МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Скачати 1.1 Mb.

Назва	МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Сторінка	1/8
Дата	03.04.2013
Розмір	1.1 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Біологія > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. О.ГОНЧАРА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до написання розділів “Охорона праці” в дипломних роботах бакалаврів

та “Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях” в дипломних

роботах (проектах) спеціалістів і магістрів ДНУ ім. О.Гончара

Дніпропетровськ 2011
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. О.ГОНЧАРА

Кафедра безпеки життєдіяльності

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до написання розділів “Охорона праці” в дипломних роботах бакалаврів

та “Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях” в дипломних

роботах (проектах) спеціалістів і магістрів ДНУ ім. О.Гончара

Дніпропетровськ 2011
Методичні вказівки до написання розділу “Охорона праці” в дипломних роботах бакалаврів та дипломних роботах (проектах) студентів Дніпропетровського національного університету.
У методичних вказівках викладені загальні вимоги, щодо написання розділу “Охорона праці”, мета, зміст, порядок розробки розділу “Охорона праці” в дипломному проекті та дипломній роботі (за визначеною темою).
Методичні вказівки розглянуті і затверджені на засіданні кафедри безпека життєдіяльності „_03__” лютого 2012р., протокол №_8__.

Зав. кафедрою Ю.М. Мелікаєв
Методичні вказівки схвалені науково-методичною радою ДНУ

протокол № ____ від „____” _____________ 2012 р,

Голова науково-методичної ради ДНУ

Поляков М.В
УКЛАДАЧІ: Ю.М Мелікаев

А.Г. Шишацький

В.Т. Агапова
РЕЦЕНЗЕНТИ:

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО РОЗДІЛУ
Кожний дипломний проект або дипломна робота, яка виконана студентами будь якої спеціальності (напряму підготовки) ДНУ, повинний містити розділ “Охорона праці” (ОКР бакалавр), або «Охорона праці, та безпека у надзвичайних ситуаціях» (ОКР спеціаліст, магістр).
Мета методичних вказівок – розкрити зміст розділу в випускній та дипломній роботі (проекті).
1.1 Відповідність тем розділу напрямкам та спеціальностям
З метою уніфікаціі вимог до змісту і наповнення розділів з охорони праці всі спеціальності ДНУ умовно поділені на 5 категорій:

Спеціальності, що пов’язані з розробкою технологій виробництва та проектування зразків нової техніки, з фізичними, технічними, хімічними та біологічними лабораторно-експериментальними дослідженнями.
Спеціальності, що пов’язані з проведенням польових геологічних, геофізичних, археологічних та біологічних досліджень.
Спеціальності, що пов’язані з суто теоретичними розрахунками, створенням фізичних, математичних та імітаційних комп’ютерних моделей процесів та явищ, розробкою програмного забезпечення.
Спеціальності, що пов’язані з аналізом, прогнозуванням та пошуку шляхів протидії негативним змінам у соціальному, економічному, екологічному та політичному стані країни.
Спеціальності, що пов’язані з розвитком особистості, освітою, історією розвитку і сучасним станом культурних, мовних, релігійних та інших традицій суспільства, взаємозв’язком різних культур, народів, держав

Спеціальності першої категорії отримують завдання, тематично пов’язане з технологічною, або експриментально-дослідницькою частинами дипломного проекту (роботи). Тут обов’язково має бути проведений аналіз небезпечних і шкідливих чинників у технологічному процесі виготовлення вузла, деталей або матеріалів, що є предметом дипломної работи, чи у процесі підготовки та проведення наукового експерименту. Студент-дипломник має обгрунтувати свій власний вибір тих чи інших способів і засобів захисту персоналу від усіх негативних факторів робочого місця.

Тематика завдання для спеціальностей другої категорії пов’язана з прогнозуванням впливу на людину факторів навколишнього середовища, таких як кліматичні, геофізичні, гідрологічні і біологічні характеристики території, наявність джерел питної води, шкідливих та небезпечних представників флори і фауни, радіологічних та інших особливостей місцевості. Мають бути запропоновані найбільш доцільні засоби захисту людини від цих чинників.

В роботах студентів спеціальностей третьої категорії, що працють над виконанням дипломної роботи переважно із застосуванням комп’ютерної техніки, пропонується комплексний аналіз (атестація) свого робочого місця на предмет додержання основних вимог техніки безпеки і промислової санітарії. Фактично слід перевірити стан свого робочого місця на додержання норм пожежної безпеки, електробезпеки, параметрів мікроклімату, шуму, освітлення, фізичних випромінювань, інших негативних чинників, і запропонувати заходи для усунення недоліків.

Роботи студентів спеціальностей четвертої категорії мають бути орієнтовані в більшості випадків на прогнозування та запобігання негативним явищам у суспільстві, на організацію заходів протидії надзвичайним ситуацім у політичній, соціальній, економічній, природній та техногенній сферах. Майбутні фахівці цієї категорії повинні продемонструвати свої вміння щодо визначення шляхів дії керівників різного рівня і різних галузей у тих, чи інших ситуаціях в суспільстві, або на теріторії, які допоможуть мінімізувати людські, майнові і фінансові втрати та розробки заходів попередження таких випадків.

Студенти спеціальностей п’ятої категорії у своїх дипломних роботах мають проаналізувати діючі законодавчі акти, рішення Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, міністерств, відомств та місцевих органів влади на предмет повноти відображення у цих нормативних актах культурних і загально-гуманістичних традицій суспільства, щодо питань охорони праці в тій, чи іншій сфері діяльності. Бажано було б навести порівняльну характеристику законів і традицій різних країн, та навести історічну ретроспективу з цього питання. Висновками по розділу мають бути рекомендації по вдосконаленю існуючих правил у галузі охорони праці, життя і здоров’я людини.

Окрема підкатегорія об’єднує всі спеціальності ДНУ, що орієнтують випускників на викладацьку діяльність у початковій, середній або вищій школі. Для цієї категорії студентів найбільш доцільним є виконання аналізу охорони праці та безпеки учнів у тому навчальному закладі, де вони проходять переддипломну практику. Необхідно провести аналіз стану санітарних умов, техніки безпеки і пожежної безпеки у навчальному закладі та видати свої рекомендації по удосконаленню заходів, що забезпечують збереження здоров’я і життя викладачів та учнів закладу.

1.2. Розділ „Охорона праці” в дипломних роботах ОКР бакалавр.
Об’єм роботи має складати 4-5 сторінок друкованого тексту.

Завдання на виконання розділу «Охорона праці» видається консультантом – викладачем кафедри БЖД після одержання завдання на дипломну роботу (проект) від керівника з профілюючої кафедри

Розділ включає короткий вступ з загальною характеристикою об’єкта (технологічного процесу, дослідного зразка, експериментальної установки, робочого місця, території, суспільної або політичної ситуації) і далі стисло розкриваються основні небезпечні та шкідливі чинники, що притаманні об’єкту, джерела їх походження, їх можливий небезпечний вплив на людину, та необхідні заходи щодо зменшення такого впливу.

У розділі не слід наводити загальновідомі відомості про важливість охорони життя і здоров’я людини та номенклатуру заходів з охорони праці. Необхідно максимально конкретизувати об’єкт дипломної роботи

1.3. Розділ „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” в дипломних роботах(проектах) студентів ОКР спеціаліст, магістр
Об’єм розділу має складати 7 - 10 сторінок друкованого тексту.

Завдання на виконання розділу «Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях» видається консультантом – викладачем кафедри БЖД після одержання завдання на дипломну роботу (проект) від керівника роботи з профілюючої кафедри і повинно бути пов’язано з темою дипломної роботи і базуватися на конкретних об’єктах, досліджених, або використаних студентом під час переддипломної практики.

Крім елементів, що характерні для відповідного розділу ОКР бакалавра розділ дипломних робіт ОКР спеціаліста і магістра обов’язково включає розрахункову, графічну або іншу самостійну творчу частину за погодженням з консультантом розділу.

У розділі не слід наводити загальновідомі відомості про важливість охорони життя та здоров’я людини та номенклатуру заходів з охорони праці. Необхідно максимально конкретизувати об’єкт дипломної роботи.

1.4. Загальні вимоги щодо наповнення розділів «Охорона праці» та «Охорона праці і безпека у надзвичайних ситуаціях»

Зміст розділу переважно повинен включати три підрозділи:

Аналіз шкідливих та небезпечних факторів на робочих місцях при реалізації технологічних процесів (при проведенні експериментальних або теоретичних досліджень).
Заходи забезпечення сприятливих (безпечних) умов праці.
Розрахунок та проектування інженерно-технічного заходу захисту від шкідливого (небезпечного) виробничого фактору.

У першому підрозділі з врахуванням характеру виконуваної роботи, характеру та властивостей технологічної сировини, технологічного устаткування та технологічних операцій необхідно виявити шкідливі та небезпечні фактори, які можуть загрожувати здоров’ю чи життю робітників на робочих місцях, виконати аналіз їх впливу на здоров’я (з посиланням на діючі нормативні документи), встановити гранично-допустимі рівні цих факторів на робочих місцях.

До шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, зокрема, відносяться:

- несприятливі кліматичні (мікрокліматичні) умови у повітрі робочої зони;

- напружені зорові роботи;

- інтелектуальні навантаження;

- монотонність праці;

- нервово-емоційна напруженість праці;

- невідповідність ергономічних показників робочого місця діючим вимогам;

- фізична важкість виконуваної роботи (статичні та динамічні навантаження на кістково-м’язовий апарат людини);

- шуми;

- ультразвук та інфразвук;

- вібрації;

- електромагнітні поля промислової частоти;

- електромагнітні випромінювання радіочастот;

- електромагнітні випромінювання оптичного спектру (ультрафіолетові або інфрачервоні) від природних, або штучних джерел;

- статичні електричні поля;

- розрядження зарядів статичної електрики;

- рентгенівські та інші іонізуючі випромінювання;

- надходження шкідливих речовин у повітря робочої зони;

- ризики ураження електричним струмом;

- ризики виникнення пожеж;

- ризики аварій при експлуатації ємностей, що працюють під тиском;

- біологічна небезпека;

-ризик виникнення надзвичайних ситуацій природного або штучного характеру на об’єкті або території .
У другому підрозділі з врахуванням переліку виявлених шкідливих та небезпечних факторів відповідно до вимог діючих нормативів необхідно зробити вибір та розробити план заходів з охорони праці. Заходи з охорони праці повинні включати організаційні, інженерно-технічні та медично-профілактичні заходи. При цьому в дипломних роботах ОКР спеціаліста і магістра обов’язково має бути наведена кількісна оцінка інтенсивності того чи іншого фактору (експериментальна, теоретична або статистична) і порівняння з діючими нормативами безпеки.

Організаційні заходи передбачають:

- врахування вимог при необхідності профвідбору кадрів;

- урахування вікового обмеження при укладанні трудового договору відповідно до вимог діючих нормативів;

- оптимізація режимів праці та відпочинку, в т.ч. при встановленні додаткових оплачуваних перерв на протязі робочої зміни, відповідно до вимог діючих правил та нормативів з охорони праці;

- організація та проведення інструктажів з охорони праці;

- організація та забезпечення робітників засобами індивідуального захисту;

- організація та проведення контролю показників умов праці та атестації робочих місць.

Інженерно-технічні заходи передбачають впровадження колективних заходів забезпечення сприятливих мікрокліматичних та зорових умов праці на робочих місцях, заходи захисту від впливу шкідливих речовин у повітрі робочої зони, від шуму, ультразвуку, вібрації, електромагнітного випромінювання, іонізуючого випромінювання, а також заходи попередження ураження електричним струмом, виникнення пожеж та аварій при експлуатації технологічного устаткування.

Медико-профілактичні заходи направлені на проведення періодичних медичних оглядів робітників, зайнятих на роботах підвищеної шкідливості та небезпечності, з метою своєчасного виявлення симптомів хронічних професійних захворювань, забезпечення робітників лікувально-профілактичним харчуванням та ін. З урахуванням умов праці неохідно вказати періодичність медичних оглядів, склад лікувально-консультативної комісії (ЛКК), а також вимоги до складу лікувально-профілактичного харчування.

У третьому підрозділі відповідно до одержаного завдання консультанта з охорони праці необхідно розрахувати та розробити схему системи штучного або природного освітлення, механічної загальнообмінної, місцевої або комбінованої вентиляції, заземлення або занулення електроустановок, екрануючих засобів для захисту від джерел шуму, ультразвуку, електромагнітного або іонізуючого випромінювання. В цьому розділі в залежності від основної теми диплому можуть бути наведені графічні матеріалі, наприклад, схеми евакуації, оптимальні розташування робочих місць, графічно відображені статистичні або розрахункові дані, що отримані студентом самостійно.

2. ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ РОЗДІЛУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
2.1. Приклад 1

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
Тема: Розробити заходи з охорони праці при проведенні рентгенівської дефектоскопії в машинобудуванні
4.1. Аналіз шкідливих та небезпечних факторів при експлуатації рентгенівських дефектоскопів
Рентгенівське іонізуюче випромінювання – це електромагнітне випромінювання з довжиною хвиль λ = 10^-5 – 10^-2 нм. В апаратах для рентгенівської дефектоскопії інтенсивним джерелом рентгенівського випромінювання є рентгенівська трубка. Основними небезпечними та шкідливими виробничими факторами при експлуатації таких апаратів є: рентгенівське випромінювання, висока напруга на аноді, висока напруженість статичного електричного поля навколо корпусу рентгенівського апарата, наявність в повітрі озону та оксидів азоту, що утворюються внаслідок радіолізу повітря під впливом рентгенівського випромінювання.

Рентгенівська трубка є джерелом випромінювання тільки в момент подачі на неї високої напруги. Тому в неробочому стані при транспортуванні або збереженні такі апарати не представляють радіаційної небезпеки та не потребують проведення спеціальних заходів захисту.

За способом використання рентгенівські дефектоскопи поділяються на стаціонарні, пересувні та переносні апарати. Стаціонарні рентгенівські дефектоскопи використовуються в стаціонарних умовах в дефектоскопічних лабораторіях. Пересувні дефектоскопи монтуються на транспортних засобах і пересуваються разом з ними вздовж досліджуваного об’єкту. Переносні дефектоскопи використовуються безпосередньо на виробничих дільницях виготовлення або експлуатації різних конструкцій.

4.1.1.Біологічний вплив рентгенівського опромінення.

Фотони рентгенівського випромінювання мають енергію від 100 еВ до 250 кеВ, що відповідає випромінюванню довжиною хвилі λ = 10^-5 – 10^-2 нм. М’який рентген характеризується найменшою енергією фотона та частотою випромінювання (і найбільшою довжиною хвилі), а жорсткий рентген має найбільшу енергію фотона та частоту випромінювання (і найменшу довжину хвилі). Жорсткий рентген використовується переважно у промислових цілях. Рентгенівські промені виникають при сильному прискоренні заряджених частинок або при високо енергетичних переходах в електронних оболонках атомів або молекул. У процесі прискорення-гальмування лише близько 1% кінетичної енергії електрона йде на рентгенівське випромінювання, 99 % енергії перетворюється на тепло.

На Землі електромагнітне випромінювання в рентгенівському діапазоні утворюється в результаті іонізації атомів випромінюванням, яке виникає при радіоактивному розпаді, а також космічним випромінюванням. Радіоактивний розпад також приводить до безпосереднього випромінювання рентгенівських квантів, якщо викликає перебудову електронної оболонки атома, що розпадається (наприклад, при електронному захопленні). Рентгенівське випромінювання, яке виникає на інших небесних тілах, не досягає поверхні Землі, тому що повністю поглинається атмосферою. Рентгенівські промені можуть проникати крізь речовину, причому різні речовини по-різному їх поглинають. Поглинання рентгенівських променів є найважливішою їх властивістю в рентгенівській зйомці. Рентгенівське випромінювання є іонізуючим. Воно впливає на тканини живих організмів і може бути причиною променевої хвороби, променевих опіків і злоякісних пухлин. Рентгенівське випромінювання є мутагенним чинником. Механізм взаємодії випромінювання з речовиною залежить від властивостей середовища, виду та енергії випромінювання. Вивчення дії випромінювання на організм людини визначило наступні особливості:

- дія рентгенівського випромінювання на організм невідчутна людиною;

- висока ефективність поглиненої енергії, навіть мала кількість поглиненої енергії випромінювання може викликати глибокі біологічні зміни в організмі;

- різні органи живого організму мають свою чутливість до опромінення. При щоденному впливі дози 0,002–0,005 Гр(грей) вже настають зміни в крові;

- дія малих доз призводить до ослаблення імунної системи. При цьому може підсумовуватися чи накопичуватися, що свідчить про кумулятивні властивості рентгенівського випромінювання;

- вплив опромінювання може проявлятися на живі організми може мати миттєві ураження (соматичний ефект), а через деякий час може проявлятися у вигляді різноманітних захворювань (соматично-стохастичний ефект), і навіть у послідуючих поколіннях (генетичний ефект).

Рентгенівського випромінювання, впливаючи на живий організм, викликає в ньому ланцюг зворотних і незворотних змін, що призводять до тих чи інших біологічних наслідків, залежно від виду, рівня опромінення, часу дії, розміру поверхні, яка опромінюється, та властивостей організму. Первинним етапом – спусковим механізмом, що ініціює різноманітні процеси в біологічному об’єкті, є іонізація і порушення молекулярних зв’язків. У результаті впливу рентгенівського випромінювання порушується нормальний плин біохімічних процесів і обмін речовин, блокується ділення клітин та процеси регенерації тканин. Відомо, що близько 75% загального складу тіла людини складають вода. Вода під впливом випромінювання розщеплюється на водень Н⁺ і гідроксильну групу ОН^- що безпосередньо, або через ланцюг вторинних ланцюгових перетворень призводить до утворення продуктів з високою хімічною активністю: гідратного оксиду НО₂ і перекису водню Н₂О₂. Ці з’єднання взаємодіють з молекулами органічної речовини тканини, окисляючи і руйнуючи її на молекулярному та клітинному рівні.

Основними кількісними характеристиками, які визначають ступінь рентгенівського опромінення є експозиційна доза

, та потужність експозиційної дози

.

Експозиційна доза характеризує зовнішнє рентгенівське опромінення і дорівнює величині заряду на одиницю маси речовини. Одиницею виміру в системі СІ є 1 Кл/кг ( на практиці використовується частіше 1 Р =2,58∙10^-4 Кл/кг). Потужність експозиційної дози визначає величину дози в одиницю часу

, кл/(кг∙с), або мкР/год.
4.1.2.Нормативи радіаційної безпеки.

Відповідно до положень «Норм радіаційної безпеки України» (НРБУ - 97) [1] все населення України умовно поділено на три категорії:

- до категорії А відносяться особи, які постійно або тимчасово безпосередньо працюють з джерелами іонізуючого випромінювання;

- до категорії Б від носяться особи, які не працюють безпосередньо з джерелами іонізуючого випромінювання, але за місцем положення робочих місць в виробничих приміщеннях чи на виробничих територіях радіаційних об’єктів можуть одержувати додаткове опромінення;

- до категорії В відноситься все інше населення.

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі:

2. Методичні вказівки до розв’язування задачі Методичні вказівки обговорені і схвалені на засіданні кафедри радіотехнологій, протокол №5 від “ 27 ” січня 2005 р	ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ...
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Гурченков О. П., Терьошкіна Н.Є., Єфімова Г. В. Методичні вказівки до виконання дипломних робіт на здобуття кваліфікаційного рівня...	МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Методичні вказівки щодо виконання дипломної роботи за освітньо-кваліфікаційним рівнем “спеціаліст” зі спеціальності 03050401 – «Економіка...
ПРОГРАМА ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Програма та методичні вказівки до виконання дипломного проекту спеціаліста за фахом “Розробка родовищ корисних копалин” (спеціалізація...	Міністерство освіти України приазовський державний технічний університет методичні вказівки Методичні вказівки призначені для виконання контрольних робіт з англійскої мови студентами першого курсу заочного відділення спеціальності...
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Методичні вказівки розроблені к е н., доц. Педько Іриною Анатоліївною – доцентом, Жусь Оксаною Миколаївною і Чекулаєвою Оленою Дмитрівною...	МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Методичні вказівки до дипломного проектування спеціаліста за спеціальністю 05010301 – „Програмне забезпечення систем”, 05010302 –...
Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи навчальної дисципліни „Податкова система” обговорено та схвалено на засіданні...	МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Метод вказівки до викон кваліфік бакал дипл роб для студ напр. 051401 “Біотехнологія” ден та заоч форм навч. / Уклад.: В. О. Красінько,...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання