|
|
Скачати 1.98 Mb.
|
|
Контрольні питання: На чому акцентований соціологічний підхід до вивчення людини?/1 У чому полягає відмінність у визначенні термінів „людина”, „індивід”, „особистість”?/3 Дайте визначення особистості/1 У чому різниця у вивченні особистості між соціологією і психологією?/2 Дайте визначення соціалізації/1 Чому соціалізація людини триває найдовше?/2 Чому ніхто із дітей, знайдених у лігвах вовків, так і не став нормальною людиною, а перетворився в Homo ferus (людину дику)?/2 Як співвідноситься в людині природне та соціальне?/3 Аргументуйте тезу про те, що особистість є не лише суб’єктом, а й об’єктом соціального розвитку/2 Перелічіть основні механізми соціалізації/1 Як відбувається ідентифікація та що є її результатом?/3 Розкрийте взаємозв’язок імітації та референтної групи/3 На які негативні механізми соціалізації вказував З. Фрейд?/1 Охарактеризуйте основних агентів соціалізації у сучасному суспільстві/2 Яка тривалість соціалізації?/1 Яке значення первинної соціалізації в житті людини?/2 Коли розпочинається ресоціалізація та в чому її зміст?/2 Покажіть на конкретному прикладі набуття індивідом певної соціальної ролі (адаптація та інтерналізація)/3 Чи є відмінності у процесі соціалізації у хлопців і дівчат?/2 Які складові визначають структуру особистості?/1 Що таке статус та як він утворюється?/2 У чому різниця між приписаними і досягнутими статусами?/2 Поясніть відмінність між особистим і соціальним статусом/2 Який статус найчастіше визначає соціальний статус?/1 За якими зовнішніми ознаками можна дізнатися про статус індивіда?/2 Що таке статусна несумісність та які її причини? Наведіть її приклади з реального життя/3 Що таке соціальна роль та який її зв’язок із соціальним статусом?/2 Опишіть механізм соціальних очікувань (експектацій)/2 Наведіть приклад статусно-рольового конфлікту/2 Охарактеризуйте місце спрямованості в структурі особистості та назвіть її складові/2 Дайте визначення соціальної установки (еттітюду) та наведіть конкретний приклад/2 Що таке базисний тип особистості взагалі та на прикладі радянської людини?/3 Як Ви ставитесь до визначення „героями нашого часу” людей, які, або формують суспільні правила та маніпулюють ними, або встановлюють для себе „окремі” правила, або взагалі нехтують ними?/3 Дайте визначення девіантної поведінки та наведіть її класифікацію/1 Проаналізуйте види девіантної поведінки/2 Що таке делінквентна поведінка? Наведіть приклади. Чи існує її зв’язок із віковим чинником?/2 Розгляньте девіацію з позиції культурного релятивізму/2 Охарактеризуйте фізіологічний та психологічний підходи до природи девіантної поведінки/2 У чому сутність концепції девіантної поведінки Е.Дюркгейма?/2 Розкрийте суть поняття аномія. Наскільки, на Вашу думку, вона обумовлює девіантну поведінку?/2 Ваше ставлення до тези про те, що соціальна нерівність виступає основним чинником девіантної поведінки? Аргументуйте/3 Що таке соціальний контроль та які його основні форми?/1 Зробіть порівняльний аналіз внутрішнього і зовнішнього рівнів соціального контролю/3 Дайте визначення поняттю санкція. За допомогою прикладів охарактеризуйте їх типологію/2 Що відбувається, коли норми не підкріплені реальними санкціями? Чому, на Вашу думку, таке явище досить поширене в Україні?/3 Теми есе: Моя соціалізація: ідентифікація та ідентичність, імітація та референтні групи, агенти, етапи, чого більше – природного чи соціального. Я як особистість: мої статуси, ролі та спрямованість. Моє бачення статусних символів в Україні і світі. Об’єктивні та суб’єктивні виміри девіації. ІНДЗ: Дослідження ідентичності у сучасній соціології. Базисний тип сучасного українського суспільства. Теорія особистості З. Фрейда. Рольові теорії особистості. Референтна група та її місце у житті сучасної людини. Соціальна адаптація у контексті трансформації сучасного українського суспільства. Девіантна поведінка підлітків як соціальний феномен. Проблема аномії у сучасному українському суспільстві. Суть та форми соціального контролю. Основна література:
Додаткова література:
ТЕМА 4. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА ТА ЇЇ ДИНАМІКА План: 1. Соціальні групи 2. Соціальна стратифікація 3. Соціальні інститути та організації 4. Соціальна мобільність Терміни: соціальна структура, соціальна група, соціальна стратифікація, клас, влада, престиж, спосіб (стиль) життя, соціальний інститут, соціальна організація, бюрократія, соціальна мобільність, відкрите суспільство, закрите суспільство, маргінал 1. Соціальні групи Соціальна структура – це організована функціонально та ієрархічно множина спільнот і спільностей. Вона нагадує бджолині стільники. Кожна з цих сот символізує соціальну спільноту (групу), що сформована за певними ознаками та має своє ім’я, що вказує на ідентичність-статус. Заповнюючись людьми – носіями певних ідентичностей-статусів, кожна з цих сот-груп перетворюється на реальну соціальну спільноту (групу). Для візуалізації соціальної структури малюємо тривимірну систему координат, яка і символізує собою соціальну структуру. Горизонтальна лінія ОХ – це функціональна множина спільнот, соціальний склад населення, який є сукупністю соціальних груп, наповнених статусами (його переважно вивчає статистика). Вертикальна ліня ОY – це ієрархічна множина спільнот, соціальна стратифікація, яка представлена класами - вищий (багаті), середній (заможні) та нижчий (бідні), які вимірюються через дохід, владу і престиж. Ця множина соціальних спільнот організована в цілісну систему – суспільство, величезною сіткою відношень. Зокрема, статуси пов’язані між собою соціальними функціями (ролями), які включають в себе права і обов’язки. Індивіди, які виконують соціальні ролі, вступають між собою у соціальну взаємодію. Важливим чинником соціальних відношень виступають також цінності та потреби. Отже, тривимірна ось ОZ, яка перетинає усі соціальні групи у двох проекціях, характеризує соціальні інститути, що виконують організуючу функцію в суспільстві, а одиницями ділення на ній виступають соціальні організації. Таким чином, основним елементом соціальної структури виступає соціальна група – сукупність людей, що усвідомлюють свою спільну ідентичність, мають певну культуру та систематично між собою взаємодіють. Зауважимо, що ідентичності виступають ключовими елементами соціальних груп. Як було зазначено, соціальні групи утворюються за певними ознаками (ідентичностями): стать, вік, етнос (раса), мова, громадянство, місце народження, місце проживання, сімейний чинник, освіта, віросповідання, політичні уподобання, професія, майновий стан, хобі і т.д. Інколи ця об’єднавча ознака відчувається і усвідомлюється людьми, скажімо, статева. Інколи вона проходить поза їх увагою чи усвідомлюється викривлено. Наприклад, за соціологічними опитуваннями стосовно класової приналежності, більшість людей зараховують себе до вищого рангу, ніж це має місце насправді. Об’єднувальним фактором соціальних груп є однакове ставлення до якогось предмета, об’єкта чи явища, які використовуються для задоволення колективних потреб. Тому групи, як правило, мають спільні ціннісні орієнтації та норми стосунків між членами. Є також спільні інструменти групового контролю, ієрархія влади, престижу, групових лідерів, структуровані відносини з ними інших членів групи. Кожна група висуває, захищає і дотримується певних ціннісних орієнтацій, на основі яких формуються механізми норм поведінки, групового контролю, рольова структура та ін. Важливою ознакою соціальної групи є також ставлення до інших, яке визначає колективну позицію, поведінку і свідомість. Зокрема, деякі соціологи як основу групової стабілізації і консолідації визначають „образ ворога”. Соціальні групи класифікують за ознаками (ідентичностями), розмірами, формальністю, тривалістю існування, важливістю та іншими критеріями. За ідентичностями соціальні групи бувають статеві – чоловіки, жінки; вікові – діти, молодь, зрілого та похилого віку; етнічні – українці, росіяни; мовні – україномовні, російськомовні; поселенські – городяни, селяни, буковинці, кримчани; релігійні – православні, католики; сімейні – сім’я, сімейна група; професійні – вчитель, юрист, тракторист; майнові – багаті, бідні та багато інших. За розмірами є великі, середні та малі групи. Великі соціальні групи – це групи, які існують в масштабах країни, наприклад, чоловіки, діти, українці, студенти, православні; середні соціальні групи охоплюють певний регіон, населений пункт, установу, організацію, наприклад, мешканці Києва, працівники заводу, малі соціальні групи – це об’єднання людей, які знаходяться в безпосередньому контакті один з одним і нараховують від 2–3 до декількох десятків, наприклад, сім’я, клас, рота. За формальністю виділяють формальні та неформальні групи. Формальною (офіційною) групою є об’єднання людей, яке утворюється на основі офіційного документа, юридичних норм, правил, службових інструкцій, приписів тощо. Неформальна група складається стихійно і не має особливих документів, які регламентують її функціонування, але вона також утворюється на підставі спільних інтересів. Поведінка членів такої групи регламентується особливими неписаними правилами. Більшість неформальних груп за розмірами є малими. Формальні групи вирізняються структурою, здебільшого ієрархічною, розподілом функцій, постійними лініями комунікацій та схематичними способами передачі інформації. Багато неформальних груп виникають всередині формальних на основі міжособистісного спілкування. Їхня структура ніде не зафіксована, функції членів менш визначені, способи реалізації менш конкретні, головні засоби контролю – психологічного а морального плану, хоча у деяких випадках вони і регулюють поведінку індивіда значно жорсткіше, ніж засоби юридичні чи адміністративні. Саме виокремлення формальних та неформальних груп вважається найбільшим „відкриттям” „теорії людських відносин” Е. Мейо. Виділяють головні потреби, які зумовлюють вступ людини до неформальної групи: в допомозі; в захисті; в інформації; у тісному спілкуванні та симпатії. За тривалістю існування групи поділяють на усталені, середньої усталеності та нестійкі. Усталені групи – це групи, які існують декілька поколінь, наприклад, нації, класи. Групи середньої усталеності існують тривалий час, наприклад, трудовий колектив, студентська група. Нестійкі групи вирізняються випадковим характером і слабкою взаємодією між людьми - туристична група, група глядачів, мітингувальників. За важливістю соціальні групи поділяють на первинні (головні) і вторинні (другорядні). Первинна група - це невелика асоціація людей, пов’язаних між собою як духовними, так і родинними відносинами, зокрема сім’я. Для них властиві прямі, безпосередні, особистісні контакти. Вторинні групи – це спільності людей, де індивіди не мають близьких відносин між собою (різні комітети, клуби, а в більш широкому масштабі – міністерства, відомства і т.п.). Стосунки тут непрямі, безособистісні, формальні, ієрархічні, контрольовані зовнішнім примусом. Іноді важко провести чітку грань між первинними і вторинними групами. 2. Соціальна стратифікація Спільне життя людей має очевидні вигоди і переваги, але за володіння ними доводиться розплачуватися. Чи не найсуттєвішою даниною, яку людство сплачує за вигоди спільного життя, є постійно відтворювана нерівність, яка, очевидно, є ровесницею цивілізації. Людство не пам’ятає стану рівності. У відповідності до пануючої у суспільстві системи цінностей, суспільна свідомість порівнює окремі соціальні групи, належних до них людей за статусами та вибудовує їх ієрархію. Одні мають більше доступу до соціальних благ і ресурсів, і є привілейованими - багатими, владними, престижними, освіченими, а інші – мають обмежений доступ до соціальних благ, і, відповідно, є непривілейованими – бідними, безвладними, непрестижними і неосвіченими. Таку систему соціальної нерівності в соціології називають стратифікацією. Наразі слід розрізняти поняття „нерівність” і „несправедливість”. Нерівність – це соціально обумовлений стан, а несправедливість – це прояв егоїстичних інтересів. Несправедливість має дестабілізуючий характер, шкідлива як для суспільства в цілому, так і для конкретного індивіда. Соціальна стратифікація – це ієрархія соціальних спільнот за критерієм соціальної нерівності, яка вимірюється рівнем багатства, влади і престижу. Етимологічно слово „стратифікація” походить від двох слів: лат. stratum – пласт, прошарок землі, та італ. facere – робити. Іноді під стратифікацією розуміють соціальну нерівність або розшарування. Дослідження соціальної стратифікації – одна з найважливіших галузей соціології. Положення, яке займають люди всередині суспільства, їх доступ до матеріальних ресурсів впливають на всі аспекти їхнього життя, від народження до смерті – від освіти, роботи і здоров’я до цінностей, переконань і поведінки. Такі речі, як нестача або відсутність грошей, відсутність роботи, низький рівень освіти, погані житлові умови, слабке здоров’я, погане харчування та інші, безпосередньо впливають на „свободу вибору” індивіда. Можна виділити наступні |
|
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З СОЦІОЛОГІЇ Тематичний план Соціологія як наука, об`єкт, предмет, функції, місце та роль в системі суспільствознавчих дисциплін |
ЗМІСТ Передмова 5 0 Загальний відділ 7 Статистика як наука. Теорія статистики. Статистичні методи 16 316 Соціологія 16 32 Політика. Політологія 17 33 Економіка. Економічні... |
|
1. Вступ до соціології Соціологія як наука. Об’єкт та предмет соціології ... |
ЗМІСТ 0 Загальний відділ 5 00 Загальні питання науки та культури 5 Статистика як наука. Теорія статистики. Статистичні методи 27 316 Соціологія 28 32 Політика 30 33 Економіка. Економічні науки 31... |
|
ЗМІСТ 0 Загальний відділ 5 00 Загальні питання науки та культури 5 Статистика як наука. Теорія статистики. Статистичні методи 11 316 Соціологія 12 32 Політика 13 33 Економіка. Економічні науки 14... |
ЗМІСТ 0 Загальний відділ 5 00 Загальні питання науки та культури 5 Статистика як наука. Теорія статистики. Статистичні методи 22 316 Соціологія 23 32 Політика 24 33 Економіка. Економічні науки 26... |
|
ЗМІСТ 0 Загальний відділ 5 00 Загальні питання науки та культури 5 Статистика як наука. Теорія статистики. Статистичні методи 13 316 Соціологія 13 32 Політика. Політологія 14 33 Економіка. Економічні... |
ЗМІСТ 0 Загальний відділ 5 00 Загальні питання науки та культури 5 Статистика як наука. Теорія статистики. Статистичні методи 18 316 Соціологія 18 32 Політика. Політологія 20 33 Економіка. Економічні... |
|
ЗМІСТ 0 Загальний відділ 5 00 Загальні питання науки та культури 5 Статистика як наука. Теорія статистики. Статистичні методи 13 316 Соціологія 13 32 Політика. Політологія 15 33 Економіка. Економічні... |
ЗМІСТ 0 Загальний відділ 5 00 Загальні питання науки та культури 5 Соціографія. Гендерні дослідження 29 311 Статистика як наука. Теорія статистики. Статистичні методи 30 316 Соціологія 30 32 Політика... |