27. Поняття податкової декларації та її види
Податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов’язань.
Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.
Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
Платники податку на прибуток, малі підприємства, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
податкова звітність з окремого податку складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової
декларації. У такому разі річна податкова декларація не подається.
Якщо платник податків вважає, що форма податкової деклараціїзбільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації
Форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.
У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів, що є обов’язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).
Форма спрощеної податкової декларації та порядок переходу платників податків на подання такої декларації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Форма, порядок та строки подання митної декларації, а також порядок прийняття митним органом митної декларації визначаються з урахуванням вимог митного законодавства України.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити:
- тип документа;
- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);
- повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами;
- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта
- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
- найменування органу державної податкової служби
- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);
- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;
- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). Податкова декларація повинна бути підписана:
1) керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби.
2) фізичною особою - платником податків або його законним представником;
3) особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.
|
29.Відповідальність за порушення порядку скаладання і подання податкової звітності
Податкова звітність має подаватись до податкового органу за основним місцем реєстрації платника податку за формами, які є чинними на момент подання, та обов’язково містити всі необхідні реквізити.
Якщо платником податків допущено порушення встановлених строків подання звітності про суми доходів, які нараховані (сплачені) на користь платників податків, або звітність не подана, або подана не в повному обсязі, або в звітності зазначено недостовірні відомості, допущено помилки, розмір штрафу становить 510 грн. У разі повторення такого самого порушення протягом року – штраф 1020 грн(п. 119.2 ПКУ).
За порушення строків подання податкової звітності передбачено штраф у розмірі 170 гривень. За повторне порушення протягом року – 1020 гривень (п.120.1 ПКУ).
Звертаємо увагу, що іншими перехідними положеннями ПКУ (п.7 підрозділу 10) для платників єдиного податку встановлена пільга у вигляді незастосування штрафних санкцій за такі порушення податкового законодавства у 2012 році, як неправильне заповнення податкової декларації платника єдиного податку та за неповну сплату сум єдиного податку.
Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації несуть:
1) юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить;
2) фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом;
3) податкові агенти.
|
30. Загальні положення складання і подання статистичної звітності
Звітність підприємства це система показників, які характеризують роботу підприємства за період. Крім того, звітність – останній етап облікового циклу.
В сучасних умовах наряду з фінансовою (бухгалтерською) звітністю підприємства заповнюють і статистичну звітність. Статистичний звіт - документ, в якому наведено статистичні дані про роботу підприємства; він представляється до спеціальної установи в затверджені терміни за підписами уповноважених осіб.
Ціллю статистичних звітів є надання інформації державі про соціально-економічні явища на конкретному підприємстві. Базою для складання статистичних звітів є дані бухгалтерського обліку, тому в бухгалтерії поряд з фінансовою (бухгалтерською) звітністю заповнюють, або надають інформацію для статистичних звітів.
В сучасних умовах одночасно діють такі види статистичної звітності.
Державна статистична звітність - це статистична звітність, форми якої затверджуються Державним комітетом статистики, або за його згодою, регіональними органами державної статистики. Для державної статистичної звітності характерні показники, загальні для різних видів діяльності - звіт з праці, про використання робочого часу та інші. Державна статистична звітність може бути:
регулярна, яка збирається з певною періодичністю (як правило, місячна, квартальна, піврічна, річна);
разова, коли статистичні спостереження проводяться лише на певну дату.
Форми державної статистичної звітності розробляються органами державної статистики. Така звітність має забезпечувати загальнодержавні інтереси і нести в собі інформацію переважно соціально-економічного характеру
Форми регулярної державної статистичної звітності на наступний рік, як правило, затверджуються до 1 травня поточного року; форми, що вводяться в оперативному порядку, не пізніше ніж за 3 місяця до моменту введення їх у дію.
Форми і програми одноразових державних спостережень затверджуються не пізніше, ніж за 5 місяців до початку обстеження. Строк дії форм регулярної державної статистичної звітності, як правило, має бути розрахований не менш як на 3 роки. Кожна пропозиція про внесення будь-яких змін діючої форми повинна впливати з конкретних реальних соціально-економічних обставин і бути в достатній мірі обґрунтована. Галузева статистична звітність розроблюється та затверджується безпосередньо відповідними міністерствами, відомствами, державними комітетами, концернами, за погодженнями з Держкомстатом України. Вони мають міжгалузевий або обмежений галузевий характер. Форми такої звітності розповсюджують відповідні міністерства і відомства. Для складання форм статистичної звітності використовуються дані бухгалтерських балансів, аналітичних рахунків бухгалтерського обліку з урахуванням значень параметрів аналітичного обліку та дані про рух коштів. Голова правління і головний бухгалтер (несуть відповідальність за достовірність, повноту та своєчасність надання даних згідно із законодавством України
Дані форм статистичної звітності зазначаються в одиницях, установлених для кожної форми окремо, з округленням сум до одиниць, із збереженням підсумкових даних статистичної звітності й бухгалтерських балансів.
Терміни подання статистичної звітності визначає держком стат на кожен рік відповідно до виду звітності.
|
|