НФЕРЕНЦІЇ „Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою” 13-14 вересня 2007 року Бердянськ Видавничий центр АУІТ “АРІУ” Бердянськ 2007

Скачати 2.92 Mb.

Назва	НФЕРЕНЦІЇ „Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою” 13-14 вересня 2007 року Бердянськ Видавничий центр АУІТ “АРІУ” Бердянськ 2007
Сторінка	8/23
Дата	05.04.2013
Розмір	2.92 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Економіка > Документи

1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 ... 23

Література.

Бауэрокс Д. Дж., Клосс Д.Дж. Логистика: интегрированная цепь / Пер. с англ. – М.: ЗАО «Олимп-бизнес», 2004. – 640 с.
Крикавський Є. Логістичне управління: Підручник. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2005. – 684 с.
Фролова Л.В. Логістичне управління підприємством: теоретико-методологічні аспекти: Монографія. – Донецьк: ДонДУЕТ ім. М. Туган-Барановського, 2004. – 161 с.
Государственная программа развития туризма на 2002-2010 годы // Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2002. - № 6. – С. 93-98.
Основнi показники суб’єктів туристичної дiяльностi України за 2005 рік (ф.№1-ТУР) // http://www.tourism.gov.ua/publ.aspx?id=375.
Рейтинг регіонів за основними показниками ліцензіатів (туроператорів та турагентів) України за 2006 рік (ф.№1-ТУР) // http://www.tourism.gov.ua/publ.aspx?id = 970.
Санаторно-курортне лікування, організований відпочинок та туризм в Донецькій області у 2004/05 р. Статистичний бюлетень. – Донецьк, 2005. – 35 с.
Санаторно-курортне лікування, організований відпочинок та туризм у Донецькій області. Статистичний бюлетень. – Донецьк, 2006. – 75 с.
Статистичний бюлетень „Туризм в Україні 2002”. – К.: Державна туристична адміністрація України, 2003. – 41 с.
Динаміка та головні тенденції розвитку туризму протягом 2006 р. (за даними Адміністрації держприкордонслужби України) // http://www.tourism.gov.uapubl.aspx?id =968.
Кальченко А.Г. Логістика: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 148 с.
Державний стандарт України „Системи управління якістю. Основні положення та словник” / ISO 9000/2000, ІДТ /. – К.: Держстандарт України, 2001. – 40 с.

УДК 65.012.34:338.48
Э.Ш. Ибрагимова, аспирант,

Национальная академия природоохранного и

курортного строительства, г. Симферополь
ТРАНСПОРТНЫЙ ФАКТОР ПРИ ПЕРСПЕКТИВНОМ РАЗВИТИИ ЛОГИСТИКИ РЕГИОНА
Устойчивое и перспективное развитие любого региона предполагает надежное функционирование транспорта. Без нормальной транспортной обеспеченности невозможно себе представить сбалансированного и динамичного развития промышленности, сельского хозяйства, торговли и всего регионального хозяйства, а также обеспечение удобных и комфортных условий жизни населения. В этой связи, необходимым является определение особенностей современного развития транспортной отрасли, которые качественно связаны с кардинальными изменениями материально-технической базы, формы собственности и, соответственно, формой экономических отношений, изменением методов организации производства и управления им, изменением организационной структуры транспортных систем, отношений управления и регулирования.

Современная логистика занимается оптимизацией размещения во времени и в пространстве экономических (товароматериальных и сопутствующих им информационных, сервисных и финансовых) потоков, функционирующих в хозяйственных системах. Транспорт выступает одним из основных факторов перспективного развития региона с учетом концепции логистики. При этом следует отметить активную роль, которую играет логистическая организация экономических потоков в совершенствовании транспортно-экономических связей региона, расширении его внешнеэкономической деятельности, улучшении использования природных и других экономических ресурсов, развитии регионального рынка товаров и услуг, обеспечении занятости населения и повышении социально-экономического уровня жизни, повышении эффективности хозяйственной системы региона в целом.

Теоретически, любую логистическую систему, ее пространственный масштаб можно рассматривать как цельный объект, отличающийся некоторыми характерными особенностями. Этот объект может иметь или самостоятельное значение в виде логистического центра (ЛЦ), или в виде функционального подразделения предприятия, организации, фирмы. То есть, функционирование предприятий транспортного комплекса базируется на максимизации прибыли и минимизации затрат.

Многие ученые-экономисты при рассмотрении функционирования транспортных предприятий с учетом логистического подхода стремятся определить минимизацию и/или оптимизацию логистических издержек. Однако это не может являться самоцелью логистики, так как в пределе предполагает нулевые затраты, а следовательно и деградацию экономической системы. Поэтому модель целевой функции логистики для транспортных предприятий должна базироваться на минимизации транспортных затрат с учетом оптимизации, рационализации и интеграции логистического потока и может быть представлена следующим образом:

где c_ij – стоимостные параметры целевой функции; x_ij – объем потока между i-м и j-м пунктами; O – оптимизация логистического потока; R – рационализация логистического потока; I – интеграция логистического потока.

Функция оптимизации должна носить следующий характер: своевременность, полнота, комплектность удовлетворения потребностей в ресурсах. Функции рационализации базироваться с учетом: потребительских качеств, стоимостных оценок и уровня логистического сервиса и предоставляемых услуг. Тогда как интеграция логистического потока будет зависеть от: уровня диверсификации перевозок, применения интегральных коммуникационных технологий, а также уровня логистического сервиса и предоставляемых услуг в соответствии с мировыми стандартами.

Таким образом, минимизация затрат с учетом оптимизации, рационализации и интеграции выступают основными элементами эффективного функционирования автотранспортных предприятий.

Изложенный логистический подход к организации системы грузо- и товародвижения может быть рекомендован для решения многих региональных проблем развития транспорта.

УДК 379.84
И.Ю. Швец, канд. экон. наук, доцент

Таврический национальный университет

им. В.И.Вернадского, г. Симферополь
ИНТЕГРАЦИЯ СУБЪЕКТОВ РЕГИОНАЛЬНОГО РЫНКА

КАК ФАКТОР РОСТА ЭФФЕКТИВНОСТИ ТУРИЗМА
В условиях переходной экономики, когда наблюдается перестройка сложившихся производственных связей, особенное значение приобретают факторы территориального разделения труда. Принципиально важным становиться: насколько уровень развития данной территории обеспечен теснотой сложившихся производственных связей и насколько эти связи обеспечиваются развитием конкретного производства.

В рамках кластерного подхода разрабатывается, прежде всего, экономическая методология и экономический инструментарий создания новых конкурентных преимуществ [1–7]. Туристический кластер должен состоять из комбинации отраслей, создающих турпродукт и условия для повышения его конкурентоспособности. При формировании и функционировании кластера необходимо учитывать ключевые взаимосвязи, оказывающие сильное влияние на конкурентоспособность.

Границы туристического кластера могут меняться: по мере появления новых предприятий и отраслей, с развитием и изменением местных организаций, с изменениями условий рынка, государственного регулирования.

Туристический кластер можно исследовать на разных уровнях взаимодействия внутри него, выявляя при этом различные особенности. Определение туристического кластера может оказываться различным для различных туристических центров – в зависимости от местных условий.

Концепция туристского кластера представляет новый способ видения экономики страны, региона и города, а также указывает на новые роли предприятий, правительств и других организаций, стремящихся к повышению конкурентоспособности. Они основаны на новых взаимосвязях между участниками данного кластера.

Географические масштабы туристского кластера могут варьироваться от одного города или региона до страны или даже ряда соседствующих стран. Туристический кластер может принят различные формы в зависимости от своей глубины и сложности, но в большинстве случаев включают турпредприятия, предприятия готового продукта; поставщиков факторов производства, а также сервисных услуг; финансовые институты; предприятия в сопутствующих отраслях (рис. 1).

Предложение туристических услуг мировыми туристическими центрами

Рекреационные ресурсы

Рынки спроса

Органы управления

туристским кластером

Санатории, реабилита-циионные клиники и др.

Развлекательный комплекс

Потребительская ценность

Турпредприятия

туруслуг

Предприятия рыночной

Гостиницы и иные средств размещения

инфраструктуры

Объекты общественного питания

Предприятия инфраструктуры

Государственная политика

Социально-экономическая система

Предложение туристических услуг национальными туристическими центрами

Рис. 1. Система туристического кластера
В туристический кластер могут включаться предприятия, работающие с каналами сбыта, потребителями; правительственные и другие организации, обеспечивающие специальное обучение, образование, поступление информации, инноваций, и предоставляющие техническую поддержку. Правительственные органы, оказывающие существенное влияние на туристический кластер, могут рассматриваться как его часть. Туристический кластер может включать ассоциации турпроизводителей и другие совместные структуры частного сектора, поддерживающие членов кластера.

Анализ экономической обстановки в рекреационном регионе представляет собой достаточно сложную задачу, поскольку существует множество местных влияний на производительность и ее рост. Эти влияния можно обозначить несколькими направлениями источников конкурентных преимуществ: количество, качество факторов производства и затраты на них; местные условия, поощряющие инвестиционный и инновационный процессы; степень конкуренции; состояние спроса; родственные и поддерживающие отрасли.

Кластеризация экономики региона может оказать положительное влияние на социально-экономическое развитие. Вместе с тем, формирование кластера на уровне региона, особенно в форме производственной цепочки может способствовать снижению диверсификации региональной экономики, что в свою очередь ведет к ее зависимости от колебаний рынка, а также содействовать инертности группового мышления, что приводит к снижению инновационного потенциала и темпов развития.

Литература.

Афанасьев М., Мясников Л. Мировая конкуренция и кластеризация экономики // Вопросы экономики. – 2005. – № 4. – С. 75–86.
Василенко В.Н. Архитектура регионального экономического пространства: Монография / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. – Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2006. – 311 с.
Гудзь П.В. Економічні проблеми розвитку курортно-рекреаційних територій. – Донецьк. Ін–т економіко-правових досліджень НАН України, ТОВ „Юго-Восток, Лтд”, 2001. – 270 с.
Кропотова Н.В. Кластерная форма регионального развития// Проблемы формирования инновационных механизмов в современных условиях. Социально- экономическое развитие Крыма на основе кластеров: материалы научно-практической конференции. – Симферополь: Минэконом АРК, 2007. – С. 33.
Портер М. Конкуренция. – М.: Издательский дом „Вильямс”, 2001. – 495 с.
Соколенко С.И. Развитие экономики региона и усиление его конкурентоспособности на основе кластерных структур // Проблемы и перспективы малого инновационного предпринимательства: создания инновационных структур: материалы Всекрымской научно-практической конференции. – Симферополь: Доля, 2006. – С. 42–54.
Чужиков В. Кластери як об’єкт державного регулювання // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2001. – № 4. – С. 160–167.

УДК 338.487:339.92
В.Ф. Кифяк, канд. екон. наук, професор

Чернівецький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного

університету, м. Чернівці
Формування рекреаційно-туристичного кластеру та його вплив на підвищення ефективності управління сферою рекреації і туризму
Кластерна модель організації виробництва та просування на ринку товарів і послуг сприяє вирішенню ряду економічних проблем регіону, диверсифікації виробництва продукції та послуг, підвищенню їх конкурентоспроможності.

Важливою складовою економічної системи регіону є успішне функціонування територіально-рекреаційної системи (ТРС) та формування на її основі рекреаційно-туристичного кластеру, що дає змогу ефективно використовувати природні та антропогенні рекреаційні ресурси, історичну та культурну спадщину і значно посилити вплив сфери рекреації і туризму на економічний розвиток регіону.

Організація та діяльність кластеру в сфері туризму і рекреації є надзвичайно актуальною, адже кластер може бути одним з основних елементів організаційно-економічного механізму регулювання діяльності ТРС та мати великий вплив на підвищення ефективності управління туристичною і курортно-рекреаційною сферою. Саме кластер може найкращим чином сприяти об’єднанню однорідних туристичних підприємств та супутніх фірм і організацій, що виробляють і реалізовують рекреаційно-туристичні послуги та створити гідну конкуренцію подібним туристичним продуктам на міжнародному ринку.

Згідно теорії Майкла Портера, кластер – це група географічно сусідніх взаємопов’язаних компаній (постачальники, виробники і ін.) і зв’язані з ними організації (освітні заклади, органи державного управління, інфраструктурні компанії), діючі у визначеному середовищі та взаємодоповнюючі один одного.

Основною метою створення рекреаційно-туристичного кластеру є:

посилення конкурентоспроможності рекреаційно-туристичної сфери регіону та диверсифікація рекреаційних та туристичних послуг;

підвищення ефективності управління туристичною і курортно-рекреаційною сферою;

збільшення впливу на економіку регіону та зміцнення регіонального економічного потенціалу;

задоволення соціальних потреб населення не тільки регіону, а й всієї країни у послугах лікування, профілактики, реабілітації, оздоровлення., відпочинку тощо.

Засобом досягнення мети повинно стати визначення регіональних економічних пріоритетів, підтримка органами влади підприємств кластеру; формування організаційної структури тощо.

Як приклад, пропонуємо розглянути проект створення і функціонування рекреаційно-туристичного кластеру на Буковині, який підвищує ефективність управління туристичною і рекреаційною сферою та надає великі можливості як для посилення конкурентоспроможності місцевого рекреаційного і туристичного бізнесу, так і для підвищення ефективності економічної політики регіональної влади. Чернівецька область з наявними природними рекреаційними ресурсами, всесвітньо-відомими пам’ятками історії, архітектури, культури, зі своїми традиціями, звичаями, обрядами, етнічними та релігійними зв’язками є найбільш вдалою територією для проведення експерименту по створенню рекреаційно-туристичного кластеру.

Організаційно-економічні засади створення і функціонування рекреаційно-туристичного кластеру передбачають, в першу чергу, вибір організаційної форми. Найбільш зручною в управлінні та правовому забезпеченні є географічно-адміністративна форма кластеру в поєднанні з фокусною формою, які передбачають формування просторового кластеру на основі територіально-адміністративної одиниці (в нашому випадку – це Чернівецька область) та територіально-рекреаційної системи, а також об’єднання зацікавлених підприємств навколо одного центру яким може бути Асоціація працівників туристичної сфери Чернівецької області “Туристична Буковина”, яка вже на протязі багатьох років об’єднує велику кількість працівників туристичної сфери, галузеві та супутні підприємства, владні структури та громадські організації.

Організаційні основи створення і функціонування рекреаційно-туристичного кластеру на Буковині передбачають об’єднання фірм і організацій не тільки тих сфер господарського комплексу регіону, що виробляють та надають рекреаційні та туристичні послуги (готельне, ресторанне господарство, транспорт, тощо), а й супутніх галузей (харчова та легка промисловість, сільське господарство, виробництва сувенірної продукції, комунальне господарство та ін.). Всі ці галузі тісно зв’язані між собою та взаємно сприяють зростанню конкурентоспроможності одна одній.

Для всієї економіки регіону рекреаційно-туристичний кластер виконуватиме роль локальних точок росту внутрішнього ринку, що може привести до створення нових кластерів, а це значно посилить міжнародну конкурентоспроможність регіону та й країни в цілому.

В рекреаційно-туристичному кластері переваги поширюються по декільком напрямкам зв’язків:

підвищується ефективність управління ТРС та координація робот всіх складових рекреаційної системи;

відбувається вільний обмін інформацією та швидке поширення інновацій серед туристичних операторів, туристичних агентів та інших підприємств, що виробляють та надають рекреаційно-туристичні послуги;

здійснюється певна спеціалізація окремих підприємств по виробництву та наданню послуг, в результаті чого підвищується якість, знижується собівартість рекреаційних та туристичних продуктів. Нові виробники, що приходять з інших галузей та розширюють набір послуг, прискорюють свій розвиток, стимулюючи пошук сучасних інноваційних технологій, проведення науково-дослідних робіт та забезпечують необхідні кошти для впровадження нових стратегій;

взаємозв’язки кластеру з зовнішнім середовищем постійно розширюються та набувають вагомості, підвищують конкурентоспроможність послуг та створюють нові можливості;

об’єднання розрізнених фінансових, матеріальних, рекреаційних, трудових ресурсів регіону сприяє ефективному їх розподілу та залученню інвестицій в сферу рекреації і туризму.

Надзвичайно важливим є економічне обґрунтування розміщення рекреаційно-туристичного кластеру на Буковині яке включає наступні етапи:

аналіз функціонування територіально-рекреаційної системи та сучасного розвитку рекреації і туризму і можливості формування кластеру;

визначення умов та факторів розвитку сфери рекреації і туризму, окремих підприємств; вибір альтернативних варіантів, пошук оптимального варіанту.

Отже, формування рекреаційно-туристичного кластеру в Чернівецькій області на основі розвитку ТРС активізує вирішення не тільки проблем конкурентоспроможності сфери рекреації і туризму, але й цілого ряду питань пов’язаних з підвищенням ефективності управління сферою рекреації і туризму, розробкою програм регіонального розвитку, стимулюванням інноваційної діяльності, взаємодії великого і малого бізнесу, підвищенням конкурентоспроможності регіону та і країни в цілому.

УДК 379.8.033
Н.Н. Калькова, канд. экон. наук

Национальная академия природоохранного и

курортного строительства, г. Симферополь
Проблема повышения уровня конкурентоспособности рекреационного вида деятельности в АР Крым
В современных условиях хозяйствования повышение уровня социально-экономического развития страны возможно за счет эффективного использования производственных, трудовых, природных ресурсов территории. Вместе с этим, дальнейшее углубление индустриализации общества ведет природных ухудшению природных окружающей среды, а постоянно увеличивающиеся производственные нагрузки негативно влияют на здоровье населения. Именно поэтому, актуальным на сегодняшний день является развитие рекреационного вида деятельности, функционирование которого связано с восстановлением здоровья и профилактикой заболеваний населения, что, в конечном итоге, отображается на качестве трудового потенциала. Эффективное функционирование данного вида деятельности также будет фактором повышения социально-экономического развития региона, что обусловлено увеличением численности занятого населения, развитием объектов инфраструктуры, которые принимают участие в процессе создания и реализации рекреационных услуг. Таким образом, повышение уровня конкурентоспособности рекреационного вида деятельности является важным условием осуществления не только региональных воспроизводительных процессов, но и повышения благосостояния населения в целом.

Анализируя функционирование данного вида деятельности в АР Крым, следует отметить, что основная часть финансовых вложений рекреантов связана с приобретением рекреационных услуг лечебного вида, а также дополнительных видов услуг, которая аккумулируется предприятиями рекреационного комплекса региона, и поступает в виде налогов от рекреационной деятельности в местный бюджет региона. Вместе с этим, прослеживается тенденция незначительного эффекта отдачи полученных санаторно-курортными предприятиями доходов в доходную часть местного бюджета, что, по мнению автора, является следствием тенезации доходов данного вида деятельности. В качестве одной из мер детенизации экономики является уменьшение ставки налогов, и в первую очередь, НДС от реализации путевок для санаторно-курортных предприятий, что позволит стимулировать деловую и инвестиционную активность в регионе, следствием чего будет являться модернизация санаторно-курортного комплекса, удлинение курортного сезона и положительная динамика поступлений денежных средств в бюджет региона. Необходимо отметить, что снижение ставки налога по НДС соответственно уменьшит стоимость реализации санаторно-курортных путевок, таким образом, повысит их конкурентоспособность как на внутреннем, так и на международном рынке, следствием чего будет являться дополнительное привлечение рекреантов в регион, увеличение численности которых компенсирует потери бюджета вследствие уменьшения ставки НДС.

В развитие представленного положения о необходимости совершенствования механизма регулирования ставки налогов, и, в первую очередь, НДС от реализации путевок для санаторно-курортных предприятий, разработана методика прогнозирования доходов местных бюджетов в зависимости от численности рекреантов, в результате апробации которой было определено, что совокупные поступления в бюджет по налоговым платежам по НДС от оказанных услуг объектами инфраструктуры с учетом рассчитанной численности рекреантов в 2005 г. составят 398,1 тыс. грн., что на 15,66% (53,9 тыс. грн.) больше, чем поступления в бюджет по налоговым платежам по НДС от оказанных услуг объектами инфраструктуры.

Таким образом, в дальнейшем, целесообразно при разработке программ повышения социально-экономического развития региона учитывать уменьшение налоговых коэффициентов по НДС, снижение которых увеличит часть денежных средств, остающихся в распоряжении рекреанта, следствием чего будет являться увеличение количества рекреантов в регионе и, соответственно, доходов местного бюджета АР Крым от реализации рекреационных услуг.

УДК 338.48 (477)
В.М.Мацука, кандидат економічних наук, доцент, завідувач

кафедри менеджменту Маріупольського державного

гуманітарного університету,

О.Г.Авдан, магістр з міжнародної економіки Маріупольського

державного гуманітарного університету, (м. Маріуполь)

Міжнародне співробітництво України в галузі туризму

За своїм туристично-рекреаційним потенціалом Україна має всі можливості стати туристичною державою світового рівня. Розширення міжнародних зв’язків відкриває великі можливості для просування національного туристичного продукту на світовому ринку, а також залучення до українського інформаційного простору світового передового досвіду організації туристичної діяльності. Україна відкрита для міжнародного співробітництва. Цілеспрямована та системна діяльність щодо розвитку міжнародних туристичних зв’язків є чинником інтеграції нашої країни до європейської спільноти, розвитку національної економіки та культури, ефективного використання туристичних ресурсів, розбудови транскордонної інфраструктурної мережі.

Першочерговим напрямом діяльності у цій сфері залишається розбудова договірно-правової бази зовнішніх зносин, укладання міжнародних угод міжурядового та міжвідомчого характеру про співробітництво в галузі туризму. Безумовною складовою міжнародних зв’язків є розвиток інституційного співробітництва. Через безпосередню участь у діяльності світових і міжнародних структур усіх рівнів практично реалізуються договірні відносини, активізується входження України до світового туристичного простору.

Членство України у Всесвітній туристичній організації значно підвищило імідж і авторитет нашої держави у туристичному співтоваристві, створило передумови подальшого розвитку національного туризму відповідно до тенденцій світового туристичного ринку із залученням до інформаційної мережі, інвестиційних пропозицій, системи підготовки кадрів, наукових досліджень, відкрило нові можливості налагодження взаємовигідної співпраці з країнами-членами на всіх рівнях.

Стратегічною метою розвитку туристичного співробітництва України з ЧЕС є створення додаткових можливостей використання туристично-рекреаційного потенціалу регіону ЧЕС, створення конкурентоспроможного туристичного продукту країн-учасниць, його просування на міжнародному ринку, збільшення туристичних потоків, підвищення економічної ефективності туризму як передумови соціально-економічного розвитку країн Чорноморського басейну.

Співробітництво України з Центрально-Європейською ініціативою в галузі туризму здійснюється відповідно до Комплексного плану співробітництва України. Результатом такої співпраці є постійне зростання обсягів туристичного обміну між Україною та іншими країнами - членами Центрально-Європейської ініціативи через удосконалення спільної діяльності щодо використання природно-рекреаційного потенціалу Балканського регіону.

Останніми роками відбувається розширення зв’язків з міжнародними, регіональними та національними туристичними асоціаціями, зокрема з РАТА (Російська асоціація туристичних агентств), ТААТР (Туристична асоціація Азіатського та Тихоокеанського регіону), ААТА (Американська асоціація туристичних агентств), ГАТА (Грецька асоціація туристичних агентств), БАТА (Болгарська асоціація туристичних агентств), АБТА (Асоціація британських туристичних агентств), та іншими.

Розвитку міжнародного туристичного співробітництва сприяє активне створення в Україні різноманітних недержавних громадських туристичних організацій (турагентств, туроператорів, виставкових організацій, туристичних видань, тощо), їх входження до світових об’єднань, міжнародних організацій та асоціацій різного спрямування, результатом чого є розширення туристичних обріїв, запровадження міжнародних стандартів якості туристичних послуг, розвиток рекламної діяльності та бізнесових партнерських стосунків.

1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 ... 23

Схожі:

ЕРЕНЦІЇ „Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною... МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ АКАДЕМІЇ УПРАВЛІННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ “АРІУ” ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ...	Міністерство освіти та науки країни НФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В УПРАВЛІННІ ТУРИСТИЧНОЮ І КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНОЮ ЕКОНОМІКОЮ”
Промислове виробництво м. Бердянськ за 2009 рік Бердянськ склав 1226,3 млн грн., або 88,9% у порівнянні з відповідним періодом 2008 року. Питома вага реалізованої промислової продукції...	ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ ОВУ, 2007 р., N 52, ст. 3476, від 9 січня 2007 року N 549-V, ОВУ, 2007 р., N 8, ст. 276, від 17 вересня 2008 року N 514-VI, ОВУ,...
Позивач: Суб'єкт виборчого процесу -Кандидат у народні депутати України Ради України та достроковим припиненням її повноважень", із змінами внесеними Указом Президента України від 31 липня 2007 року №675/2007...	РОЗПОРЯДЖЕНН Я На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2007 року №731-р „Про затвердження плану дій щодо поліпшення...
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ В ЕКОНОМІЦІ ТА УПРАВЛІННІ Звертатись: вул. Набережна Леніна, 18 Центр консалтингу Дніпропетровського університету ім. А. Нобеля	ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ В ЕКОНОМІЦІ ТА УПРАВЛІННІ Звертатись: вул. Набережна Леніна, 18 Центр консалтингу Дніпропетровського університету ім. А. Нобеля
Інформація про виконання Програми соціально-економічного та культурного... Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Бердянськ на 2013 рік, затвердженої рішенням тридцять другої сесії міської...	Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової... Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у м. Бердянськ, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання