ТЕМА 1
|
|
Скачати 0.9 Mb.
|
|
2. Як допоміжний, прийом балансового узагальнення використовується для перевірки правильності аналітичних розрахунків, зокрема для перевірки результатів розрахунків впливу факторів на сукупний результативний показник. Якщо сума вплину факторів на результативний показник дорівнює відхиленню результативного показника від базового значення, це означає, що розрахунки здійснені правильно. Відсутність рівності свідчить про неповний облік факторів або допущення помилок. 3. Прийом балансового узагальнення використовується для:
3.2.7. Прийоми графічного І табличного відображення даних в економічному аналізі Графічні прийом. Для кращого сприйняття та розуміння економічних явищ і процесів, а також тенденцій і закономірностей їх зміни та розвитку використовують графічні прийоми. Графіки (діаграми) - це наочне зображення даних за допомогою геометричних знаків, малюнків та інших графічних засобів, які умовно виражають числові показники та співвідношення між ними". Графіки застосовуються для відображення даних з різною метою: 1) характеристики розвитку явища в часі {порівняння у часі); 2) характеристики розвитку явища у просторі (порівняння у просторі); 3)встановлення ступеню виконання планів; 4) характеристики структури явиш на певний момент змін її в часі; 5) вивчення залежності та змінності (варіації) ознак явищ; 6) економіко-географічної характеристики явищ; 7) швидкого знаходження значення функції за відповідним значенням аргументу, а також наочного зображення функціональних залежностей тощо. Форми графіків досить різноманітні. Основними є: лінійні діаграми (стовпчикові, стрічкові, фігурні, а також статистичні ламані та криві); площинні діаграми (квадратні, кругові, знаки Варзара); об'ємні, секторні і радіальні діаграми; картограми і картодіаграми тощо (рис. 3.6).  При виборі форми графіка виходять зі змісту явища та завдань дослідження, забезпечуючи найбільшу точність, наочність і виразність зображуваних явищ. Побудова кожного з підрозділів має свої особливості, але існують загальні правила, яких необхідно дотримуватися при їх побудові:1) графік повинен мати назву, яка відповідає змісту зображуваного явища. Назву, як правило, розміщують під графіком; 2) графік повинен точно відображати вихідні дані, що містяться у джерелі інформації, відповідати змісту та логічній природі показників, що відображаються; 3) для зображення на графіку цифрових даних потрібно вибрати масштаб і побудувати шкалу. Масштаб - довжина відрізка, прийнятого за одиницю виміру. Він є мірою для переведення величини зображуваного показника у відповідний розмір (довжину, площину тощо) геометричної фігури чи лінії. Масштаб повинен встановлюватися з урахуванням рівнів явищ або факторів, тривалості періодів часу, які повинні бути відображені на графіку. Для полегшення переведення числових значень показників в одиниці встановленого масштабу користуються шкалою. Шкала - лінія, розділена на відрізки точками, які розташовують на певній однаковій відстані одна від одної відповідно до встановленого масштабу. Відстань між сусідніми точками називається графічним Інтервалом; 4) для наочності зображення, зазвичай, користуються штрихуванням, розфарбовуванням та іншими умовними позначеннями, які обов'язково повинні бути пояснені. Розглянемо основні види графіків, що використовуються в економічному аналізі. Лінійні графіки. Використовують для зображення ходу виконання завдання, розвитку явищ в часі, а також для наочного зображення залежності одного показника від іншого. Стовпчикові (стрічкові) діаграми. Використовують для: а) зображення процесій розвитку явної у часі або для порівняння однорідних явищ між собою; б) зображення структури та зрушень, що відбуваються у складі явищ. При побудові стовпчикових діаграм для зображення даних використовують вертикально розташовані прямокутники (стовпчики) однакової ширини. Число прямокутників повинно дорівнювати кількості зображених показників. Висота кожного стовпчика залежить від величини показників, що зображені на діаграмі. На рис. 3.7 побудована стовпчикова діаграма, що зображує розвиток явища в часі.  Побудова стовпчикових діаграм для зображення структури явищ, які вивчаються (тобто стовпчикових структурних діаграм), може здійснюватися як за абсолютними, так і за відносними величинами, якими характеризуються питомі ваги окремих частин всієї сукупності. Для характеристики зрушень, що відбуваються у структурі явищ, користуються, зазвичай, не абсолютними, а відносними величинами. При побудові стовпчикових структурних діаграм за абсолютними даними загальна висота стовпчиків відповідає розмірам всієї сукупності, а висоти окремих частин цих стовпчиків - часткам сукупності. Ширина ж усіх стовпчиків повинна бути однаковою, тобто для характеристики структури і зрушень, що відбуваються у складі сукупностей, які виражені відносними величинами, будують стовпчики однакової ширини та висоти, тому що кожен стовпчик відповідає 100%. Потім стовпчики розбиваються на частини з дотриманням тих пропорцій, які є в охарактеризованій сукупності (рис. 3.8). У тому разі, коли стовпчики розміщують не вертикально, а горизонтально, стовпчикові діаграми називають стрічковими діаграмами. Техніка побудови стрічкових діаграм така ж сама, що і стовпчикових.  Секторні діаграми. Застосовують для зображення структури явиш. Секторна діаграма є колом, розділеним на сектори, розміри яких відповідають числовим значенням зображених показників (рис. 3.9).  Фігурні діаграми. Зображення даних за допомогою ряду фігур певного масштабу називають фігурними діаграмами. Для більшої наочності при побудові фігурної діаграми дані зображуються фігурами, найбільш характерними для явища, що аналізується. Наприклад, дані про навантаження вагонів на залізниці можна представити рядом фігур у вигляді товарного вагону, дані про видобуток вугілля - рядом фігур у вигляді шахтних вагонеток, наповнених вугіллям, дані про виробництво автомобілів - рядом фігур у вигляді автомобілів тощо. Кожна з фігур У подальшому є масштабом: вона прирівнюється до певної кількості одиниць зображеного явища. У кінці ряду фігур за кожен рік наводяться відповідні показники та зазначається їх одиниця виміру. Знаки Варзара. Якщо потрібно наочно зобразити сукупність основних ознак явища, яке вивчається, і зв'язок між ними, причому ці ознаки є множниками та їх добутком, то використовують графічні знаки, які вперше, були запропоновані російським статистиком, проф. В.Е. Варзаром і названі, відповідно, знаками Варзара.  Наведемо приклад використання даного прийому (табл. 3.8, рис. ЗЛО).Валова продукція цеху може бути представлена як добуток виробітку валової продукції на одного робітника та середньоспискової чисельності робітників. Побудуємо для кожного цеху прямокутник, число робітників у ньому буде основою прямокутника, виробіток робітника - висотою прямокутника, а добуток цих показників буде площею прямокутника, що характеризує величину валової продукції (див. рис. 3.10). Широкого застосування в економічному аналізі набули сітьові графіки, сутність яких полягає у визначенні критичного шляху (критичної маси, ціни, часу тощо) здійснення господарських операцій, що дозволяє мінімізувати ступінь факторного впливу та визначити "вузькі місця" у досягненні мети. Господарські операції у сітьовому графіку подаються як певна сукупність робіт, що виконувались, за визначеним алгоритмом. Кожна робота оцінюється певними вимірниками цінності (вартість, ціна та ін.). Завдання полягає у визначенні критичного шляху здійснення господарської операції за всією сукупністю виконуваних робіт. Цей шлях є економічно виправданим або конкурентноспроможним.  Оптимізація сітьових графіків здійснюється на стадії планування шляхом скорочення критичного шляху або зменшенням ціни ресурсів для виконання робіт, або зміною алгоритму послідовності їх виконання. На стадії оперативного економічного аналізу та управління сітьовий графік - дає можливість контролювати виконання господарських операцій, своєчасно вживати заходи щодо усунення недоліків. Метод сітьового графіка при використанні можливостей електронно-обчислювальних машин дозволяє вирішити аналітичні завдання різної складності та цільового характеру. Набуває поширення спосіб побудови аналітичного графа", в основу якого покладено Ідею методу "дерева цілей" або "дерева рішень". Повний граф показників використовується для розрахунку їх кількісних значень, що застосовуються як вимірники значень факторів досягнення цілей. Кожен з базових показників основного графа у подальшому подається власною сукупністю показників, залежність між ними та базовим показником відома. Завдання полягає в тому, щоб на підставі відомого приросту базового показника розрахувати прирости показників-факторів, від яких він залежить. Формалізоване та графічне вираження базового показника рентабельності діяльності (основних і оборотних засобів) подане в табл. 3.9.  Використання аналітичного графа дозволяє раціонально організовувати аналітичний процес і визначати центри формування проміжних та остаточних аналітичних результатів. Отже, досліджуючи характеристики графіків, їх форму та зміст, можна дійти певних аналітичних висновків. Зокрема, в організаційному плані забезпечується раціоналізація аналітичного інформаційного потоку, що підвищує економічність аналізу та прискорює розробку аналітичних обґрунтувань. У методологічному плані досягається якісна оцінка, екстраполяція значень динамічного ряду, визначаються кількісні параметри (тренди) змій явищ і процесів тощо. Наприклад, досліджуючи лінійні залежності, які виражаються прямими у заданій площині координат, легко встановити нові значення відповідного динамічного ряду за характеристиками лінії на площині; досліджуючи стохастичні залежності значень нелінійної форми або їх площини, можна встановити якісну характеристику розсіювання чи граничні норми доцільності змін. Використання сучасних комп'ютерних технологій обробки даних , значно полегшує процес побудови графіків, знижує трудомісткість і підвищує якість. При цьому завданням аналітика є, передусім, вибір найбільш вдалої форми графічного наведення даних. Особливості проведення графічного аналізу п умовах застосування інформаційних комп'ютерних технологій більш детально розглядаються у четвертому розділі посібника. Відображення інформації за допомогою таблиць. Таблиці с засобом оформлення результатів зведення також аналізу даних. Таблиці дають можливість подати результати дослідження в такому вигляді, який полегшує їх читання й аналіз. При цьому інформація розташовується у певному порядку, зручному для її порівняння між собою і обчислення різноманітних показників. За формою таблиця складається з горизонтальних рядків і вертикальних граф, перетин яких утворюють клітини, де розміщуються показники. Тому кожному показнику в таблиці відповідають два заголовки: зверху (назва граф) і зліва (назва рядків). За своїм змістом таблиця нагадує граматичне речення; наводяться найменування явищ, які вивчаються (про кого або про що говориться в таблиці) і показники, які характеризують стан і розвиток цих явищ (що саме говориться про явище, яке вивчається). Тому в таблицях прийнято виділяти підмет і присудок.  Підметом таблиці є об'єкт дослідження, а присудком - система показників, що характеризує об'єкт. Макет таблиці наведено на рис. 3.11.Побудова таблиці складається з двох етапів: 1) проектування макету таблиці; 2) заповнення макету таблиці даними. Макети таблиць повинні готуватися заздалегідь, до початку аналітичної роботи, щоб у процесі спостереження не були пропущені показники, необхідні для побудови підсумкових таблиць. Рекомендується порівняти два-три макети з метою вибору одного з них, що найбільшою мірою відповідає змісту матеріалу. Загальні правила, яких необхідно дотримуватися при побудові таблиць: 1. Над таблицею розміщується загальний заголовок, який відповідає змісту таблиці; зазвичай в ньому наводиться найменування об'єкту, до якого відносяться відомості, характер наведених відомостей (групування, перелік ігощо), період або дата, до яких вони відносяться, одиниці виміру, якщо вони однакові для всіх показників таблиці. Якщо показники таблиці мають різні одиниці виміру, то вони наводяться в назвах рядків і граф. 2. Заголовки рядків і граф повинні бути короткими, чіткими і зрозумілими, щоб читання таблиці не викликало ускладнень. 3. Показники кожної графи наводяться з однаковим ступенем точності - з точністю до одиниці або до 0,1 одиниці тощо. 4. Об'єкти підмета та ознаки присудка розміщуються в певній логічній послідовності. У присудку абсолютні значення часто доповнюють відносними та середніми. 5. Рядки та графи таблиці нумеруються. В присудку, зазвичай, нумеруються лише графи, які заповнюються показниками. Графи, в яких наводиться найменування підмету таблиці та одиниці виміру, позначаються буквами А, Б тощо. 6. Графи присудка нумерують, якщо таблиця займає кілька сторінок. У найменуваннях граф іноді наводиться спосіб обчислення показника. Наприклад, в графі 3 наводиться "гр. 2 : гр. 1". 7. Таблиця не повинна мати незаповнених клітинок:
8. У таблиці повинні бути часткові підсумки ("Всього") - за окремими групами або підгрупами наведених в таблиці показників і загальні підсумки ("Разом”) - за всіма показниками в цілому. 9. У разі необхідності до таблиці робляться примітки та посилання. Примітки наводяться якщо для правильного розуміння наведених у таблиці показників потрібні пояснення. У посиланнях зазначають джерело наведених в таблиці відомостей (звідки вони взяті), уточнюють дату тощо. За характером підмету розрізняють таблиці трьох видів: прості, групові та комбіновані. У простих таблицях перераховуються одиниці сукупності явища, що вивчається. Підмет простої таблиці не має групування. Приклад простої таблиці наведено нижче (табл. 3.10); у підметі - перелік видів продукції, у присудку - дані про обсяги реалізованої продукції за кожним видом продукції підприємства.  Прості таблиці широко розповсюджені, але часто вони недостатні для аналізу, оскільки не містять групування даних. Таблиці, які містять у підметі групування за однією ознакою, називаються груповими, У групових таблицях дані за окремими одиницями сукупності поєднуються в групи за однією істотною ознакою. Приклад групової таблиці наведено нижче (табл. 3.11).  Ще більше можливостей для поглибленого аналізу інформації надають таблиці, які містять результати складного групування за двома або кількома ознаками. Такі таблиці називаються комбінованими. У комбінованих таблицях матеріал підмету розбивається на групи та підгрупи за кількома ознаками. Отже, у групових таблицях наводиться просте групування, у комбінованих -комбіноване, що дає можливість встановити зв'язки між досліджуваними явищами. Прикладом може бути табл. 3.12, наведена нижче  Савицька Г.В. пропонує наступну характеристику видів таблиць відповідно до їх аналітичного змісту (рис. 3.12).  3.3. Евристичні прийоми в економічному аналізі Евристичними називають спеціальні прийоми отримання нових знань, які базуються на використанні досвіду, інтуїції фахівця і його творчого мислення як сукупності властивих людині механізмів вирішення творчих завдань. Евристичні прийоми є універсальними, їх застосовують у всіх сферах науки та практики. Застосування евристичних прийомів, зокрема експертних процедур (анкетування, інтерв'ю, експертної оцінки, комісії і конференції), дає можливість поповнити нестачу економічної інформації або компенсувати повну її відсутність, прийняти нестандартне управлінське рішення в умовах невизначеності та ризику, перебудувати стратегію підприємства в результаті зміни ринкової кон'юнктури, провести оцінку діяльності без довготривалого дослідження тощо. Основна сфера застосування евристичних прийомів - стратегічний аналіз. Він застосовується для прогнозування розвитку економічної ситуації. Евристичні прийоми класифікують за двома ознаками:
До прийомів маловпорядкованого пошуку рішень - включають прийоми аналогії, інверсії, ідеалізації тощо. Ці прийоми бувають індивідуальні та колективні й базуються, в основному, на застосуванні людської інтуїції і введенні деяких елементів активізації мислення. Вони спрямовані на створення умов для творчої діяльності та використовують певні закономірності пронесу мислення. Тому їх часто називають психологічними. В основі прийомів упорядкованого пошуку рішень - науково обґрунтований алгоритм творчого процесу, який включає етапи, кроки, процедури. Дані прийоми є доволі складними комплексними методиками робіт. Вони використовують системний процедурно-алгоритмізований підхід, типізацію способів вирішення. Комбіновані прийоми використовують як інтуїцію, так і деякі закономірності раціональної думки. Вони спрямовані на комбінацію різних методів, які об'єднані у відносно стабільну процедурну форму. Розрізняють індивідуальні та колективні комбіновані прийоми. При застосуванні індивідуальних комбінованих прийомів від кожного експерта отримують незалежні оцінки та математично обробляють їх для прийняття єдиного рішення. Колективні прийоми передбачають отримання сумарної оцінки від всіх експертів шляхом спільного обговорення проблеми в результаті компромісів. Прикладом індивідуальних прийомів є: прийом контрольних питань, прийом індивідуального мозкового штурму, прийом інтерв'ю, прийом сценарію, "Дельфі" тощо. Ці прийоми передбачають персональну роботу з кожним експертом. Однак експертів можна опитувати й заочно, з допомогою спеціальних анкет. В такому випадку експерт може отримати та проаналізувати всю необхідну Інформацію стосовно розвитку та взаємозв'язків між об'єктами аналізу. Прикладами колективних прийомів є: прийом мозкового штурму, прийом "635", прийом синектики, прийом колективного блокнота, прийом комісій, метаплан, "за і проти" тощо . Основні переваги індивідуальних прийомів полягають у можливості використання здібностей і знань окремого експерта, а також у відносній простоті проведення цільового аналізу. Головний їх недолік - обмеженість знань кожного з опитуваних про стан і розвиток суміжних сфер діяльності.  Основні умови застосування евристичних прийомів наведено на рис. 3.13.Розглянемо основні евристичні прийоми, що використовуються в економічному аналізі. Прийом Дельфі Цей прийом є багаторівневою процедурою анкетування з обробкою і повідомленням результатів кожного туру експертам, які працюють ізольовано один від одного. Експертам пропонуються питання та формулювання відповідей без аргументації. Наприклад, у відповідях можуть бути числові оцінки параметрів. Отримані оцінки оброблюються з метою визначення середніх і крайніх оцінок. Експертам повідомляються результати обробки першого туру опитування з вказівкою розміщення оцінок кожного. При відхиленні оцінки від середнього значення експерт її аргументує. У подальшому (у другому турі) експерти змінюють свою оцінку, пояснюючи причини коригування. Результати обробляються і повідомляються експертам. При відхиленнях оцінок від середнього значення експерти коментують їх. Тури повторюються, поки оцінки не стануть стабільними, розходження - незначними. Потім фіксують розходження і отримують групову оцінку процесу. Інтерактивна процедура опитування з повідомленням результатів та їх аргументацією спонукає експертів критично осмислювати свої судження. При опитуванні зберігається анонімність відповідей, що забезпечує конфіденційність. "Мозковий штурм" ("мозкова атака") "Мозковий штурм" - найбільш відомий і розповсюджений прийом генерування нових ідей шляхом творчої співпраці групи спеціалістів. У процесі "мозкового штурму" учасники висувають і розвивають власні ідеї, ідеї своїх колег, використовують одні ідеї для розвитку Інших, комбінують їх. Щоб забезпечити максимальний ефект. "мозковий штурм" повинен підпорядковуватися певним правилам, Інакше він перетворюється в звичайну нараду (рис. 3.16). "Мозковий штурм" - прийом активізації творчого мислення, що побудований на створенні такої атмосфери, яка сприяє народженню нестандартних думок та ідей.  Однак не кожна проблема вирішується за допомогою прийому "мозкового штурму". Він ефективний при вирішенні не дуже складних завдань загального, особливо організаційного характеру, коли проблема добре знайома всім учасникам наради та група володіє достатньою інформацією про неї. Прп вирішенні складного завдання потрібно мати 400-500 ідей, що може бути отримано протягом декількох сесій (нарада з застосуванням "мозкового штурму"). В окремих випадках використовують зворотний "мозковий штурм". Він відрізняється від прямого тим, що тут велика увага надається критиці ідей, що висловлюються. На зборах (сесіях) вирішуються більш вузькі, спеціальні завдання. Змістом роботи на сесії є всебічний аналіз слабких місць в об'єкті, який необхідно удосконалити або замінити новим. Цей прийом особливо ефективний на попередній стадії проведення аналізу, коли головне завдання - виявити як можна більше недоліків, викрити максимум наявних резервів. Письмовий „мозковий штурм" застосовується, якщо немає можливості зібрати спеціалістів в одному місці (на підприємстві, у науково-дослідних інститутах тощо). Для організації та безпосереднього проведення сесії створюється комісія з найбільш компетентних у вирішенні поставленого завдання спеціалістів. Розрізняють два види організації письмового "мозкового штурму"  (рис. 3.15).Прийом письмового "мозкового штурму" виключає можливість обміну ідеями, тому часто гальмує появу оригінальних, не пов'язаних з Іншими ідей. Разом з тим виключаються психологічні бар'єри при генеруванні ідей. Конференція ідей Конференція ідей - один із різновидів колективної творчості. Від "мозкового штурму" відрізняється темпом проведення зборів з висунення ідей і наявністю доброзичливої критики у формі реплік, коментарів. Вважається, що критика може навіть підвищити цінність висунутих ідей. Всі висунуті ідеї фіксують в протоколі без зазначення їх авторів (виходять з посилання, що конференція ідей - це колективна праця і власне авторство не мас значення). До конференції ідей залучаються керівники та рядові співробітники, особи, які постійно мають справу з даною проблемою, і новачки, які часто висувають нові ідеї (оскільки на них не тиснуть традиції). Не слід запрошувати на конференцію осіб, скептично налаштованих щодо можливості вирішення поставленої проблеми.  Відомі різновиди конференції ідей - "дискусія 66" і "прийом 635" (табл. 3.13).Морфологічний прийом аналізу („морфологічний ящик”) Морфологічний прийом аналізу ("морфологічний ящик") використовує структурні (морфологічні) взаємозв'язки сукупності економічних явищ і базується на відсутності будь-якого упередженого попереднього судження. Цей метод розглядається як упорядкований спосіб економічного дослідження об'єкта та отримання систематизованої інформації з усіх можливих варіантів рішень, що включає: точне формулювання завдання економічного аналізу; вивчення всіх найважливіших показників, що описують об'єкт дослідження; розгляд можливих варіантів вирішення проблеми. "Морфологічний ящик" будується як дерево цілей або матриця, брати участь в розробці яких повинен висококваліфікований спеціаліст. В економічному аналізі потрібно розробити таку морфологічну матрицю, в якій знайшли б відображення всі основні показники господарської діяльності об'єкта аналізу. Завдяки розробці морфологічних матриць значно скорочується час проведення аналізу, він стає оперативним, зменшується залежність результатів аналізу від майстерності керівника, стає можливим прийняття альтернативних рішень, застосування принципів системного підходу. Прийом семикратного пошуку.  Сутність цього прийому полягає в системному багатократному застосуванні матриць 7x7, таблиць та деяких інших прийомів. При цьому творчий процес поділяється на сім стадій (рис. 3.16).Прийом асоціацій та аналогій. Цей прийом враховує особливості діяльності мозку людини, який виробляє нові ідеї при виникненні асоціативних зв'язків. Отже, прийом асоціацій та аналогій полягає в тому, що нові ідеї та пропозиції виникають на підставі зіставлення з іншими, більш чи менш аналогічними об'єктами, навіть з інших сфер природи та суспільства. Зазвичай, використовуються "прямі аналогії", "суб'єктивні аналогії"", "символічні та фантастичні аналогії"". Так, якщо члени групи пропонують слово, поняття, то воно може стати основою для встановлення асоціативних зв'язків. Загальний підхід до виявлення оригінальних пропозицій за допомогою прийому асоціацій та аналогій зводиться до наступного. Спочатку керівник обговорення задає як орієнтир будь-які позначення або символ, що пов'язані з тим або іншим аспектом проблеми, що розглядається, а члени групи називають зорові символи або символи думок, що асоціюються у них із заданими. Ця процедура повторюється доти, доки виникнення ланцюга асоціацій не призведе до плідної  ідеї.Прийом колективного блокноту Прийом колективного блокноту забезпечує висування незалежних ідей кожним членом групи, який погоджується з колективною оцінкою. З цією метою кожен член групи отримує блокнот, у якому в загальних рисах, без використання спеціальних термінів, викладається сутність питання, що аналізується, надаються необхідні допоміжні та довідкові матеріали (калькуляції собівартості, дані про масу окремих деталей, схеми вантажопотоків, документообігу, використання облікової інформації в плануванні та аналізі тощо). Протягом місяця кожен учасник щоденно вносить в блокнот ідеї, які виникають, з проблеми, що розглядається, оцінює їх і визначає, які з них можуть забезпечити найкраще вирішення завдання. Одночасно формуються найбільш доцільні напрями дослідження на наступному етапі роботи. Крім того, в блокноті фіксуються ідеї, що прямо не пов'язані з основною проблемою, але розвиток яких може виявитися корисним для знаходження остаточного рішення. Після цього кожен член групи дає сумарну оцінку ідей, виділяє з них найкращі. Всі учасники роботи здають свої блокноти координатору для підготовки на їх підставі матеріалів узагальнюючої записки. Потім відбувається остаточне творче обговорення систематизованого матеріалу членами групи, для вибору остаточного рішення можна використовувати мозковий штурм або інший аналогічний прийом. Прийом контрольних запитань Прийом контрольних запитань застосовується для психологічної активізації творчого процесу. Його мета - за допомогою додаткових запитань підвести до вирішення завдання. Прийом може використовуватися як в індивідуальній роботі, коли дослідник сам собі задає питання та шукає на них відповіді, так і при колективному обговоренні проблеми, наприклад при "мозковому штурмі". Прийом доцільно застосовувати для збору додаткової Інформації або впорядкування вже наявної в умовах проблемної ситуації. Питання, що задаються, є стимулом для формування стратегії і тактики вирішення завдання, розвивають інтуїцію, формують алгоритм мислення, наводять людину на ідею вирішення, спонукають до правильних відповідей. Питання залежать від специфіки об'єкту, що розглядається, від цілей та завдань економічного аналізу. Наприклад: чи можна змінити призначення виробу, його масу, сферу застосування; чи можливо замінити метал іншими матеріалами; як зменшити трудомісткість виготовлення виробів?  Рекомендації із застосування прийому контрольних питань наведено на рис. 3.18.Прийом інверсії Вирішення проблеми часто можна знайти, змінивши напрям пошуку на протилежний традиційним поглядам, продиктованим логікою та здоровим глуздом. Застосування прийому вимагає різних творчих здібностей, базових знань, вмінь і навичок. Рекомендації з використання прийому інверсії наведено на рис. 3.19. Таким чином, знання змісту евристичних прийомів наблизить їх до площини практичного застосування та забезпечить якість аналітичних досліджень. 
|
Схожі:
| ТЕМА ПРОГРАМИ: «Основи роботи на ПК.» Тема уроку Тема уроку: «Побудова та форматування таблиць. Створення діаграм. Робота з колонками.» |
УРОКУ ТЕМА ПРОГРАМИ: Технології комп'ютерної обробки інформації ТЕМА УРОКУ: Тема уроку: Створення, завантаження та збереження файлів-документів. Введення, редагування та форматування інформації.... |
| Опорні поняття Концептуальний рівень художнього твору (Тематика,... Співзвучна Чи тема основних питань свого часу? Чи пов'язано з темою назву? Кожне явище життя це окрема тема; сукупність тем тематика... |
Тема Вступ до економічної теорії Тема Економічні цілі і проблеми... Зародження економіко-теоретичних знань. Економіка як об'єкт вивчення економічної теорії. Загальні засади економічного розвитку. Мікроекономіка.... |
| Тема Проект і програма соціологічного дослідження Тема Якісні методи в соціології |
Урок №61 Тема. Кругові діаграми Ймовірність випадкової події. Коло, круг Тема |
| Урок №62 Тема. Стовпчасті діаграми Ймовірність випадкової події. Коло, круг Тема |
Урок №60 Тема. Круговий сектор Ймовірність випадкової події. Коло, круг Тема |
| ТЕМА ПРОГРАМИ ТЕМА УРОКУ: Макетування візитної картки інструктаж з о/п, організація робочого місця |
Тема. Прикметники твердої і мішаної груп. Відмінювання прикметників. Мета На вивчення теми «Прикметник» відведено 15 годин. Це 6 уроків, через 8 уроків буде контрольний урок. Знання, які ви здобудете під... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua