|
|
Скачати 0.58 Mb.
|
66.Причини інфляції При визначені факторів інфляції розрізняють монетарні і немонетарні пояснення її суті. Інфляція виникає якщо: темп приросту номінальної кількості грошей перевищує темп приросту первісного національного доходу при певній швидкості обігу грошей. Банківська система для покриття зростань витрат держави (бюджетного дефіциту) робить додаткову емісію грошей. Швидкість обігу грошей перевищує зростання реального національного доходу при незмінній номінальній кількості їх. Номінальна кількість грошей і швидкість їх обігу перевищує зростання реального національного доходу. Це є підставою для немонетарних пояснень інфляції. Кризою валютно-фінансової системи є зростання бюджетного дефіциту та державного боргу. Монетаристи, розглядаючи довгострокові періоди, стверджують, що головною умовою існування інфляції є збільшення грошової маси. У короткострокові періоди діють також інші причини інфляції. За немонетарною теорією причинами інфляції є : – перерозподіл національного доходу; – збільшення сукупного попиту; – зміна структури попиту; – адміністративне підвищення цін монополіями, олігополіями, державою. 67.Види інфляції Розрізняють такі види інфляції: помірну; галопуючу; гіперінфляцію. Помірна інфляція характеризується повільним зростанням цін (до 10% на рік); галопуюча інфляція – від 10% до 200% на рік; гіперінфляція – до 1000% на рік і більше. Під час гіперінфляції зберігання грошей стає дорогою справою. Споживачі намагаються вкласти їх у матеріальні цінності. Інфляція буває двох типів – відкрита і прихована (придушена). Відкрита інфляція, характеризується підвищенням рівня цін і дією механізму адаптивних інфляційних очікувань. Прихована (придушена) інфляція, характеризується посиленням товарного дефіциту при контролі держави над цінами (тимчасовим заморожуванням цін та доходів, встановленням граничних цін на продукцію, адміністративним контролем над цінами). 68.Типи інфляції Розрізняють такі види інфляції: помірну; галопуючу; гіперінфляцію. Помірна інфляція характеризується повільним зростанням цін (до 10% на рік); галопуюча інфляція – від 10% до 200% на рік; гіперінфляція – до 1000% на рік і більше. Під час гіперінфляції зберігання грошей стає дорогою справою. Споживачі намагаються вкласти їх у матеріальні цінності. Інфляція буває двох типів – відкрита і прихована (придушена). Відкрита інфляція, характеризується підвищенням рівня цін і дією механізму адаптивних інфляційних очікувань. Прихована (придушена) інфляція, характеризується посиленням товарного дефіциту при контролі держави над цінами (тимчасовим заморожуванням цін та доходів, встановленням граничних цін на продукцію, адміністративним контролем над цінами). 69.Інфляція попиту Інфляція попиту генерується надмірним зростанням попиту порівняно з пропозицією. Якщо у відповідь не відбудеться підвищення пропозиції, зростання попиту компенсується підвищенням цін і рівень інфляції збільшиться. Зрушення кривої сукупного попиту вправо від AD1 до AD2 призводить до зростання цін, якщо економіка перебуває на проміжному або класичному відрізках кривої сукупної пропозиції. Графічно інфляція попиту продемонстрована на рис. 5.4. Основними причинами тут є збільшення державних замовлень (наприклад військових), попиту на засоби виробництва в умовах повної зайнятості і майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання купівельної спроможності трудящих (зростання заробітної плати) внаслідок, наприклад, узгоджених дій профспілок. У результаті цього виникає надлишок грошей стосовно кількості товарів, підвищуються ціни. Отже, надлишок платіжних засобів в обігу створює дефіцит пропозиції, коли виробники не можуть реагувати на зростання попиту. 70.Інфляція витрат та її причини Інфляція витрат, або інфляція пропозиції, відбувається внаслідок порушення рівноваги товарного обміну, тобто перевищення пропозиції над попитом, що генерує процес зростання витрат виробництва і в результаті підвищення цін на товари викликає збільшення грошової маси. Масштаби накручування цін залежать від "грошового покриття", яке визначає межі того середовища, в межах якого економічні агенти можуть здійснювати свої витрати. Відбувається нагнітання попиту на гроші з боку витрат виробництва. У цьому випадку збільшення грошової маси постає вже не як причина зростання цін, а як похідна від цін. Важливим чинником інфляції витрат виробництва є значне подорожчання матеріальних ресурсів 71.Джерела покриття дефіциту держбюджету Основною причиною інфляції є дефіцит державного бюджету. Джерела покриття дефіциту державного бюджету такі: – позики уряду у внутрішніх резидентів; – позики уряду у центрального банку, що призводить до скорочення валютних резервів; – позики у зовнішніх кредиторів. 72.Наслідки інфляції Наслідками інфляції завжди є зниження життєвого рівня населення. Відбувається скорочення поточних реальних доходів (оскільки ціни на блага змінюються швидко, а ціна праці – із запізненням) та зниження реальної вартості особистих заощаджень. Поточні реальні доходи населення знижуються навіть за умов індексації, оскільки компенсації відстають від зростання цін і не покривають скорочення доходів населення (одержувачі трансферів втрачають частину доходів, оскільки номінальні ставки пенсій часто не індексуються). Спостерігається падіння виробництва, як результат зниження стимулів до праці, збільшуються витрати на подолання інфляції (безробіття). 73.Проти інфляційні заходи У зв'язку з тим, що головна причина інфляції криється у збільшенні грошової маси, антиінфляційна політика має бути спрямована на скорочення темпів її зростання. Уряд повинен: проводити політику грошових обмежень, розв'язувати проблеми бюджетного дефіциту, реформувати оподаткування. Серед протиінфляційних заходів можна виділити такі: — грошові обмеження, обмеження доходів населення через заморожування заробітної плати;— розв'язання проблем дефіциту державного бюджету. Дефіцит державного бюджету повинен покриватися не додатковою емісією грошей, а через державні позики, які можна буде погасити; — реформи оподаткування, скорочення податкових ставок;— структурна перебудова і конверсія військового виробництва;— регулювання валютного курсу;— приватизація;— засоби збільшення норм заощаджень і зменшення їх ліквідності;— скорочення платоспроможного попиту внаслідок проведення грошової реформи;— підвищення процентних ставок за кредит; — заморожування підвищення цін, коли має місце зростання попиту на ринку споживчих товарів і коли маса цих товарів не може збільшуватися. 74.Ринок робочої сили. Субєкти ринку робочої сили Ринок праці, у вузькому сенсі, є взаємодія попиту на працю і її пропозиції, в результаті якого встановлюється певний рівень оплати праці і формуються соціально-економічні умови трудової діяльності. Ринок праці - це соціально-економічна категорія, що включає в себе історично склався специфічний суспільний механізм, реалізує певний комплекс соціально-трудових відносин, сприяє встановленню та дотриманню балансу інтересів між трудящими , підприємцями та державою. Таким механізмом є модель попиту і пропозиції робочої сили (праці). Ринок праці - це динамічна система, що включає в себе комплекс соціально-трудових відносин з приводу умов найму, використання та обміну робочої сили на життєві засоби, і механізм його самореалізації, механізм попиту і пропозиції, що функціонує на основі інформації, що надходить в вигляді змін ціни праці (заробітної плати). До основних елементів ринку праці належать суб'єкти ринку праці, правові акти, правила і норми, що регламентують відносини суб'єктів на ринку праці, кон'юнктура, попит і пропозиція, конкуренція, мобільність на ринку праці, інфраструктура ринку праці. Суб'єктами ринку праці є роботодавці (об'єднання та спілки роботодавців), наймані працівники (профспілки, інші об'єднання працівників) і держава в особі її уповноважених органів влади різного рівня, а також безробітні. 75.Попит на робочу силу. Основні фактори що визначають структуру ринку. Проблема рівня зайнятості працездатного населення країни і, отже, рівня безробіття виникає й існує в нерозривному зв'язку з попитом на робочу силу, надходить на ринок праці. У силу цього аналіз проблеми передбачає з'ясування змісту даного поняття. Попит на працю (робочу силу) можна визначити як кількість працівників, яке готовий найняти роботодавець в даний період за певну ставку заробітної плати. Необхідно відзначити, що попит на праці як фактор виробництва є похідним попитом . Наймачеві працівники потрібні не самі по собі, а щоб виробляти певні товари та послуги. Попит на працю визначається низкою факторів: обсягом виробництва та його галузевою структурою, ступенем трудомісткості виробництва (характером застосовуваних технологій), ціною праці та ін В укрупненому плані, з точки зору професійно-кваліфікаційного рівня найманої робочої сили, структура попиту поділяється на такі основні групи: а) попит на висококваліфіковану робочу силу; б) попит на робочу силу середньої кваліфікації; в) попит на робочу силу низької кваліфікації; г) попит на некваліфіковану робочу силу. В умовах інтенсивного розвитку науково-технічного прогресу переважає попит на кваліфіковану і висококваліфіковану робочу силу, а в умовах низького техніко-технологічного рівня виробництва превалює 76.Безробіття. Основні види безробіття Безробіття — соціальне явище, коли кількість бажаючих отримати роботу є більшою, ніж робочих місць (перевага пропозиції робочої сили над її попитом). Відповідає стану незайнятості працездатного населення та має негативні економічні й соціальні наслідки для усього населення регіону, де набуло особливого поширення.Види безробіття Циклічне (кон'юнктурне) безробіття виникає внаслідок коливань економіки. У фазі рецесії підприємства звільняють робочих та наймають на роботу в разі економічного підйому. Вважається, що кон'юнктурне безробіття зникає через 2-3 роки.Сезонне безробіття — результат природних коливань кліматичних умов протягом року або коливань попиту. Зникає протягом року.Панельне безробіття (у розумінні монетаристів — природне безробіття): відсоток безробіття, який неможливо усунути навіть при найкращому розвитку кон'юнктури. Цей вид безробіття виникає внаслідок фрикційного, добровільного та структурного безробіття. Це та група безробітних, які не можуть знайти роботу в зв'язку з кваліфікацією, віком, станом здоров'я, місцем проживання або недостатнім бажанням до праці.Фрикційне безробіття(тимчасове) виникає, коли люди тимчасово знаходяться без роботи в результаті зміни місця праці, професій. Цей вид безробіття виникає в короткостроковому вимірі.Структурне безробіття(технологічне) — виникає в результаті зміни структури економіки, викликане науково-технічним прогресом і зміною структури потрібних кадрів. 77.Елементи і принципи системи захисту населення в умовах ринку Державне регулювання ринку робочої сили здійснюється за такими основними напрямками: 1. Працевлаштування незайнятого населення та надання допомоги щодо підготовки і перепідготовки кадрів. 2. Соціальний захист людей, що втратили роботу. Державне регулювання ринку робочої сили здійснюється через: 1. Правове забезпечення трудових відносин: – розробка і здійснення цільових програм зайнятості; – розвиток системи професійного навчання і перекваліфікації; – організація системи інформації про вільні робочі місця; – створення бірж праці; – дослідження проблеми зайнятості; – контроль над ринком робочої сили; – стимулювання створення нових робочих місць; – розвиток малого бізнесу; – ліквідація прихованого безробіття. 2. Соціальний захист населення. В умовах ринкової економіки – це здійснюється проведенням соціальної політики за такими напрямками: – офіційне встановлення реального рівня прожиткового мінімуму в натуральній формі та регулярна його індексація у грошовій; – захист рівня життя шляхом проведення індексації і виплат компенсації при підвищенні цін; – надання допомоги безробітним; – здійснення політики соціального страхування; – встановлення мінімальної заробітної плати; – розвиток соціальної інфраструктури; – надання допомоги найбіднішим родинам; – проведення інших заходів соціальної підтримки безробітних. 78.Світове господарство і національна економіка Світове господарство – це система господарських зв'язків і відносин, в якій економічно, технологічно і соціальне взаємодіють країни світу. Щоб національна економіка стала частиною світового господарства, вона повинна бути відкритою. Відкрита економіка – це економіка, яка бере участь в економічних відносинах між країнами, тобто, яка має експорт та імпорт (товарів, послуг, капіталу робочої сили, інформації та технології). Закрита економіка – це економіка, всі товари якої виробляються і продаються всередині країни. Зв'язки національної економіки із світовим господарством здійснюються через: – торгівлю – частина національної продукції йде на експорт (продаж за кордон), а частина доходів йде на імпорт (закупки закордонних товарів); – ціни на світовому ринку; – фінанси – великі інвестори, такі як корпорації або банки, діють у міжнародному масштабі; – обмін науково-технічною інформацією і технологічними розробками; – переміщення робочої сили. Основними зв'язками національної економіки із світовим господарством є торгівля і фінанси. Тенденції глобалізації економіки: – зростання матеріальної зацікавленості в постійному економічному співробітництві між країнами; – формування світового економічного простору в зв'язку з переходом більшості країн до ринкової економіки; – розвиток міжнародного поділу праці, що враховує природні, економічні та соціальні фактори країни; – створення інфраструктури світового масштабу (транспортна система, сітка інформаційних комунікацій). 79.Вивіз капіталу Вивіз капіталу — експорт капіталу в інші країни державою, фірмами, приватними особами у будь-якій формі (валютних коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав) з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності, з метою вигіднішого їх розміщення і використання.Міжнародний рух капіталу має великий вплив на світову економіку:Сприяє росту світової економіки. Приплив закордонних інвестицій для країн-реципієнтів допомагає вирішити проблему браку продуктивного капіталу, збільшує інвестиційну спроможність, прискорює темпи росту.Поглиблює міжнародний поділ праці та міжнародне співробітництво.Збільшує обсяги взаємного товарообігу між країнами.Між інтересами експортерів і імпортерів капіталу існують об'єктивні протиріччя. Перші зацікавлені в якнайприбутковішому розміщення своїх вільних коштів, другі прагнуть до їхнього найдешевшого одержання, по можливості на пільгових умовах чи безоплатно. 80.Міжнародна торгівля Міжнародна торгівля – це форма економічних відносин через експорт та імпорт товарів і послуг, яка базується на міжнародному поділі праці. Міжнародна торгівля: – дає змогу переборювати обмеженість національної ресурсної бази; – сприяє розвитку спеціалізації країни, зростанню продуктивності використання ресурсів, збільшенню обсягів виробництва; – розширює масштаби виробництва, обмежені кривою виробничих можливостей; – розширює місткість внутрішнього ринку і встановлює зв'язки національного ринку із світовим; – забезпечує одержання додаткового доходу за рахунок різниці національних та інтернаціональних витрат виробництва; – сприяє впровадженню у виробництво різноманітних прогресивних технологій або комбінації ресурсів. 81.Валютна система Національна валютна система – це державно-правова форма організації валютних відносин на території певної країни. Вона встановлює певний порядок валютних розрахунків і правила роботи з валютою інших країн. Функціонування національної валютної системи регулюється з врахуванням норм міжнародного права та національного законодавства країни. Валютою називають грошову одиницю, яку використовують для виміру вартості товару.Поняття "валюта" використовується в трьох значеннях:1) грошова одиниця певної країни;2) грошові знаки іноземних держав, а також кредитні та платіжні засоби, виражені в іноземних грошових одиницях та використовуються в міжнародних розрахунках, іноземна валюта;3) умовна міжнародна (регіональна) грошова розрахункова одиниця або платіжний засіб. 82.Міграція робочої сили. Мігра́ція робо́чої си́ли — переміщення працездатного населення з одних населених пунктів в інші, пов'язане зі зміною місця проживання й праці. До М. р. с. відносяться як переміщення на постійне чи довготривале проживання, так і переїзди на відносно короткі терміни. Поняття М. р. с. включає також сезонну міграцію, яка покликана необхідністю додаткового залучення робочої сили в деякі сфери господарства в період сезонних робіт. Особливий характер має маятникова міграція, тобто регулярні переміщення робочої сили з одного населеного пункту в інший на роботу і з роботи. Причини, які породжують міграцію робочої сили, різноманітні. В цілому їх можна розділити на дві групи: загальні, які визначають тенденції розвитку всіх форм міжнародних економічних відносин, і специфічні, що пов'язані тільки з міграцією. Існують різні критерії класифікації форм міжнародної міграції робочої сили. За напрямами її руху розрізняють еміграцію (виїзд робочої сили за межі країни) й імміграцію (її в'їзд у країну). Залежно від рівня кваліфікації можлива міграція як малокваліфікованої робочої сили, так і висококваліфікованих спеціалістів. Перший із цих потоків спрямований переважно з країн, що розвиваються, в розвинуті. Для другого потоку характерне переміщення спеціалістів між розвинутими країнами, наприклад, всередині ЄС, а також їхня імміграція в розвинуті країни з країн, що розвиваються. Цей процес дістав назву "відплив умів". |
|
Тема МАКРОЕКОНОМІКА ЯК НАУКА Вступ в макроекономіку. Макроекономіка як галузь економічної науки. Предмет курсу "Макроекономіка". Об'єкт макроекономічної теорії.... |
23 «МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇН» ВНЗ. Також запропонована схема функціонування механізму організації бізнесу в АПК випускників вищих навчальних закладів. Запропоновані... |
|
Охарактеризуйте типи клімату Украйни. Як клімат впливає на ведення народного господарства? Охарактеризуйте типи клімату Украйни. Як клімат впливає на ведення народного господарства? Аргументуйте свою думку. – 12б |
ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕХАНІЗМУ КОРОТКОСТРОКОВОГО КРЕДИТУВАННЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ У статі досліджено засади механізму короткострокового кредитування в сільському господарстві |
|
Державна наукова установа "Книжкова палата України імені Івана Федорова"... Законодавчо-нормативна база функціонування системи обов'язкового примірника видань |
8. Законодавство України про автомобільний транспорт Автомобiльний транспорт є однiєю з найважливiших галузей народного господарства. Практично не мaє жодного пiдприємства промисловостi,... |
|
• узагальнити і закріпити знання учнів по темі «Розчини» Мислячий розум не відчуває себе щасливим, поки не вдається зв'язати воєдино розрізнені факти, їм спостережувані |
Секція 17. Економіка, організація та управління підприємствами Концептуальні підходи до функціонування механізму задоволення поточних фінансових потреб підприємства |
|
Ревега Х. Г Мета : пояснити учням, як боротись з насильством у родині, привести законодавчі акти, які захищають дитину від будь-якого насильства... |
2. СТАНДАРТИЗАЦІЯ І СЕРТИФІКАЦІЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ Державну систему стандартизації, цілі і завдання якої затверджені Постановою Кабінету Міністрів № 258 від 25. 05. 1992 р. Державний... |