Протозойні захворювання викликають збудники, які відносяться до типу найпростіших, або одноклітинних, тварин. Вони характеризуються тим, що їх тіло морфологічно

Лабораторне заняття № 8 ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ ПРОТОЗОЙНІ ХВОРОБИ Протозойні захворювання викликають збудники, які відносяться до типу найпростіших, або одноклітинних, тварин. Вони характеризуються тим, що їх тіло морфологічно відповідає одній клітині, але фізіологічно являє собою цілий організм з усіма належними йому функціями. Тіло найпростіших складається з цитоплазми, ядра і органел. Цитоплазма має два шари: зовнішній - ектоплазма і внутрішній - ендоплазма. Життєвий цикл складається з чергування статевого і ряду безстатевих розмножень. Хвороби, які викликаються джугутиковими Іхтіободоз (Костіоз) Це захворювання молоді риби, яке характеризується гострим перебігом з добре вираженою сезонністю, що уражає шкірні покриви, зябра, плавці багатьох видів риби. Захворювання спостерігається в ставкових господарствах України, Північного Кавказу, Центральних областей Росії. Іхтіободоз завдає великих збитків, що нерідко приймає форму ензоотій з масовою загибеллю молоді. Доросла риба не хворіє, але є паразитоносієм. ЗБУДНИК - Ichtyoboda necatrix порівняно дрібний паразит, нирко-подібної форми розміром 5-20 мкм. В Центральній частині протоплазми розташоване ядро, дві скоротливі вакуолі і травні включення. Іхтіобода має на передньому кінці два довгі джгутики, при допомозі яких прикріплюється до риби і може вільно плавати (рис. 1). Як спеціалізований паразит, іхтіобода, відокремлюючись від риби, гине через 6-7 годин. Розмножується паразит повздовжнім поділом на двоє. I Рис 1. I–збудник іхтіободозу – Ichtioboda necatrix. II – ураження шкіри цьогорічки коропа ДЖЕРЕЛО ІНВАЗІЇ - риби старшого віку, а також смітна і дика риба. КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ І ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ. Спалах захворювання спостерігається на початку літа, при температурі води 25-28°С, особливо коли в ставах недостатньо природної їжі, коли резистентність організму різко знижується. Розмноженню збудника і розвитку хвороби сприяють кисле середовище (рН не вище 5,5), погіршення гідрологічного, гідрохімічного та газового режимів в ставах, басейнах, а також зоогігієнічних умов. Характерна ознака хвороби - поява по боках тіла тьмяних білуватих плям, які пізніше зливаються в суцільний сіруватий наліт. При важкій формі спостерігається розпад тканин між проміннями плавців, значне слизовиділення, анемія зябер, виснаження. Хворий мальок піднімається на поверхню води, заковтує повітря і швидко гине. ДІАГНОЗ встановлюють на підставі клінічних ознак і мікроскопічного дослідження скребків шкіри і зябер, епізоотологічних даних (сезонність, вік риби). Якщо при дослідженні виявляють велику кількість паразитів (не менше 10-15 екз. в полі зору мікроскопу), ставлять діагноз на іхтіободоз. ЗАХОДИ БОРОТЬБИ І ПРОФІЛАКТИКА. Для лікування риби використовують кухонну сіль, яку вносять безпосередньо в ставки, створюючи концентрацію 0,1-0,2% (1-2 кг кухонної солі на 1м3). В рибницьких господарствах України успішно застосовують метод вапнування "по воді" з розрахунку I50-200 кг/га негашеного вапна. Для оздоровлення риби необхідно застосовувати заходи ве­теринарного і рибницького характеру і, насамперед, забезпечити мальків в нерестових та вирощувальних ставах достатньою кількістю природного корму. Нерестові стави піддають ретельній дезінвазії негашеним (25 ц/га) і хлорним (3-5 ц/га) вапном до їх заповнення водою і посадки плідників на нерест. Необхідно також проводити дезинфекцію і дезінвазію ставів, знарядь вилову риби і інвентарю за загально прийнятими вимогами. Для повної ліквідації іхтіободозу проводять літування всіх ставів, як один з найважливіших заходів у загальній системі оздоровлення стада риб. Хвороби, які викликаються споровиками. До споровиків відносяться паразитичні одноклітинні організми, у яких на протязі більшої частини життєвого циклу відсутні видимі органелли руху. Травних і скоротливих вакуолей немає. Дорослі вегетативні стадії – одноядерні клітини. В життєвому циклі має місце чергування поколінь, а також статевого і безстатевого розмноження. Захворювання викликають паразитичні найпростіші з класу споровиків, ряду кокцидій Coccidia, роду Eimeria, які паразитують в епітеліальних клітинах кишечника, печінки, нирок і інших органів риб. У ставових риб відомі 4 види кокцидій: Eimeria carpelli, широко розповсюджених серед коропів, а також Е. subepitelialis. З рослиноїдними рибами завезено ще два види - Е. sinensis і E.cheni, які паразитують у товстолобиків (рис.2) Кокцидіозний ентерит коропів. Кокцидіозний ентерит - гостре захворювання коропів, сазанів і їх гібридів, уражає кишечник. Хвороба викликає велику смертність серед риб. ЗБУДНИК - E.carpelli (Leger et Stakovitsh, 1921) - сферичні, тонкостінні, без залишкового тіла, діаметром від 8 до 14 мкм, спори довжиною 7-8,5 мкм. овальні з мікропіле на одному з полюсів. В кожній спорі знаходиться по два спорозоїта. Розвиток кокцидій відбувається в організмі риби (рис. 3). У воду разом з екскрементами виділяються інвазійні спороцисти, які довгий час зберігають життєдіяльність. При температурі 15-20°С вони зберігають життєздатність протягом 25-30 діб. Висушування при температурі 24-29°С протягом 25-30 хвилин викликає загибель кокцидій. Проморожені до - 8°С - вони гинуть через 6 годин. При температурі 1°С їх морфологічні якості не змінюються протягом З0 діб, а життєдіяльність зберігається до 20 діб. Розчин хлорного вапна (1:500 і 1:1000) згубно діє на ооцисти. Рис. 2 Збудники кокцидіозу а - Eimeria carpelli; 6 - Eimeria sinensis; в - Eimeria chenі, Рис 3. Життєвий цикл розвитку кокцидіозу Особливу небезпеку викликає паразит для дорослих риб, але частіше і сильніше для мальків і цьогорічок на півдні України. Спалах хвороби спостерігається в липні-серпні. ДЖЕРЕЛО ІНВАЗІЇ – риби-паразитоносії, хворі риби, а також дика та смітна риба (плітка, краснопірка та ін.). Встановлено, що ооцисти Е.сагреlli дуже чутливі до висихання. КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ І ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ. Хворі риби дуже худнуть, мляві, відказуються від корму, не реагують на зовнішні подразники, очі западають, черевце збільшене, м'яке, з анального отвору виділяються жовті тяжі, які містять велику кількість слизу і ооцисти. При розтині риби відмічається катаральне запалення кишечника, особливо в передній третині, слизова оболонка стає пухкою з крапковими і смугастими крововиливами; покривається слизовим ексудатом жовтого і червонуватого кольору. ДІАГНОЗ встановлюють на підставі клінічних, патолого-анатомічних даних і результатів паразитологічного дослідження. Звертають увагу на сезон захворювання і вік риби. ЗАХОДИ БОРОТЬБИ І ПРОФІЛАКТИКА. З профілактичною і лікувальною метою рекомендується застосовувати фуразолідон. Препарат змішують з кормом з розрахунку 300 мг на 1000 цьогорічок або річняків, лікувальну годівлю проводять три дні підряд, при необхідності курс повторюють з інтервалом 2-3 дні. Для профілактики захворювання рекомендується систематичне просушування ложа ставів після спуску води для знищення ооцист кокцидій. Мокрі місця і неспускні ями обробляють хлорним вапном з розрахунку 5 ц/га, яке згубно діє на ооцисти кокцидій. Треба ретельно слідкувати, щоб в стави не потрапляла смітна риба - резервант збудника. Велике значення для профілактики має повноцінна годівля риби. МІКСОСПОРИДІОЗИ Міксоспоридіози викликаються слизовими споровиками або міксоспоридіями. Всі міксоспоридії, за виключенням невеликої кількості, які знайдені у амфібій і рептилій, паразитують на рибах в різних органах і тканинах. Багато видів є збудниками тяжких захворювань риб і тому їх називають "рибоморок". Сфероспороз коропів Протозойне захворювання, яке уражає зябровий апарат коропів, сазанів та їх гібридів. ЗБУДНИКАМИ цієї хвороби є два види слизових споровиків: Sphaerospora carassi і S.branchialis (рис. 4). Вегетативна форма S.carassi має вигляд невеликих амебоїдів розміром 10-30 мкм, округлої форми. Локалізується в сполучній тканині зябрових пелюсток поодинці або групами. Ісков М.П. (1969) знаходив велику кількість амебоїдів також в нирках риб. Ендоплазма трофозоїтів містить велику кількість включень, внаслідок чого амебоїдні стадії мають вигляд зернистих утворень. Цитоплазма сітчаста і мало диференційована на два шари. В амебоїдах є дві спори. Спори сферичні з добре вираженим шовним валиком. Довжина спор 8-10, товщина 7,5-8,4 мкм. Характерною рисою цих амебоїдів є те, що вегетативні стадії сфероспор не утворюють цист, а паразитують у вигляді "дифузної інфільтрації" між клітинами ткаин хазяїна. Вегетативні форми S.carpeli знаходяться в тонкостінних округлих цистах або плазмодіях діаметром 20-70 мкм. На початку цисти мають яскраво-рожевий колір, а пізнішепри збільшенні стають темно-червоними. Спори кулястої форми з виступаючим злегка роздвоєним переднім полюсом, на якому розміщені дві полярні грушоподібні капсули. Довжина спор 8,5-10, товщина 7,5-9 і довжина полярних капсул 3,8-5 мкм. Шовний валик виражений досить чітко. Задній полюс трохи сплющений.(Рис 4 Сфероспори цих видів уражають всі вікові групи коропа, але найчастіше мальків і цьогорічок весною і літом. КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ І ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ. На початку хвороби цілісність зябер зберігається. В подальшому, коли відбувається розрив зрілих цист і спори виходять назовні, утворюються некрози, цілісність зябрової тканини порушується. У цей період процес ускладнюється супутньою мікрофлорою: бактеріями, грибами; за зовнішнім проявом вона схожа з бранхіомікозом. Заражена риба непокоїться, скупчується біля поверхні води, ковтає повітря, не реагує на зовнішні подразники і незабаром гине. ДІАГНОЗ встановлюється на підставі клінічних ознак і даних мікроскопічного дослідження зскребків із зябер і виявлення великої кількості спор і амебоїдів. ЗАХОДИ БОРОТЬБИ І ПРОФІЛАКТИКА. Лікування не розроблено. Важливішим заходом є систематичне осушення і дезинфекція ставів, знищення смітної риби, яка розповсюджує сфероспороз. Для дезинфекції використовують свіжогашене вапно з розрахунку 1-3 ц/га водної площі для збільшення рН до 8,5-9,0, що згубно діє на паразитів. Проводять ветеринарно-санітарні, рибницько-меліоративні і біотехнологічні заходи, спрямовані на знищення збудника в зовнішньому середовищі. Рис. 4 Спори мікроспоридій: а — Sphaerospora branchialis; б — Chloromyxum truttae; в — Myxosoma cerebralis; r — Myxobolus dispar; д — Myxobolus koi; e — Hoferellus cyprini Вертіж форелі (Міксозомоз) Одне з найбільш небезпечних захворювань молоді форелі, яке уражає хрящову тканину внутрішнього вуха, хребта, плавців та ін. В ставкових господарствах реєструється у молоді форелі, коли вона переходить на зовнішнє харчування. ЗБУДНИК - слизовий споровик Myxosoma cerebralis являє собою неправильної форми утворення – плазмодії з псевдоподіями. В розвитку паразита розрізняють дві стадії: вегетативну - дрібні амебоїди з псевдоподіями (спокійну інвазійну) сочевицеподібні спори розміром 0,6-10, товщиною - 4,0 мкм; довжина полярних капсул 2,5-3,0; діаметр 1,5-2 і довжина полярної нитки 40-50 мкм. В середині спори розміщений двоядерний амебоїдний зародок, йодофільних вакуолей немає. Спори дуже стійкі проти висушування і проморожування, можуть зберігатися в грунті ложа ставів до 15 років (рис. 5). Збудник паразитує в хрящах, руйнуючи цю тканину і живлячись нею. У початковий період спори із зруйнованих хрящів потрапляють у лімфатичні або кровоносні судини і розносяться по всьому організму риби. КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ І ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ. Клінічні ознаки з'являються через 1,5-2 місяці після зараження міксоспоридіями. При перебігу хвороби розрізняють дві стадії: гостру і хронічну. В гострий період відбувається посилене руйнування хрящів (амебоїдна стадія). В результаті порушення хрящових частин органа слуху порушується рівновага. Мальки починають швидко кружляти, опускаються на дно, деякий час лежать на боці, а далі знову починають кружляти. Риби відказуються від корму. Задня частина різко темніє (рис. 5) внаслідок порушення пігментно-моторної функції симпатичної нервової системи. Хребет скривлений, зяброві кришки недорозвинуті, плавці зруйновані, мопсоподібна голова. В цей період відмічається масова загибель молоді форелі. При хронічній формі перебігу хвороби (спороутворення) всі клінічні ознаки стерті і при відсутності сильних пошкоджень риба виглядає здоровою. Перехворівші риби залишаються джерелом зараження. ДІАГНОЗ встановлюють на підставі епізоотологічних даних, клінічних ознак і результатів мікроскопічного дослідження хрящової тканини (внутрішнього вуха, черепа, хребта). Рис. 5 І. - Збудник вертіжу - Myxosoma cerebralis, II.- Форель, хвора на вертіж ЗАХОДИ БОРОТЬБИ І ПРОФІЛАКТИКА. На неблагополучне щодо міксозомозу господарство накладають карантин. Для обмеження розповсюдження збудника молодь форелі ізолюють від риб старшого віку. Перехворівшу рибу вибраковують. Личинки форелі доцільно вирощувати на джерельній воді, яка вільна від спор паразита. Два рази весною і літом проводять профілактичну дезінвазію ставів негашеним (7т/га) або хлорним (Зт/га) вапном. Враховуючи, що спори міксозом дуже стійкі до звичайних дезинфектантів, рекомендується обробляти ложе ставів ціанистим кальцієм з розрахунку 1 кг/м2. Цей препарат є отруйним, тому треба дотримуватися заходів застереження. Препарат розсипають по ложу після спуску води і залишають на місяць. Робітники, які розкидають цей препарат, мають бути одягнуті в брезентові костюми і гумові чоботи, а лице захищено марлевою пов'язкою. Злоякісна міксоспоридіозна анемія коропа. Захворювання широко розповсюджене в коропових господарствах Німеччини, Польщі і деяких районів СНД, відмічене в західних областях України. ЗБУДНИК - міксоспоридія Myxobolus cyprini. Вегетативна форма має вигляд амебоїдів неправильної форми, розкиданих в сполучній тканині внутрішніх органів, або овальних цист діаметром до 1 мм. В амебоїдах і цистах утворюються численні овальні спори довжиною 10-16 мкм, шириною 8-12 мкм, інколи трішки звужені в передній частині, з потовщеним валиком. В передній частині розміщені дві грушеподібні капсули, зближені і часто перехрещуються. Довжина полярних капсул 5,2-7 мкм (рис. 4). Паразит уражає сполучну тканину нирок, селезінки, печінки, брижі і зябер. При дозріванні спор цисти розриваються і спори тим або іншим шляхом виводяться з організму риби у воду. Основними хазяїнами паразита є короп, сазан, але інколи зустрічається у плітки, линя, карася, ляща та інших коропових риб. Зараження коропа відбувається влітку. Протягом зими відбувається процес спороутворення. В кінці зимівлі у річняків коропа накопичуються зрілі спори і відбувається руйнування цист і виведення спор у зовнішнє середовище. Цей процес співпадає з періодом масової загибелі риби, яка звичайно спостерігається або в зимувальних ставах, або в нагульних ставах безпосередньо після пересадки річняків. КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ І ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ. При сильному ураженні внутрішніх органів, особливо нирок, спостерігається наїжачування луски і витрішкуватість очей, що характерно для всіх захворювань, при яких порушується водообмін. Тому при таких симптомах необхідно проводити ретельний диференційований діагноз. Точно можна визначити захворювання тільки в кінці зимівлі при наявності спор паразита. Одночасно відмічається в'ялість м'язів і анемія нирок. Інтенсивні зміни спостерігаються і в показниках крові: зниження гемоглобіну і чисельності еритроцитів. За даними В.М.Івасика, зараження цьогорічок коропа М.сурrіnі знижує їх вгодованість. При зараженні зябер відмічається закупорка кровоносних судин і порушення окремих ділянок зябрової тканини. Оскільки такий патологічний процес спостерігається при сангвінікольозі, бранхіомікозі і інших зябрових захворюваннях, необхідно проводити диференційований діагноз. Такі подібні явища можуть бути викликані у коропа іншим представником - M.dispar, який уражає коропів всіх вікових груп до плідників включно. В одному з господарств Львівської області спостерігалась загибель плідників, яка була викликана цим видом паразита. Подібну картину захворювання описав О.Н.Юнчис в одному господарстві Далекого Сходу. Збудником виявлено міксоболюс М.соі (спори довжиною 14-16, шириною 7-9 мкм грушепо-дібної форми з загостреним переднім кінцем; полярні капсули однакової довжини 7-9 мкм. великі; займають дві третини порожнини спори). Злоякісна анемія коропа, інколи проявляється навесні разом з краснухою, кокцидіозним ентеритом. В результаті виникає змішане захворювання з дуже заплутаною картиною. ЗАХОДИ БОРОТЬБИ І ПРОФІЛАКТИКА носять попереджувальний характер. При цьому основним заходом є відмова від змішаних посадок риб різних вікових груп. Хороший результат, як і при всіх міксоспоридіозах коропа, дає літування ставів, яке супроводжується просушуванням ложа, дезинфекцією заболочених канав негашеним і хлорним вапном.

Схожі: