|
|
Скачати 2.68 Mb.
|
|
Тема 13. Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості 13.1. Задачі обліку грошових коштів 13.2. Особливості обліку грошових коштів в касі і на рахунках в банках. Інвентаризація коштів в касі. 13.3. Облік інших грошових коштів. 13.4. Суть і види дебіторської заборгованості. 13.5. Поточна дебіторська заборгованість і її облік. 13.6. Поняття, види і облік розрахунків за векселями одержаними. 13.7. Довгострокова дебіторська заборгованість, її склад і облік. 13.8. Інвентаризація дебіторської заборгованості. 13.1. Задачі обліку грошових коштів Нормальну виробничу діяльність підприємство може здійснювати тільки при постійному зв'язку з іншими підприємствами. Згідно зі статтею 198 Господарського кодексу України розрахунки підприємств за своїми зобов’язаннями проводяться в безготівковій і готівковій формах через установи банків відповідно до правил здійснення розрахункових і касових операцій, затверджених НБУ. Основними завданнями обліку коштів є: здійснення операцій з коштами за розрахунками з постачальниками й покупцями; контроль за дотриманням касової й розрахункової дисципліни; своєчасне і правильне документальне оформлення операцій з руху грошових коштів, щоденний контроль за схоронністю готівкових коштів і цінних паперів у касі підприємства; інвентаризація коштів і відображення її результатів на рахунках бухгалтерського обліку; дотримання П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів" і надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої й неупередженої інформації про зміни, які відбулися в складі коштів підприємства і їхніх еквівалентів за звітний період. 13.2. Особливості обліку грошових коштів в касі і на рахунках в банках. Інвентаризація коштів в касі Для прийому, зберігання та витрати готівки підприємство має касу [5]. Ведення касових операцій регулюється постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (зі змінами, внесеними відповідно до Постанов Національного банку № 277 від 10.08.2005 р. і № 454 від 13.12.2006 р.) [17]. Згідно з цим Положенням каса – це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів. Доступ у приміщення каси особам, що не мають стосунку до її роботи, забороняється. Розмір сум готівки в касі підприємства обмежений лімітом, що встановлюється підприємством самостійно за узгодженням з обслуговуючим банком. Понад установлений ліміт готівка може зберігатися в касі тільки в дні виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, допомоги протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання грошей у банку. Касир відповідно до діючого законодавства несе повну матеріальну відповідальність за схоронність усіх прийнятих ним цінностей. Після видання наказу про призначення касира на роботу керівник підприємства зобов'язаний під розписку ознайомити його з Положенням про порядок ведення касових операцій, після чого з касиром укладається договір про його повну матеріальну відповідальність. Касирові забороняється передоручати виконання дорученої йому роботи іншим особам. Для обліку наявності та руху грошових коштів у касі підприємства застосовується синтетичний рахунок 30 "Каса", що має наступні субрахунки: 301 "Каса в національній валюті" 302 "Каса в іноземній валюті" За дебетом рахунку 30 "Каса" відображається надходження грошових коштів у касу підприємства, за кредитом – виплата грошових коштів із каси підприємства. На підприємствах, де працюють операційні каси (продаж квитків, оплата послуг зв'язку, обмін валюти тощо), відкриваються субрахунки "Операційна каса в національній валюті" та "Операційна каса в іноземній валюті". Ревізія каси проводиться за наказом керівника підприємства. Вона має проводитися раптово, призначеною комісією в присутності касира. При цьому повністю перевіряються готівка, грошові документи, цінні папери і бланки суворої звітності. За результатами перевірки комісією складається акт. У випадку виявлення ревізією нестачі або надлишку цінностей у касі в акті вказується сума нестачі або надлишку та обставини їхнього виникнення. Зберігання в касі коштів, що не належать підприємству, забороняється, і при їхньому виявленні вони вважаються надлишками. Відповідальність за дотримання касової дисципліни покладається на керівників підприємств, головних бухгалтерів, керівників фінансових служб і касирів. Для зберігання грошових коштів та здійснення розрахунків підприємства використовують рахунки в банках. Порядок відкриття рахунків в установах банків регламентується Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній і іноземній валютах, затвердженій Постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 р. за № 1172/8493 [17]. Поточний рахунок – рахунок, який відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошових коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору і вимог законодавства України. Поточні рахунки відкриваються підприємствам усіх видів і форм власності, а також їх відособленим структурним підрозділам для зберігання коштів і здійснення всіх видів операцій за цими рахунками відповідно до діючого законодавства України. Крім поточного рахунку може бути відкритий і поточний валютний рахунок для зберігання валютних коштів і проведення розрахунків з іноземними партнерами [5]. З поточного рахунку проводяться майже всі платежі підприємства: оплата постачальникам за сировину і матеріали, підрядникам за виконані роботи, погашення заборгованості бюджету, Фонду соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності, на випадок безробіття, Пенсійному фонду, одержання грошей у касу для виплати заробітної плати, депонентів, на відрядні витрати, матеріальної допомоги тощо. Видача грошей, а також безготівкові перерахування із цього рахунку банком здійснюється, як правило, на підставі наказу підприємства – власника поточного рахунку або з його згоди. В особливих випадках банк робить примусове списання коштів з поточного рахунку за документами інших організацій. Наприклад, за інкасовими дорученнями податкових інспекцій перераховуються суми прострочених податків і зборів, за виконавчими листами судів тощо. Банк, крім того, може списати кошти з поточного рахунку підприємства без його наказу, за власною ініціативою. Це відсотки за користування позичками, суми за простроченими позичками, за виконані ним послуги. У цей час законодавчо не встановлена черговість платежів якщо є претензії до поточного рахунку підприємства. Терміновість і важливість платежу визначається керівництвом підприємства. Синтетичний облік операцій за рахунками у банках ведеться на рахунку першого порядку 31 "Рахунки в банках", що має субрахунки (рахунки другого порядку), у тому числі: 311 "Поточні рахунки в національній валюті" 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті" 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті". За дебетом даного рахунку записують залишок вільних коштів підприємства на початок місяця та надходження з різних джерел. За кредитом рахунку відображаються списані, перераховані суми постачальникам, бюджету, видані готівкою й інші витрати та платежі. Основні бухгалтерські проводки з відображення операцій в касі та на рахунках у банку наведені в табл. 13.1. Таблиця 13.1 Бухгалтерські проводки з відображення операцій в касі та на рахунках у банку
Закінчення табл. 13.1
13.3. Облік інших грошових коштів Підприємства можуть відкривати в банку рахунки, на яких обліковуються грошові документи і кошти в дорозі як у національній, так і в іноземній валютах. До грошових документів належать документи, що перебувають у касі підприємства: оплачені путівки в будинки відпочинку і санаторії, поштові марки, проїзні квитки на службові роз'їзди та інші грошові документи. До коштів у дорозі відноситься виторг, отриманий підприємством за товари, роботи (послуги), внесений в касу банку або поштового відділення для зарахування на поточний рахунок, але який ще не зарахований за призначенням. Підставою для відображення в обліку таких сум при здачі виторгу є: квитанція установи банку, поштового відділення, копії супровідних відомостей на здачу виторгу інкасаторам банку тощо. Для обліку інших коштів призначений рахунок 33 "Інші кошти", що має наступні субрахунки: 331 "Грошові документи в національній валюті"; 332 "Грошові документи в іноземній валюті"; 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті"; 334 "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті". За дебетом рахунку 33 "Інші кошти" відображається надходження грошових документів у касу підприємства і коштів у дорозі, за кредитом – вибуття грошових документів і списання коштів у дорозі після їхнього зарахування на відповідні рахунки. 13.4. Суть і види дебіторської заборгованості У процесі діяльності підприємство не завжди здійснює розрахунки з іншими підприємствами або фізичними особами одночасно з передачею готової продукції, виконанням робіт, наданням послуг. У зв'язку із цим у нього виникає дебіторська заборгованість. Дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебітори – юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. Бухгалтерський облік дебіторської заборгованості регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 року № 237 (П(С)БО 10) зі змінами, внесеними Наказами Міністерства фінансів України від 30 листопада 2000 р. № 304 і від 23 травня 2003 року № 363 [7]. Відповідно до П(С)БО 10 дебіторська заборгованість визнається активом, тільки у випадку виконання наступних умов: 1) якщо її сума може бути достовірно визначена; 2) існує імовірність одержання підприємством у майбутньому економічних вигід у результаті її погашення. За строком погашення розрізняють довгострокову і поточну (короткострокову) дебіторську заборгованість. Довгостроковою дебіторською заборгованістю вважається сума дебіторської заборгованості, що не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. Поточною дебіторською заборгованістю вважається сума дебіторської заборгованості, що виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу. 13.5. Поточна дебіторська заборгованість і її облік Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником, визнається сумнівною. У підсумок балансу поточна дебіторська заборгованість, визнана активом, включається за чистою реалізаційною вартістю. Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості – сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів [7]. Таким чином, для визначення чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги) на дату балансу необхідно обчислити величину резерву сумнівних боргів. Величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів: 1) застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; 2) застосування коефіцієнта сумнівності. За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів. За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності. Відповідно до п. 4 П(С)БО 10 безнадійна дебіторська заборгованість – це поточна заборгованість, щодо якої виконується одна з двох умов:
Висновок про створення резерву сумнівних боргів готується за результатами інвентаризації комісією підприємства, при участі керівників юридичної служби, бухгалтерії, служби збуту і затверджується керівником підприємства. У висновку про створення резерву сумнівних боргів комісія відображає:
Резерв створюється з метою забезпечення безпеки підприємства. Таким чином, для відображення заборгованості в обліку повинні бути використані наступні класифікаційні ознаки:
Сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги, відображена в балансі на звітну дату, підлягає класифікації за строками її непогашення, у тому числі до 3 місяців, від 3 до 6 місяців, від 6 до 12 місяців. Для обліку поточної дебіторської заборгованості Планом рахунків передбачені наступні рахунки: 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"; 37 "Розрахунки з різними дебіторами"; 38 "Резерв сумнівних боргів". За дебетом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом – сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (роботи, послуги). На рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів" ведеться облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення. За кредитом даного рахунку відображається створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунками обліку витрат, за дебетом – списання сумнівної заборгованості в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунками доходів. За дебетом рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" відображається зростання дебіторської заборгованості в розрахунках за виданими авансами, розрахунках з підзвітними особами, за нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням заподіяного збитку тощо, за кредитом – сума платежів, що надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу й інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість різних дебіторів на звітну дату. Розглянемо особливості обліку розрахунків з різними дебіторами. У процесі діяльності підприємство здійснює попередню оплату постачальникам за сировину і матеріали, підрядникам за виконання роботи та іншим підприємствам і організаціям за які-небудь послуги. Така оплата підлягає бухгалтерському обліку на субрахунку 371 "Розрахунки за виданими авансами". За дебетом даного субрахунку відображаються перераховані суми авансів (зроблена передоплата), а за кредитом погашення заборгованості постачальниками і підрядниками – отримані товарно-матеріальні цінності або прийняті виконані роботи, послуги. Дебетове сальдо відображає величину виданих авансів. У процесі діяльності підприємства його працівники можуть виконувати певні господарські операції від імені і за рахунок підприємства. Якщо такі працівники одержали авансом готівкові кошти на майбутні адміністративно-господарські та відрядні витрати, їх називають підзвітними особами. Видача в підзвіт грошових сум проводиться з дозволу керівника підприємства за заявою працівника. Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на рахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами". За дебетом рахунку записуються видані в підзвіт суми та суми відшкодованої перевитрати на підставі видаткових касових ордерів, за кредитом суми, використані підзвітними особами на підставі авансових звітів, а також здані в касу невикористані підзвітні суми за прибутковими касовими ордерами. Сальдо субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображаються розгорнуто: дебетове сальдо у складі оборотних активів, кредитове сальдо у складі зобов'язань у балансі підприємства. Субрахунок 373 "Розрахунки за нарахованими доходами" служить для обліку розрахунків за нарахованими доходами до одержання у вигляді дивідендів, відсотків тощо. За дебетом цього субрахунку відображаються нараховані доходи, а за кредитом – їхнє погашення дебіторами. Дебетове сальдо показує величину заборгованості за нарахованими доходами. Субрахунок 374 "Розрахунки за претензіями" служить для обліку розрахунків за претензіями, які пред'явлені постачальникам, підрядникам, транспортним і іншим організаціям, а також за пред'явленими їм і визнаними штрафами, пенею, неустойками. За дебетом цього субрахунку відображаються пред'явлені претензії, а за кредитом – оплачені, погашені або відшкодовані товарно-матеріальними цінностями, роботами, послугами. Дебетове сальдо показує величину заборгованості по заявлених претензіях. У ході діяльності на підприємстві виникають випадки нестач і втрат від псування цінностей, розкрадання коштів. Це виявляється при проведенні ревізій, інвентаризацій тощо. При виявленні таких втрат і, коли конкретна винна особа встановлена, всі витрати за заподіяним збитком відшкодовуються нею. Для обліку відшкодування втрат у бухгалтерському обліку застосовується субрахунок 375 "Розрахунки за відшкодуванням заподіяного збитку". За дебетом цього рахунку відображається сума збитку, віднесена на винну особу, а за кредитом – сума відшкодування винною особою нанесеного збитку. Дебетове сальдо показує величину невідшкодованого заподіяного збитку підприємству. На субрахунку 376 "Розрахунки за позиками членам кредитних спілок" ведеться облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок у кредитних спілках. Для обліку операцій за розрахунками з різними організаціями і фізичними особами, включаючи працівників підприємства (за товари, продані в кредит, за виданими позичками, за спецодяг, виданий на виплату), навчальними закладами, науковими і транспортними організаціями, а також з іншими підприємствами за операціями, пов'язаними з реалізацією виробничих запасів, зі здійсненням спільної діяльності (без створення юридичної особи) застосовується субрахунок 377 "Розрахунки з іншими дебіторами". За дебетом цього рахунку відображаються оборот і сальдо, які показують відповідно збільшення і наявність дебіторської заборгованості на звітну дату, а за кредитом – її оплата, погашення або зменшення. Основні бухгалтерські проводки з відображення розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю наведені в табл. 13.2. Таблиця 13.2 Бухгалтерські проводки з відображення розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю
Закінчення табл. 13.2
13.6. Поняття, види і облік розрахунків за векселями одержаними Для розрахунків між підприємствами за безготівковою формою з метою погашення боргових зобов'язань широко використовуються векселі. Вексель – письмове боргове грошове зобов'язання встановленого зразка, за яким одна особа зобов'язана сплатити іншій певну суму коштів у встановлений строк, правовий статус якого регулюється законодавством про вексельний обіг [5]. Вексель належить до цінних паперів і є документом, що підтверджує майнові права, здійснення і передача яких можлива лише при його пред'явленні. Векселі діляться на прості та переказні. Простий вексель – письмовий документ, виданий у формі безумовного зобов'язання здійснити платіж у зазначеній сумі, у встановлений строк і в обумовленому місці. Переказний вексель (тратта) – письмовий документ, виданий у формі безумовної пропозиції (наказу) здійснити платіж у зазначеній сумі, у встановлений строк і у зазначеному місці. Простий вексель виписується боржником із зобов'язанням з погашення боргу кредиторові. Переказний вексель – це вимога кредитора до боржника про сплату коштів третій особі – ремітенту. Векселі можуть використовуватися в господарській діяльності підприємства як інструмент комерційного кредиту, що передбачає плату за відстрочку платежу, для здійснення розрахунків за товари (роботи, послуги), оформлення заборгованості з податків і зборів (наприклад, для розрахунків з Пенсійним фондом, податкові векселі), як цінний папір, придбаний за грошові кошти (за договором міни). Для обліку отриманих векселів застосовуються наступні рахунки бухгалтерського обліку: 182 "Довгострокові векселі одержані" 341 "Короткострокові векселі, одержані в національній валюті" 342 "Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті" На рахунку 182 "Довгострокові векселі одержані" ведеться облік векселів, отриманих у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості, що не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. За дебетом рахунку 182 "Довгострокові векселі одержані" відображається виникнення (збільшення) довгострокової дебіторської заборгованості за довгостроковими векселями одержаними, за кредитом – погашення (списання) такої довгострокової дебіторської заборгованості. На рахунках 341 "Короткострокові векселі, одержані в національній валюті" і 342 "Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті" ведеться облік векселів за поточною дебіторською заборгованістю, що погашається протягом 12 місяців з дати балансу. За дебетом цих рахунків відображається одержання векселя за продані товари (роботи, послуги), а за кредитом – отримані кошти в погашення векселів, погашення отриманим векселем кредиторської заборгованості, продаж векселя третій стороні тощо. Дебетове сальдо показує суму заборгованості покупців та замовників, забезпечену векселями. Основні бухгалтерські проводки з відображення розрахунків за векселями одержаними наведені в табл. 13.3. Таблиця 13.3 Бухгалтерські проводки з відображення розрахунків за векселями одержаними
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік ремонту і модернізації основних засобів, переоцінка, інвентаризація основних засобів |
Анализ майнового стану підприємства Коефіцієнт зносу основних засобів показник характеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості |
| ТЕМА: «Облік необоротних активів. Надходження основних засобів на підприємства» МЕТА: навчитися вводити інформацію про господарські операції за допомогою документів |
ТЕМА: Облік господарських процесів Мета заняття: навчити учнів різних методів нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів |
| План-конспект уроку Тема: Облік основних засобів Методичне забезпечення: ПК із встановленою програмою «1С: Бухгалтерия», ілюстративний матеріал (плакати або презентації ЕНМК) |
Тема: Аналіз використання основних фондів та обігових засобів підприємства Навчальна: студенти повинні оволодіти методикою аналізу ефективності використання основних засобів |
| Персональні комп’ютери, програмне забезпечення 1С-Бухгалтерія 7,... С-Бухгалтерія 7: створення акту на введення в експлуатацію основних засобів, розрахунок зносу основних засобів у фінансовому обліку,... |
ЗАСТОСУВАННЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ Тема «ЗАСТОСУВАННЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА НАЙПРОСТІШІ МЕТОДИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ» |
| " Бухгалтерський облік (загальна теорія)" Київ Облік, який являє собою систему суцільного, безперервного, документально обґрунтованого відображення господарських засобів та джерел... |
РОЗКЛАД ЗАНЯТЬ Технічна підготовка: Прийняття і постановка транспортних засобів на чергування (у розрахунок). Облік транспортних засобів та їхньої... |