Завідувач кафедри мікробіології
д.мед.наук проф. Р.В.Куцик
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
з мікробіології, вірусології та імунології
для студентів
(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)
Заняття №51
Тема: Мікобактерії.
Модуль 2.
|
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
|
Змістовий модуль 12.
|
Патогенні прокаріоти і еукаріоти.
|
Значення теми: Мікобактерії є збудниками туберкульозу – надзвичайно поширеного хронічного захворювання, яке може давати різноманітні ускладнення і має високу летальність. В Україні після Чорнобильської катастрофи зареєстровано стрімке збільшення захворюваності на туберкульоз. Актуальною в останні десятиліття, особливо у зв’язку з поширенням СНІДу, є проблема атипових мікобактеріозів. До мікобактерій належить також збудник прокази. Знання цих інфекцій необхідні лікарям різних профілів для їх своєчасної діагностики, правильного лікування та адекватної профілактики.
Мета:
Знати основні біологічні властивості мікобактерій, їх роль у патології людини; клінічні прояви, ускладнення, принципи мікробіологічної діагностики, лікування та профілактики туберкульозу.
Вміти правильно інтерпретувати результати мікробіологічної діагностики туберкульозу та атипових мікобактеріозів, здійснювати вибір препаратів для лікування туберкульозу, здійснювати неспецифічні профілактичні заходи і специфічну профілактику туберкульозу.
Завдання для самопідготовки до заняття:
До даної теми повторити:
Значення праць Р.Коха для медицини (курси історії медицини і загальної мікробіології).
Анатомію і фізіологію легень (курс анатомії і фізіології людини).
Забарвлення кислотостійких бактерій (курс загальної мікробіології).
Поняття про нестерильний імунітет (курс імунології).
Причини і прояви імунодефіцитних станів (курс імунології).
Механізми клітинної імунної відповіді (курс імунології).
Гіперчутливість сповільненого типу: механізм, види (курс імунології).
Шкірно-алергічні проби та їх застосування (курс імунології).
Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:
Контрольні питання для самопідготовки:
Загальна характеристика, таксономія та класифікація мікобактерій. Патогенні, умовно-патогенні та сапрофітні мікобактерії.
Мікобактерії туберкульозу: види, їх морфологічні та тінкторіальні властивості.
Особливості культивування туберкульозних бактерій. Культуральні властивості.
Антигенні властивості та хімічний склад мікобактерії туберкульозу. Резистентність до факторів довкілля. Мінливість туберкульозних бактерій.
Епідеміологія туберкульозу. Епідемічне поширення туберкульозу в сучасних умовах.
Фактори патогенності туберкульозних бактерій. Особливості патогенезу хвороби. Первинний і вторинний туберкульоз. Роль алергії в інфекційному процесі.
Основні клінічні форми і прояви туберкульозу.
Імунітет при туберкульозі та його особливості. Роль клітинних механізмів. Туберкулін. Туберкулінові проби.
Принципи мікробіологічної діагностики туберкульозу.
Основні принципи специфічної протитуберкульозної терапії. Проблема множинної стійкості мікобактерій туберкульозу до хіміотерапевтичних препаратів.
Специфічна профілактика туберкульозу. Заходи неспецифічної профілактики.
Збудник лепри (прокази), його біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика лепри, профілактика, лікування.
Умовно-патогенні мікобактерії – збудники мікобактеріозів. Класифікація, властивості, роль в патології людини. Атипові мікобактеріози як прояв ВІЛ-інфекції.
Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:
Скласти схему мікробіологічної діагностики туберкульозу.
Завдання для самостійної роботи на занятті:
За матеріалами демонстрації ознайомитися з культуральними та біохімічними властивості збудників туберкульозу.
Розглянути під мікроскопом і замалювати мазки мокротиння хворих на туберкульоз, забарвлені за методом Ціля–Нільсена.
Ознайомитися з препаратами для діагностики, профілактики та лікування туберкульозу.
Врахувати результати посіву методом «кашлевих пластинок» на казеїново-вугільний агар з метою діагностики кашлюку.
Розв’язування ситуаційних задач.
Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:
Таблиці.
Культура мікобактерій туберкульозу на середовищі Левенштейна-Йєнсена.
Мазки мокротиння хворих на туберкульоз, забарвлені за методом Ціля–Нільсена.
Препарати для діагностики, специфічної профілактики та лікування туберкульозу (туберкулін, БЦЖ, стрептоміцин, ріфампіцин, ізоніазид, ПАСК).
Посіви, виконані на попередньому занятті.
Ситуаційні задачі.
VІ. Джерела навчальної інформації.
1. Література теоретична:
Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.
Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.
Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.
Конспекти лекцій.
2. Література практична:
Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.
МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА ас. Янків О.О.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА
НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ
ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.
Завідувач кафедри мікробіології
д.мед.наук проф. Р.В.Куцик
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
з мікробіології, вірусології та імунології
для студентів
(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)
Заняття №52
Тема: ПАТОГЕННІ СПІРОХЕТИ.
Модуль 2.
|
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
|
Змістовий модуль 12.
|
Патогенні прокаріоти і еукаріоти.
|
Значення теми: Спірохети є збудниками поширеного венеричного захворювання – сифілісу, при якому уражаються усі системи і органи, а також поворотного тифу і лептоспірозу. Лептоспіроз – актуальна для нашої місцевості зоонозна інфекція, яка часто характеризується важким перебігом і має значну летальність. Знання теми необхідне лікарям різних спеціальностей для своєчасної діагностики, правильного лікування та адекватної профілактики відповідних захворювань.
Мета:
Знати основні біологічні властивості трепонем, борелій і лептоспір, їх роль у патології людини, клінічні прояви спричинюваних ними захворювань, принципи мікробіологічної діагностики, лікування та профілактики спірохетозів.
Вміти правильно інтерпретувати результати мікробіологічної діагностики спірохетозів, здійснювати раціональний вибір препаратів для лікування, проводити профілактичні заходи.
Завдання для самопідготовки до заняття:
До даної теми повторити:
Особливості біології кліщів (курс загальної біології).
Морфологію спірохет (курс загальної мікробіології).
Реакцію зв’язування комплементу (курс імунології).
Поняття про нестерильний імунітет (курс імунології).
Поняття про зоонозні і трансмісивні інфекції (курс загальної мікробіології).
Особливості природно-вогнищевих інфекцій (курс загальної мікробіології).
Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:
Контрольні питання для самопідготовки:
Загальна характеристика і класифікація спірохет. Їх морфологічні відмінності.
Патогенні трепонеми. Біологічні особливості збудника сифілісу. Збудники фрамбезії і пінти.
Епідеміологія, патогенез та імуногенез сифілісу, його клінічні форми.
Принципи мікробіологічної діагностики сифілісу. Методи серологічної діагностики.
Специфічна терапія та профілактика сифілісу.
Лептоспіри: біологічні властивості, класифікація. Патогенність для людини і тварин.
Епідеміологія, патогенез і клінічні форми лептоспірозу. Імунітет. Мікробіологічна діагностика. Лікування і профілактика.
Борелії: біологічні властивості, класифікація, медичне значення.
Епідемічний і ендемічний поворотні тифи: особливості епідеміології і птогенезу. Клінічні прояви, мікробіологічна діагностика. Принципи лікування і профілактики.
Хвороба Лайма: збудник, особливості епідеміології і патогенезу, клінічні прояви, мікробіологічна діагностика, профілактика.
Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:
Скласти схеми мікробіологічної діагностики сифілісу, лептоспірозу і ендемічного поворотного тифу.
Завдання для самостійної роботи на занятті:
Поставити реакцію Вассермана із сироваткою пацієнта з підозрою на сифіліс.
Розглянути готові мікропрепарати патогенних спірохет.
Ознайомитися з препаратами для діагностики та лікування сифілісу, поворотних тифів і лептоспірозу.
Розв’язування ситуаційних задач.
Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:
Таблиці.
Інгредієнти для постановки реакції Вассермана (сироватка хворого, нормальна і позитивна сироватки, кардіоліпіновий антиген, фізіологічний розчин, комплемент, гемолітична система).
Готові мікропрепарати спірохет.
Препарати для діагностики та лікування сифілісу, поворотних тифів і лептоспірозу.
Ситуаційні задачі.
VІ. Джерела навчальної інформації.
1. Література теоретична:
Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.
Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.
Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.
Конспекти лекцій.
2. Література практична:
Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.
МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА ас. Янків О.О.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА
НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ
ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.
Завідувач кафедри мікробіології
д.мед.наук проф. Р.В.Куцик
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
з мікробіології, вірусології та імунології
для студентів
(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)
Заняття №53
Тема: Рикетсії. Хламідії. Мікоплазми.
Модуль 2.
|
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
|
Змістовий модуль 12.
|
Патогенні прокаріоти і еукаріоти.
|
Значення теми: Рикетсії є збудниками серйозних захворювань, для яких властива природна вогнищевість. Нечітка клінічна симптоматика та недостатні знання медиків зумовлюють труднощі в діагностиці рикетсіозів. Хламідійні і мікоплазменні уретрити належать сьогодні до найбільш поширених захворювань, що передаються статевим шляхом і можуть ускладнюватися безпліддям. Трахома є поширеним у світі захворюванням, яке при відсутності лікування призводить до сліпоти. Хламідійний кон’юнктивіт і респіраторний хламідіоз є важливими проблемами неонатології і педіатрії. Ку-лихоманка та орнітоз є зоонозними інфекціями з нечіткою клінічною симптоматикою, які здебільшого залишаються не діагностованими. Тому знання теми необхідні лікарям різних спеціальностей для своєчасної діагностики, правильного лікування та адекватної профілактики хламідіозів, мікоплазмозів і рикетсіозів.
Мета:
Знати біологічні властивості збудників, особливості епідеміології і патогенезу, клінічні прояви, ускладнення, принципи мікробіологічної діагностики, лікування та профілактики рикетсіозів, хламідіозів і мікоплазмозів.
Вміти інтерпретувати результати мікробіологічної діагностики рикетсіозів, хламідіозів і мікоплазмозів, здійснювати вибір препаратів для їх лікування, здійснювати профілактичні заходи.
Завдання для самопідготовки до заняття:
До даної теми повторити:
Особливості біології кліщів і вошей (курс загальної біології).
Морфологічні особливості рикетсій, хламідій, мікоплазм (курс загальної мікробіології).
Принципи культивування рикетсій, хламідій, мікоплазм (курс загальної мікробіології).
Особливості трансмісивних і природно-вогнищевих інфекцій (курс загальної мікробіології).
Методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань, їх інформативність (курс загальної мікробіології).
Реакцію зв’язування комплементу (курс імунології).
Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:
Контрольні питання для самопідготовки:
Загальна характеристика, класифікація та медичне значення рикетсій.
Біологічні властивості збудників епідемічного та ендемічного висипних тифів.
Епідеміологія, патогенез, клінічні прояви висипних тифів. Хвороба Брілля–Цінссера.
Мікробіологічна діагностика рикетсіозів.
Принципи лікування і профілактики висипних тифів.
Ку-лихоманка: біологічні властивості збудника, епідеміологія і патогенез, мікробіологічна діагностика, лікування і профілактика.
Загальна характеристика, класифікація та медичне значення хламідій.
Особливості морфології і культивування хламідій. Фактори патогенності.
Епідеміологія, патогенез і клінічні прояви хламідіозів: урогенітального та респіраторного хламідіозів, трахоми, хламідійного кон’юнктивіту новонароджених, пахового лімфогранульоматозу, орнітозу. Особливості імунітету при хламідійних інфекціях.
Методи мікробіологічної діагностики хламідіозів.
Пинципи лікування і профілактики хламідіозів.
Мікоплазми: загальна характеристика, класифікація, біологічні властивості.
Роль мікоплазм у виникненні захворювань людини (пневмонії, гострих респіраторних захворювань, уретриту, ендокардиту, патології вагітності та ураження плода). Мікробіологічна діагностика, лікування, профілактика мікоплазмозів.
Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:
Скласти схему мікробіологічної діагностики висипних тифів.
Зарисувати життєвий цикл хламідій.
Скласти схему мікробіологічної діагностики урогенітального хламідіозу.
Завдання для самостійної роботи на занятті:
Поставити реакцію зв’язування комплементу із сироваткою хворого з підозрою на висипний тиф.
Розглянути і замалювати в альбоми готові препарати рикетсій, забарвлені по Здродовському.
Розробити схему лікування і профілактики урогенітального хламідіозу.
За матеріалами схем і таблиць ознайомитися з особливостями морфології хламідій на різних стадіях життєвого циклу.
Ознайомитися з препаратами для лікування рикетсіозів, хламідіозів, мікоплазмозів.
Розв’язування ситуаційних задач.
Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:
Таблиці.
Інгредієнти для постановки реакції зв’язування комплементу (сироватка хворого, нормальна і позитивна сироватки, рикетсіозний антиген, фізіологічний розчин, комплемент, гемолітична система).
Готові препарати рикетсій, забарвлені по Здродовському.
Препарати для лікування рикетсіозів, хламідіозів, мікоплазмозів.
Ситуаційні задачі.
VІ. Джерела навчальної інформації.
1. Література теоретична:
Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.
Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.
Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.
Конспекти лекцій.
2. Література практична:
Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.
МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА ас. Шикета Л.М.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА
НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ
ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.
|