|
|
Скачати 0.67 Mb.
|
|
2) побудова і реконструкція потужних промислових об'єктів;
4) виникнення нових галузей: маргаринової, молочної, маслопереробної, хлібопекарської в харчовій промисловості, електрометалургійної і кольорової металургії; 5) модернізація легкої та харчової промисловості значно відставали від важкої індустрії внаслідок менших масштабів капітального будівництва і недостатньої сировинної бази; 6) витіснення приватного сектора в економіці України йшло вищими темпами, ніж в СРСР в цілому. Робота з документом. Учням пропонується заслухати спогади учасника будівництва ХТЗ жителя м. Корець Л.Бражнікова ( уродженця Харкова) та дати відповідь на запитання: якою ж ціною далися нашому народу успіхи індустріалізації? «По закінченні семирічки, я пішов працювати на інвалідний завод. В той час був такий в Харкові. Після громадянської війни було багато інвалідів, от ми і виготовляли для них протези. Молодий був. Енергія била через край. Записався в аероклуб і готувався до вступу в авіаційний інститут. Коли в Харкові розпочали будівництво тракторного заводу, вільного часу в мене не стало. Було відпрацюєш зміну, а додому йти не маєш права. Нас, заводську молодь, шикували в дворі в колону і всі разом рушали на будівництво ХТЗ. Пішки доводилось іти кілометрів з десять. Там працювали до півночі. Робота важка, фізична. З інструменту тільки лопата й тачка. На все велетенське будівництво можна було нарахувати ледве кілька парових кранів. Майже все робилося вручну. Припиняли роботу далеко за північ. Знову шикувались в колону і пішком направлялись назад. Додому повертався вже глибокої ночі. Рук і ніг не відчував. Сил вистачало ледве на те щоб вмитись та доплентатись до ліжка. Вихідних ми не знали, бо по суботах проводилися суботники, а в неділю – недільники. Так працювало мало не все місто. З навколишніх сіл теж прибували бригади сільських хлопців разом з підводами. Вони працювали цілими тижнями. Ніякої плати за свою працю ми не отримували». ХТЗ було збудовано за 15 місяців. Перший трактор «форд» зійшов з конвеєра 1 жовтня 1931 р. Уже в 1932 р. завод випустив майже 17 тисяч тракторів. 4. Наслідки індустріалізації. Розповідь вчителя. 1940 р. Україна давала 50,5 % загальносоюзного видобутку вугілля, 67,6 % — залізної руди, 64,7 % — виробництва чавуну, 48,8 % — сталі, 49,7 % — прокату, 74,5 % — коксу, 25,4 % — магістральних паровозів, 33 % — тракторів, 73 % — цукру. 1940 року промисловий потенціал України в сім разів перевищував рівень 1913 року. Україна, котра за виробничими потужностями приблизно дорівнювала Франції, перетворилася на одну з найбільш передових промислових країн Європи. За обсягом виробництва важкої промисловості Україна випередила ряд розвинених європейських країн, посівши друге місце в Європі з випуску машин (після Великобританії) і виплавляння чавуну (після Німеччини). Оцінка експерта: Наслідком індустріалізації стало створення нової потужної економічної бази соціалізму, що стало можливим завдяки впровадженню директивних, командно-адміністративних методів господарювання та напруженої праці мільйонів наших співвітчизників. Швидко зростали міста та кількість робітників, переважно за рахунок поповнення їх українським елементом, вихідцями з села. Створено потужний військово-промисловий комплекс. Напередодні Великої Вітчизняної війни в Україні працювали таки військові виробництва як Харківський танковий завод, Запорізький авіамоторний завод, Луганський патронний завод, суднобудівні заводи в Херсоні та Миколаєві… Разом з тим індустріалізація принесла великі випробування для нашого народу, якому довелось пережити насильницьку колективізацію, голод 1932-1933 рр., сталінський терор та репресії, які зачепили мільйони українців. Робота з документом (учням пропонується на основі тексту нижченаведеного документа дати відповідь на запитання: Як оцінювало успіхи індустріалізації в Україні тогочасне керівництво республіки?). Із доповіді голови Раднаркому УСРР В. Чубаря ми V сесії ВУЦВК XII скликання про підсумки виконання першої п'ятирічки. 8 лютого 1933 р. «Україна, як і СРСР у цілому, має великі перемоги в боротьбі за успішне виконання завдань першої п'ятирічки за чотири роки. Ми маємо ряд індустріальних велетнів, що їх побудовано за ці чотири роки, і першим найліпшим та найбільшим велетнем є Дніпрельстан. Ми мусимо зазначити, що Дніпрельстан в основному закінчено за коротший термін, ніж передбачалося за планом. Дніпрельстан є підприємством не лише загальносоюзного значення. Це є підприємство, про яке обізнаний увесь світ. І тепер оцінка Дніпрельстану й від наших ворогів і від наших друзів єдина: це підприємство найбільше в світі, побудоване на основі найновіших технічних досягнень. І за задумом і за виконанням це с перемога не лише технічних сил, не лише господарська перемога. Це велетенська політична перемога — перемога диктатури пролетаріату, яка єдина забезпечила сміливі кроки у здійсненні заповітів Леніна щодо електрифікації країни. У галузі електрифікації України ми за ці чотири роки маємо величезні досягнення. Так встановлена потужність усіх електростанцій ( районних і комунальних) на кінець 1932 року зросла майже у три з половиною рази проти рівня 1927/28 р. і в сім разів проти рівня 1913 року. Зокрема, потужність районних електростанцій, яких на Україні перед революцією зовсім не було, зросла проти того, що у нас було на початок першої п'ятирічки, у сорок разів і перевищила заплановане на п'ятирічку. ...Всі ці нові районні електростанції, такі, як Дніпрельстан, Зуївська, Штерівська, Донсода, ім. Дзержинського й інші мають тепер такі агрегати, яких раніше, до початку першої п'ятирічки, в Союзі не будували. А таких гідрогенераторів, які в нас встановлено тепер на Дніпрельстані, раніш не було не тільки в Союзі, айв багатьох передових капіталістичних країнах. ... Наша кам'яновугільна промисловість за ці роки зросла так, що 1932 року рівень видобування вугілля підвищився проти рівня 1927/1928 року на 59%, а в порівнянні з передвоєнним часом — з 1912 роком —на 84%. Спорудженням нових велетенських шахт і реконструкцією та розширенням старих шахт ми значно посилили нашу кам'яновугільну базу. Досить сказати, що тільки за останні два роки п'ятирічки в українській частині Донбасу здано до експлуатації 47 великих потужних шахт. ... Ми дали у наш вугільний Донбас велику кількість нових механізмів. Так. число важких зарубних машин зросло у нас втроє Проти того, що було на початку п'ятирічки, і більш як у сорок разів Проти того, що було в передреволюційному Донбасі в 19Ґ2 році. Крім великих зарубних машин, тепер у Донбасі є багато й інших дрібних механізмів. Механізація соціалістичного Донбасу триває. Тепер ми там маємо ... завдання не лише поширювати далі механізацію, а й як найповніше освоювати всі ці механізми. У галузі металургії —нашій другій вирішальній дільниці соціалістичної індустрії — ми теж маємо великі досягнення за цю п'ятирічку. У нас пущено за ці роки дванадцять доменних печей, з яких сім печей відновлено під час реконструкції з певним розширенням, а п'ять доменних печей збудовано нових, з них чотири печі великої потужності, яких ніколи не було ні на Україні, ні в цілому Союзі.... Наша машинобудівельна промисловість зростає нечуваними кроками. Ми збудували Краматорський машинобудівельний завод, що цього року вступає окремими цехами до експлуатації. Ми збудували Луганський паротягобудівельний завод.... Особливо слід відзначити спорудження Харківського турбогенераторного заводу, який мусить виробляти агрегатів загальним обсягом на 1,5 м л н . квт. на рік ... Так само треба відзначити побудову Харківського тракторного зводу. Його передбачали збудувати на кінець п'ятирічки, а ми його збудували вже третього року п'ятирічки, цей завод дав нам уже понад 16 тисяч тракторів, які тепер допомагають нам обробляти наші соціалістичні лани. Цей завод-велетень збудовано за 11 місяців у чистому полі. Це промовляє про той більшовицький ентузіазм, яким захоплені були робітники й інженерно-технічні працівники, що будували цей завод. Це переконує нас в тому, що боротьба за соціалізм, за поширення власної соціалістичної індустрії, за побудову велетнів соціалістичного машинобудування захоплює нечуваним піднесенням багато тисяч і мільйони ентузіастів». V. Узагальнення та систематизація знань Бесіда
VI. Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника. Робота в групах Опрацюйте текст підручника і на основі здобутих знань складіть таблиці. 1-ша група. Підсумки першої п'ятирічки.
Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України Управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації ВПУ-24 м. Корець Рівненської області Суцільна колективізація сільського господарства (Історія України, І курс) Іванчук Василь Іванович, викладач історії ВПУ-24 м. Корець Рівненської області Корець – 2012 Тема : Суцільна колективізація сільського господарства. Мета: розкрити причини, хід та наслідки колективізації в Україні; показати, що колективізація селянських господарств була одним з найскладніших етапів створення командної економіки; продовжити формувати в учнів навички критичного мислення; виховувати в учнів повагу до історичної боротьби та здобутків свого народу Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта, атлас, діапроектор. Основні терміни та поняття: колективізація, розкуркулення, МТС. Основні дати: 1927 р. – ХV з’їзд ВКП (б) – курс на колективізацію; 1929 – 1937 рр. – колективізація в УРСР; 1930 р. – вихід статті Й.Сталіна «Запаморочення від успіхів» в газеті «Правда». ___________________________Хід уроку_________________________________ І. Організація навчальної діяльності. Учитель оголошує учням тему й основні завдання уроку. ІІ. Перевірка домашнього завдання. Фронтальне опитування І) Що таке індустріалізація? 2) Розкрийте зміст понять і термінів: сталінська індустріалізація, надіндустріалізація. 3) Схарактеризуйте шлях здійснення сталінської індустріалізації. 4) Які наслідки мала індустріалізація для України? ІІІ. Вивчення нового матеріалу. План
1. Етапи аграрних перетворень більшовиків
Розповідь вчителя Радянське керівництво, узявши курс на модернізацію промислового потенціалу країни, одразу зіткнулося з трьома проблемами: коштів, сировини та робочих рук для розвитку індустрії. У ході індустріалізації бурхливими темпами підвищувалася кількість міського населення. Кількість жителів міст України від 1926 до 1930 р. подвоїлася. Зростала потреба в постачанні хліба містам, продажу зерна за кордон, щоб інвестувати індустріалізацію. Одержати все це можна було від селянства, що становило переважну більшість населення. Однак селянин-власник був незручною й небажаною фігурою для партійно державного апарату, який від імені народу розпоряджався промисловістю. Держава не могла забезпечити прискорені темпи індустріалізації, маючи справу з мільйонами одноосібників. Маючи певний мінімум засобів виробництва, він мало залежав від державних структур. Доки селянин сам вирішував, що йому сіяти та що відвозити на ринок, від нього залежала держава, якій треба було нагодувати місто й армію. Ось чому, прикриваючись турботою про піднесення добробуту сільського населення, державна партія прагнула створити на селі контрольоване колективне господарство. Але у сталінських планах колективізація була не лише зручним способом забезпечення зростаючого населення міст та армії продовольством, а промисловість — сировиною і робочою силою. Крім цього, вона мала суттєво сприяти зміцненню соціальної бази диктатури пролетаріату: з одного боку, колективізація стимулювала процес пролетаризації селянства (процес розкуркулювання; процес розселянювання), з другого — разом з індустріалізацією вона відкривала шлях до ліквідації багатоукладності в економіці. Робота з термінами та поняттями Колективізація — це створення колективних селянських господарств, яке на практиці призвело до відчуження селян від власності на землю та від результатів своєї праці. Суцільна колективізація — політика насильницького перетворення сільського господарства наприкінці 1920-х — у 1930-х рр. на основі «розкуркулювання» й суцільного насадження колективних форм господарства (колгосп) з усуспільненням значної частини селянської власності. Колгосп — колективне господарство; форма колективного господарства, що набула поширення в СРСР після проведення колективізації. Землі, реманент, техніка колгоспу з формальної точки зору були власністю тих, хто його утворив. Але за радянської дійсності фактично селяни втратили будь-які права власності на усуспільнене майно (землі, реманент, робочу худобу), у власності селян залишалася лише присадибна ділянка, птиця, дрібна худоба, корови. Радгосп — державне сільськогосподарське підприємство. Куркуль (куркульство) — поширена назва заможних селян, господарів в Україні. Ярлик, який радянська влада навішувала противникам колгоспного будівництва на селі. Передбачалося знищити як класового ворога. Розкуркулення — кампанія експропріації селянських господарств у 1930-ті рр., складова частина примусової колективізації. Здійснювалася на основі постанови ЦК ВКП(б) від ЗО січня 1930 р. «Про заходи у справі ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації». Формально спрямована проти найзаможніших селян (в Україні їх було 1,5 %) на практиці вилилась у репресії проти значної кількості середняків, які в Україні складали 2/3 селян. Поряд із примусовою колективізацією розкуркулення стало передумовою занепаду сільського господарства й голодомору. «Закон про п'ять колосків» — назва в народі постанови ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1932 р. «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», яка передбачала жорсткі заходи за найменші посягання на суспільну (соціалістичну) власність. За рік дії постанови було засуджено 54 тис. осіб. |
||||||||||||||||||||||||||
|
Сталінська індустріалізація України (1 урок) Мета: Розкрити причини згортання НЕПу і переходу до форсованої індустріалізації; виявити труднощі, джерела, особливості індустріалізації,... |
Щодо державної реєстрації прав на підставі документів, за якими перехід... Йно та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав) на підставі документів, за якими перехід права власності на нерухоме майно розпочався,... |
|
Поява навчальних закладiв нового типу та перехід загальноосвітніх... «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» [4], Наказу Міністерства... |
У 2011/12 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх... У 2011/12 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення предметів за новими різнорівневими... |
|
НАКАЗ Кабінету Міністрів України від 16. 11. 2000 р. N 1717 Про перехід загальноосвітніх навчальних |
В від привласнюючого до відтворюючого В умовах «неолітичної революції» у способі господарювання людини відбувся перехід |
|
Пам’ятка з правил дорожнього руху Перед тим, як починати перехід через дорогу, вулицю треба зупинитись і приготуватися до переходу |
*Що таке напівпровідниковий діод?$Електронно-дірковий перехід$Напівпровідниковий... Що таке напівпровідниковий діод?$Електронно-дірковий перехід$Напівпровідниковий прилад'що має два виводи$напівпровідниковий прилад... |
|
ЗАТВЕРДЖУЮ Реформування економіки України, перехід її до динамічного, прогресивного розвитку пов'язаний зі становленням високоефективного соціально... |
П рофільне навчання: глосарій Одним із напрямів реформування освіти в Україні є перехід до профільного навчання, створення можливості кожному учневі реалізувати... |