Завідувач кафедри мікробіології
д.мед.наук проф. Р.В.Куцик
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
з мікробіології, вірусології та імунології
для студентів
(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)
Заняття №42
Тема: Шигели.
Модуль 2.
|
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
|
Змістовий модуль 12.
|
Патогенні прокаріоти і еукаріоти.
|
Значення теми: Шигели належать до патогенних представників родини ентеробактерій і є збудниками широко розповсюджених гострих кишкових інфекцій - шигельозів (бактеріальної дизентерії). Тому знання клініко-епідеміологічних особливостей, методів діагностики та лікування шигельозів важливе для лікарів різних спеціальностей.
Мета:
Знати класифікацію та біологічні властивості шигел; епідеміологію, патогенез, клінічні прояви, принципи мікробіологічної діагностики, лікування і профілактики бактеріальної дизентерії.
Вміти проводити мікробіологічну діагностику дизентерії, інтерпретувати її результати, здійснювати раціональний вибір лікувальних препаратів, забезпечувати проведення заходів неспецифічної профілактики.
Завдання для самопідготовки до заняття:
До даної теми повторити:
Анатомію і фізіологію кишечника (курси нормальної анатомії і фізіології).
Диференціально-діагностичні середовища, їх застосування (курс загальної мікробіології).
Класифікацію родини ентеробактерій (курс спеціальної мікробіології).
Морфологічні і фізіологічні властивості кишкової палички (курс спеціальної мікробіології).
Антигенну будову бактеріальної клітини (курс імунології).
Реакцію аглютинації і способи її проведення (курс імунології).
Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:
Контрольні питання для самопідготовки:
Класифікація і морфологія шигел.
Культуральні і біохімічні властивості шигел. Антигенна будова.
Роль шигел в патології людини. Фактори вірулентності.
Епідеміологія шигельозів.
Патогенез дизентерії, роль токсинів і ферментів в патогенності шигел
Основні клінічні прояви дизентерії (шигельозу). Характер імунітету. Особливості дизентерії Григор’єва – Шига.
Методи мікробіологічної діагностики дизентерії.
Принципи лікування дизентерії.
Неспецифічна профілактики дизентерії. Проблема специфічної профілактики.
Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:
Скласти схему мікробіологічної діагностики дизентерії.
Завдання для самостійної роботи на занятті:
Виготовити і забарвити за методом Грама мазки з культури шигел. Розглянути під мікроскопом, замалювати.
За матеріалами демонстрації вивчити культуральні і біохімічні властивості шигел, характер їх росту на основних диференціально-діагностичних середовищах.
Продовжити бактеріологічну діагностику кишкової інфекції (ІІ етап бактеріологічного дослідження). Оцінити характер колоній, що виросли на середовищі Ендо, виготовити мазки, забарвити за методом Грама. Розглянути під мікроскопом, замалювати.
Виконати ідентифікацію виділених ентеробактерій за допомогою реакції аглютинації на склі з моноспецифічними анти-колі і протишигельозними сироватками («Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии» під ред. Л.Б.Борисова, 1984.-С.110-111.)
Ознайомитися з препаратами для діагностики і лікування дизентерії (діагностичні імунні сироватки, левоміцетин, фталазол, колі-бактерін, лактобактерін, біфідобактерін).
Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:
Таблиці.
Культура кишкової палички на скошеному агарі.
Демонстрація протеолітичних (ріст на молоці, утворення індолу, сірководню) і сахаролітичних (короткий ряд Гіса) властивостей шигел.
Демонстрація характеру росту шигел на диференціально-діагностичних середовищах Ендо, Лєвіна, Ресселя.
Посіви, виконані на попередньому занятті.
Набори для проведення реакції аглютинації на склі.
Препарати для лікування і профілактики дизентерії.
VІ. Джерела навчальної інформації.
1. Література теоретична:
Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.
Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.
Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.
Конспекти лекцій.
2. Література практична:
Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.
МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА ас. Савчук Н. В.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА
НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ
ПРОТОКОЛ № від 04.01.2012 р.
Завідувач кафедри мікробіології
д.мед.наук проф. Р.В.Куцик
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
з мікробіології, вірусології та імунології
для студентів
(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)
Заняття №43
Тема: Сальмонели збудники черевного тифу і паратифів.
Модуль 2.
|
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
|
Змістовий модуль 12.
|
Патогенні прокаріоти і еукаріоти.
|
Значення теми: Сальмонели належать до патогенних представників родини ентеробактерій і є збудниками небезпечних гострих кишкових інфекцій – черевного тифу і паратифів, які характеризуються септичним перебігом і можуть давати серйозні ускладнення. Знання особливостей етіології, патогенезу, принципів мікробіологічної діагностики, лікування та профілактики тифо-паратифозних захворювань важливе для лікарів різних спеціальностей.
Мета:
Знати класифікацію і біологічні властивості сальмонел, особливості епідеміології і патогенезу черевного тифу і паратифів, основні принципи мікробіологічної діагностики тифо-паратифозних захворювань в залежності від періоду хвороби, препарати для лікування та способи їх профілактики.
Вміти здійснювати вибір діагностичного методу залежності від періоду тифо-паратифозного захворювання, правильно інтерпретувати одержані результати, здійснювати раціональний вибір лікувальних препаратів, забезпечувати проведення заходів неспецифічної профілактики тифо-паратифозних захворювань.
Завдання для самопідготовки до заняття:
До даної теми повторити:
Анатомо-фізіологічні особливості лімфоїдного апарату кишечника (курс нормальної анатомії).
Диференціально-діагностичні та елективні середовища, їх застосування (курс загальної мікробіології).
Антигенну будову бактеріальної клітини, способи виявлення мікробних антигенів, поняття про серовари бактерій (курс імунології).
Бактеріологічний метод діагностики інфекційних захворювань (курс загальної мікробіології).
Гіперчутливість сповільненого типу (курс імунології).
Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:
Контрольні питання для самопідготовки:
Рід сальмонел (Salmonella): загальна характеристика, поділ на види. Патогенність для людей і тварин.
Морфологія, культуральні та біохімічні властивості збудників черевного тифу і паратифів. Фактори вірулентності.
Елективні і диференціально-діагностичні середовища для сальмонел (середовища Рапопорта, Мюллера, селенітове, вісмутсульфіт-агар).
Антигенна класифікація сальмонел Кауфмана–Уайта. Методи виявлення антигенів сальмонел. Реакція виснаження сироватки крові по Кастеллані, її суть, практичне застосування.
Епідеміологія, патогенез та основні клінічні прояви черевного тифу і паратифів. Можливі ускладнення.
Особливості імунітету при черевному тифі і паратифах. Динаміка нагромадження антитіл.
Лабораторна діагностика черевного тифу і паратифів в залежності від періоду захворювання. Діагностика черевнотифозного бактеріоносійства.
Лікування, специфічна і неспецифічна профілактика черевного тифу та паратифів.
Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:
Скласти схему мікробіологічної діагностики черевного тифу і паратифів в різні періоди захворювання.
Завдання для самостійної роботи на занятті:
Вивчити морфологію сальмонел. Виготовити мазок з їх культури, забарвити за методом Грама, розглянути під мікроскопом, замалювати.
За матеріалами демонстрації вивчити культуральні і біохімічні властивості сальмонел, характер її росту на основних диференціально-діагностичних середовищах.
Провести виділення гемокультури. Висіяти кров хворого з підозрою на черевний тиф на жовчний бульйон.
Виконати ідентифікацію культури сальмонел за допомогою реакції аглютинації на склі з моноспецифічними сироватками («Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии» під ред. Л.Б.Борисова, 1984.-С.110-111.). Оцінити одержаний результат.
Ознайомитися з препаратами для діагностики, лікування та профілактики черевного тифу і паратифів (діагностичні імунні сироватки, левоміцетин, фталазол, колі-бактерін, лактобактерін, біфідобактерін, быфыкол, черевнотифозний бактеріофаг).
Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:
Таблиці.
Культура сальмонел на скошеному агарі.
Демонстрація характеру росту сальмонел на диференціально-діагностичних і елективних середовищах (короткий ряд Гіса, Ендо, Лєвіна, Плоскірєва, Ресселя, вісмутсульфіт-агарі).
Набори для проведення реакції аглютинації на склі.
Препарати для лікування та профілактики черевного тифу і паратифів.
VІ. Джерела навчальної інформації.
1. Література теоретична:
Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.
Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.
Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.
Конспекти лекцій.
2. Література практична:
Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.
МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА ас. Савчук Н. В.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА
НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ
ПРОТОКОЛ № від 04.01.2012 р.
Завідувач кафедри мікробіології
д.мед.наук проф. Р.В.Куцик
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
з мікробіології, вірусології та імунології
для студентів
(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)
Заняття №44
Тема: Серодіагностика черевного тифу. Сальмонели збудники харчових токсикоінфекцій і внутрішньолікарняних інфекцій.
Модуль 2.
|
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
|
Змістовий модуль 12.
|
Патогенні прокаріоти і еукаріоти.
|
Значення теми: Сальмонели є збудниками небезпечних гострих кишкових інфекцій – черевного тифу і паратифів, які можуть протікати з серйозними ускладненнями. Вони викликають також важкі захворювання у дорослих і дітей - харчові токсикоінфекції і внутрішньолікарняний сальмонельоз. Знання особливостей етіології, патогенезу, принципів мікробіологічної діагностики, лікування та профілактики цих захворювань важливе для лікарів різних спеціальностей.
Мета:
Знати методи серелогічної діагностики тифо-паратифозних захворювань; класифікацію збудників сальмонельозів та їх біологічні властивості; особливості епідеміології і патогенезу харчових токсикоінфекцій, основні принципи їх мікробіологічної діагностики; принципи лікування та профілактики харчових токсикоінфекцій; роль сальмонел у виникненні госпітальних інфекцій.
Вміти виконувати реакцію аглютинації Відаля і реакцію пасивної Vi-гемаглютинації з метою діагностики тифо-паратифозних захворювань та черевнотифозного бактеріоносійства, правильно інтерпретувати результати серодіагностики, проводити мікробіологічнцу діагностику сальмонельозів, забезпечувати проведення заходів неспецифічної профілактики харчових токсикоінфекцій і госпітальних сальмонельозів.
Завдання для самопідготовки до заняття:
До даної теми повторити:
Серологічний метод діагностики інфекційних захворювань, критерії серологічного діагнозу (курс загальної мікробіології).
Механізми реакцій аглютинації і непрямої гемаглютинації (курс імунології).
Поняття про титр сироватки, діагностичний титр (курс імунології).
Динаміку антитілоутворення (курс імунології)
Особливості дії на організм мікробних ендотоксинів (курс загальної мікробіології).
Особливості епідеміології внутрішньолікарняних інфекцій (курс загальної мікробіології)
Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:
Контрольні питання для самопідготовки:
Принципи серодіагностики черевного тифу і паратифів. Динаміка нагромадження антитіл в крові хворого, їх діагностичні титри
Реакція Відаля – основний метод серологічної діагностики черевного тифу і паратифів. Необхідні інгредієнти, техніка виконання виконання реакцї, врахування результатів. Особливості позитивної реакції Відаля у хворих, в пацієнтів, що перехворіли, і в прищеплених осіб.
Серодіагностика черевнотифозного бактеріоносійства. Реакція пасивної Vi-гемаглютинації, її діагностичний титр.
Сальмонели – збудники збудники гострого гастроентероколіту, їх біологічні властивості.
Епідеміологія і патогенез харчових токсикоінфекцій. Особливості внутрішньолікарняних сальмонельозів.
Методи мікробіологічної діагностики сальмонельозів.
Лікування і принципи профілактики харчових токсикоінфекцій і внутрішньолікарняних сальмонельозів.
Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:
Скласти схему мікробіологічної діагностики харчової токсикоінфекції.
Завдання для самостійної роботи на занятті:
Виконати реакцію аглютинації Відаля («Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии» під ред. Л.Б.Борисова, 1984.-С.186-187.). Оцінити одержані результати.
Виконати реакцію пасивної гемаглютинації з еритроцитарним черевнотифозним Vi-діагностикумом в полістиролових планшетах («Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии» під ред. Л.Б.Борисова, 1984.-С.186-187.). Оцінити одержаний результат.
За матеріалами демонстрації вивчити культуральні і біохімічні властивості сальмонел, характер їх росту на основних диференціально-діагностичних середовищах.
Врахувати результат посіву крові хворого з підозрою на черевний тиф на жовчний бульйон. Виготовити мазки, розглянути під мікроскопом.
Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:
Таблиці.
Демонстрація характеру росту сальмонел на диференціально-діагностичних і елективних середовищах (короткий ряд Гіса, Ендо, Лєвіна, Плоскірєва, Ресселя, вісмутсульфіт-агарі).
Набір для проведення реакції аглютинації Відаля (досліджувана сироватка в розведенні 1:50, черевнотифозні О- і Н-, паратифозні ОН-діагностикуми, фізіологічний розчин).
Набір для проведення реакції Vi-гемаглютинації (досліджувана сироватка в розведенні 1:5, еритроцитарний черевнотифозний Vi-діагностикум, полістиролові планшети).
Пробірки, штативи, піпетки
Посіви, виконані на попередньому занятті.
VІ. Джерела навчальної інформації.
1. Література теоретична:
Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.
Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.
Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.
Конспекти лекцій.
2. Література практична:
Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.
МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА ас. Савчук Н.В.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА
НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ
ПРОТОКОЛ № від 04.01.2012 р.
|