МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ Навчальний посібник Х
|
|
Скачати 6.12 Mb.
|
|
Лісові ресурси. Загальна площа лісів світу складає 4 000 млн га. Середня лісистість суші становить 30%, запас деревини 350 млрд м³, з них 127 млрд м³ – деревина хвойних порід. Сучасний розподіл лісових площ обумовлений тривалою еволюцією рослинного покриву та їх господарського освоєння. Світові лісові ресурси та їх розподіл за регіонами наведено в табл. 8.3. Таблиця 8.3 Лісові ресурси світу
Найбільшим потенціалом лісових ресурсів володіє Євразія, на території якої зосереджено 40% всіх лісів та 42% світових запасів деревини. В країнах Африки зосереджено 18% лісів та 17% запасів деревини, в країнах Північної Америки – 17% та 17%, Латинської Америки – 23% та 26%, Австралії та Океанії – 4% та 1,4% відповідно. Сучасний розвиток світової економіки супроводжується постійним збільшенням споживання лісових ресурсів. Зараз деревина є основою для виробництва більш як 20 000 різноманітних продуктів. Потреби світового господарства у деревині складають 2,6 млрд м³, у той час як можливості лісових масивів – тільки 2,5 млрд м³. Половина світової заготівлі деревини використовується у вигляді палива в країнах Азії (44%), Африки (23%) та Південної Америки (17%). В розвинутих країнах деревинне паливо складає тільки 4% від загального обсягу паливно-енергетичних ресурсів [25]. Збільшення обсягів споживання деревини може привести до скорочення лісових площ до 2,9 – 3,5 млрд га, що значною мірою вплине на загальний стан навколишнього середовища та поглибить екологічні проблеми людства. Водні ресурси. Понад 75% планети покриті водою, загальні запаси води складають 1386 млн км². Солоні води океанів та морів становлять 97% усіх водних ресурсів Землі, близько 2% припадає на прісні води льодовиків та 1% – на прісні води річок, озер, підземних і ґрунтових сховищ, річні ресурси яких складають 47 тис км³, а можливий обсяг щорічного споживання 22-23 тис. км³. Водні ресурси використовуються переважно у сільському господарстві, частка якого у загальному водоспоживанні складає 70%, частка промисловості – 25% і лише 5% використовується на побутові потреби людей. У світовій економіці проблема водозабезпечення є однією з основних, але більше занепокоєння світового співтовариства викликає рівень очищення питної води та відповідність питної води санітарно-гігієнічним нормам та стандартам. У таких країнах, як Конго, Кірибаті, Гвінея¸ Мадагаскар, Фіджі, Гаїті, Еритрея, Екваторіальна Гвінея, Папуа-Нова Гвінея від 45 до 50% населення споживають непридатну за рівнем очищення питну воду, що викликає численні захворювання. 8.3. Паливно-енергетичний потенціал світового господарства: структура, галузі та динаміка розвитку Матеріальною основою виробничого процесу є мінеральна сировина. Питома вага вартості сировини в вартості готової продукції різна: в машинобудуванні – 12%, в хімічній промисловості – 80-90%. Сировина мінерального походження поділяється на паливно-енергетичну та мінеральну. Світові прогнозні запаси мінерального палива перевищують 12,5 трлн т умовного палива. При сучасному рівні видобування цих ресурсів вистачить на 1000 років. Запаси мінерального палива складаються з вугілля – 60%, нафти та газу – 27%, сланців і торфу – 3%. Можливість світового господарства забезпечувати потреби господарюючих суб’єктів у паливно-енергетичних ресурсах з метою безперервності відтворювального процесу називається паливно-енергетичним потенціалом світового господарства. Основними чинниками, які впливають на обсяги споживання паливно-енергетичних ресурсів, є: 1) темпи економічного зростання країн, залежно від яких змінюються структура та обсяги світового споживання сировини. В табл. 8.4 наведено співвідношення темпів економічного зростання країн з обсягами споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР). Таблиця 8.4 Співвідношення середньорічних темпів зростання ВВП до темпів зростання споживання ПЕР, %
Аналіз даних табл. 8.4 свідчить про значне перевищення темпів економічного зростання обсягів споживання сировини в промислово розвинених країнах – у 4-5 разів. В країнах, що розвиваються, прогнозується уповільнення темпів їх економічного зростання з 5,2 до 4,1%, що, в свою чергу, приведе до зниження темпів споживання ПЕР з 3,5 до 2%. Країни з трансформаційною економікою протягом наступних 20 років за темпами економічного зростання наблизяться до країн, що розвиваються, і обсяги споживання ПЕР ними будуть скорочуватись. Слід відзначити, що в світі за період 2010 – 2030 рр. співвідношення між темпами приросту світової економіки та споживання сировини збільшиться з 2,3 до 2,6 рази; 2) чисельність населення світу, яка до 2030 року може досягнути 8,2 млрд чоловік. За даними ООН, найбільш високий щорічний приріст населення прогнозується в країнах, що розвиваються, – 11%, в розвинутих країнах цей показник складе 0,4%. В країнах СНД та Східної Європи приросту населення не прогнозується; 3) коливання світових цін на сировину, величина яких залежить від темпів зростання споживання сировини та, відповідно, зростання попиту на неї на світовому ринку, а також політики країн - основних експортерів сировинних ресурсів; 4) ефективність енергозберігаючої політики окремих країн. Показником ефективного використання енергії є енергоємність, тобто загальне споживання енергії на виробництво одиниці ВВП. У табл. 8.5 наведені зміни енергоємності ВВП за регіонами світу. Таблиця 8.5 Зміни енергоємності ВВП за регіонами (т. у. п. на 1 тис. дол. США)
Аналіз даних табл. 8.5 свідчить про неухильне зниження енергоємності виробництва як у промислово розвинених, так і в країнах, що розвиваються. Однак темпи зростання енергозбереження в цих двох групах країн різні – енергоємність виробництва у країнах, що розвиваються майже у 2,5 рази вища ніж, у розвинених, що обумовлюється як рівнем їх економічного розвитку, так і специфікою виробництва, рівнем його технологічності. Нафта. Світові достовірні запаси нафти на початок 2007 року складали 179,7 млрд т, (прогнозні – 840 млрд т). Окрім цього, можливі запаси нафти з нетрадиційних джерел – горючих сланців та бітумінозного піску – до 750 млрд т. Розвідані запаси нафти з традиційних джерел розподіляються наступним чином: на Близькому та Середньому Сході (у тому числі, в Саудівській Аравії – 19,7%, Кувейті – 7,5, Ірані – 10,3, Іраку – 8,7) – 56,1%, в Африці (у тому числі, в Нігерії – 2,7, Алжирі – 2,9, Лівії – 3,1) – 8,7%, в Північній Америці – 15,3% (Канада – 13,6%, США – 1,7), в Центральній та Південній Америці – 8,7% (у тому числі Венесуела – 6,1%), в країнах Східної Європи та СНД – 7,6% (у тому числі Росії – 4,6%), в Західній Європі – 1,1% (у тому числі Норвегії – 0,6%, Великобританії – 0,3%). В табл. 8.6 наведені обсяги видобування, споживання нафти в світі та рівень само забезпеченості країн цим видом сировини. Таблиця 8.6 Видобування, споживання та само забезпеченість країн нафтою
Забезпеченість світової економіки запасами нафти при сучасному рівні її видобування (близько 4 млрд т на рік) складає 45 років. При цьому, країни – члени ОПЕК можуть зберігати нинішній рівень видобування протягом 85 років, у тому числі Саудівська Аравія – 90 років, Кувейт і Об’єднані арабські емірати (ОАЕ) – близько 140 років. Для порівняння забезпеченість США складає 10 – 12 років, Росії – 23 роки. У 2002-2006 рр. середньорічний обсяг видобування нафти склав 3,8 – 4 млрд т, у тому числі в Саудівській Аравії – 410 млн т, США – 325, Росії – 290, Ірані – 185, Норвегії – 155, Китаї – 155, Венесуелі – 150, Мексиці – 145. Частка країн ОПЕК у світовому видобуванні та експорті нафти складає 43% та 65% відповідно. ОПЕК була створена у 1960 році представниками таких країн, як Іран, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія та Венесуела. Пізніше до них приєднались Катар, Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Лівія, Алжир, Нігерія, Індонезія. Основною метою ОПЕК є координація і уніфікація нафтової політики країн-членів, визначення найбільш ефективних засобів захисту їх інтересів, пошук способів встановлення стабільних цін на нафту та забезпечення високого рівня доходів країн – експортерів нафти. Одним з основних чинників, які впливають на обсяги світового споживання паливно-енергетичних ресурсів, є коливання цін на нафту. Ці коливання обумовлені дисбалансом між попитом та пропозицією на світовому ринку та політикою країн ОПЕК. За останні 18 років відбулося значне зростання світових цін на нафту (рис. 8.1) – з 22,05 дол. за барель до 150 дол. на початку 2008 року.   Рис. 8.1. Динаміка світових цін на нафту за 1990 – 2008 рр. Дана тенденція має своє логічне пояснення: 1) великі родовища нафти були відкриті у 60 – 80-х роках минулого століття і тому за цей період обсяги нарощування розвіданих запасів скоротились з 7 – 18,5 млрд т до 1,5 – 3 млрд т. Це свідчить про вичерпність окремих її родовищ та зменшення обсягів видобування; 2) розподіл запасів нафти у світі досить нерівномірний: 69,8% сконцентровано в країнах ОПЕК і тільки 2,8% – в країнах-імпортерах нафти, що обумовлює посилення залежності останніх від обсягів поставок країнами ОПЕК; 3) розвинені країни через обмеженість власних запасів нафти намагаються знизити залежність від країн ОПЕК та отримати вільний доступ до розробки нафтових родовищ (як приклад – окупація Іраку США). |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
|
Робоча програма для спеціалістів денної форми навчання напряму підготовки... Робоча програма для спеціалістів денної форми навчання напряму підготовки 030203 «Міжнародні економічні відносини» |
Тема : СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ В. В. Козик Л. А. Панкова“Світове господарство та міжнародні економічні відносини” Львів 1995 |
|
Тема : МІЖНАРОДНЕ ВИРОБНИЧЕ СПІВРОБІТНИЦТВО М. Школа В. М. Козменко“Міжнародні економічні відносини “ Чернівці “Рута” 1996 ст 81-100 |
МІЖНАРОДНЕ НАУКОВО ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО М. Школа В. М. Козменко“Міжнародні економічні відносини “ Чернівці “Рута” 1996 ст 101-112 |
|
Тема : МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ М. Школа В. М. Козменко“Міжнародні економічні відносини “ Чернівці “Рута” 1996 ст 116-123 |
Дробышевский С. М., Худько Е. В., Великова Е. Е Жук І. Н., Киреева Е. Ф., Кравченко В. В. Міжнародні фінанси: Навчальний посібник / Під общ ред. І. Н. Жук. Мн.: БГЭУ, 2001. 149... |
|
КОНФЛ І КТОЛОГ І Я Навчальний посібник Конфліктологія: Навчальний посібник. Авт. Зінчина О. Б. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 164 с |
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Робоча програма курсу Міжнародні організації для студентів за напрямом підготовки 030205 – Країнознавство, галузь знань 0302 – Міжнародні... |
|
ТЕМА НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА ТА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА Семінарське заняття №1- 2 год Економічна система, економічне благо, економічні потреби, економічні інтереси, продуктивні сили суспільства, праця, предмет праці,... |
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК Сергієнко В. В. Філософські проблеми наукового пізнання : навчальний посібник. / В. В. Сергієнко − Кременчук : Кременчуцький національний... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua