|
Скачати 2.68 Mb.
|
Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на цінні папери власної емісії, то собівартість фінансової інвестиції визначається за справедливою вартістю переданих цінних паперів. Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на інші активи, то її собівартість визначається за справедливою вартістю цих активів. Справедлива вартість цінних паперів – це поточна ринкова вартість, що визначається на фондовому ринку, при відсутності такої оцінки – експертна оцінка. Фінансові інвестиції, спочатку зараховані на баланс за собівартістю, на кожну дату балансу відображаються з використанням таких оцінок:
Застосування того або іншого методу залежить від мети придбання інвестицій, рівня впливу інвестора на інвестоване підприємство, терміну, на який вони були придбані. Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу наведена у табл. 14.2. Таблиця 14.2 Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу
Закінчення табл. 14.2
Існує кілька видів оцінки цінних паперів: за номінальною вартістю (вартість, позначена на бланку цінного папера); емісійною вартістю (ціна первинного розміщення цінних паперів); ринковою вартістю; ліквідаційною вартістю; балансовою вартістю (вартість майна акціонерного товариства, створеного за рахунок власних джерел, розділена на кількість випущених акцій); обліковою вартістю (вартість, за якою цінні папери враховуються на балансі підприємства в цей момент). Основною оцінкою у підприємства-інвестора при їхньому придбанні та постановці на облік є оцінка цінних паперів за фактичною собівартістю (покупна – ринкова вартість цінних паперів, включаючи фактичні витрати підприємства з вкладання, витрати зі сплати комісійних посередникам і т. д.). 14.3. Облік поточних і довгострокових фінансових інвестицій Для обліку фінансових інвестицій Планом рахунків призначені такі рахунки [8]: Рахунок 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" використовується для узагальнення інформації про наявність і рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігації державних і місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни і за кордоном. За дебетом рахунку 14 відображається вартість здійснених вкладень (інвестицій), за кредитом – їхнє списання (вибуття) або зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об'єкта інвестування, якщо облік ведеться за методом участі в капіталі. Облік інвестицій за методом участі в капіталі підлягає відображенню на субрахунку 141 "Інвестиції пов'язаним сторонам за методом участі в капіталі". Метод участі в капіталі – це метод обліку інвестицій, відповідно до якого балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвестування. Порядок застосування цього методу досить докладно висвітлений у П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції". Метод участі в капіталі застосовується, як правило, для фінансових інвестицій в асоційовані, дочірні підприємства та у спільну діяльність із створенням юридичної особи. Такі підприємства належать до пов'язаних сторін. На субрахунку 142 "Інші інвестиції пов'язаним сторонам" відображаються інші довгострокові інвестиції пов'язаним сторонам, облік яких ведеться не за методом участі в капіталі. На субрахунку 143 "Інвестиції непов'язаним сторонам" варто враховувати всі інші інвестиції. Це облігації державної позики, депозитні сертифікати та ін. Для обліку поточних фінансових інвестицій використовується балансовий рахунок першого порядку 35 "Поточні фінансові інвестиції", що має такі субрахунки 351 "Еквіваленти грошових коштів" та 352 "Інші поточні фінансові інвестиції". За дебетом цих субрахунків відображається надходження, придбання поточних фінансових інвестицій, за кредитом – зменшення їх вартості та вибуття. Кореспонденція рахунків за господарськими операціями з довгостроковими інвестиціями відображена в табл. 14.3. |
ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік ремонту і модернізації основних засобів, переоцінка, інвентаризація основних засобів |
Анализ майнового стану підприємства Коефіцієнт зносу основних засобів показник характеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості |
ТЕМА: «Облік необоротних активів. Надходження основних засобів на підприємства» МЕТА: навчитися вводити інформацію про господарські операції за допомогою документів |
ТЕМА: Облік господарських процесів Мета заняття: навчити учнів різних методів нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів |
План-конспект уроку Тема: Облік основних засобів Методичне забезпечення: ПК із встановленою програмою «1С: Бухгалтерия», ілюстративний матеріал (плакати або презентації ЕНМК) |
Тема: Аналіз використання основних фондів та обігових засобів підприємства Навчальна: студенти повинні оволодіти методикою аналізу ефективності використання основних засобів |
Персональні комп’ютери, програмне забезпечення 1С-Бухгалтерія 7,... С-Бухгалтерія 7: створення акту на введення в експлуатацію основних засобів, розрахунок зносу основних засобів у фінансовому обліку,... |
ЗАСТОСУВАННЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ Тема «ЗАСТОСУВАННЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА НАЙПРОСТІШІ МЕТОДИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ» |
" Бухгалтерський облік (загальна теорія)" Київ Облік, який являє собою систему суцільного, безперервного, документально обґрунтованого відображення господарських засобів та джерел... |
РОЗКЛАД ЗАНЯТЬ Технічна підготовка: Прийняття і постановка транспортних засобів на чергування (у розрахунок). Облік транспортних засобів та їхньої... |