Перехід до форсованої індустріалізації


Скачати 0.67 Mb.
Назва Перехід до форсованої індустріалізації
Сторінка 3/5
Дата 28.10.2013
Розмір 0.67 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
1   2   3   4   5

Етапи колективізації

Роки

Характеристика

1929-1930 рр.

Час прискореної колективізації, фактично – комунікації; самознищення села, масове вирізання худоби (до 50%), ховання або псування реманенту;зростання тиску на селян та загострення політичної ситуації в країні

1930 р.

Маневр Сталіна та намагання перекласти відповідальність на місцеві партійні осередки за так звані «перегини» ( стаття Сталіна «Запаморочення від успіхів»). Масовий вихід селян з колгоспів. Повне викачування зерна з колгоспів, відсутність засобів матеріального заохочення вели до занепаду сільського господарства

1931-1933 рр.

Прискорення темпів колективізації; створення МТС; запровадження трудоднів;хлібозаготівельна кампанія 1932 р. залишила селян без хліба; втручання верхів в практичні справи колгоспів та вказівки що і де сіяти – ще більше загострили ситуацію на селі;

щоб провчити селянство – організували голодомор

1934-1937 рр.

Завершальний етап колективізації; відмова від прискорених темпів колективізації; дозволено продавати лишки зерна на ринку; зміцнювалась технічна база МТС ( в 1938 р. – обслуговували вже 97% колгоспів); збільшення хлібопоставок до 496 млн. пуд.; заведення підсобних господарств в колгоспах.



  1. Розкуркулення.

Розповідь вчителя.

Важливим елементом колективізації було так зване «розкуркулювання», а фактично розселянювання села. Спочатку, у 1927—1928 рр., до заможного селянства проводилася політика обмеження — збільшували податки, обмежували оренду землі, забороняли використання найманої праці, купівлю машин, реманенту. У квітні 1929 р. Й. Сталін визначив нове стратегічне завдання — перехід від політики обмеження до політики ліквідації куркульства як класу. Наприкінці січня 1930 р. була опублікована постанова ЦК ВКП(б) «Про заходи з ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації». Починаються масові репресії проти заможного селянства та всіх, хто не бажав вступати до колгоспу. В Україні за роки суцільної колективізації було експропрійовано близько 200 тис. селян­ських господарств. Держава конфіскувала майна на 56 млн. крб.

Робота з документами

Із листа слухачів військово-повітряної академії РСЧА Я.Коркіна та О.Пахоленка до Г.Петровського про примусову колективізацію й розкуркулення селян у Ново псковському районі на Старобільщині (7 липня 1931 р.).

Просимо Вас розібрати слідуючі явища, що межують із свавіллям, яке творять місцеві працівники Новопсковського р-ну Старобільського округу хут. Статівки і с. Лизівки.

1. Колективізація. Колективізовано до 85 %. Забезпеченість колгоспів продуктами недостатня. 10 % колгоспників зовсім не мають хліба (Білокуракіно) через поганий розподіл. Кооперація зовсім не забезпечує постачання колгоспів промтоварами. Надто велика нужда у взутті. В Статівці та Лизівці в колгоспах зовсім не ведеться підготовка до збирання урожаю.

Є ряд випадків насильницького залучення в колгосп, на випадок відмови йти у колгосп підводять під графу куркуля і розкуркулюють, забираючи все майно, і вивозять в «Ярки»...

Викривлення лінії партії проводиться свідомо верхівкою колгоспів…

Крім цього, правління колгоспу систематично пиячить...

П'янство, залякування, погане виховання і забезпечення колгоспників є причиною небажання бідноти і середняків, які лишилися, вступати в колгосп, внаслідок чого вони йдуть на поводу куркульства і відбивають його настрій.

Доповідна записка І.Леплевського М.Єжову про операції щодо куркулів (вересень 1937 р.)

У відповідності з Вашим наказом № 00147 про операцію щодо куркулів, кримінальних злочинців та інших кримінальних елементів для України був встановлений ліміт по 1-й категорії — 8 тис. осіб і по ІІ -й категорії — 20 800 чол. За моїм клопотанням від 5 ве­ресня цього року ліміт 1-ї категорії був Вами збільшений на 4 тис. 200 чол.

З початку операції до 27 вересня ц. р. обласними трійками по Україні в цілому вже засуджено 23 158 чол., по 1-й категорії — 5458, по ІІ-й категорії — 13 700 чол.

Таким чином, в межах затвердженого ліміту трійки найближчими днями розглянуть справи на решту 9842 чоловіка (по 1-й категорії — на 2742 чол., по ІІ -й категорії — на 7100).

На 28 вересня на Україні є ще 13 764 заарештованих по куркуль­ській операції, справи на яких не розглянуті трійками, крім того, в об­ілених трійках НКВС УРСР є матеріали, на основі яких можна ще ре­пресувати понад 15 тис. осіб. Тим більше, що в зв'язку з організацією Україні 4-х нових областей (Полтавської, Миколаївської, Житомир­ської, Кам'янець-Подільської) і наближенням тим самим керівництва .і обласних центрів до районів посилюється оперативний натиск на куркульські та інші контрреволюційні елементи. Прошу затвердити додат­ково ліміти для України по 1-й категорії — 4500 чол., по ІІ-й катего­рії — 15 200 чол.

1) Якими методами здійснювалися заходи колективізації?

2) Із якої метою здійснювалося розкуркулення?

3)Розкуркулення було метою чи засобом у здійсненні колективізації?

4. Підсумки та наслідки колективізації.

Робота з підручником

Спираючись на відповідний матеріал підручника та розповідь учителя складіть і заповніть таблицю «Колективізація в Україні» за планом: а) ким було прийняте рішення про проведення колективізації; б) мета; в) терміни; г) основні заходи; д) результат.
ІV. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Фронтальне опитування

  1. Що таке колективізація?

  2. Яка її мета?

  3. Визначте причини суцільної колективізації

  4. Чому сталінське керівництво здійснювало колективізацію в кілька етапів?

  5. Хто такі куркулі та підкуркульники? Чи завжди вони були ворогами радянської влади?

  6. Що означав лозунг «ліквідація куркульства як класу»?

  7. Чому, не зважаючи на жорстокі партійні заходи, стан сільськогосподарського виробництва невпинно падав а селянство зубожіло?

  8. Чи досягла своєї мети колективізація?


V. Підсумки уроку.

Колективізація селянських господарств була найскладнішим етапом у створенні командної економіки. Щоб здійснити суцільну колективізацію, держава знищила найзаможніший прошарок селян. Колгоспний лад становив економічний фундамент командної економіки, позбавляючи селян власності на засоби виробництва. Головним результатом колективізації став індустріальний стрибок, за здійснення якого було сплачено велику ціну: численні жертви насильницького розкуркулення й голодомору, утрата селянами відчуття господаря, тривала деградація й дезорганізація сільського господарства.
VІ. Домашнє завдання

Опрацюйте відповідний матеріал підручника.


Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України

Управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації

ВПУ-24 м. Корець Рівненської області


Голодомор 1932-1933 рр.

(Історія України, І курс)


Іванчук Василь Іванович,

викладач історії ВПУ-24 м. Корець

Рівненської області

Корець – 2012

Тема : Голодомор 1932-1933 рр.
Мета: розкрити сутність одного з найжорстокіших злочинів сталінського

режиму проти українського народу – штучно організованого голоду

1932-1933 рр.;

продовжити формувати в учнів навички критичного мислення;

виховувати в учнів повагу до історичного минулого свого народу,

його боротьби та здобутків.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта, атлас, діапроектор.

Основні терміни та поняття: голодомор, геноцид, канібалізм.

Основні дати: 1932-1933 рр. – голодомор; 23 листопада - День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій.
___________________________Хід уроку_________________________________
І. Організація навчальної діяльності.

Учитель оголошує учням тему й основні завдання уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Фронтальне опитування

  1. Коли почалася суцільна колективізація в Україні? Як ви розуміє­те це поняття?

  2. Поясніть, чим було викликане рішення про проведення суцільної колективізації.

  3. Чи можна було здійснити сталінську індустріалізацію без суціль­ної колективізації? Відповідь обґрунтуйте.

  4. Чому українське партійне керівництво прискорювало темпи колек­тивізації в Україні? До яких наслідків це привело?

  5. Із якою метою відбувалася «ліквідація куркульства як класу»?

6)Коли було завершено колективізацію в УРСР? Які її результати?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

План.

  1. Голодомор 1932-1933 рр.: причини та наслідки.

  2. Закон України «Про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні» від 28.11. 2006 року.

  1. Розповідь учителя

Однією з найбільших трагедій українського народу став Голодомор 1932—

1933 рр., що виник не внаслідок стихійного лиха, а був організований штучно.

Насильницька колективізація призвела до кризи сільськогосподарського виробництва в Україні. Селяни, насильно об'єднані в колгоспи, не були зацікавлені в результатах своєї праці, оскільки за ро­боту майже нічого не одержували. Вироблена продукція діставалася в основному державі, яка ставила нереальні плани та норми хлібозаготівлі. Зрештою в 1930—1931 рр. дезорганізація та деградація сільськогосподарського виробництва позначилася як на поставках державі, так і на матеріальному становищі селян, які опинилися без будь-яких запасів продовольства.

Хлібозаготівельна кампанія 1931—1932 рр. фактично вилучила в селян усе зерно, навіть посівний фонд. У результаті вже у грудні 1931 р. стали надходити перші відомості про голод в окремих районах. У першій половині 1932 р. від голоду загинуло 150 тис. селян. Фізично ослаблене селянство не могло ефективно провести посівну кампанію 1932 р. Ускладнювала ситуацію й безгосподарність в колгоспах. На 20 травня 1932 р. у республіці було засіяно трохи більше половини запланованих площ. Унаслідок неякісного обробітку частина посівів загинула. І все ж таки врожай 1932 р. був лише на 12 % меншим за середній у 1926—1930 рр. і міг забезпечити Україну мінімумом продовольства. Проте радянське керівництво вимагало негайного виконання норм хлібозаготівлі, які були нездійсненими в ситуації, що склалася на селі. На 1 листопада 1932 р. лише 136 млн. пудів. Такі результати не влаштовували радянське керівництво, якому потрібен був хліб для продовження розпочатої масштабної індустріалізації.

Хлібозаготівельна кампанія 1931—1932 рр. фактично залишили селян без хліба. Щоб вижити, селяни ночами ножицями стали зрізувати ще недозрілі колоски на полях. Це явище швидко набуло масового характеру. Проте 7 серпня 1932 р. з'явився відредагований особисто Й.Сталіним Закон «Про охорону соціалістичної власності» (що дістав назву закону «Про п'ять колосків»), яким за розкрадання передбачалися розстріл або покарання до десяти років ув'язнення. На початок 1933 р. за цим законом було засуджено 54 645 осіб, із яких розстріляно 2000.

Крім того, за невиконання хлібозаготівлі було усунуто з посад 80 % секретарів райкомів партії. Але такі заходи не допомогли, і тоді Й. Сталін надсилає в Україну «надзвичайну комісію» на чолі з В.Молотовим. Почалося масове звільнення з партії та віддання під суд. За період роботи «комісії» до січня 1933 р. з українських селян було додатково вичавлено 90 млн. пудів, значною мірою за рахунок створений спеціальних бригад із видобутку зерна.

Актив цих бригад налічував 112 тис. осіб, які отримували відсоток від добутого зерна. Але й ці заходи не сприяли виконанню плану хлібозаготівлі. Тоді для покаранні боржників комісія запровадила «натуральні штрафи» (спеціальні загони стали вилучати все наявне продовольство), які перетворилися на свідомий терор голодом. На початок 1933 р. в Україні фактично не залишилося продовольства. Люди були змушені їсти товчену кору дерев, солому, перемішану з гнилою та мерзлою капустою, картоплею; котів, собак, щурів, слимаків, жаб, кротів тощо. Також траплялися випадки канібалізму. Така їжа викликала тяжкі захворювання. Почалося масове вимирання цілих сіл. Поставлені в безвихідь селяни намагалися врятуватися втечею в міста та райони, не вражені голодом. Передбачаючи такий розвиток подій, сталінське керівництво 27 грудня 1932 р. запровадило паспортну систему з обов’язковою пропискою. Селяни, не отримували паспортів на руки і фактично перетворювалися на кріпаків радянської держави.

До України було направлено «окремо уповноважених» Л.Кагановича та П. Постишева, які посилили репресивні заходи з метою виконати план хлібозаготівлі й організувати нову посівну кампанію. Жертвами антинародної політики сталінського керівництва стали понад 4 млн. мешканців України.

Робота в групах

Опрацюйте документи і дайте відповідь на запитання.

1-ша група

Постанова Ради Народних Комісарів України від 20 листопада 1932 року «Про заходи до підсилення хлібозаготівель»

«1. Цілковите виконання плану хлібозаготівель закінчити 1 січня 1933 р. та утворення насіннєвих фондів — до 15 січня 1933.

5. Після оголошення цієї постанови припинити видачу будь-яких натуральних авансів по всіх колгоспах, що незадовільно виконують плани хлібозаготівель...

До колгоспів, що ...зривають план хлібозаготівель, застосувати натуральні штрафи порядком додаткового завдання з м'ясозаготівель розміром 15-місячної норми здавання даним колгоспом м'яса як усуспільненої худоби, так і худоби колгоспників... Накладання штрафів не звільняє колгосп від виконання встановленого плану заготівель».

Якими засобами планувалося підвищувати хлібозаготівлі?

2-га група

«Закон про п’ять колосків» 1932 р.

Постанова ЦВК і РНК «Про охорону майна державних підприємств колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» 7 серпня 1932 р. (витяг)

«Суспільна власність є основою радянського ладу, вона священна і недоторканна, і люди, які зазіхають на суспільну власність, повинні ­бути розглянуті як вороги народу... Виходячи з цих міркувань і йдучи назустріч вимогам робітників і колгоспників, Центральний Виконком і Рада Народних Комісарів Союзу PCP по­становляють:

1. Прирівняти за своїм значенням майно колгоспів і кооперативів до майна державного...

2. Застосовувати як міру судової репресії за розкрадання колгоспно-кооперативного майна вищу міру соціального захисту — розстріл з конфіскацією всього майна та із заміною за пом'якшувальних обставин позбавленням волі на термін, не нижчий за 10 років з конфіскацією всього майна».
1   2   3   4   5

Схожі:

Сталінська індустріалізація України (1 урок)
Мета: Розкрити причини згортання НЕПу і переходу до форсованої індустріалізації; виявити труднощі, джерела, особливості індустріалізації,...
Щодо державної реєстрації прав на підставі документів, за якими перехід...
Йно та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав) на підставі документів, за якими перехід права власності на нерухоме майно розпочався,...
Поява навчальних закладiв нового типу та перехід загальноосвітніх...
«Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» [4], Наказу Міністерства...
У 2011/12 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх...
У 2011/12 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення предметів за новими різнорівневими...
НАКАЗ
Кабінету Міністрів України від 16. 11. 2000 р. N 1717 Про перехід загальноосвітніх навчальних
В від привласнюючого до відтворюючого
В умовах «неолітичної революції» у способі господарювання людини відбувся перехід
Пам’ятка з правил дорожнього руху
Перед тим, як починати перехід через дорогу, вулицю треба зупинитись і приготуватися до переходу
*Що таке напівпровідниковий діод?$Електронно-дірковий перехід$Напівпровідниковий...
Що таке напівпровідниковий діод?$Електронно-дірковий перехід$Напівпровідниковий прилад'що має два виводи$напівпровідниковий прилад...
ЗАТВЕРДЖУЮ
Реформування економіки України, перехід її до динамічного, прогресивного розвитку пов'язаний зі становленням високоефективного соціально...
П рофільне навчання: глосарій
Одним із напрямів реформування освіти в Укра­їні є перехід до профільного навчання, створення можливості кожному учневі реалізувати...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка