НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ Київ 2 011 Навчально-методичний посібник до вивчення курсу «Основи економічної теорії»


Скачати 3.25 Mb.
Назва НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ Київ 2 011 Навчально-методичний посібник до вивчення курсу «Основи економічної теорії»
Сторінка 6/33
Дата 03.04.2013
Розмір 3.25 Mb.
Тип Навчально-методичний посібник
bibl.com.ua > Економіка > Навчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33

Продуктивність праці на мікрорівні:

(2.7)

Продуктивність праці на макрорівні:
(2.8)
Трудомісткість це показник, зворотний продуктивності праці:
(2.9)
Фондовіддача – це показник, який характеризує ефектив­ність використання засобів праці:
(2.10)

Фондомісткість — це зворотний показник фондовіддачі, який показує вартість витрат виробничих фондів на одиницю виробленої продукції:
(2.11)
Матеріаловіддача – ефективність використа­них предметів праці:
(2.12)
Матеріаломісткість - зворотній показником матеріаловіддачі, який характеризує вартість витрат матеріальних ре­сурсів на одиницю виробленої продукції:

(2.13)
Капіталомісткість це відношення обсягу капітальних вкладень до зумовленого ним приросту об­сягу виробленої продукції:
, (2.14)
де К – капіталомісткість продукції;

К – обсяг капіталовкладень;

∆Q – приріст обсягу виробленої продукції.

Екологоефективність. Поряд з показниками економічної ефективності слід визначати й ефективність природокористування:
, (2.15)
де Е0 – загальноекономічний ефект суб'єкта господарювання;

А – вартість природоохоронних заходів;

В – втрати від пошко­дження природного середовища;

С – вартість природних ресурсів.

Рентабельним може вважатися лише таке виробництво, у якого еколого-економічний ефект є додатною величиною.

Показники соціальної ефективності виробництва. Соціальна ефективність показує, наскільки розвиток виробництва відповідає вирішенню головної мети — служити споживачу, задовольняти особисті по­треби кожної людини (рис. 2.9):









Рис. 2.9. Показники соціальної ефективності виробництва
Рівень життя це фактичний рівень забезпеченості людей матеріальними і духовними благами певної країни. Відповідність прожитковому мінімуму.

Прожитковий мінімум — це вартісна величина набору про­дуктів харчування достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження її здоров'я, а також мінімального набору непродовольчих товарів та послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум відображає так звану межу бідності населення, за якою настає деградація особистості.
2.4. Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне
Форма суспільного виробництва це певний спосіб орга­нізації господарської діяльності. Існує дві форми організації суспільного виробництва: натураль­не і товарне.

Натуральне господарство – такий тип організації ви­робництва, при якому люди виробляють продукти для за­доволення своїх власних потреб, тобто продукти праці не набувають товарної форми і призначені для особистого та внутрішнього споживання безпосередніми виробниками. Поступово на зміну натуральному господарству прийшло товарне виробництво.

Товарне виробництво – це така форма організації су­спільного господарства, за якої продукти виробляються не для споживання їх виробниками, а спеціально для продажу на ринку. Розрізняють два типи товарного виробництва: просте і роз­винуте (рис. 2.10).










Наявність суспільного поділу праці

Приватна власність на засоби праці

Ринкова форма зв’язків між виробниками

Конкуренція


Базується на особистій праці виробника

Мета – задоволення особистих потреб виробника та членів його сім’ї

Виробництво товарів має обмежений характер (стосовно панівного натурального господарства)

Незначні масштаби виробництва, кустарна техніка, переважно ручна праця


Великі масштаби виробництва, передова техніка, механізована праця

Товарне виробництво набуває загального панівного характеру. Товаром стає і сама робоча сила

Мета – отримання прибутку підприємцем

Базується на системі найманої праці


Рис. 2.10. Спільності та відмінності простого й розвинутого

товарного виробництва
Просте товарне виробництво – це дрібне виробництво індивідуальних самостійних робітників, що працюють на ринок.

Розвинута форма товарного виробництва це вищий і ефективніший ступінь товарної організації господарства, засно­ваний на приватній власності, найманій праці й ма­шинній індустрії.

Товарне виробництво є основою виникнення і розвитку рин­кової економіки. Ринкова економіка — одна з вершин суспільної цивілізації, геніальний винахід людства, яка відкидала не­обхідність розвитку товарного виробництва, ринкових відносин, відкидала і досягнення світової цивілізації.

2.5. Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості
Основоположною категорією товарного виробництва є «то­вар». Однак історично та логічно цій категорії передувала кате­горія «благо».

Благо – будь-які явища, що задовольняють певні потреби людини, відповідають її інтересам, цілям та прагненням. Блага поділяють на економічні та неекономічні.

Неекономічні блага надаються людині природою, тобто без прикладання її праці (наприклад, по­вітря, морська вода, сонячне тепло та ін.).

Економічні блага – це блага економічної (трудової) діяль­ності людини, які існують в обмеженій кількості.

Економічне благо в умовах товарного виробництва набуває форми товару. Товар – це економічне благо, що задовольняє певну по­требу людини і використовується для обміну (купівлі – продажу на ринку).

Важливими характерис­тиками товару є:

Споживча вартість – це здатність товару задовольняти будь-яку потребу людини. Оскільки товар задовольняє потреби не самого виробника, а іншої особи, то він має не просто споживчу вартість, а суспільну спожив­чу вартість, тобто є споживчою вартістю для інших.

Вартість товару – це уречевлена в товарі суспільна пра­ця виробника. Вартість проявляється за допомогою мінової вартості – це певне співвідношення в якому товар одного роду обмінюється на товар іншого виду.

Вартість – це праця, втілена в товар. Мірою витраченої кількості праці є робочий час. Вартість товару визначається суспільно-необхідним робочим часом, витраченим на його виготовлення:

, (2.16)

де W – вартість одиниці товару (робочий час виробника, який задовольняє суспільні потреби в даному продукті і виготовляє найбільшу масу товарів);

q – кількість виготовлених товарів;

L – індивідуальні витрати праці на одиницю виготовленої продукції, год.
2.6. Альтернативні теорії вартості
У суспільстві постійно існує проблема у оптимальному виборі можливих факторів виробництва. Треба постійно вибирати, як оптимально розпо­ділити ресурси. Графічне зображення комбінацій максимально можливого виробництва двох благ називають межею (кривою трансформації) виробничих можливостей. Це максимальна кількість продукції, що може виробити економіка за даного рівня технологічного розвитку і наявних факторів виробництва. Вона відображає повне використання ресурсу (тобто неможливо збільшити виробництво од­ного товару, не зменшуючи іншого).

Користуючись кривою виробничих можливостей, можна визначити граничну норму трансформації одного продукту в інший. Ця норма показує, яку кількість товару У потрібно знехтувати для отримання додаткової одиниці товару Х:

або (2.17)

Умовним прикладом виробничих можливостей суспільства є дані, наведені у табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Приклад виробничих можливостей суспільства

Вид продукту

Виробничі альтернативи

А

В

С

D

Трактори, шт.

40

30

20

10

Автомобілі, шт.

100

200

300

400


У житті постійно доводиться вибирати. Оскільки ресурси об­межені, то вибір одного блага потребує відмови від якогось ін­шого. Ця втрачена альтернатива називається вартістю втраче­них можливостей, або альтернативною вартістю.

Закон спадної граничної віддачі проявляється як зростання альтернативних витрат виробництва. Послідовне збільшення на 100 од. автомобілів вимагає відмову від все більшої кількості тракторів – спочатку від 10 од., потім від 20 од., 30 од.
2.7. Закон вартості, його сутність та функції
Закон вартості є законом функціонування і розвитку товар­ного виробництва. Цей закон регулює зв'язки між товаровироб­никами, а також розподіляє і стимулює суспільну працю в умо­вах товарного виробництва.

Закон вартості – це закон, який передбачає, що вироб­ництво й обмін товарів мають здійснюватися на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів. У ринковій економіці закон вартості виконує такі функ­ції (рис. 2.11):





Рис. 2.11. Функції закону вартості
Методичні вказівки до проведення семінарських занять
Метою заняття є поглиблення лекційного матеріалу, його доповнення; перевірка рівня засвоєння знань у формі усного (письмового) опитування за запропонованими одноваріантними та тестовими питаннями, а також вирішення практичних задач за темою розділу.

Рекомендовані терміни для словника: благо, вартість виробництва, вартість, виробнича функція, гранична продуктивність, економічне зростання, ефективність виробництва, закон вартості, засоби виробництва, засоби праці, капіталомісткість, матеріаловіддача, матеріаломісткість, мінова вартість, натуральне господарство, праця, предмети праці, продуктивність праці, прожитковий мінімум, рівень життя, споживча вартість, суспільне виробництво, суспільне виробництво, товар, товарне виробництво, трудомісткість, фактори виробництва, фондовіддача, фондомісткість.

Результати домашнього завдання із самостійного опрацювання питань «Різновиди та характеристика сучасних економічних систем та форм власності» та «Взаємозв’язок продуктивних сил та виробничих відносин» перевіряється письмово, за що додатково нараховуються рейтингові бали.
Одноваріантні запитання до розділу 2


  1. Всі технологічно ефективні способи виробництва є економічно ефективними. (Так / Ні)

  2. Всі економічно ефективні способи виробництва водночас є і технологічно ефективними. (Так / Ні)

  3. Виробнича функція визначає будь-який обсяг випуску для певних комбінацій вхідних ресурсів. (Так / Ні)

  4. Теорія факторів виробництва виходить з того, що кожен фактор має власну продуктивність і створює відповідну частку продукту, отже, і доходу його власника. (Так / Ні)

  5. Виробнича функція дозволяє визначити технологічно ефективний спосіб виробництва заданого обсягу продукції. (Так / Ні)

  6. Зі зміною цін ресурсів економічно ефективний спосіб виробництва може стати неефективним. (Так / Ні)

  7. Невеликі фірми завжди менш ефективні, ніж великі. (Так / Ні)

  8. Виробничі фактори фірми включають працю, машини, будинки, сировину, електроенергію й інші товари і послуги, необхідні для виробництва товару. (Так / Ні)

  9. Виробничий метод буде технічно ефективний, якщо для виробництва даного обсягу випуску використовується велика кількість одного ресурсу і не менша кількість іншого ресурсу, чим могло б знадобитися при іншому методі. (Так / Ні)

  10. Фірма мінімізує витрати, якщо вона витрачає однакову суму на
    кожен фактор виробництва. (Так / Ні)

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33

Схожі:

Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Сімейне право” (відповідно до...
Навчально-методичний посібник для практичних занять
Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Господарське право” (відповідно...
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських занять з навчальної дисципліни “Соціологія” (відповідно до вимог...
Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч. 2...
Навчально-методичний посібник   для самостійної роботи
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч. 2...
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч. 1...
Навчально-методичний посібник Суми
Медична генетика: навчально-методичний посібник для студентів ВНЗ / В. Е. Маркевич, М. П. Загородній, І. Е. Зайцев, А. М. Лобода,...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Економічна теорія: Навч метод посібник для самост вивч дисц. / О. В. Бородкіна – К.: ДУІКТ, 2010. –с
ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» Кафедра менеджменту організацій
Боліла С. Ю. Навчально-методичний посібник для підготовки і проведення семінарсько-практичних занять з курсу з курсу «Управління...
Навчально-методичний посібник з дисципліни «Основи психології та педагогіки»
«Основи психології та педагогіки» усіх форм навчання побудований з урахуванням того, що засвоєння студентами курсу відбувається
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка