|
|
Скачати 1.98 Mb.
|
|
Контрольні питання: Визначте основні елементи та зрізи соціальної структури/1 Дайте визначення соціальної групи/1 За якими ознаками утворюються соціальні групи?/1 Охарактеризуйте класифікації соціальних груп за ознаками (ідентичностями), розмірами, формальністю, тривалістю існування, важливістю/3 До яких соціальних груп Ви належите?/1 Яку „данину” сплачує суспільство за вигоди спільного життя?/1 Чому, на Вашу думку, у суспільстві завжди був поділ на привілейованих і непривілейованих?/2 Дайте визначення соціальної стратифікації/1 Чому дослідження соціальної стратифікації є однією з найголовніших галузей соціології?/1 У чому полягають особливості стратифікації?/2 Охарактеризуйте типи стратифікаційних систем/2 Розкрийте еволюцію визначення терміну клас/2 Перелічіть класові критерії/1 Як Ви розумієте зміст такого класового критерію як влада?/2 Назвіть 10 найбільш престижних, на Вашу думку, статусів. Поясніть свій вибір/2 Що таке спосіб життя та який його взаємозв’язок із статусними характеристиками?/2 Сформулюйте відомі Вам класові стереотипи та визначте своє ставлення до них/2 Як система цінностей впливає на визначення класової належності?/2 Чи може освіта, на Вашу думку, виступати критерієм стратифікації?/2 Наскільки адекватним є поділ суспільства на три класи? Скільки б класів запропонували Ви?/2 У чому різниця між абсолютною і відносною бідністю?/2 Чому в сучасних розвинених суспільствах існує бідність? Вона є абсолютною чи відносною?/2 Яку теорію пояснення бідності, культурну чи структурну, поділяєте Ви і чому?/3 Щодо соціальної політики, Ви є прибічником лівих чи правих партій? Аргументуйте/2 Світовий банк наголошує на двох цілях своєї діяльності – боротьбі зі злиднями та боротьбі з корупцією. Чи є, на Вашу думку, зв’язок між злиднями та корупцією?/3 Які ознаки вирізняють вищий клас?/2 Охарактеризуйте „середній клас”: склад, цінності, функції/3 Які існують підходи щодо пояснення причин соціальної нерівності?/2 Чому поняття „соціальний інститут” посідає одне з центральних місць у соціології?/1 Дайте визначення соціальному інституту/1 Назвіть головні соціальні інститути/1 Охарактеризуйте функції відомих Вам соціальних інститутів/2 Згідно соціологічних опитувань, 80% українців вважають, що держава має їм гарантувати зайнятість і низькі ціни. Яка Ваша думка з цього приводу?/2 Наведіть приклади соціальних практик/1 У чому полягають основні функції та дисфункції соціальних інститутів в Україні?/3 Продемонструйте багатозначність терміну „соціальна організація” охарактеризуйте її ознаки/2 Наведіть приклади відомих Вам соціальних організацій та охарактеризуйте одну з них/1 Проаналізуйте теорію бюрократії М. Вебера/2 Сформулюйте свої бажання, з якими б Ви звернулися до влади/2 Яким чином простий громадянин може контролювати діяльність влади і чи реально це взагалі?/3 Дайте визначення соціальної мобільності/1 Охарактеризуйте види соціальної мобільності/2 Як, на Вашу думку, треба розглядати міграцію, - як горизонтальну чи вертикальну мобільність?/2 Які фактори впливають на рівень мобільності?/2 Які соціальні бар’єри характерні для сучасної України? Що означає термін „саморекрутування соціальних верств”?/2 У якому суспільстві вища соціальна мобільність – у стабільному чи трансформаційному?/1 Які існують засоби (канали) вертикальної мобільності?/2 У чому різниця між відкритим і закритим суспільством?/2 Чому соціальна мобільність породжує маргіналів?/2 Аргументуйте тезу про позитивний аспект маргінальності/3 Теми есе: Взаємозв’язок нерівності і несправедливості (Чи є вони тотожні? Чи може нерівність бути справедливою? Чи реально досягнути справедливості у розподілі ресурсів? і т.д.) А. де Токвіль у книзі „Демократія в Америці” (1835 р.) визначив „рух до рівності”, як одну з головних, „нездоланних” сил перетворення суспільства. Чи погоджуєтесь Ви з цією думкою? Класи – об’єктивна реальність чи Марксова видумка, їх критерії. Яка має бути соціальна політика України або що краще – „риба чи вудочка”? Чи має значення те, як людина увійшла до вищого класу або чи „пахнуть” гроші?” Чи є в Україні еліта? Корупція в Україні – злочин, девіація чи соціальний інститут? Чи є соціальні інститути та організації в Україні функціональними? Мої „соціальні ліфти”. ІНДЗ: Спосіб життя сучасних українців у класовому вимірі. Соціальна стратифікація сучасного українського суспільства. Зробіть порівняльний аналіз пояснення причин соціальної нерівності з позиції різних підходів, акцентуючи на раціональному в кожному з них. Проблеми формування середнього класу в Україні. Місце і роль соціальних інститутів та організацій у житті суспільства. Проблеми функціонування соціальних інститутів у сучасному українському суспільстві. Охарактеризуйте бюрократичну систему України з позиції теорії бюрократії М. Вебера. Україна в контексті світових міграційних процесів. Соціальна мобільність у незалежній Україні та проблема маргінальності. Формування ринку праці в Україні та його вплив на зміну соціальної структури. Основна література:
Додаткова література:
ТЕМА 5. СОЦІОЛОГІЯ ШЛЮБУ ТА СІМ’Ї План: 1. Шлюб як соціальний інститут 2. Сім’я як мала соціальна група та соціальний інститут 3. Основи створення сім’ї та чинники її міцності 4. Характеристика відносин у сім’ї 5. Розлучення, його причини і наслідки 6. Тенденції розвитку сучасної сім’ї Терміни: шлюб, моногамія, полігамія, співжиття, сім'я, спорідненість, нуклеарна сім’я, розширена сім’я 1. Шлюб як соціальний інститут Соціологія розглядає шлюб як соціальний інститут, а сім’ю – і як соціальний інститут, і як малу соціальну групу. Шлюб охоплює сукупність норм і санкцій, які регулюють відношення подружжя, передусім статеві, а сім’я регулює відношення спорідненості між людьми, особливо щодо дітей. Отже, шлюб – це інститут, який регулює відношення між статями, а сім’я – інститут, який регулює відношення між подружжям, між батьками і дітьми, між різними родичами. На це вказують і результати дослідження, коли 65% дівчат і хлопців найважливішим мотивом одруження називали необхідність узаконити, офіційно оформити свої взаємовідносини з сексуальним партнером. До цього слід додати, що крім упорядкування і санкціонування статевого життя, шлюб також встановлює подружні та батьківські права та обов’язки. Шлюб — це добровільний сімейний союз жінки і чоловіка, за допомогою якого суспільство санкціонує та впорядковує їх статеве життя та встановлює подружні і батьківські права й обов’язки. Наразі існують певні нюанси у розумінні шлюбу. Перша особливість стосується кількості людей у шлюбі та їх статті. Здебільшого шлюб об'єднує двох осіб протилежної статі, проте в деяких культурах і державах допускаються інші види шлюбів. Деякі вчені, передусім прибічники теорії походження людини від мавпи, стверджують, що в доісторичні часи шлюбу і сім'ї не існувало. Панували відносини так званого проміскуїтету (невпорядкованих статевих зв'язків), кожна жінка могла вступати у близькі відносини з усіма чоловіками цього гурту, а кожний чоловік з усіма жінками цього ж скупчення. Пізніше мала місце так звана ендогамія, коли в статеві стосунки вступали представники одного роду. Поступово стало зароджуватися примітивне соціальне регулювання статевого життя первісних людей. Ендогамія стала переростати в екзогамію - систематичні статеві зв'язки між представниками різних родів. Початковою формою екзогамного шлюбу був груповий шлюб - чоловіки одного племені були колективними, спільними чоловіками для жінок іншого племені. Два початкових гурти об'єднувались, спочатку діяли заборони тільки на статеві зв'язки в межах одного роду, потім між батьками і дітьми, потім між братами і сестрами. Поступово групова сім'я і шлюб трансформувалися в парну сім'ю, яка об'єднувала тільки одну подружню пару. А від парного шлюбу суспільство переходить до нових сучасних форм шлюбу та сім’ї: моногамії та полігамії. Моногамія — форма шлюбу, в якій кожному з подружжя дозволяється мати тільки одного партнера в будь-який відрізок часу. Полігамія - форма шлюбу, в якій особа може одночасно мати більше, ніж одного шлюбного партнера. Вона може проявитися у формі полігінії (чоловік може одночасно мати більше, ніж одну жінку) і поліандрії (жінка може одночасно мати більше, ніж одного чоловіка). Американський соціолог Дж. Мердок дослідив 250 суспільств і прийшов до висновку, що в більшості з них надавалася перевага полігінії: в 145 суспільствах існувала полігінія, у 40 моногамія і лише в двох - поліандрія. Він наголошував на економічній обумовленості форми шлюбу в певних суспільствах. Наприклад, розповсюдження полігінії серед оленярів - чукчів у Північно-Східному Сибіру пояснюються необхідністю пасти кожне стадо оленів окремо і для кожного стада потрібен пастух. Вважається, що чоловікові, який пасе кожне стадо, необхідно декілька дружин. Ще один приклад. У Тибеті земля, яка належить сім'ї, передається у спадок всім синам, її не ділять на окремі ділянки, які дуже малі, щоб прогодувати сім'ю кожного брата. Тому брати разом використовують цю землю і мають спільну дружину. Зауважимо, що більшість сучасних вчених схиляються до думки, що парна сім’я в людському суспільстві виникла одразу. Такий підхід заснований на припущенні, що людське суспільство, в якому б не було однакового доступу всіх його членів до сімейно-шлюбних стосунків, не змогло б стабільно існувати, розшматоване ворожнечею чоловіками через жінок і самими жінками через чоловіків. Отже, сім’я була першим соціальним інститутом, який значною мірою усував причини для конфліктів та нормалізував спільне життя, виконуючи багато функцій. Цікаво, що заради усунення конфліктів у багатьох примітивних племенах, які пізніше були досліджені вченими, для тих, хто брали шлюб, не було права вільного вибору партнера. Зрозуміло, що економічні фактори лише частково пояснюють своєрідність тих чи інших форм шлюбу. Вирішальне значення тут відіграє релігійний фактор. Полігінія, наприклад, узаконена і підтримується релігійними нормами ісламу. При цьому більшість релігій світу стверджують, що шлюб і сім’я були одними з перших соціальних інститутів, тобто вони не поділяють вищеописану концепцію еволюціонування шлюбу. Щодо кількості партнерів у шлюбі, то домінування моногамної сім’ї було закріплене християнством, спираючись на слова Христа, про те, що Бог встановив шлюб, як союз чоловіка і жінки, а збільшення кількості партнерів, тобто полігамний шлюб – є людською видумкою і відхиленням. Але в чому погоджуються і прибічники еволюціонізму, і прибічники релігії, то це в тому, що шлюб укладається між представниками різної статі. Хоча головне призначення шлюбу – регулювання статевих стосунків у суспільстві, не можна забувати, що наслідком цих стосунків є діти. А вони з’являються на світ лише внаслідок різностатевих контактів. Тому питання одностатевих шлюбів практично не піднімалося до ХХ ст., хоча одностатеві сексуальні контакти були досить поширеними (Стародавня Греція, Стародавній Рим тощо). Іудаїзм, а також християнство, вважають гомосексуальні контакти – содомізм, важким гріхом, виходячи з тези, що наслідком сексуальних контактів мають бути діти. У сучасному ж світі багато чоловіків і жінок живуть стабільними парами. Послаблення нетерпимості до гомосексуальності простежується сьогодні в багатьох країнах Європи та Америки. У деяких країнах можна навіть одружитися (Голландія, Велика Британія, Іспанія). Розвиток репродуктивних технологій уможливлює для лесбіянок мати дітей і без гетеросексуальних контактів. Наразі діти є основною проблемою гомосексуальних і лесбійських сімей, так як держава негативно ставиться до виховання дітей у таких сім’ях. Друга особливість шлюбу стосується визнання шлюбу суспільством. В Україні визнається лише один суб’єкт визнання шлюбу суспільством, після чого настають юридичні наслідки – це держава, в особі органів реєстрації актів громадського стану (РАГС). Проте дуже поширеним явищем схвалення шлюбу у світі, особливо у традиційних суспільствах, залишається інститут релігії. Релігійний обряд шлюбу, наприклад, у православній церкві – вінчання, також поширений в Україні, але він не є юридичною основою для виникнення у жінки і чоловіка прав і обов'язків подружжя. Він може застосовуватись паралельно з укладенням шлюбу у РАГСі. Третьою особливістю розуміння шлюбу є питання добровільності у виборі партнера. Як вище було зазначено, в світі було і зараз є багато випадків примусових шлюбів, обумовлених переважно матеріальними причинами. У деяких державах це пов’язано з культурними традиціями. Проте навіть за умови декларації добровільності шлюбу і без прямого примусу, він може бути вимушеним або носити корисливий характер. Ще один аспект, на який необхідно звернути увагу, полягає в тому, що лише шлюб створює сім’ю. Це означає, що лише через шлюб суспільство санкціонує сексуальні стосунки та надає парі взаємних прав і обов’язків. Усі інші форми співжиття суспільство не схвалює і не надає їм статусу юридичних правовідносин. Деякі вчені застосовують до співжиття термін „сімейна група”, християнство ж вважає всі позашлюбні стосунки гріхом блуду і засуджує їх. |
|
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З СОЦІОЛОГІЇ Тематичний план Соціологія як наука, об`єкт, предмет, функції, місце та роль в системі суспільствознавчих дисциплін |
ЗМІСТ Передмова 5 0 Загальний відділ 7 Статистика як наука. Теорія статистики. Статистичні методи 16 316 Соціологія 16 32 Політика. Політологія 17 33 Економіка. Економічні... |
|
1. Вступ до соціології Соціологія як наука. Об’єкт та предмет соціології ... |
ЗМІСТ 0 Загальний відділ 5 00 Загальні питання науки та культури 5 Статистика як наука. Теорія статистики. Статистичні методи 27 316 Соціологія 28 32 Політика 30 33 Економіка. Економічні науки 31... |
|
ЗМІСТ 0 Загальний відділ 5 00 Загальні питання науки та культури 5 Статистика як наука. Теорія статистики. Статистичні методи 11 316 Соціологія 12 32 Політика 13 33 Економіка. Економічні науки 14... |
ЗМІСТ 0 Загальний відділ 5 00 Загальні питання науки та культури 5 Статистика як наука. Теорія статистики. Статистичні методи 22 316 Соціологія 23 32 Політика 24 33 Економіка. Економічні науки 26... |
|
ЗМІСТ 0 Загальний відділ 5 00 Загальні питання науки та культури 5 Статистика як наука. Теорія статистики. Статистичні методи 13 316 Соціологія 13 32 Політика. Політологія 14 33 Економіка. Економічні... |
ЗМІСТ 0 Загальний відділ 5 00 Загальні питання науки та культури 5 Статистика як наука. Теорія статистики. Статистичні методи 18 316 Соціологія 18 32 Політика. Політологія 20 33 Економіка. Економічні... |
|
ЗМІСТ 0 Загальний відділ 5 00 Загальні питання науки та культури 5 Статистика як наука. Теорія статистики. Статистичні методи 13 316 Соціологія 13 32 Політика. Політологія 15 33 Економіка. Економічні... |
ЗМІСТ 0 Загальний відділ 5 00 Загальні питання науки та культури 5 Соціографія. Гендерні дослідження 29 311 Статистика як наука. Теорія статистики. Статистичні методи 30 316 Соціологія 30 32 Політика... |