Цікаві відомості про лисицю


Скачати 352.34 Kb.
Назва Цікаві відомості про лисицю
Сторінка 1/3
Дата 21.04.2013
Розмір 352.34 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Біологія > Документи
  1   2   3
Цікаві відомості про лисицю
Лисиця – одна з найпопулярніших героїнь казок, в яких вона завжди розумна та хитра. Ця тварина – найменший представник сімейства вовчих. У роді лисиць налічується 11видів. Найбільш розповсюджена і відома звичайна, або руда лисиця. Її можна зустріти на території Європи, Азії, Північної Америки.

Лисиця – симпатична невелика тварина. Довжина тіла 50-90 см, маса – 5-10 кг, довжина пухнастого хвоста 40-60 см. Саме він візуально збільшує розмір тварини!


Поряд з типово забарвленими «вогнівками» зустрічаються лисиці з більш темним хутром: сиводушки, хрестовки, чорно-бурі. Зрідка в природі зустрічаються альбіноси.



В Україні руда лисиця зустрічається по всій території. Забарвлення та розміри лисиць відрізняються великою географічною мінливістю; всього нараховують 40-50 підвидів.



Люди помилково вважають, що основну їжу лисиці становлять зайці. Звичайно, «косий» - бажана здобич, але лисиці спіймати його дуже важко. На думку фахівців, лисиці це вдається 1-2 рази за сезон. Здорового зайця руда крутійка не вистежить і не здожене. Її здобиччю стають лише поранені, хворі зайці та маленькі зайченята.

Лиси, навіть молоді, ніколи не поїдають здобич поблизу своєї нори. Вони тягнуть її далеко від домівки у затишне місце і там ласують.

Основний раціон лисиці – миші, птахи та падлина. Вони охоче ласують соковитими плодами та ягодами – суницями, вишнями, виноградом, яблуками. Майже всюди вони поїдають масу жуків та інших комах.



Цікаво!

Крізь товщу снігу лисиця чує звуки, які видають миші. Вона неспішно трусить, опустивши голову, раптом зупиняється і починає рити сніг. У випадку вдалого полювання частину здобичі лисиця ховає – закопує у землю або сніг.

Зовні лисиця нагадує невеликого собаку, проте в її поведінці є багато спільного з кішками. Подібно до кішок, вона підкрадається до здобичі на невелику віддаль, а потім кидається на неї раптовим стрибком. Для схоплення здобичі лисиці служить довга і вузька паща з гострими іклами. Якщо здобич не вдалося схопити зненацька, лисиця її не переслідує, а біжить шукати чогось іншого. Лисиця добре бігає, стрибає та плаває. Живе лисиця в норах, куди ховається від негоди та ворогів. Добувати їжу лисиці допомагають дуже добрі нюх і слух, про що свідчать її довга мордочка з рухомим і вологим кінчиком носа та великі настовбурчені вуха.

Лапи в лисиці на зиму обростають густою пухнастою шерстю. З неї видно лише кінчики пазурів. Лисиця взимку, ніби у валянках, і лапки їй не мерзнуть навіть у сильні морози.

Найбільше хитрощів проявляє лисиця тоді, коли їй загрожує небезпека, та під час добування їжі.

Наприклад, спостерігали, як лисиця обдурює птахів: ляже на бік, очі заплющить і лежить, не ворухнеться, наче мертва. Підлетить, поцікавиться сорока чи ворона – і потрапляє облудниці до лап. Птахи в харчуванні лисиці не такі важливі, як гризуни, хоча цей хижняк ніколи не впустить випадку піймати птаха, що опинився на землі (починаючи від найдрібніших і до найбільш крупних, наприклад гусей та глухарів), а також знищити кладку яєць або нелітаючих пташенят. Також лисиця може красти свійських птахів, але, згідно до спостережень зоологів, робить це набагато рідше, ніж прийнято вважати.

Коли лисицю переслідують собаки, вона втікає по мокрому місцю, по кризі – там запах сліду менше відчутний. А може вдати з себе мертву, і собаки її не зачіпають.

Один раз на рік (у березні – квітні) лисиця народжує в норі 3-7 сліпих попелясто-сірих лисенят. Лисенята дуже подібні на вовченят, але їх легко розрізнити через білий кінчик хвоста.


У двотижневому віці вони починають бачити, чути, в них прорізаються перші зуби. Півтора місяці мати годує лисенят молоком, окрім того, батьки поступово привчають їх до звичайної їжі, а також до її добичі. Загалом, з часу гону до остаточного виходу лисенят з нори проходить близько 6-ти місяців. У їх вихованні беруть участь обидва батьки. Підростаючі цуценята рано починають відлучатись від «дому» і часто зустрічаються далеко від нього, будучи ще зовсім невеликими. До осені вони цілком виростають і можуть жити самостійно.

Восени молодь розходиться хто куди. А наступної весни вже в них з’являються малята. Живуть лисиці 15-20 років.

Сімейства лисиць дуже гостинні між собою. Сварок за територію та житло у цих тварин ніколи не буває. Буває, що взимку в одній норі оселяється кілька сімей. При цьому кожна користується окремим входом. Коли входів не вистачає, користуються одним.



Господарське значення

Лисиця має велике господарське значення як цінний хутровий звір, а також регулятор чисельності гризунів та комах. При цьому збиток, який наноситься лисицями промисловій дичині та свійським птахам, є набагато меншим за користь, яку лисиця приносить, знищуючи гризунів – споживачів зерна.

Окрім здобичі хутра в природі, лисицю на хутро розводять і в неволі. Наприклад ХІХ сторіччя було штучно виведено породу сріблясто-чорних (чорнобурих) лисиць. Потім, завдяки селекції, у цієї породи було значно покращена якість хутра, а також на її основі виведено ряд інших хутрових порід: платинова, бакуріанська, дакотська і т.ін.



Поведінка

Лисиця, що спокійно пересувається, іде по прямій лінії, лишаючи за собою чіткий ланцюг слідів. Налякана тварина може бігти дуже швидко, галопом або буквально розпластуючись над землею, далеко витягнувши хвіст. З органів чуття у лисиці найбільш розвиненими є нюх та слух; зір розвинений набагато менше, тому, наприклад, лисиця може дуже близько підійти до непорушно сидячої або стоячої людини з підвітряного боку.

Мешкають лисиці і в нашому місті Шпола та на території Шполянського району в селах Кримки, Соболівка, Скотареве. Свої нори лисиця риє в чагарниках, лісосмугах, просто в полі. Селяться поблизу населених пунктів. Домівку розміщують під старими деревами, неподалік покинутих будинків.

В норах робить додаткові тунелі і запасні ходи. Часто займають нори інших звірів-борсуків. Основна їжа лисиці на території Шполянщини – миші, полівки. За рік лисиця знищує їх декілька тисяч. Люди бачили такі види лисиць як лисиця звичайна та чорнобурка.


Руді та хитрі, або Казки про лисиць

Якщо запитати, хто із звірів найхитріший, ти, звичайно, назвеш лисицю. У казках лисиця завжди хитра, кмітлива та підступна. Вона може не тільки когось ошукати, а просто вдатися до обману та різних витівок. Існує багато казок, головним персонажем яких є лисичка. Більшість з них ти, мабуть, і сам уже прочитав або тобі розповідали дорослі. Але все одно, пропонуємо тобі знову повернутися до цікавих веселих пригод лисички.



Представляємо вашій увазі виставу«Лисиччин подарунок» за мотивами української народної казки «Кіт і півник».



Казкарка На узліссі – гарна хата.

В ній живуть немов два брата:

Сірий Котик-Воркотик

(З-за хатинки виходить Котик, вклоняється.)

І Півник-Когуток.

Якость Котик йде із дому й просить…

Котик Півнику, нікому

Ти дверей не відкривай,

У вікно не визирай.

(Котик бере сокиру, вузлик з харчами і зникає за хатиною.)

Казкарка І пішов, а Когуток

Взяв швиденько молоток

І полагодив поличку.

Борщ варить поставив в пічку,

На узвар помив кисличку.

Й не помітив він Лисички.

(Півник порається в хатинці,

до віконця підкрадається Лисичка.)

А Лисичка – тут, як тут.

У віконце: стук-стук-стук.

Лисичка Виглянь, Півнику, озвися!

І зі мною подружися!

Хочеш, пісню заспіваю?

(Лисичка співає пісеньку за своїм бажанням.)

Що ж мені тепер робити,

Щоб він міг заговорити?

(Лисичка ходить навколо хатини.)

Ось розсиплю я намисто,

Під хатинкою намисто.

(Розсипає намисто на стежці біля хатинки.)

Доведеться потрудиться,

Бо на те я і Лисиця.

Казкарка Як упоралась швиденько,

Посміхнулася тихенько.

Знов постукала в віконце…

(Лисичка підкрадається до хатки, стукає у віконце.)

Лисичка Півнику, зійшло вже сонце!

І такий чудовий ранок!

Вийди, любчику, на ганок!

Глянь, горох уже дозрів…

Як багато його скрізь!

Поклює смачний горох,

Потанцюємо удвох!

(Півник визирає у віконце.)

Казкарка Ой не втерпів Когуток!

Півник З’їм горошку хоч стручок!

Так люблю я танцювати –

Не сидітиму у хаті!

Казкарка І мерщій взяв чоботята,

Вибіг радісно із хати.

(Півник вибігає на галявину. Лисичка виходить йому назустріч, обтрушує спідничку, дивиться у люстерко, вклоняється.)

Ой, зраділа ж як Лисичка!

Обтрусила вмить спідничку,

У люстерко подивилась,

Низько Півнику вклонилась.

Й Когуток пішов в танок

Вибивати гопачок.

(Лисичка з Півником танцюють український таночок.)

А Лисичка в ту ж хвилину

Розгорнула вже торбинку…

(Лисичка розгортає торбинку.)

Казкарка Півня в клунок заманила…

Лисичка Добру справу я зробила!

Казкарка Й тут згадала вмить Лисичка…

(Лисичка кидає клунок.)

Лисичка Борщик варить в хатці пічка!

Ось навідаюсь в хатинку.

Почекай мене, торбинко!

(Лисичка біжить в хатинку, там нишпорить по глечиках, облизується і вмощується на печі спати.)

Казкарка А із лісу по стежині

Воркоток йде до хатини.

(Котик йде, наспівуючи якусь пісеньку.)

Котик Дивно, клунок на подвір’ї…

І чомусь увесь у пір’ї.

(Котик обходить клунок, придивляється.)

І намисто на стежині…

(Прислухається)

Хтось, немов, хропе в хатині?

(Котик принюхається до клунка).

Казкарка Враз принюхавсь Вороток!

Котик Та в торбинці ж Когуток!

Як потрапив ти сюди?

Півник Порятуй мене з біди!

Швидше клунок розв’яжи

І Лисичку прожени!

Казкарка Кіт торбинку розв’язав…

(Котик звільняє Півника.)

І на ноги Півник став.

Друзі в хатку поспішили,

Щільно двері причинили.

(Котик і Півник заходять у хатинку.)

Бачать – безлад у кімнаті,

Так незатишно у хаті!

Котик Борщик виїла Лисичка,

Ось надкушена кисличка,

І узвару вже нема…

Ось стоїть пуста горня!

(Котик показує Півнику пусті глечики.)

Півник Лиска кралась й до полиці!

Смакувала паляниці.

З’їла нишком калачі

Та й заснула на печі.

(Підходить до пічки.)

Котик Лиску провчимо, як слід,

Щоб згадала цей обід!

Казкарка Зі скриньки Кіт дістав торбинку…

(Котик дістає торбинку.)

Котик Півнику, знайди цеглинку.

Принеси, клади у клунок.

Буде Лисиці подарунок!

(Півник кладе цеглинку в торбинку, підходить до пічки.)

Казкарка Котик став будити Лиску,

Підійшов до пічки близько.

Котик Гей, Лисичко, прокидайся!

І додому вже збирайся!

Вже скінчилися гостини,

Ти засиділась в хатині.

(Лисичка прокидається.)

Казкарка Мить, й прокинулась Лисиця,

І розплющила очиці.

Лисичка Там же ласий подарунок!

Казкарка Стала чемною такою!

Лисичка Що це трапилось зі мною?

Ой, невже надворі нічка?

Це ж мене пригріла пічка.

Я й заснула, забарилась.

Казкарка Низько Котику вклонилась.

(Лисичка вклоняється, бере клунок і тікає).

Лисичка Дякую за подарунок!

Казкарка І побігла по стежині

Далі й далі від хатини.

Котик й Півник обнялися,

За роботу вдвох взялися,

(Котик і Півник йдуть обнявшись, до хатини.)

А лисичка?

Що й казати!

Клунок розв’язала в хаті…

(Лисичка розв’язує клунок, дивується.)

Лисичка Де ж мій ласий подарунок?

Це не той, здається, клунок!

(Виходить Котик і Півник.)

Котик і Півник

Лисиці – горе, а нам сміх.

Їж цеглинки на обід!

Й забувай усі стежинки

До гарненької хатинки!

(Котик, Півник і Лисичка вклоняються.)
Лисиця та їжак

(Українська народна казка)

Поверталася стара лисиця з невдалого полювання. У животі бурчить від голоду. Іде, солодкими оченятами позирає. Назустріч їжак.

  • Здоров був, їжаче!

  • Здоровенькі й ви будьте, - відповів їжак і згорнувся клубочком.

  • Як здоров’ячко?

  • Спасибі.

  • І давно ми не бачилися, голубчику. Давай на радощах поцілуємось.

Згорнувся їжак іще тугіше, засопів.

  • Не можу, - відповідає. – Я ще не вмивався.

  • А знаєш, - каже лисиця, - я тепер уже не їм м’яса, самі овочі. Сьогодні цілий ранок з кроликами у капусті паслася. Та й наїлася ж!..

  • Та що ви кажете?! А я оце хотів вам сказати, що біля старої вільхи виводок тетеревенят пасеться.

  • Де це? – так і підскочила лисиця.

  • За струмочком, праворуч. Та куди ж ви?

  • Побіжу, ніколи…

І лисиці як не було.

Розгорнувся їжак:


  • Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш…

Та й потупав далі.

Лисичка є героїнею не тільки українських народних казок, а й авторських.

Представляємо до Вашої уваги казку Володимира Дуванського

«Лисичка та журавель»



Було так… Колись Лисиця

стріла в полі Журавля,

привіталась молодиця.

трохи згодом промовля:

«Ми з тобою, бачу, схожі,

ось що я тобі скажу:

ти один, а це негоже,

хоч і я одна ходжу.

І тому я запросити

тебе хочу на обід:

приготую їсти, пити,

бо гостинний маю рід».

Журавлю те до вподоби,

бо без друзів – просто край,

і сказав Лисиці: «Добре.

Завтра вранці – зустрічай».

Ніч пройшла. Лисичка встала,

Чепурнулась. В казанці

до обіду готувала

щось смачне на молоці.

Все готово, і до столу

подає вона хліб, сіль,

кашу, трохи охололу,

виливає у таріль.

Гість прийшов. Лисиця просить:

«Не соромся, покуштуй!

Я додам, якщо не досить,

Призволяйся та смакуй».

Ох, нелегка, мабуть, справа

Рідку кашу дзьобом брать,

а Лисичка тую страву

заходилася лизать.

Кашу всю сама злизала,

вже й тарілочка пуста,

рушничком, що вишивала,

чемно витерла вуста.

Зирк на гостя оком чистим,

каже: «Десь пропав мій чай,

жаль, нема що більше їсти, -

так що, друже, вибачай».

«За обід я дуже вдячний, -

Журавель їй відповів, -

Ти готуєш дуже смачно,

добре в тебе попоїв!

Чи не можеш ти, Лисичко,

бути в мене на обід?

Ти ж для мене – як сестричка,

пригощу тебе як слід».

«Ой, лебедику мій ясний, -

посміхнулася вона, -

я прийду до тебе вчасно,

виглядай мене з вікна!»

Час прийшов, і вже Лисиця

стука в двері Журавлю.

Наварив він м’яса птиці,

і картоплі, і щавлю.

Замість горщика взяв глечик,

що вузеньку шийку мав,

страву взяв готову з печі

та її у глечик склав.

А лисичка біля нього,

наче дзиґа, так і сяк,

побажали їй смачного,

але ж як дістати смак?

Голова не лізе в горщик,

лапа теж не проліза…

От тобі й зелений борщик,

аж в очах її сльоза!

Журавель же потихеньку

їжу дзьобом дістає,

тож поїв собі гарненько

з апетитом все, що є.

Як поїв, всміхнувся мило,

та в очах його печаль:

«Бач, Лисичко, все поїли,

пригощати нічим, жаль.

Глянь, вже сонечко заходить,

зачепило небокрай,

ти до мене вряди-годи

хоч заходь, не забувай!»

Як чкурнула в ліс Лисиця,

що й собаці не здогнати,

що й «Спасибі», як годиться,

геть забула проказать!

З материнської утроби

хай затямить всяк собі:

як і що комусь ти робиш,

так робитимуть й тобі!

  1   2   3

Схожі:

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ВИДАТНИХ МАТЕМАТИКІВ
Сьогодні ми з вами згадаємо прізвища відомих математиків, цікаві історич-ні факти про деяких з них. Життя і діяльність математиків...
Книга для розуму теплий дощик для посівів
Тут ви можете знайти цікаві матеріали про книги, їх значення, використання, збереження. Прислів’я, приказки, загадки, вірші, вислови...
КОНКУРС ЗНАВЦІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Традиційно Шевченківським дням присвячена галерея стіннівок. У стінгазетах відображено біографічні відомості, цікаві події з життя...
РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА про включення відомостей про юридичну особу
Відомості про юридичну особу (заповнюється юридичними особами, які вносять відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб...
Інститут інформаційних технологій і засобів навчання АПН України...
ЗН АПН України пропонують у випуску цікаві та корисні джерела, які б допомогли не тільки ознайомитися з науковими дослідженнями,...
1. Загальні відомості про районні організації політичних партій
Загальні відомості про районні організації політичних партій (останні дані про кількість зареєстрованих районних організацій, порівняльний...
Музика в житті людини
Вступне слово. Ми проводимо виховну годину під час якої ви дізнаєтесь про значення музики,послухаєте влучні висловлювання відомих...
Замітка дискусійного характеру в газету1
Замітка – інформаційний жанр, у якому в лаконічній формі повідомляється про важливі, суспільно вагомі події, цікаві факти
Цікаві факти про декоративно – ужиткове мистецтво Писанкарство
Писанкарство вважається одним із найдавніших і найцінніших різновидів українського народного декоративно-прикладного мистецтва, в...
О. В. Нечитайло Знайомі незнайомці
В посібнику подані цікаві матеріали про малознайомих рослин Відділу Голонасінні. Мандруючи пустелями Африки, джунглями Азії, степами...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка