|
Скачати 160.81 Kb.
|
Ділова гра «Міжнародна торгівля» Цілі гри 1. Засвоїти поняття «Виробнича можливість», «Торгова можливість», «межа торгівельних можливостей», «Порівняльна перевага», «вигідність міжнародного обміну». 2. Навчитися визначати умови, при яких вивіз (ввезення) товару вигідно для країни. 3. Набуття елементарних навичок пошуку торгових партнерів і ведення ділових переговорів в умовах обмеження в часі. Поняття Виробнича можливість — набір продуктів, який можна виробити в країні. Інші набори називаються недосяжними у виробництві. Межа виробничих можливостей — сукупність виробничих можливостей, які граничать з наборами, недосяжними у виробництві. Торгова можливість — набір продуктів, який доступний для споживання в країні. Ці продукти можуть як вироблятись в країні, так і ввозитися в неї. Інші набори продуктів називають недосяжними. Межа торгових можливостей — сукупність торгових можливостей, які граничать з недосяжними наборами. Порівняльна перевага — одній країні вигідно вивозити продукт в іншу, якщо альтернативні витрати виробництва цього продукту в ній менші. Вигідність міжнародного обміну — кількість продукту, що ввозитися, обмінюється на одиницю продукту, що вивозиться, повинні бути більше альтернативних витрат виробництва продукту, що вивозиться, в даній країні. Теорія Розглянемо дві країни: А і У, у яких безліч виробничих можливостей — трикутники. Мал. 3.1. Виробничі можливості країн Альтернативні витрати першого продукту в країні А рівні 10/20 = 0,5, а Альтернативні витрати цього продукту в країні В рівні 15/3 = 3. Таким чином, країна А має порівняльну перевагу при виробництві першого продукту (0,5 менше 3), тобто їй вигідно його вивозити. Відповідно країні У вигідно вивозити другий продукт. Зрозуміло, що нескінченні багато варіантів взаємовигідного обміну між країнами (один вигідніший для першої країни, інший — для другої країни). Серед варіантів обміну виділяють один рівновигідний обмін. Ступінь вигідності такого обміну оцінюють за допомогою коефіцієнта рівновигідності де «вивіз А» — максимально можливий об'єм випуску товару, що вивозиться, з країни А продукту (у нашому випадку — 20); «ввезення А» — максимально можливий об'єм випуску що ввозитися в країну А продукту (у нашому випадку —10); «вивіз В» — максимально можливий об'єм випуску що вивозиться з країни В продукту (у нашому випадку — 15); «ввезення В» — максимально можливий об'єм випуску що ввозитися в країну В продукту (у нашому випадку — 5). У нашому випадку коефіцієнт рівноваги рівний До = (20/10 х 15/5)0,5 = 60,5= 2,4. Економічній сенс коефіцієнта рівновигоди: він характеризує «несхожість» трикутників, що зображають безліч виробничих можливостей. Якщо ці трикутники подібні (відповідні площі рівні), даний коефіцієнт приймає своє найменше значення, рівне одиниці. У цьому випадку умови виробництва обох продуктів в цих країнах схожі і міжнародний обмін не має сенсу. Коєфіцієнт рівновигоди показує, в скільки разів при обміні досяжний для споживання об'єм продукту, що ввозитися, перевищує його максимально можливий об'єм виробництва в даній країні (у відсутність міжнародного обміну). Так, в приведеному вище числовому прикладі максимально можливий об'єм виробництва іншого продукту в країні А рівний 10. При обміні з країною В досяжний для споживання об'єм цього продукту складе 10 х 2,4 = 24. Відповідно досяжний для споживання об'єм першого продукту в країні В (що ввозитися в цю країну) при обміні складе 5 х 2,4 = 12. Приклад «інтуїтивного» розпізнавання якнайкращого варіанту обміну. На малий. 7.2 зображена безліч виробничих можливостей трьох країн. Країні А необхідно вибрати серед двох інших країн партнера по міжнародному обміну. Трікутник А менше «схожий» на трикутник В2, чим трикутник В,, тому країні А слід вибрати країну В2 як партнера по міжнародному обміну. Мал. 3.2. Вибір партнера по міжнародній торгівлі Правила гри 1. Кожен учень представляє країну, яка пропонує для міжнародного обміну три продукти. 2. Учень отримує картку, в якій вказані номер і назва країни, а також максимально можливий об'єм виробництва кожного з трьох продуктів. 3. Країни можуть здійснювати обмін тільки у тому випадку, коли у них співпадають два продукти або більше. 4. Країни здійснюють тільки равновигодні обміни. 5. Завдання країни — знайти партнера по обміну з максимальним коефіцієнтом рівновигоди. Взагалі ж цей коефіцієнт характеризує вигідність обміну, він залежить від професіоналізму учня («міністра по зовнішній торгівлі»), об'єктивних можливостей країни і випадкових чинників. 6. Контракт вважається підписаним, якщо викладачеві здано обидві картки (що засвідчують згоду сторін) і сам контракт, в якому указуються країни, прізвища учнів і значення коефіцієнта рівновигоди. Примітка. У контракті не відображається об'єм операції, а указується лише найважливіший параметр (К), що характеризує вигідність обміну для обох країн («рамковий контракт»). 7. Якщо у країни не знайшлось партнера, учень здає картку і «порожній контракт», де він указує країну і своє прізвище.
Мал. 3.3. Форма контракту 8. У викладача є розраховані заздалегідь значення коефіцієнта рівновигоди для будь-якої пари країн. Він оголошує ці значення для виконаних операцій після того, як всі контракти «підписані» і всі картки здані. 9. Бали присуджуються за наступними правилами: * п'ять балів. Коєфіцієнт рівновигоди має максимально можливе значення; * чотири бали. Коєфіцієнт рівновигоди менше максимального значення, але більше одиниці; * три бали. Коєфіцієнт рівновигоди рівний одиниці (байдужий обмін); * два бали. У країни об'єктивно немає партнера; * один бал. Учень вирішив, що у його країни немає партнера і здав «порожній контракт». Разом з тим інший Учень також здав «порожній контракт», але між цими двома учнями можливий обмін. Вони не проявили активності і «не знайшли один одного». Це груба помилка, вона карається нижчим балом. Один бал також отримують учні, що допустили помилку при розрахунку коефіцієнта рівновигоди. 10. У грі перемагає учень, що отримав найбільше число балів. Підготовка гри 1. Підготуваті картки (табл. 3.1). Примітка. Назви конкретних країн використовуються тут, щоб додати грі більшу достовірність. Приписані країнам умовні показники ніяк не пов'язані з їх реальним економічним станом. 2. Розрахуваті коефіцієнт рівновигоди для кожної пари країн (табл. 3.2). Таблиця 3.1 Максимальні об'єми виробництва продуктів в різних країнах
Таблиця 3.2 Коєфіцієнти рівновигоди міжнародного обміну
Порядок проведення гри 1. Повторити поняття, теоретичні положення і формули, необхідні для проведення гри. Особливу увагу приділити виявленню порівняльних переваг і алгоритму розрахунку коефіцієнта рівновигоди. 2. Розрахувати на дошці коефіцієнт рівновигоди для конкретного випадку (див. розділ «Теорія»). 3. Поясніть учням мету і правила гри. 4. Роздати учням по картці і бланку контракту (приблизно половину бланків вони не використовують, оскільки один контракт підписується двома країнами). 5. Дати учням час на пошук самого кращого партнера по міжнародному обміну. За цей час кожен учень повинен встигнути порівняти свої дані з даними всіх інших учнів і оцінити відповідні коефіцієнти рівновигоди (у випадку, якщо обмін можливий). У результаті учень повинний виділити найбільш «вигідні» для нього країни і ранжирувати їх відповідно до коефіцієнта рівновигоди. При цьому можна використовувати інтуїтивний, образно-геометричний спосіб ранжирування, заснований на візуальному порівнянні трикутників, — безлічі виробничих можливостей (мал. 3.2). 6. Оголоситі учням, що протягом 5 хвилин вони повинні ухвалити остаточне рішення і підписати контракти. 7. Зібраті контракти. Якщо число учнів (країн) непарне, то обов'язково буде зданий хоч би один «порожній контракт» . 8. Підвести підсумки гри, використовуючи табл. 3.2. Виставити бали. Повідомити кожного студента, яка країна була для нього найбільш переважною. Проаналізуваті помилки, допущені при виборі партнера і розрахунку коефіцієнта рівновигоди. Оголосити переможця (переможців) гри. Приклад гри 1. Початкові дані: * учнів— 9; * країн — 9. Прімітка. Якщо учнів більше, ніж країн (карток), то можна прикріпити двох-трьох учнів до однієї країни, створивши «делегацію» на зовнішньоторговельних переговорах. 2. У результаті проведених учнями «переговорів» були здані наступні контракти з розрахованими значеннями коефіцієнта рівновигоди (табл. 3.3): Таблиця 3.3 Підписані контракти
3. Підсумки гри: * Іванов (Бразілія) отримує 5 балів, оскільки їм підписаний контракт з найбільш вигідним партнером — Німеччиною; * Власов (Німеччина) отримує 5 балів, оскільки їм також досягнуте максимально можливе значення коефіцієнта рівновигоди (4,2). Разом з тим, він міг би отримати тій же результат, підписавши контракт з Італією (Котова); * Петров (Угорщина) отримує 4 бали, оскільки для нього найбільш «вигідна» Бразілія, а не Данія (3,5 проти 1,7); * Орлова (Данія) отримує 5 балів, оскільки вона підписала контракт з найбільш вигідною для собі країною — Угорщиною (1,7); Сидоров (Англія) отримує 1 бал, оскільки коефіцієнт рівновигоди розрахований невірно (потрібне 1, а не 3,5); * Борзов (Єгипет) отримує 1 бал; Котова (Італія) отримує 1 бал, оскільки вона могла підписати контракт з Канадою — іншою «лжеодинокой» країною. Коєфіцієнт рівновигоди був би рівний 1 (при підписанні цього контракту вони отримали б по 3 бали); * Серова (Канада) отримує 1 бал; * Жуків (Мексика) отримує 2 бали, оскільки він не міг зробити обмін ні з однією з двох інших країн-«одиночек». З таблиці виходить, що дана країна об'єктивно має найменший зовнішньоекономічний потенціал. Отже, переможцями гри стали Власов Іванов і Орлова. |
УРОК У «ДІЛОВА ГРА» Мета ділової гри поглибити та розширити діапазон знань учнів, формувати діловий стиль спілкування у практично-професійній діяльності.... |
Ділова методична гра «Методична подорож» Мета гри: Розкрити творчий потенціал педагогів, внести різноманітність в засідання школи класного керівника "Перехрестя" |
ДІЛОВА ГРА «ВЕЛИКІ ЕКОНОМІСТИ» Ознайомитися з поглядами наступних економістів: Ф. Кене, А. Тюрго, Ш. Фурье, Н. Чернішевського, Д. Рікардо, Т. Мальтуса, Д. Мілля,... |
ДІЛОВА ГРА «ПОВЕДІНКА СПОЖИВАЧА» Засвоїті поняття «корисність», «Функція корисності», «гранична корисність», «Таблиця Менгера», «бюджет споживача», «Рівновага споживача»,... |
Урок-захист проектів Ділова гра «Інформаційне агентство» Мета Я думаю, що кожен з вас має певні сподівання, очікує певних результатів, виконання бажання. Тому я вам пропоную написати на листочках... |
Міжнародне публічне право і міжнародне приватне право, їх значення для міжнародної торгівлі Міжнародна торгівля, як і будь-який інший вид людської діяльності, не може здійснюватися у правовому вакуумі. На сучасному етапі... |
Одним із найпоширеніших у світі видів ринкових процесів є оптова... Товарна біржа є однією з форм організованого в часі та просторі товарного ринку з його особливостями та правилами |
Кваліфікаційних завдань, який пропонується для проведення атестаційної Чальних програм предметів професійно-технічного циклу з професії: організація діловодства, ділова українська мова, машинопис, ділова... |
Так що означає таке поняття, як торгівля людьми? На сьогодні в нашій державі, як і загалом в усіх державах світу актуальним є злочин, який має багато назв – «біле рабство», «торгівля... |
1: «МІСЦЕ ЛОГІСТИЧНОГО ПІДХОДУ У МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ» Вона являє собою обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами. Це торгівля однієї країни з іншими... |