Городищенський р-н, Черкаської обл. Орловецька ЗОШ I-III ст Попович Лідія Дмитрівна спеціаліст 1 ої категорії Тема


Скачати 71.23 Kb.
НазваГородищенський р-н, Черкаської обл. Орловецька ЗОШ I-III ст Попович Лідія Дмитрівна спеціаліст 1 ої категорії Тема
Дата28.03.2013
Розмір71.23 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Філософія > Документи
Городищенський р-н, Черкаської обл.

Орловецька ЗОШ I-III ст..

Попович Лідія Дмитрівна

спеціаліст 1 - ої категорії


Тема: Шкільний театр, зв’язок із викладанням поетики та риторики, народний ляльковий театр вертепи. Театр на Запоріжській Січі.

Мета: познайомити учнів із розвитком шкільного театру, народним ляльковим театром вертепом; формувати в учнів зацікавленість у пізнанні нових явищ ; сприяти вихованню поваги до культурних надбань українського народу, бажання накопичувати духовні та матеріальні цінності.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання : презентація
Хід уроку:

I .Організаційний момент.

II .Актуалізація навчальної діяльності.

    1. Що ви знаєте про мистецтво скоморохів?


Повідомлення учнів.

Перший учень. Найжорстокіших переслідувань з боку духівництва зазнали скоморохи перші професійні актори , акробати, дресирувальники. Представники християнської церкви забороняли їхні « бісівські » видовища, тому що вони походили з архаїчних язичницьких обрядів і вірувань. Скоромохи виступали як перед народом, так і перед князівською знаттю. В їхньому мистецтві інтегрувалися особливості давнього обрядового театру і деякі риси княжого театру, що мав зародки професіоналізму. Тематика княжого театру спиралася на рицарську пісню речитативно - величального характеру в супроводі музичних інструментів. Із занепадом Київської держави занепав і княжий театр, а його персонажі ( « князь», « княгиня», « бояри», « дружина » та ін.) перейшли до народного театру.
Другий учень. Вистави скоморохів не потребували спеціального приміщення. Єдиним обладнанням була ширма, за якою актори перевдягалися, надівали маски, чіпляли бороди, вуса тощо. Представники цього розважально - жартівливого мистецтва гуртувалися в мандрівні ватаги й брали участь у різних ритуалах і святах. Найчастіше водили вулицями « Козу » , інколи – дресированих ведмедів, виступали на базарах і майданах зі сценками соціально – викривального змісту. Народ любив скоморохів за їх дотепні дійства, складав про них пісні. Цікаво , що чимало сіл на теренах усієї України дістали назву « Скоморохи », що підтверджує надзвичайну популярність цих мандрівних акторів.

III. Оголошення теми і мети уроку.

  1. Що послужило основою для розвитку українського театру ?

  2. Якою була тематика театральних творів ?

  3. Поясніть терміни: « шкільна драма», « інтермедія », « театр»

д) місця проведення вертепних вистав ;

IV. Шкільна драма.

На XVII- XVIII ст. припадає період розвитку українського шкільного театру. Він народився у навчальних закладах Києво – Могилянської академії, колегіумах, братських школах. У ті часи в межах вивчення обов’язкових предметів - поетики й риторики - учнів навчали складати декламації, віршовані панегірики у формі привітань, промов ( плачів), послань на різні теми суспільного і шкільного життя. Часто вони приурочувалися до релігійних свят, днів пам’яті святих або духовних осіб, військових перемог, приїзду до навчального закладу високоповажних гостей тощо. Під час церемонії декламації зазвичай виголошували гуртом в урочистому напівнаспіваному тоні. Інколи частиною такого театралізованого дійства були діалоги , що складались із запитань і відповідей. Діалоги з елементами театралізації практикувалися також під час філософських диспутів та «орацій». У такий спосіб учні набували ораторської майстерності.

Декламації та діалоги безпосереднє джерело виникнення шкільної драми. Відповідно до програми навчання її писали викладачі поетики. Проте учні не лише розігрували готові п’єси, а й брали участь у їх створенні. Під час канікул вони влаштовували « рекреаційні » вистави просто неба

Філософсько-естетичне обґрунтування принципів шкільної драми трагедії, комедії, трагікомедії - здійснив реформатор українського барокового театру Феофан Прокопович, автор театру підручника « Пиїтика ».

До шкільного репертуару включали переважно різдвяні й великодні драми, а також п’єси морально – дидактичного й історичного змісту. Деякі з творів, що збереглися ,- анонімні, як, наприклад, перша відома шкільна драма «Олексій, чоловік Божий».

Алегоричний зміст драм-мораліте на зразок «Царства натури людської» передбачав уведення дійових осіб, в яких персоніфікувалися людські чесноти чи вади, певні моральні поняття: Віра, Надія, Любов, Совість, Мудрість, Блаженство, Розум, Заздрість, Тиранство, Ворожнеча, Гнів, Фортуна. У дусі християнської моралі в драмах і комедіях викривалися хабарництво, розбещеність, невігластво, жорстокість, проти яких спрямовувалося сатиричне вістря авторів.
V. Презентація .
VI. Підготувати повідомлення про ляльковий театр – вертеп за таким планом.

а) зародження театру;

б) вертепна скринька ;

в) тематика вистав;

г)автори і виконавці вертепних драм ;

д) місця проведення вертепних вистав ;

е)значення вертепного театру;

а) зародження театру;

Основою українського театру стали народні ігри й обряди , в яких драматична дія поєднувалася з діалогами ,співами , танцями , перерядженням тощо. Театралізовані видовища влаштовувалися на міських майданах і ярмарках , де збирали багато глядачів серед селян , міщан , козаків , шляхти.

В Острозькій школі , Київському колегіуму ,братських школах влаштовувалися свої театралізовані вистави – так звані шкільні драми. Ставилися драматичні твори на релігійні або міфологічні теми. Акторами виступали здебільшого учні й студенти. Серед таких вистав були відомі на той час драми невідомих авторів – «Слово про збурення пекла» , «Трагедія руська» , а також «Роздуми про муки Христа ,спасителя нашого» Іоаникія Волковича .В антрактах драм ставилися комедійні інтермедії (п’єси- всавки ) на побутові теми.

б) вертепна скринька ;
Із Різдвяною шкільною драмою, що має давнє коріння в українській обрядовості, тісно пов’язані національний ляльковий театр вертеп. Час виникнення його ще й досі точно не з’ясовано, адже не розшукано текстів вертепних драм. Вертепна дія розігрувалася у великій дерев’яній скрині, поділені на два (інколи три) поверхи. У підлозі сцени обох ярусів прорізувалися щілини, крізь які один чи два актори водили ляльок, закріплених на дротах. Така конструкція скрині не випадкова: вона відповідала особливостями сюжету, що розгорталася за двома сюжетними лініями – релігійною і народною. На верхньому, «небесному», поверсі розігрувалася християнська драма - містерія про народження Христа Дівою Марією, співалися янгольські хори, канти, колядки. На нижньому, «земному»,- стояв трон царя Ірода, діяли Смерть, Чорт та інші персонажі.

в) тематика вистав;
Українська вертепна драма складалася з двох частин: релігійної та інтермедійної з національно-побутовими елементами. Починалася вистава релігійною частиною, яка відбувалася на горішній сцені. Тут чергувалися епізоди народження Ісуса Хреста, поклоніння пастухів, винищення немовлят царем Іродом і його смерті. Потім дійство переходило на нижню сцену, де розігрувалися комічні народно – побутові сценки з реального життя. Серед персонажів найпопулярнішими були Запорожець, Циган, Москаль, Шинкарка, Баба та інші. Персонажі розмовляли народною українською мовою, були вдягнені в українські національні костюми. Вертепна драма збагачувалася народними піснями, обрядами, іграми.

г)автори і виконавці вертепних драм ;

У той час виник і вертеп – ляльковий театр .Це старовинний український народний ляльковий театр. В Україні відомий із ХVІІ ст., поширився у ХVII-XVIII ст . Вистави відбувалися у скриньці (шопці), що мала вигляд двоповерхового будиночка або церкви . Вертепник ,пересуваючи на дротиках дерев’яні ляльки й змінюючи відповідно голос ,говорив за кожну дійову особу. Виконавцями зазвичай були мандрівні дяки або вихованці шкіл в т.п Києво –Могилянської колегії ,які під час канікул розходилися по Україні в пошуках засобів до існування .

Авторами й виконавцями вертепних драм були школярі та студенти Києво – Могилянської академії, які, не маючи коштів на навчання, тимчасово переставали навчатись. У п’єсах для вертепу вони зазвичай використовували знання, набуті в школах. Отож вертеп мав багато спільного зі шкільною драмою. Вертепна драма складалася з двох частин: драми про Ірода, писаної книжною українською мовою, та інтермедійної – кількох інтермедійних сцен живою українською мовою. Збагачувалася вона народними піснями, обрядами, іграми.

У другій, інтермедійній дії розігрувались комічні сценки та діалоги з українського життя, виконувались народні пісні й танці, грали «троїсті музики». Наприкінці з’являвся головний герой – народний захисник сміливий Запорожець. Цю ляльку робили вищою за всі інші й одягали в яскравий український костюм. Запорожець усіх перемагав і співав рішучу епічну пісню «Та не буде лучче, та не буде краще, як у нас та на Україні». Поляки танцювали краков’як, російський солдат ,«москаль»,- камаринську, українці Дід і Баба співали «Ой під вишнею, під черешнею» і танцювали запальний козачок. У такий спосіб музика емоційно підсилювала національну своєрідність образів.

д) місця проведення вертепних вистав ;

Відомо, що студенти-мандрівники ходили під час Різдвяних свят із вертепом селами й хуторами, відвідували панські садиби й козацькі оселі, заробляючи собі на хліб.

е)значення вертепного театру;

Вертепна драма стала улюбленим видовищем широких кіл народу, предтечею демократичного театру. На Галичині, Буковині й Закарпатті набув популярності так званий живий вертеп, в якому замість ляльок грали люди - актори .


VII. Підсумок уроку;

Продовжте розповідь:

1.Охарактеризуйте розвиток театру на українських землях у першій половині XVIIст.

2.Українська вертепна драма.

3. Шкільна драма.

4. Як виникли інтермедії.

Словник

Вертеп – походить від назви печери поблизу Віфлеєма, де народився Ісус Христос.

Інтермедія – (від лат. проміжний середній) – невелика п’єса комедійного характеру, що виконується між актами вистави.

Містерія – (від грецького таємниця, таїнство) – різновид релігійної вистави.

Схожі:

Монгольська навала на українські землі Мета
Калашник. Ю. М., учитель історії вищої категорії, старший вчитель Івахнянської ЗОШ І – ІІІ ст., Монастирищенського р., Черкаської...
Арифметична та геометрична прогресії. Гра "Щасливий випадок"
Тищенко Ірина Анатоліївна, вчитель математики Геронимівської ЗОШ І-ІІІст. Черкаської районної ради, спеціаліст вищої категорії, старший...
Половець Д. С. вчитель образотворчого мистецтва спеціаліст І категорії...
Тема. Закони композиції. Загальні пропорції, масштаб, єдність та співвідношення частин з цілим. Особливості передачі образу людини,...
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ГОРЛІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЦЕНТР ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ М. ГОРЛІВКИ
Рецензент: І. Ф. Слободенюк, учитель російської мови й літератури Горлівської загальноосвітньої школи I-III ступенів №55, спеціаліст...
Відділ освіти Шполянської районної державної адміністрації
Збарах Галина Петрівна, вчитель математики, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель, Припіяло Сергій Олександрович, вчитель математики,...
В. Л. Токар Вдосконалення фізичних якостей та загартування дітей...
Автор та відомості про нього: Токар Вікторія Леонідівна, вчитель фізичної культури Черкаської гімназії №9 ім. О. М. Луценка, спеціаліст...
Розділ: Національне виховання
Черкаська загальноосвітня школа I-III ступенів №30 Черкаської міської ради Черкаської області
10-й (11-й) клас ЕТИКА ДІЛОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ
Г. Р. Уперенко, методист методичного кабінету відділу освіти виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області; С....
Адреси передового педагогічного досвіду
Чеканюк Лідія Григорівна, вчитель фізики Уманської загальноосвітньої школи I-III ступенів №8 Уманської міської ради, Щерба Алла Андріївна,...
Тема : «Безпека в побуті»
Автор проекту : Панченко Наталія Віталіївна, вихователь, спеціаліст вищої категорії. Дошкільний навчальний заклад №8 «Дзвіночок»,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка