Дудар Н. П., Филипович Л. О. Д81 Нові релігійні течії: український контекст (огляд, документи, переклади)
|
|
Скачати 1.62 Mb.
|
 Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України Український інститут соціальних досліджень Центр релігійної інформації і свободи Української Асоціації релігієзнавців Надія Дудар Людмила Филипович НОВІ РЕЛІГІЙНІ ТЕЧІЇ: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ ОГЛЯД, ДОКУМЕНТИ, ПЕРЕКЛАДИ Київ Наукова думка 2000 ББК 86.2 я 73 Д81 Рекомендовано до друку вченою радою Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України (протокол №8 від 2.06.2000 р.) та вченою радою Українського інституту соціальних досліджень (протокол №1(12) від 14.09.2000 p.). Рецензенти В.В. Лях, д-р філос. наук, професор П.Л. Яроцький, д-р філос. наук, професор Дудар Н.П., Филипович Л.О. Д81 Нові релігійні течії: український контекст (огляд, документи, переклади). - К.: Наук, думка, 2000. - 132 с. ISBN 966-00-0614-4 Книга присвячена складній і неоднозначній темі - новим релігійним течіям. Авторами наведені наукові підходи до класифікацій НРТ, проаналізовані чинники, що зумовили виникнення і поширення цього феномену в Україні. Здійснено аналіз особливостей і тенденцій розвитку основних НРТ, котрі знайшли своїх прихильників серед мешканців України. Викладений матеріал має дискусійний характер, що закликає до продовження досліджень проблеми, вирішення якої потрібне сучасному українському суспільству. У книзі укомплектовано й наведено документи та правові акти, які стосуються свободи релігії. ББК 86.2 я 73 0403000000 2000 ISBN 966-00-0614-4 ©НЛДудар, Л.О.Филипович, 2000 ЗМІСТ Колодний А. Передмова 5 Нові релігійні течії у світовому релігійному просторі (вступ) 7 Теоретичні проблеми вивчення новітніх релігій 11 Соціально-психологічні чинники виникнення НРТ.. 21 Виникнення й поширення неорелігій в Україні 25 Основні НРТ в Україні: особливості і тенденції розвитку ЗО Висновки 70 ДОКУМЕНТИ, ПЕРЕКЛАДИ 73 Іптровігне М., Мелтон Дж. Гордон. Атакування релігійних груп у сьогоденній Європі 73 Загальна Декларація прав людини (витяги) 83 Європейська Конвенція про захист прав людини і основних свобод (витяги) 84 Другий Ватиканський собор. Декларація про релігійну свободу (витяги) 84 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (витяги) 85 Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (витяги) 86 Підсумковий Акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі (витяги) 86 Пропозиції державам-членам ООН семінару, проведеного в грудні 1984 р. центром з прав людини ООН (витяги) 87 Конвенція про права дитини ООН (витяги) 87  Паризька Хартія для нової Європи (витяги) 88Декларація про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин 88 Щорічний звіт Комітету з прав людини при ООН (витяги) 92 Парламентська Асамблея Ради Європи. Рекомендації № 1178, 1202 (витяги) 93 Декларація Об' єднаних Націй про виключення всіх форм нетерпимості на підставі релігії чи віросповідання (витяги) 94 Резолюція Європарламенту від 29.02.1996 р. (виклад) 94 Щорічна доповідь державного департаменту США з релігійної свободи, 1999 p.: Україна (виклад) 95 Парламентська Асамблея Ради Європи. Рекомендація №1396 (1999) щодо релігій та демократій 98 Пояснювальний меморандум до Рекомендації №1396 102 Заява Президента України 114 Співвідношення релігій у світі (схема) 117 Співвідношення релігій в Україні (графік) 117 Кількість релігійних організацій в Україні(таблиця) 118 Кількість релігійних організацій, які діють в Україні (графік) 128 Література 129 Передмова Вихід у світ цієї книжки - особлива подія. Справа в тому, що вона є однією з небагатьох, які написані українськими дослідниками з такої вразливої теми, як нові релігії. На відміну від західного світу, який давно і плідно вивчає нетрадиційну релігійність, а нові релігійні течії (НТР) відомі там майже кожному за своєю абревіатурою - NRM (New Religious Movements), вітчизняні вчені-релігієзнавці наче уникають цієї проблеми. Можна назвати буквально одиниці тих, хто досліджує неорелігії в Україні, хоч зацікавленість нашого суспільства у такій темі велика. Чим це пояснюється? Вважаю, що складністю і неоднозначністю процесів, які сьогодні відбуваються в релігійному житті. Вони потребують відповідального об'єктивного підходу, серйозних конкретних досліджень, наукової принциповості, дослідницької ретельності. В умовах матеріальної кризи, коли науковець при вивченні цього феномену обмежений у виборі методів, адже репрезентативні соціологічні дослідження, наукові відрядження, дискусії з іншими науковцями, участь у конференціях тощо є проблематичними, важко сподіватися на повноту інформації та обізнаність з позиціями щодо неорелігій, яка є у дослідників. І все ж таки це не означає, що тема нових релігій закрита чи недоступна для українського релігієзнавства, яке переживає складний період свого конституювання, методологічного вибору, опанування світовими здобутками у цій сфері. Вітчизняні релігієзнавці прагнуть визначитися щодо таких контраверсійних тем, як неорелігії, що більш відомі читачеві під іншими назвами - "секта", "тоталітарний культ", "деструктивна група". Зіткнувшись із сучасними формами релігійної модернізації і синкретизації зовсім недавно, українські дослідники мало що знають про них, а те, що знають, не завжди відповідає дійсності. Праг- 5   нення пізнати явище, навіть якщо шлях і наслідки пізнання будуть неочікуваними, а наші оцінки не збігатимуться із узвичаєними, потребує підтримки.Зрозуміло, що книжка Надії Дудар і Людмили Фи-липович не дає повних відповідей на всі питання щодо неорелігій. Крім поглядів на новітні рухи, в ній є й запрошення до дискусії і до продовження дослідження. Тільки відверто обговорюючи складні суспільні й особистісні проблеми, до яких, без сумніву, належать і питання про нові релігії, можна сподіватися на об'єктивне повне знання про них, що дасть надію і створить умови для їх вирішення. Анатолій Колодний, Президент Української Асоціації ре-лігієзнавців, заступник директора -керівник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, доктор філософських наук, професор  НОВІ РЕЛІГІЙНІ ТЕЧІЇ У СВІТОВОМУ РЕЛІГІЙНОМУ ПРОСТОРІ (вступ)На межі тисячоліть внаслідок драматичних колізій, проблем, складнощів, що зумовлені екологічною, політичною, економічною, демографічною та іншими кризами, людина постала перед необхідністю переосмислення своєї ролі й свого місця у світі. У зв'язку з цим, а також у результаті прискорення життєвих темпів, лавиноподібного потоку інформації, бурхливого технічного прогресу, широкої обізнаності і взаємовпливу різних культур цілком закономірними є різноманітні духовні й релігійні пошуки. Світоглядно-релігійні вчення порушують проблеми загальнолюдського значення: життя і смерті, добра й зла, істини, віри, надії, любові і дають власну інтерпретацію їх розв'язання. Релігія для певної частини сучасного людства виконує роль такого-от психологічного заслону, що компенсує конфлікт між потребою людини у душевному спокої й крайньою нестабільністю буття в динаміці світових перетворень. Природа новітніх релігій складна і неоднозначна. При їх вивченні навряд чи може бути узагальнений підхід, адже новітні релігійні громади дуже відмінні своїми вченнями, структурою, складом, діяльністю тощо. До кожної з них необхідно підходити з позицій виокремлення, констатування, об'єктивності, толерантності. Вивчати неорелігії треба з позицій об'єктивності та історичності, позаконфесійності й неупередженості, передбачаючи певну етапність і логіку досліджень, повторюваність та перевірку методів. Дослідникам доводиться долати безліч перешкод у вигляді прийнятих громадською Думкою міфів, закритості багатьох неорелігійних об'єднань, обмеженості інформації про їхні теоретичні засади, практичну діяльність тощо. 7    Н. Дудар, Л. Филипович Серед українських учених, праці яких присвячені явищам релігії та релігійності і, зокрема, їх новітнім проявам, такі відомі дослідники, як В. Єленський, О. Карагодіна, А. Колодний, О. Панков, П. Косуха, Б. Лобовик, Є. Дулуман та ін Новітні релігії поступово вплітаються до традиційного світового релігійного простору, головними ознаками якого є релігійна плюралізація суспільства. Кількість і різноманітність релігій не тільки не зменшується, а навпаки - зростає. Ще 1980 р. у світі існувало 1 720 000 церков 20 800 різних напрямів. До 1993 р. обидва показники зросли на 17%. Є всі підстави очікувати збільшення кількості релігійних організацій такими ж темпами1. На цьому тлі число нових релігійних груп зросте ще інтенсивніше. За даними «Енциклопедії Британіки» (1996), на середину 1995 р. у світі нараховувалося 121,297 млн прихильників нових релігій і близько 1 млн їхніх послідовників. Тобто серед шестимільярдного населення планети дещо більше 2% є симпатиками новітніх релігійних течій. Від 1980 до 1993 р. приріст прихильників нових релігій склав 33, а, за прогнозами, до 2006 р. їх збільшиться ще на 67% при 20 відсотковому зростанні населення. У жодній з давно існуючих релігій не очікується таких змін2. Релігійна сфера дедалі більше зазнає універсалізації та синкретизації не тільки теологічних учень, а й культової сфери. Віруючі різних релігій у своїй практиці орієнтуються на спільний містичний досвід усього людства. Відбувається глобалізація релігійного життя, створюються значні релігійні блоки, в результаті чого духовне життя людства монополізоване релігійними системами (християнство, іслам, нові релігії) та невіруючими. Проте релігія не превалює у сучасному житті людини, пріоритет належить світському світоглядові, секулярній науці. У країнах колишнього СРСР і досі поширена така світоглядна система, яка часто рядиться в релігійні шати, але, по суті, зали- '  Религии мира. - М., 1996. - С.386. 2 Там само.8 ВСТУП Нові релігійні течії у світовому релігійному просторі шається тим самим тоталітаризмом з вірою в економічну, соціальну і духовну рівність й однаковість усіх. Екзистенціалізація охопила не лише філософські вчення, що намагаються осмислювати життєдіяльність людини, а й релігійні комплекси, які прагнуть гармонізувати відносини людини зі світом божественним, соціальну і природну сфери. Внаслідок цього істина із об'єктивної цінності перетворилася на полісуб'єктивну, замість необхідності її доведення перед людиною постала проблема вибору. Змінюються й уявлення про вищу довершеність: сприйняття статичної досконалості Абсолюту перетворюється на динамічне вдосконалення й розвиток людини. Серед найбільш глобальних причин сучасних релігійних трансформацій - взаємовпливи різних культурних світів і, як результат, усвідомлення людством своєї спільності, проте водночас і своєї розірваності за релігійною ознакою, бажання подолати цю розірваність, об'єднавши всі релігії в одну. Активне релігієтворення спричинене загальною орієн-таційною кризою європоцентричної цивілізації, що спонукає до спроб синтезу західної та східної релігійних традицій, інтенсифікує релігійні експерименти взагалі. В умовах духовної кризи люди шукають будь-які загальнозна-чущі цінності і знаходять їх у певних релігіях, що формує думку про існування спільної першорелігії, яка з часом була втрачена. Все це виводить сучасну релігійну свідомість за межі будь-якої однієї конфесії, робить її універсальною, синкретичною. Цьому ж сприяє трансформація світоглядних парадигм, зумовлених науково-технічною революцією XX ст. та особливостями індустріального урбан-ізованого суспільства, коли руйнуються тісні міжособистісні стосунки, насамперед сімейні, розриваються наявні ще у недавньому минулому зв'язки поколінь, через що слабне і традиційна релігійність, а громадська думка втрачає можливість контролювати релігійність особи. Виникненню новітньої релігійності сприяє й зростання ролі особи в усіх сферах суспільного життя, загальна демократизація суспільства та утвердження в ньому особи в широкій гамі її 9     Н. Дудар, Л. Филиповичправ, що позначається на її світоглядних орієнтаціях і релігійному усвідомленні дійсності, яке дуже часто буває недостатньо зрілим, загартованим. Це спричиняє кризу традиційних церков і традиційної релігійності, які вже не відповідають секуляризованим релігійним потребам сучасного віруючого. Утверджується авторитаризм харизматичних лідерів новітніх рухів. Зростає відкритість і толерантність до послідовників інших релігій та теологічно-філософських учень. У зв'язку з цим постає питання про особливості нинішнього вибуху нових релігій і його винятковість саме для українського народу, що став, нарешті, на шлях вільного розвитку. Вивчення історії релігій, аналіз причин виникнення і характеру сучасних релігійних рухів свідчить про те, що неорелігії - це явище, характерне не лише для нашого часу. Воно є постійним елементом суспільного розвитку, під впливом якого нераз змінювалася релігійна карта країн, континентів, світу. Історія людства знає безліч сплесків новітніх вірувань, що відходять від головного вчення, через що частина активних адептів створює або новий варіант (трактування) існуючої доктрини, або взагалі свою власну. Тобто поява нових релігійних феноменів у вигляді, скажімо, сект - це шлях розвитку переважної більшості релігій, тому сучасне релігієтворення не є винятком. Проте нинішня хвиля поширення новітніх релігій дещо вирізняється від попередніх як за формами, так і ідейною наповненістю, хоча сутність і принципи трансформацій залишаються незмінними. Будь-який неорух не тільки заперечує минуле, а й органічно пристосовує традицію на потребу модерновій релігії, орієнтуючись, як правило, на духовне, уніфікуючи культову сферу тощо. Ця книжка має таку структуру: вступ, чотири розділи, висновки й підбірку документів і перекладів. Вступ, розділ четвертий та висновки написані обома авторками; перший і другий розділ написані Н.Дудар, третій - Л.Филипович. Документи, переклади укладено обома авторками.  ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ НОВІТНІХ РЕЛІГІЙСпектр нових релігійних проявів досить широкий, тому нині ще немає єдиного, загальновизнаного поняття, яке б визначало багатоманіття новітніх явищ у релігійній сфері у світі в цілому та в Україні зокрема. У літературі на їх означення вживаються різні терміни: секта, тоталітарна секта, світський гуманізм, езотерична (призначена для посвячених) культура, бунтарські духовні пошуки, позакон-фесійна (позавіросповідна) релігійність, неомістицизм, деі-деологізована віра, псевдокульт, психокульт, квазірелігія, позавіросповідна містика чи культ тощо. Для визначення нових релігій у світовому релігійному просторі широко вживається термін "Нью Ейдж" -"Релігії Нового Віку". Така характеристика має подвійний підтекст: для "богошукачів" декларує альтернативу соціальній та духовній реальності, а для віруючих-"традиці-оналістів" підкреслює неістинність, надуманість, вигадану претензійність релігійних новотворень. Так чи інакше термін ^'Нью Ейдж" розкриває не понятійну специфіку нових релігійних віянь, а лише їхній символічний зміст, вказуючи на темпоральність (час виникнення) самого феномену. Одним із найбільш прийнятних понять, яким користується більшість плюралістично настроєних учених та теологів, є визначення відомого дослідника, професора Лондонської вищої школи економіки Айлін Бар-кер - "нові релігійні течії" (НРТ). Перевага цього терміну у його світоглядній нейтральності, беземоцій-ному навантаженні, відмові від оціночних характеристик, як, наприклад, "тоталітарні", "деструктивні" культи тощо. Цей термін також не охоплює усієї різноманітності нових релігійних феноменів, адже "релігійні течії" характеризують здебільшого неформальні релігійні утворення, у яких немає чіткої організації та сформова- |
Схожі:
|
Закон та «Про електронні документи та електронний документообіг» Товариство з обмеженою відповідальністю «Український сертифікаційний центр» (надалі Центр) |
Державний стандарт початкової загальної освіти Нові освітні реалії передбачають формування філософії сучасного європейця — «навчання упродовж життя», яка дає усвідомлення необхідності... |
|
НОВІ ВИМОГИ ЧЕСЬКОГО КОНСУЛЬСТВА з 01. 11. 2006 ОБОВ” ЯЗКОВО необхідно... Оригінал закордонного паспорту (строк дії паспорту не менше ніж 90 днів з дня повернення з плануємої подорожі) з наявністю вільних... |
Протокол №10 від 26 травня 2003 року) Рекомендовано Міністерством... Нетрадиційні релігійні та містичні культи України: Навчальний посібник / В. М. Петрик, С. В. Сьомін та ін. За заг ред. В. В. Остроухова... |
|
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ... |
Тема: Довідково-інформаційні документи. Обліково-фінансові документи Гриценко Т. Б. Українська мова та культура мовлення : Навчальний посібник. – Вінниця : Нова книга, 2003 |
|
9. Конструкторська та технологічна документація Вміти орієнтуватись та читати конструкторські документи, створювати прості документи. Розуміти роль конструкторської та експлуатаційної... |
Керівництво 01. 01. Документи вищих установ >01. 01. 01 Урядові та галузеві документи про освіту (постанови, накази, інструкції, рішення колегії, листи Міністерства освіти і науки України)... |
|
ОГЛЯД Огляд у Розділі 1 містить коротке обговорення цілей і аудиторії, цілей Проекту, і того, як цей Проект повинен застосовуватися. Також... |
Про свободу совісті та релігійні організації |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua