Перехід до форсованої індустріалізації


Скачати 0.67 Mb.
Назва Перехід до форсованої індустріалізації
Сторінка 4/5
Дата 28.10.2013
Розмір 0.67 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
1   2   3   4   5

Яку мету переслідував цей закон?

3-я група

Постанова Раднаркому УРСР і ЦК КП(б)У про занесення на чорну дошку сіл, які злісно саботували хлібозаготівлю

«Зважаючи на надзвичайно ганебний провал хлібозаготівлі в окремих районах України, РНК і ЦК ставлять перед облвиконкомами та обкомами, райвиконкомами і райкомами завдання зламати саботаж хлібозаготівлі, організований куркулями та контрреволюційними елементами, зламати опір частини сільських комуністів, що стали фактичними провідниками саботажу, і ліквідувати несумісну із званням члена партії пасивність до саботажників, забезпечити швидке зростання темпів, повне і безумовне виконання плану хлібозаготівлі.

РНК і ЦК постановляють:

За очевидний зрив плану хлібозаготівлі і злісний саботаж, організований куркулями і контрреволюційними елементами, занести села на чорну дошку.

Щодо цих сіл здійснити такі заходи:

1. Негайно припинити підвезення товарів, повністю припинити кооперативну і державну торгівлю на місці і вивезення з відповідних кооперативних та державних крамниць всіх наявних товарів.

2. Повністю заборонити колгоспну торгівлю як для колгоспів, колгоспників, так і одноосібників.

3. Припинити будь-яке кредитування, провести дострокове стягнення кредитів та інших фінансових зобов'язань».

1. Чим можна реально пояснити появу цієї постанови?

2. Якими були наслідки реалізації цієї постанови для селян?

4-та група

Довідка ДПУ УСРР про голодування колгоспників (1933)

«Найбільша кількість фактів голоду зареєстровано наприкінці лютого і на початку березня. В окремих місцях це явище набуло ма­сового характеру. Переважна кількість голодуючих — колгоспники. До них належать, головним чином, багатосімейні господарства, що виробили незначну кількість трудоднів. Зареєстровано також факти голоду серед колгоспників, які виробили велику кількість трудод­нів, але не одержали в колгоспі продуктів харчування в результаті розбазарювання й розкрадання хліба в момент збирання. Голодуючі сім'ї вживають в їжу різні сурогати (кукурудзяні качани і стебла, просіяне лушпиння, сушену солому, гнилі кавуни і буряки, карто­пляне лушпиння, стручки акації тощо). Зареєстровано факти вжи­вання в їжу м'яса кішок, собак і дохлих коней.

Випадків людоїдства зареєстровано 28. Більша частина сталася у третій декаді лютого і на початку березня... У лютому також мали місце 13 випадків трупоїдства».

Чи погоджуєтесь ви із причинами голоду, які наводить ДПУ?

  1. Робота з документом.

Учні самостійно знайомляться з текстом Закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» прийнятим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року та дають відповіді на такі запитання:

1.Чому Закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» прийнятим Верховною Радою України тільки через 15 років з часу проголошення незалежності України?

2. Чи правомірним є визнання голодомору 1932-1933 рр. геноцидом українського народу?

3. Який зміст ви вкладаєте в поняття «геноцид»?

4. Які дії пов’язані з голодомором визнаються законом як протиправні?
ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Запитання та завдання.

1. Які причини голоду 1932-1933 рр. в Україні?

2. Якими були його масштаби?

3. Чи можна події 1932-1933 рр. вважати геноцидом українського народу?

4. Який вплив мав голодомор 1932-1933 рр. на політичну ситуацію в Україні?

5. Визначте наслідки голодомору для майбутнього України.
V. Домашнє завдання

Опрацюйте відповідний параграф підручника.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації

ВПУ-24 м. Корець Рівненської області

Зміни в соціальному складі населення

(Історія України, І курс)


Іванчук Василь Іванович,

викладач історії ВПУ-24 м. Корець

Рівненської області
Корець – 2012


Тема : Зміни в соціальному складі населення.
Мета: розкрити процес утвердження влади Й.Сталіна шляхом

масових репресій та охарактеризувати соціальні зміни, що сталися в українському суспільстві наслідок репресивних заходів сталінського режиму;

розвивати в учнів уміння логічно мислити, зіставляти факти,

робити висновки та узагальнення;продовжити формувати в учнів

навички критичного мислення;

формувати в учнів історичну свідомість.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта, атлас, діапроектор.

Основні терміни та поняття: терор, масові репресії, сталінська конституція, позасудові процеси, трійки.

Основні дати: 1929 р. – установлення одноосібної влади Й.Сталіна; 1934 р. – початок масових репресій; 1936 (1937) р. – Сталінська конституція.
___________________________Хід уроку_________________________________
І. Організація навчальної діяльності.

Учитель оголошує учням тему й основні завдання уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

1. Які зміни відбулися в соціальній структурі суспільства в період непу?

2. Що таке терор?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План.

1. Зміни в соціальному складі населення.

2. Соціальні деформації.

3. «Великий терор».
1. Зміни в соціальному складі населення.

Розповідь вчителя з елементами бесіди

В 1932 році в ССР було запроваджено паспорти. ( в Україні цей процес відбувався з 1933 р.). Усі громадяни віком з 16 років повинні були мати паспорти з обов’язковою пропискою. З 1937 року в паспорти стали вклеювати фото власника. Паспорти видавались органами НКВС. Військовослужбовцям та селянам паспорти не видавались. Права голосу позбавлялись засуджені, непрацюючі, священики, розкуркулені, утікачі з села.

Запитання

З якою метою запроваджувались паспорти?

Наприкінці 1930 року було ліквідоване безробіття. З’явилися нові категорії населення – робітники МТС, радгоспів та колгоспники.

Робота з діаграмами

1-ша група



З чим пов’язане різке зростання кількості робітників у зазначені роки?

2-га група

Співвідношення сільських і міських жителів в %



Чим пояснити стрімке зростання міського населення в цей період?

3-тя група

Кількість працюючих жінок на підприємствах с організаціях та установах (тис. осіб)



Які наслідки мало активне залучення жінок у виробництво?

  1. Соціальні деформації.

Було репресовано сотні тисяч людей. Тільки 1937 року в Україні було заарештовано 160 тис. осіб.

Від голоду померло понад 4 млн. осіб.

Залучення жінок у виробничу діяльність.

Ліквідовано дрібні промислові і торговельні підприємства.

Запитання

Як вплинули ці зміни на розвиток країни

Учитель.

Термін «репресії» використовується для визначення методу покарання людей, які вважались контрреволюційними елементами й ворогами народу.

Робота з термінами

Політичні репресії – це примусові заходи, що застосовувались через політичні мотиви, такі як позбавлення життя і волі, примусове лікування в психіатричних установах, виселення, позбавлення громадянства, залучення до примусової праці, позбавлення або обмеження прав і свобод осіб, що були визнані соціально небезпечними або неблагонадійними за класовими, соціальними, національними, релігійними або іншими ознаками.

Робот в групах

Опрацюйте документ і дайте відповіді на запитання.

1-ша група

Зі спогадів Т. Солоневич про відвідування делегацією англійських шахтарів шахти в Донбасі.

— Oh, camrade Tamara, одне запитання. Чи застосовується на ра­дянських шахтах жіноча праця? Я переклала запитання директору шахти. У його очах на хвили­ну промайнула зніяковілість, але він одразу ж відповів:

- Ні, у нас жінки ніколи не допускаються до роботи під землею.

- Oh, well, але там щойно пройшла жінка з конем.

Я подивилася на директора. Як же він тепер викрутиться?

- А це так, випадково... Вона принесла чоловікові сніданок, і він попросив її повести коня на водопій.

- Дивно, дуже дивно. Адже в Англії жінки ніколи не допускаються під землю.

Цього разу пощастило... Пізніше я довідалася, що у цій шахті і на сусідніх, і взагалі в усьому Донбасі жінки працюють під землею нарівні з чоловіками.

Про що свідчить цей документ?

2-га група

Зі спогадів американського журналіста Карла Кінчена.

« Хто ще добре і навіть розкішно живе в СРСР, то це провідні комуністи. Сановники їздять у 8-циліндрових автомобілях, живуть в чудових квартирах, прикрашених картинами, «взятими в борг» у музеїв і приватних квартир колишніх власників, мають вишукані вина і першокласну кухню. Але їх меншість. Більшість комуністів живе скромно, і це можна сказати навіть про лідерів, що намагаються засвідчити приклад скромності своїм підлеглим...»

Про що свідчить цей документ?
3-тя група

Зі спогадів посла США в СРСР у 1937-1938 pp.

«Сам уряд — бюрократія зі всіма ознаками класу: особливі привілеї, кращі умови життя тощо. Усюди — від гори до низу — бачимо ознаки класів. У промисловості класи розвиваються на основі принципу вищої оплати за продуктивнішу працю. Мабуть, комуністи-теоретики зіткнулися з реальністю й були змушені враховувати особливості людської психології: особистий інтерес і нагорода за працю. «Безкорислива» система виробництва, як з'ясувалося, веде до застою».

Чи погоджуєтесь ви із думкою Дж. Девіса?
Учитель. Протягом 1928—1932 pp. зарплата робітників та службовців зросла на 66 % і становила у 1932 р. — 114,5 крб., а 1937 р. — 238 крб. на місяць. Проте матеріальний рівень життя робітників наприкінці 1930-х років був нижчим, ніж 1913 року.

Робота з діаграмою

Зростання зарплати і цін на товари порівняно з 1928 роком (%)



Чому зростання цін відбувалося швидше за рівень зарплати?


Учитель. Протягом 1928—1935 pp. У країні діяла карткова система. За цими картками лише 25% населення отримували хліб, 4% - м'ясо, 2% - вершкове масло. Але не безкоштовно, за гроші. Наприклад, хліб коштував 9 копійок за кілограм. У 1930 р середня зарплата шахтаря становила в Донбасі 250 крб. (це були найбільші зарплати в Україні), середня ж зарплата робітника становила 125 крб., службовця — 70-90 крб.

Зарплата колгоспника залежала від трудоднів, на які видавали по 100—200 грамів зерна і по 3-4 копійки.

Запитання

Чому, на вашу думку, було запроваджено картки?

Учитель. Місячні норми забезпечення відповідальних працівників наприкінці 1931 року становили: 2 кг. м'яса, 3 кг. риби, 0,5 кг. ікри, 5 банок консервів, 1,5 кг. цукру, 3 кг. ковбаси, 1 кг. жирів, 1 кг. сиру, 2 кг. оселедців, 10 яєць, 1,5 кг. сухофруктів, 1 л. молока на день.

Після скасування 1935 року карток РНК СРСР встановив «норми відпускання товарів в одні руки» : покупець не міг купити бід 2 кг. м'яса, ковбаси, хліба, макаронів, круп, цукру, 3 кг. риби, 5 кг. картоплі, 500 г масла та маргарину, 100 г чаю, 200 штук цигарок, 2 бруски господарського мила, півлітра керосину.

Запитання

Чому існувала «норма відпускання товарів в одні руки»?

3. Масові репресії. «Великий терор».

Робота в групах

Після опрацювання інформаційних матеріалів учні мають ві вісти на запитання.

1-шa група

«Шахтинська справа»

Шахтинська справа — процес над «шкідниками» у вугільній промисловості у Шахтинському районі Донбасу. Тривав з 18 травня до 6 липня 1928 p. у Москві.

Підсудні — 53 інженерно-технічних працівники вугільної промисловості (керівники «Донвугілля», Управління нового будівництва Донбасу, 5 директорів шахт та рудоуправлінь, 5 головних інженерів шахт, чотири німецьких спеціалісти) були звинувачені у приналежності до «контрреволюційної організації», що діяла в1922-1928 у Шахтинському та інших районах Донбасу, у Харкові та Москві.

Під час судового слідства «визнали» свою провину повністю 20 обвинувачених, частково — 11, не визнали — 22. Одинадцять з обвинувачених засуджено до розстрілу (шістьом підсудним вищу міру покарання замінили); трьох було засуджено до 10 років по­збавлення волі з обмеженням у правах на 5 років та конфіскацією майна.

  1. Яку мету переслідувала влада, організувавши цей процес?

  2. Про що свідчить той факт, що провину не визнали 22 особи?

2-га група

«Спілка визволення України»

Процес у справі Спілки Визволення України (СВУ), яка була «створена за вказівками закордонного центру петлюрівщини...», відбувався у Харкові з 9 березня до 19 квітня 1930 р. До вищої міри покарання було засуджено 15, ув'язнено в концтабори — 192, висла­но за межі України — 87, умовно засуджено — 3, звільнено від по­карання — 124 особи.

З числа підсудних 15 були співробітниками ВУАН, 1 — директор середньої школи, 10 — учителів, 1 — теолог, 1 — священик УАПЦ, З — письменники, 5 — редакторів, 2 — кооператори, 2 — правники, 1 — бібліотекар.

Проаналізуйте соціальний склад звинувачених. Чи можна на­звати цей процес початком згортання українізації?

Учитель. Масові репресії розгорнулися після вбивства Кірова у грудні 1934 року.

Із лав КП(б)У протягом січня 1934 р. — травня 1937 р. було ви­ключено 92 482 особи, або 23 % членів і кандидатів партії. У троцкізмі і націоналізмі були обвинувачені 7515 осіб, у шпигунстві і диверсіях — 883 осіб, у правому опортунізмі — 115 осіб.

Особливої масштабності репресії набули після лютнево-березневого Пленуму ЦК ВКП(б) 1937 р. Головну увагу зосередили на «уроках шкідництва, диверсій і шпигунства японо-німецько-троцькістських агентів».

Зі 102 членів і кандидатів ЦК та 9 членів Ревізійної комісії, об­раних на XIII з'їзді КП(б)У (27 травня — 3 червня 1937 р.) були ре­пресовані 100 осіб.

Наймасовіша «чистка» лав комуністів від «ворогів народу» роз­почалась 5 серпня 1937 р. Підлягали викриттю і репресіям 269 тис. «ворогів народу», із них 76 тис. належали до першої категорії (роз­стріл), 193 тис. — до другої: ув'язнення в тюрмі або таборі.

Запитання

  1. Чи збільшився відсоток репресованих порівняно з 1934 роком?

  2. Про що свідчить факт встановлення термінів чистки й заплано­ваної кількості репресованих?

Органами НКВС на території України в зазначений період бу­ло заарештовано 279 тис. осіб (1937 року — 160 тисяч, більшість з яких — українці за національністю (85 тисяч осіб, або 53 % від за­гальної кількості репресованих), поляки — 18,8 %, німці — 10,2 % , росіяни — 8 % , євреї — 2,5 %).

З-поміж понад 40 тис. репресованих військових в СРСР до Другої світової війни 15 тис. осіб були командирами й політпрацівниками Київського й Харківського військових округів.

1. На які національні верстви населення України найбільше поширювалися репресії?

2. Якою була подальша доля виключених з лав КП(б)У?
1   2   3   4   5

Схожі:

Сталінська індустріалізація України (1 урок)
Мета: Розкрити причини згортання НЕПу і переходу до форсованої індустріалізації; виявити труднощі, джерела, особливості індустріалізації,...
Щодо державної реєстрації прав на підставі документів, за якими перехід...
Йно та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав) на підставі документів, за якими перехід права власності на нерухоме майно розпочався,...
Поява навчальних закладiв нового типу та перехід загальноосвітніх...
«Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» [4], Наказу Міністерства...
У 2011/12 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх...
У 2011/12 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення предметів за новими різнорівневими...
НАКАЗ
Кабінету Міністрів України від 16. 11. 2000 р. N 1717 Про перехід загальноосвітніх навчальних
В від привласнюючого до відтворюючого
В умовах «неолітичної революції» у способі господарювання людини відбувся перехід
Пам’ятка з правил дорожнього руху
Перед тим, як починати перехід через дорогу, вулицю треба зупинитись і приготуватися до переходу
*Що таке напівпровідниковий діод?$Електронно-дірковий перехід$Напівпровідниковий...
Що таке напівпровідниковий діод?$Електронно-дірковий перехід$Напівпровідниковий прилад'що має два виводи$напівпровідниковий прилад...
ЗАТВЕРДЖУЮ
Реформування економіки України, перехід її до динамічного, прогресивного розвитку пов'язаний зі становленням високоефективного соціально...
П рофільне навчання: глосарій
Одним із напрямів реформування освіти в Укра­їні є перехід до профільного навчання, створення можливості кожному учневі реалізувати...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка