|
|
Скачати 3.11 Mb.
|
|
ТЕМА 1. СУТНІСТЬ, ЗАВДАННЯ І НАПРЯМИ ОЦІНОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Лекція 1. Тема1.1. Сутність , призначення оцінки вартості майна та напрями оціночної діяльності План:
2. Форми та напрями оціночної діяльності 3. Об”єкти та суб’єкти оціночної діяльності Ключові терміни та поняття: - Оцінка - Методичні підходи - Незалежна оцінка Нормативні та регулюючі документи 1.ЗУ « Про оцінку майна,майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» 2.Національний стандарт №1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав” затв.постановою КМ України від 10.09.2003р.№1440 Література(основна та додаткова) 1..Л.І.Воротіна, В.Є Воротін Оцінка майна в Україні, 2004, ст..18-20 ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ 1.Вступ. Завдання та основні поняття оцінки вартості майна Входження суб’єктів господарювання у ринок, купівля-продаж майна чи частки майна підприємств, будь-які кроки управління майном підприємств об’єктивно вимагають визначення його вартості і здійснення оцінки майна. В Україні оцінка майна, майнових прав і бізнесу підприємств практично розпочалася з моменту приватизації, тобто відчуження майна, що перебувало у загальнодержавній, республіканській (АР Крим) і комунальній власності в процесі формування власників, суб’єктів господарювання як основи ринкової економіки, розвитку конкуренції та капіталізації доходу. Отже, потреба в професійній незалежній оцінці майна і майнових прав в Україні обумовлена появою на національному рівні різних за суспільно-економічним статусом власників. Правова основа для розвитку професійної оціночної діяльності в Україні була створена з прийнятям на початку 1990-х років законів про приватизацію державного майна. Найбільш активно оцінка майна стала розвиватися з 1995 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 1995 року №36 була прийнята перша в Україні Методика оцінки вартості майна при приватизації, яка поклала початок розвитку незалежної оцінки майна ( в той час експертної оцінки майна) , створенню професії “ оцінювач”, становленню професіональних асоціацій оцінювачів, розвитку інфраструктури державної оцінки. Регулювання процедур проведення оцінки майна в тих випадках, коли їїї результати приймались, затверджувались чи погоджувалися органами приватизації, здійснював Фонд державного майна України. В ті роки таке регулювання було фактично єдинним в Україні способом державного регулювання оціночної діяльності. На вторинному ринку діяльність оцінювачів, в першу чергу її методичні аспекти, фактично не регулювалися . В 1995 році первою професійною організацією оцінювачів в Україні – Українським товариством оцінювачів ( УТО) – були прийняті Норми професійної діяльності оцінювачів, які стали першою спробою суспільного регулювання методичних основ професійної оціночної діяльності. Враховуючи те , що виконання цього документа було обов”язковим тільки для членів УТО, діяльність інших спеціалістів, що не являлись його членами і не приймали участі в оцінці державного майна .не була організаційно і методично закріплена. До Основних факторів розвитку оцінки майна в Україні належать:
На сьогоднішній день Державну політику у сфері приватизації державного майна від імені держави здійснює ФДМУ, який виконує функції щодо розробки проектів державних програм приватизації і контролю за їх використанням: - зміни у процесі приватизації організаційно-правових форм підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності, шляхом перетворень їх у відкриті акціонерні товариства; - здійснює повноваження власника щодо частки акцій акціонерних товариств, які не були реалізовані у процесі приватизації; - продає майно, що перебуває у загальнодержавній власності у процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств і об’єктів незавершеного будівництва; -представляє інтереси України за кордоном, що стосуються захисту майнових прав держави тощо. Отже, існування товарно-грошових відносин в різних формах суспільних відносин визначає актуальність проблеми оцінки майна, способів його визначення, а також інфраструктури забезпечення оцінки майна. Розвиток ринкових відносин в Україні, і зокрема приватизація державного майна , дали поштовх розвитку експертної оцінки. Адже вільний рух власності неможливий без ціноутворення. До появи професійної оцінки на ринку досить поширеними були тільки споживчі на інвестиційні товари. Обєкти споживання – це вироби, яких потребує ринок і які пройшли повний цикл виробничого виготовлення і призначеня для споживання. Обєкти інвестицій- це обєкти, призначені для подальшого використання з метою одержання вигод у майбутньому. Сьогодні предметом інтересів власника є ще такі специфічні обєкти, як майнові та немайнові права, частки у власності, нематеріальні активи, борги, кредитні ресурси, інформація, менеджмент та ін. Розширилися і можливості операцій з даними обєктами. Крім простої купівлі-продажу, власника цікавлять приватизація державного майна, застава, оренда, страхування і т.д. Тому, з вищевикладеного, без належної оцінки майна, майнових прав та бізнесу підприємств виконання означених і будь-яких функцій сучасного менеджменту в ринкових умовах господарювання неможливо. Саме дана ситуація вимагає спеціальних знань і появи професійно підготовлених фахівців, здатних незалежно та обєктивно, спираючись на відповідні знання і методологію, забезпечувати ринкові відносини власників, держави, фінансових інститутів та інших субєктів ринрку з приводу володіння, користування і розпордження всім тим, що має учасник ринку. Усе це і створило передумови появи на вітчизняному ринку консалтингових послуг з професійної оцінки майна та майнових прав і незалежних експертів-оцінювачів. Основу любої науки складають: Предмет, який вона вивчає, і мета, тобто як вивчається предмет. Предмет оцінки як науки являється ринкова вартість як найбільш ймовірна ціна продажу майна, майнових прав. Зміст і основа мета оцінки – розрахунок найбільш ймовірної ціни продажу, майна, майнових прав та вільному конкурентному ринку. Оцінка як наука базується на використанні методів, основаних на трьох методичних підходах: витратному, порівняльному, доходному. Об’єкти оцінки: - загальні ділянки і права користування земельними ділянками та майном, зв’язаним із землею (будівлі, споруди і їх неподільні частини), а також інше майно віднесене законодавством до нерухомості. - цілісні майнові комплекси підприємств (ЦМК) - автомобілі і інші транспортні засоби, включаючи плаваючі та повітряні засоби - обладнання -частка в статутних фондах господарських товариств - права інтелектуальної власності майнові права, корті можуть бути відчуженні, відповідно до законодавства Завдання оцінки: - визначення вкладів учасників і засновників при створенні, ліквідації господарських товариств; - предмета застави державного майна - майна у випадку передачі його в оренду - майна у випадку його відчуження - частка майна - витрат котрі підлягають відшкодуванню відповідно законодавства і т.п. Основні поняття оцінки Кожна професійна діяльність має свої професійні терміни і поняття. Поняття (дефініції): що вживаються в оціночній діяльності, встановлюються національними стандартами, зокрема: Оцінка - Процес, або результат процесу визначення вартості база оцінки - комплекс методичних підходів, методів та оціночних процедур, що відповідають певному виду вартості майна. Для визначення бази оцінки враховуються мета оцінки та умови використання її результатів; методичні підходи - загальні способи визначення вартості майна, які грунтуються на основних принципах оцінки; метод оцінки - спосіб визначення вартості об'єкта оцінки, послідовність оціночних процедур якого дає змогу реалізувати певний методичний підхід; оціночні процедури - дії (етапи), виконання яких у певній послідовності дає можливість провести оцінку; принципи оцінки - покладені в основу методичних підходів основні правила оцінки майна, які відображають соціально-економічні фактори та закономірності формування вартості майна; об'єкти оцінки - майно та майнові права, які підлягають оцінці. Об'єкти оцінки класифікують за різними ознаками, зокрема, об'єкти оцінки в матеріальній та нематеріальній формі, у формі цілісного майнового комплексу; Незалежна оцінка - визначення певного виду вартості майна суб»єктом оціночної діяльності-суб»єктом господарювання за договором із замовником; Стандартизована оцінка - Оцінка, що здійснюється самостійно державними органами приватизації (органами, уповноваженими управляти державним майном) з використанням стандартної методології та стандартного набору вихідних даних; Вихідні дані – документи, в яких містяться характеристики об»єкта оцінки необ'єктивна оцінка - оцінка, яка грунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ'єктивного висновку про вартість об'єкта оцінки; неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необгрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування; непрофесійна оцінка - оцінка, проведена з порушенням кваліфікаційних вимог, що визначаються законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність; подібне майно - майно, що за своїми характеристиками та (або) властивостями подібне до об'єкта оцінки і має таку саму інвестиційну привабливість; спеціалізоване майно - майно, що, як правило, не буває самостійним об'єктом продажу на ринку і має найбільшу корисність та цінність у складі цілісного майнового комплексу; надлишкове майно - майно, що не використовується у господарській діяльності підприємства і максимальна цінність якого досягається внаслідок відчуження; знос (знецінення) - втрата вартості майна порівняно з вартістю нового майна. Знос за ознаками його виникнення поділяють на фізичний, функціональний та економічний (зовнішній). Фізичний та функціональний знос може бути таким, що технічно усувається, і таким, що не усувається, або усунення його є економічно недоцільним; дата оцінки - дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка майна та визначається його вартість; вихідні дані - документи, в яких містяться характеристики об'єкта оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав - встановлення відповідності об'єкта оцінки наявним вихідним даним та інформації про нього; вартість - еквівалент цінності об'єкта оцінки, виражений у ймовірній сумі грошей; ймовірна сума грошей - найбільша сума грошей, яку може отримати продавець та може погодитися сплатити покупець; ціна - фактична сума грошей, сплачена за об'єкт оцінки або подібне майно; строк експозиції - строк, протягом якого об'єкт оцінки може бути виставлений для продажу на ринку з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною і тривалість якого залежить від співвідношення попиту та пропонування на подібне майно, кількості потенційних покупців, їх купівельної спроможності та інших факторів; подібна угода - цивільно-правова угода, предметом якої є подібне майно і яка має спільні ознаки з угодою, для укладення якої проводиться оцінка; ставка дисконту - коефіцієнт, що застосовується для визначення поточної вартості виходячи з грошових потоків, які прогнозуються на майбутнє, за умови їх зміни протягом періодів прогнозування. Ставка дисконту характеризує норму доходу на інвестований капітал та норму його повернення в післяпрогнозний період, відповідно до якої на дату оцінки покупець може інвестувати кошти у придбання об'єкта оцінки з урахуванням компенсації всіх своїх ризиків, пов'язаних з інвестуванням; грошовий потік - сума прогнозованих або фактичних надходжень від діяльності (використання) об'єкта оцінки; чистий операційний дохід - прогнозована сума надходжень від використання об'єкта оцінки після вирахування усіх витрат, пов'язаних з отриманням цієї суми; вартість реверсії - вартість об'єкта оцінки, яка прогнозується на період, що настає за прогнозним; право контролю - повноваження, отримані згідно із законодавством або відповідною угодою, які впливають на стратегію та/або дають змогу вирішувати питання управління певним підприємством. Права контролю враховуються під час проведення оцінки шляхом застосування контрольної надбавки або контрольної знижки; контрольна надбавка - збільшення вартості об'єкта оцінки через наявність більших прав контролю порівняно з вартістю об'єктів, які характеризуються правами контролю в меншому обсязі; контрольна знижка - зменшення вартості об'єкта оцінки через відсутність права контролю або їх меншого обсягу порівняно з вартістю об'єктів, які характеризуються правами контролю в більшому обсязі; земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, визначеними щодо неї правами. Під час проведення оцінки земельна ділянка розглядається як частина земної поверхні і (або) простір над та під нею висотою і глибиною, що необхідні для здійснення земельних поліпшень; земельне поліпшення - результати будь-яких заходів, що призводять до зміни якісних характеристик земельної ділянки та її вартості. До земельних поліпшень належать матеріальні об'єкти, розташовані у межах земельної ділянки, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення, а також результати господарської діяльності або проведення певного виду робіт (зміна рельєфу, поліпшення ґрунтів, розміщення посівів, багаторічних насаджень, інженерної інфраструктури тощо); невід'ємне поліпшення нерухомого майна - результати заходів, спрямованих на покращення фізичного (технічного) стану та (або) якісних характеристик земельної ділянки та (або) земельних поліпшень, відокремлення яких призведе до зменшення ринкової вартості відповідно земельної ділянки та (або) земельних поліпшень; надлишкове поліпшення нерухомого майна - результати заходів, спрямованих на зміну фізичного (технічного) стану та (або) якісних характеристик земельної ділянки та (або) земельних поліпшень, відокремлення яких не призведе до зміни ринкової вартості земельної ділянки та (або) земельних поліпшень. Вартість надлишкових поліпшень є позитивною різницею між витратами на заміщення (відтворення) та приростом ринкової вартості, що зумовлений такими витратами; будівлі - земельні поліпшення, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо; приміщення - частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу; вбудовані приміщення - приміщення, що є частиною внутрішнього об'єму будівлі; прибудовані приміщення - приміщення, що прибудовані до основної будівлі та мають з нею хоча б одну спільну стіну; вбудовано-прибудовані приміщення - приміщення, частина внутрішнього об'єму яких є частиною внутрішнього об'єму основної будівлі, а інша частина - прибудованою; споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо); передавальні пристрої - земельні поліпшення, створені для виконання спеціальних функцій з передачі енергії, речовини, сигналу, інформації тощо будь-якого походження та виду на відстань (лінії електропередачі, трубопроводи, водопроводи, теплові та газові мережі, лінії зв'язку тощо); об'єкти незавершеного будівництва - будівлі, споруди або передавальні пристрої, які фактично не експлуатуються внаслідок того, що перебувають у недобудованому стані; функціональний аналог - нерухоме майно, яке за своїми функціональними (споживчими) характеристиками може бути визнане подібним майном до об'єкта оцінки; строк економічного життя земельних поліпшень - період, протягом якого дохід, що отримується або передбачається отримати від земельних поліпшень, перевищує операційні витрати, пов'язані з отриманням цього доходу. Строк економічного життя земельних поліпшень відображає строк, протягом якого витрати на підтримання земельних поліпшень у придатному для експлуатації стані є такими, що окупились; залишковий строк економічного життя земельних поліпшень - строк від дати оцінки до закінчення строку економічного життя земельних поліпшень; фактичний вік земельних поліпшень - період від початку експлуатації земельних поліпшень до дати оцінки; операційні витрати - прогнозовані витрати власника, пов'язані з отриманням валового доходу. До операційних не належать витрати на обслуговування боргу та податків, що сплачуються від величини прибутку, отриманого від використання об'єкта оцінки, єдиного податку, фіксованого податку; чистий операційний дохід - дохід, що визначається як різниця між валовим доходом та операційними витратами; рентний дохід (земельна рента) - дохід, що може бути отриманий із землі як засобу виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки. Рентний дохід розраховується як різниця між очікуваним валовим доходом від реалізації продукції, отримуваної на земельній ділянці, та виробничими витратами і прибутком виробника; івестований капітал - сума власного та запозиченого капіталу (довгострокового боргу) цілісного майнового комплексу; капітальні інвестиції - інвестиції, що спрямовуються у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання, створення необоротних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, і устаткування для здійснення монтажу), а також авансові платежі для фінансування капітального будівництва; корпоративна частка - частка (пай, акції) господарського товариства, що утворене на основі цілісного майнового комплексу; мультиплікатор - коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення ціни продажу (пропонування) подібного цілісного майнового комплексу або ринкової капіталізації акціонерного товариства, цілісний майновий комплекс якого розглядається як подібний до оцінюваного цілісного майнового комплексу, на відповідний фінансово-економічний або інший показник, що характеризує його діяльність; номінальний грошовий потік - грошовий потік у прогнозних цінах на майбутні періоди з урахуванням прогнозного рівня інфляції; номінальна ставка дисконту - ставка дисконту, що застосовується для визначення поточної вартості номінального грошового потоку; робочий капітал - вартість оборотних активів цілісного майнового комплексу, що зменшена на величину його короткострокових (поточних) зобов'язань; реальний грошовий потік - грошовий потік у цінах, фіксованих на дату оцінки, без урахування прогнозного рівня інфляції; реальна ставка дисконту - ставка дисконту, що застосовується для визначення поточної вартості реального грошового потоку Даний перелік основних понять професійної оціночної діяльності не повний, інші поняття будуть висвітлені при вивченні дисциплини ) 2. Форми та напрями оціночної діяльності Стаття 4. Професійна оціночна діяльність Професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень Закону України « Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність», яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна. Оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах: практична діяльність з оцінки майна, яка полягає у практичному виконанні оцінки майна та всіх процедур, пов'язаних з нею, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами з оцінки майна; консультаційна діяльність, яка полягає в наданні консультацій з оцінки майна суб'єктам оціночної діяльності, замовникам оцінки та (або) іншим особам в усній або письмовій формі; рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна; методичне забезпечення оцінки майна, яке полягає в розробленні методичних документів з оцінки майна та наданні роз'яснень щодо їх застосування; навчальна діяльність оцінювачів, яка полягає в участі у навчальному процесі з професійної підготовки оцінювачів. Практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб'єктами оціночної діяльності, визнаними такими відповідно до статті 5 Закону. України Про оціночну діяльність. Діяльність судових експертів, пов'язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу" (4038-12 ), з урахуванням особливостей, визначених цим Законом щодо методичного регулювання оцінки цього майна. Напрями оціночної діяльності Проект ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про регулювання оціночної діяльності в Україні, який вносений народним депутатом України Куликовим К. Б визначає порядок правового регулювання оціночної діяльності в Україні. Стаття 9. Напрями оцінки Оціночна діяльність здійснюється за такими напрямами оцінки як оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), експертна грошова оцінка земельних ділянок, оцінка машин та обладнання, оцінка дорожніх транспортних засобів, оцінка літальних апаратів; оцінка судноплавних засобів, оцінка об'єктів, що становлять культурну цінність; оцінка інших об'єктів у матеріальній формі, оцінка робіт, оцінка послуг, оцінка інформації, оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, оцінка об'єктів інтелектуальної власності, оцінка інвестиційного вкладу, оцінка інвестиційного проекту та за іншими напрямами оцінки, що визначені відповідно до цього Закону. Перелік напрямів оцінки визначається Наглядовою радою з питань оціночної діяльності та оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади до компетенції якого належить забезпечення реалізації державної економічної, цінової, інвестиційної політики, а також у разі прийняття відповідного рішення Наглядовою радою з питань оціночної діяльності, у засобах масової інформації, у тому числі в газеті "Урядовий кур'єр" та надсилається органам державної влади, органам місцевого самоврядування, нотаріусам, іншим зацікавленим особам. На сьогоднішній день підготовка оцінювачів здійснюєьбся за такими напрямами: 1.Оцінка об'єктів у матеріальній формі: 1.1 Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі експертна грошова оцінка земельних ділянок. 1.2 Оцінка машин і обладнання. 1.3 Оцінка дорожніх транспортних засобів. 1.4 Оцінка літальних апаратів. 1.5 Оцінка судноплавних засобів. 1.6 Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність. 1.7 Оцінка рухомих речей, крім таких, що віднесені до машин, обладнання, дорожніх транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів та тих, що становлять культурну цінність. 2 Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв. Цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі оцінка прав на об'єкти інтелектуальної власності. 2.1 Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім оцінки прав на об'єкти інтелектуальної власності). 2.2.Оцінка прав на об'єкти інтелектуальної власності. 3. Об”єкти та суб’єкти оціночної діяльності Суб”єктами оцінки ( особами, що здійснюють оцінку майна і майнових прав) являються оцінювачі і суб”єкти оціночної діяльності. Оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземціи та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача. Оцінювачем не може бути особа, що має непогашену судимість за корисливі злочини.
Відповідно, оцінка, що проводиться даними суб”єктами оціночної діяльності, називається незалежною оцінкою майна. 2.Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном, та майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі. До об'єктів оцінки належать: об'єкти оцінки у матеріальній формі - нерухоме майно (нерухомість) та рухоме майно; нерухоме майно (нерухомість) - земельна ділянка без поліпшень або земельна ділянка з поліпшеннями, які з нею нерозривно пов'язані, будівлі, споруди, їх частини, а також інше майно, що згідно із законодавством належить до нерухомого майна; рухоме майно - матеріальні об'єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди. До рухомого майна належить майно у матеріальній формі, яке не є нерухомістю; об'єкти оцінки у нематеріальній формі - об'єкти оцінки, які не існують у матеріальній формі, але дають змогу отримувати певну економічну вигоду. До об'єктів у нематеріальній формі належать фінансові інтереси (частки (паї, акції), опціони, інші цінні папери та їх похідні, векселі, дебіторська і кредиторська заборгованість тощо), а також інші майнові права; об'єкти оцінки у формі цілісного майнового комплексу (цілісний майновий комплекс) - об'єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності; бізнес - певна господарська діяльність, яка провадиться або планується для провадження з використанням активів цілісного майнового комплексу; майнові права, тобто будь-які права, пов'язані з речами (майном), відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги; - роботи, послуги, інформація; - інші об'єкти цивільних прав, щодо яких можуть виникати цивільні правовідносини. Контрольні питання: 1.Назвіть причини появи оціночної діяльності в Україні 2. Що ви розумієте під дефініціями, дайте визначення основних з них 3.Назвіть випадки проведення оцінки майна 4.Як ви розумієте обмеження щодо проведення оцінки майна 5.Назвіть форми та напрями оціночної діяльності 6.Хто виступає суб’єктом оціночної діяльності 7. Що Ви розумієте під об’єктами оцінки |
|
Інформація управління обліку та контролю за використанням комунального... Переможцями конкурсу з відбору суб’єктів оціночної діяльності, які будуть залучені до проведення незалежної оцінки об’єктів комунальної... |
УПРАВЛІННЯ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА Переможцями конкурсу з відбору суб’єктів оціночної діяльності, які будуть залучені до проведення незалежної оцінки об’єктів комунальної... |
|
Інформація управління обліку та контролю за використанням комунального... ... |
Інформація управління обліку та контролю за використанням комунального... ... |
|
Аналіз регуляторного впливу до проекту рішення міської ради «Про... Досягнення чітко визначеної мети розроблення процедури залучення суб’єктів оціночної діяльності – суб’єктів господарювання, що отримали... |
План семінарського заняття Сутність і призначення аналізу взаємозв'язку... ... |
|
ЗВІТ про повторне відстеження дії регуляторного акту – рішення Кременчуцької... Кременчуцької міської ради «Про затвердження Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності для проведення експертної... |
ЗВІТ про базове відстеження дії регуляторного акту – рішення Кременчуцької... Кременчуцької міської ради «Про затвердження Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності для проведення експертної... |
|
Лугинська селищна рада Лугинського району Житомирської області оголошує... Лугини вул. Зелена 40б. Лугинського району Житомирської області, що містить невідємні поліпшення здійснені орендарем |
Указом Президента України від 2010 р. № Ця Концепція визначає сутність державної міграційної політики, її стратегічні завдання, принципи і пріоритети діяльності державних... |