Сталінська індустріалізація України (1 урок)

Тема: Сталінська індустріалізація України (1 урок)

Мета: Розкрити причини згортання НЕПу і переходу до форсованої індустріалізації; виявити труднощі, джерела, особливості індустріалізації, формувати навички індивідуальної та групової роботи, спонукати до самоосвітньої діяльності.

Основні поняття: індустріалізація, господарський механізм, командно адміністративна

система, п'ятирічка, Гулаг.

Основні дати: грудень 1925р - XIV з'їзд ВКП (б), проголошення курсу на індустріалізацію;

грудень 1927р. - XIV з'їзд ВКП (б), ухвалення лінії на прискорення індустріалізації, прийняття резолюції про п'ятирічний план;

листопад 1929 р - пленум ЦК ВКП (б), розгром групи М. Бухаріна;

5. 
   грудня 1929р. - постанова ЦК ВКП (б) «Про реорганізацію управління економікою»;
   

кінець 1929 р. - перехід до форсованої індустріалізації; 1928 р. - Шахтинська справа.

Тип уроку: інтерактивний, вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

Зачитування уривка з книги Н. Бердяєва «... в СРСР індустріалізація повинна проходити під знаком комунізму. Це можливо зробити лише створивши ентузіазм індустріалізації, перетворивши її з прози в поезію, з тверезої реальності в містику, склавши міф про п'ятирічку. Народ знаходиться у кріпацтві по відношенню до держави, тому потрібна нова мотивація труда, нова психологічна структура та нова колективна людина... З'явилося нове покоління молоді, яке з ентузіазмом віддалося втіленню п'ятирічного плану, яке розуміє завдання економічного розвитку не як особистий інтерес. А як соціальне велике служіння...». Індустріалізація України явище неординарне, цікаве та складне. Підходи до її реалізації комуністичним керівництвом відрізнялися низкою протиріч та винаходів. Саме з теми індустріалізації України ми почнемо вивчення великого розділу «Радянська модернізація України». На уроці ми розв'яжемо такі питання:

У кожного з вас на парті є технологічна карта цієї схеми (додаток 1), яка містить теми всього розділу «Радянська модернізація України». Зверніть увагу на розподіл годин. На вивчення індустріалізації відводиться дві години. З планом ми ознайомились. Напроти кожного пункту є перелік форм та методів опрацювання матеріалу, остання колонка містить варіанти завдань до самоосвіти. З ними ви мали можливість ознайомитися напередодні, працюючи з програмою формування самоосвітньої компетенції щодо розділу в цілому. Колонки під назвою «очікувані результати» пусті. Зараз м сформуємо їх разом, виходячи з тексту технологічної карти. Формування знань: вивчити різні варіанти проведення індустріалізації; причини згортання НЕПу; з'ясувати особливості, джерела, труднощі індустріалізації, сформувати уяву про новий господський механізм країни.

Формування вмінь та навичок: вчитися працювати з таблицями, історичними джерелами, працювати групою, дискутувати, аргументувати думку.

Формування ставлення: сформувати своє ставлення до індустріалізації та методів її проведення, та до командно-адміністративного господарського механізму.

В кінці вивчення теми ми розв'яжемо проблемне завдання (наприкінці другого уроку): Форсована індустріалізація - це прояв далекоглядності керівництва ВКП (б) в умовах ворожого оточення чи стратегія укріплення сталінського режиму з метою подальшого розповсюдження «світової комуністичної революції»?

III. Вивчення нового матеріалу

1. Альтернативні підходи до проведення індустріалізації.

В СРСР наприкінці 20х років точилася гостра боротьба з питань подальшого розвитку країни. Прискорення економічного розвитку, створення нових галузей стали об'єктивною необхідністю, з якою були згодні всі. В грудні 1925 р. на XIV з’їзді партії було прийнято питання про проведення індустріалізації країни. Що таке індустріалізація? Розбіжні погляди існували на темпи розвитку, на джерела індустріалізації, на пріоритет різних галузей господарства.

Спираючись на ваші вже існуючі знання, інформацію, яку ви отримаєте зараз, працюючи на протязі 5 хвилин з п . 1 та 6 у §51, та таблицею «Альтернативні підходи до проведення індустріалізації» ми проведемо невелику полеміку між представниками різних груп керівників партії.

Таблиця заздалегідь накреслена на дошці

Альтернативи проведення індустріалізації

Критерії	в рамках НЕПу	без НЕПу
Прихильники	М. Бухарін 0. Риков М. Томський – «правий уклін» (1926)	Л. Троцький Г. Зінов'єв Л. Камєнєв – «Об'єднана опозиція»(1926)	И. Сталін
Темпи	Повільні	Прискорені	Форсовані
Джерела	«повільне вростання в соціалізм через неповську модель» - використання накопичень в соціалістичнім секторі, залучення селян до різних форм кооперації. Зростання добробуту населення.	Командні методи громадянської війни, посилення податкового тиску на селянство, зниження життєвого рівня населення.	Командні методи, жорстка економія, використання «ножиць цін» Зниження життєвого рівня населення.
Принципи	Економічні, можливі елементи ринку	Позаекономічні	Позаекономічні, централізоване планування
Пріоритетні галузі	Збалансований розвиток всіх галузей промисловості	Важка промисловість	Важка промисловість

Учні обирають з трьох альтернатив ту, яку будуть відстоювати та від імені членів груп захищають свої варіанти індустріалізації, наводячи аргументи.

Ця полеміка в дійсності закінчилася перемогою И. Сталіна та його варіанту індустріалізації. І взагалі це була скоріше боротьба за владу ніж полеміка про шляхи розвитку держави. Одним з варіантів самоосвітньої діяльності є робота над моделюванням історичного процесу – «Розвиток України за варіантом М. Бухаріна» вростання в соціалізм через НЕП». Спробуйте створити прогноз історичного розвитку України за цим шляхом. Ваші моделі ми з задоволенням розглянемо на наступному уроці.

XV з'їзд ВКП(б) у грудні 1927 р. схвалив директиви першого п'ятирічного плану на 1928/29- 1932-3 рр., за якими середньорічні темпи нарощування промислової продукції підвищувалися до 16%. Держплан СРСР, розробляючи п'ятирічний план у 2 варіантах - відправному і оптимальному, ще посилив темпи індустріалізації до 18-20%.

У 1929 році більшовицьке керівництво на чолі із Сталіним відкинуло НЕП. У листопаді 1928р. у газеті «Правда» з'явилася стаття Сталіна «Рік великого перелому», в якій оголошувався курс на різке форсування індустріалізації. Було здійснено перехід до політики штурму з примусовою продрозкладкою, забороною торгівлі, картковою системою, інфляційним випуском грошей. Експропріацією всіх заможних селянських господарств і об'єднання всіх селян у колгоспи з метою зручнішого стягування продрозкладки.

Як ви вважаєте, чому було згорнено НЕП? Після висловлювань учнів, систематизації їх відповідей у зошит записуються ці причини у вигляді тез.

Причини згортання НЕПу.

• 
  Реформи в економіці не були доповнені реформами в політичній сфері.
  
• 
  Не було соціальної сили, яка б виступила на захист НЕПу.
  
• 
  НЕП заважав планам Сталіна на встановлення особистої необмеженої влади, адже незалежними владниками на селі важко керувати
  

- Низький освітній і культурний рівень населення, членів і керівників правлячої ВКП (б)

2. Джерела, труднощі, особливості індустріалізації та її мета.

Питання опрацьовується методом групової роботи. Клас поділяється на три групи, кожне з яких на базі тексту підручника, історичних джерел, додаткової інформації складає схему, логічний ланцюг або план своєї відповіді. Представники групи, або вся група в цілому (за бажанням учнів звітують перед класом).

Група 1.

Мета та особливості індустріалізації.

Мета: (логічний ланцюг)

Економічна Зміцнення Створення

самостійність в обороноздатності матеріально -

умовах країни технічної бази для

капіталістичного модернізації С/Г і

оточення промисловості

Зростання Підвищення

продуктивності матеріального

праці добробуту і

культурного рівня

людей




Особливості: (тези)

• 
  Пріоритет важкої промисловості.
  
• 
  Ударні темпи.
  
• 
  Спирання на внутрішні джерела.
  
• 
  Здійснення за планом.
  

Група 2.

Схема «Джерела індустріалізації»

Джерела

Податок з населення Внутрішні позики: Розширення продаж Режими економії

«Ножиці цін» добровільні й горілки експлуатація

примусові народу, в’язнів

Гулагу

Для села З 1927 по 1929рр. В 1927р. завдяки За 2,5 роки за

«надподаток» три державні цьому бюджет рахунок

зростання цін на позики на суму одержав понад 500млн. скорочення

промислові товари понад 325млн.крб. крб. В 1930 – 2,6млрд. адміністративно-

В 1927 0 6,8млрд управлиненських

витрат,

заощаджено 65млн.

крб.

Перекачування коштів з легкої Випуск паперових грошей, не Збільшення вивозу за кордон

та харчової промисловості забезпечених золотом ліса, хутра, хліба

в важку індустрію
Група 3.

Труднощі індустріалізації. Причинно-наслідковий план.

1. 
   Гігантська територія - проблема інфраструктури (дороги, мости, ...).
   
2. 
   Нестача коштів - тільки внутрішні джерела фінансування.
   
3. 
   Нестача кваліфікованих спеціалістів - низьке виробництво.
   
4. 
   Значну частину необхідних машин для модернізації та устаткування вітчизняна промисловість не виробляла - на більшості підприємство застаріле обладнання.
   
5. 
   Перший в історії прецедент планового розвитку промисловості - багато помилок в плануванні, відірваність від реальності.
   
6. 
   Новий господарський механізм.
   
7. 
   Постановка для міні-дискусії (техніка +/-) після набуття інформації.
   

• 
  Командно-адміністративна система - об'єктивна необхідність того часу.
  
• 
  Згортання НЕПу, курс на форсовану індустріалізацію вимагали створення нового господарського механізму.
  
• 
  Дайте визначення поняттю «господарський механізм», (система зв'язків і відносин, а також властивих їм економічних форм функціонування і розвитку господарства).
  
• 
  Який господарський механізм діяв в період НЕПу? (Трестовий госпрозрахунок, що надавав право реалізувати значну частину продукції та купувати сировину, матеріали тощо на ринку за наявними цінами для одержання прибутку).
  

- Чому цей механізм треба було змінити? (Після варіантів відповідей учнів учитель дає пояснення).

Протягом перших п'ятирічок утверджувався господарський механізм, цілком відірваний від ринкової економіки. 5 грудня 1929 р. ЦК ВКП(б) прийняв постанову, згідно з якою підприємства, а не трести, стали головними ланками управління. На відміну від трестів, підприємства були позбавлені економічної самостійності. Чітко простежувалася тенденція монополізації центром управління промисловістю республік. Республіканські наркомати керували хіба що так званою місцевою промисловістю. Новий господарський механізм спирався на директивні методи управління, вів до створення командно-адміністративної системи (КАС) - це розвиток промисловості не за економічними законами, не на механізмі саморегуляції, а завдяки наказному плануванню. Сталін стверджував, що «наші плани не є плани-прогнози, не плани-загадки, а плани-директиви, обов'язкові для прямого виконання». Для КАС був характерний високий рівень централізації управління.

Самостійне опрацювання тексту підручника & п.

Підготовка до міні-дискусії

Позитивні вади	Негативні вади
централізація в умовах величезної країни дає змогу концентрувати величезні матеріальні, фінансові та людські ресурси для вирішення модернізації промисловості в максимально стислі строки; жорстка дисципліна, страх перед репресіями спонукали високий рівень працездатності населення.	екстенсивний шлях розвитку економіки; непродуктивні витрати ресурсів; зростання кількісних, а не якісних показників; відкидання ініціативи знизу; бюрократизація органів управління; ліквідація конкуренції; консервація низького життєвого рівня населення; відчуженість робітника від засобів виробництва.

Запис у зошитах позитивних та негативних вад КАС.

Міні-дебати прихильників та противників КАС проводяться за схемою:

• 
  створення двох груп (3-4 учня в групі);
  
• 
  аргументи кожного (0,5 хвилини);
  
• 
  загальні висновки класу, коректовані вчителем.
  

КАС дає тимчасові позитивні результати ціною знищення ініціативи трудящих, екстенсивного розвитку і т.д., які рано чи пізно приведуть країну до економічного занепаду.

3. «Шахтинська справа». Відновлення репресивної політики

Звіт учнів, які створювали груповий творчий проект «Шахтинська справа» у вигляді вистави - суду.

Ведучий: Ще в середині 20-х р. відбулися показові процеси над інтелігенцією. На відміну від тих судилищ переважно політичного змісту, покликаних зруйнувати опозиційні партії, нові процеси мали іншу специфіку: вони були спрямовані на виправдання виробничих зривів, провалів і невдач. На виправдання прикрих помилок влада пішла найлегшим шляхом - вишукували винуватців, на роль яких були приречена більшість старих спеціалістів . Так виникла «Шахтинська справа».

1928 рік. Колонний зал Будинку спілок Москви. Слово має прокурор Верховного Суду СРСР.

Прокурор: 12 березня 1928 року був розкритий антирадянський шкідницький підпільний центр серед спеціалістів вугільної промисловості Донбасу. Його діяльність полягала в злісному саботажі та приховування дезорганізаторської діяльності, у підриві кам'яновугільного господарства методами зайвих витрат капіталу, зниження якості продукції, завищення ціни продукції, завищення собівартості, а також у прямому руйнування шахт, рудників, заводів.

Ведучий: слово має суддя.

Суддя: Перед нами на лаві підсудних 55 злочинців. Знайти їх було нелегко . Слідчі тільки в Шахтинському районі Донбасу допитали та провели через очні ставки майже 1000 людей. Майже всі підсудні - це так звані «старі спеціалісти» з дореволюційним стажем роботи, які заплямували себе співробітництвом з білогвардійцями. Ці інженери працювали на шахтах під час порядкування на Донбасі Денікіна. Радянська влада простила їм це, а вони продовжували зв'язок з білими, вони займалися шкідництвом та диверсіями на їх користь!

Ведучий: Слово надається товаришу Л.Кагановичу.

Л. Каганович: Товариші! «Шахтинці» - це не просто шкідники на наших підприємствах, це й шпигуни. Нами виявлені їх зв'язки з іноземними розвідками і промисловими колами, які мають на меті підірвати обороноздатність країни Рад і підготовити інтервенцію проти СРСР. Наш «батько народів», товариш Сталін, виступаючи на VIII з'їзді ВЛКСМ вказував, що «стара технічна інтелігенція не розуміє нових завдань будівництва, значна частина їх постаріла, вийшла у тираж». Тож не треба церемонитися, товариші судді, з цими шкідниками, шпигунами і злочинцями!

Ведучий: Слово для приговору має суддя.

Суддя: Радянський суд виносить свій вирок. 11-ро з вас засуджуються до вищої міри «соціального захисту» - розстрілу; троє - до 10-річного ув'язнення, двоє отримують строк від 4 до 8 років; десятеро від 1 до 3; решта засуджується умовно.

Ведучий: «Шахтинська справа» 1928 р. виникла не випадково. Її передумовою було прагнення пояснити і виправдати причини численних господарських неузгоджень у промисловості, спочатку у вугільній, а потім в інших галузях, звалити вину за невдачі на спеціалістів старого режиму.

Учитель: Які були реальні причини цих неузгоджень і провалів? (Широкомасштабна реконструкція призвела до тимчасового спаду промислового виробництва, що збіглося з кризою хлібозаготівель. Існування технічної відсталості, невистачання кваліфікованих спеціалістів).

IV. Підведення підсумків.

Заключне слово вчителя:

У 1929 році сталінське керівництво відкинуло НЕП і почало форсовану індустріалізацію. Новий господарський механізм, запроваджений у цей період, вів до створення КАС. Вину за невдачі на підприємствах звалювали на стару інтелігенцію. Після «Шахтинської справи» 1929 року почалися масові пошуки «шкідників».

1. 
   Оцінювання роботи учнів на уроці.
   
2. 
   Домашнє завдання. Опрацювати конспект. Підготувати завдання з самоосвітньої діяльності
   

до теми.