ДНК-геномні віруси (герпес-, покс- і адено­віруси)
Скачати 1.24 Mb.
Назва ДНК-геномні віруси (герпес-, покс- і адено­віруси)
Сторінка 10/11
Дата 09.04.2013
Розмір 1.24 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Біологія > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Завідувач кафедри мікробіології

д.мед.наук проф. Р.В.Куцик

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

з мікробіології, вірусології та імунології

для студентів

(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)

Заняття №54

Тема: Патогенні актиноміцети і гриби.

Модуль 2.
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.

Змістовий модуль 12.
Патогенні прокаріоти і еукаріоти.

  1. Значення теми: Актиноміцети є збудниками актиномікозу – важкого хро­нічного захворювання, при якому можуть вражатися різні ділянки тіла, в першу чергу м’які тканини. Гриби є збудниками поширених грибкових захворювань шкіри і її придатків, а також слизових оболонок. Кандидоз часто розвивається як ускладнення нераціональної антибіотикотерапії. Тому знання теми необхідні лікарям різних спеціальностей для діагностики та правильного лікування відповідних інфекцій.

  2. Мета:

Знати основні біологічні властивості вктиноміцетів і грибів, клінічні про­яви спричинюваних ними захворювань (актиномікозу, дерматомікозів, кандидозу), принципи їх мікробіологічної діагностики, лікування та профілактики.

Вміти проводити мікробіологічну діагностику актиномікозу, дерматомі­козів та кандидозу, правильно інтерпретувати одержані результати. Вміти здійснювати здійснювати правильний вибір препаратів для лікування актиномікозу та мікозів, проводити профілактичні заходи.

  1. Завдання для самопідготовки до заняття:

  1. До даної теми повторити:

  1. Основні відмінності еукаріотичних організмів від прокаріотичних (курс загальної біології).

  2. Морфологічні особливості актиноміцетів (курс загальної мікробіо­логії).

  3. Морфологічні особливості грибів (курс загальної мікробіології).

  4. Способи розмноження грибів (курс загальної мікробіології).

  5. Групи хіміотерапевтичних препаратів і антибіотиків (курс загальної мікробіології).

  6. Методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань (курс загальної мікробіології).

  7. Принципи вакцинотерапії (курс імунології).

  1. Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:

Контрольні питання для самопідготовки:

  1. Систематика та загальна характеристика актиноміцетів.

  2. Збудники актиномікозу, їх біологічна характеристика.

  3. Екологія актиноміцетів. Актиноміцети як представники нормальної мікро­флори організму. Роль актиноміцетів в патогенезі стоматологічних захворювань.

  4. Епідеміологія, патогенез, клінічні форми і прояви актиномікозу. Особливості імунітету.

  5. Мікробіологічна діагностика актиномікозу. Принципи лікування: хіміотерапевтичні препарати, імунотерапія. Профілактика актиномікозу.

  6. Патогенні гриби. Класифікація і медичне значення грибів.

  7. Біологічні властивості грибів: морфологія, способи розмноження, культи­вування. Фактори патогенності грибів. Мікотоксини.

  8. Чутливість грибів до антибіотиків. Антимікотичні препарати, механізми їх дії.

  9. Дерматофіти – збудники дерматомікозів (епідермофітії, тріхофітії, мікро­спорії, фавусу). Біологічні властивості, патогенність для людини.

  10. Епідеміологія, патогенез і клінічні прояви епідермомікозів. Мікробіологіч­на діагностика. Принципи лікування і профілактика.

  11. Дріжджоподібні гриби роду Candida. Біологічні властивості: морфологія, способи розмноження, культивування.

  12. Роль грибів роду Candida в патології людини. Фактори патогенності. Умови виникнення кандідозу, його клінічні форми і прояви.

  13. Мікробіологічна діагностика кандидозу. Принципи лікування і профілак­тика.

  14. Збудники аспергільозу та пеніцилінозу. Властивості. Патогенність для людини. Патогенез і клінічні прояви захворювань. Мікробіологічна діагностика.

  1. Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:

  1. Скласти таблицю порівняльної характеристики морфології актиноміцетів і грибів.

  2. Скласти схему мікробіологічної діагностики актиномікозу.

  3. Скласти схему мікробіологічної діагностики кандидозу.

  1. Завдання для самостійної роботи на занятті:

  1. Розглянути готові мікропрепарати з друзами актиноміцетів.

  2. Виготовити мазки з культури актиноміцетів, забарвити фуксином, розглянути під мікроскопом.

  3. Виготовити мазки з культур кандід на агарі і картопляній воді, забарвити по Граму, розглянути під мікроскопом.

  4. За матеріалами демонстрації ознайомитися з культуральними властивостя­ми грибів.

  5. Ознайомитися з препаратами для лікування актиномікозу та мікозів.

  6. Розв’язування ситуаційних задач.

  1. Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:

  1. Таблиці.

  2. Готові препарати з друзами актиноміцетів.

  3. Культура актиноміцетів.

  4. Культури кандід на агарі і картопляній воді.

  5. Демонстрація культур грибів на щільних поживних середовищах.

  6. Препарати для лікування актиномікозу та мікозів.

  7. Ситуаційні задачі.

VІ. Джерела навчальної інформації.

1. Література теоретична:

  1. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.

  2. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.

  3. Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.

  4. Конспекти лекцій.

2. Література практична:

  1. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.

  2. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.


МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАВ ст. викл. Ворощук П. В.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА

НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ

ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.
Завідувач кафедри мікробіології

д.мед.наук проф. Р.В.Куцик

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

з мікробіології, вірусології та імунології

для студентів

(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)

Заняття №55

Тема: Патогенні найпростіші.

Модуль 2.
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.

Змістовий модуль 12.
Патогенні прокаріоти і еукаріоти.

  1. Значення теми: До найпростіших належать збудники багатьох захворювань, серед яких особливе місце займають лямбліоз, тріхомоніаз, токсоплазмоз та малярія, які трапляються у пацієнтів на території нашої країни. Ознаки латентного інфікування токсоплазмами виявляються приблизно у 70% дорослого населення. У пацієнтів із СНІДом та іншими імунодефіцитами токсоплазмоз протікає особливо агресивно. Внутрішньо­утробне інфікування токсоплазмами плода призводить до невиношування вагітності, розвитку важких уражень нервової системи і очей. Тому знання особливостей життєвих циклів найпростіших, епідеміології, патогенезу та клінічних проявів протозоонозів, методів їх діагностики, принципів лікування і профілактики є важливими для лікарів різних спеціальностей.

  2. Мета:

Знати роль найпростіших у виникненні захворювань людини, життєві цик­ли найпростіших, епідеміологію, патогенез і клінічних прояви прото­зоонозів, методи їх діагностики, принципів лікування та профілактики.

Вміти проводити мікробіологічну діагностику протозоонозів і правильно інтерпретувати її результати, здійснювати вибір препаратів для лікування та профілактичні заходи.

  1. Завдання для самопідготовки до заняття:

  1. До даної теми повторити:

  1. Основні відмінності еукаріотичних організмів від прокаріотичних (курс загальної біології).

  2. Основні відмінності найпростіших від грибів (курс загальної мікро­біології).

  3. Класифікацію найпростіших (курси загальної біології і загальної мікробіо­логії).

  4. Особливості морфології і живлення найпростіших (курс загальної біології).

  5. Групи хіміотерапевтичних препаратів (курс загальної мікробіології).

  6. Методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань (курс загальної мікробіології).

  1. Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:

Контрольні питання для самопідготовки:

  1. Класифікація та систематика найпростіших, їх медичне значення.

  2. Плазмодії малярії: класифікація, цикли розвитку. Особливості морології на різних стадіях циклу розвитку.

  3. Епідеміологія, патогенез і основні клінічні прояви малярії. Особливості імунітету. Принципи мікробіологічної діагностики.

  4. Препарати для лікування малярії. Принципи профілактики.

  5. Токсоплазми: цикл розвитку, особливості морології на різних стадіях розвитку. Культивування.

  6. Епідеміологія, патогенез і основні клінічні прояви токсоплазмозу. Можливі ускладнення. Особливості імунітету.

  7. Принципи мікробіологічної діагностики токсоплазмозу. Препарати для лікування. Принципи профілактики.

  8. Дизентерійна амеба: особливості морфології, цикл розвитку.

  9. Епідеміологія, патогенез і клінічні прояви амебіазу. Можливі усклад­нення. Принципи мікробіологічної діагностики. Препарати для лікування. Профілактика.

  10. Лямблії: особливості морфології, роль в патології людини. Епідеміологія, патогенез і основні клінічні прояви лямбліозу. Принципи мікробіологічної діагностики. Препарати для лікування.

  11. Тріхомонади: особливості морфології, роль в патології людини. Епідеміо­логія, патогенез і основні клінічні прояви тріхомоніазу. Принципи мікробіологічної діагностики. Препарати для лікування. Профілактика.

  12. Лейшманії: особливості морфології, роль в патології людини. Епідеміоло­гія, патогенез, основні клінічні форми і прояви лейшманіозу. Принципи мікробіологічної діагностики. Препарати для лікування. Профілактика.

  13. Трипаносоми: особливості морфології, роль в патології людини. Епідеміо­логія, патогенез, основні клінічні прояви трипаносомозу. Принципи мікро­біологічної діагностики. Препарати для лікування. Профілактика.

  14. Балантидії: особливості морфології, роль в патології людини. Епідеміоло­гія, патогенез, основні клінічні прояви баалантидіозу. Принципи мікробіо­логічної діагностики. Препарати для лікування. Профілактика.

  1. Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:

  1. Зарисувати схематично цикл розвитку малярійного плазмодія.

  2. Скласти схему мікробіологічної діагностики токсоплазмозу.

  1. Завдання для самостійної роботи на занятті:

  1. Розглянути і замалювати готові мікропрепарати найпростіших (лямблії, тріхомонади, трипаносоми, лейшманії, малярійний плазмодій, токсоплазми).

  2. Скласти схему мікробіологічної діагностики малярії.

  3. Зарисувати схематично цикл розвитку токсоплазми.

  4. Ознайомитися з препаратами для лікування протозойних захворювань.

  1. Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:

  1. Таблиці

  2. Готові мікропрепарати найпростіших (лямблії, тріхомонади, трипаносоми, лейшманії, малярійний плазмодій, токсоплазми)

  3. Мікроскопи.

  4. Препарати для лікування і профілактики протозойних захворювань.

VI. Джерела навчальної інформації.

1. Література теоретична:

  1. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.

  2. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.

  3. Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.

  4. Конспекти лекцій.

2. Література практична:

  1. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.

  2. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.


МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА ас. Семанів М.В.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА

НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ

ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.
Завідувач кафедри мікробіології

д.мед.наук проф. Р.В.Куцик

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

з мікробіології, вірусології та імунології

для студентів

(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)

Заняття №56

Тема: Екологічна мікробіологія. Мікрофлора повітря, води, грунту, про­дуктів харчування. Нормальна мікрофлора людського організму.

Модуль 2.
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.

Змістовий модуль 13.
Основи клінічної та екологічної мікробіології.

  1. Значення теми: Мікроорганізми надзвичайно пошиені в навколишньому середовищі. Вони населяють воду, грунт, повітря, продукти харчування. Поява нетипових мікроорганізмів чи значне збільшення кількості представників нормальної мікрофлори може бути показником забруднення об’єктів довкілля. Вода, грунт, повітря, продукти харчування можуть виступати в ролі факторів передачі збудників багатьох інфекційних захворювань. Знання термінів виживання патогенних мікроорганізмів в навколишньому середовищі важливе для правильного проведення профілактичних протиепідемічних заходів. Мікрофлора, що заселяє різні біотопи людського організму, виконує ряд важливих фізіологічних функцій. Зміни якісного та кількісного складу нормальної мікрофлори органвзму, які виникають на фоні соматичних захворювань, нераціональної антибіотикотерапії, впливу на організм шкідливих екологічних факторів, призводять до появи різнопланової симптоматики і вимагають фармакологічної корекції пробіотичними препаратами. Тому знання теми необхідні лікарям різних спеціальностей проведення заходів неспецифічної профілактики інфекційних захворювань, діагностики та лікування дизбактеріозів.

  2. Мета:

Знати розповсюдження мікроорганізмів в зовнішньому середовищі, значення повітря, води, грунту, продуктів харчування у передачі збудників захворювань; особливості екологічного впливу навколишнього середо­вища на патогенні мікроорганізми; фізіологічне значення нормальної мікрофлори людського організму, причини виникнення і клінічні ознаки дизбактеріозу.

Вміти оцінювати роль повітря, води, грунту, продуктів харчування у поширенні інфекційних захворювань людини, інтерпретувати результати мікробіологічного дослідження на дизбактеріоз, застосовувати пробіотич­ні препарати і здійснювати їх раціональний вибір.

  1. Завдання для самопідготовки до заняття:

  1. До даної теми повторити:

  1. Вплив фізичних та хімічних факторів навколишнього середовища на мікроорганізми (курс загальної мікробіології).

  2. Поняття про біосферу та біогеоценози. Зв’язки між живими організ­мами в біогеоценозах (курс загадьної біології).

  3. Форми співжиття живих організмів (курс загадьної біології).

  4. Основні шляхи передачі інфекційних захворювань (курс загальної мікро­біології).

  5. Диференціально-діагностичні середовища для ентеробактерій (курси загальної і спеціальної мікробіо­логії).

  1. Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:

Контрольні питання для самопідготовки:

  1. Поняття про популяцію, біотоп, мікробіоценоз. Основні типи міжвидових взаємовідношень в біоценозах: нейтралізм, симбіоз (коменсалізм, парази­тизм, мутуалізм), конкуренція.

  2. Мікрофлора грунту. Фактори, які впливають на формування мікрофлори грунту. Тривалість виживання різних мікроорганізмів у грунті. Грунт як фактор передачі збудників інфекційних захворювань.

  3. Мікрофлора води. Фактори, які впливають на інтенсивне розмноження мікроорганізмів у воді. Вода як фактор передачі збудників інфекційних захворювань.

  4. Мікрофлора повітря. Повітря як фактор передачі збудників інфекційних захворювань.

  5. Мікрофлора харчових продуктів. Харчові продукти як фактор передачі збудників інфекційних захворювань.

  6. Забруднення об’єктів довкілля патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами. Фактори, які визначають інтенсивність мікробного забруднення оточуючого середовища.

  7. Участь мікроорганізмів у кругоообігу біогенних елементів, мікробна деградація органічних і неорганічних речовин, народно-господарських матеріалів.

  8. Мікробіологічні аспекти охорони навколишнього середовища. Біологічне і техногенне забруднення навколишнього середовища. Проблеми захисту біосфери від штучних мутантів і «космічних» мікробів.

  9. Нормальна мікрофлора організму людини, її роль у фізіологічних процесах і в патології. Аутохтонна і аллохтонна мікрофлора. Методи вивчення фізіологічної ролі нормальної мікрофлори організму. Гнотобіологія.

  10. Основні представники резидентної мікрофлори різних біотопів людського організму (шкіри, ШКТ, верхніх дихальних шляхів, сечостатевого тракту). Зміни нормальної мікрофлори у різні вікові періоди.

  11. Фактори, які впливають на кількісний і якісний склад мікрофлори тіла лю­дини. Поняття про колонізаційну резистентність та її роль в інфекційній патології.

  12. Дизбактеріози: причини їх виникнення, класифікація (за збудником та локалізацією), клінічні прояви.

  13. Мікробіологічна діагностика дизбактеріозів.

  14. Способи корекції дизбактерізів. Пробіотики (еубіотики), пребіотики – пре­парати для відновлення нормальної мікрофлори тіла людини. Механізм дії, застосування.

  1. Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:

  1. Скласти схему мікробіологічного дослідження при дизбактеріозі кишечника.

  1. Завдання для самостійної роботи на занятті:

  1. Виконати посів проби грунту на щільні поживні середовища з метою визначення кількісного та якісного складу його мікрофлори.

  2. Виготовити мазок з зубного нальоту, забарвити по Граму, розглянути під мікроскопом, замалювати.

  3. Записати у вигляді таблиці нормальні значення мікробіоценозу кишечника при мікробіологічному дослідженні калу на дизбактеріоз.

  4. Ознайомитися з пробіотичними препаратами та способами їх застосування.

  1. Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:

  1. Таблиці

  2. Чашки Петрі з МПА, пробірки та колби з фізіологічним розчином, піпетки.

  3. Предметні скельці, набір реактивів для забарвлення по Граму.

  4. Пробіотичні препарати.

VI. Джерела навчальної інформації.

1. Література теоретична:

  1. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.

  2. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.

  3. Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.

  4. Конспекти лекцій.

2. Література практична:

  1. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.

  2. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.


МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА ас. Семанів М.В.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА

НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ

ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.
Завідувач кафедри мікробіології

д.мед.наук проф. Р.В.Куцик

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

з мікробіології, вірусології та імунології

для студентів

(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)

Заняття №57

Тема: Клінічна мікробіологія. Умовно-пато­генні мікро­організми – збудники госпіталь­них і опортуніс­тичних інфекцій (синьогнійна палич­ка, протеї, клебсієли).

Модуль 2.
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.

Змістовий модуль 13.
Основи клінічної та екологічної мікробіології.

  1. Значення теми: Умовно-патогенні мікроорганізми є етіологічними чин­никами багатьох запальних і нагнійних процесів (вторинних і опортуніс­тичних інфекцій), які трапляються у пацієнтів як хірургічного, так і терапевтичного профілів. Тому знання цієї теми є важливим для лікарів усіх спеціальностей.

  2. Мета:

Знати біологічні властивості умовно-патогенних мікроорганізмів, їх роль у виникненні вторинних і опортуніс­тичних інфекцій; особливості патогене­зу, клінічних проявів та перебігу, принципи мікробіологічної діагностики, лікування та профілактики спричинюваних ними запальних і гнійно-септичних захворювань.

Вміти проводити бактеріологічну діагностику госпітальних і опортуніс­тичних інфекцій, правильно інтерпретувати її результати, здійснювати раціональний вибір лікувальних препаратів, забезпечувати організацію профілактичних заходів при спалахах госпітальних інфекцій.

  1. Завдання для самопідготовки до заняття:

  1. До даної теми повторити:

  1. Мікрофлору різних біотопів людського організму, її фізіологічне значення (курс загальної мікробіології).

  2. Види інфекцій (курс загальної мікробіології).

  3. Методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань (курс загальної мікробіології).

  4. Групи антибіотиків, хіміотерапевтичних засобів, антисептиків (курс загальної мікробіології).

  5. Хіміотерапевтична резистентність мікроорганізмів: види і механізми, способи виявлення, шляхи запобігання її формуванню та подолання (курс загальної мікробіології).

  6. Шляхи досягнення асептики (курс загальної мікробіології).

  1. Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:

Контрольні питання для самопідготовки:

  1. Клінічна мікробіологія, її предмет і завдання. Об’єкти вивчення клінічної мікробіології.

  2. Опортуністичні інфекції: екзогенні (легіонельоз, псевдотуберкульоз, лісте­ріоз, сальмонельоз, атипові мікобактеріози, нокардіоз) та ендогенні. Умови їх виникнення, клінічні особливості. Роль представників резидентної мікрофлори організму у виникненні ендогенних опортуністичних інфекцій.

  3. Опортуністичні ятрогенні інфекції – внутрішньолікарняні (госпітальні) інфекції: визначення поняття, класифікація, умови їх виникнення та епіде­міологія.

  4. Етіологічна структура госпітальних інфекцій. Біологічні властивості їх основних збудників – стафілококів, умовно-патогенних ентеробактерій (кишкової палички, протеїв, клебсієл), синьогнійної палички.

  5. Особливості лікарняних ековарів мікроорганізмів (госпітальних штамів).

  6. Сепсис: етіологія, особливості патогенезу, клінічні прояви.

  7. Мікробіологічна діагностика гнійно-запальних, раневих та опікових інфекцій, спричинених госпітальними штамами мікроорганізмів.

  8. Мікробіологічні основи профілактики та лікування опортуністичних інфекцій.

  1. Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:

  1. Скласти таблицю збудників опортуністичних і внутрішньолікарняних інфекцій.

Таксономічні групи мікроорганізмів.

Види мікроорганізмів.

Приклади захворювань.







  1. Завдання для самостійної роботи на занятті:

  1. Скласти схему мікробіологічного дослідження при стафілококовому сепсисі.

  2. Оцінити результати виконаного на попередньому занятті мікробіологічно­го дослідження грунту.

  3. За матеріалами демонстрації ознайомитися з культуральними властивос­тями синьогнійної палички, протеїв, клебсієл, ентерокока.

  4. Виготовити, забарвити по Граму і розглянути під мікроскопом мазки з демонстраційних культур синьогнійної палички, протеїв, клебсієл, ентеро­кока.

  5. За матеріалами демонстрації ознайомитися з антибіотикорезистентністю госпітального штаму синьогнійної палички.

  6. Вирішення ситуаційних задач.

  1. Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:

  1. Таблиці.

  2. Посіви, виконані на попередньому занятті.

  3. Культури синьогнійної палички, протеїв, клебсієл, ентерокока на рідких і щільних поживних середовищах.

  4. Демонстрація антибіотикорезистентності госпітального штаму синьогній­ної палички.

  5. Ситуаційні задачі.

VI. Джерела навчальної інформації.

1. Література теоретична:

  1. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.

  2. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.

  3. Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.

  4. Конспекти лекцій.

2. Література практична:

  1. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.

  2. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.

МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА ас. Семанів М.В.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА

НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ

ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.

Завідувач кафедри мікробіології

д.мед.наук Р.В.Куцик

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

з мікробіології, вірусології та імунології

для студентів

(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)

Заняття №58

Тема: Санітарна мікробіологія води, ґрунту та повітря. Харчові отру­єння мікробної природи.

Модуль 2.
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.

Змістовий модуль 14.
Основи санітарної мікробіології.

  1. Значення теми: Патогенні мікроорганізми можуть тривалий час пере­бувати в навколишньому середовищі, потрапляючи туди з випорожнення­ми, сечею та іншими виділеннями людей і тварин. Зазнаючи впливу різних екологічних факто­рів, вони можуть змінювати свої властивості, набувати більшої вірулентності і патогенності. Знання про значення об’єктів довкіл­ля як важливих факторів передачі збудників інфекційних захворювань важливі лікарям для правильної організації профілактичних протиепіде­мічних за­ходів. Санітарно-мікробіологічне дослідження води, грунту, по­вітря, хар­чових продуктів дозволяє робити висновки про їх безпечність в епідеміч­ному відношенні. Ряд мікро­організмів, розмножуючись і нагрмад­жуючись в різних харчових продуктах, можуть зумовлювати важкі отруєн­ня і ток­сикоінфекції.

  2. Мета:

Знати санітарно-бактеріологічні показники мікробного забруднення об’єк­тів довкілля, прямі методи визначення патогенних мікроорганізмів в об’єктах навколишнього середовища і непрямі методи санітарно-мікро­біологічного дослідження, основні види санітарно-показових бактерій; еті­ологію, патогенез та основні клінічні прояви харчових отруєнь і токсико­інфекцій.

Вміти визначати санітарно-бактеріологічні показники забруднення об’єктів навколишнього середовища; аналізувати якісний та кількісний склад мікробів води, ґрунту, повітря і робити висновки про їх безпечність в епідемічному відношенні; інтерпретувати санітарно-бактеріологічні кри­терії оцінки водних об’єктів, ґрунту та повітря закритих приміщень; про­водити мікробіологічну діагностику харчових отруєнь і токсикоінфекцій, правильно інтерпретувати її результати, здійснювати раціональний вибір лікувальних препаратів, забезпечувати організацію профілактичних проти­епідемічних заходів при спалахах харчових отруєнь і токсикоінфекцій.

  1. Завдання для самопідготовки до заняття:

  1. До даної теми повторити:

  1. Мікрофлору води, грунту, повітря (курс загальної мікробіології).

  2. Вплив факторів навколишнього середовища на мікроорганізми (курс загальної мікробіології).

  3. Фоми співжиття живих організмів (курс біології).

  4. Види інфекцій, шляхи і фактори передачі інфекцій (курс загальної мікробіології).

  5. Властивості мікробних екзо- і ендотоксинів (курс загальної мікробіології).

  6. Методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань (курс загальної мікробіології).

  7. Диференціально-діагностичні середовища, їх склад і застосування (курс загальної мікробіології).

  8. Реакцію нейтралізації токсинів (курс імунології).

  1. Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:

Контрольні питання для самопідготовки:

  1. Санітарна мікробіологія, її предмет і завдання. Об’єкти вивчення санітар­ної мікробіології. Значення санітарної мікробіології в діяльності лікаря.

  2. Санітарно-показові бактерії грунту, води та повітря, їх значення. Терміни і умови виживання патогенних мікробів у навколишньому середовищі.

  3. Санітарно-бактеріологічні показники мікробного забруднення оточуючого середовища: мікробне число, спектр видів санітарно-показових бактерій, колі-титр та колі-індекс.

  4. Методи санітарно-бактеріологічного дослідження грунту, води, повітря, продуктів харчування.

  5. Особливості епідеміології і патогенезу харчових токсикоінфекцій.

  6. Мікроорганізми – збудники харчових інтоксикацій і токсикоінфекцій. (ста­філококи, ешерихії, сальмонели, клостридії ботулізму).

  7. Методи мікробіологічної діагностики харчових отруєнь мікробної природи і харчових токсикоінфекцій.

  8. Принципи лікування і профілактика харчових токсикоінфекцій.

  1. Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:

  1. Скласти таблицю збудників харчових отруєнь і харчових токсикоінфек­цій.

Види мікроорганізмів.

Різновиди токсинів.

Небезпечні харчові продукти.







  1. Завдання для самостійної роботи на занятті:

  1. Визначити колі-титр і колі-індекс водопровідної води фільтраційним методом.

  2. Визначити мікробне число повітря седиментаційним методом.

  3. Скласти схеми мікробіологічної діагностики сальмонельозу, ботулізму, стафілококової токсикоінфекції.

  1. Інструкція до практичної роботи:

  1. Визначення мікробного числа повітря седиментаційним методом.

В навчальній лабораторії на висоті 1,5 м від підлоги розмістити на 5 хвилин відкриті чашки з МПА і кров’яним агаром. Аналогічний посів виконати в стерильному боксі. Закриті чашки помістити в термостат на 24 години. Підрахувати число колоній. Вирахувати число мікроорганізмів в 1м3 повітря за формулою Омелянського:

,

де: x – число мікроорганізмів в 1 м3 повітря;

a – кількість колоній в чашці;

В – площа чашки (78,5 см2);

Т – час, протягом якого чашка була відкритою;

5 – час у хвилинах по розрахунку Омелянського;

10 – об’єм повітря в літрах, з якого іде осідання мікроорганізмів;

1000 – шуканий об’єм повітря в літрах.

  1. Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:

  1. Таблиці.

  2. Фільтр Зейтца, вакуумний насос.

  3. Чашки з МПБ, середовищем Ендо.

VІI. Джерела навчальної інформації.

1. Література теоретична:

  1. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.

  2. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.

  3. Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.

  4. Конспекти лекцій.

2. Література практична:

  1. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.

  2. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.



МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА доц. Куровець Л.М.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА

НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ

ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.

Завідувач кафедри мікробіології

д.мед.наук Р.В.Куцик

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

з мікробіології, вірусології та імунології

для студентів

(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)

Заняття №59-60
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Конспект уроку Тема уроку:  Компютерні віруси. Антивірусні програми
Познайомити учнів з видами комп’ютерних вірусів, навчити розпізнавати ці віруси; 
 План Історія виникнення вірусів. Віруси “Pakistani Brain”, “Alameda...
Добра і Зла. Не обійшлися без цього протистояння і активні процеси комп’ютеризації суспільства
Тема: Поняття про комп’ютерні віруси. Практична робота № Захист комп’ютера від вірусів Мета
Тема: Поняття про комп’ютерні віруси. Практична робота № Захист комп’ютера від вірусів
 План-конспект Тема: «Поняття комп'ютерного вірусу. Заходи захисту. Антивірусні програми»
Обладнання: інтерактивна дошка, персональний комп'ютер, презентація «віруси та антивіруси»
Комп'ютерні віруси та антивіруси і програми
З матеріалу цього параграфа ви дізнаєтеся, як цьому запобігти і що треба робити далі для відновлення роботи вашого комп'ютера, якщо...
 Тема уроку
Обладнання: комп’ютери, картки із завданнями практичної роботи, мультимедійний проектор, презентація вчителя, картки оцінювання,...
1. Генетика мікроорганізмів. Практичне значення
Генетика мікроорганізмів, розділ загальної генетики, в якому об ’ єктом дослідження є бактерії, мікроскопічні гриби, актинофаги,...
 Лекція 4 ВІРУСИ ЯК ШКІДЛИВЕ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ План лекції
СОМ та ЕХЕ. Вони можуть впроваджуватись і у файли інших ти­пів, але в такому випадку, як правило, вони ніколи не отримують управління,...
Тема 16. Одержання, очистка та властивості колоїдних розчинів
Окрема клітина живого організму є гетерогенною колоїдною системою. Кров, протоплазма, м’язові й нервові клітини, біологічні мембрани,...
 Хімічна назва: N-метил-4-бензилкарбамідопіридинію йодид; основні...
Фармакодинаміка. Амізон – похідне ізонікотинової кислоти. Чинить інгібуючий вплив на віруси грипу, виявляє інтерфероногенні властивості,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання

При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Уроки
Конспекти лекцій
Довідники
Документи

Історія
Філософія
Фінанси
Економіка
Фізика

Головна сторінка