Опорний курс лекцій Київ 2011 ЗМІСТ

Скачати 2.44 Mb.

Назва	Опорний курс лекцій Київ 2011 ЗМІСТ
Сторінка	2/14
Дата	14.03.2013
Розмір	2.44 Mb.
Тип	Курс лекцій

bibl.com.ua > Бухгалтерія > Курс лекцій

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 14

1.2. Предмет, метод і об’єкти аудиту
Аудит охоплює такі основні питання: перевірка комерційної і господарсько-фінансової діяльності суб'єктів господарювання, фінансової звітності з погляду правильності складання і реальності оголошеного оподаткованого прибутку, а також дотримання ними чинного законодавства.

До проблемних питань аудиту слід віднести:

• недостатню кількість методичних розробок з аудиторського контролю;

• брак достатнього досвіду аудиторської діяльності;

• недостатню кількість кваліфікованих аудиторських кадрів, а звідси — і неосвоєний ринок аудиторських послуг;

• відсутність типових форм документів з аудиту;

• відсутність методичних рекомендацій з питань комп'ютеризації аудиту тощо.

Разом із тим впровадження аудиту в сферу підприємницької діяльності має в цілому для держави істотні переваги порівняно з іншими формами фінансово-господарського контролю, зокрема завдяки аудиту досягається:

• значна економія державних коштів, які витрачаються на утримання контрольно-ревізійного апарату;

• надходження додаткових коштів до бюджету за рахунок сплати аудиторськими фірмами (аудиторами-підприємцями) податків;

• фактична незалежність, конкурентна боротьба, професіоналізм аудиторів, що сприяє підвищенню якості перевірок;

• можливість альтернативного вибору аудитора замовником тощо.

Мета аудиту — сприяння підвищенню ефективності роботи, раціональному використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у підприємницькій діяльності для отримання максимального прибутку.

Основними завданнями аудиту є:

• перевірка фінансової звітності, розрахунків, декларацій та інших документів для встановлення їх достовірності й відповідності здійснених господарських і фінансових операцій чинному законодавству;

• виявлення і попередження (профілактика) порушень у фінансово-господарській діяльності підприємств;

• реальність визначення фінансових результатів;

• оцінка ефективності внутрішнього контролю;

• надання консультаційних послуг з питань обліку, аналізу, права, менеджменту, маркетингу, фінансів тощо.

Особливу увагу необхідно приділити предмету, методу і об’єктам аудиту. Як відомо, предметом будь-якої науки є те, що вивчається, досліджується. Предмет аудиту необхідно розглядати в загальноекономічному і локальному розумінні у зв’язку з тим, що аудиторська діяльність передбачає не лише проведення аудиторських перевірок фінансової звітності, але й надання інших аудиторських послуг.

Предметом аудиту в загальноекономічному розумінні є стан фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємництва (стан суб’єкта як системи господарювання).

Предмет аудиту в локальному (конкретному) розумінні залежить від об’єкта, який визначає головну його (аудиту) мету. Так, предметом аудиту фінансової звітності є фінансова звітність суб’єкта господарювання, податкової звітності — податкова звітність. Предметом аудиту господарської діяльності (аудиту ефективності) є господарська діяльність суб’єкта або його окремих підрозділів, видів діяльності, функцій управління, тощо.

Незважаючи на різноманітність цілей аудиту в процесі його проведення вивчається організаційно-правова структура підприємства, види його діяльності, організація обліково-економічної роботи, інформація про господарську діяльність, її результати та звітність по них. Таким чином, цілком зрозуміло, що предмет аудиту є більш ширшим поняттям ніж предмети бухгалтерського обліку, економічного аналізу, внутрішньогосподарського контролю та інших обліково-економічних дисциплін, хоча в окремих випадках може збігатися з ними.

Метод аудиту – це сукупність прийомів і способів, за допомогою яких ведеться дослідження предмета та об’єктів аудиторської діяльності. Передусім - це загальні методичні прийоми, а саме:

аналіз — це метод дослідження, який стосується вивчення предмета шляхом розчленування його на складові, кожна з яких аналізується (вивчається) окремо в рамках одного цілого (аудит фінансово-господарської діяльності підприємства);
синтез — метод дослідження об'єкта в його цілісності, в єдності його частин (аудит виконання договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей);
індукція — метод дослідження, за яким загальний висновок складається на підставі ознайомлення не зі всіма ознаками, а лише з частиною їх, тобто способом виведення висновків від окремого до загального (аудит витрат обігу здійснюється насамперед за даними аналітичного обліку, а відтак — синтетичного обліку);
дедукція — метод дослідження, за якого спочатку вивчається стан об'єкта в цілому, а потім стан його складових елементів, тобто висновки роблять від загального до окремого (аудит фінансових результатів спочатку проводиться за даними синтетичного обліку, а потім — аналітичного обліку);
аналогія — прийом наукових висновків, за допомогою якого досягається пізнання ознак суб'єктів на основі їх подібності з іншими. Метод аналогії, базуючись на подібності окремих сторін різних об'єктів, є основою моделювання;
моделювання — спосіб наукового пізнання, який ґрунтується на заміні об'єкта, що вивчається, на його аналог, модель, що містить істотні прикмети оригіналу (наприклад, стандарти);
абстрагування — прийом відволікання, способом абстракції переходять від конкретних об'єктів до загальних понять (за перевіркою стану збереження певної частини матеріальних цінностей на окремих складах, абстрагуючись, роблять висновки щодо гуртовні в цілому);
конкретизація — дослідження стану об'єктів за певними конкретними умовами існування їх (виявлення нестач конкретних матеріальних цінностей в конкретному місці їх знаходження);
системний аналіз — вивчення об'єкта як сукупності елементів, що утворюють систему. В аудиті системний аналіз передбачає оцінку поведінки об'єктів як системи з усіма факторами, що впливають на його функціонування. Він дає змогу застосувати системний підхід до оцінки виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства (аналіз систем для дослідження об'єктів за умов невизначеності);
функціонально-вартісний аналіз — це вивчення об'єктів на стадії підготовки виробництва, що включає проектування і синтез систем у процесі дослідження їх функціонування (проектування й оцінювання економічної ефективності технологічних процесів тощо).

У зв’язку з тим, що в процесі аудиту вирішується велике коло питань, пов’язаних з різними функціями управління (планування, організація оперативного і стратегічного управління, накопичення економічної інформації, економічний аналіз, прогнозування), в аудиті використовуються прийоми і способи різних галузей знань (економіко-математичні, статистичні методи, методи системного аналізу, експертних оцінок, прийоми і способи бухгалтерського обліку, економічного аналізу, контрольно-ревізійної роботи).

Безпосередньо в аудиті використовуються такі прийоми та способи як огляд, підрахунок, зважування, вимірювання, спостереження, зіставлення, опитування.

Постійні
Періодичні
Разові

Рис.1.4. Об’єкти аудиту

Специфічним прийомом аудиту є оцінка ризику, необхідність якої пов’язана з імовірнісним характером функціонування господарюючої системи та неможливістю повного дублювання всіх процедур обліково-економічної роботи, що примушує аудитора використовувати методи вибіркового дослідження. Оцінка аудиторського ризику починається на стадії планування аудиту і завершується в процесі його проведення. Оцінка ризику, визначена аудитором, може стати причиною його відмови від проведення аудиту.

У процесі оцінки ризику, а також проведення окремих аудиторських процедур широко використовується такий методичний прийом як тестування.

Об’єктом дослідження в аудиті, як і в інших економічних науках, є взаємопов’язані складові (сторони) функціонуючої господарської системи. Об’єкти аудиту конкретизують його предмет і можуть мати різні характеристики, тому їх вирізняють за окремими видами та критеріями. Так, до об’єктів системи управління, яка досліджується аудитором, належать організаційні форми управління, функції управління, методи управління. До об’єктів системи обліку — активи, капітал, зобов’язання, господарські процеси, економічні результати діяльності, фінансова та інші види бухгалтерської звітності. Іншими критеріями можуть бути стан об’єктів у часі, їх складність, характер оцінки, терміни перебування під наглядом аудитора тощо.
1.3. Види аудиту та його відмінність від ревізії
У науковій літературі зустрічаються різні підходи до квасифікації аудиту, яка має бути науково обґрунтованою та відповідати певним вимогам. Вона полегшує вивчення методики його здійснення залежно від застосування того або іншого виду (табл.1.1)

За ініціативою здійснення розрізняють:

