Одним із найпоширеніших у світі видів ринкових процесів є оптова торгівля через товарну біржу, або біржова торгівля.
Товарна біржа є однією з форм організованого в часі та просторі товарного ринку з його особливостями та правилами.
В основі виникнення та становлення біржової торгівлі лежать стародавні ринки (базари), на яких збиралися численні продавці зі своїм товаром та покупці, здійснювався продаж товарів, відбувався обмін інформацією про товари, ціни на них, умови купівлі-продажу.
Ринкова (базарна) торгівля характеризується такими відмітними ознаками:
регулярне проведення відкритих (публічних) торгів;
обов’язкова наявність товару під час торгу;
відсутність обмежень на товари, які є об’єктом купівлі-продажу;
ціни встановлюються в процесі торгу на основі попиту і пропозиції;
після здійснення акту купівлі-продажу товар негайно передається покупцеві.
Розвиток суспільного виробництва зумовив стрімке зростання кількості продавців та покупців, обсягів та асортименту пропонованих товарів. Доставка товарів у місця продажу, де збиралася найбільша кількість продавців та потенційних покупців, умови їх зберігання та пропонування значно ускладнилися. Це перешкоджало нормальному перебігу торговельних переговорів, укладанню угод купівлі-продажу. Поступово з’ясувалося що для здійснення актів продажу зовсім не обов’язково привозити товар, достатньо домовитися про його ціну, а все інше можна обговорити в угоді.
Біржова торгівля ввібрала в себе особливості звичайної «базарної» торгівлі і одночасно розвинула та вдосконалила ринковий процес. Торговці організовують її для легшого й чіткішого здійснення актів купівлі-продажу, створення ефективнішої системи розрахунків, а також з метою вироблення механізму захисту інтересів як продавців, так і покупців від несприятливих змін цін.
Із розширенням товарних ринків та почастішанням непередбачуваних коливань цін лише біржа могла дати своєчасну інформацію про їхню кон’юнктуру і забезпечити торговцю можливість своєчасно здійснити найвигідніші акти купівлі-продажу.
Важливим завданням біржі стала централізація попиту та пропозиції, завдяки чому торговці дістали змогу терміново, в доступній формі дізнаватися про стан товарного ринку, тенденції зміни його кон’юнктури.
Від інших видів організованого ринку товарні біржі відрізняють певні особливості:
біржова торгівля концентрується в місцях виробництва і споживання товару, тобто у великих промислових і торгових центрах із розвиненими комунікаційними мережами;
наявність чітко визначеного предмета торгівлі, так званого біржового товару, який фіксується в її правилах. Це сприяє концентрації біржової торгівлі, стандартизації контрактів і створює умови для високоефективної організації торговельних операцій;
торги ведуть на постійній і регулярній основі, час торгів чітко обмежений, що зумовлює максимальну концентрацію попиту і пропозиції на визначені товари, продавців і покупців у часі та просторі;
торгівлю здійснюють за відсутності товару, тобто за зразками, описами, каталогами, а також за контрактами і договорами на поставку товарів у майбутньому;
відкритість інформації про обсяги товарів, проданих на торгах, кількість та ціни укладених угод;
торгівлю здійснюють, як правило, біржові посередники, які виступають від імені та в інтересах товаровиробників або споживачів товару. Біржове посередництво в біржовій торгівлі здійснюють винятково біржові посередники — брокерські фірми, контори та незалежні брокери. Сама біржа не може бути біржовим посередником;
створено умови для вільного ціноутворення, тобто ціни формуються залежно від попиту та пропозиції за наявності конкуренції і змінюються під впливом кон’юнктури ринку;
можливість укладання угод не лише з метою купівлі-продажу, а й для страхування від зміни цін на товарному ринку в майбутньому;
відсутність прямого державного втручання в процес біржової торгівлі;
стандартизація вимог щодо якості, кількості, умов поставки виставленого на продаж товару, типізація документів для оформлення контрактів.
Доцільність функціонування товарних бірж за умов ринкової економіки визначається виконуваними функціями (рис. 9.1). Їх можна розподілити на дві великі групи:
функції товарних бірж як форми організованого товарного ринку;
організаційно-комерційні функції товарних бірж як організаторів оптового ринку.
Функції товарних бірж як однієї з форм організованого товарного ринку передбачають:
1. Забезпечення концентрації попиту та пропозиції в одному місці. Завдяки розміщенню товарних бірж у великих промислових і торгових центрах досягається залучення до біржових операцій великої кількості оптовиків-покупців та продавців певних товарів. Концентрація попиту та пропозиції уможливлює реальну збалансованість товарних ринків, а використання механізму ринкового ціноутворення спрямовує ресурси на забезпечення суспільства дефіцитними товарами або обмежує випуск товарів мірою насичення ними ринку.
2. Регулювання оптового товарообігу на підставі ринкових законів. Виконання цієї функції дає змогу впорядковувати оптовий товарообіг, сформувати ефективні канали розподілу та просування товарів від виробників до споживачів, мінімізувати пов’язані з цим витрати.
3. Формування ринкових цін. Механізм біржового ціноутворення забезпечує визначення співвідношення попиту та пропозиції на конкретний момент, врахування умов поставки та оплати товарів та інші чинники, а також умови для максимального врахування економічних інтересів суб’єктів біржової торгівлі. Тому товарну біржу об’єктивно вважають інструментом формування ринкової ціни, яка використовується більшістю суб’єктів товарного ринку.
4. Боротьба із монополізмом на товарних ринках. Товарна біржа сприяє створенню умов для пожвавлення дії різних форм цінової конкуренції. Залучення до біржової торгівлі дедалі більшої кількості продавців, відкритість біржових торгів, вільна конкуренція сторін у процесі торгів позбавляють підґрунтя вияву в монополістичних та олігополістичних тенденцій на товарних ринках.
Рис. 9.1. Функції товарних бірж
5. Кваліфіковане посередництво між оптовими продавцями та покупцями товарів. Біржові посередники, які здійснюють біржову торгівлю, характеризуються глибоким знанням ринку товарів, на яких вони спеціалізуються. Вони добре орієнтуються в умовах реалізації та закупівлі товарів, змінах поточної біржової кон’юнктури й можуть оперативно встановити контакти між покупцями та продавцями. Біржове посередництво сприяє прискоренню товарного та грошового обігу, збільшенню пропозиції товарів, що користуються попитом, мінімізації витрат, пов’язаних зі здійсненням товарного обігу.
6. Зближення покупців та продавців у просторі та часі. Біржова торгівля не має обмежень для продавців чи покупців за територіальною чи відомчою ознакою, вона сприяє формуванню ефективних горизонтальних міжрегіональних зв’язків. Завдяки чіткому дотриманню термінів і правил проведення біржових торгів, поєднанню різних форм біржових операцій вирішуються не лише поточні проблеми учасників торгів, а й створюються умови для плідної співпраці їх у майбутньому.
7. Мінімізація комерційних та фінансових ризиків. Однією з ключових функцій біржової діяльності є надання гарантій виконання укладених на біржі угод, підвищення надійності їх реалізації. Відпрацьований на біржах механізм страхування цінового ризику дає змогу суттєво знизити комерційний та фінансовий ризики продавців і покупців, особливо за умов нестабільної економічної та біржової кон’юнктури.
8. Забезпечення суб’єктів відповідних товарних ринків ціновою й комерційною інформацією. Результати регулярних біржових торгів забезпечують інформацією про рівень цін на конкретні товари, стан попиту і пропозиції, зміни кон’юнктури ринку всіх суб’єктів біржового і небіржового ринку. Ця інформація має відкритий характер і використовується не лише суб’єктами господарювання, а й органами державної виконавчої влади.
Крім функцій, спрямованих на безпосереднє здійснення біржової торгівлі, в діяльності товарної біржі вагома роль належить організаційно-комерційним функціям, зокрема діяльності товарної біржі з формування єдиних і зрозумілих для учасників правил торгівлі на товарній біржі, формулювання чітких та обов’язкових вимог до біржових товарів, що виставляються на торги. До функцій товарної біржі також належать:
стандартизація якісних, кількісних та інших параметрів конкретних біржових товарів, що дає змогу організовувати
торгівлю ними за стандартизованим описом якості без пред’явлення при укладанні угоди не лише партії товару, а й його
зразків;
стандартизація біржових контрактів, яка не тільки спрощує й прискорює процес укладання та оформлення угод, а й полегшує виконання їх;
арбітраж суб’єктів біржової торгівлі. Його здійснення допомагає забезпечити захист майнових прав і законних інтересів учасників біржових операцій та виконання договірних зобов’язань, а також підвищити ефективність укладених угод;
надання послуг клієнтам із укладання та виконання угод. Передбачає інформаційне та консультативне обслуговування і надання транспортно-експедиторських, складських та інших послуг, пов’язаних із процесом виконання угод і рухом товарів;
забезпечення якісного розрахункового обслуговування. Цю функцію виконують розрахункові палати товарних бірж. Вони здійснюють розрахунки за укладеними угодами, приймають грошові застави, проводять клірингові операції. Розрахункові палати, крім проведення розрахунків за угодами, відповідають за збирання і збереження маржі, підготовку і поширення інформаційних звітів про стан товарних ринків;
поповнення національних та регіональних бюджетів. Товарна біржа та її члени є платниками податків, зборів та інших обов’язкових платежів, що поповнюють прибуткову частину відповідних бюджетів.
Мобільне реагування товарних бірж на зміну кон’юнктури товарного ринку за рахунок своєчасного укладання угод купівлі-продажу реального товару дає змогу досягти збалансованості попиту і пропозиції на ринку. Товар прямує туди, де виникають потреба і вигідніші умови купівлі-продажу. Товарні біржі працюють як динамічні, чутливі до попиту споживачів системи. У їхній діяльності бере участь велика кількість суб’єктів господарювання, торговців, метою яких є збільшення обсягів продажу й отриман-
ня високих прибутків. Що більша кількість людей зайнята в господарсько-торговельній діяльності, тим вищі доходи держави, тим активніше стимулюється і стабільніше здійснюється виробництво.
Роль товарних бірж у ринковій економіці важко переоцінити, оскільки:
на товарних біржах формуються «базові» ціни на матеріально-сировинні ресурси, які є основою визначення товаровиробниками-споживачами обсягів витрат на виробництво готової продукції (товарів);
у процесі купівлі-продажу на біржах формуються комерційні зв’язки з купівлі-продажу товарів виробничо-технічного призначення та подальшого перепродажу;
на біржах акумулюється й балансується попит і пропозиція на найважливіші групи товарів.
9.2. Види бірж та правові засади
їхньої діяльності в Україні
Товарна біржа у класичному розумінні є однією із форм організованого ринку, де відбувається оптова торгівля масовими якісно однорідними та взаємозамінними сировинними і продовольчими товарами.
З організаційного боку — це добре обладнане «ринкове місце», що надається учасникам біржового торгу.
В економічному тлумаченні — це організований у певному місці регулярно діючий за встановленими правилами оптовий ринок, на якому укладають угоди купівлі-продажу товарів за зразками й стандартами і контрактів на їхню поставку в майбутньому за цінами, офіційно встановленими на основі попиту і пропозиції.
В юридичному аспекті — це організація, що об’єднує фізичних і юридичних осіб, які володіють відокремленим майном і мають відповідні права та обов’язки.
Закон України «Про товарну біржу» № 1956-ХІІ від 10.12.1991 року визначив, що «товарна біржа є організацією, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність і має за мету надання послуг в укладанні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозиції на товари, вивчення, впорядкування і полегшення товарообігу і пов’язаних з ним торговельних операцій».
Історія розвитку біржової діяльності свідчить, що перші біржі були суто товарними, а значення їх полягало в тому, що вони створили умови для переходу від базарної торгівлі «з рук до рук» до купівлі за зразками, описами, через замовлення.
Швидке зростання обсягів суспільного виробництва, ускладнення структури товарного обігу й торговельно-економічних зв’язків зумовили диверсифікацію біржової діяльності та врізноманітнення видів бірж.
Для характеристики діяльності бірж їх класифікують за такими основними ознаками: видом біржового товару; організаційно-правовою формою біржі; формою участі в біржових торгах; регіоном дії; об’єктом біржового торгу тощо (рис. 9.2). Найпоширенішим у світовій практиці є поділ бірж за видом біржового товару на товарні, фондові, валютні, фрахтові та біржі
праці.
Товарна біржа — організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється оптова торгівля товарами зі стандартизованими вимогами щодо його якості та кількості, умов і термінів поставки.
Фондова біржа спеціалізується на організації укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та їхніх похідних, що випускаються урядом, місцевими органами влади, господарськими товариствами й приватними підприємствами. Головною метою функціонування та розвитку фондових бірж є залучен-
ня інвестиційних ресурсів для спрямування їх на відновлен-
ня та забезпечення стабільного зростання суспільного виробництва.
Валютна біржа — це постійно діючий центр з проведення операцій купівлі-продажу іноземної валюти та цінних паперів, номінованих у валюті. На неї покладено підготовку пропозицій до Національного банку України щодо встановлення єдиного валютного курсу та функції валютного контролю.
Фрахтова біржа — це організований ринок фрахтованих суден, де концентрується вся інформація стосовно попиту на тоннаж та його пропозицію, щодо рівня фрахтових ставок, умов угод фрахтування тощо.
Біржа праці являє собою організацію, яка надає посередницькі послуги на ринку праці з приводу здійснення роботодавцями та найманими працівниками угод купівлі-продажу робочої сили, займається працевлаштуванням безробітних, а також осіб, які бажають змінити роботу, вивчає попит і пропозицію робочої сили, веде облік безробітних.
За організаційно-правовою формою біржі можуть бути зареєстровані як акціонерні товариства або як товариства з обмеженою відповідальністю.
За формою участі в біржових торгах розрізняють відкриті (публічні) та закриті біржі:
у біржових торгах відкритих (публічних) бірж мають право брати участь, окрім її членів, також і відвідувачі торгів (постійні та разові);
у закритих біржах укладання біржових угод здійснюють лише члени цієї біржі, або уповноважені брокери.
 
Рис. 9.2. Основні види бірж
За регіоном дії виокремлюють:
міжнародні біржі, на яких операції здійснюють представники різних країн. Котировки цін на таких біржах являють собою світові ціни на товари, що реалізуються на них.
У процесі діяльності міжнародні біржі обов’язково дотримуються законодавчо-правового, податкового, валютного режимів, поширених у країнах їх розміщення. Міжнародні товарні біржі забезпечують: обслуговування конкретного світового товарного ринку, залучення до біржових операцій контрагентів із різних країн світу; вільний переказ прибутків, які отримують контрагенти з біржових операцій; проведення арбітражних операцій, тобто спекулятивних угод для отримання прибутку від різниці котирувальних цін на біржах різних країн;
національні біржі забезпечують здійснення біржових операцій у межах однієї країни;
міжрегіональні біржі регіоном своєї дії мають кілька адміністративно-територіальних формувань;
регіональні надають можливість здійснювати біржові операції суб’єктам господарювання певного регіону (області, великого міста тощо).
За об’єктами біржових торгів вирізняють біржі, які спеціалізуються на обслуговуванні ринків певних груп біржових товарів: сировинних ресурсів, фінансових ресурсів, нерухомості тощо.
За даними Держкомстату України на початок 2001 року в Україні зареєстровано 386 бірж, з них універсальних — 97; товарних і товарно-сировинних — 157; агропромислових — 31; фондових та їхніх філій — 27; інших — 74.
Наведені дані свідчать, що найбільша питома вага в загальній кількості бірж припадає на товарні біржі. Окрім загальної класифікації товарні біржі доцільно додатково типізувати за такими ознаками: за широтою асортименту товарів, що реалізуються на біржах; за типом біржових угод, що тут укладаються; за технологією проведення торгів (рис. 9.3).
За широтою асортименту товарів, що реалізуються на товарних біржах, вирізняють:
вузькоспеціалізовані, де предметом біржових торгів є один вид товару (сира нафта, кава, пшениця тощо);
спеціалізовані, де об’єктом біржових торгів є однотипні групи товарів (кольорові метали, хутро, нафта і нафтопродукти, зерно тощо);
універсальні, на яких торги ведуть за широким колом різноманітних біржових товарів (сільськогосподарські товари, паливно-енергетичні ресурси, дорогоцінні метали тощо).
Рис. 9.3. Типізація товарних бірж
За типом біржових угод виокремлюють такі види товарних бірж:
реального товару, де здійснюється купівля-продаж реального товару, який є в наявності або буде виготовлений у визначений термін;
ф’ючерсні, де ведеться торгівля не реальними товарами, а ф’ючерсними контрактами. В них зафіксовані права і зобов’язання сторін щодо стандартного товару, який постачатиметься в майбутньому за цінами, що визначаються на момент укладання угоди;
опціонні, де предметом торгів є лише права на закупівлю або продаж реальних товарів чи контрактів на них у майбутньому;
комплексні, на яких укладаються всі види угод — від спотових на реальний товар до опціонних.
За технологією біржового торгу розрізняють:
товарні біржі з простою формою біржового аукціону (англійський, голландський);
товарні біржі із заочним або аукціоном «натемну»;
товарні біржі із подвійним (безперервним) біржовим аукціоном.
Біржова торгівля зароджувалась у формі простого аукціону за типом англійського. Продавці до початку біржових торгів подають свої заявки на продаж, які зводяться в інформаційні бюлетені. Під час аукціону за наявності конкуренції покупців ціна послідовно зростає крок за кроком (розмір кроку встановлюється до початку торгів), поки не залишиться один покупець, і товар продається за найвищою ціною пропозиції. За голландського аукціону торги починаються з максимальної ціни продавця. Маклер, що веде торги, послідовно пропонує меншу. Товар продається першому покупцеві, котрого влаштовує запропонований рівень ціни.
Біржі з формою заочного аукціону (або «натемну») дають змогу всім покупцям одночасно пропонувати свою ціну за виставлений на продаж товар. Товар дістається тому, хто зробив найвищу пропозицію.
На товарних біржах, де торги відбуваються у формі подвійного аукціону, потрібна достатня кількість товару, продавців і покупців. Ця форма торгу передбачає конкуренцію між продавцями і покупцями одночасно. Подвійний аукціон — це збільшення пропозиції покупців за одночасного зниження пропозиції продавців. Коли пропозиції ціни покупця і продавця збігаються, укладається угода. Різновидом форми подвійного аукціону є безперервний аукціон. За такої форми аукціону брокери збираються біля маклера, який веде торги і лише оголошує товар, а потім самостійно проводять торг — вигукують ціни і відшукують контрагента. Один покупець може укласти угоди з різними продавцями за різними цінами.
Технологія й організація біржової торгівлі на товарних біржах України побудована за типом англійського аукціону.
Трансформаційні перетворення в економіці України сприяли відродженню біржової торгівлі й стрімкому зростанню кількості зареєстрованих бірж — із 66 у 1992 року до 386 у 2001-му. Правові засади створення й діяльності товарних бірж були визначені в Законі України «Про товарну біржу» № 1956-ХІІ, ухваленому Верховною Радою України 10.12.1991 року. Основні положення Закону ввійшли до Господарського Кодексу України № 436-IV, затвердженого 16.01.2003 року.
Відповідно до ст. 278 цього Кодексу, товарна біржа утворюється спеціально для надання послуг суб’єктам господарювання у здійсненні ними торговельних операцій. Кодексом визначено, що «товарна біржа є особливим суб’єктом господарювання, який надає послуги в укладанні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов’язаним з ним торговельним операціям».
Товарна біржа проходить державну реєстрацію та як суб’єкт господарювання набуває статусу юридичної особи. Вона діє на засадах самоврядування й господарської самостійності, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням. Діє товарна біржа на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі. Вона не займається комерційним посередництвом і не має на меті отримання прибутку.
Головними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність учасників біржових торгів, публічне проведення їх, застосування вільних (ринкових) цін.
Товарна біржа має право:
встановлювати відповідно до законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов’язковими для всіх учасників торгів;
встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею; встановлювати інші грошові збори;
встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;
створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;
засновувати арбітражні комісії для розв’язання спорів у торговельних угодах;
розробляти власні стандарти і типові контракти з урахуванням державних стандартів;
укладати угоди з іншими біржами, мати своїх представників на біржах, зокрема й розташованих за межами України;
видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні й рекламні видання;
вирішувати інші питання, передбачені законом.
До обов’язків товарної біржі належать:
створення умов для проведення біржової торгівлі;
регулювання біржових операцій;
регулювання цін на підставі співвідношення попиту і пропозиції на товари, що допускаються до обігу на біржі;
надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг;
збирання, обробка і поширення інформації, пов’язаної із кон’юнктурою ринку.
З метою сприяння розвитку біржової торгівлі, створення ефективного законодавства та нормативно-правової бази для здійснення торговельно-біржової діяльності, реалізації прав та інтересів її суб’єктів у квітні 1996 року створено Національну асоціацію бірж України (НАБУ). Засновниками НАБУ стали 23 найбільші біржі із 18 областей України, які добровільно делегували їй виконання окремих завдань і функцій.
До основних завдань асоціації належать: сприяння формуванню ринкових відносин; подальший розвиток біржової торгівлі з метою запровадження і вдосконалення діючих технологій, систем науково-технічного обслуговування; розроблення нав-
чальних програм для працівників бірж і брокерів, організація і проведення навчання їх та видача сертифікатів, організація стажування; представництво й реалізація прав і законних інтересів учасників асоціації в органах державної влади та управлін-
ня, судах, зокрема й іноземних, міжнародних та інших організаціях; підготовка пропозицій щодо уніфікації нормативних документів, які регламентують біржову діяльність, розроблення типових правил торгівлі на товарних біржах та змін і доповнень до них, фінансових механізмів, які забезпечують виконання угод, укладених на біржах-учасниках асоціації; розроблення і надання учасникам асоціації програмних, методичних та інших матеріалів.
Незважаючи на виконану роботу з формування нормативно-правової бази, значна частина чинних законодавчих і нормативно-правових актів не лише не задовольняє, а й у багатьох питаннях стримує розвиток біржової діяльності. Це, зокрема, стосується податкового законодавства, а також нормативних документів щодо регламентування діяльності товарних бірж.
|