Завідувач кафедри мікробіології
д.мед.наук проф. Р.В.Куцик
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
з мікробіології, вірусології та імунології
для студентів
(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)
Заняття №48
Тема: Клостридії.
Модуль 2.
|
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
|
Змістовий модуль 12.
|
Патогенні прокаріоти і еукаріоти.
|
Значення теми: Клостридії є збудниками важких, смертельно небезпечних інфекційних захворювань – правцю, ботулізму, газової анаеробної інфекції (газовоъ ганорени). Знання теми необхідне лікарям різних спеціальностей для своєчасної діагностики, правильного лікування та адекватної профілактики відповідних захворювань.
Мета:
Знати основні біологічні властивості патогенних клостридій, клінічні прояви спричинюваних ними захворювань (правцю, ботулізму, газової анаеробної інфекції ран), принципи їх мікробіологічної діагностики, лікування та профілактики.
Вміти проводити мікробіологічну діагностику газової анаеробної інфекції, правильно інтерпретувати одержані результати. Вміти здійснювати забір і забезпечувати правильне транспортування клінічного матеріалу при підозрі на анаеробну інфекцію, здійснювати вибір препаратів для лікування правцю, ботулізму, газової анаеробної інфекції ран, проводити профілактичні заходи при цих інфекціях.
Завдання для самопідготовки до заняття:
До даної теми повторити:
Культивування облігатних анаеробів (курс загальної мікробіології).
Властивості спор бактерій (курс загальної мікробіології).
Типи і склад поживних середовищ (курс загальної мікробіології).
Ферменти бактерій, методи їх виявлення (курс загальної мікробіології).
Ферменти патогенності бактерій (курс загальної мікробіології).
Екзотоксини бактерій, їх властивості (курс загальної мікробіології).
Анатомію і фізіологію нервово-м’язевої передачі (курси нормальної анатомії і фізіології).
Реакцію нейтралізації токсинів (курс імунології).
Імунні сироватки, їх застосування (курс імунології).
Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:
Контрольні питання для самопідготовки:
Класифікація і загальна характеристика патогенних клостридій.
Екологія клостридій. Резистентність до факторів навколишнього середовища.
Способи культивування патогенних клостридій. Застосовувані поживні середовища, їх склад і призначення (середовища Кіта–Тароцці, Вільсона–Блера, молоко під вазеліновою олією).
Збудники газової анаеробної інфекції ран: основні види, їх морфологічні і фізіологічні властивості.
Антигенна будова, фактори патогенності, токсиноутворення збудників газової анаеробної інфекції.
Патогенез і клінічні прояви газової анаеробної інфекції ран.
Мікробіологічна діагностика газової анаеробної інфекції ран, специфічне лікування і профілактика.
Клостридії правцю: властивості, фактори патогенності, токсини.
Епідеміологія і патогенез правцю. Клінічні прояви. Особливості імунітету.
Мікробіологічна діагностика правцю, специфічне лікування і профілактика.
Клостридії ботулізму: властивості, фактори патогенності. Ботулотоксини.
Епідеміологія, патогенез, клінічні прояви ботулізму. Особливості імунітету.
Мікробіологічна діагностика ботулізму. Специфічне лікування і профілактика.
Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:
Скласти схему мікробіологічної діагностики газової анаеробної інфекції.
Скласти схему профілактики правцю.
Завдання для самостійної роботи на занятті:
Приготувати мазки із змішаних культур спороутворюючих анаеробів, вирощених на середовищі Кіта–Тароцці і на молоці під вазеліновою олією, зафарбувати за Грамом, розглянути під мікроскопом.
За матеріалми демонстрації вивчити методи культивування, культуральні та біохімічні властивості патогенних клостридій.
Ознайомитись з препаратами для лікування та профілактики газової анаеробної інфекції, правцю і ботулізму.
Розв’язування ситуаційних задач.
Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:
Таблиці.
Змішані культури спороутворюючих анаеробів, вирощені на середовищі Кіта–Тароцці і на молоці під вазеліновою олією.
Демонстраційний матеріал.
Препарати для лікування і профілактики захворювань, спричинюваних патогенними клостридіями (антитоксична протигангренозна сироватка, антитоксична протиправцева сироватка, антитоксична протиботулінічна сироватка, пеніцилін, цефалоспорини).
Ситуаційні задачі.
VІ. Джерела навчальної інформації.
1. Література теоретична:
Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.
Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.
Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.
Конспекти лекцій.
2. Література практична:
Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.
МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАВ ст. викл. Ворощук П. В.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА
НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ
ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.
Завідувач кафедри мікробіології
д.мед.наук проф. Р.В.Куцик
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
з мікробіології, вірусології та імунології
для студентів
(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)
Заняття №49
Тема: Коринебактерії.
Модуль 2.
|
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
|
Змістовий модуль 12.
|
Патогенні прокаріоти і еукаріоти.
|
Значення теми: До патогенних коринебактерій належить збудник важкого інфекційного захворювання – дифтерії. Втрата протидифтерійної настороженості лікарів (у тому числі педіатрів), зниження уваги до проведення профілактичних щеплень призвели у недавньому минулому (в 90-х роках) до спалаху серйозної епідемії дифтерії в Україні. Проблема дифтерії залишається актуальною у зв’язку з цикркуляцією в людському середовищі збудника, ерадикацію якого вакцинація забезпечити не здатна. Знання цієї інфекції необхідні не тільки педіатрами, але й лікарям інших спеціальностей для вміння діагностувати атипові клінічні форми, забезпечення правильного лікування та адекватної профілактики.
Мета:
Знати основні біологічні властивості коринебактерій, їх роль у патології людини, клінічні прояви дифтерії, принципи її мікробіологічної діагностики, лікування та профілактики.
Вміти діагностувати дифтерію за клінічною симптоматикою та результатами мікробіологічного дослідження, застосовувати протидифтерійну антитоксичну сироватку з лікувальною метою, здійснювати специфічну і неспецифічну профілактику дифтерії.
Завдання для самопідготовки до заняття:
До даної теми повторити:
Анатомію і фізіологію глотки та гортані (курси анатомії і фізіології людини).
Властивості колоній R- і S-типів (курс загальної мікробіології).
Токсини мікроорганізмів (курс загальної мікробіології).
Особливості взаємодії з мікробними клітинами поміркованих бактеріофагів. Явища трансдукції і фагової конверсії (курс загальної мікробіології).
Реакцію преципітації в агарі (курс імунології).
Застосування вакцин та імунних сироваток (курс імунології).
Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:
Контрольні питання для самопідготовки:
Коринебактерії: класифікація, особливості морфології. Дифтероїди.
Культуральні властивості коринебактерій. Спеціальні і диференціально-діагностичні середовища.
Біовари збудника дифтерії, їх основні властивості.
Фактори вірулентності коринебактерій дифтерії. Дифтерійний токсин. Токсигенність як результат фагової конверсії. Молекулярний механізм дії дифтерійного токсину.
Епідеміологія дифтерії. Резистентність збудника у довкіллі.
Патогенез дифтерії, основні її клінічні форми і прояви.
Особливості імунітету при дифтерії. Причини формування бактеріоносійства.
Принципи мікробіологічної діагностики дифтерії. Диференціація збудника дифтерії з дифтероїдами.
Імунологічні та генетичні методи визначення токсигенності збудника дифтерії.
Препарати для діагностики, лікування і специфічної профілактики дифтерії.
Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:
Скласти схему мікробіологічної діагностики дифтерії.
Завдання для самостійної роботи на занятті:
Розглянути і замалювати готові препарати коринебактерій, забарвлених метиленовим синім і за методом Нейссера.
Виготовити мазки з культури дифтероїдів, забарвити по Граму, розглянути і замалювати.
Ознайомитися з препаратами для лікування і профілактики дифтерії.
Розв’язування ситуаційних задач.
Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:
Таблиці.
Готові препарати коринебактерій.
Культура дифтероїдів.
Препарати для специфічної профілактики та лікування дифтерії (протидифтерійна антитоксична сироватка, вакцина АКДП, антибіотики).
Ситуаційні задачі.
VІ. Джерела навчальної інформації.
1. Література теоретична:
Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.
Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.
Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.
Конспекти лекцій.
2. Література практична:
Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.
МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА ас. Янків О.О.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА
НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ
ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.
Завідувач кафедри мікробіології
д.мед.наук проф. Р.В.Куцик
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
з мікробіології, вірусології та імунології
для студентів
(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)
Заняття №50
Тема: Бордетели. Гемофіли.
Модуль 2.
|
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
|
Змістовий модуль 12.
|
Патогенні прокаріоти і еукаріоти.
|
Значення теми: Бордетели є збудники кашлюку – поширеної дитячої респіраторної інфекціх, яка може зустрічатися і в дорослих. У неприщеплених осіб, особливо в молодшому дитячому віці захворювання протікає особливо важко. Гемофільна паличка є одним із найпоширеніших збудників бактеріальних респіраторних інфекційй та захворювань ЛОР-органів, може спричинювати менінгіт у новонароджених. Гемофіли є також збудникми венеричного захворювання – м’якого шанкру. Знання цих інфекцій необхідні як педіатрам, так і лікарям інших спеціальностей.
Мета:
Знати знати основні біологічні властивості бордетел і гемофільної палички, їх роль у патології людини, клінічні прояви, принципи мікробіологічної діагностики, лікування та профілактики відповідних інфекцій.
Вміти діагностувати кашдюк за клінічною симптоматикою, здійснювати правильний забір і забезпечувати правильне транспортування клінічного матеріалу для діагностики кашлюку та гемофільних інфекцій, здійснювати раціональний вибір лікувальних і профілактичних препаратів.
Завдання для самопідготовки до заняття:
До даної теми повторити:
Анатомію і фізіологію верхніх дихальних шляхів і ЛОР-органів (курси анатомії і фізіології людини).
Токсини мікроорганізмів (курс загальної мікробіології).
Застосування вакцин, імунних сироваток та імуноглобулінів (курс імунології).
Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:
Контрольні питання для самопідготовки:
Класифікація бордетел. Морфологічні, культуральні, антигенні властивості збудника кашлюку.
Епідеміологія кашлюку. Резистентність збудника у довкіллі.
Фактори патогенності збудника кашлюку. Патогенез і клінічні прояви захворювання. Особливості імунітету.
Мікробіологічна діагностика кашлюку.
Специфічна профілактика кашлюку. Етіотропна терапія.
Гемофіли: класифікація, медичне значення, біологічні властивості (морфологія, культивування).
Гемофільна паличка (Haermophilus influenze) – збудник гострих та хронічних захворювань дихальних шляхів, бактеріального менінгіту. Характеристика збудника. Антигенна будова.
Мікробіологічна діагностика гемофільних інфекцій. Антимікробні препарати. Профілактика.
Збудник м’якого шанкру (Haemophilus ducreyi), його біологічні властивості. Епідеміологія та клінічні прояви захворювання.
Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:
Скласти схему мікробіологічної діагностики кашлюку.
Завдання для самостійної роботи на занятті:
За матеріалами демонстрації ознайомитися з культуральними та біохімічними властивостями бордетел.
З метою діагностики кашлюку виконати посів методом «кашлевих пластинок» на чашку Петрі з казеїново-вугільним агаром.
Ознайомитися з препаратами для профілактики та лікування кашлюку.
Скласти схему мікробіологічної діагностики гемофільних інфекцій.
Розв’язування ситуаційних задач.
Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:
Таблиці.
Демонстрація культуральних та біохімічних властивостей бордетел.
Чашки Петрі з казеїново-вугільним агаром.
Препарати для специфічної профілактики та лікування кашлюку (АКДП, нормальний людський імуноглобулін, антибіотики).
Ситуаційні задачі.
VІ. Джерела навчальної інформації.
1. Література теоретична:
Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.
Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.
Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.
Конспекти лекцій.
2. Література практична:
Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.
МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА ас. Янків О.О.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА
НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ
ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.
|