|
|
Скачати 1 Mb.
|
Етика планування. Особисті якості плановикаПланування - порівняно новий вид діяльності, і професія плановика належить до більш-менш молодих. На відміну від інших професій (лікарі, юристи) плановиків наймають потужні клієнти (керівник підприємства, мер, начальник департаменту), котрі, як правило, мають широкі повноваження, орієнтуються в політиці й займаються нею. Але кваліфіковані плановики-професіонали знають, що вони працюють не тільки на господаря, і не лише він оцінює їхню роботу. Вони працюють і на споживачів продукції (її якість, ціна тощо), і на громадськість (наприклад, екологічні аспекти виробництва). Плановики, які стали недобросовісними найманцями, невдовзі й обов'язково стануть відомі як такі. Американський інститут дипломованих плановиків прийняв Кодекс етичної та професіональної підготовки плановиків, у якому наголошується: найголовнішим обов'язком плановика є служіння суспільним інтересам; старанно, творчо, незалежно і компетентно виконувати свої обов'язки в інтересах своїх клієнтів та наймачів; мусить усвідомлювати особливу відповідальність перед слабо захищеними особами чи громадянами; має приносити користь своїй професії; повинен говорити правду. На жаль, у розробці показників плану освоєння досягнень є значні недоліки. Зокрема, у багатьох господарствах робота над цим розділом має формальний характер, показники не узгоджуються з іншими розділами плану. Нерідко цей розділ розробляють після того, як уже визначено основні показники плану виробництва і реалізації продукції, капітальних вкладень, ефективності виробництва. В окремих господарствах не розраховують економічну ефективність від освоєння науково-технічних досягнень. Причиною цього є насамперед недоліки в стимулюванні освоєння досягнень НТП на сільськогосподарських підприємствах. Питання для самоконтролю знань 1. Назвіть правила поведінки плановика. 2. Зробіть характеристику функцій планово-економічного відділу. 3. Зробіть характеристику застосування правил етики при виконанні службових обов’язків. Тема 8. Інфраструктура аграрного ринку План
Рекомендована література 1.А.І. Батіг та інші Планування та організація діяльності аграрного підприємства. Посібник - К. Аграрна освіта, 2003 р. ст.68-82. 2.Л.І.Шлеюк. Організація і планування діяльності аграрних формувань. Навчально-методичний посібник. К.: «Аграрна освіта», 2011 р. ст.30-37. Основні поняття та положення теми: система матеріально – технічного забезпечення (МТЗ). Завдання та методичні поради по темі Під час самостійного вивчення теми слід звернути увагу: яку роль виконують машинно-тракторні станції в ринкових умовах; яке місце економічних аспектів лізингу сільськогосподарських тварин; як забезпечені договірні відносини із сервісного, агротехнічного обслуговування. В Україні повинна бути організована надійна система забезпечення сільськогосподарських підприємств засобами виробництва та різними матеріалами. Вона являє собою процес розподілу або вільного придбання засобів виробництва і раціональне забезпечення ними на основі товарно-грошових відносин. Це ланка, що пов’язує промислові підприємства – виробників матеріально-технічних засобів із сільськогосподарськими підприємствами. Від її чіткого функціонування значною мірою залежать результати роботи останніх. На підприємствах організовується відповідна служба, на яку покладено такі завдання: визначення потреби підприємства в різних матеріально-технічних засобах; своєчасне оформлення замовлень та укладання договорів із постачальницькими установами; завезення матеріально-технічних засобів у господарство; встановлення прямих зв’язків із заводами-виробниками; забезпечення підрозділів підприємства необхідними матеріально-технічними засобами; контроль якості матеріально-технічних засобів, що завозяться й відповідності їх договірним умовам; контроль за дотриманням встановлених на підприємствах лімітів та норм витрачання матеріально-технічних засобів; організацію заготівлі, зберігання й видачі матеріально-технічних засобів, запобігання іншим витратам; організацію відповідних вантажно-розвантажувальних робіт; подання обґрунтованих претензій і рекламацій на поставку недоброякісних або некомплектних засобів. Нині створена розгалужена система постачання сільськогосподарських підприємств. Вона включає такі форми: на основі договорів, укладених з Агропромпостачем або з Агротехсервісом; оптову торгівлю за разовими замовленнями; через товарні біржі; бартер, тобто натуральний обмін одного товару на інший (товарообмін); вільну закупівлю матеріально-технічних засобів на інших підприємствах та в установах; закупівлю матеріально-технічних засобів за зовнішньоекономічними зв’язками. Існують різні форми надходження матеріально-технічних засобів із заводів-виробників на сільськогосподарські підприємства. Вони надходять за прямими зв’язками заводу із сільськогосподарським підприємством. Це стосується, насамперед, складних машин (трактори, комбайни, автомобілі). Підприємство надсилає своїх представників на завод і вони організовують транспортування машин. У цьому випадку вартість машини складається з відпускної ціни заводу та витрат господарства на транспортування. При іншій формі надходження матеріально-технічних засобів на сільськогосподарське підприємство між останнім і заводом-виробником знаходиться посередник. У ролі останнього виступають товарні біржі, а також різні комерційні структури. Високий рівень розвитку виробництва на сільськогосподарських підприємствах неможливий без організації й чіткого функціонування відповідних обслуговуючих підприємств та організацій, що складають виробничу інфраструктуру агропромислового комплексу. Це насамперед ремонтно-технічні підприємства (РТП), завданням яких є: здійснення ремонтів і технічних обслуговувань тракторів, комбайнів, автомобілів та інших сільськогосподарських машин; обладнання тваринницьких ферм; монтаж нового обладнання на фермах; часткове перевезення вантажів; виконання спеціалізованих механізованих робіт (плантажна оранка, поліпшення лук і пасовищ, будівництво ставів, доріг та ін). Вони займаються також постачанням, насамперед, запасних частин. Існують й інші спеціалізовані підприємства та установи, які здійснюють виробниче обслуговування сільськогосподарських підприємств (газопостачання, теплопостачання тощо). Слід підкреслити, що постачанням нафтопродуктів займається в основному обласні акціонерні товариства зі своїми філіями та заправними пунктами на місцях. Організовані також підприємства і фірми, які працюють на приватній основі (будівельні, станції техобслуговування різних видів техніки, автозаправні станції тощо). Усі обслуговуючі підприємства та організації працюють із сільськогосподарськими підприємствами на договірній основі й за договірними цінами та тарифами. Питання для самоконтролю знань
Тема 9. Функції бізнес-плану. Технологія розробки бізнес-плану План
Рекомендована література 1.А.І. Батіг та інші Планування та організація діяльності аграрного підприємства. Посібник - К. Аграрна освіта, 2003 р. ст.206-209. 2.За ред. Л.Я.Зрібняка. Організація і планування виробництва на сільськогосподарських підприємствах.К.:“Урожай”, 1999 р. ст.152-158. Основні поняття та положення теми: планування, поняття бізнес-плану, структура бізнес-плану. Завдання та методичні поради по теми Під час самостійного вивчення теми студенти повинні знати основні положення теми та методику визначення структури до кожного конкретного виду діяльності. Бізнес-план являю собою систему розрахунків, в яких детально обґрунтовують основи бізнесу, виробництво продукції та послуг, коло споживачів продукції, конкуренцію і систему збуту, менеджмент, фінансування та інші аспекти діяльності підприємства. Мета написання бізнес-плану – забезпечення одержання максимального прибутку за рахунок інтенсивного розвитку головних, додаткових і підсобних галузей, переробки продукції, надання різних послуг в умовах конкуренції товаровиробників. Бізнес-план включає три основні функції: виконує роль техніко-економічного обґрунтування розвитку підприємства; є інструментом управління підприємством та його підрозділами; інструментом для забезпечення фінансування за рахунок різних джерел. Основні розділи бізнес – плану: анотація, сучасний стан галузей підприємства, перспективи розвитку останніх і надання послуг, ринкова стратегія, організація і управління, оцінка ризиків та їх страхування, фінансовий план, додатки. Структура бізнес-плану залежить від розміру підприємства, спеціалізації, перспективи розвитку підприємства і бізнесу… Бізнес-план і його функції. Бізнес-план - це документ, в якому викладено суть підприємницької ідеї, шляхи і засоби її реалізації, а також подано характеристику ринкових, виробничих, організаційних і фінансових аспектів передбачуваного бізнесу та особливості його управління. Наявність бізнес-плану - обов'язкова вимога з боку цивілізованого ринку. Це чисто психологічно викликає відчуття грунтовності, солідності підприємницького починання його власника. І, навпаки, відсутність такого плану породжує насторожливе ставлення з боку партнерів, кредиторів та інвесторів. Бізнес-план - це засіб залучення ззовні капіталу, що необхідний для розвитку бізнесу. Він забезпечує всебічну (виробничу, ринкову, організаційну та фінансову) інформацію про майбутній бізнес і є основою конструктивних відносин з потенційними інвесторами. У сучасних умовах в Україні бізнес-план здійснює ще одну важливу функцію - він є інструментом процесу приватизації державних підприємств. Тут він використовується для обгрунтування пропозицій щодо приватизації, для визначення кола завдань, зв'язаних із санацією (оздоровленням) підприємств, які приватизуються. Бізнес-план входить до складу проспектів емісії цінних паперів, які публікуються при акціонуванні економічної організації. Крім зовнішніх, бізнес-план, виконує чимало важливих внутрішніх функцій. По-перше, планування - це ключ до успіху в бізнесі. Такий успіх визначається трьома головними факторами: • правильним розумінням реальної нинішньої ситуації; • чітким визначенням цілей, яких хоче досягти підприємець; • якісним плануванням процесів переходу від одного стану до іншого. Бізнес-планування якраз і спрямоване на розв'язання цих питань. Тобто бізнес-план - це засіб моделювання систем управління новим бізнесом, що дозволяє перевірити підприємницьку ідею на раціональність та реалістичність ще до її практичної реалізації. Ваш проект може не відбутись уже на папері, але краще такий неприємний висновок зробити на стадії проектування, а не тоді, коли на створення фірми вже витрачено час, кошти Планування діяльності аграрних підприємств і зусилля підприємця. Бізнес-план - це можливість виявити у зародковому стані ті проблеми розвитку підприємства, які в майбутньому загрожують перерости в серйозні перешкоди та істотно ускладнити роботу. Багатьох із виявлених у ході планування сильних і слабких сторін підприємства ви, можливо, не змогли б побачити, якби не працювали над створенням бізнес-плану. Звичайно, він не може виключити ці помилки, але дозволяє значно зменшити ризик. Складання бізнес-плану дозволяє одержати інструмент контролю та управління, який забезпечує планомірне просування підприємства до поставленої мети. Бізнес-план є потужним інструментом самонавчання. У процесі його розробки розвиваються здібності підприємця як менеджера, набувається досвід оцінки умов конкуренції, способів просування товарів на ринок, використання переваг свого бізнесу, фінансового планування, розробки різних сценаріїв діяльності. Питання для самоконтролю знань
Тема 10. Календарно-планові розрахунки План
Рекомендована література 1.А.І. Батіг та інші Планування та організація діяльності аграрного підприємства. Посібник - К. Аграрна освіта, 2003 р. ст.220-226 Основні поняття та положення теми: основні завдання оперативного планування, контроль, робочий план на період сільськогосподарських робіт, основні завдання оперативного планування, контроль, робочий план на період сільськогосподарських робіт. Завдання та методичні поради по темі Під час самостійного вивчення теми потрібно визначити методику оперативного планування. Слід мати на увазі, що організація виконання планів передбачає чітке та послідовне здійснення намічених заходів, правильну розстановку робочої сили, засобів виробництва, раціональну організацію виробничих процесів, доведення планових показників до виконавців, контроль за виконанням планів і виробничих програм. Оперативно-календарне планування є завершальним етапом у плануванні господарської діяльності фірми. Основним його завданням є конкретизація показників тактичного плану з метою організації повсякденної планомірної і ритмічної роботи підприємства та його структурних підрозділів. Таким чином, якщо стратегічне планування розглядають як пошук нових можливостей підприємства на ринках, то тактичне планування – як процес створення передумов для реалізації цих нових можливостей, а оперативно-календарне – як процес їх реалізації. Річні плани підприємства та його підрозділів визначаючи програму діяльності на рік не досить повно охоплюють питання організації виконання виробничих процесів. Сільськогосподарському виробництві властиві сезонність робіт, територіальна розосередженість їх, одночасне використання кількох машин і знарядь на різних культурах, обмеженість виконання робіт агротехнічними строками. Тому своєчасне здійснення робіт потребує складання оперативних планів на коротші періоди. У цих планах детально визначають організацію проведення окремих трудових процесів. До оперативних планів на сільськогосподарських підприємствах належать робочі плани на періоди сільськогосподарських робіт у рослинництві, плани наряди, місячні планові наряди у тваринництві. Основні завдання оперативного планування це встановлення заємозв’язку і послідовності виконання окремих робіт, визначення щоденної потреби в робочій силі та засобах виробництва. Робочий план на період с/г робіт це план організації окремих виробничих процесів, розстановки робочої сили і засобів виробництва з метою своєчасного та високоякісного виконання робіт. Головні його завдання такі: встановлення послідовності виконання робочих процесів, правильна розстановка людей і техніки, визначення щоденної потреби в робочій силі. Слід мати на увазі, що організація виконання планів передбачає чітке та послідовне здійснення намічених заходів, правильну розстановку робочої сили, засобів виробництва, раціональну організацію виробничих процесів, доведення планових показників до виконавців, контроль за виконанням планів і виробничих програм. Річні плани підприємства та його підрозділів визначаючи програму діяльності на рік не досить повно охоплюють питання організації виконання виробничих процесів. Сільськогосподарському виробництві властиві сезонність робіт, територіальна розосередженість їх, одночасне використання кількох машин і знарядь на різних культурах, обмеженість виконання робіт агротехнічними строками. Тому своєчасне здійснення робіт потребує складання оперативних планів на коротші періоди. У цих планах детально визначають організацію проведення окремих трудових процесів. До оперативних планів на сільськогосподарських підприємствах належать робочі плани на періоди сільськогосподарських робіт у рослинництві, плани наряди, місячні планові наряди у тваринництві. Основні завдання оперативного планування це встановлення заємозв’язку і послідовності виконання окремих робіт, визначення щоденної потреби в робочій силі та засобах виробництва. Робочий план на період с/г робіт це план організації окремих виробничих процесів, розстановки робочої сили і засобів виробництва з метою своєчасного та високоякісного виконання робіт. Головні його завдання такі: встановлення послідовності виконання робочих процесів, правильна розстановка людей і техніки, визначення щоденної потреби в робочій силі. Систематичний контроль сприяє виконанню планових показників, дає змогу своєчасно виявляти вузькі місця, уточнювати раніше прийняті показники та намічені заходи їх виконання. Все це допомагає ефективніше використовувати землю, трудові, матеріальні та фінансові ресурси підприємств, збільшувати виробництво та знижувати собівартість сільськогосподарської продукції, підвищувати продуктивність праці та рентабельність виробництва. Дійовим методом контролю за виконанням річного плану підприємства і виробничих бригад програм є порівняння фактичних показників із плановими. Ефективним є періодичний контроль за виконанням оперативних планів. У кінці певного періоду сільськогосподарської робіт на основі порівняння планових показників із даними обліку аналізують фактичне виконання розробленого плану. Контроль виконання планових показників на підприємстві дає змогу підвести підсумки роботи за певний період, виявити недоліки і причини їх, вжити заходів для поліпшення роботи відповідних ділянок. Питання для самоконтролю знань 1.Назвіть види оперативних планів на сільськогосподарських підприємствах і сформулюйте завдання оперативного планування. 2.Охарактеризуйте зміст робочих планів у рослинництві. 3.Назвіть види оперативних планів на сільськогосподарських підприємствах і сформулюйте завдання оперативного планування. 4.Як здійснюється контроль за виконанням оперативних планів? Задача для самостійного розв’язання Підприємство має закрити вологу на площі 3600 га. Роботу намічається виконати протягом 3 робочих днів при використанні тракторів ДТ-75 у дві зміни. Змінна норма виробітку агрегату становить 80 га. Для виконання всього обсягу роботи потрібно мати 7,5 агрегатів. Примітка. Кількість машин і знарядь визначають за кількістю та складом агрегатів. Так у нашому прикладі агрегат на боронування складається з трактора ДТ-75, зчіпки С-18 і 30 борін. Кількість обслуговуючого персоналу обчислюють множенням кількості працівників, що обслуговують агрегат на кількість агрегатів. |