Завідувач кафедри мікробіології
д.мед.наук Р.В.Куцик
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
з мікробіології, вірусології та імунології
для студентів
(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)
Заняття №36
Тема: Ретровіруси: Вірус імунодефіциту людини, онковіруси.
Модуль 2.
|
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
|
Змістовий модуль 11.
|
Патогенні віруси.
|
Значення теми: Ретровіруси є збудниками важкого невиліковного захворювання – СНІДу, яке передається парентерально, в тому числі при виконанні стоматологічних маніпуляцій. Експериментально доведено роль ретровірусів у виникненні злоякісних пухлин птахів і ссавців. Описано канцерогенні властивості ретровірусів людини. Знання епідеміології, методів діагностики і принципів профілактики ВІЛ-інфекції та СНІДу, а також канцерогенних властивостей ретровірусів людини є необхідними для лікарів.
Мета:
Знати біологічні особливості ретровірусів, епідеміологію, патогенез, клінічні прояви, методи мікробіологічної діагностики ВІЛ-інфекції та СНІДу.
Вміти правильно інтерпретувати результати мікробіологічної діагностики ВІЛ-інфекції та СНІДу, здійснювати їх профілактику.
ІІІ. Завдання для самопідготовки до заняття:
До даної теми повторити:
Механізм реалізації спадкової інформації у живій клітині (курс загальної біології).
Латентна вірусна інфекція, вірогенія (курс загальної мікробіології).
Функцію і поверхневі маркери Т-хелперів (курс імунології).
Прояви імунодефіцитних станів (курс імунології).
Коперативну взаємодію імунокомпетентних клітин в ході формування клітинної і гуморальної імунної відповіді (курс імунології).
Реакції з міченими антитілами: твердофазний імуноферментний аналіз, радіоімунний аналіз, імуноблотінг (курс імунології).
Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:
Контрольні питання для самопідготовки:
Родина Ретровірусів: загальна характеристика, класифікація, медичне значення.
Віруси імунодефіциту людини. Структура віріона, особливості геному. Мінливість, її механізми. Походження та еволюція ВІЛ.
Культивування ВІЛ, стадії взаємодії з чутливими клітинами. Чутливість до фізичних і хімічних факторів.
Епідеміологія ВІЛ-інфекції. Механізми і шляхи передачі. Глобальне поширення ВІЛ-інфекції у світі. Епідемічна ситуація в Україні.
Патогенез ВІЛ-інфекції. Клітини-мішені в організмі людини. Механізм розвитку імунодефіциту.
СНІД-асоційована патологія (опортуністичні інфекції та пухлини).
Лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції. Ланцюгова полімеразна реакція, імуноблотінг.
Принципи лікування СНІДу (етіотропні, імуномодулюючі, імунозамінні засоби). Перспективи специфічної профілактики.
Історія розвитку ідей про роль вірусів у канцерогенезі. Механізми трансформуючої дії онкогенних вірусів. Поняття про онкогени і протоонкогени.
Онкогенні ДНК-геномні віруси (папова-, герпес-, адено- і гепаднавіруси). Загальна характеристика, участь у вірусному канцерогенезі у людини.
Онкогенні РНК-геномні віруси (представники підродини онковіруси). Морфологія класифікація. Роль у канцерогенезі людини і тварин. Ендогенні ретровіруси. Віруси Т-клітинного лейкозу людини.
Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:
Скласти схему мікробіологічної діагностики ВІЛ-інфекції.
Завдання для самостійної роботи на занятті:
Замалювати схематично будову віріона ВІЛ.
Скласти таблицю «Шляхи передачі ВІЛ».
Ознайомитися з наборами реактивів і роботою апаратури для діагностики ВІЛ-інфекції методом ІФА.
Зарисувати схематично механізм діагностики ВІЛ-інфекції методом вестерн-блоту (імуноблотінгу).
Розв’язування ситуаційних задач.
Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:
Таблиці.
Планшети і набір реактивів для ІФА.
Спектрофотометр.
Ситуаційні завдання.
VІ. Джерела навчальної інформації.
1. Література теоретична:
Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.
Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.
Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.
Конспекти лекцій.
2. Література практична:
Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.
МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА ас. Шикета Л. М.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА
НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ
ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.
Завідувач кафедри мікробіології
д.мед.наук Р.В.Куцик
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
з мікробіології, вірусології та імунології
для студентів
(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)
Заняття №37
Тема: Матеріал і методи мікробіологічного дослідження.
Модуль 2.
|
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
|
Змістовий модуль 12.
|
Патогенні прокаріоти і еукаріоти.
|
Значення теми: Для мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань використовуються різні методи. Їх інформативність залежить від характеру і періоду захворювання, виду використаного клінічного матеріалу. Правильний вибір методу дослідження визначає успіх діагностики. Знання цих особливостей, вміння інтерпретувати одержані результати необхідні лікарям усіх спеціальностей.
Мета:
Знати методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань, вміти проводити вибір діагностичного методу в залежності від виду клінічного матеріалу, характеру і періоду захворювання.
Вміти здійснювати забір різних видів клінічного матеріалу для бактеріологічного дослідження, правильно інтерпретувати результати різних методів мікробіологічної діагностики інфекцій.
ІІІ. Завдання для самопідготовки до заняття:
До даної теми повторити:
Будову тіла людини, закриті і відкриті порожнини організму (курс нормальної анатомії).
Методи мікроскопії (курс загальної мікробіології).
Етапи бактеріологічного методу дослідження (курс загальної мікробіології).
Серологічні реакції, їх види і застосування (курс імунології).
Гіперчутливість сповільненого типу, шкірно-алергічні проби (курс імунології).
Піддослідні тварини як об’єкт методу біологічного експерименту (курс загальної мікробіології).
Молекулярно-біологічні методи виявлення мікробних нуклеїнових кислот (курс загальної мікробіології).
Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:
Контрольні питання для самопідготовки:
Методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань. Їх інформативність, термін виконання, переваги і недоліки:
мікроскопічний;
бактеріологічний;
серологічний;
біологічний експеримент;
метод шкірно-алергічних проб;
молекулярно-біологічні (генетичні) методи.
Клінічний матеріал для мікробіологічного дослідження, його види.
Загальні правила забору матеріалу для бактеріологічного дослідження, його транспортування. Оформлення супровідної документації.
Правила забору крові і спинномозкової рідини для бактеріологічного дослідження.
Правила забору гною з рани, порожнин і абсцесів для бактеріологічного дослідження.
Правила забору мокротиння, мазків з поверхні шкіри і слизових оболонок для бактеріологічного дослідження.
Правила забору сечі і калу для бактеріологічного дослідження.
Особливості забору клінічного матеріалу при підозрі на особливо небезпечні інфекції.
Особливості забору клінічного матеріалу при підозрі на анаеробну інфекцію.
Вибір методу лабораторного дослідження в залежності від виду матеріалу, характеру і періоду захворювання.
Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:
Виписати у альбом у вигляді таблиці види «стерильного» і «нестерильного» матеріалу.
Завдання для самостійної роботи на занятті:
Почати лабораторну діагностику стафілококового носійства (1етап). Виконати посів матеріалу із глотки на молочно-сольовий агар.
Скласти порівняльну характеристику методів мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань.
|
Метод діагностики
|
Види клінічного матеріалу
|
Переваги методу
|
Обмеження
|
|
|
|
|
|
Інструкція до практичної роботи:
Стерильним ватяним тампоном взяти матеріал із зіва і засіяти його на поверхню молочно-сольового агару в чашці Петрі. Посіви поставити в термостат на 24 год.
Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:
Таблиці.
Чашки з молочно-сольовим агаром.
Стерильні ватяні тампони.
VІІ. Джерела навчальної інформації.
1. Література теоретична:
Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.
Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.
Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.
Конспекти лекцій.
2. Література практична:
Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.
МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА ас. Шикета Л. М.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА
НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ
ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.
Завідувач кафедри мікробіології
д.мед.наук Р.В.Куцик
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
з мікробіології, вірусології та імунології
для студентів
(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)
Заняття №38
Тема: Стафілококи.
Модуль 2.
|
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
|
Змістовий модуль 12.
|
Патогенні прокаріоти і еукаріоти.
|
Значення теми: Стафілококи є збудниками серйозних захворювань людини, часто зумовлюють госпітальні інфекції. Знання теми необхідне лікарям усіх спеціальностей для діагностики, лікування і профілактики відповідних інфекцій.
Мета:
Знати основні біологічні властивості стафілококів, їх роль в патології людини.
Вміти правильно інтерпретувати результати мікробіологічної діагностики інфекцій, спричинюваних патогенними стафілококами, здійснювати раціональний вибір лікувальних і профілактичних препаратів.
ІІІ. Завдання для самопідготовки до заняття:
До даної теми повторити:
Будову шкіри і слизових оболонок (курс нормальної анатомії).
Морфологічні форми коків (курс загальної мікробіології).
Ферменти мікроорганізмів, ферменти патогенності (курс загальної мікробіології).
Методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань (курс загальної мікробіології).
Методи визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків (курс загальної мікробіології).
Механізми резистентності бактерій до антибіотиків (курс загальної мікробіології).
Застосування вакцин та імунних сироваток (курс імунології).
Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:
Контрольні питання для самопідготовки:
Систематика і класифікація стафілококів.
Біологічні властивості стафілококів: морфологія, культивування, чутливість до факторів навколишнього середовища
Фактори патогенності стафілококів. Ферменти патогенності, токсини.
Епідеміологія стафілококових інфекцій. Носійство стафілококів. Патогенез стафілококових інфекцій.
Роль стафілококів у виникненні нагнійних процесів різної локалізації, септикопіемії, харчових отруєнь та інших захворювань.
Стафілокок як збудник внутрішньолікарняних інфекцій. Госпітальні штами стафілококів.
Особливості імунітету при стафілококових інфекціях.
Принципи мікробіологічної діагностики стафілококових інфекцій.
Препарати для лікування стафілококових інфекцій. Принципи профілактики.
Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:
Скласти схему мікробіологічної діагностики стафілококових інфекцій.
Завдання для самостійної роботи на занятті:
Виготовити мазки з культур стафілокока, забарвити за методом Грама, розглянути під мікроскопом, зарисувати.
За матеріалами демонстрації вивчити культуральні і біохімічні властивості патогенних стафілококів. Ознайомитись з методами вивчення їх факторів патогенності.
Продовжити діагностику стафілококового носійства (ІІ етап). Вивчити колонії, які виросли на молочно-сольовому агарі, пересіяти на скошений агар для виділення чистої культури.
Ознайомитися з препаратами для діагностики, лікування та профілактики стафілококових інфекцій.
Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:
Таблиці.
Демонстрація гемолітичних властивостей стафілокока, плазмокоагулазної, лецитиназної активності, здатності розщеплювати манніт в анаеробних умовах.
Культури стафілокока на скошеному агарі і МПБ.
Набір реактивів для фарбування за методом Грама.
Чашки з молочно-сольовим агаром.
Стерильні ватяні тампони.
Препарати для діагностики, лікування і профілактики стафілококових інфекцій (набір стафілококових бактеріофагів, антибіотики, стафілококовий анатоксин, стафілококова вакцина, протистафілококова плазма, протистафілококовий γ-глобулін).
VІ. Джерела навчальної інформації.
1. Література теоретична:
Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.
Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.
Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.
Конспекти лекцій.
2. Література практична:
Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.
МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА ас. Руско Г.В.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА
НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ
ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.
|