Завідувач кафедри мікробіології
д.мед.наук Р.В.Куцик
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
з мікробіології, вірусології та імунології
для студентів
(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)
Заняття №33
Тема: Пікорнавіруси.
Модуль 2.
|
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
|
Змістовий модуль 11.
|
Патогенні віруси.
|
Значення теми: Пікорнавіруси є збудниками поліомієліту та інших ентеровірусних інфекцій, які часто супроводжуються ураженням нервової системи, а також інфекцій дихальних шляхів (риновіруси). Знання властивостей цих вірусів, методів мікробіологічної діагностики відповідних захворювань та способів їх профілактики необхідне лікарям усіх спеціальностей.
Мета:
Знати основні біологічні властивості пікорнавірусів, їх роль у патології людини.
Вміти правильно інтерпретувати результати мікробіологічної діагностики інфекцій, спричинюваних пікорнавірусами, здійснювати вибір лікувальних і профілактичних препаратів, забезпечувати проведення заходів неспецифічної профілактики.
ІІІ. Завдання для самопідготовки до заняття:
До даної теми повторити:
Анатомію і фізіологію центральної нервової системи (курси нормальної анатомії і фізіології).
Особливості репродукції РНК-геномних вірусів (курс загальної мікробіології).
Способи культивування вірусів (курс загальної мікробіології).
Місцевий імунітет слизових оболонок, секреторні антитіла (курс імунології).
Різновидності і застосування вакцин (курс загальної імунології).
Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:
Контрольні питання для самопідготовки:
Родина Пікорнавірусів: загальна характеристика і класифікація. Поділ на роди.
Рід ентеровірусів. Класифікація: віруси поліомієліту, Коксакі, ЕСНО, ентеровіруси типів 68-72. Характеристика віріонів, антигени, чутливість до фізичних і хімічних факторів.
Культивування ентеровірусів. Патогенність для тварин.
Епідеміологія і патогенез поліомієліту.
Основні клінічні прояви поліомієліту. Особливості імунітету.
Роль вірусів Коксакі, ЕСНО та ентеровірусів типів 68-72 в патології людини. Особливості імунітету.
Принципи мікробіологічної діагностики поліомієліту і ентеровірусних інфекцій.
Специфічна профілактика і терапія поліомієліту. Проблема ліквідації поліомієліту в усьому світі.
Рід риновірусів: загальна характеристика, класифікація. Морфологія віріона, антигенна будова, культивування.
Патогенез риновірусної інфекції. Особливості імунітету. Принципи мікробіологічної діагностики.
Препарати для лікування і профілактики риновірусної інфекції.
с) Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:
Скласти схему мікробіологічної діагностики поліомієліту.
ІV. Завдання для самостійної роботи на занятті:
Зарисувати схематично будову віріона пікорнавірусів.
Вивчити характер цитопатичної дії поліовіруса в культурі клітин.
Скласти схему мікробіологічної діагностики ентеровірусної інфекції.
Ознайомитися з препаратами для лікування і профілактики інфекцій, спричинюваних пікорнавірусами.
V. Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:
Таблиці.
Препарати для лікування і профілактики інфекцій, спричинюваних пікорнавірусами.
VI. Джерела навчальної інформації.
1. Література теоретична:
Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.
Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.
Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.
Конспекти лекцій.
2. Література практична:
Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.
МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАВ ас. Головацький О.О.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА
НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ
ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.
Завідувач кафедри мікробіології
д.мед.наук Р.В.Куцик
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
з мікробіології, вірусології та імунології
для студентів
(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)
Заняття №34
Тема: Рабдовіруси. Екологічна група Арбовірусів.
Модуль 2.
|
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
|
Змістовий модуль 11.
|
Патогенні віруси.
|
Значення теми: Сказ є невиліковним смертельним захворюванням, загроза якого існує в більшості регіонів України. Краснуха є поширеною інфекцією, ускладненнями якої є аборти, серйозні аномалії розвитку плоду. До арбовірусів належать збудники природно-вогнищевих захворювань (в тому числі поширених в Українв) – енцефалітів і геморрагічних лихоманок. Знання властивостей цих вірусів, методів мікробіологічної діагностики відповідних захворювань та способів їх профілактики необхідне лікарям усіх спеціальностей, в тому числі педіатрам.
Мета:
Знати основні біологічні властивості рабдо- і арбовірусів, їх роль у патології людини.
Вміти правильно інтерпретувати результати мікробіологічної діагностики інфекцій, спричинюваних рабдо- і арбовірусами, здійснювати вибір лікувальних препаратів, здійснювати протиепідемічні заходи при особливо небезпечних вірусних інфекціях.
ІІІ. Завдання для самопідготовки до заняття:
До даної теми повторити:
Анатомію і фізіологію центральної нервової системи (курси нормальної анатомії і фізіології).
Особливості репродукції РНК-геномних вірусів (курс загальної мікробіології).
Явище інтерференції вірусів (курс загальної мікробіології).
Особливості природно-вогнищевих інфекцій (курс загальної мікробіології).
Внутрішньоклітинні включення при вірусних інфекціях (курс загальної мікробіології).
Різновидності і застосування вакцин (курс загальної імунології).
Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:
Контрольні питання для самопідготовки:
Родина Рабдовірусів: загальна характеристика, класифікація, медичне значення.
Вірус сказу: структура віріона, культивування, чутливість до фізичних і хімічних факторів. Патогенність для людини і тварин.
Епідеміологія, патогенез і клінічні прояви сказу. Патогенетичні особливості захворювання. Принципи мікробіологічної діагностики сказу. Внутрішньоклітинні включення (тільця Бабеша-Негрі).
Препарати для специфічної профілактики сказу. Заходи неспецифічної профілактики.
Загальна характеристика і класифікація екологічної групи арбовірусів (тогавіруси, флавівіруси, буньявіруси, аренавіруси, філовіруси). Значення арбовірусів в патології людини.
Родина Тогавірусів. Медичне значення представників роду Альфавіруси. Біологічні властивості віруса краснухи. Епідеміологія, патогенез і клінічні прояви краснухи, можливі ускладнення. Принципи мікробіологічної діагностики краснухи. Препарати для специфічної профілактики.
Родина Флавівірусів. Збудники жовтої лихоманки, лихоманки Денге, лихоманки Західного Нілу.
Вірус кліщового енцефаліту: біологічні властивості, екологічні варіанти, поширення в природі. Епідеміологія, патогенез і клінічні прояви кліщового енцефаліту. Принципи мікробіологічної діагностики. Препарати для специфічної профілактики.
Родина Буньявірусів: вірус геморрагічної лихоманки Крим–Конго. Родина Філовірусів: віруси геморрагічних лихоманок Марбург і Ебола.
Можливість застосування вірусів як біологічної зброї і знаряддя біотероризму. Карантинні заходи при особливо небезпечних вірусних інфекціях.
с) Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:
Скласти схему мікробіологічної діагностики сказу.
Скласти схему мікробіологічної діагностики краснухи.
ІV. Завдання для самостійної роботи на занятті:
Зарисувати схематично будову віріона віруса сказу.
Розглянути під мікроскопом і замалювати готові препарати клітин з включеннями Бабеша – Негрі, забарвленими за методом Муромцева.
Скласти схему мікробіологічної діагностики кліщового енцефаліту.
-
Скласти таблицю «Арбовірусні інфекції»:
|
Родина вірусів
|
Вид віруса
|
Захворювання
|
Географічний регіон поширення
|
|
|
|
|
|
Ознайомитися з препаратами для лікування і профілактики інфекцій, спричинюваних рабдо- і арбовірусами.
V. Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:
Таблиці.
Готові препарати клітин з включеннями Бабеша – Негрі, забарвленими за методом Муромцева.
Препарати для лікування і профілактики інфекцій, спричинюваних рабдо- і арбовірусами.
VI. Джерела навчальної інформації.
1. Література теоретична:
Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.
Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.
Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.
Конспекти лекцій.
2. Література практична:
Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.
МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАВ ас. Головацький О.О.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА
НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ
ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.
Завідувач кафедри мікробіології
д.мед.наук Р.В.Куцик
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
з мікробіології, вірусології та імунології
для студентів
(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)
Заняття №35
Тема: Віруси гепатитів.
Модуль 2.
|
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
|
Змістовий модуль 11.
|
Патогенні віруси.
|
Значення теми: Вірусні гепатити – важкі інфекційні захворювання, які мають глобальне поширення. Вірусні гепатити В, С і D передаються парентерально, в тому числі при виконанні стоматологічних маніпуляцій, і можуть викликати серйозні ускладнення. Знання епідеміології, методів діагностики і принципів профілактики гепатитів є необхідними для лікарів.
Мета:
Знати особливості епідеміології, клінічні прояви та можливі ускладнення вірусних гепатитів.
Вміти правильно інтерпретувати результати мікробіологічної діагностики вірусних гепатитів, здійснювати їх профілактику.
ІІІ. Завдання для самопідготовки до заняття:
До даної теми повторити:
Функції печінки (курс нормальної фізіології).
Обмін білірубіну в організмі (курс біохімії).
Біологічні особливості вірусоїдів і дефектних вірусних частинок (курс загальної мікробіології).
Особливості репродукциї ДНК- і РНК-геномних вірусів (курс загальної мікробіології).
Персистуюча і латентна вірусна інфекція, вірогенія (курс загальної мікробіології).
Твердофазний імуноферментний аналіз (курс імунології).
Полімеразна ланцюгова реакція (курс загальної мікробіології).
Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:
Контрольні питання для самопідготовки:
Класифікація вірусних гепатитів. Характерні особливості гепатитів спричинених різними вірусами (HAV, HBV, HCV, HDV, HEV, HGV, TTV, SEN-V).
Вірус гепатиту А: історія вивчення, класифікація. Структура віріона. Чутливість до факторів навколишнього середовища.
Епідеміологія, патогенез та особливості клінічного перебігу вірусного гепатиту А. Принципи лікування та профілактики гепатиту А.
Вірус гепатиту В: історія вивчення, класифікація. Структура віріона, Чутливість до фізичних і хімічних факторів. Антигенна будова віруса гепатиту В.
Епідеміологія, особливості патогенезу і клінічного перебігу вірусного гепатиту В. Персистенція збудника. Можливі ускладнення захворювання.
Принципи лікування та профілактики гепатиту В. Препарати для специфічної профілактики.
Принципи мікробіологічної діагностики вірусних гепатитів. Методи виявлення і діагностичне значення маркерів віруса гепатиту В та інших віручів гепатитів (антигенів, антитіл, нуклеїнових кислот).
Збудники гепатитів С, D, Е, G, TTV, SEN-V: таксономічне положення, властивості, роль в патології людини, методи лабораторної діагностики інфекцій.
Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:
Скласти схеми мікробіологічної діагностики вірусних гепатитів А і В.
Завдання для самостійної роботи на занятті:
Замалювати схематично будову віріонів вірусів гепатитів А, В і D .
Ознайомитися з діагностичною цінністю серологічних маркерів при вірусних гепатитах. За результатами мікробіологічного дослідження поставити діагноз вірусного гепатиту, при необхідності дати рекомендації щодо подальшої діагностики.
Ознайомитися з препаратами для лікування і профілактики вірусних гепатитів.
Розв’язування ситуаційних задач.
Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:
Таблиці.
Препарати для лікування і профілактики вірусних гепатитів.
Ситуаційні задачі.
VI. Джерела навчальної інформації.
1. Література теоретична:
Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.
Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.
Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.
Конспекти лекцій.
2. Література практична:
Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.
МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА ас. Шикета Л. М.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА
НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ
ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.
|