обов'язковий аудит - проводиться відповідно до закону, тобто підприємство-замовник зобов'язане запрошувати аудитора для перевірки фінансово-господарської діяльності. За Законом України "Про аудиторську діяльність" і доповненнями до нього встановлено обсяги і порядок здійснення обов'язкового аудиту, а також визначено перелік підприємств, що підлягають обов'язковій аудиторській перевірці. Обов'язковий аудит спрямований на захист інтересів підприємств і держави від навмисного перекручення показників бухгалтерського балансу і фінансової звітності суб'єктів підприємницької діяльності.
добровільний (ініціативний) аудит - здійснюється на замовлення зацікавленої сторони, коли перевірку не передбачено законом в установленому порядку. Мета добровільного аудиту може бути різною: контроль і аналіз стану бухгалтерського обліку в цілому та окремих його розділів, виявлення стану фінансової звітності, організації діловодства та бухгалтерського обліку, оцінка засобів та методів автоматизації обліку, оцінка стану розрахунків за оподаткуванням тощо. Характер і масштаби такої перевірки визначає клієнт.
аудит за спеціальним аудиторським завданням - проводиться по перевірці окремих статей звітності, якісного стану майна, юридичної та економічної експертизи договорів, ефективності використання капіталу та інших питань, які пов’язані з діяльністю підприємства. В принципі, даний вид аудиту можна вважати різновидом ініціативного аудиту.

Таблиця 1.1.

Класифікація аудиту залежно від окремих ознак

Ознака	Види аудиту
1	2
За ініціативою здійснення	Обов’язковий аудит Добровільний (ініціативний) аудит Аудит за спеціальним завданням
За суб’єктами	Внутрішній Зовнішній
За об'єктами	Аудит фінансової звітності Аудит на відповідність Операційний аудит
У залежності від тривалості співпраці «клієнт-аудитор»	Первинний Повторний
За типом клієнта	Загальний Банківський Страховий Аудит бірж Аудит позабюджетних фондів Аудит інвестиційних інститутів

Продовження таблиці 1.1

1	2
За часом проведення	Попередній Поточний Наступний
За національним законодавством	Аудит бухгалтерської звітності; Супутні аудиту послуги.
За способом проведення	Суцільний Вибірковий Комбінований

По відношенню до господарюючого суб’єкта аудит поділяється на:

внутрішній аудит — незалежна оцінка діяльності підприємства, визначення його платоспроможності тощо з метою запобігання банкрутству. За внутрішній аудит відповідає саме підприємство або один з його відділів, тобто контрольний підрозділ підприємства. Керівник такого контрольного підрозділу (або внутрішній аудитор) безпосередньо підпорядкований керівництву підприємства. Внутрішній контрольний підрозділ здійснює аудиторські перевірки на самому підприємстві або в підпорядкованих йому відокремлених структурних підрозділах. Будучи на повному утриманні підприємства, цей контрольний підрозділ (чи внутрішній аудитор) повинен довести необхідність свого існування, для чого він покликаний сприяти підвищенню ефективності роботи підприємства, забезпеченню його рентабельності й зміцненню фінансового стану. Мета внутрішнього аудиту — удосконалення організації й управління виробництвом, виявлення і мобілізація резервів його зростання. Внутрішні аудитори надають керівництву свого підприємства результати проведеного ними аналізу, відповідні рекомендації, поради.
зовнішній аудит - проводиться переважно аудиторською фірмою (аудитором-підприємцем) за договором із підприємством-замовником про виконання незалежної експертизи господарсько-фінансової діяльності й розробку пропозицій щодо фінансової стратегії та підвищення ефективності господарювання. Можливість використання результатів внутрішнього аудиту завжди сприяє зменшенню обсягу роботи зовнішнього аудитора з таких питань як перевірка документації й оцінка роботи системи обліку та контролю, перевірка відповідності даних підприємства-замовника і незалежного контролю.

Розглянемо відмінності між зовнішнім і внутрішнім аудитом(табл.1.2).

Таблиця 1.2

Основні відмінності між внутрішнім і зовнішнім аудитом

Ознаки	Внутрішній	Зовнішній
1	2	3
Суб'єкт здійснення	Здійснюється спеціалістами з обліку, контролю і аналізу, які працюють у даній господарській системі	Здійснюється сертифікованими професіоналами, які виконують функцію підтвердження даних обліку і звітності на договірній основі
Основне завдання	Задоволення потреб адміністрації в рамках даної господарської системи	Висловлюють письмово свою думку щодо перевіреної інформації для потреб клієнта і акціонерів, інвесторів, банків, партнерів та
Взаємозв'язок між двома видами аудиту	Дієвість і ефективність прямо впливають на обсяг, зміст і характер зовнішнього аудиту	Обсяги, зміст і характер, а також аудиторський ризик визначаються в залежності від якості внутрішнього аудиту
Об'єкт	Господарські операції, використання ресурсів, стан обліку і внутрішнього контролю перевіряються на відповідність встановленій обліковій політиці і загально- методичним положенням	Стан обліку і звітності, ефективність використання ресурсів і рівень внутрішнього контролю перевіряються, щоб визначити масштаб зовнішнього аудиту і рівень початкової довіри до даних обліку і звітності клієнтів
Відношення до збереження активів	Аудит прямо пов'язаний з поточним забезпеченням збереження активів, контролем стану і організації матеріальної відповідальності, виявленням і ліквідацією заборгованості по нестачах, витратах і розкраданнях	Аудит пов'язаний з виявленням фактів шахрайства і розкрадання, контролем за станом матеріальної відповідальності не прямо, а опосередковано, тобто виникає у разі, коли їх результатом є приписки та інші викривлення звітності
Залежність	Внутрішній аудит повинен бути незалежним від суб'єкта господарювання, що ревізується лише організаційно, а в цілому він задовольняє потреби керівника даної господарської системи і є залежним від нього ( отримує заробітну плату, тощо)	Зовнішній аудит є незалежним від клієнта не тільки організаційно, але й матеріально (заробітну плату аудитору виплачує керівник аудиторської компанії)

Продовження таблиці 1.2

1	2	3
Періодичність здійснення	Внутрішній аудит - частина внутрішнього контролю, який повинен бути безперервним	Зовнішній аудит є періодичним і здійснюється: при обов'язковому аудиті - з річним або трьохрічним інтервалом; при добровільному -в залежності від бажання і потреб клієнта

За об’єктом вивчення аудит поділяється на:

фінансовий аудит (аудит фінансової звітності) - передбачає оцінку достовірності фінансової інформації, яка представлена у фінансовій звітності. Проводиться зовнішніми аудиторами, що наймаються підприємствами (фірмами);

аудит на відповідність - призначений для контролю дотримання підприємством певних правил, норм, законів, інструкцій, договірних зобов'язань, які впливають на результати операції або звіти. Якщо такі правила встановлені адміністрацією підприємства, то аудит на відповідність проводиться внутрішніми аудиторами підприємства. Коли ж вимоги встановлені кредиторами, то цей вид аудиту проводиться разом з аудитом фінансової звітності. Аудит на відповідність вимогам, встановленим державними актами, проводиться, як правило, зовнішніми аудиторами відповідних державних служб. Результати такої перевірки повідомляються державному органу, який ініціював аудиторську превірку;
операцїйний аудит - використовують для перевірки процедур та методів функціонування підприємства, для оцінки його продуктивності та ефективності діяльності.

За видами діяльності суб’єкта господарювання розрізняють:

загальний аудит - передбачає перевірку підприємств, установ та організацій незалежно від їх організаційно-правових форм та видів власності;
банківський аудит - передбачає перевірку банків та інших кредитних установ і організацій;
аудит страхових організацій — це перевірка страхових фірм і товариств взаємного страхування.

За частотою призначення проводиться:

первинний аудит - здійснюється аудиторською фірмою (аудитором) на даному підприємстві і за даний період часу вперше. Така обставина суттєво збільшує ризик і трудомісткість аудиту, оскільки аудитор не має уявлення про особливості діяльності клієнта, його систему внутрішнього контролю;
повторний аудит — це аудит, що здійснюється аудиторською фірмою (аудитором) не вперше. Планування та процес аудиту у такому випадку спирається на знання специфіки роботи клієнта, його слабких та сильних сторін в організації бухгалтерського обліку і звітності, а також на результати тривалого співробітництва аудиторської фірми (аудитора) з клієнтом.

Практика роботи аудиторських фірм свідчить про переваги повторного (погодженого) аудиту. Така співпраця власно вигідна як аудитору, так і клієнту.

Більш того, зміна клієнтом аудиторської фірми (аудитора) завжди викликає настороженість у користувачів інформації та нових аудиторів.

На договірних засадах під час проведення попереднього аудиту аудитори можуть здійснити розробку, аналіз та оцінку проектів, кошторисів та іншої документації, яка пов'язана із створенням нових підприємств, видів виробництва тощо.

При поточному аудиті проводиться консультування суб'єктів господарювання з питань організації бухгалтерського обліку та організації внутрішнього контролю.

Сутність наступного контролю полягає в перевірці достовірності бухгалтерської звітності, законності та доцільності господарських операцій, стану бухгалтерського обліку.

При суцільному аудиті перевірці підлягають усі документи і регістри бухгалтерського обліку, в яких відображено господарські операції за увесь період, що підлягає аудиту. Вивчення окремої частини документів, відібраних на основі науково обгрунтованої схеми за той чи інший період, відбувається під час вибіркового аудиту. Найчастіше вдаються до комбінованого аудиту, при якому одна частина документів перевіряється суцільно, а інша — вибірково.

Залежно від прийомів і способів контролю і системи контрольних процедур розрізняють аудит і ревізію. Вони є складовими елементами фінансово-господарського контролю. Аудит і ревізія розглядають один предмет (фінансово-господарську діяльність підприємства чи підприємця), а також використовують спільні методичні прийоми і процедури контролю. Іх мета - виявлення негативних явищ у виробничій і фінансово-господарській діяльності суб'єктів господарювання, їх усунення і запобігання в майбутньому. Об'єктами контролю для них є однакові джерела інформації, законодавчі та нормативно-інструктивні акти з питань фінансово-господарського контролю, первинна облікова документація, реєстри бухгалтерського фінансового обліку, баланси і фінансова звітність суб'єктів підприємницької діяльності.

Спільним для них також є те, що вони обґрунтовують свої висновки документально перевіреними доказами. Разом із тим, між аудитом і ревізією існують суттєві відмінності. Наведемо їх (табл.1.3).

Таблиця 1.3.

Відмінності аудиту від ревізії

№	Ознаки	Аудит	Ревізія
1	2	3	4
1	За метою	Видача висновку щодо повноти, достовірності та законності перевіреної інформації	Виявлення незаконних і економічно недоцільних господарських операцій та притягнення до відповідальності винних осіб
2	За завданням	1. Підтвердження висновком перевіреної інформації. 2. Функціональні: - коригування; - оперативного контролю;. - стратегічні	1. Виявлення незаконних та недоцільних операції. 2. Вжитття заходів щодо відшкодування завданої шкоди та притягнення до відповідальності винних осіб. 3. Профілактика появи незаконних та недоцільних операцій.

Продовження таблиці 1.3

1	2	3	4
3	За характером відносин	Підприємницька діяльність	Виконавча діяльність
4	За правовим регулюванням	Відносини між аудитором (аудиторською фірмою) та клієнтом регулюються цивільним правом: на підставі господарського договору клієнт самостійно обирає аудитора. Відносини мають горизонтальний зв'язок, для якого є характерними добровільність, рівноправність та підзвітність аудитора клієнту.	Відносини між ревізором і клієнтом здійснюються за вертикальними зв'язками на підставі інструкцій та наказів вищестоящої організації чи державних органів. Клієнт не вибирає ревізора, його призначають.
5	За об'єктами	Аудитор виявляє все, що веде до перекручення спотворення інформації, знижує платоспроможність, погіршує фінансовий стан підприємства.	Ревізія виявляє все, що порушує чинне законодавство, її висновки максимально точні, спираються на норми законодавства.
6	За витратами	Послуги аудиту оплачує клієнт, включаючи витрати на оплату аудиторських послуг до валових витрат у податковому обліку та до адміністративних у бухгалтерському обліку.	Оплату проводить вищестояща або державна організація; перша витрати здійснює за рахунок відрахувань на її утримання, друга – за рахунок бюджету.
7	За практичними завдання ми	Аудит спрямований на покра-щення фінансового стану клієнта, залучення коштів через інвесторів та кредиторів, надає допомогу та консультації.	Ревізія спрямована на збереження активів, запобігання і профілактику зловживань.
8	За відповідальністю	Несе відповідальність за неякісні перевірки перед клієнтом та третіми особами за нормами цивільного права та перед Аудиторською палатою України за Законом України "Про аудиторську діяльність".	Несе відповідальність перед органом, що призначив ревізію за нормами трудового права.

Закінчення таблиці 1.3

1	2	3	4
9	За результатами перевірки	Аудитор видає аудиторський висновок щодо перевіреної інформації, підтверджує її достовірність, надає рекомендації для клієнта, зберігає в таємниці інформацію, щодо клієнта. Збереження професійної таємниці є етичною нормою поведінки аудитора.	Ревізор складає акт ревізії, де вказує всі виявлені недоліки, робить висновки щодо встановлених порушень, вносить пропозиції щодо відшкодування завданої шкоди, передає інформацію вищестоящому органу, а при виявленні зловживань - правоохоронним органам. При цьому обов'язковою є публічність результатів перевірки.

Аудит – це також незалежна перевірка балансів і фінансової звітності суб'єктів господарювання з метою отримання об’єктивних висновків. Висновки аудитора є виваженим і обґрунтованим доказом під час розв'язання майнових конфліктів у судах між власником та його контрагентами. Аудит дає можливість суб'єктам підприємницької діяльності прогнозувати підвищення ефективності і розширення сфер впливу підприємницьких структур, розвиток маркетингу і комерційної діяльності як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках, допомагає уникнути банкрутства. Аудиторське підтвердження про стійкий фінансовий стан підприємства обгрунтовує його потребу в кредитах і надає право на додатковий випуск акцій.

Під час ревізії досліджується фінансово-господарська діяльність підприємств після завершення господарських процесів (переважно, не менше одного разу на два роки). Функції ревізії (порівняно з аудитом) обмежуються інтересами власника, від імені якого проводиться ревізія. Основною метою ревізії є пошук та фіксація фактів зловживань з обов'язковим повідомленням вищій за підпорядкованістю організації та правоохоронним органам. Як правило, ревізори здійснюють перевірки з позицій дотримання законності господарських операцій, не переймаючись у визначенням перспектив діяльності підприємства. Результати ревізії, як правило, повідомляють трудовому колективу для вжиття заходів щодо ліквідації виявлених недоліків.

Ревізія призначається розпорядженням керівної організації. Результати ревізії оформляються актом ревізії.

Для проведення аудиту між власником-замовником і аудиторською фірмою (аудитором-підприємцем) - виконавцем укладається договір. Результати аудиту оформляються аудиторським звітом або аудиторським висновком.
1.4. Аудит у системі господарського контролю
В Україні відбуваються глибокі економічні зміни, зумовлені процесами розбудови ринкової економіки. За роки реформування адміністративної економіки значно трансформувалися умови функціонування усіх її складових ланок і, насамперед, сфера фінансових відносин у суспільстві. З'явилися підприємства, засновані на недержавній формі власності. У зв'язку з цим докорінно змінилася структура власного капіталу, система оподаткування, розрахунків, формування собівартості продукції. На підприємствах усіх форм власності стали вести податковий облік (паралельно з бухгалтерським). Все цс зумовило необхідність створення нових економічних інститутів, що регулюють взаємовідносини різних суб'єктів підприємницької діяльності. Серед них чільне місце посідає інститут аудиторства. Його основна мета — забезпечити незалежний, а таму об’єктивний контроль достовірності інформації, відображеної у фінансовій та податковій звітності підприємств, організацій, установ.

Бухгалтерську інформацію можна описати багатьма характеристиками: достовірністю, періодичністю, терміном представлення її користувачам (тобто часом затримки від моменту закінчення звітного періоду до часу, коли користувачі її одержують), наочністю тощо. Аудитор має пряме відношення лише до першої із зазначених характеристик. Він зорієнтований на вимірювання цієї характеристики за дискретною шкалою: достовірна, достовірна із застереженням, недостовірна. Випадок відмови від надання аудиторського висновку можна інтерпретувати як відмову від такого вимірювання.

Аудитор надає письмову інформацію керівництву і власникам економічного суб'єкта з описом основних викривлень бухгалтерської звітності і порушень у правилах ведення бухгалтерського обліку, з якого можна зробити висновок, наскільки є суттєвими відхилення основних бухгалтерських показників від їх істинних величин.

Введення ланки аудиту в систему обробки бухгалтерської інформації дає важливий результат: підвищує її достовірність (а також і якість). Дійсно, ряд виявлених викривлень бухгалтерської звітності може бути виправлений прямо в ході аудиторської перевірки. Інші виявлені викривлення і порушення правил ведення бухгалтерського обліку, як правило, повністю або частково виправляються економічним суб'єктом у наступному звітному періоді. Крім цього, перевірка фінансової звітності супроводжується, як правило, фаховими консультаціями аудитора, що може суттєво підвищити якість бухгалтерської інформації в майбутньому. Та нарешті, й сам факт неминучих (у разі обов'язкового аудиту) чи можливих аудиторських перевірок у майбутньому може мати серйозний вплив на керівництво і співробітників економічного суб'єкта, спонукає їх вести бухгалтерський облік добросовісно.

Ринок пред'являє суворі вимоги до фахівців, їх уміння нестандартно мислити, самостійно і оперативно приймати вірні рішення, запобігати протиправним діям, захищати права власників. Із грізного наглядача контролер повинен перетворитися у ділового партнера, досвідченого консультанта, що керується у своїй діяльності законами та сприяє поліпшенню справ на підконтрольному об'єкті.

У сучасних умовах відомчий державний контроль не може задовольнити потреби користувачів фінансових звітів — акціонерів, власників, інвесторів, банків, керівництва та працівників підприємства тощо. Слід зазначити, що їх інтереси часто не збігаються. Тому з'явилась нова форма незалежного фінансового контролю — аудит.

Як правило, кожний власник неохоче сприймає контроль його фінансово-господарської діяльності, але у здійсненні аудиту він повинен бути зацікавлений, оскільки це забезпечує можливості правомірного розподілу прибутків між підприємством (фірмою) та державою у формі податків до бюджету, прибутку за акціями у вигляді дивідендів, залучення капіталу нового партнера у діяльність підприємства (фірми), зміни умов партнерства тощо.

Таким чином, у сучасних умовах однією із важливих функцій аудиту є сприяння встановленню раціональних економічних зв'язків між підприємствами (фірмами) та їх контрагентами.

Будь - яка економічна система має цільову функцію, яка реалізується за допомогою управління. Під управлінням в економіці розуміють свідомий, систематичний та цілеспрямований вплив з боку суб'єктів, органів на суспільні відносини і економічні об'єкти, що здійснюється з метою їх упорядкування, спрямування їхніх дій у певному напрямі та отримання бажаного результату.

Однією з функцій управління є контроль, під яким розуміють порівняння планових і фактичних значень параметрів, виявлення відхилень у параметрах, оцінка небезпечності розміру відхилень для системи, виявлення факторів, що викликали їх, а також визначення ступеня їх впливу та підготовка інформаційної бази для прийняття управлінських рішень. Іншими словами, контроль виступає засобом двостороннього зв'язку між об'єктом управління і системою управління, інформуючи про стан об'єкта і фактичне виконання управлінських рішень.

Попередній контроль здійснюється до проведення господарських операцій та прийняття управлінських рішень. Його мета — попередити протизаконні дії посадових осіб, економічно невиправдані господарські операції; забезпечити економне та ефективне витрачання ресурсів. Широко використовують на стадії планування, складання кошторисів, укладання договорів, попереднього огляду токів, зерносховищ до приймання урожаю, готовності техніки тощо. Можуть проводити всі органи державного, відомчого та внутрішньогосподарського контролю.
Господарський контроль можна класифікувати за такими ознаками (рис. 1.5).

Рис. 1.5. Класифікація господарського контролю .

Поточний контроль здійснюють у процесі виконання господарських операцій з метою оперативного виявлення порушень та відхилень від виробничих завдань і нормативів. Він проводиться керівниками підприємств, фахівцями, а також контрольно-ревізійними підрозділами. Такий контроль широко використовується бухгалтерією при оформленні документів та їх прийманні від матеріально - відповідальних осіб тощо.

Наступний контроль проводиться після завершення господарських операцій на підставі даних, зафіксованих у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку та бухгалтерській звітності. Він спрямований на глибоке всебічне дослідження та вивчення законності економічної доцільності виконаних господарських операцій. Його здійснюють органи відомчого та позавідомчого контролю при проведенні ревізій та перевірок.

Найбільша дієвість контролю досягається поєднанням попереднього, поточного та наступного контролю.

Документальний контроль полягає у перевірці первинної документації, облікових регістрів та звітності з метою встановлення законності та достовірності господарських операцій. Основними прийомами документального контролю є: економічний аналіз, перевірка документів за формою і змістом, арифметична перевірка, зіставлення документів, нормативна, поопераційна (хронологічна) перевірка, письмові пояснення та запити.

Фактичний контроль передбачає визначення фактичного стану, наявності та використання майна підприємства шляхом обстеження, огляду, обчислення, перерахунку, зважування, інвентаризації, лабораторного аналізу, експертної оцінки, тестування (фактичне опитування осіб) та деяких інших.

Високий ефект дає поєднання різних прийомів та способів, що отримало назву комбінованого контролю.

Державний (позавідомчий) контроль здійснюється спеціальними органами державного апарату, діяльність яких поширюється на всі галузі народного господарства - підприємства, установи та організації незалежно від їх відомчої підпорядкованості ( Рахункова палата, Державна контрольно-ревізійна служба, Державна податкова інспекція, державні спеціалізовані інспекції тощо). Основними завданнями цього контролю є: перевірка законності та правильності розподілу фінансових засобів держави і ведення бухгалтерського обліку, перевірка ефективності витрачання державних коштів; правильності розрахунків та сплати податків.

Відомчий контроль проводиться міністерствами, іншими органами державного управління за діяльністю підвідомчих їм підприємств, організацій і установ у формі ревізій та тематичних перевірок.

Аудиторський (незалежний) контроль здійснюється аудиторськими фірмами або аудиторами за діяльністю господарюючих суб'єктів. Його мета – письмове висловлення думки аудитора щодо достовірності, законності, повноти відображення в бухгалтерському обліку та звітності інформації щодо подій та дій господарюючого суб'єкта.

Внутрішньогосподарський (внутрішній) контроль здійснюють керівники підприємств і організацій, спеціальні відділи та служби (планово-економічна, бухгалтерська), фахівці у межах своєї компетенції, керівники виробничих підрозділів, а також штатні контролери, ревізори та аудитори. Він є найбільш оперативним, проводиться систематично, безперервно і охоплює всі сторони виробничо-фінансової діяльності підприємства (установи, організації).

Ревізія— це спосіб наступного, переважно документального контролю, який здійснюється за дорученням керівника вищестоящого органу управління або державними контролюючими органами, ревізійною групою за діяльністю підприємства (установи, організації) з метою встановлення законності, достовірності, економічної доцільності здійснення господарських операцій, а також правомірність дій посадових осіб. які брали участь у їх здійсненні. Ревізія має регламентований спосіб контролю (її організація і порядок проведення визначаються спеціальними інструкціями і положеннями).

Тематична перевірка включає вивчення однієї або декількох сторін виробничої або господарсько-фінансової діяльності підприємств (установ, організацій). Їх ініціаторами можуть бути вищестоящі та державні органи.

Аудит — це спосіб незалежного фінансового контролю, який проводять аудиторські фірми (аудитори) для підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємств (установ, організацій). Відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» від 14.09.2006 р., аудит — це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттевих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. Може бути зовнішнім (здійснюється аудиторськими фірмами та приватними аудиторами за спеціальну плату на основі укладеного договору при вільному виборі клієнтом) та внутрішнім (здійснюється внутрішніми аудиторами — штатними працівниками підприємства, установи, організації").

Експертиза — специфічний спосіб контролю, який використовують правоохоронні органи при наявності ознак фактів зловживань для доказу вини окремих осіб та визначення розміру матеріального збитку, завданого підприємству (установі, організації). Часто розслідування проводять паралельно з ревізією за вимогою правоохоронних органів.
Питання для самоконтролю

Дайте визначення поняття «аудит». Яке місце відводиться аудиту в системі облікових дисциплін?
За якими принципими побудований аудит в Україні? Охарактеризуйте їх.
Розкажіть історію зародження аудиту.
Як розвивався аудит в Україні?
За якими ознаками класифікують аудит?
В чому полягають мета і завдання аудиту?
Охарактеризуйте види послуг, які можуть надавати аудиторські фірми. Які проблеми у зв’язку з розвитком аудиту постали в Україні?
Дайте характеристику методам аудита?
У чому виявляються відмінності аудиту від ревізії?

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 14

Схожі:

Курс лекцій Київ 2006 Київський Національний Університет культури і мистецтв Безклубенко Сергій Данилович. Основи філософських знань. Курс лекцій для слухачів Академії пепрукарського мистецтва та студентів...	ЕКОНОМІЧНА ДІАГНОСТИКА Економічна діагностика. Опорний конспект лекцій / Укладач: к г н., доц. Мартусенко І. В. – ВІЕ ТНЕУ. – Вінниця, 2011. – 72с
Курс лекцій СУМИ 2003 МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ... Курс лекцій спрямований на надання студентам допомоги по вивченню навчального курсу з „Торгового права” та розрахований на студентів...	Опорний конспект з дисципліни „Організація торгівлі” Міністерство... Опорний конспект лекцій з дисципліни „Організація торгівлі” для студентів напряму підготовки 030510 денної форми навчання / Укладач...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНИЙ... Головченко О. М., Ананьєв Є. П. Сучасна економічна теорія: курс лекцій – Одеса: м. Роздільна ТОВ «Лерадрук», 2012. 204 с	НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ Джужа О. М., Моісеєв Є. М., Василевич В. В. Кримінологія. Спеціалізований курс лекцій зі схемами (Загальна та Особлива частини)....
ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ Опорний конспект лекцій для студентів кооперативних вузів спеціальностей: 0502. 01 “Менеджмент організацій”, 0502. 06 “Менеджмент...	ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ Опорний конспект лекцій для студентів кооперативних вузів спеціальностей: 0502. 01 “Менеджмент організацій”, 0502. 06 “Менеджмент...
Курс лекцій Черкаси 2012	ПЛАНУВАННЯ І КОНТРОЛЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ Опорний конспект лекцій з дисципліни «Планування і контроль на підприємстві» для студентів IV курсу/ Укл ст викладач кафедри економіки...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання