Економічний аналіз: суть, роль і значення на сучасному етапі


Скачати 0.84 Mb.
Назва Економічний аналіз: суть, роль і значення на сучасному етапі
Сторінка 1/5
Дата 05.04.2013
Розмір 0.84 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
  1   2   3   4   5
Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Національний університет водного господарства та природокористування

 

Кафедра економіки підприємства

 

 

 

 

Лекційний курс

з дисципліни «Економічний аналіз»

 

 

 

Виконала: студентка 4 к. 4 гр.

факультету економіки

і підприємництва

Швець Ірина Миколаївна

  

  

 

Рівне - 2011

Тема 1

Економічний аналіз: суть, роль і значення на сучасному етапі

Господарська діяльність підприємств різних галузей матеріального виробництва є основою суспільного відтворення валового внутрішнього продукту. Відомо, що кожне підприємство є складною системою взаємозв’язаних підрозділів і ланок, які виконують різні функції в процесі виробництва продукції. Економічний бік діяльності підприємства відображує система показників, які дають економічну оцінку процесам та результатам цієї діяльності.

Господарська діяльність підприємств, як і інші явища суспільного життя, потребує систематичного вивчення для успішного й ефективного управління нею. Одним із способів вивчення діяльності є аналіз. Термін «аналіз» іншомовного походження (від гр. analysis) і означає «розділяти», «розчленовувати».

Економічний аналіз в сучасному розумінні має декілька значень:

  • діяльність системи аналітичних установ щодо збору, обробки даних, які характеризують соціально – економічні процеси, що відбуваються на підприємстві.

  • це наука, яка має свій предмет і методи.

Економічний аналіз як наука складається з трьох частин:

  1. Теорія економічного аналізу (вивчає основні категорії, методи та прийоми аналітичних досліджень).

  2. Аналіз господарської діяльності (розглядає показники діяльності підприємств залежно від їх галузевої незалежності).

  3. Галузевий аналіз (розглядає особливості економічних показників діяльності підприємств відповідної галузі).

Предметом економічного аналізу є кількісна сторона економічних явищ і процесів, які відбуваються на підприємстві в нерозривному зв’язку з їх якісним змістом.

Економічний аналіз – це сукупність специфічних прийомів і методів формування і обробки економічної інформації, які дозволяють здійснити достовірну оцінку об’єкта дослідження та виявити тенденцію його розвитку.

Аналіз як процедура здійснюється в 3 етапи:

  1. Підготовчий – збір та попередня обробка інформації, яка характеризує процеси і явища, що відбуваються на підприємстві. Визначення мети та кола виконавців.

  2. Основний – здійснюється прикладний економічний аналіз виробничо – господарської та фінансової діяльності підприємства.

  3. Заключний – оформлюється пояснююча записка за результатами аналітичного дослідження, базуються аналітичні таблиці, графіки, діаграми, формуються висновки і пропозиції щодо впровадження визначених резервів покращення виробництва та заходи, спрямовані на підвищення ефективності функціонування підприємства.

Основні завдання економічного аналізу:

  1. Збір, обробка і надання сучасної необхідної аналітичної інформації про економічні явища і процеси, які відбуваються на підприємстві в динаміці за ряд років.

  2. Зведення, групування економічної інформації та обчислення аналітичних показників.

  3. Виявлення резервів виробництва і напрямів покращення діяльності підприємства.

  4. Аналіз варіації взаємозв’язків і динаміки досліджуваних показників.

  5. Розробка заходів, спрямованих на впровадження виявлених резервів на виробництві.

Економічний аналіз діяльності підприємства має бути тісно пов’я­заний із системним підходом, тобто з комплексним вивченням об’єк­та управління з урахуванням усіх його аспектів: економічного, соціаль­ного, технічного, організаційного, екологічного та психологічного.

За системного підходу кожний об’єкт управління розглядають як комплекс взаємозв’язаних елементів, котрим притаманні визначені загальні властивості і котрі об’єднані для досягнення певної мети. У спеціальній літературі рекомендується для визначення сис­теми користуватися п’ятьма найважливішими принципами:

системі притаманна єдина мета;

система складається із взаємозв’язаних елементів, які створюють її внутрішню структуру;

система існує в певному середовищі, яке може справляти обмежуючий вплив на її функціонування;

система має певні ресурси, які забезпечують її функціонування;

систему очолює керуючий центр, який організує її рух до визначеної мети.

Ці особливості системного підходу до управління свідчать, що економічний аналіз не може забезпечити підготовки управлінських рішень стосовно всіх аспектів діяльності підприємства. Але він є надійним інструментом для вирішення проблем саме економічного аспекту, а також для економічного обґрунтування рішень з інших проблем управління.

Формування механізму ринкових відносин, безперечно, змінює характер аналітичної роботи. Вона повинна охоплювати як внутрішнє, так і зовнішнє економічне середовище кожного об’єк­та господарювання, включно з кон’юнктурою ринку та адаптивністю до нього, можливою конверсією капіталу та оцінкою міри економічного ризику.

Економічний аналіз за порівняно короткий історичний термін (протягом ХХ століття) зазнав суттєвих трансформацій: від аналізу балансу підприємства до комплексного економічного аналізу з використанням сучасних персональних комп’ютерів і комп’ю­терних мереж.

Ці трансформації тривають під впливом розвитку суспільних відносин. Слід коротко назвати особливості сучасних змін економічного аналізу порівняно з традиційними його формами.

1. Значно ширше використання принципу управління за відхиленнями, що дає можливість керівництву звертати увагу на зміни безпосередньо в процесі виробництва.

2. Підвищення оперативності економічного аналізу, що виявляється в мінімізації періоду, за який проводиться поточний аналіз.

3. Відхід від обов’язкової формальної «точності» результатів аналізу, тобто перенесення центру уваги від аналізу звітності до аналізу ситуацій, цільового аналізу резервів.

4. Широке використання додаткової інформації поряд з використанням зовнішньої і внутрішньої звітності.

5. Створення аналітичних груп з участю економістів, технологів, маркетологів, юристів (залежно від змісту проблеми) для забезпечення комплексності економічного аналізу.

6. Розширення використання в економічному аналізі вибіркових даних.

Економічний аналіз широко застосовується в процесі проведення ревізій, аудиторських перевірок та маркетингових досліджень. Це невід’ємна частина системи планування підприємства, яка (особливо щодо собівартості продукції) є складовою управлінського обліку.

Тема 2

Прийоми і методи економічного аналізу

1. Прийоми елімінування.

2. Традиційні прийоми і методи.

3. Економіко – математичні прийоми і методи в економічному аналізі.

=1=

Прийоми елімінування

Якщо на аналізований показник впливають кілька факторів, потрібно встановити роздільний вплив кожного з них. Для цього застосовують спеціальний метод — елімінування (від латинського слова eliminare — виключати, усувати). Суть цього методу полягає у тому, що, абстрагуючись від взаємовпливу факторів, послідовно розглядається вплив кожного фактора на результативний показник за незмінності інших факторів. У практиці економічного аналізу застосовують кілька способів елімінування.

Елімінування – визначення і оцінка ступеню впливу часткових факторів на зміну результуючого показника.

До методів елімінування належать:

  1. Метод абсолютних різниць.

  2. Метод ланцюгових підстановок.

  3. Метод відносних різниць.

  4. Метод дольової участі.

  5. Метод експертних оцінок.

  6. Інтегральний метод.

  7. Логарифмічний метод та інші.

Метод абсолютних різниць

А. На результуючий показник впливає 2 фактори.

Послідовність розрахунку:

  1. Визначається результуючий показник і фактори, які на нього впливають. Наприклад: z – результуючий показник;

x, y – часткові фактори.

  1. Формується залежність між результуючим показником і частковими факторами.

Z = x*y

  1. З двох часткових факторів визначається кількісний і якісний фактор.

x – кількісний фактор

y – якісний фактор

  1. Обчислюється абсолютна різниця (відхилення) між звітним і базовим значенням результуючого показника і факторів, які на нього впливають.

 z = z1-z0  x = x1-x0  y = y1-y0

z1, x1, y1 – звітні значення показників;

z0, x0, y0 – базові значення.

  1. Обчислюється розмір впливу кількісного фактора на зміну результуючого показника шляхом добутку абсолютної різниці по цьому фактору на базове значення якісного фактора.

 zx = (x1-x0) * y0 =  x * y0

  1. Обчислюється розмір впливу якісного фактора на зміну результуючого показника шляхом добутку абсолютної різниці по цьому фактору на звітне значення кількісного фактора.

 zy = (y1-y0) * x1 =  y * x1

  1. Виконується перевірка правильності розрахунків: розмір впливу 2 часткових факторів повинен дорівнювати абсолютній різниці між звітним і базовим значенням результуючого показника (балансовий прийом).

 zx +  zy = z1-z0

Приклад.

Обчислити методом абсолютних різниць розмір впливу двох факторів на зміну результуючого показника.

№ п/п

Назва показника

Одиниці виміру

Умовне позначення

Базовий рік

Звітний рік

Відхилення

11

Кількість випущених акцій

тис. шт.

КА

100

120

20

22

Вартість 1 акції

грн.

ВА

15

10

-5

33

Загальний капітал акціонерів

тис. грн.

ЗКА

1500

1200

-30



  1. Визначимо формалізовану залежність між результуючим показником і факторами, які на нього впливають.

ЗКА = КА * ВА

1 показник – кількісний фактор

2 показник – якісний фактор

  1. Обчислимо розмір впливу кількості випущених акцій на зміну загального капіталу акціонерів.

 ЗКАКА = (КА1 – КА0) * ВА0 = 20*15=300000 грн.

Отже, за рахунок зростання кількості випущених акцій у звітному році порівняно з базовим на 20000 шт. загальний капітал акціонерів збільшився на 300 тис. грн.

  1. Розраховуємо розмір впливу вартості 1 акції на зміну загального капіталу акціонерів.

 ЗКАВА = (ВА1 – ВА0) * КА1 = -5*120= - 600000 грн.

Отже, за рахунок зменшення вартості 1 акції у звітному році порівняно з базовим на 5 грн. Загальний капітал акціонерів зменшився на 600000 грн.

  1. Перевірка:

 ЗКАКА +  ЗКАВА = ЗКА1 – ЗКА0

300+(-600)=1200-1500

-300=-300

На основі розрахунків здійснених за допомогою абсолютних різниць можна визначити резерви збільшення результуючого показника. Таким резервом є зменшення вартості 1 акції в наступному періоді і розмір цього резерву становить 600 тис. грн. (резерви визначення візуально з врахуванням результатів факторних розрахунків, отриманих зі знаком -).

Сфера застосування методу абсолютних різниць – мультиплікативні моделі факторних систем.

Б. На результуючий показник впливає 2-х факторів.

Послідовність розрахунків:

  1. Визначення базові та звітні значення результуючого показника і факторів, які на нього впливають x0, y0, z0, k0.

  2. Обчислюється абсолютна різниця між звітним і базовим значенням результуючого показника і факторів.

 x = x1-x0, y, z, k

  1. Досліджується модель залежності між результуючим показником і факторами.

k= x*y*z

  1. Визначається розмір впливу 1 фактора на зміну результуючого показника як добуток абсолютної різниці по цьому фактору на базове значення нижче розташованих показників.

kx = (x1-x0)*y0*z0=x* y0*z0

  1. Обчислюється розмір впливу 2 фактора на зміну результуючого показника шляхом добутку абсолютної різниці по цьому фактору на звітне значення вище розташованого показника і базове значення нище розташованого фактора.

ky = x1* (y1-y0)*z0=y* x1*z0

  1. Обчислюється розмір впливу 3 (останнього) фактора на зміну результуючого показника як добуток абсолютної різниці по цьому фактору на звітне значення всіх вище розташованих показників.

kz = x1* y1*(z1-z0) =z* x1* y1

  1. Виконується перевірка правильності розрахунків. Сума впливу всіх часткових факторів на зміну результативного показника поdинна = абсолютній різниці між звітним і базовим значенням результуючого показника.

kx+ky+kz=k1-k0

Існує припустима похибка правильності розрахунків: похибка не повинна перевищувати 5% від зміни результуючого показника.

Метод ланцюгових підстановок

Послідовність розрахунку методу розглянемо за допомогою спрощеного методу – табличного варіанту розрахунку методом ланцюгових підстановок.

Методика розрахунку

№ п/п

№ підстановки

Взаємодіючі фактори

Результуючий показник р

Відхилення  р

Причини відхилення

П

ОЗ

О







11

-

П0

ОЗ0

О0

р0

-

-




22

1

П1

ОЗ1

О0

р/

р/- р0

 П




33

2

П1

ОЗ1

О0

р//

р//- р/

ОЗ




44

3

П1

ОЗ1

О1

р1

р1- р//

О




  • Перший показник завжди базовий

 П – відбулася зміна прибутку.

О – зменшення / збільшення оборотних коштів.

Розрахунок методом ланцюгових підстановок вважається завершеним, якщо виконані наступні умови:

  1. Здійснена перевірка правильності розрахунків – сума впливу всіх факторів повинна дорівнювати абсолютній різниці між звітним і базовим значенням результуючого показника.

∑рі = рі – р0

До розрахунку приймається стовпчик відхилення .

  1. Формулюються висновки за результатами факторних розрахунків, в яких наголошується на розмір впливу кожного часткового фактора на зміну результуючого показника.

  2. Обчислюється резерв або сума резервів збільшення результуючого показника у майбутньому періоді (результат розраховується в стовпчику відхилення з від’ємним знаком).

Сфера застосування методу ланцюгових підстановок – всі види моделей факторних систем.

Метод відносних різниць

Сфера застосування методу – мультиплікативні, кратні та змішані моделі факторних систем.

Послідовність розрахунку методу розглянемо на конкретному прикладі.



п/п

Назва показника

Звітний рік до базового, %

11

Середньоспискова чисельність робітників.

98,04

2

Заг. число відроблених люд.-днів .

96,64

33

Заг. число відроблених люд.-год.

95,22

44

Обсяг випуску продукції.

104,75

55

Обсяг продукції у базовому році.

3769

Обсяг продукції збільшився на 104,75 % за рахунок зменшення інших факторів (1,2,3).

Передумовою виконання розрахунку методу відносних різниць є:

  1. Побудова моделі залежності результуючого показника від факторів.

Q = r * N * T * ППг

r – середня чисельність робітників.

N – середня кількість відпрацьованих днів 1 робітника на підприємстві.

T – середня тривалість робочого дня, зміна.

ППг – середньогодинна продуктивність праці 1 робітника.

  1. Здійснюється попередня оцінка вихідна даних з метою прогнозу очікуваних результатів аналітичних процедур.

Розв’язок:

  1. Формуємо модель залежності результуючого показника від взаємодіючих факторів.

  2. Визначаємо обсяг прибутку продукції у звітному році:

Q1 = 3769*104,75/100 = 3948 т.грн.

  1. Обчислюємо абсолютний приріст обсягу випуску продукції у звітному році порівняно з базовим:

Q = Q1 – Q0 = 3948-3769=179 т.грн.

  1. Розрахуємо % значення впливу кожного фактора на зміну результуючого показника. Для цього:

  1. Від % зміни 1 фактора віднімаємо 100 %

  2. Зміна кожного наступного фактора визначається як різниця між % значенням цього фактора і попереднім.

  3. Сума % впливу всіх факторів повинна = зміні результуючого показника у %.

  1. r % = 98,04-100 = -1,96%

  2.  N % = 96,64-98,04 = -1,4%

  3.  T % = 95,22-96,64 = -1,42%

  4.  ППг % = 104,75-95,22 = 9,55%

-1,96+ (-1,4)+(-1,42)+9,53 = 4,75

5. Обчислимо (вартісне чи кількісне) значення впливу часткових факторів на зміну результуючого показника.

Q т.грн. - Q %

    1. Qr = Q * r %/ Q % = 179* (-1,96)/ 4,75 = -73,9 т.грн.

    2. QN = 179* (-1,4)/4,75 = -52,8 т.грн.

    3. QT = 179* (-1,42)/4,75 = -53,6 т.грн.

    4. QППг = 179* 9,53/4,75 = 359,3 т.грн.

  1. Виконується перевірка правильності розрахунків: сума впливу всіх факторів повинна = абсолютній зміні результуючого показника.

Qr +QN +QT +QППг = Q1 – Q0

-73,9+(-52,8)+(-53,6)+359,3=3948-3769

179=179

Метод дольової участі

Сфера застосування методу – всі види моделей факторних систем, для яких необхідно обчислити розмір впливу факторів 2 порядку на зміну результуючого показника.

Послідовність розрахунку розглянемо на конкретному прикладі:

Збільшення обсягу будівельних робіт за рахунок зміни ПП.

QПП, т. грн.

Приріст середньорічної ПП

Фактори, що впливають на зміну ПП

Зміна ПВ робітників

 ПППВ

Зміна тривалості робочого дня

 ППТ

Зміна середньогод. ПП

 ППППг

32,7

125

102

50

-27



  1. Обчислимо частку факторів у загальному відхиленні ПП:

    1.  ПППВ % = 102:125=0,82 %

    2.  ППТ % = 50:125=0,41 %

    3.  ППППг % = -27:125= -0,23 %

    4. 0,82+0,41-0,23= 1

  2. Визначимо влив факторів 2 порядку на зміну обсягів будівельно – вантажних робіт:

    1.  QПВ = 0,82*32,7 = 26,81 т.грн.

    2.  QТ = 0,41*32,7 = 13,41т.грн.

    3.  QППг = -0,23* 32,7= - 7,52 т.грн.

  3. Виконуємо перевірку правильності розрахунків:

 QПВ +  QТ +  QППг = Q1 – Q0

26,81+13,41+ (-7,52) = 32,7 т.грн.

32,7 = 32,7

На основі факторних розрахунків визначаємо резерви покращення результуючого показника.

Таким резервом є збільшення середнього динної продуктивності праці в майбутньому, яке дозволить досягти зростання обсягів будівельно – монтажних робіт на 7,52 т.грн.

Метод експертних оцінок ЕКО

Розглянемо метод ЕКО, який характеризує взаємозв’язок між ризиками підприємницької діяльності.

Із збільшенням ступеню ризику може зростати чи спадати прибутковість вкладання коштів у певний вид підприємницької діяльності. Статистичні дані дають підтвердження взаємозв’язку між факторами підприємницького ризику і прибутковістю будь-яких вкладень. Цей тісний і чіткий взаємозв’язок утворюється і прослідковується лише в умовах стабільного і розвинутого ринку.

В наших умовах при відсутності відлагоджених економічних, законодавчих, нормативних, біржових правил і традицій такого тісного взаємозв’язку між результатом підприємницької діяльності і факторами підприємницького ризику немає.

Підприємницький ризик складається з 6 частин:

ПР = РІ + РПЦ + РГ + РФ + РЛ + РПС

ПР - підприємницький ризик.

РІ – ризик інфляції.

РПЦ – ризик зміни загально ринкових змін.

РГ – ризик галузевий.

РФ – ризик фінансовий.

РЛ – ризик ліквідності.

РПС – ризик зміни % ставки.

Обчислимо вплив кожного із факторів підприємницького ризику методом рангування показників за допомогою експертних оцінок. Для цього визначається група експертів, яка з врахуванням економічної ситуації на підприємстві і в країні оцінює можливі фактори підприємницького ризику за 10 бальною шкалою.

Послідовність розрахунку:

  1. Складається матриця «експерти - показники», в якій вказується оцінка конкретним експертом кожного з факторів підприємницького ризику.



Експерти

Показники

Сума оцінок




П 1

П 2

П 3

П 4

П 5

П 6




Е 1

10

7

9

3

4

5

38

Е 2

8

6

10

4

2

7

37



  1. Розраховується відносна значність всіх показників для окремого експерта:

Wij = Aiji=1ni=1mA ij

Wij - відносне значення для експерта.

Aij – значення і-того показника для j-того експерта.

m – кількість показників.

n – кількість експертів.

W11 = 10:38

W21 = 7:38

W31 = 9:38 +1

W41 = 3:38

W51 = 4:38

W61 = 5:38

W12 = 8:37

W22 = 6:37

W32 = 10:37 + 1

W42 = 4:37

W52 = 2:37

W62 = 7:37

  1. Визначається середня оцінка кожного показника всіма експертами:

Wі = ∑ Wіj / n

W1 = 10:38 + 8:3 / 2 = 0,240

W2 = 7:38 + 6:37 / 2 = 0,173

W3 = 9:38 + 10:37 / 2 = 0,254

W4 = 0,073

W5 = 0,08

W6 = 0,160

  1. Складається комплексна оцінка факторів підприємницького ризику з врахуванням їх ваги (рангу) та динаміки зміни кожного показника за досліджуваний період:

S = ∑ Si = S1 + S2 + S3 + S4 + S5 + S6 = W1 * I1 + W6*I6

W – середня оцінка кожного показника всіма експертами.

І – індекс зміни відповідного показника.

Припустимо, що індекси зміни показників у звітному році порівняно з базовим:

І1 = 3, І2 = 2, І3 = 1,5, І4 = 2, І5 = 3,5, І6 = 0,2.

Тоді комплексна економічна оцінка фактору ризику з усією інформацією:

S = 0,240*3 + 0,173*2 +0,254*1,5 + 0,073*2 +0,08*3,5 +0,16*0,2 = 0,720+0,346+0,381+0,186+0,280+0,032= 1,945

За статистичними даними США ризик вкладання коштів в акції недержавних малих «ризикових» підприємств складає 37%, тоді як підприємницький ризик великих державних підприємств визначається в межах 6%.

Розрахуємо вплив факторів підприємницького ризику на загальну його величину враховуючи комплексну експертну оцінку і значення підприємницького ризику для недержавних малих підприємств.

S – 1,945

ПР – 37%

S1 – 0,720

П1 – х

П1 = 0,720*37/1,945 = 13,8%

П2 = 0,346*37 / 1,945 = 6,6%

П3 = 0,381*37 / 1,945 = 7,3% 37%

П4 = 3,6%

П5 = 5,4%

П6 = 0,6%

Виконується перевірка правильності розрахунків:

∑ Пі = ПР

Недоліками методу є:

  1. Підтвердження впливу суб’єктивної думки експертів

  2. На основі цього методу неможливо визначити резерви.

 Інтегральний метод

Інтегральний метод — це узагальнюючий метод ланцюгових підстановок. При цьому послідовність визначення ступеня впливу чинників на кінцеві результати розрахунку не має значення.

Інтегральний метод допомагає зрозуміти, в чому складається головна проблема використання детермінованих факторних систем. За допомогою інтегрального методу можна розрахувати рівнозначні науково обґрунтовані оцінки впливу чинників на результативний показник порівняно з методом ланцюгових підстановок. Використання цього методу вимагає знань з основ математичного аналізу і проведення великої кількості розрахунків. При цьому використовуються формули повного диференціалу.

Інтегральний метод дає однозначні результати впливу окремих чинників на результативний показник при розв'язанні задач детермінованого чинникового аналізу.

Інтегральний метод дозволяє розв’язувати два типи факторних моделей: кратні та мультиплікативні.

Інтегральний метод передбачає побудову підінтегральних виразів, які залежать від типу моделі чинникової системи та виду функції.

Інтегральний метод використовується для визначення впливу двох і більше факторів на результативний показник.

Приклад. Визначити зміну продуктивності праці за рахунок зміни фондовіддачі і фондоозброєності за даними таблиці:

Таблиця. Вихідні дані

№ п/п

Показники

План

Звіт

Відхилення

1

Випуск продукції, тис. грн.

2000

2020

20

2

Чисельність працюючих, чол.

65

60

-5

3

Вартість основних виробничих фондів, тис. грн.

2500

2196

-304

4

Продуктивність праці, тис. грн./чол.

30,769

33,666

2,897

5

Фондовіддача, тис. грн./грн.

0,8

0,92

0,12

6

Фондоозброєність, тис. грн./чол.

38,46

36,59

-1,87

∆ППФВ = 0,12 * 38,46 + * 0,12 * (-1,87) = 4,503 тис. грн./чол.

∆ППФО = -1,87 * 0,8 + * 0,12 * (-1,87) = -1,608 тис. грн./чол.

Перевірка:

4,503 - 1,608 = 2,895 тис. грн./чол.

=2=

Традиційні прийоми і методи

Основним прийомом економічного аналізу є діалектичний прийом, який представляє собою сукупність способів обчислення, спрямованих на дослідження економічної, фінансової, господарської діяльності підприємства, за допомогою яких показники розділяються на складові частини, порівняно з іншими показниками, визначається ступінь впливу часткових факторів на результуючі показники та узагальнюються результати аналізу.

Розрізняють найбільш загальні методи економічного аналізу:

  1. Вивчення внутрішніх і зовнішніх показників діяльності підприємства.

  2. Розчленування і деталізація показників.

  3. Порівняння.

  4. Розрахування впливу факторів на результуючий показник (методи елімінування).

  5. Узагальнення результатів економічного аналізу.

В аналітичних розрахунках використовують 4 види кінцевих моделей факторних систем:

  1. Адитивна модель:

y = i=1nx1 = x1 + x2 +…+ хn

  1. Мультиплікативна модель:

y = i=1nx1 = х12*…*хn

  1. Кратні моделі:

y = x1y1

  1. Змішані моделі:

y = ∑ xi / k = x1 + x2 +…+ xn / k

y = k / ∑ xi y = ∑ k / ∑ xi

До традиційних методів належать:

  1. Метод порівняння.

  2. Метод абсолютних, відносних та середніх величин.

  3. Метод групування.

  4. Балансовий метод.

  5. Метод пошуку переваг і недоліків в діяльності підприємства.

Метод порівняння – найважливіший метод економічного аналізу, за допомогою якого використовуються можливості для всебічного вивчення економічних явищ, їх характеристики, дослідження причин і наслідків, виявлення впливу факторів та розрахунок резервів. Порівняння показників в динаміці дозволяє оцінити їх кількісну і якісну зміни.

В економічному аналізі використовують найбільш поширені форми порівняння:

  1. Порівняння звітних показників з даними за попередній період.

  2. Порівняння звітних показників з плановими.

  3. Порівняння звітних показників роботи основних підрозділів з аналогічними показниками інших структурних підрозділів.

  4. Порівняння звітних показників з нормативними даними.

  5. Порівняння звітних показників з середніми даними по галузі.

  6. Порівняння звітних показників з аналогічними даними за попередній період.

  7. Порівняння звітних показників із завданнями на перспективу.

Прийом абсолютних, відносних та середніх величин запозичений з дисципліни «Статистика».

Абсолютні величини – показують розміри, обсяги і рівні тих явищ, які відбуваються на підприємстві і можуть виражатись за допомогою натуральних і вартісних одиниць вимірювання.

Відносні величини – характеризуються співвідношенням показників і дають кількісну оцінку економічним явищам і процесам на підприємстві.

Розрізняють такі види відносних величин:

  1. Відносна величина динаміки.

  2. Відносна величина виконання плану.

  3. Відносна величина планового завдання.

  4. Відносна величина структури.

  5. Відносна величина порівняння.

  6. Відносна величина координації.

  7. Відносна величина інтенсивності.

Середні величини такі показники, які узагальнено характеризують будь-які явища і процеси, і визначають їх усереднений унівельований рівень.

В економічному аналізі використовують:

  1. Середньоарифметична проста.

  2. Середньоарифметична складна.

  3. Середньогеометрична.

  4. Середньоквадратична.

Метод групування – важливий спосіб обробки аналітичної інформації, який полягає в розчленуванні досліджуваних показників на однорідні групи за певними характерними суттєвими ознаками для всебічного вивчення явищ і процесів, які відбуваються на підприємстві.

В економічному аналізі використовують такі види групувань:

  1. Типологічне.

  2. Структурне.

  3. Аналітичне.

Балансовий спосіб – дозволяє виявити розмір впливу часткових факторів на зміну результуючого показника і перевірити доцільність і правильність здійснених аналітичних процедур.

Балансовий прийом завжди використовується при виконанні методів елімінування.

Метод пошуку позитивних і негативних сторін діяльності підприємства дозволяє визначити основні напрямки покращення його діяльності в майбутньому та розробити для цього відповідні заходи.

=3=

Економіко – математичні прийоми і методи в економічному аналізі

  1. Традиційні:

    1. Метод лінійного програмування.

    2. Метод математичного програмування.

    3. Сіткове планування.

    4. Кореляційно – регресійний аналіз.

    5. Дисферсійний аналіз.

    6. Вибіркове спостереження.

  2. Сучасні економіко – математичні методи:

    1. Теорія масового обслуговування.

    2. Теорія ігр.

    3. Метод «Монте - Карло».

    4. Евристичні методи.

    5. Імітаційні методи.

Методи лінійного, динамічного та опуклого програмування застосовуються для розв'язання екстремальних задач, тобто визначення максимальних і мінімальних значень деяких функцій.

Методи динамічного програмування використовуються для розв'язання оптимізацій них задач.

Методи кореляційного і регресійного аналізу застосовують для визначення щільності або тісноти зв'язку між показниками, які не знаходяться в функціональній залежності.

На промислових підприємствах може бути використана теорія масового обслуговування. Ця теорія знаходить застосування в торгівлі, на транспорті для вивчення попиту та його задоволення. Особливістю теорії є випадковий характер явищ. В загальній сукупності множина вимог на обслуговування підлягає певним статистичним закономірностям. Вперше застосовано в телефонізації, в харчовій промисловості актуальна для галузей, що вдосконалюють продукцію з обмеженим терміном споживання.

Теорія ігор може використовуватись для вибору оптимальних рішень, наприклад, при створенні раціональних запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, в інших ситуаціях.

Методи економічної кібернетики аналізують економічні явища та процеси з точки зору законів і механізмів управління та руху інформації в них.

  1   2   3   4   5

Схожі:

9: Конституційний процес на сучасному етапі розбудови держави: стан,...
Навчальна мета: Довести та ознайомити молодший та рядовий начальницький склад з конституційним процесом на сучасному етапі розбудови...
ЗАТВЕРДЖУЮ
Фінансова звітність як інформаційна база для прийняття управлінських рішень. Економічна суть облікової політики підприємства. Економічна...
1. Суть, значення і роль державних доходів
Порівняльна характеристика податкових систем в економічно розвинених державах світу
Урок №16 Поняття про «НТР», її основні риси
Міжнародний географічний поділ праці, його суть та значення в сучасному світі (спеціалізація окремих країн на виробництві певних...
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з гуманітарної підготовки з особовим...
Навчальна мета: Довести та ознайомити молодший та рядовий начальницький склад з конституційним процесом на сучасному етапі розбудови...
Визначте суть та роль підприємництва у ринковій економіці
Доведіть, що економічні ресурси є обмеженими, а потреби безмежними Покажіть, у чому суть альтернативної вартості
ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИЙ ІДЕАЛ У ТЕОРІЇ БЕЗПЕРЕРВНОГО ПРОГРЕСУ М. М. КОВАЛЕВСЬКОГО...
У зв’язку з цим значний інтерес має аналіз концепції визначного представника ліберальної течії М. М. Ковалевського
Питання до екзамену з дисципліни «Економічний аналіз»
Визначте джерела економічного аналізу: значення інформаційного забезпечення для аналізу господарської діяльності: бухгалтерська,...
Тема Предмет і завдання
Роль МФО у забезпеченні ефективного управління рухом фінансових ресурсів у сучасні міжнародній економіці. Соціально-економічне призначення...
ГЕОМЕТРІЯ. 10-й клас
Користуючись історич­ними даними, доцільно показати, що практика є головним джерелом і рушійною силою розвитку геометрії; розповісти...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка