|
Скачати 0.63 Mb.
|
Профільне навчання: глосарій Одним із напрямів реформування освіти в Україні є перехід до профільного навчання, створення можливості кожному учневі реалізувати себе у майбутньому. Профільне навчання в загальноосвітніх навчальних закладах створює реальні умови для професійного самовизначення кожного учня, побудови індивідуальної освітньої траєкторії, сприяє рівному доступу до якісної освіти різним категоріям учнів відповідно до їх індивідуальних схильностей та потреб, забезпечить необхідний рівень допрофесійної, професійної та довузівської підготовки учнів. У ході допрофільної підготовки та профільного навчання формуються стійкі орієнтації на трудову діяльність, практичну готовність до праці, виховання загальної трудової культури, розвиток творчих здібностей учнів відповідно до вибраного профілю, створюються передумови для продовження навчання у вищих навчальних закладах. Профільна підготовка відрізняється від загальноосвітньої більш конкретними професійно орієнтованими характеристиками мотивів, мети, засобів і результатів навчальної, творчої діяльності, які висувають певні вимоги до учні. У старшій школі учень мусить перейти від більш загального, загальноосвітнього до більш конкретного профілю діяльності, що передбачає певну спеціалізацію, концентрацію навчальної діяльності навколо визначеної групи професій. У прийнятому документі «Концепція профільного навчання в старшій школі» зазначено: «...Старша школа має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учнів у створенні власної освітньої траєкторії... Загальною тенденцією розвитку старшої профільної школи є її орієнтація на широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної та профільної освіти...». Цілісна освітня модель профільної школи була теоретично обґрунтована й експериментально підтверджена протягом останніх семи років. Вона дозволяє забезпечити початкову профілізацію (початкові класи), допрофільну підгоовку (5-9 класи) та профільне (10-11 класи) навчання й активно розвивати творчий потенціал кожної особистості. До вашої уваги подається глосарій термінів щодо профілізації старшої школи, який допоможе всім учасникам навчально-виховного процесу найти те чи інше поняття або визначення. А Академічний рівень – обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах – визначається для навчальних предметів, які не є профільними, але базовими або близькими до профільних. Альтернатива – необхідність вибору між двома або кількома можливостями, що виключають одна одну. Альтернативне навчання – процес спрямований на ширше задоволення потреб учнів шляхом індивідуального добору нетрадиційних навчальних закладів, змісту, форм і методів навчання на противагу офіційній загальноосвітній школі Альтернативність – процес, спрямований на ширше задоволення потреб учнів шляхом індивідуального вибору змісту, форм і методів навчання, а також типу навчального закладу. Апробація – офіційне схвалення, затвердження чого-небудь після випробування, перевірки. Б Багатопрофільність – обрання загальноосвітнім навчальним закладом декількох профілів навчання. Базова освіта – суспільно-необхідний рівень загальноосвітньої підготовки, який передбачає всебічний розвиток і ціннісно-етичну орієнтацію особистості, формування загальнокультурної основи її освіти, громадського та професіонального становлення. Базова школа – школа, яка працює над вирішенням певних педагогічних проблем і може використовуватися для проведення різноманітних заходів у системі методичної роботи. Базовий загальноосвітній предмет – реалізує цілі й завдання середньої загальної освіти та є обов'язковим для учнів усіх профілів. В Варіативна складова – компонент навчального плану, що спрямований на забезпечення індивідуально орієнтованого змісту навчання та реалізується в різних формах. Варіативність – наявність можливостей видозміни, створення різновидів, що обумовлює особистісний вибір учнями певного напряму або змісту навчання. Вибір майбутньої професії – це процес, який розвивається, у якому все відбувається не миттєво, а протягом тривалого періоду. Г Галузева компетентність – формуються предметами окремої освітньої галузі. Глобалізація (франц. global – узятий у цілому) освіти – одна з фундаментальних тенденцій розвитку освіти. Відображає формування єдиного соціального, інформаційного й освітнього простору в масштабах усієї планети, зокрема через діяльність засобів масової інформації, канали Інтернету. Гнучкість профілю – означає, що первинний вибір профілю не може бути остаточним, таким, що жорстко визначає навчання впродовж усієї старшої школи. Д Дидактична інтеграція – це процес і результат взаємодії окремих дисциплін чи їхніх циклів, які приводять до вдосконалення навчального процесу. Дидактична технологія – це підсистема педагогічної технології, яка досліджує інтегративні процеси в межах теорії та навчання; сукупність форм, методів, технічних засобів і відношень, за допомогою яких розробляється навчальний зміст з метою досягнення педагогічних цілей. Дидактичний простір – умовне поняття, суть якого характеризується спорідненістю дидактичних завдань у межах певної навчальної дисципліни. Динамічні профільні групи – передбачають профільну спеціалізацію груп учнів у класах певного напряму профілізації; гнучкі профільні групи із правом переходу з однієї до іншої. Диференціація – розчленування чого-небудь на окремі різнорідні елементи:
Диференційована групова робота передбачає організацію навчальної діяльності в різних групах з урахуванням реальних навчальних можливостей учнів, індивідуальних особливостей пізнавальної діяльності. Диференційоване навчання – форма організації навчального процесу, коли вчитель працює з групою, об'єднаною за наявністю в кожного члена групи значущих спільних якостей для навчального процесу (гомогенна група); частина загальної дидактичної системи, що забезпечує спеціалізацію навчального процесу для різних груп. Диференційований підхід – розподіл учнів на групи за окремими особистісними можливостями. Диференційований підхід до навчання – створення різноманітних умов для навчання; комплекс методичних, психолого-педагогічних й організаційно-управлінських заходів, які забезпечують навчання в гомогенних групах. Допрофесійна компетентність – рівень освіченості, достатній для отримання професійної освіти (цілі вивчення окремих предметів, які формують допрофесійну компетентність на практиці, будуть задаватися вимогами ВНЗ, змістом вступних перегонів). Допрофесійна підготовка – забезпечення загальноосвітньої підготовки учнів і спеціалізованої поглибленої підготовки до майбутньої професійної діяльності. Е Елективність – принцип вибору предметів для вивчення самими учнями. Полягає в тому, що з певного року навчання лише частина предметів є обов'язковими, а решта – може обиратися учнями з числа рекомендованих для даного року навчання або для того чи іншого профілю. Елективні курси – на відміну від спецкурсів і факультативів є обов'язковими для засвоєння старшокласниками та мають задовольняти індивідуальні загальноосвітні інтереси, потреби й уподобання кожного учня. Елективні навчальні предмети – обов'язкові навчальні предмети за вибором учнів з інваріантного компоненту навчального плану. Ерудованість – це прояв діапазону розуму, який спирається на великий обсяг знань з того чи іншого питання, добре розвинені пізнавальні здібності особистості та життєвий досвід. Етап професійного навчання передбачає – оволодіння професійними знаннями, уміннями, навичками; адаптацію до професійного навчально-виховного закладу та нового соціального статусу; форсування професійної мобільності, готовності до продовження освіти й самовдосконалення; розвиток професійних інтересів і професійно важливих якостей; уточнення подальшої професійної перспективи. Результат – конкурентоспроможний на ринку праці кваліфікований робітник, спеціаліст, готовий до активної професійної діяльності та переорієнтації на певну професію. Ж Життєва компетентність – забезпечує особистості здатність орієнтуватись у сучасному суспільстві, швидко реагувати на запити часу, ефективно й успішно самореалізуватися у світі. Під час навчання у загальноосвітній школі в учня має бути сформований певний рівень готовності до дорослого життя, певна сукупність характеристик, так би мовити. Оскільки життя нинішнього суспільства є складним і багатогранним, особа, щоб стати успішною людиною, має набути компетентності в різних сферах: політичній, економічній, духовній, соціальній тощо. З Загальна середня освіта забезпечує умови для морального, інтелектуального, фізичного, художньо-естетичного розвитку учнів. Загальнокультурна підготовка – обов'язковий мінімальний зміст навчального предмета, який не передбачає його подальше вивчення. Загальноосвітня підготовка – обсяг змісту, достатній для подальшого вивчення предмета у вищих навчальних закладах. Засоби навчання – джерела інформації, за допомогою яких педагог учить, а учні навчаються. До засобів навчання відносять: слово вчителя, підручники, навчальні посібники, довідники й інші дидактичні матеріали, ТЗН. Засоби навчання можна об'єднати в такі групи:
Здібності – властивості особистості, що дають їй можливість навчатися, здобувати знання, уміння, навички для певного складу діяльності. Зміст освіти – це вимога суспільного виробництва, яка зумовлена суспільним ставленням і станом науки, рівнем розвитку шкільної діяльності та педагогічної думки; педагогічна модель соціального замовлення, зверненого до освіти І Інваріантна складова – компонент навчального плану, що передбачає реалізацію єдиних для всіх учнів і навчальних закладів вимог до загальноосвітньої підготовки громадян. Індивідуалізація – організація навчально-виховного процесу, коли при виборі способів, прийомів, темпу навчання враховуються особистісні відмінності учнів, рівень розвитку їхніх здібностей до навчання. Індивідуалізація навчання – організація навчального процесу, при якому вибір способів, прийомів, темпів навчання обумовлюється індивідуальними особливостями учнів. Індивідуалізація процесу навчання (авт. А. Границька, В. Шадріков) – організація навчально-виховного процесу, при якій вибір педагогічних засобів і темпу навчання враховує індивідуальні особливості учнів, рівень розвитку їх здібностей та сформованого досвіду. Його основне призначення полягає в тому, щоб забезпечити максимальну продуктивну роботу всіх учнів в існуючій системі організації навчання. Індивідуальне навчання – форма, модель організації навчального процесу, при якому: 1) вчитель взаємодіє лише з одним учнем; 2) один учень взаємодіє лише із засобами навчання (книги, комп'ютер тощо). Головним достоїнством індивідуального навчання є те, що воно дозволяє повністю адаптувати зміст, методи та темпи навчальної діяльності дитини до його особливостей, слідкувати за кожною дією та операцією при рішенні конкретних завдань, за його рухом від незнання до знання, вносити вчасно необхідні корективи в діяльність як учня, так і вчителя. У сучасній вітчизняній педагогічній практиці та теорії найбільш суттєвими прикладами технологій індивідуалізації навчання є:
Індивідуальна освітня програма – передбачає гнучку систему навчання, яка дає змогу старшокласникові обрати індивідуальний напрям, зміст, темп, уміння для задоволення освітніх запитів. Індивідуальна форма – це відносно самостійне виконання навчальних завдань. Індивідуальне навчання – форма, модель організації навчального процесу, за якої педагог взаємодіє лише з одним учнем; один учень взаємодіє лише із засобами навчання (книги, комп'ютер тощо). Індивідуальне самонавчання – під час індивідуального самонавчання учні виконують ту або іншу самостійну роботу та складають письмове повідомлення про її результати. Індивідуальний підхід – принцип педагогіки, згідно з яким у процесі навчальної роботи з групою, педагог взаємодіє з окремими учнями за індивідуальною моделлю, враховуючи їх особистісні якості; орієнтація на індивідуальні особливості учня у спілкуванні з ним; створення психолого-педагогічних умов для розвитку як усіх учнів, так і кожного зокрема. Індивідуальний підхід – педагогічний принцип, що передбачає таку організацію педагогічного впливу в навчально-виховному процесі школи, яка враховує індивідуальні особливості дитини й умови її життя з метою забезпечення продуктивності праці всіх учнів. Індивідуальний план – план властивий певній особі, який відповідає її нахилам, професійній компетенції та підготовці. Індивідуальні консультації – одна з найважливіших форм взаємодії адміністрації та вчителя. Індивідуальність – вищий рівень сформованої особистості, що визначається індивідуальною лінією поведінки. Інноваційний потенціал школярів – передбачає наявність досвіду творчих справ, колективної діяльності, здатності до самостійної навчальної діяльності та саморозвитку, різноманітність інтересів. Інтеграція – процес виявлення однотипних сутностей (закономірностей) в елементах змісту навчання та встановлення їхньої системної цілісності. Інтеграція знань – це об'єднання знань усередині галузі;
Інформаційна компетентність – зумовлена зростанням ролі інформації в сучасному суспільстві та передбачає оволодіння інформаційними технологіями, уміннями здобувати, критично осмислювати й використовувати різноманітну інформацію. К Класи професій: • гностичні професії (Г) (з давньогрец. – «знання») – приклади за типом: «людина – природа» – дегустатор чаю; «людина – техніка» – контролер готової продукції в машинобудуванні; «людина – людина» – психолог, соціолог; «людина – знак» – коректор, бухгалтер, картограф; «людина – художній образ» – культурознавець.
інші навчальні досягнення в якій-небудь галузі; добра обізнаність, тямущість. Компетенція – коло повноважень якої-небудь особи, організації або установи. Комунікація – передбачає опанування важливого в роботі й суспільному житті усного та писемного спілкування, оволодіння кількома мовами. Концепція – система поглядів на те чи інше явище. Культурно-виховна технологія диференційованого навчання за інтересами дітей (авт. І. Закатова). Навчальний план школи надає учням доволі широкий комплект навчальних дисциплін, які мають загальнокультурне значення та забезпечують усесторонній і гармонічний розвиток. У той же час комплект дає дитині можливість вибору, пошуку та проявлення своєї індивідуальності. Кожний предмет дозволяє виявити задатки та здібності учня (у вигляді інтересів, уподобань), тобто здійснення однієї з соціально-педагогічних проб особистості. Тому природно надати дитині необхідні умови для оптимального розвитку виявлених задатків і нахилів. Реалізується це за допомогою різносторонніх видів диференціації за інтересами (поглиблення, нахили, профілі, факультативи, клубна діяльність). Диференціація за інтересами, за своїм впливом на результати навчання та виховання не менш значима, ніж диференціація за рівнями розвитку. Основна гіпотеза: тільки в атмосфері високої гуманітарної культури і тільки на основі широкої гуманізації шкільного навчання, освоєння багатств світової художньої культури можливо виховати особистість, яка прагне до самоактуалізації, відчуває соціальну відповідальність, уміє використовувати й цінувати духовні та матеріальні багатства суспільства та сприяти відновленню і збагаченню його духовності. Особистісна орієнтація педагогічного процесу, пошук і розвиток задатків, здібностей, закладених природою в кожному індивідуумі, побудова особистісно орієнтованої школи. Використання диференціації навчання дітей за інтересами як головної мотиваційної бази навчання. Збереження базового ядра навчання, що забезпечує можливість переходу дитини з одного відділення в інший. Гуманізація змісту навчання, насичення його «киснем» гуманітарної культури. Забезпечення достовірної психологічної діагностики здібностей школярів. Модель диференційованого навчання включає в себе декілька культурологічних напрямків, які складаються з восьми відділень:
Культурологічні направлення організують з 1 класу. Відділення не є профілем навчання. Вони:
Курс за вибором – додаткова (понад інваріантну складову) частина навчальної дисципліни, пов'язана з базовою, доповнює, поглиблює та розширює її. |
Пропонований посібник, назва якого "Глосарій", утворена від лат слова... Україні з 2006 року. Глосарій створений за абеткою, наведені пояснення корисні для вчителів навчальних класів загальноосвітних та... |
Екогеографія України Гавриленко О. П Кожний розділ устаткований контрольними запитаннями, завданнями і списком рекомендованої літератури. У кінці книги подається глосарій.... |
Екогеографія України Гавриленко О. П Кожний розділ устаткований контрольними запитаннями, завданнями і списком рекомендованої літератури. У кінці книги подається глосарій.... |
«Інтерактивні технології навчання при викладанні математики» Робота викладача математики Це спів навчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами... |
Принципи навчання у вищій школі Принципи (лат ргіпсіріит — основа, начало) навчання вищої школи — вихідні положення теорії навчання. Вони є загальним орієнтиром... |
Шляхи формування мотивації до навчання Потреби, мотиви, стимули Проблема формування мотивації навчання завжди була актуальною в психолого-педагогічній літературі. Як відомо, зміст навчання, його... |
СТВОРЕННЯ УМОВ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ Інклюзивне навчання Т. П. Момоток, завідувач кабінету з інклюзивного та інтегрованого навчання ЧОІПОПП ЧОР |
Перелік спеціальностей для прийому на навчання на перший (зі скороченим... |
Тема. Вогонь навчання вогонь просвіти буде в житті нам завжди світити. Мета Мета. Розкрити значення навчання та просвіти в житті людини, донести важливість навчання протягом усього життя; розвивати пізнавальні... |
З практики організації навчання за інтерактивними технологіями. Застосування методу проектів Адже саме інтерактивне навчання будується на активній взаємодії всіх учнів, а вчитель та учень є рівноправними суб’єктами навчання,... |