Дудар Н. П., Филипович Л. О. Д81 Нові релігійні течії: український контекст (огляд, документи, переклади)
|
|
Скачати 1.62 Mb.
|
|
63     Н. Дудар, Л. Филиповичцьому залежному потоці тисячі років, але сьогодні не в змозі задовольнити зростаючі потреби, тому чекає, поки зміниться сама людина. Така зміна можлива, на переконання Іванова, коли людина свідомо відмовиться від залежного шляху потреб, "оточить" себе повітрям, водою, землею і зрозуміє, що всьому є Початок, який становить істину і джерело життя на Землі. Іванов не проголошував своєї божественної суті, але вказував на власну обраність. "Природа мене одного на шляху вишукала лише тому, що я їй знадобився..." Свій шлях до здоров'я Іванов виклав у 12 порадах - "Дєтка". "Дєтка" є системою правил і вчинків, виконання котрих зцілює людину фізично і духовно. Сьогодні послідовники Порфирія Іванова є в усьому світі. Це люди різного віку, національностей, професій, навіть різних віросповідань. Вони об'єднуються в групи, діють спільно, наслідують справу свого Учителя поодинці й сім'ями. Вони вірять, що світ зміниться через фізичне і духовне здоров'я індивіда, через зміну свідомості людини від споживацько-матеріальної до природної. Прихильники Іванова проводять бесіди, лекції, поширюючи його вчення насамперед серед найнужденніших: у лікарнях, в місця позбавлення свободи. Так, взимку 1995 р. близько 11 груп послідовників Іванова з різних міст колишнього Союзу протягом тижня розповідали про нього у колоніях Пермської області. Такі ж зустрічі відбувалися у виправних установах багатьох міст України. Поширює Івановське вчення й Українська асоціація "Рух за здоровий спосіб життя". До Будиноку здоров'я на Луганщину щороку приїжджають люди з Камчатки, Хабаровська, Москви, Прибалтики, Білорусі, Далекого Сходу тощо. 1992 р. на Чувинкіному Бугрі (місце просвітління Іванова) зібралися близько 10 тис. осіб, щоб подякувати Учителеві за подароване їм життя. Порфирій Іванов обіцяв і заповідав людству Землі щасливе й здорове життя: "По-новому будуть жити люди 64 Основні НРТ України: особливості і тенденції розвитку у  природі. Не буде злочинного світу, не буде застуд і хвороби. В'язниця і лікарня зникнуть... Люди цього дочекаються, їх оточить правда... зміниться в природі життєвий потік через це одне незалежне діло... Люди людей полюблять, війни більше не буде. Ось чого ми доб'ємося в природі".Останнім часом ідеологія цього напряму розвивається у двох напрямах. З одного боку, використовуються гіпотетичні ідеї енергетизму і космізму, здійснюються спроби на цій основі пов'язати уявлення П.Іванова про зникнення у людини потреби у їжі і її вічного безтілесного існування з ідеями вченого В.Вернадського, теолога П.Тей-яра де Шардена, релігійного філософа Н.Федорова. З іншого боку - прагнення поєднати містичну фігуру Учи-теля-пророка П.Іванова з християнською традицією, де Іванов сприйматиметься як Бог, який зійшов на Землю у іпостасі Святого Духа (далі подаємо поради П.Іванова "Дєтка"). Поради П. Іванова "Дєтка" Ти сповнений бажанням принести користь усім людям. Для цього спробуй бути здоровим. Сердешне прохання до тебе, прийми від мене декілька порад, щоб зміцнити своє здоров'я.
65  Н. Дудар, Л. Филипович
страх, лицемірство, гординю. Вір людям і люби їх. Не говори про них несправедливо і не бери близько до серця недобрих думок про них.
Я прошу, я благаю всіх людей: ставайте і займайте своє місце у Природі. Воно ніким не зайняте і не купується ані за які гроші, а лише власними справами і працею у природі собі на благо, щоб тобі було легко. У діяльності деяких неорелігійних об'єднань проглядаються деструктивні елементи, що дає підставу для дискусій в наукових, журналістських колах та серед громад-скості з приводу неорелігій часто вживати при цьому такі характеристики, як "тоталітарні", "деструктивні". Поняття "тоталітарний" сьогодні є загальновживаним, навіть "модним", особливо у зазначеному контексті ("тоталітарна секта", "тоталітарний культ"). Тому необхідно визначити поняття "тоталітаризм" у контексті релігій. "Тоталітаризм" - закрита й нерухома соціокультурна та політична структура, де будь-яка дія - від виховання дітей до виробництва і розповсюдження товарів - спрямована й контрольована з одного центру"11. Щодо релігійних організацій поняття "тоталітарність" може вживатися з великою часткою умовності. Певна тоталітарність існує у природі релігійного виховання і релігійного способу життя. Ця тоталітарність полягає в абсолютизації релігійних положень як найістин- 1  1 Цит. за: Сучасна релігійна ситуація в Україні: стан, тенденції, релігії. -К., 1994. - С.122.66 Основні НРТ України: особливості і тенденції розвитку я  іших для віруючих, у суворому дотримуванні правил, що регламентують життя віруючих громад. Причому релігійна тоталітарність є добровільною - люди усвідомлено й ретельно дотримуються тих норм і принципів, які ззовні здаються утисками волі.Якщо оцінювати діяльність релігійних організацій з подібних позицій, то окремі з них можна назвати авторитарними. "Авторитаризм", як відомо, є нічим не обмеженою владою, що прагне будь-як зберегти й утвердити свій авторитет. Це, як правило, зосередженість влади в руках однієї особи чи невеликої групи, звуження влади, прав і свобод громадян, різке скорочення повноважень демократичних інституцій. Деякі новітні релігійні течії можуть вважатися авторитарними. Здебільшого це підпорядкування віруючих авторитетові релігійного керівника (лідера), орієнтація на релігійні традиції, зрештою - на Святе Письмо. Внаслідок цього у віруючих виробляється покірність, слухняність, їхня життєдіяльність часом регламентується до дріб'язковості. Знову ж діє, як правило, принцип добровільності, що ним керуються віруючі, сприймаючи релігійний авторитет за норму, певний статут, без чого віруючий свою життєдіяльність не може уявити. Він, звичайно, дотримується цих норм у своїх стосунках як із одновірцями, так і з суспільством у цілому. "Тоталітарними", по суті, є всі різновиди релігійних інститутів і всі доктринальні, догматичні віровчення, тому негативна оцінка визначення "тоталітарні секти" викликає суперечності, а в умовах нинішньої загальної конфесійної конфронтації всі релігійні об'єднання почали звинувачувати один одного у "тоталітаризмі": православні -православних, протестанти - протестантів, а ті й інші -взаємно один одного, а всі разом виступили проти прихильників новітніх релігій. Крім виділених НРТ, що діють в Україні, є група, котру важко ідентифікувати з будь-якою з них. Йдеться 67  Н. Дудар, Л. Фгиіиповичп  ро сатанистів. Сатанистів не можна вважати модерновим явищем, оскільки вони відомі здавна, як демонічна течія. Як культ, сатанизм прийшов із Стародавнього Іраку і набув особливого поширення в Європі у середні віки. Нині під сатанизмом ми розуміємо різновид напіврелігій-ного руху, заснованого Е.Кроулі на межі XIX і XX ст. і реанімованого в 60-х роках в Америці. За світоглядною сутністю, типом об'єднання, формами діяльності сатани-сти дуже різноманітні. Вони діють або групами, або поодинці. Найвідомішою є родина Менсона, найорганізован-ішою - "Церква Сатани" Е.Ла Вея (СІЛА). Існує багато сатанистських організацій: "Церква останнього суду", "Монастир семи променів", "Школа вивчення світла". Створена і діє Міжнародна асоціація відьом і чаклунства з резиденцією у Нью-Йорку.У Сан-Франциско офіційно зареєстрована "Церква Сатани", заснована Е. Ла Веєм. У 80-х роках "Церква" нараховувала тисячу членів. Організація має свою "Сатанинську біблію", написану Ла Веєм. Для членів "Церкви сатани" магія - це "досягнення змін за своєю волею". За їхнім поняттям, людина осягає Сатану в процесі звеличування власного "я", без чого неможливо досягти повноцінного емоційного життя. Сатанизм членів церкви - прагматизм, спрямований на отримання користі від довірливих людей. Послідовники "Церкви" бажають повністю підкорити дійсність собі, використовуючи всі засоби, у тому числі неконтрольовані сили людської психіки. Щоб стати членом "Церкви", необхідно пройти складні обряди випробування і посвячення. Прихильники сатани - люди різних прошарків у суспільстві. За вченням Ла Вея, Сатана -проявлення темних аспектів людської натури, який сидить у кожній особі. Це сатанинське начало, втілене в людях, - головне і наймогутніше, його необхідно культивувати за допомогою різних магічних заклинань. Послідовники культу сатани вважають його невід'ємним від християнства, його зворотним боком (наприклад, чорний 68 Основні НРТ України: особливості і тенденції розвитку к олір - символ тілесних захоплень, проти білого - у християнстві як символ чистоти і трансцендентальності). Вони вважають, що сила Бога слабшає, а Сатани - зростає. Ісуса Христа сприймають як талановитого містифікатора, котрий змусив повірити собі безсилих і розгублених людей.Наприкінці 70-х років у Росії, а на початку 80-х - в Україні сатанизм заявив про себе як організовану у декілька громад релігійну течію, віросповідні догмати і культові дії якої, будучи своєрідним антиподом християнства, побудовані на дзеркальному відображенні останнього. Са-танисти вшановують не Бога, а Сатану, читають Біблію навпаки, проводять "чорні меси" з використанням чорних свічок, перекинутих розп'ять, проклять, ритуальних жертвоприношень тощо. Моральна програма сатанистів відзначається "крайнім" індивідуалізмом, прагматизмом, егоїзмом, що утверджує особистісні пріоритети, перевагу над всіма, культ сили.    Н. Дудар, Л. ФилиповичВИСНОВКИ Нині більшість неорєлігійних громад вже організаційно оформилися, уточнили віросповідні положення, певною мірою зміцнили свої позиції в соціумі. Отже, в цілому відбулася стабілізація як кількості неорєлігійних громад та представлених в Україні різних релігійних течій, так і прихильників або членів цих громад. Найбільш організаційно стабільними нині є харизматичні церкви, Церква Ісу-са Христа Святих останніх днів, новоапостольці, кришнаїти. Вони вже увійшли в русло нормального функціонування. Але ще залишилися такі релігійні течії, які організаційно не є цілісними. Зазначені тенденції свідчать про недовершеність духовних пошуків українців, недоформованість релігійно-інституалізаційних процесів в Україні. Крім того, є підстави гадати, що з часом активізується власне українське релігістворення. Першим прикладом цього можна вважати Велике біле братство. Бажано, правда, щоб цей процес відбувався не в таких екстремістських формах, як у попередніх "білобратчиків". Розглянута панорама нетрадиційної релігійності й проведений аналіз останньої дає можливість спрогнозу-вати деякі явища і процеси в цьому середовищі на найближчу перспективу. Тенденція до розширення кордонів поліконфесійності на релігійній карті України має незво-ротній характер. Існуюча палітра новітньої релігійності збережеться, а можливо, навіть і дещо збільшиться. Протягом ближчих років релігійний іноваційний процес (ре-лігієтворення) буде продовжуватися, проте з різною інтенсивністю. Повільно, але зростатиме, мабуть, кількість нетрадиційних релігійних громад як за рахунок появи і поширення нових течій, так і в процесі об'єднання або дроблення вже існуючих. При цьому християнська домінанта в Україні збережеться. Розгортання нових течій у наступні роки відбуватиметься в дещо складніших умовах. На перших порах ні суспільство, ні державні органи, ні громадська думка не були 70 ВИСНОВКИ ; визначилися щодо нових течій. Нині ситуація змінилася. Суспільство у своєму ставленні до нетрадиційної релігійності в цілому "радикальнішає". Державні органи частіше стають на шлях заборон діяльності новітніх течій, чим порушують і законодавство, і демократичні права громадян. Такий супротив поширенню новітніх течій з боку державних, церковних та частини громадських структур цілком зрозумілий. Українське суспільство має підстави для невдоволення діяльністю тих релігійних течій, які не враховують історичну релігійну традицію українців, у непритаманній українській ментальності силовій формі нав'язують те чи інше вчення, вважають цінності деяких з них вищими за традиційно українські, безпардонно і примітивно проводять місіонерську роботу, не поважають українську мову тощо. Ясно, що й у нових течій до нашого суспільства багато претензій. Серед тих, які найчастіше трапляються, назвемо певну ворожість і упередженість людей щодо НРТ, невиконання державою конституційних і законодавчих норм щодо свободи совісті, необгрунтовані обмеження з боку держави пропаганди нео-течіями релігійних учень тощо. Сподіваємося, що означені суперечності будуть подолані і не стільки шляхом заборон, протестів, протистоянь, скільки через діалог, спільну працю над розв'язанням різноманітних, насамперед міжконфесійних і міжрелігійних проблем в Україні. Толерантність та діалог повинні стати засобами мирного співіснування на індивідуальному й суспільному рівнях в нашій неоднорідній, пол-іетнічшй, поліконфесійній державі. Толерантність (від лат. tolerantia - терпимість) - поняття, яке характеризує суспільно, індивідуально прийнятний рівень терпимості до чужих ідей, традицій, звичаїв, думок, віровчень, способу життя12. Діалог - це певна міра культури взаємин, форма співпраці з метою пошуку спільних рішень, шляхів до взаєморозуміння та злагоди. Діалог і толерантність передбачають деяке уникнення акцентів щодо "істинності" або "неістинності" тих чи інших конфліктую- 1  2 Бабій М. Толерантність: Теоретичні та практичні засади // Укр. релігієзнавство (бюлетень).-К., 1996.-№4.-С.4—23.71       Я. Дудар, Л. Филипович чих парадигм, ціннісних орієнтацій. Діалог виявляє прагнення до розуміння суті поглядів конфліктуючих сторін, уміння безпристрасно аналізувати твердження опонентів. Це дає змогу суб'єктам діалогу залишатися на грунті власних світоглядних, життєвих переконань, ціннісних засад, традицій релігійних орієнтирів і водночас проникнути в суть альтернативних думок, переконань, принципів, визнати їхнє право на існування. Завдяки діалогові можливе розуміння і терпиме ставлення до "чужої правди". Умовою становлення діалогу є дотримання принципу автономності і взаємодоповнен-ня певних духовних, інтелектуальних, культурних, релігійних традицій, повчань. Варто мати на увазі, що кожна традиція, релігійна парадигма, світоглядна орієнтація "мають свою специфічну домінанту і роблять свій специфічний акцент в культивуванні всезагальних духовних цінностей і досягненні всезагальних істин"13. Тому прагнення довести переваги, винятковість та особливість "істинності" однієї релігії щодо іншої, "першість" й "вагомість" однієї культурної традиції щодо іншої є негативним для діалогу і безперспективним для толерантних взаємин. Діалог вимагає певних поступок, самообмежень, без цього він може перетворитися на "монолог глухих". Звичайно, толерантність і діалог бувають слушними лише у певних межах, які визначають звичаї, традиції, нормативно-правові акти суспільства. Суспільство повинно поважати себе і захищатися від сторонніх впливів. Приклади цього: суд над керівниками ВББ в Києві і АУМ Сінрікьо у Токіо. Складні проблеми, які виникають за мінливих та суперечливих обставин у сучасній релігійній сфері, доцільно вирішувати, використовуючи досвід, закріплений нор-мативно-прововими документами, який має світове товариство, деякі з них Україна вже підтримала, підписавши їх і включивши у своє правове поле, а традиція вислухати обидві сторони будь-якої суперечки чи конфлікту побутує на українській землі вже більше, ніж дві тисячі років. 1  3 Там само. - С. 5. 72 ~~~ ДОКУМЕНТИ, ПЕРЕКЛАДИАтакування релігійних груп у сучасній Європі1* |
Схожі:
| Закон та «Про електронні документи та електронний документообіг» Товариство з обмеженою відповідальністю «Український сертифікаційний центр» (надалі Центр) |
Державний стандарт початкової загальної освіти Нові освітні реалії передбачають формування філософії сучасного європейця — «навчання упродовж життя», яка дає усвідомлення необхідності... |
| НОВІ ВИМОГИ ЧЕСЬКОГО КОНСУЛЬСТВА з 01. 11. 2006 ОБОВ” ЯЗКОВО необхідно... Оригінал закордонного паспорту (строк дії паспорту не менше ніж 90 днів з дня повернення з плануємої подорожі) з наявністю вільних... |
Протокол №10 від 26 травня 2003 року) Рекомендовано Міністерством... Нетрадиційні релігійні та містичні культи України: Навчальний посібник / В. М. Петрик, С. В. Сьомін та ін. За заг ред. В. В. Остроухова... |
| УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ... |
Тема: Довідково-інформаційні документи. Обліково-фінансові документи Гриценко Т. Б. Українська мова та культура мовлення : Навчальний посібник. – Вінниця : Нова книга, 2003 |
| 9. Конструкторська та технологічна документація Вміти орієнтуватись та читати конструкторські документи, створювати прості документи. Розуміти роль конструкторської та експлуатаційної... |
Керівництво 01. 01. Документи вищих установ >01. 01. 01 Урядові та галузеві документи про освіту (постанови, накази, інструкції, рішення колегії, листи Міністерства освіти і науки України)... |
| ОГЛЯД Огляд у Розділі 1 містить коротке обговорення цілей і аудиторії, цілей Проекту, і того, як цей Проект повинен застосовуватися. Також... |
Про свободу совісті та релігійні організації |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua