з даними Держстату; - позичальник щороку повинен подавати до органу ДПС податкову декларацію із зазначенням власних доходів і доходів членів своєї сім'ї, які проживають разом з ним, а копію податкової декларації - розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачу бюджетних коштів). Нормативна площа житла визначається з розрахунку 40 кв. метрів загальної площі на одинокого громадянина чи сім'ю з двох осіб та 58 кв. метрів загальної площі на сім'ю з трьох і більше осіб. Розрахункова вартість житла: 7000 грн за 1 кв. метр - для м. Києва; 5000 грн - для міст Київської області, обласних центрів, Севастополя і Сімферополя; 4000 грн – для інших населених пунктів. Перевищення нормативної площі та розрахункової вартості житла допускається не більш як на 25%. Вартість площі житла, що перевищує нормативну площу, сплачується позичальником за рахунок власних коштів без нарахування компенсації процентів. Надання часткової компенсації процентів припиняється у разі: - прострочення позичальником платежів більше ніж на 180 календарних днів; - порушення умов договору про надання часткової компенсації процентів; - якщо середньомісячний грошовий дохід позичальника і членів його сім'ї відповідно до поданої позичальником податкової декларації перевищує 10-кратний розмір середньомісячної заробітної плати у відповідному регіоні, розрахований згідно з даними Держстату; Якщо позичальник достроково розірвав договір із забудовником, він зобов’язаний у 3-місячний строк повернути всю суму отриманої компенсації за весь період дії договору. Перший договір у рамках програми укладено в Сумах 15 травня. Згодом підписано ще 22 договори – по 11 в Києві й Дніпропетровській області. Прийом документів від громадян через "єдине вікно" введений в Дніпропетровській, Донецькій, Івано-Франківській, Київській, Рівненській областях. За даними Мінрегіону, на 7 червня визначені 68 об’єктів, у яких для придбання пропонується 3 311 квартир. В цілому по Україні біля 5,1 тис. громадян виявили бажання отримати такі іпотечні кредити. Про участь в програмі повідомили "Ощадбанк", "Укргазбанк" для роботи по всім регіонам, "Фінанси та Кредит", "Брокбізнесбанк" - по Києву, "Форум" - по Дніпропетровській області, "Укрсоцбанк" - по Київській, Миколаївській та Чернівецькій областях, "Укрексімбанк" - по Хмельницькій області, "Промінвестбанк" - по Чернігівській області, "Сбербанк Росії" - по Запорізькій області. Компенсація частини відсотків має здійснюватися після щомісячного платежу по кредиту (сплата усіх відсотків) шляхом зарахування коштів на спецрахунок. На 01.06 Мінрегіон перерахував розпорядникам коштів нижчого рівня 30 млн грн. для реалізації програми «Доступне житло».  На сьогодні одним з ключових стримувачів для участі населення в програмі є відсутність гарантій, що держава впродовж всього часу дії кредитного договору компенсовуватиме відсотки по кредиту. У зв’язку з цим у червні до Верховної Ради був внесений законопроект №10557 «Про реалізацію соціальних ініціатив Президента України щодо здешевлення вартості іпотечних кредитів». Документом пропонується внести зміни до ст.55 Бюджетного кодексу, доповнивши перелік захищених статей бюджету компенсацією процентів, сплачуваних банкам, іншим фінустановам за кредитами, отриманими громадянами на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла. Як заявляв глава уряду М. Азаров заявляв, для отримання кредиту на доступне житло молодим сім’ям потрібно заробляти 5-6 тис грн. на місяць, щоб «приблизно 2 тис грн. виплачувати». «Ця іпотека не може спровокувати зростання цiн на нерухомiсть, бо означає пропозицiю на ринку дешевшого житла. Якщо це i вплине на ринок житла, то лише у бiк зниження цін», - запевняв прем’єр.  На думку голови ради директорів Конфедерації будівельників України Л. Парцхаладзе, для того, щоб більше громадян скористалися держпідтримкою, можна зменшити розмір компенсації, лишивши позичальникам сплачувати 7-8%. «Тільки сума 1 млрд грн - це мало. От якщо підтримка була б на рівні 10 млрд у рік…», - зауважував девелопер. На його думку, збільшення обсягів держфінансування не призведе до інфляції, тому що кошти будуть використані всередині галузі. Зауважимо, що Мінрегіон вже анонсував, що має намір ініціювати виділення ще 1 млрд грн. у бюджеті-2013 на реалізацію програми «Доступне житло». Експерти також звертають увагу на доволі жорсткі параметри програми – як по розрахунковій вартості (при ліміті в 7 тис грн. ціна «квадрату» в столиці перевищує в середньому 8 тис грн), нормативній площі (у новобудовах зазвичай становить більше 50 кв м; в урядовій же постанові для одиноких громадян визначено поріг 40 кв м), так і обмеження щодо вартості кредитів (максимальна ставка – 16%, це при тому, що UIRD по річним депозитам в гривні наразі складає 16,59%).  Для того, щоб вирішити питання ціни ресурсу, заступник голови бюджетного комітету В. Лук’янов пропонував забезпечити рефінансування Національним банком державних фондів кредитування будівництва за ставкою рефінансування 7,75%. За словами нардепа, у такому разі держава компенсує 5% за рахунок коштів держбюджету, решту 2,75% має погашати позичальник.  Водночас як зазначав голова правління «Ощадбанку» С. Подрезов, програма «Доступне житло» буде фінансуватися у т.ч. за рахунок коштів, отриманих від розміщення іпотечних облігацій Агентством з рефінансування житлових кредитів. Їх дебютний випуск на 500 млн грн. може бути здійснений вже у червні. «Сподіваємося, НБУ надасть якісь привілеї для цих паперів, щоб вони мали істотний попит. Це, наприклад, врахування в обов’язкових резервах, можливість отримання тощо», - зазначав банкір.  Номінально в Україні вже давно діють різні програми «доступного житла», коли держава компенсовує частину їх вартості (30%) чи надає компенсацію частину ставки за іпотекою. Реалізовуються вони через Державну іпотечну установу та Держфонд сприяння молодіжному житловому будівництву. Але масштаб роботи цих структур не дозволяє принципово пожвавити вітчизняний житлобуд. У 2011 році, зокрема, ДІУ профінансувала добудову 26 незавершених об’єктів на 627 млн грн., що дозволило ввести лише з 400 тисяч метрів квадратних житла (біля 5,5 тис квартир). При цьому як повідомляв керівник Держфонду сприяння молодіжному житловому будівництву Л. Рисухін, Фонд має цьогоріч виділити 111 млн грн. в рамках програми часткової компенсації ставки кредитів комерційних банків. Ще 135 млн грн. піде по програмі кредитування молодіжного будівництва. Випуск іпотечних облігацій: світовий та український контекст Ринкові механізми роботи (у т.ч. через випуск іпотечних облігацій) тієї ж таки ДІУ поки дуже відчутних результатів для будівельного сектору і фінансової системи не принесли. Як анонсувалося, в 2012 році ДІУ має випустити корпоративні облігації на 1 млрд грн. та іпотечні облігації – на 500 млн грн. Наразі ДІУ надає банкам-партнерам рефінансування під 11% річних, причому маржа кредиторів обмежується 4%. Таким чином, вартість позики для позичальника – 15% річних (що значно нижче поточних ставок на ринку, які сягають 20%). При цьому для комбанків співпрацювати з ДІУ не так легко, оскільки її вимоги до виданих іпотечних кредитів (під які і надається рефінансування) доволі жорсткі, що хоч робить кредитування більш «безпечним», але звужує поле застосування інструменту.  Практика різних країн світу демонструє, що іпотечні облігації можуть стати надзвичайно перспективним механізмом при адекватному використанні. Доцільність ремарки про «адекватність» зумовлена тим, що саме випуск фінансових інструментів, забезпечених неякісним іпотечним покриттям, став «спусковим гачком» нинішньої кризи. Однак негативний досвід не змусив учасників ринку відмовлятися від тих же іпотечних облігацій – прийшло лише розуміння, що слід більше уваги зосереджувати контролі ризиків, на оцінці якості покриття (іпотечних кредитів).  З початку року випуск забезпечених облігацій стає дедалі популярнішим у світі. Одна з причин такої динаміки – очікуваний вступ в силу вимог Базель-3, які вимагають від банків в т.ч. збільшення високоліквідних активів (потрібно, щоб відношення їх загального обсягу до чистого відтоку готівки за наступні 30 днів було не менш 100%. До високоліквідних активів т.зв. другого рівня відносять й облігації з покриттям (до першого належить готівка, резерви в центробанку, активи, забезпечені Єврокомісією, МВФ тощо). Враховуючи очікуване зниження кредитної активності зі вступом в дію Безаля-3, банки й намагаються встигнути наростити запаси цього інструменту. На цьому фоні влада багатьох європейських країн намагається лібералізувати законодавство, щоб створити комфортні умови для роботи учасниками ринку (зокрема, в Бельгії, Швеції). В лютому поточного року чимало європейських центробанків також переглянули свої ломбардні списки та розширили кількість інструментів, які готові брати в заставу при рефінансування банків. Зокрема, регулятори Франції, Австрії, Ірландії та Португалії погодилися брати в забезпечення кредитів деякі типи іпотечних облігацій і навіть цінні папери, забезпечені споживчими кредитами. У Росії іпотечні цінні папери доволі інтенсивно випускалися до кризи. Крім Агентства іпотечних житлових кредитів, цим займалися і займаються також комбанки. Причому вони надають перевагу випуску цих цінних паперів через спеціально створені компанії SPV. Такий підхід обирається тому, що дозволяє розчистити баланс, підвищити рівень капіталізації, отримати для паперів вищий рейтинг, ніж має сам банк. Розігріти поки охолоджений ринок може ініціатива, підтримана нинішнім президентом і майбутнім прем’єром Д. Медведєвим щодо використання коштів Пенсійного фонду для підтримки ринку іпотеки (через викуп у т.ч. іпотечних облігацій). Державна корпорація РФ «Внєшекономбанк» заявляла про готовність інвестувати пенсійні заощадження в іпотечні облігації, викупивши їх у банків та Агентства іпотечних житлових кредитів на 150 млрд рублів до 2013 року.  Певним чином показовим для України може бути досвід Аргентини в питанні активізації іпотечного ринку та розвитку сегменту іпотечних облігацій. Так, за підтримки Світового банку аргентинський уряд створив фонд, який видає гарантії по іпотечним цінним паперам. В випадку форм-мажорних обставин цей гарантійний державний фонд викуповує облігації, якщо банк-учасник не в змозі підтримувати їх курс. Щоправда, особливістю іпотечного кредитування в латиноамериканських країнах є те, що сума іпотечної позики не перевищує 30% вартості житла. Практика підтримки з боку держави ринку іпотечних облігацій є також і в Азії, в т.ч. Індії, Таїланді.  Як відомо, на початку року в Україні було створене Агентство з рефінансування житлових кредитів за ініціативи НБУ Ощадбанком (70,85%), Укрексімбанком, Укргазбанком та банком «Київ» (на трьох - 29,15%). Статутний капітал АРЖК склав 35 млн грн. Воно випускатиме іпотечних облігацій під пули іпотечних кредитів, переданих йому комбанками. Отримані кошти АРЖК надаватиме банку-партнеру, а той видаватиме за їх допомогою нові кредити. Як очікується, цей механізм дозволить підтримати процес формування більш довгого кредитного ресурсу на ринку. Крім того, він сприятиме і здешевленню позик. За оцінками керівника АРЖК С. Волкова, якщо сьогодні банки отримують від своїх іпотечних портфелів середній дохід 16% річних, то залучити додаткові кредитні ресурси можна, пропонуючи інвесторам купон по облігаціях близько 11-12% (при доході АРЖК менше 1% річних). Повернувшись в систему, гривня може бути використана банками для видачі нових іпотечних кредитів, ставка за якими може скласти 14-15% річних у гривні. Через цю схема банки зможуть задіяти валютні портфелі для отримання гривні й трансформувати більш короткий гривневий ресурс (депозити населення) у більш довгий: видавши іпотечний кредит за допомогою короткого ресурсу, банки зможуть продавати іпотечні облігації терміном на один-три роки.  Належну якість пулів, крім самого АРЖК, буде забезпечуватися через незалежне управління покриттям ліцензованим управителем і періодичними аудиторськими перевірками. Згідно з угодою з АРЖК, банки будуть зобов'язані замінити погані кредити на позики відповідної якості. Якщо ж банк не зможе підтримати якість іпотечного покриття або воно буде зменшуватися за рахунок погашення кредитів, АРЖК має право достроково погасити облігації в односторонньому порядку.  Щоб мінімізувати ризики інвесторів, агентство висуває досить жорсткі вимоги до банків, чиї портфелі кредитів будуть виступати забезпеченням випуску іпотечних облігацій. Так, якщо закон «Про іпотеку» дозволяє випускати іпотечні облігації з коефіцієнтом покриття 0,9 (на 1 грн. кредитів - 90 коп. номіналу облігацій), то агентство встановлює для найбільших банків коефіцієнт покриття 0,8, для середніх - 0,7, і 0,5-0,6 - для невеликих фінустанов. Щоб уникнути ризику дефолту з боку обслуговуючого кредити банку, невеликі фінустанови будуть зобов'язані укласти так звані договори на back-up сервіс з великим банком, який у разі банкрутства дрібного банку викупить портфель іпотечних кредитів з відповідним дисконтом, щоб не постраждали тримачі іпотечних облігацій. Для підвищення інвестиційної привабливості іпотечних облігацій наразі розглядається можливість використання їх банками-покупцями для формування обов’язкових резервів (за аналогією до ОВДП, випущених для фінансування підготовки до Євро-2012) й отримання рефінансування в НБУ. Крім того, іпотечні облігації дозволять знизити банкам навантаження на регулятивний капітал, враховуючи те, що зараз вони при його розрахунку враховують валютні іпотечні кредити з ризиком 100%, а іпотечні облігації можна буде враховувати з ризиком 10%. Крім того, завдяки своїй надійності, зазначений інструмент може бути цікавим і для пенсійних фондів (коли запрацює другий рівен пенсійної реформи), і для іноземних інвесторів, що в цілому сприятиме розвитку фондового ринку.  На заваді розвитку ринку іпотечних облігацій в найближчій перспективі може стати складність з формуванням якісних пулів іпотечних кредитів, враховуючи значну частку їх проблемності. Однак «складно» не означає «не можливо». Якісні позики в портфелях банків теж є. А гарантом відбору в пули якісних активів буде контроль за роботою АРЖК з боку НБУ і провідних міжнародних аудиторів.  Крім того, доопрацювання потребує чинна нормативна база, яка регламентує випуск та обіг іпотечних облігацій. За словами С. Волкова, в Україні немає обмежень щодо фінансового стану банків-емітентів, хоч вони, наприклад, в Європі існують. Незрозумілою наразі також є процедура переходу застави у власність держателів облігацій у випадку банкрутства емітента, не до кінця розроблені процедури, пов'язані з управлінням покриттям облігацій тощо.  С. Подрєзов зазначав, що не варто очікувати іпотечного буму з початком роботи АРЖК. Головна мета проекту – запуск нового інфраструктурного інструменту для ринку. «Почнемо з малого. А далі, коли будемо розуміти, на які преференції з боку регулятора ми можемо розраховувати, знайдемо свою нішу і будемо привабливі на фоні інших цінних паперів», - констатував банкір. Як би там не було, однак в найближчій перспективі іпотечні облігації видаються чи не найбільш реальним способом отримання «довгої» гривні для ринку, дефіцит якої є одним з основним факторів стримування іпотечного ринку. Так, ініціативу Укрексімбанку щодо випуску гривневих євробондів ринок так і не підхопив (враховуючи ж напругу на міжнародних фінансових ринках навряд це й відбудеться вже невдовзі); позитивний ефект від пенсійної реформи невідомо коли ще вдасться отримати, враховуючи хронічний дефіцит Пенсійного фонду (а його нейтралізація – одна з ключових передумова вступу в дію другого етапу реформи); що ж до використання плаваючих ставок, орієнтиром для яких переважно виступає депозитний індекс UIRD, однак поки що населення доволі прохолодно ставиться до цього механізму, враховуючи можливість їх зростання.  Певну надію у процесі формування на ринку «довгої» гривні можна було б покладати на випуск гривневих облігацій МФО. У середині травня Верхвона Рада в першому читанні вже прийняла закон, який надає їм таке право. Однак далеко не факт, що документ успішно пройде друге читання, враховуючи, що цінні папери МФО можуть скласти серйозну конкуренцію урядовим ОВДП на фоні значних потреб фінансування дефіциту державного бюджету в найближчому майбутньому. Фінансування спілок власників баготоквартирних будинків  на їх капітальний ремонт - як зацікавити в цьому банки? На житловий сектор в Україні припадає біля 25% загального обсягу спожитої електроенергії та 40% теплових ресурсів. На початку лютого IFC оголосила про партнерство з урядом щодо співпраці над законодавчими змінами, які б дозволили створити сприятливі умови фінансування для представників ОСББ, що бажають провести енергоефективну модернізацію в багатоповерхових будинках.  У рамках проекту «Енергоефективність в житловому секторі України» IFC (за підтримки Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань) планує допомогти Україні скоротити обсяг викидів парникових газів на один мільйон тон та зменшити залежність країни від імпорту природного газу. За оцінками IFC на модернізацію багатоповерхівок потребується до $15 млрд інвестицій.  За розрахунками IFC, інвестиції з прийнятними умовами окупності можуть дати в результаті заощадження теплової енергії від 30 до 40% та природного газу – на 25-30%.  Проект буде заохочувати українські банки надавати фінансування на здійснення енергоефективних заходів з модернізації та ремонту багатоквартирних будинків. Серед можливих проектів можуть бути і такі, що включатимуть деякі з наступних заходів, залежно від потреб конкретного будинку: встановлення лічильників та регуляторів; освітлення сходових прольотів та під’їздів; заміна вікон на територіях загального користування; реконструкція головного входу до під’їзду та заміна вхідних дверей; заміна вікон в індивідуальних квартирах; модернізація систем розподілення тепла та гарячого водопостачання, в тому числі трубопроводів, батарей, теплообмінників, теплолічильників та теплорегуляторів, тощо; теплоізоляція будівель (стін фасаду, підвальних плит, даху, внутрішніх сходових прольотів, тощо), включаючи встановлення відповідної вентиляції.  Пілотний проект IFC стартував у Вінниці. Там місцева влада створила ресурсний центр для обслуговування мешканців багатоквартирних будинків, які хочуть створити ОСББ або провести ремонт у своєму будинку. Там працюють як муніципальні фахівці, так і консультанти, роботу яких оплачує IFC, – з коштів проекту, фінансованого Швейцарією. Вони пояснюють, як організувати роботу ОСББ, розробити бізнес-плани, провести енергоаудит. З цим планом мешканці можуть піти до банків – партнерів IFC (зараз це «Кредобанк»; ведуться переговори і з іншим фінустановами).  «З кожним із банків у нас підписується договір, на базі якого ми надаємо їм послугу. Вона полягає в тому, що ми проводимо тренінг для співробітників, розробляємо банківський продукт, проводимо спільні семінари, інформаційні кампанії. Ми можемо ще запропонувати банку фінансування в разі необхідності, але те, про що ми домовилися сьогодні, - це поки співпраця в плані навчання. Ми все робимо з думкою, що коли в Україні банки почнуть фінансувати на серйозному рівні ОСББ, вони зажадають довгострокове фінансування. А ми якраз тут для того, щоб його надавати на проекти, пов'язані з економією енергії», - розповідав порталу «Україна комунальна» керівник проекту IFC «Енергоефективність у житловому секторі України» Гжегож Гайда. За словами Г. Гайда, у світовій практиці гарантією для надання позики для ОСББ зазвичай є майбутні фінансові потоки. «ОСББ, як юридичні особи, які є неприбутковими організаціями, не можуть виконати всі вимоги Нацбанку по звітності, оскільки у них немає майна, і вони не можуть показати маржинальність. Через це об'єднання потрапляють до категорії низької оцінки позичальників. Хоча, досвід європейських країн показує, що кондомініуми є надійними позичальниками», - додавав представник IFC. Слід зазначити, що фінансування багатоквартирних будівель з метою підвищення енергоефективності було розпочато в країнах Центральної Європи ще в середині 90-х рр.  «Можливість отримання кредиту дуже багато в чому залежить від держави. Мова йде про юридичні аспекти врегулювання питання ОСББ. Для нас важливі розуміння й підтримка держави по частковому рефінансуванню процентної ставки по кредиту, по відшкодуванню капіталу, як, наприклад, показує досвід Польщі», - зазначала Соломія Говоруха – директор департаменту малого бізнесу «Кредобанку» - партнера IFC в проекті «Енергоефективність в житловому секторі України».  Якою саме в Україні могла б бути держпідтримка кредитування ОСББ для реалізації проектів енергоефективності? Тут велосипед не обов’язково винаходити. Найбільш очевидні варіанти – компенсація частини відсотків за позиками, податкові пільги тощо. Джерело: http://lfr.org.ua

Схожі: