Опорний курс лекцій Київ 2011 ЗМІСТ
|
|
Скачати 2.44 Mb.
|
|
2.2. Сертифікація аудиторської діяльності Залежно від суб'єкта здійснення аудиторської перевірки аудит поділяється на внутрішній і зовнішній. Суб’єктом внутрішнього аудиту виступає кваліфікований працівник підприємства, який є його штатним працівником, призначається керівником, господарюючого суб’єкта і підзвітний йому. Внутрішній аудитор не зобов'язаний мати сертифікат, його діяльність не підпадає під вимоги Закону України «Про аудиторську діяльність». Суб’єктом зовнішнього аудиту можуть бути фізичні особи (аудиторські фірми), які мають сертифікат аудитора та включені до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Діяльність суб'єктів зовнішнього аудиту регулюється Законом України «Про аудиторську діяльність» від 14.09.2006 р.; Міжнародними стандартами аудиту; Кодексом професійної етики аудиторів України. Згідно із ст. 4 Закону та ст, 364 Господарського кодексу України аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України. Умови та порядок сертифікації аудиторів визначаються вищим органом управління аудиторською діяльністю – Аудиторською палатою України, яка постійно вдосконалює процес сертифікації аудиторів, підвищує рівень їх підготовки. Порядок сертифікації аудиторів, які здійснюють аудит банків, затверджується Аудиторською палатою України за погодженням з Національним банком України. Сертифікація— це визначення кваліфікаційної придатності аудиторів. Сертифікат є офіційним документом, який засвідчує право особи на здійснення аудиту підприємств і господарських товариств (серія «А») та банків (серія «Б») на території України або в усіх названих структурах (серія АБ). Право на отримання сертифіката є у фізичних осіб, які мають:
Наявність необхідного обсягу знань для отримання сертифіката визначається шляхом проведення письмового кваліфікаційною іспиту за програмою, затвердженою Аудиторською палатою України. За проведення сертифікації справляється і плата у розмірі, встановленому Аудиторською палатою України, виходячи з кошторису витрат на утримання Аудиторської палати України. Умови та порядок сертифікації аудиторів встановлює Положення про сертифікацію аудиторів, затверджене рішенням АПУ під 19.11.2002 р. (протокол № 116) з наступними змінами і доповненнями. Згідно з вимогами Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 7.12.2000 р. аудиторська перевірка банку здійснюється аудитором, який має сертифікат НБУ на аудиторську перевірку банківських установ. Умови сертифікації аудиторів банків визначено в Положенні про сертифікацію аудиторів банків, затвердженому постановою Правління НБУ від 09.09.2003р. № 388. Раніше АПУ видавала сертифікати як серії «А», так і серії «Б». На даний час сертифікат серії «Б» видається відповідною структурою НБУ. Згідно з Положенням про сертифікацію аудиторів особа, яка має намір отримати сертифікат аудитора серії «А», подає до АПУ (в одному примірнику) або до регіонального відділення АПУ (у двох примірниках) такі документи:
Подані претендентом документи реєструються Секретаріатом Аудиторської палати України або регіональним відділенням Аудиторської палати України у спеціальному журналі з видачею йому розписки. Комісія з сертифікації та підготовки аудиторів АПУ або комісія з сертифікації регіонального відділення АПУ розглядає документи, подані кандидатами для підтвердження необхідних освіти та досвіду практичної роботи та видають (не видають) дозвіл на участь у кваліфікаційних іспитах. Відмова у наданні дозволу на участь у кваліфікаційному іспиті може бути надана кандидату в разі невідповідності його освіти або досвіду практичної роботи вимогам Закону України «Про аудиторську діяльність», а також у разі ненадання документа про оплату сертифікації. Для проведення іспитів Аудиторською палатою України створюються кваліфікаційні комісії у складі п'яти членів Аудиторської палати України кожна. Організаційне забезпечення роботи комісій покладено на Секретаріат Аудиторської палати України і кожне регіональне відділення Аудиторської палати України. Засідання комісії по проведенню іспитів очолює голова, функції якого виконують по черзі всі члени комісії в алфавітному порядку їх прізвищ. За результатами складання іспитів комісією приймається рішення простою більшістю голосів. При рівності голосів перевага віддається рішенню, за яке проголосував головуючий. Рішення приймається у формі «Іспит складено» або «Іспит не складено». Результати іспиту заносяться до протоколу (окремо по кожній особі), який підписують всі члени екзаменаційної комісії. При цьому регіональні відділення Аудиторської палати України протоколи складають у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти днів після складання іспиту передається до Аудиторської палати України. Рішення екзаменаційної комісії повідомляється особам, які склали іспит, у день його складання. Дані сертифікації заносяться до книги реєстрації та в комп'ютерну базу даних. Видача сертифікатів здійснюється Секретаріатом Аудиторської палати України після затвердження Аудиторською палатою України протоколів проведення іспитів. Бланк сертифікату є бланком суворої звітності. Реквізитами сертифікату є: — серія і номер; — прізвище, ім'я та по батькові аудитора; — дата, номер рішення Аудиторської палати України про затвердження протоколів проведення іспитів; — строк дії сертифіката. Сертифікат підписує голова кваліфікаційної комісії та завідуючий Секретаріату Аудиторської палати України. Він реєструється у книзі обліку сертифікатів Аудиторської палати України. Отримання сертифіката засвідчується власним підписом аудитора у цій книзі. Після одержання сертифіката аудитора України, аудитори зобов'язані виголосити клятву аудитора, яка адресується керівникові кваліфікаційної комісії Аудиторської палати України. Після усного виголошення клятви аудитор підписує її текст, що наведено нижче. Текст клятви аудитора «Я, (Ім’я, прізвище), вигологшую клятву аудитора і урочисто обіцяю виконувати свої професійні обов 'язки з честю і гідністю, дотримуватися законів України, стандартів аудиту, Кодексу професійної етики аудиторів України і вимагати дотримання їх іншими». Кваліфікаційний іспит проводиться щокварталу в день, визначений Аудиторською палатою України. Іспити проводяться у два етапи: 1) письмове тестування за переліком запитань, затвердженим Аудиторською палатою України (тести мають вигляд питань, які дають змогу вибрати правильну відповідь з чотирьох тверджень); 2) письмове розв'язання ситуаційного завдання (завдання з вирішення ситуаційних аудиторських проблем). Перший етап іспитів проводить Аудиторська палата України або її регіональне відділення, а другий — тільки Аудиторська палата України. До другого етапу допускаються кандидати, які набрали не менш як 70 % вірних відповідей за результатами тестування. Кандидати, екзаменаційні роботи другого етапу кваліфікаційного іспиту яких оцінені в: 60 і більше балів— здобувають право на отримання сертифікату аудитора; 50 - 59 балів - здобули право на повторне складання другого етапу кваліфікаційного іспиту на загальних умовах у термін до одного року; 49 і менше балів - є такими, що не склали кваліфікаційний іспит і мають право на повторне складання іспиту на загальних умовах не раніше як через рік. У цьому випадку складений успішно перший етап іспиту зараховується кандидату при складанні кваліфікаційного іспиту вдруге, якщо після успішного складання першого етапу іспиту минуло не більш як 1,5 року. Після затвердження Аудиторською палатою України результатів іспиту Секретаріат Аудиторської палати України здійснює видачу сертифікатів. Термін чинності сертифіката не може перевищувати п'ять років. Аудитори, термін чинності сертифікатів яких закінчується, не раніше як за три і не пізніше як за один місяць до закінчення цього терміну, мають подати до Секретаріату Аудиторської палати України (в одному примірнику) чи до регіонального її відділення (у двох примірниках) такі документи: • заяву про продовження дії сертифіката встановленого зразка; • копію трудової книжки, завірену в установленому порядку; • сертифікат, термін дії якого закінчується; • копію свідоцтв про щорічне удосконалення професійних знань (за період чинності сертифіката); • документ про внесення плати за продовження сертифіката. Відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» продовження чинності сертифіката аудитора було можливе через: • складання аудитором кваліфікаційного іспиту; • проходження аудитором співбесіди; • без проходження аудитором співбесіди або складання кваліфікаційного іспиту. Продовження сертифіката аудитора було можливе без проходження аудитором співбесіди або складання іспиту у разі, якщо: • аудитор працював за фахом (аудитором) за основним місцем роботи не менше трьох років протягом терміну чинності сертифіката; • щороку протягом терміну чинності сертифіката удосконалював професійні знання за програмою, затвердженою Аудиторською палатою України; • не мав стягнень з боку Аудиторської палати України. Продовження сертифікату шляхом проходження аудитором співбесіди було можливе у разі, якщо: • аудитор працював за фахом (аудитором) від двох до трьох років або за сумісництвом не менше трьох років; • щороку протягом терміну чинності сертифіката удосконалював професійні знання за програмою, затвердженою Аудиторською палатою України; • до аудитора не застосовувались стягнення щодо обмеження здійснення аудиторської діяльності. Для продовження терміну чинності сертифіката комісії з сертифікації призначали складання аудитором кваліфікаційного іспиту в разі: • підтвердження аудитором у періоді після отримання сертифіката досвіду практичної роботи за фахом (аудитором) менше ніж два роки; • невиконання вимог щорічного удосконалення професійних знань; • прострочення аудитором встановлених термінів для подання документів на продовження дії сертифіката до АПУ або її регіональних відділень; • наявності незаперечних претензій до аудитора з боку АПУ або державних органів контролю щодо здійснення аудиторської діяльності; • застосування до аудитора відповідних стягнень щодо обмеження здійснення аудиторської діяльності. Законом України «Про аудиторську діяльність» від 14.09.2006 р. ліквідовано право на автоматичне продовження сертифіката через безперервне підвищення кваліфікації, лекції або видання книг. Тепер продовження терміну чинності сертифіката має здійснюватися через п'ять років за підсумками контрольного тестування за фахом (з предметів аудит, фінанси, економіка, господарське право) у порядку, встановленому Аудиторською палатою України. В таких умовах підвищення кваліфікації має сенс тільки для тих, хто дійсно хоче бути конкурентноздатним на ринку аудиторських послуг. Аудиторська палата України має знайти правове рішення для збереження (нехай у видозміненому варіанті) обов'язковості підвищення кваліфікації (наприклад, набору певної суми балів для заліку як контрольних тестів), тоді сама ідея підвищення кваліфікації у вітчизняних умовах буде і далі розвиватися. Видачу сертифікатів, термін чинності яких подовжено згідно з рішенням Аудиторської палати України, здійснює Секретаріат Аудиторської палати України. У сертифікаті зберігається початковий номер та серія, дата і номер рішення АПУ про видачу сертифіката, термін чинності сертифіката, а також проставляється номер протоколу АПУ, дата і термін, на який продовжено чинність сертифіката (див. рис.2.3).
Рис. 2.3 Зразок сертифіката аудитора Аудитори, які не з'явилися на іспит з приводу подовження дії сертифіката в призначений Секретаріатом Аудиторської палати України строк без повідомлення про поважну причину неявки, повинні складати іспит в будь-який час на загальних підставах сертифікації, оплачуючи за сертифікацію. Повернення плати за розгляд матеріалів відносно подовження дії сертифіката не проводиться. Усі сертифіковані аудитори України згідно з Положенням про сертифікацію аудиторів зобов'язані щорічно проходити навчання за програмою в обсязі 40 годин, затвердженою Аудиторською палатою України. Без дотримання цієї вимоги дія сертифіката аудитора після закінчення його строку не продовжується. До речі, аудиторам зараховується проходження навчання (що підтверджується відповідною довідкою, сертифікатом, дипломом) лише у разі проведення занять тими навчальними закладами, які уклали договір з Аудиторською палатою України і подали повний пакет документів, зазначених у Положенні про постійне обов'язкове удосконалення професійних знань аудиторів України (рішення АПУ від 22.06.2001 р., протокол № 102). Для проведення постійного обов'язкового удосконалення професійних знань аудиторів викладацький склад формується із числа осіб, які викладають відповідні дисципліни у вищих навчальних закладах освіти (не нижче третього рівня акредитації) або практикуючих аудиторів. Аудиторська палата України рішенням від 02.02.2006 р. № 159/3 затвердила наступні програми удосконалення професійних знань аудиторів України: «Управлінський облік», «Порівняльний аналіз практичного застосування МСФЗ та П(С)БО», «Незалежність, професійна етика, контроль якості аудиторських послуг», «Практика застосування принципів корпоративного управління» та виклала у новій редакції такі програми: «Фінансовий аналіз в аудиторській практиці», «Практика застосування «Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики» в якості Національних стандартів аудиту», «Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами». Вони передбачають проведення лекційних та практичних занять (включаючи тестування). Проходження навчання зараховується лише тим слухачам, які відповіли не менше ніж на 60 % запропонованих запитань. Свідоцтво про постійне удосконалення професійних знань аудиторів підписує голова Комісії з сертифікації та підготовки аудиторів і завідувач Секретаріату Аудиторської палати України. Статтею 22 Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 р. і п. 2.2.7 Статуту Аудиторської палати України до аудиторів за неналежне виконання своїх професійних обов'язків Аудиторською палатою України можуть бути застосовані стягнення у вигляді:
Розгляд питань про застосування стягнень здійснюється (як правило, в присутності аудитора) на підставі рішення суду у випадках порушення міжнародних стандартів аудиту та Кодексу етики аудитора. Попередження оформляється рішенням Аудиторської палати України з письмовим повідомленням аудитора. Повторне порушення є підставою для припинення дії сертифіката або його анулювання. Припинення дії сертифіката на строк до одного року означає заборону на проведення аудиту і надання аудиторських послуг на визначений термін за рішенням Аудиторської палати України, яке вступає в силу з моменту публікації в пресі. Припинення дії сертифіката здійснюється у випадках:
Анулювання сертифіката здійснюється за рішенням Аудиторської палати України у випадках:
Анулювання сертифіката здійснюється шляхом відзиву сертифіката і заборони на проведення аудиторської діяльності на території України протягом п'яти років. Витяг з рішення Аудиторської палати України про попередження аудитора, припинення дії сертифіката чи його анулювання надсилається поштою або вручається персонально аудитору, а також до регіонального відділення Аудиторської палати України з обов'язковим оприлюдненням у спеціальних виданнях в 10-дениий термін з дня винесення рішення. Анульований сертифікат аудитор зобов'язаний у 10-денний термін з моменту отримання витягу з рішення Аудиторської палати України та з моменту публікації у пресі повернути до Секретаріату Аудиторської палати України. Рішення Аудиторської палати України про накладання стягнень або анулювання сертифіката може бути оскаржено в суді. У Законі України «Про аудиторську діяльність» від 14.09.2006 р. порядок припинення чинності сертифіката не визначено. Якщо в продовженні дії сертифікату відмовлено, то це фіксується в протоколі АПУ. Таке рішення Секретаріат АПУ в письмовій формі повідомляє особі, яка подавала таке клопотання. Сертифікати, строк дії яких закінчився, знищуються за актом, в якому зазначається серія сертифікату, його номер, прізвище, ім'я, по-батькові особи, на ім'я якої він був виписаний, період, протягом якого він діяв. Акт підписує голова Комісії та завідуючий Секретаріатом АПУ і затверджує Голова Спостережної ради. Цей документ є документом постійного зберігання. 2.3. Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності Відповідно до ст. 4 Закону України «Про аудиторську діяльність» від 14.09.2006 р. аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа — підприємець або у складі аудиторської фірми. Основною структурною одиницею аудиторської служби виступає аудиторська фірма — юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність, що дозволена Законом України «Про аудиторську діяльність». Аудиторські фірми можуть створюватись на основі будь-яких форм власності (крім 100% державної). До складу аудиторської фірми можна залучати спеціалістів, які не є аудиторами, але так, щоб не порушити спеціальних вимог Закону України «Про аудиторську діяльність». Так, загальна частка засновників (учасників, акціонерів), які не є аудиторами в статутному фонді не може перевищувати 30 %. Аудиторська фірма має право здійснювати аудиторську діяльність лише за умови, коли в ній працює хоча б один сертифікований аудитор. Керівником аудиторської фірми може бути тільки сертифікований аудитор. Аудитори (аудиторські фірми) не можуть займатися якою-небудь підприємницькою діяльністю, крім аудиторської та іншої, пов'язаної з нею діяльністю. За характером діяльності аудиторські фірми можна класифікувати на дві категорії: універсальні— фірми, які мають право здійснювати декілька видів обов'язкового аудиту та займаються різноманітними видами робіт: організацією аудиторських перевірок у сфері загального, банківського, страхового, біржового аудиту, наданням послуг по постановці, відновленню та веденню обліку, аналізом господарської діяльності, оцінкою активів та пасивів підприємств, консультуванням з питань фінансового, управлінського та податкового обліку, проведенням навчання по бухгалтерському обліку і аудиту, комп'ютеризації обліку, підбором та тестуванням бухгалтерських кадрів тощо; спеціалізовані — фірми, які виконують більш вузьке коло робіт. Незалежно від того, чи є фірма універсальною або спеціалізованою, вона обов'язково повинна виконувати основний вид послуг — проведення обов'язкового аудиту, в іншому разі вона не може називатися аудиторською фірмою. За кількістю послуг, які надаються, аудиторські фірми поділяють на великі, середні та малі. Основним критерієм, як правило, виступає виручка від реалізації. Універсальні фірми частіше за все бувають великими та середніми. Аудитори та інші фахівці, які вирішили створити аудиторську фірму, рішення про це приймають на загальних зборах, де одночасно обговорюють такі питання, як: мета, види діяльності, розмір внесків до статутного капіталу, інші майнові і фінансові питання, права і обов'язки учасників фірми, органи управління тощо. Після узгодження організаційних питань, члени майбутньої аудиторської фірми складають засновницький договір та статут. У засновицькому договорі вказуються такі дані: місце і дата його складання; перелік усіх членів із зазначенням їх адреси; найменування фірми; мета, види діяльності та юридична адреса фірми; розмір статутного капіталу, індивідуальний розмір внеску кожного члена у його створення; права і обов'язки членів фірми; розподіл і використання прибутку; умови і порядок ліквідації фірми. Цей договір підписується всіма членами-засновниками, підписи яких засвідчуються нотаріально. Тут же на зборах приймається статут фірми, в якому передбачають такі пункти: склад учасників і засновників; місцезнаходження; мета і види діяльності; майно, фонди і прибуток фірми; порядок збільшення (зменшення) статутного капіталу; права і обов'язки засновників (учасників); організація і оплата праці; органи управління, їх функції та компетенція; контроль за діяльністю фірми; припинення діяльності та ліквідація фірми. Статут має бути зареєстрований в місцевих органах влади, Державній податковій інспекції, відділі статистики, управлінні Пенсійного фонду України. Він подається до установи банку, де передбачається відкрити поточний рахунок. При створенні аудиторської фірми треба розробити стратегію (програму) діяльності, організаційну структуру аудиторської фірми, в якій передбачити відділи (аудиту, консалтингу тощо) та інші підрозділи. Прицьому підбирають їх керівників, визначають кількісний та якісний склад фахівців, порядок формування нормативної бази (може бути призначена спеціальна особа, яка займатиметься систематизацією нормативних актів, вестиме картотеку нормативних документів), створюється належна матеріально-технічну база (приміщення під офіс, придбання меблів та оргтехніки, транспорт, тощо). Відповідно до спеціалізації та розміру аудиторських фірм розробляється структура фірми і визначається її штатна чисельність, які фіксуються в документі «Структура і штатна чисельність аудиторської фірми». Орієнтовна схема управління та підлеглості в аудиторській фірмі показана на рис.2.4.  Рис.2.4 Орієнтовна схема управління та підлеглості в аудиторській фірміЕфективне функціонування аудиторської фірми залежить від організації праці її співробітників. Кадрове забезпечення аудиторських фірм може відбуватись шляхом підготовки власних кадрів за рахунок фірми або найму співробітників певної кваліфікації на тимчасову або постійну роботу. Особливо важливим при підборі кадрів є глибоке знання кандидатами чинного законодавства, нормативних та інших документів. В аудиторській фірмі має бути передбачена організація системи безперервного навчання і оновлення знань. Як правило, робочий день у фірмах розпочинається з читання економічної періодики, оновлення бази даних інформаційно-правової системи і вивчення документів, що надійшли, а також їх обговорення. Не всі спеціалісти аудиторської фірми повинні бути задіяні на перевірках - на фірмі має бути «мозковий центр», який відповідає за стратегією розвитку аудиторської фірми та її перспективи. У невеликих фірмах це, як правило, керівник фірми або його заступник, який відвідує семінари, що проводяться Міністерством фінансів України, Державною податковою адміністрацією України тощо, передає досвід та знання іншим співробітникам, готує відповіді на складні питання клієнтів. У великих фірмах до «мозкового центру» входять не тільки кваліфіковані аудитори, а й юрист, спеціаліст по роботі з інформаційною системою, спеціаліст, який відповідає за зв'язки із зовнішніми організаціями. Тому аудитори, які працюють безпосередньо клієнтами, не витрачають час на розробку складних питань, а вивчивши проблеми клієнта, повідомляють їх фірмі та одержують від «мозкового центру» детальну відповідь на свої запити. До складу працівників аудиторської фірми можуть входити і несертифіковані спеціалісти-асистенти. Найчастіше ними стають студенти вузів, що дає фірмі можливість підбирати собі кадри під час їх практики (стажування). Найважливішим елементом наукової організації праці аудиторів є формування аудиторських команд, залучення висококваліфікованих аудиторів та експертів, не порушуючи основних етичних принципів аудиту (зокрема, конфіденційності). Важливе значення для аудиторських фірм має технічне оснащення - наявність персональних комп'ютерів, інформаційного, правового і програмного забезпечення. Право на здійснення аудиторської діяльності аудиторська фірма набуває з моменту включення її до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, що посвідчується свідоцтвом відповідного зразка (попередня редакція Закону від 22.04.1993 р. зобов'язувала мати ліцензію (дозвіл) на здійснення аудиторської діяльності). За Законом України "Про аудиторську діяльність" ведення Реєстру покладене на Аудиторську палату України. При включенні до Реєстру суб'єкта аудиторської діяльності видається свідоцтво встановленого Аудиторською палатою України зразка. До Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності записуються такі дані: * ідентифікаційний код/номер суб'єкта аудиторської діяльності (аудиторської фірми чи аудитора-підприємця); * дата початку аудиторської діяльності (дата отримання першої ліцензії або свідоцтва); * назва аудиторської фірми (прізвище, ім'я, по батькові (ПІБ) для аудитора - суб'єкта підприємницької діяльності); * адреса фактичного місцерозташування, номери контактних телефонів, факсу, електронної пошти; * організаційно-правова форма; * форма власності; * інформація про державну реєстрацію; * інформація про засновників (для аудиторів - ПІБ, номери сертифікатів та дати їх отримання, ідентифікаційний номер, адреса; для юридичних осіб - назва, ідентифікаційний код, частка у статутному капіталі); * ПІБ керівника аудиторської фірми, номер та дата видачі сертифіката; * кількість працівників, у тому числі сертифікованих аудиторів; * наявність та місцерозташування філій або представництв чи відділень дочірніх підприємств. Відповідно до ст. 11 Закону, Реєстр - це база даних, яка містить інформацію про аудиторські фірми та аудиторів, які займаються аудиторською діяльністю індивідуально як фізичні особи - підприємці. Порядок ведення цього Реєстру визначається та забезпечується Аудиторською палатою України. Не рідше одного разу на рік він публікується у фаховому виданні Аудиторської палати України. За включення до Реєстру справляється плата у розмірі, встановленому Аудиторською палатою України. У Законі України «Про аудиторську діяльність» від 14.09.2006 р. відсутні посилання на можливість здійснювати аудит об'єднанням аудиторів, а є лише дозвіл працювати як приватному підприємцю або у складі аудиторської фірми. У такий спосіб ліквідовано раніше існуючу можливість об'єднуватися аудиторам та аудиторським фірмам для спільної перевірки без створення юридичної особи. Аудиторські фірми (аудитори) мають право (ст. 18 Закону України «Про аудиторську діяльність» від 14.09.2006 р.:
Аудиторські фірми (аудитори) зобов'язані (ст. 19 Закону):
Відповідальність аудиторської фірми конкретизується Статутом, умовами договору із замовниками, а також контрактами між аудиторами та аудиторськими фірмами. За неналежне виконання своїх зобов'язань аудиторська фірма (аудитор) несе майнову та іншу цивільно-правову відповідальність (ст. 21 та ст. 22 Закону) відповідно до договору та Закону. Розмір майнової відповідальності аудиторських фірм (аудиторів) не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини. Усі спори стосовно невиконання умов договору, а також спори майнового характеру між аудиторською фірмою (аудитором) вирішуються у встановленому законом порядку. За неналежне виконання професійних обов'язків до аудиторської фірми (аудитора) можуть бути застосовані Аудиторською палатою України стягнення у вигляді попередження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката, виключення із Реєстру. Рішення Аудиторської палати України щодо застосування до аудиторських фірм (аудиторів) стягнень можуть бути оскаржені в суді. 2.4. Професійна етика та правовий статус аудиторів і аудиторських фірм Аудиторська діяльність має свій етичний кодекс. Етична проблема виникає у випадку, коли аудитору треба самостійно зробити вибір. У цьому випадку етичною поведінкою буде така, яка більш корисна та відповідатиме моральним нормам і принципам професійної етики. У професійній сфері існує два етичних аспекти: 1) загальна етика (духовний аспект); 2) професійна етика (практичний аспект). Професійна етика визначає загальні приписи щодо ідеальних форм поведінки працівників відповідних професій. Вони акцентують увагу на встановленні правил діяльності та потребують високого рівня професіоналізму. В Україні рішенням АПУ від 18.04.2003 р. запроваджено в дію Кодекс етики професійних бухгалтерів Міжнародної федерації бухгалтерів. Головним завданням цього документу є встановлення етичних вимог для аудиторів-практиків з метою забезпечення гарантії високої якості їхньої роботи та задоволення інтересів суспільства та держави. Він запроваджує фундаментальні принципи етики та правила надання аудиторських послуг, які є обов'язковими для виконання усіма аудиторами. Для досягнення поставленої мети аудитор під час надання аудиторських послуг повинен дотримуватись таких фундаментальних засад: незалежність — аудитор має бути професійно незалежним до суб'єкта підприємництва, що перевіряється (не мати прямих родинних стосунків та майнових інтересів до нього); об'єктивність — аудитор має бути справедливим, компетентним, старанно надавати аудиторські послуги, відповідати рівню професійних знань, який би не викликав сумніву у клієнта щодо професіоналізму наданих йому послуг; компетентність —- аудиторам потрібно здійснювати аудиторську перевірку з професійною майстерністю та залучати до аудиту спеціалістів, що мають належну фахову підготовку, досвід, знання у певній галузі; майстерність — вміле визначення та застосування нормативно-правових актів для забезпечення законності здійснення оцінки господарських операцій, їх документування, відображення в обліку та звітності; конфіденційність — аудитор не має права без згоди клієнта розголошувати або розкривати інформацію, отриману ним у процесі надання професійних послуг, використовувати її у своїх цілях; чесність — аудитор має бути чесним, об'єктивним на всіх етапах роботи і висловлювати об'єктивну думку про об'єкт дослідження; професійна поведінка — аудитор повинен створювати і підтримувати добру репутацію професії, не вдаватися до будь-яких дій, які можуть дискредитувати її; професійні норми та технічні стандарти — аудитори зобов'язані з належною старанністю і увагою виконувати інструкції та вказівки клієнта або роботодавця (внутрішній аудитор), дотримуючись вимог об'єктивності, незалежності, чесності та чинного законодавства. Дотримання цих вимог контролюється Аудиторською палатою України в межах її компетенції. У разі недотримання вимог професійної етики Аудиторська палата України має право позбавити аудиторську фірму (аудитора) права займатися аудиторською діяльністю на визначений нею термін. Аудитор має право оскаржити рішення Аудиторської палати України у суді. Питання для самоконтролю
|
Схожі:
|
Курс лекцій Київ 2006 Київський Національний Університет культури і мистецтв Безклубенко Сергій Данилович. Основи філософських знань. Курс лекцій для слухачів Академії пепрукарського мистецтва та студентів... |
ЕКОНОМІЧНА ДІАГНОСТИКА Економічна діагностика. Опорний конспект лекцій / Укладач: к г н., доц. Мартусенко І. В. – ВІЕ ТНЕУ. – Вінниця, 2011. – 72с |
|
Курс лекцій СУМИ 2003 МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ... Курс лекцій спрямований на надання студентам допомоги по вивченню навчального курсу з „Торгового права” та розрахований на студентів... |
Опорний конспект з дисципліни „Організація торгівлі” Міністерство... Опорний конспект лекцій з дисципліни „Організація торгівлі” для студентів напряму підготовки 030510 денної форми навчання / Укладач... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНИЙ... Головченко О. М., Ананьєв Є. П. Сучасна економічна теорія: курс лекцій – Одеса: м. Роздільна ТОВ «Лерадрук», 2012. 204 с |
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ Джужа О. М., Моісеєв Є. М., Василевич В. В. Кримінологія. Спеціалізований курс лекцій зі схемами (Загальна та Особлива частини).... |
|
ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ Опорний конспект лекцій для студентів кооперативних вузів спеціальностей: 0502. 01 “Менеджмент організацій”, 0502. 06 “Менеджмент... |
ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ Опорний конспект лекцій для студентів кооперативних вузів спеціальностей: 0502. 01 “Менеджмент організацій”, 0502. 06 “Менеджмент... |
|
Курс лекцій Черкаси 2012 |
ПЛАНУВАННЯ І КОНТРОЛЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ Опорний конспект лекцій з дисципліни «Планування і контроль на підприємстві» для студентів IV курсу/ Укл ст викладач кафедри економіки... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua