Указом Президента України від 2010 р. №


Скачати 165.71 Kb.
НазваУказом Президента України від 2010 р. №
Дата18.03.2013
Розмір165.71 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи


ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 2010 р. №

КОНЦЕПЦІЯ
державної міграційної політики

Ця Концепція визначає сутність державної міграційної політики, її стратегічні завдання, принципи і пріоритети діяльності державних органів у сфері міграції, напрями удосконалення її законодавчого та інституціонального забезпечення, а також механізм реалізації.

Основною метою Концепції є визначення напрямів державної міграційної політики згідно з інтересами України та пріоритетів державного регулювання міграційних процесів.

Концепція спрямована на забезпечення ефективного державного управління міграційними процесами, створення умов для сталого демографічного та соціально-економічного розвитку країни, підвищення рівня національної безпеки шляхом запобігання виникненню неконтрольованих міграційних процесів та ліквідації їх наслідків, узгодження національного законодавства у сфері міграції з міжнародними стандартами, посилення соціального і правового захисту громадян України, які перебувають та працюють за кордоном, створення умов для безперешкодної реалізації прав, свобод, законних інтересів мігрантів і виконання ними обов’язків, передбачених законодавством, забезпечення повноти використання інтелектуального та трудового потенціалу таких осіб, дотримання принципів захисту інтересів України.

Сучасний стан міграційних процесів

Однією з умов побудови правової держави є визначення напрямів її міграційної політики та удосконалення системи державного управління міграційними процесами відповідно до міжнародних стандартів у сфері реалізації прав людини.

Відсутність концептуального визначення державної міграційної політики, принципів діяльності державних органів у сфері міграції, стратегічних цілей, завдань і стандартів із забезпечення реалізації прав людини не дає змоги підвищити ефективність протидії явищам, що становлять загрозу національній безпеці, — незаконній міграції, торгівлі людьми, загостренню демографічної кризи, відпливу за межі території України її працівників інтелектуальної сфери та висококваліфікованої частини працездатного населення, а також не дозволяє повною мірою використовувати соціально-економічний потенціал міграційних процесів.
Необхідність удосконалення системи державного управління міграційними процесами зумовлена політичними та соціально-економічними факторами, що впливають на ситуацію в Україні та світі, основними з
яких є:

інтеграція України до міжнародного ринку праці, що супроводжується відпливом робочої сили з України;

зменшення чисельності та старіння населення в Україні, інших європейських державах;

активна імміграційна політика іноземних держав, спрямована на залучення іноземної робочої сили;

невідповідність законодавчих актів у сфері міграції вимогам сьогодення, зокрема, через відсутність законодавчих актів у сфері захисту іноземців та осіб без громадянства, які не є біженцями, у разі, коли повернення їх до країни громадянської належності або попереднього постійного проживання неможливе з огляду на необхідність виконання Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань, а також на неможливість проживання або перебування таких осіб на території країни їх походження, що зумовлено екологічними, техногенними або іншими обставинами надзвичайного характеру;

відсутність інформаційної (автоматизованої) системи обліку громадян України, а також іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають на території України на законних підставах;

обмеженість фінансування з державного бюджету;

недостатність кадрового, матеріально-технічного забезпечення органів виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної міграційної політики;

різноманітність культури (полікультурність) Українського народу.

Варіанти розв’язання проблеми у сфері міграції

Існує два варіанти розв’язання проблеми.

Перший варіант передбачає реалізацію державної міграційної політики одночасно із фрагментарним удосконаленням законодавства у сфері міграції, що є неприйнятним, оскільки відсутнє загальнодержавне бачення подолання проблем у цій сфері.

Другим, оптимальним варіантом є провадження державними органами узгодженої діяльності відповідно до концептуального документа, в якому повинна передбачатися системна та послідовна реалізація державної міграційної політики на основі єдиних принципів, стратегічних напрямів та механізмів її реалізації, стандартів із забезпечення прав і свобод людини.

Стратегічні напрями та механізми
реалізації державної міграційної політики

Стратегічними напрямами з реалізації державної міграційної політики є:

удосконалення законодавства у сфері трудової і вимушеної міграції, виїзду з України її громадян, в’їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства, боротьби з незаконною міграцією;

запровадження на законодавчому рівні механізму додаткового і тимчасового захисту іноземців та осіб без громадянства;

визначення квот імміграції, обґрунтованих з урахуванням поточної і перспективної демографічної ситуації та ситуації, що склалася на ринку праці;

створення для громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають на її території, умов для реалізації свободи пересування, вільного вибору місця проживання, права вільного залишення території України (за винятком обмежень, що встановлюються законом);

боротьба з проявами расизму та ксенофобії, формування толерантного ставлення населення до мігрантів та поширення полікультурних цінностей;

стимулювання раціонального територіального розміщення мігрантів з урахуванням демографічної ситуації в регіонах;

посилення соціального, медичного та правового захисту громадян України, що працюють за кордоном, шляхом приєднання до багатосторонніх міжнародних угод у сфері захисту прав трудових мігрантів; укладення двосторонніх міждержавних угод у сфері трудових міграцій; створення сприятливих умов для перетинання трудовими мігрантами державних кордонів та перебування їх у державі працевлаштування;

створення сприятливих умов для повернення в Україну її громадян, що постійно проживають на території інших держав, та зменшення еміграційних потоків;

посилення взаємодії і координації діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування і громадських організацій у сфері міграції, покращення міжнародного співробітництва;

удосконалення системи обробки та збирання статистичної інформації;

протидія торгівлі людьми та забезпечення захисту громадян України за кордоном, а також іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України та стали жертвами торгівлі людьми;

провадження науково-дослідницької діяльності у сфері міграції та використання її результатів для реалізації державної політики;

активізація зовнішньої політики держави з метою укладення міжнародних договорів з питань, пов’язаних з регулюванням процесу повернення і захисту прав осіб, депортованих за національною ознакою, розроблення і впровадження ефективного механізму виконання таких договорів;

удосконалення міжнародного співробітництва у сфері міграції;

розроблення та підтримка програм надання мігрантам консультацій з питань охорони здоров’я;

координація обміну інформацією на всіх стадіях міграційних процесів, у тому числі щодо надання мігрантам консультацій з питань охорони здоров’я в країнах походження, транзиту та призначення.

Основними механізмами реалізації державної міграційної політики у сфері виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України є:

створення умов для мінімізації неврегульованої зовнішньої трудової міграції громадян України;

забезпечення ефективного державного регулювання ринку праці з метою збалансування попиту та пропозиції робочої сили на внутрішньому ринку;

проведення моніторингу стану зовнішньої трудової міграції;

створення соціально-економічних умов для вкладення трудовими мігрантами та діаспорою інвестицій у національну економіку;

забезпечення і посилення правового, медичного та соціального захисту громадян України, що перебувають за кордоном;

інтенсифікація міжнародного (двостороннього) співробітництва з метою створення сприятливих умов для перетину державних кордонів громадянами України.

Основними механізмами реалізації державної міграційної політики у сфері імміграції є:

сприяння поверненню до України закордонних українців, їх інтеграції в українське суспільство;

стимулювання імміграції діячів науки та культури, кваліфікованих спеціалістів і робітників, гостра потреба в яких є відчутною для національної економіки;

створення умов для імміграції в Україну необхідної кількості мігрантів та їх інтеграції в українське суспільство;

сприяння добровільному поверненню до України осіб, депортованих за національною ознакою, та інтеграції їх в українське суспільство;

забезпечення реалізації міжнародних принципів та норм міжнародного права стосовно захисту та повернення до країн походження осіб, що постраждали від торгівлі людьми, та їх реабілітації;

узгодження державної політики та законодавства з метою забезпечення захисту прав мігрантів, а також покращення доступу до програм охорони здоров’я для всіх мігрантів незалежно від їх правового статусу.

Основними механізмами реалізації державної міграційної політики щодо тимчасового в’їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства є:

створення сприятливих умов (зокрема з урахуванням потреб ринку праці) для в’їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства з метою туризму, навчання, провадження підприємницької діяльності тощо;

регулювання і здійснення контролю за в’їздом в Україну мігрантів з метою працевлаштування і навчання;

протидія незаконній міграції;

забезпечення реалізації загальновизнаних міжнародних принципів і норм міжнародного права стосовно захисту прав біженців та осіб, що потребують додаткового чи тимчасового захисту або притулку в Україні, враховуючи принцип невислання;

сприяння добровільному поверненню незаконних мігрантів до країн їх походження, національності у співпраці з міжнародними та недержавними організаціями, що працюють у сфері міграції;

поліпшення роботи з координації діяльності державних органів, спрямованої на боротьбу з незаконною міграцією;

посилення відповідальності за правопорушення, пов’язані з незаконною міграцією.

Завдання і заходи

Реалізація цієї Концепції передбачає виконання державними органами таких завдань:

удосконалення законодавства з питань міграції відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права;

приєднання у разі потреби до багатосторонніх міжнародних договорів, спрямованих на захист прав мігрантів;

укладення двосторонніх міжнародних договорів з питань, пов’язаних із захистом прав мігрантів, зокрема трудових, осіб, що постраждали від торгівлі людьми, а також з питань боротьби з незаконною міграцією, торгівлею людьми, прийняттям і передачею осіб (реадмісією), запобігання випадкам безгромадянства і зменшення їх кількості;

участь у міжнародному співробітництві з метою забезпечення врахування соціальних, етнічних, релігійних та культурних особливостей мігрантів під час надання медичних послуг, координація таких дій на всіх стадіях міграційного процесу, а також з країнами походження та призначення;

здійснення заходів щодо розв’язання проблем із здоров’ям мігрантів шляхом покращення умов їх праці;

сприяння соціальному захисту громадян України, що працюють за кордоном, та особам, що постраждали від торгівлі людьми, шляхом укладення міжнародних угод;

розроблення і виконання загальнодержавних і регіональних програм з питань міграції, врахування у загальнодержавних і регіональних програмах положень щодо соціально-економічного покращення міграційної ситуації;

здійснення заходів, пов’язаних з інтеграцією в суспільство іноземців та осіб без громадянства, що постійно проживають в Україні, а також іноземців та осіб без громадянства, яким надано статус біженця в Україні;

забезпечення фінансовими та матеріально-технічними ресурсами діяльності державних органів у сфері міграції з використанням коштів державного та місцевих бюджетів, залученням позабюджетних коштів, зокрема міжнародних організацій;

забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, ліквідації дискримінації за ознакою статі;

посилення взаємодії між органами виконавчої влади з питань спільного використання інфраструктури та засобів зв’язку, систематичного обміну інформацією та досвідом;

створення системи контролю іноземців та осіб без громадянства, що в’їжджають в Україну, з фіксуванням їх біометричних даних, та інтеграція такої системи до загальноєвропейської;

запровадження оформлення і видачі паспортних документів, в яких містяться біометричні ідентифікатори;

формування єдиної бази паспортних документів громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, з внесенням даних про їх видачу, втрату та анулювання;

створення єдиної інформаційної (автоматизованої) системи обліку та аналізу міграційних потоків із забезпеченням дотримання права людини на конфіденційність інформації про неї та на захист її особистого життя;

активізація співробітництва з іноземними державами, міжнародними та громадськими організаціями, що провадять діяльність у сфері міграції;

продовження переговорів з державами — членами Європейського Союзу щодо застосування спрощеного режиму перетинання державного кордону для громадян України, зокрема тих, що проживають у прикордонних районах України;

складення переліку обставин, за яких може здійснюватися спрощений прикордонний контроль;

активізація діяльності представників України при міжнародних організаціях, що вирішують питання міграції, з метою врахування національних інтересів України під час прийняття такими організаціями рішень;

проведення комплексних наукових досліджень, пов’язаних з міграційними процесами, прогнозуванням їх тенденцій і наслідків для всіх сфер суспільного життя;

забезпечення технічної підтримки, що сприятиме виокремленню даних про стан здоров’я мігрантів;

включення міграційної складової до існуючих переписів населення, загальнодержавної статистики результатів дослідження стану здоров’я населення, а також до статистики у різних сферах, таких як забезпечення житлом, освіта, працевлаштування;

інформування громадськості України про ситуацію на зовнішньому ринку праці, законодавство інших держав, фактори ризику, з якими можливо зіткнутися під час працевлаштування за кордоном, мотивацію переселення та проблеми мігрантів, труднощі адаптації;

розроблення програм з культурної орієнтації для ознайомлення потенційних мігрантів з особливостями країн призначення та їх інтеграції;

інформування українських трудових мігрантів та діаспори про інвестиційні можливості в Україні;

розроблення програм з цільової професійної підготовки мігрантів після їх повернення до України для інтеграції до місцевого ринку праці та використання набутого досвіду і зароблених коштів для започаткування власної справи.

Реалізація положень Концепції у сфері внутрішньої міграції передбачає:

удосконалення законодавства з питань свободи пересування та вільного вибору місця проживання;

забезпечення функціонування загальнодержавної бази вакансій державної служби зайнятості;

запобігання надмірному дисбалансу в територіальному розміщенні населення України.

Реалізація положень Концепції щодо запобігання еміграції громадян України передбачає:

створення належних умов для реалізації в Україні прав і свобод громадян з метою запобігання їх масовому виїзду за кордон;

укладення міжнародних договорів з питань, пов’язаних з регулюванням процесу добровільної міграції і захистом прав мігрантів;

подальше вдосконалення законодавства з питань захисту прав дітей та співробітництва з питань міжнародного усиновлення.

Реалізація положень Концепції щодо виїзду громадян України за кордон для тимчасового перебування з метою працевлаштування, навчання, провадження підприємницької діяльності, лікування і відпочинку передбачає:

удосконалення законодавства з метою забезпечення реалізації конституційного права громадян на пенсійне забезпечення та інші види соціального захисту незалежно від місця проживання;

посилення контролю за діяльністю суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні громадян України за кордоном;

проведення моніторингу випадків порушення прав громадян України на внутрішньому ринку праці та тих, що працюють на території інших держав;

удосконалення системи обліку інформації про громадян України, що перебувають за її межами з метою працевлаштування;

визначення механізму виявлення на території України іноземців та осіб без громадянства, що постраждали від торгівлі людьми на території інших держав, і надання їм необхідної допомоги відповідно до міжнародних принципів та норм;

збільшення штату консульських установ України в тих державах, в яких постійно проживає або тимчасово перебуває значна кількість громадян України, визначення в таких установах посадових осіб, що відповідають за вирішення питань трудової міграції, протидії торгівлі людьми, проведення моніторингу ринку праці держав перебування, надання відповідних роз’яснень громадянам України, що перебувають за її межами з метою працевлаштування, та сприяння реалізації їх прав у повному обсязі, надання інформації про потенційні інвестиційні можливості в Україні;

розроблення і здійснення у співпраці з міжнародними та недержавними організаціями комплексу заходів, спрямованих на роз’яснення громадянам України їх прав та свобод під час роботи за кордоном, специфіки законодавства країни перебування і норм міжнародного права у сфері трудової міграції;

розроблення механізму виконання двосторонніх міжнародних договорів з питань трудової міграції громадян та їх соціального захисту, проведення постійного аналізу стану справ.

Реалізація положень Концепції у сфері повернення емігрантів до України передбачає:

підготовку законопроектів, спрямованих на спрощення умов і порядку повернення до України закордонних українців, осіб, депортованих за національною ознакою;

укладення міжнародних договорів з державами, з яких на постійне проживання до України повертаються особи, депортовані за національною ознакою, забезпечення реалізації прав таких осіб та спрощення порядку набуття ними громадянства України і припинення громадянства інших держав;

виконання державних програм сприяння поверненню до України та інтеграції в суспільство закордонних українців, осіб, депортованих за національною ознакою, використання їх інтелектуального та професійного потенціалу;

затвердження державних програм інтеграції громадян України, що повертаються до України.

Реалізація положень Концепції щодо в’їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства передбачає:

розроблення у новій редакції Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” з урахуванням положень міжнародних актів, що регулюють питання боротьби з незаконною міграцією та забезпечення реалізації прав і свобод людини;

прийняття законів з питань надання притулку, додаткового або тимчасового захисту в Україні іноземцям та особам без громадянства;

удосконалення законодавства про біженців;

розроблення і впровадження нормативно-правових актів з метою захисту національного ринку праці;

створення єдиної інформаційної (автоматизованої) системи обліку і ідентифікації біженців, осіб, що потребують додаткового чи тимчасового захисту або притулку в Україні, та автоматизованих систем реєстрації інформації про іноземців та осіб без громадянства, що в’їжджають в Україну, особливо тих, що в’їжджають з держав, на які не поширюється режим безвізового в’їзду;

запровадження видачі візових документів з біометричними ідентифікаторами;

створення необхідної кількості місць для тимчасового перебування незаконних мігрантів та біженців;

врегулювання питань щодо здійснення перекладу на державну мову заяв біженців та надання їм правової допомоги;

сприяння інтеграції в суспільство мігрантів, осіб, яким надано статус біженця, та осіб, які потребують додаткового чи тимчасового захисту або притулку в Україні;

протидія расизму та ксенофобії;

підвищення рівня обізнаності працівників правоохоронних органів з міжнародними зобов’язаннями України з прав людини;

сприяння особам, яким надано статус біженця, додатковий чи тимчасовий захист або притулок в Україні, у добровільному поверненні до країн їх громадянської належності або попереднього постійного проживання, якщо в таких державах обставини, що призвели до вимушеної міграції, вже не існують;

розроблення і впровадження ефективного механізму здійснення контролю за наявністю в іноземців та осіб без громадянства, що в’їжджають в Україну, коштів для перебування в Україні і виїзду з її території.

Реалізація положень Концепції у сфері боротьби з незаконною міграцією передбачає:

вивчення питання доцільності посилення відповідальності за правопорушення, пов’язані з незаконною міграцією, та внесення у разі потреби відповідних законодавчих пропозицій;

активізацію переговорного процесу з питань укладення міжнародних договорів про реадмісію з державами міграційного ризику;

розроблення і виконання плану заходів щодо протидії різним формам торгівлі людьми та надання допомоги особам, зокрема жінкам і дітям, що стали її жертвами;

продовження роботи із створення і забезпечення діяльності відповідно до міжнародних стандартів мережі пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, що незаконно перебувають в Україні;

сприяння наданню достатніх та на належному рівні медичних послуг мігрантам, що утримуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, що незаконно перебувають в Україні;

підвищення ефективності прикордонного та внутрішнього міграційного контролю;

залучення коштів міжнародних організацій для вирішення питань, пов’язаних з незаконною міграцією.

Інформаційне забезпечення реалізації державної міграційної політики базується на принципах об’єктивності, реальності, доступності та відкритості і здійснюється за результатами постійного проведення аналізу міграційних процесів у державі та за її межами.

Очікувані результати

Реалізація Концепції дасть змогу:

істотно підвищити ефективність державного управління міграційними процесами;

створити умови для безперешкодної реалізації прав і свобод людини та громадянина;

підвищити рівень національної безпеки;

узгодити національне законодавство у сфері міграції з міжнародними, зокрема європейськими, стандартами;

на належному рівні використовувати потенціал міграційних процесів;

запобігти виникненню нових і мінімізувати наявні негативні наслідки неконтрольованих міграційних потоків;

забезпечити інтеграцію мігрантів, що перебувають в Україні на законних підставах, у суспільство;

запобігти торгівлі людьми та мінімізувати наявні негативні наслідки;

мінімізувати негативний вплив міграції на здоров’я мігрантів шляхом забезпечення права мігрантів на охорону здоров’я та уникнення нерівності у статусі мігрантів та їх доступі до медичних послуг;

оптимізувати міграційні потоки з метою ефективного використання трудових ресурсів, повернення емігрантів в Україну.

Джерела фінансування

Фінансування діяльності з реалізації державної міграційної політики здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів міжнародної технічної допомоги, а також інших джерел — добровільних внесків підприємств, установ та організацій, громадян та їх об’єднань.

_____________________




Схожі:

НАКАЗ
Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року №581, на виконання...
Про діяльність органів управління освітою щодо реалізації державних...
Указом Президента України від 30 вересня 2010р. №926 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні», рішень...
НАКАЗ
Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки „Заможне суспільство, конкурентоспроможна...
] від 14. 02. 2006 Відповідно до Положення про Вищу атестаційну комісію...

Позивач: Суб'єкт виборчого процесу -Кандидат у народні депутати України
Ради України та достроковим припиненням її повноважень", із змінами внесеними Указом Президента України від 31 липня 2007 року №675/2007...
НАКАЗ
Відповідно до статті 57 Консульського статуту України, затвердженого Указом Президента України від 02. 04. 94 N 127
Указом Президента України від 6 квітня 2011 року
Міністерство юстиції України (Мін'юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується...
Додаток ЗМІНИ У ПОРЯДКУ ПРОВЕДЕННЯ СЛУЖБОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
«Про державну службу» та на виконання завдань Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на...
СТАТУТ
України і є документом, який регламентує діяльність Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (далі – Університет),...
НАКАЗ
Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року № 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію", Положення про Державний комітет...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка