Завідувач кафедри мікробіології
д.мед.наук проф. Р.В.Куцик
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
з мікробіології, вірусології та імунології
для студентів
(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)
Заняття №45
Тема: Вібріони.
Модуль 2.
|
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
|
Змістовий модуль 12.
|
Патогенні прокаріоти і еукаріоти.
|
Значення теми: Холера належать до карантинних інфекцій, для яких характерна висока контагіозність і важкий перебіг. Несвоєчасне і неправильне лікування пацієнтів може призвести до їх смерті. На сьогоднішній день світ перебуває у стані 7-ї пандемії холери, захворювання щорічно реєструються в південих областях України. Нехолерні вібріони також здатні викликати гастроентерити. Тому знання особливостей епідеміології холери, принципів її мікробіологічної діагностики, лікування і профілактики є важливими для лікарів різних спеціальностей.
Мета:
Знати класифікацію і біологічні властивості вібріонів, особливості епідеміології і патогенезу холери, її клінічні прояви, методи мікробіологічної діагностики, принципи лікування та профілактики.
Вміти здійснювати клінічну діагностику холери, забезпечувати правильний забір та безпечне транспортування клінічного матеріалу в бактеріологічну лабораторію, інтерпретувати результати мікробіологічної діагностики холери, здійснювати правильний вибір лікувальних і профілактичних препаратів, забезпечувати проведення карантинних заходів у вогнищі холери.
Завдання для самопідготовки до заняття:
До даної теми повторити:
Особливості анатомії і фізіологічні функції тонкого кишечника (курси нормальної анатомії і фізіології).
Диференціально-діагностичні і елективні середовища, їх застосування (курс загальної мікробіології).
Біологічні властивості мікробних екзотоксинів (курс загальної мікробіології).
Ланки епідемічного процесу (курс загальної мікробіології)
Методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань (курс загальної мікробіології).
Методи ідентифікації мікробних культур (курс загальної мікробіології).
Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:
Контрольні питання для самопідготовки:
Таксономія і класифікація вібріонів, історія їх вивчення. Роль українських вчених (І.І.Мечников, В.А.Хавкін) у вивченні холери.
Холерні вібріони: морфологічні, культуральні і біохімічні властивості. Класифікація вібріонів за Хейбергом.
Електичні і диференціально-діагностичні середовища для вібрінів.
Диференціація біоварів збудника холери (класичного та Ель-Тор).
Антигенна структура вібріонів. НАГ-вібріони, серовар О139 «Бенгал».
Фактори патогенності холерного вібріона. Холероген, механізм дії, методи виявлення.
Поширення збудника холери у природі. Епідеміологія холери.
Патогенез і симптоматика холери. Клінічні форми захворювання. Імунітет при холері.
Принципи мікробіологічної діагностики холери. Правила забору і транспортування матеріалу. Режим роботи в лабораторії.
Методи прискореної діагностики холери. Індикація холерних вібріонів у навколишньому середовищі.
Принципи патогенетичної і етіотропної терапії холери.
Специфічна і неспецифічна профілактики холери. Організація карантинних заходів.
Галофільні вібріони – збудники харчових токсикоінфекцій. Парагемолітичний вібріон. Біологічні властивості. Патогенність для людини. Особливості мікробіологічної діагностики захворювань.
Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:
Скласти схему мікробіологічної діагностики холери.
Завдання для самостійної роботи на занятті:
Вивчити морфологію холерного вібріона. Розглянути під мікроскопом і замалювати готові препарати збудника холери, зафарбовані фуксином.
Скласти порівняльну таблицю властивостей холерних вібріонів (класичного, Ель-Тор та серовару О139 «Бенгал»).
Ознайомитися з препаратами для лікування і профілактики холери.
Посіяти випорожнення хворого з підозрою на холеру на поживні середовища для прискореної діагностики холери за методом Єрмольєвої..
Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:
Таблиці.
Готові препарати збудника холери.
Випорожнення хворого з підозрою на холеру.
Поживні середовища для прискореної діагностики холери за методом Єрмольєвої.
Препарати для профілактики і лікування холери (жива протичумна вакцина, стрептоміцин, тетрациклін).
VІ. Джерела навчальної інформації.
1. Література теоретична:
Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.
Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.
Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.
Конспекти лекцій.
2. Література практична:
Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.
МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАВ ст.викл. Ворощук П.В.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА
НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ
ПРОТОКОЛ № від 04.01.2012 р.
Завідувач кафедри мікробіології
д.мед.наук проф. Р.В.Куцик
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
з мікробіології, вірусології та імунології
для студентів
(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)
Заняття №46
Тема: Ієрсінії. Францісели туляремії.
Модуль 2.
|
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
|
Змістовий модуль 12.
|
Патогенні прокаріоти і еукаріоти.
|
Значення теми: Чума є особливо небезпечною карантинною інфекцією, яка характеризується високою контагіозністю, надзвичайно важким перебігом і високою летальністю. У зв’язку з високою вірулентністю збудник чуми використовується при виробництві біологічної зброї масового ураження і є ідеальним засобом біотероризму. Туляремія - важка зоонозна інфекція, якою можуть хворіти і люди. Природні вогнища і спалахи туляремії зареєстровані в різних регіонах України. У зв’язку з існуванням численних клінічних форм чуми і туляремії знання їх основних проявів, патогенезу, принципів діагностики, лікування та профілактики важливе для лікарів різних спеціальностей.
Мета:
Знати класифікацію і біологічні властивості ієрсіній і францісел, особливості епідеміології і патогенезу чуми та туляремії, основні принципи їх мікробіологічної діагностики, лікування та профілактики.
Вміти виконувати реакцію термопреципітації з метою виявлення антигенів збудника чуми, здійснювати забір і забезпечувати правильне та безпечне транспортування клінічного матеріалу при підозрі на особливо небезпечні інфекції, здійснювати вибір лікувальних препаратів, забезпечувати проведення карантинних заходів у вогнищі особливо небезпечних інфекцій.
Завдання для самопідготовки до заняття:
До даної теми повторити:
Біологію гризунів (курс загальної біології).
Анатомію і фізіологію шкіри (курс нормальної анатомії).
Властивості спор бактерій (курс загальної мікробіології).
Властивості мікробних екзо- і ендотоксинів (курс загальної мікробіології).
Антигенну будову бактеріальної клітини, способи виявлення мікробних антигенів (курс імунології).
Реакцію кільцепреципітації (курс імунології).
Гіперчутливість сповільненого типу (курс імунології).
Метод шкірно-алергічних проб (курс імунології).
Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:
Контрольні питання для самопідготовки:
Таксономія і класифікація ієрсіній, історія їх вивчення.
Морфологія, культуральні і біохімічні властивості ієрсіній чуми.
Патогенність ієрсіній чуми для тварин. Екологія збудника. Епідеміологія чуми. Значення робіт Д.К.Заболотного у вивченні епідеміології чуми.
Патогенез чуми та її основні клінічні прояви. Особливості імунітету.
Правила забору і транспортування матеріалу при підозрі на особливо небезпечну інфекцію. Режим роботи в лабораторії.
Лабораторна діагностика чуми. Критерії ідентифікації збудника чуми.
Лікування і специфічна профілактика чуми.
Збудник псевдотуберкульозу, його біологічні властивості. Епідеміологія, патогенез захворювання.
Збудник кишкового ієрсініозу, його біологічні властивості. Епідеміологія, патогенез захворювання.
Мікробіологічна діагностика псевдотуберкульозу і кишкового ієрсініозу. Принципи лікування і профілактики.
Біологія збудника туляремії. Епідеміологія, патогенез, клінічні форми туляремії. Особливості імунітету.
Лабораторна діагностика, профілактика та лікування туляремії.
Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:
Скласти схему мікробіологічної діагностики чуми в залежності від клінічної форми захворювання.
Скласти схему мікробіологічної діагностики туляремії в залежності від клінічної форми захворювання.
Завдання для самостійної роботи на занятті:
Вивчити морфологію чумних бактерій. Розглянути під мікроскопом і замалювати готові препарати збудника чуми, зафарбовані метиленовою синькою.
Поставити реакцію термопреципітації з досліджуваним екстрактом («Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии» під ред. Л.Б.Борисова, 1984.-С.116.). Оцінити одержані результати.
Ознайомитися з препаратами для лікування і профілактики чуми.
Вивчити морфологію францісел туляремії. Розглянути під мікроскопом і замалювати готові препарати збудника туляремії.
Ознайомитися з препаратами для діагностики, лікування і профілактики туляремії.
Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:
Таблиці.
Набір для проведення реакції термопреципітації (нормальна та імунна сироватки, позитивний і досліджуваний екстракти, фізіологічний розчин, преципітаційні пробірки, піпетки, штативи).
Препарати для профілактики і лікування чуми (жива протичумна вакцина, стрептоміцин, тетрациклін).
Готові мазки-відбитки з органів тварин, що загинули від туляремії.
Препарати для діагностики, профілактики і лікування туляремії (тулярин, жива протичумна вакцина).
VІ. Джерела навчальної інформації.
1. Література теоретична:
Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.
Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.
Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.
Конспекти лекцій.
2. Література практична:
Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.
МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАВ ст. викл. Ворощук П. В.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА
НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ
ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.
Завідувач кафедри мікробіології
д.мед.наук проф. Р.В.Куцик
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
з мікробіології, вірусології та імунології
для студентів
(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)
Заняття №47
Тема: Збудники сибірки і бруцельозу.
Модуль 2.
|
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
|
Змістовий модуль 12.
|
Патогенні прокаріоти і еукаріоти.
|
Значення теми: Сибірка є карантинною інфекцією, яка характеризується високою контагіозністю, важким перебігом і значною летальністю. Спори збудника сибірки десятиліттями зберігають життєздатність у грунті, на предметах довкілля. Висока витривалість спор зумовлює їх використання для виробництва біологічної зброї масового ураження, вони є ідеальним засобом біотероризму. Спалахи сибірки серед худоби і людей періодично зустрічаються в різних областях України. Бруцельоз - хронічна зооантропонозна інфекція, яка характеризується відсутністю специфічних симптомів і важко діагностується. Знання їх основних проявів, патогенезу, принципів діагностики, лікування та профілактики сибірки і бруцельозу важливе для лікарів різних спеціальностей.
Мета:
Знати класифікацію і біологічні властивості бацил сибірки і бруцел, особливості епідеміології і патогенезу сибірки та бруцельозу, основні принципи їх мікробіологічної діагностики, препарати для лікування і профілактики.
Вміти виконувати реакцію термопреципітації з метою виявлення антигенів збудника сибірки і реакцію аглютинації Райта для серологічної діагностики бруцельозу, а також правильно інтерпретувати одержані результати. Вміти здійснювати забір і забезпечувати правильне та безпечне транспортування клінічного матеріалу при підозрі на особливо небезпечні інфекції, здійснювати вибір лікувальних препаратів, забезпечувати проведення карантинних заходів у вогнищі сибірки.
Завдання для самопідготовки до заняття:
До даної теми повторити:
Анатомію і фізіологію шкіри (курс нормальної анатомії).
Спори бактерій (курс загальної мікробіології).
Антигенну будову бактеріальної клітини, способи виявлення мікробних антигенів (курс імунології).
Правила забору і транспортування матеріалу при підозрі на особливо небезпечну інфекцію (курс спеціальної мікробіології).
Реакцію кільцепреципітації (курс імунології).
Серологічний метод діагностики інфекційних захворювань (курс загальної мікробіології).
Механізм реакції аглютинації (курс імунології).
Поняття про титр сироватки, діагностичний титр (курс імунології).
Метод шкірно-алергічних проб (курс імунології).
Гіперчутливість сповільненого типу (курс імунології).
Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:
Контрольні питання для самопідготовки:
Таксономія і біологічні властивості бацил сибірки. Антигенна будова.
Епідеміологія сибірки.
Патогенез сибірки, роль токсинів і ферментів патогенності. Клінічні форми сибірки, їх основні прояви. Особливості імунітету.
Принципи мікробіологічної діагностики сибірки.
Лікування та профілактика сибірки.
Класифікація і біологічні властивості бруцел. Фактори патогенності.
Епідеміологія бруцельозу.
Патогенез бруцельозу у людини, клінічні прояви. Особливості імунітету при бруцельозі.
Лабораторна діагностика, профілактика і лікування бруцельозу.
Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:
Скласти схему мікробіологічної діагностики сибірки в залежності від клінічної форми захворювання.
Скласти схему мікробіологічної діагностики бруцельозу.
Завдання для самостійної роботи на занятті:
Приготувати і зафарбувати за Грамом мазки з культури антракоїда.
Поставити реакцію термопреципітації по Асколі з метою виявлення антигену збудника сибірки. Оцінити одержані результати.
Ознайомитися з препаратами для діагностики, лікування і профілактики сибірки.
Вивчити морфологію бруцел. Розглянути під мікроскопом і замалювати готові препарати бруцел.
Виконати реакцію аглютинації Райта із сироваткою хворого з підозрою на бруцельоз («Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии» під ред. Л.Б.Борисова, 1984.-С.206-207.). Оцінити одержані результати.
Ознайомитися з препаратами для діагностики, лікування і профілактики бруцельозу.
V. Інструкція до практичної роботи:
Кусочки хутра, шкіри розрізають на дрібні частинки і поміщають в пробірку з 3 мл фізіологічного розчину. Кип’ятять впродовж кількох хвилин фільтрують через паперовий фільтр (досліджуваний екстракт). Реакція проводиться у преципітаційних пробірках по схемі:
Інгредієнти
|
№ пробірки
|
1
|
2
|
3
|
4
|
Нормальна сироватка
|
1,0
|
1,0
|
–
|
–
|
Імунна сироватка
|
–
|
–
|
1.0
|
1,0
|
Позитивний екстракт
|
0,5
|
–
|
0,5
|
–
|
Досліджуваний екстракт
|
–
|
0,5
|
–
|
0,5
|
Екстракт нашаровується на сироватку по стінці пробірки. При наявності в досліджуваному екстракті антигену збудника сибірки на границі між імунною сироваткою, і досліджуваним екстрактом утворюється ніжне кільце преципітації
Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:
Таблиці.
Культури антракоїда на МПБ і скошеному агарі.
Набір для проведення реакції термопреципітації (нормальна та імунна сироватки, позитивний і досліджуваний екстракти, фізіологічний розчин, преципітаційні пробірки, піпетки, штативи).
Препарати для діагностики, лікування профілактики і сибірки (антраксин вакцина СТІ, пеніциліни, цефалоспорини).
Набір для проведення реакції аглютинації Райта (фізіологічний розчин, сироватка хворого 1:25, бруцельозний діагностикум, пробірки, піпетки, штативи).
Препарати для діагностики і лікування бруцельозу (бруцелін, жива протичумна вакцина).
VІІ. Джерела навчальної інформації.
1. Література теоретична:
Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.
Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.
Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.
Конспекти лекцій.
2. Література практична:
Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.
МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАВ ст. викл. Ворощук П. В.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА
НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ
ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.
|