ТЕСТИ
ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ З
ПРОПЕДЕВТИКИ ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ
1. Визначення терміну «анамнез»:
* переклад з грецької мови «спогад про попередній стан»;
переклад з латинської мови «відомості про попередній стан» або «спогад про попередній стан»;
переклад з грецької мови «розпитування»;
переклад з латинської мови «розпитування»;
переклад з латинської мови «дані про перебіг захворювання під час лікування».
2. Захворювання основне:
захворювання, яке хворий переніс у дитинстві;
*захворювання, що в даний час домінує;
захворювання, що має встановлену етіологію і патогенез;
відновлення хвороби після деякого періоду ремісії.
3. Супутнє захворювання:
*патологія, що супроводжує основне захворювання, але не пов'язана з основним захворюванням і не домінує в даний час;
виникнення під час перебігу основного захворювання нової патології, інколи досить важкої;
загострення патологічного процесу;
відновлення хвороби після деякого періоду ремісії;
інвалідність.
4. Ускладнення основного захворювання:
*виникнення внаслідок основного захворювання нової патології, інколи досить важкої;
відновлення хвороби після деякого періоду ремісії;
захворювання, що супроводжує основну патологію, але не пов'язане з нею;
загострення патологічного процесу.
5. Рецидив захворювання:
*відновлення хвороби після деякого періоду ремісії;
тимчасове одужання;
виникнення внаслідок основного захворювання нової патології, інколи досить важкої;
захворювання, що супроводжує основну патологію, але не пов'язане з нею;
повне одужання.
6. Що таке ремісія:
повне одужання;
захворювання, що супроводжує основну патологію, але не пов'язане з нею;
виникнення внаслідок не сприятливого перебігу основного захворювання нової, інколи важкої патології;
*тимчасове одужання (проміжок між періодами загострення хвороби);
відновлення хвороби через деякий час після одужання?
7. Реконвалесценція:
відновлення хвороби через деякий час після одужання;
тимчасове одужання;
виникнення на фоні перебігу основного захворювання нової, інколи важкої патології;
захворювання, що супроводжує основну патологію, але не пов'язане з нею;
*повне одужання.
8. Що таке сімейний анамнез:
спадковий анамнез;
вияснення стану здоров'я родичів (батьків, братів, сестер);
одружений, заміжня, з якого часу; час настання клімаксу; для жінок — початок менструацій, кількість вагітностей, пологів, абортів, кількість дітей;
непереносимість окремих ліків, продуктів у родичів;
*вияснення кількості одружень протягом життя і стану здоров'я всіх подружніх «половин»?
9. Анамнез спадковий:
*вивчення стану здоров'я найближчих родичів пацієнта (батьків, братів, сестер);
непереносимість хворим ліків чи продуктів;
одружений, заміжня; час настання клімаксу, для жінок — початок менструацій; кількість вагітностей, пологів, абортів, кількість дітей.
10. Анамнез алергологічний:
вивчення стану здоров'я найближчих родичів пацієнта (батьків, братів, сестер);
*непереносимість пацієнтом ліків чи продуктів, підвищена чутливість до запахів;
одружений, заміжня; для жінок — початок менструацій, кількість вагітностей, абортів, час настання клімаксу.
11. Хто є основоположником сучасного наукового методу розпитування:
С.П. Боткін;
* Г.А. Захар'їн;
А.А. Остроумов;
В.П. Образцов;
Н.Д. Стражеско?
12. З яких розділів складається історія хвороби:
загальний стан хворого, епікриз, щоденник;
сімейний, спадковий, алергологічний, професійний анамнез;
*паспортна частина, розпитування, нинішній стан, попередній діагноз, план обстеження і лікування, щоденник, результати додаткових обстежень, епікриз;
скарги, анамнез захворювання, анамнез життя?
13. Яка послідовність опитування:
алергологічний, сімейний, спадковий, гінекологічний анамнез;
скарги, анамнез захворювання, анамнез життя;
фізичний і розумовий розвиток, навчання і трудова діяльність;
усі перенесені захворювання в хронологічному порядку;
*паспортна частина, скарги, анамнез захворювання і життя?
14. Активне положення хворого в ліжку:
* положення хворого в ліжку, яке він легко змінює в разі необхідності чи за власним бажанням;
положення в ліжку, якого хворий не може сам змінити;
положення сидячи на ліжку з опущеними ногами;
колінно-ліктьове положення хворого в ліжку.
15. Пасивне положення хворого в ліжку:
положення в ліжку на лівому боці;
положення сидячи на ліжку з опущеними ногами;
* положення в ліжку, якого хворий не може змінити сам;
положення в ліжку, якого хворий набув сам, щоб полегшити свій стан.
16. Активно-вимушене положення хворого:
положення, яке хворий легко змінює в разі необхідності чи за власним бажанням;
положення, якого хворий самостійно змінити не може;
*положення, якого хворий набув самостійно з метою полегшити больові відчуття;
положення, якого хворого примушує набувати патологічний процес незалежно від його бажання;
необхідність постійно перебувати на ліжковому режимі.
17. Пасивно-вимушене положення хворого в ліжку:
положення, яке хворий легко змінює в разі необхідності або за власним бажанням;
положення, якого хворий самостійно змінити не може;
положення, якого хворий набуває самостійно з метою полегшити больові відчуття;
*положення, якого хворого примушує набувати патологічний стан незалежно від його бажання;
необхідність постійно перебувати на ліжковому режимі.
18. Положення ортопное набуває хворий на:
* бронхіальну астму;
серцеву астму;
бронхоектатичну хворобу;
ексудативний плеврит;
асцит.
19. Як виглядає положення ортопное:
лежачи на спині;
лежачи на животі;
лежачи на правому боці;
*сидячи з опущеними ногами;
лежачи на правому боці?
20. Ступорозний стан:
*стан оглушення, перебуваючи в якому хворий погано орієнтується в навколишньому середовищі, запаморочений;
стан «сплячки», з якого хворий виходить на короткий час після голосного окрику або термосіння;
стан непритомності, характеризується повною втратою рефлексів і розладами життєво важливих функцій;
-
стан маячення.
21. Сопорозний стан:
стан оглушення, nepe6уваючи в якому хворий запамоморочений і погано орієнтується в навколишньому середовищі;
*стан «сплячки», з якого хворий виходить на короткий час після голосного окрику або термосіння;
стан непритомності, характеризується повною втратою рефлексів і розладами життєво важливих функцій;
стан маячення.
22. Що таке кома:
стан маячення;
стан оглушення, перебуваючи в якому хворий погано орієнтується в навколишньому середовищі, запаморочений
*стан непритомності, що характеризується повною втратою рефлексів і розладами життєво важливих функцій;
стан «сплячки», з якої хворий виходить на короткий час після голосного окрику або термосіння?
23. Галюцинації:
*уявні сприйняття, не пов'язані з реальною обстановкою;
кома;
3)ступор;
4)сопор;
ілюзії.
24. Кахексія:
ожиріння;
порушення травлення;
набряк;
*виснаження крайнього ступеня, різко знижене живлення тканин;
схуднення.
25. Що таке пастозність:
сильно виражений набряк;
*слабо виражений набряк;
набряк усього тіла;
кахектичний набряк;
стан нормальної напруженості тканин?
26. Набряк Квінке (ангіоневротичний):
1)асцит;
анасарка;
кахектичний набряк;
пастозність;
*алергійний набряк.
27. Асцит:
відсутність сечі;
набряк підшкірної жирової клітковини;
горб;
ожиріння;
* вільна рідина в череві порожнині.
28. Анасарка:
*набряк підшкірної жирової клітковини;
ожиріння;
набряк підшкірної жирової клітковини і поява рідини в серозних порожнинах
29 Танок каротид:
мала хорея (танок св. Вітa);
пульсація судин усього тіла;
гіперкінези;
*високоамплітудна пульсація сонних артерій.
30. Струма:
зменшення щитоподібн| залози;
гіпертензія;
втрата голосу;
косоокість;
*збільшення щитоподібної залози, зоб.
31. Комір Стокса буває в разі:
серцевої недостатності;
*стиснення верхньої поренистої вени пухлиною середостіння;
мікседеми;
гострого гломерулонефріту;
аліментарного ожиріння.
32. Афта:
вовче піднебіння;
косоокість;
заяча губа;
*виразково-пухирчасте ураження слизової оболонки ясені рота;
запалення язика.
33. Анізокорія:
відсутність одного ока;
*неоднаковий розмір зіниць;
відсутність зору на обидва ока;
мимовільне посіпування очей у разі фіксації погляду вбік;
витрішкуватість
34. Мідріаз:
відсутність одного ока;
відсутність зору на обидва ока;
опущення верхньої повіки;
*розширення зіниць;
звуження зіниць.
35. Блефароптоз:
відсутність одного ока;
відсутність зору на обидва ока;
*опущення верхньої повіки;
запалі очі;
витрішкуватість.
36. Алопеція:
оволосіння лиця у жінок за чоловічим типом;
рослинність тіла за жіночим типом у чоловіків;
опущення верхньої повіки;
пухирчастий лишай;
*облисіння.
37. Як виглядає лице хворого на мікседему:
*набрякле, анемічне, очні щілини зменшені, очі запалі, шкіра суха;
з великим підборіддям, великими вухами, рідкими зубами;
запалі очі, загострені риси, шкіра мертво-бліда;
набрякле, з ціанотичним рум'янцем на щоках, ціанозом губ і кінчика носа
набрякле, бліде, з набряками над і під очима?
38. Як виглядає лице Корвізара:
з великим підборіддям, великими вухами, рідкими зубами;
запалі очі, загострені риси, шкіра мертво-блідого кольору;
набрякле, анемічне, очні щілини зменшені, очі запалі, шкіра суха;
набрякле, бліде, з набряками над і під очима;
*набрякле, з ціанотичним рум'янцем на щоках, ціанозом губ і кінчика носа?
39. Лице Гіппократа:
набрякле бліде лице з набряками над і під очима;
лице з ціанотичним рум'янцем на щоках, цианозом губ;
лице з великим підборіддям, великими вухами;
лице набрякле, анемічне, очні щілини зменшені, очі запалі, шкіра суха;
*запалі очі, загострені риси лиця, шкіра бліда з синюшним відтінком.
40. Для яких захворювань характерне лице Гіппократа:
мікседеми;
*перитоніту;
тиреотоксикозу;
прокази;
захворювань нирок?
41. Лице Корвізара характерне для:
хвороб нирок;
пухлини середостіння;
акромегалії;
*серцевої недостатності;
прокази.
42. Місяцеподібне лице (facies selenica) буває у хворого:
на анемію;
на акромегалію;
*з хворобою Іценка—Кушінга (гіперкортицизм) ;
з мітральною вадою;
на тиреотоксикоз.
43. Як виглядає мітральне лице:
*ціанотичний рум'янець на щоках, ціаноз губ і кінчика носа;
бліде "безкровне"
анемічне;
набрякле;
загострені риси
44. Лице воскової ляльки зустрічається в разі:
хвороб нирок;
*анемії Аддісона-Бірмера;
мікседеми;
акромегалії;
серцевої недостатності.
45. Як виглядає лице хворого на акромегалію?
*з великим підборіддям і вухами;
бліде;
жовтяничне;
анемічне;
синюшне.
46. Як виглядає аденоїдне лице:
ціанотичний рум'янець на щоках, ціаноз губ і кінчика носа;
бліде, безкровне лице;
анемічне лице;
набрякле лице;
*дихання через постійно відкритий рот у зв'язку з утрудненою носовою прохідністю?
47. Гідроцефалія:
пастозність;
*збільшення розмірів голови внаслідок водянки мозку;
підшкірний набряк;
наявність рідини в плевральній порожнині;
наявність рідини в черевній порожнині.
48. Що таке диспное?
зупинка дихання;
*задишка;
знижена частота дихальних рухів за 1хв.;
вимушене положення сидячи з опущеними ногами;
вимушене положення лежачи?
49. Що таке апное:
задишка в положенні сидячи з опущеними ногами;
підвищена частота дихальних рухів за 1хв.;
знижена частота дихальних рухів за 1хв.;
дихання з частотою 5-8 дихальних рухів за 1хв.;
*зупинка дихання або подовження дихальної паузи;
50. Що таке тахіпное?
задишка в положенні сидячи з опущеними ногами;
*підвищена частота дихальних рухів за 1хв.;
знижена частота дихальних рухів;
дихання з частотою 5-8 дихальних рухів за 1хв.;
зупинка дихання або дихальна пауза;
51. Що таке брадіпное?
задишка в положенні сидячи з опущеними ногами;
більше ніж 20 дихальних рухів за 1хв.;
*менше ніж 16 дихальних рухів за 1хв.;
зупинка дихання;
*16-20 дихальних рухів за 1хв.?
52. Яка задишка характерна для бронхіальної астми:
інспіраторна;
*експіраторна;
змішана;
дихання Чейна-Стокса;
дихання Біота?
53. Для якого захворювання характерний тільки сухий кашель:
бронхіту;
*сухого плевриту;
бронхоектатичної хвороби;
кавернозного туберкульозу легень;
бронхопневмонії?
54. Для якого захворювання характерний тільки сухий кашель:
*туберкульозу біфуркаційних лімфатичних вузлів;
бронхіту;
бронхоектатичної хвороби;
бронхопневмонії;
кавернозного туберкульозу легенів?
55. Для якого захворювання характерний вологий кашель:
плевриту;
ателектазу легенів;
*бронхоектатичної хвороби;
туберкульозу трахео-бронхових лімфатичних вузлів;
емфіземи?
56. Харкотиння «повним ротом», частіше в ранковий час характерно для:
інфільтративно-вогнищевого туберкульозу легенів;
*бронхоектатичної хвороби;
вогнищевої пневмонії;
гострого бронхіту;
емпієми плеври.
57. Якщо гнійне харкотиння у великій кількості з'являється в певному положенні хворого, у нього можна запідозрити:
крупозну пневмонію;
дифузний бронхіт;
туберкульоз легенів;
рак легенів;
*бронхоектатичну хворобу.
58.За наявності у хворого харкотиння у вигляді малинового желе можна запідозрити:
крупозну пневмонію;
бронхоектатичну хворобу;
туберкульоз легенів;
абсцес легенів;
*рак легенів.
59. Яке захворювання може спричинити кровохаркання:
бронхіальна астма;
дифузний катаральний бронхіт;
вогнищева пневмонія;
*кавернозний туберкульоз;
гнійний плеврит?
60. Яке захворювання може спричинити кровохаркання:
ексудативний гнійний плеврит;
дифузний катаральний бронхіт;
вогнищева пневмонія;
бронхіальна астма (у період нападу):
*інфаркт легенів?
61. Яке захворювання може спричинити кровохаркання:
дифузний катаральний бронхіт;
бронхіоліт;
вогнищева пневмонія;
*бронхоектатична хвороба;
бронхопневмонія?
62. Яке захворювання може спричинити кровохаркання:
*мітральний стеноз;
емфізема легень;
плеврит;
бронхопневмонія;
дифузний катаральний бронхіт?
63. Для якої патології дихальної системи характерний біль у грудній клітці:
*ексудативного плевриту;
ракового обсіменіння плеври;
вогнищевої пневмонії;
туберкульозу легенів;
пневмосклерозу?
64. Для якої патології дихальної системи характерний біль у грудній клітці:
бронхіту;
туберкульозу легенів;
емфіземи легенів;
*міжребрової невралгії;
ексудативного плевриту?
65. Біль у грудній клітці характерний для:
емфіземи;
бронхоектатичної хвороби;
ексудативного плевриту;
*сухого плевриту;
нападів бронхіальної астми.
66. Біль у грудній клітці, пов’язанний з виникненням сухого плевриту, посилюється за таких умов:
коли хворий лежить на боці ураження;
коли грудна клітка стиснута і знижена дихальна екскурсія грудної клітки;
у разі кашлю;
*коли хворий лежить на спині;
коли хворий лежить на животі.
67. Біль у лівій половині грудної клітки за грудниною характерний для:
лівобічної вогнищевої пневмонії;
ателектазу лівої легені;
*стенокардії;
абсцесу лівої легені;
пневмосклерозу лівої легені.
68. Біль у правій половині грудної клітки характерний для:
правобічної вогнищевої пневмонії;
*правобічного ексудативного плевриту;
жовчнокам’ної хвороб;
ателектазу правої легені;
пневмосклерозу правої легені.
69. Статичний огляд грудної клітки передбачає:
визначення рухів обох половин грудної клітки;
*огляд обох половин грудної клітки поза актом дихання;
огляд м’язів грудної клітки;
визначення ступеня участі обох половин грудної клітки в акті дихання;
визначення частоти, глибини і ритму дихання.
70. Динамічний огляд грудної клітки передбачає:
визначення рухів обох половин грудної клітки;
визначення розмірів обох половин грудної клітки поза актом дихання;
огляд м’язів грудної клітки;
*визначення симетричності участі обох половин грудної клітки в акті дихання, частоти, глибини, ритму дихання;
оцінка симетричності обох половин грудної клітки.
71. Для нормостеничної грудної клітки характерні такі особливості:
грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більший 90˚, розташування ребер майже горизонтальне, надключичні ямки згладжені;
грудна клітка видовжена і сплощена, епігастральний кут гострий; ребра косо розміщені, надключичні ямки добре виражені, лопатки відстають від грудної клітки;
дошкоподібна грудна клітка епігастральний кут менший за 45˚;
грудна клітка має втиснення в нижній частині груднини;
*грудна клітка у вигляді конуса, передньо-задній розмір менший за бічний, епігастральний кут наближається до 90˚.
72. Характерні особливості астенічної форми грудної клітки:
грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більший 90˚, розташування ребер майже горизонтальне, надключичні ямки згладжені;
*грудна клітка видовжена і сплощена, епігастральний кут гострий; ребра косо розміщені, надключичні ямки добре виражені, лопатки відстають від грудної клітки;
дошкоподібна грудна клітка епігастральний кут менший за 45˚;
грудна клітка має втиснення в нижній частині груднини;
грудна клітка у вигляді конуса, передньо-задній розмір менший за бічний, епігастральний кут наближається до 90˚.
73. Характерні особливості гіперстенічної форми грудної клітки:
*грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більший 90˚, розташування ребер майже горизонтальне, надключичні ямки згладжені, лопатки щільно прилягають до грудної клітки;
грудна клітка видовжена і сплощена, епігастральний кут гострий; ребра косо розташовані, надключичні ямки добре виражені, лопатки відстають від грудної клітки;
дошкоподібна грудна клітка епігастральний кут менший за 45˚;
грудна клітка має втиснення в нижній частині груднини;
грудна клітка у вигляді конуса, передньо-задній розмір менший за бічний, епігастральний кут наближається до 90˚.
74. Яка форма грудної клітки характерна для емфіземи легень:
паралітична;
рахітична;
*бочкоподібна;
лійкоподібна;
астенічна?
75. Паралітична грудна клітка характерна для:
емфіземи легенів;
*пневмосклерозу і карніфікіції легенів;
спондильозу;
кіфосколіозу;
людини, що змалку важко працювала.
76. Характерні особливості паралітичної форми грудної клітки:
грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більший 90˚, розташування ребер майже горизонтальне, надключичні ямки згладжені, лопатки щільно прилягають до грудної клітки;
грудна клітка видовжена і сплощена, епігастральний кут гострий; ребра косо розміщені, надключичні ямки добре виражені, лопатки відстають від грудної клітки;
*дошкоподібна грудна клітка епігастральний кут менший за 45˚;
грудна клітка має втиснення в нижній частині груднини;
грудна клітка у вигляді конуса, передньо-задній розмір менший за бічний, епігастральний кут наближається до 90˚.
77. Яка форма грудної клітки характерна для людини, що перенесла рахіт:
бочкоподібна;
паралітична;
*«куряча»;
човноподібна;
астенічна?
78. Кіфосколіозна грудна клітка характерна для:
емфіземи легенів;
рахіту;
*карніфікіції легенів;
інфаркту легенів;
пневмосклерозу.
79. Лійкоподібна грудна клітка («груди шевця») характерна для:
емфіземи легенів;
туберкульозу легенів;
спондильозу;
*аномалії розвитку грудини;
кіфосколіозу.
80. Човноподібна грудна клітка характерна для:
рахіту;
туберкульозу;
пневмосклерозу;
*сирингомієлії;
лордозу.
81. Яка форма грудної клітки характерна для сирингомієлії:
бочкоподібна;
паралітична;
«куряча»;
*човноподібна;
астенічна?
82. Збільшення розмірів однієї з половин грудної клітки характерне для:
пневмосклерозу;
наявності спайок у плевральній порожнині;
бронхіальної астми;
бронхіту;
*крупозної пневмонії в стадії розпалу.
83. Збільшення «хворої» половини грудної клітки характерне для:
розвитку плевральних спайок або повного зарощення плевральної щілини;
*ексудативного плевриту;
пневмосклерозу;
бронхіту;
бронхопневмонії.
84. Зменшення «хворої» половини грудної клітки характерне для:
ексудативного плевриту;
емфіземи легенів;
гідропневмотораксу;
*однобічного пневмосклерозу;
крупозної пневмонії в стадії розпалу.
85. Зменшення «хворої» половини грудної клітки характерне для:
*ателектазу легенів;
однобічного ексудативного плевриту;
емфіземи легенів;
великої пухлини легенів;
абсцесу легенів.
86. Який тип дихання властивий жінкам:
*грудний;
черевний;
змішаний;
ортопное;
тахіпное?
87. Який тип дихання властивий чоловікам:
грудний;
*черевний;
змішаний;
ортопное;
тахіпное?
88. Яка частота дихання (кількість дихальних рухів за 1 хв) в нормі у дорослих:
60-90;
90-120;
*16-20;
40-45;
8-15?
89. Яка частота дихання (кількість дихальних рухів за 1 хв) в нормі у новороджених:
60-90;
*40-45;
16-20;
8-15;
90-120?
90. Для якого стану характерне дихання Грокка:
коми;
менінгіту;
агонального стану;
*гіпоксії мозку;
для новороджених?
91. Що таке дихання Чейна-Стокса:
глибоке шумне дихання, що поєднується з патологічним зменшенням частоти дихання;
глибокі ритмічні дихальні рухи, що чергуються через рівні проміжки часу з довгими дихальними паузами;
*після довгої дихальної паузи спочатку з’являється безшумне поверхневе дихання, глибина якого наростає і досягає максимуму на 5—7-му вдихові, а потім в тій самій послідовності зменшується і закінчується наступною паузою;
таке саме, як попереднє, тільки замість дихальної паузи спостерігається слабке поверхневе дихання;
поверхневі ритмічні дихальні рухи?
92. Для якого стану характерне дихання Чейна-Стокса:
коми;
менінгіту;
*агонального стану;
гіпоксії мозку;
для новороджених?
93. Що таке дихання Біота:
глибоке шумне дихання, що поєднується з патологічним зменшенням частоти дихання;
*глибокі ритмічні дихальні рухи, що чергуються через рівні проміжки часу з довгими дихальними паузами;
після довгої дихальної паузи спочатку з’являється безшумне поверхневе дихання, глибина якого наростає і досягає максимуму на 5—7-му вдихові, а потім в тій самій послідовності зменшується і закінчується наступною паузою;
таке саме, як попереднє, тільки замість дихальної паузи спостерігається слабке поверхневе дихання;
поверхневі ритмічні дихальні рухи?
94. Що таке дихання Куссмауля:
*глибоке шумне дихання, що поєднується з патологічним зменшенням частоти дихання;
глибокі ритмічні дихальні рухи, що чергуються через рівні проміжки часу з довгими дихальними паузами;
після довгої дихальної паузи спочатку з’являється безшумне поверхневе дихання, глибина якого наростає і досягає максимуму на 5—7-му вдихові, а потім в тій самій послідовності зменшується і закінчується наступною паузою;
таке саме, як попереднє, тільки замість дихальної паузи спостерігається слабке поверхневе дихання;
поверхневі ритмічні дихальні рухи?
95. Для якого стану характерне дихання Куссмауля:
*коми;
менінгіту;
агонального стану;
гіпоксії мозку;
для новороджених?
96. За допомогою пальпації грудної клітки визначають:
бронхофонію;
екскурсію нижніх країв легень;
висоту стояння діафрагми;
*форму грудної клітки, надчеревний кут;
висоту стояння верхівок легенів.
97. Надчеревний кут:
*епігастральний кут;
кут, під яким ребра відходять від ребер;
кут, утворений тілом груднини та її ручкою;
кут, який утворює груднина в яремній ямці;
кут, утворений ключицею і грудниною.
98. Завдяки пальпації грудної клітки визначають:
*болючість;
бронхофонію;
екскурсію нижніх країв легень;
висоту стояння верхівок;
вологі дрібно міхурцеві хрипи.
99. Завдяки пальпації грудної клітки визначають:
бронхофонію;
екскурсію нижніх країв легень;
*резистентність грудної клітки;
висоту стояння верхівок легенів;
вологі хрипи.
100. Завдяки пальпації грудної клітки визначають:
крепітацію на вдихові (crepitatio indux);
*голосове тремтіння;
вологі хрипи;
бронхофонію;
екскурсію нижніх країв легень.
101. Резистентність міжребрових проміжків збільшується у хворих на:
бронхіт;
бронхоектатичну хворобу;
бронхопневмонію;
*емфізему легенів;
дифузний пневмосклероз.
102. Резистентність міжребрових проміжків збільшується у хворих на:
бронхіт;
бронхоектатичну хворобу;
бронхопневмонію;
сухий плеврит;
*ексудативний плеврит.
103. Які умови потрібні для посилення голосового тремтіння:
розширення легенів;
накопичення рідини в плевральній порожнині;
*ущільнення легенів;
наявність повітря в плевральній порожнині;
пневмоторакс?
104. Посилення голосового тремтіння характерне для:
*крупозної пневмонії в стадії розпалу;
ексудативного плевриту над місцем проекції рідини;
нападу бронхіальної астми;
емфіземи легенів;
бронхоектатичної хвороби.
105. Голосове тремтіння посилюється в разі:
бронхіту;
нападу бронхіальної астми;
над каверною, що випорожнилася;
над абсцесом легені, що випорожнився;
*над зоною інфаркту легені.
106. За наявності запальної інфільтрації голосове тремтіння буде:
*посиленим;
ослабленим;
незміненим;
відсутнім;
різко ослабленим.
107. Голосове тремтіння зникає або стає ослабленим за таких умов:
крупозної пневмонії в стадії розпалу;
*ексудативного плевриту над місцем проекції рідини;
сухий плеврит;
над лінією Соколова-Еліса-Дамуазо;
інфаркт легені.
108. Голосове тремтіння ослаблене за наявності такої патології:
інфаркт легенів;
крупозної пневмонії в стадії розпалу;
бронхоектатична хвороба;
емфізема легенів;
*за наявності порожнини, сполученої з бронхом і заповненої повітрям.
109. У хворих з сухим плевритом голосове тремтіння:
посиленим;
ослабленим;
*незміненим;
відсутнім;
різко ослабленим.
110. У хворих з пневмотораксом голосове тремтіння:
посиленим;
ослабленим;
незміненим;
*відсутнім;
різко ослабленим.
111. В якій послідовності проводять перкусії легень:
*порівняльна, топографічна перкусія;
топографічна, порівняльна перкусія;
визначення екскурсії легенів, висоти стояння верхівок, порівняльна перкусія;
визначення нижніх меж легенів, порівняльна перкусія;
визначення полів Креніга, топографічна, порівняльна перкусія;
112. Який вид перкусії застосовують для проведення порівняльної перкусії(якою за силою звуку є порівняльна перкусія):
*голосну;
тиху;
найтихішу;
дуже голосну;
звичайну?
113. Тривалість перкуторного тону:
буває більшою, якщо тканина менш щільна і маса її більша;
тканина більш щільна і маса її більша;
*тканина менш щільна і маса її менша;
не залежить від щільності тканини;
не залежить від маси тканини?
114. Перкуторна сфера:
ділянка перкуторного удару;
*вся ділянка, що коливається під впливом перкуторного удару (має ширину і глибину);
ширина поширення перкуторного удару;
глибина поширення перкуторного удару;
площа коливань, викликаних перкуторним ударом.
115. Тупий звук має такі характеристики:
високий, тривалий, тихий;
низький, тривалий, голосний;
низький, короткий, голосний;
низький, тривалий, тихий;
*високий, тихий, короткий.
116. Тимпанічний звук має такі характеристики:
високий, тривалий, тихий;
*низький, тривалий, голосний;
високий, тихий, короткий;
низький, короткий, голосний;
високий, короткий, голосний.
117. Який перкуторний звук над легенями в нормі:
коробковий;
притуплений;
*ясний легеневий;
притуплено-тимпанічний;яких
тупий?
118. Який перкуторний звук виникає над простором Траубе:
тупий;
притуплений;
ясний легеневий;
*тимпанічний;
притуплено-тимпанічний?
119. Де в нормі над грудною кліткою можна почути притуплений і тупий перкуторний звук:
під лопатками;
під ключицями;
у пахвових ділянках;
*праворуч, у ділянці розміщення печінки;
над ключицями?
120. Для яких патологічних станів характерний тупий звук над легенями:
емфіземи легенів;
*крупозної пневмонії в стадії розпалу;
пневмотораксу;
ателектазу легені, що починається;
над бронхоектазом, каверною, абсцесом легені, що випорожнилися?
121. Тупий звук над легенями характерний для:
емфіземи легенів;
пневмотораксу;
*ексудативного плевриту над місцем проекції рідини;
бронхіту;
над тонкостінними кавернами, що випорожнилися?
122. При якому патологічному стані в легенях під час перкусії може визначитися притуплення перкуторного звуку:
*крупозної пневмонії в початковій стадії;
бронхіті;
пневмотораксі;
бронхіальній астмі;
емфіземі?
123. Для якого з перелічених захворювань характерне притуплення перкуторного звуку:
бронхіальної астми;
пневмотораксу;
емфіземи;
вогнищевої пневмонії, коли вогнище на глибині 10 см;
*вогнищевої пневмонії, коли вогнище на глибині 4 см?
124. При якому патологічному стані легенів під час перкусії визначається тимпанічний звук:
емфіземі легень;
*пневмотораксі;
крупозній пневмонії;
бронхіті;
бронхіоліті;
125. При якому з перелічених захворювань під час перкусії визначається притуплено-тимпанічний звук:
емфіземі;
бронхіальній астмі;
ателектазі легень;
пневмотораксі;
бронхіті?
126. При якому захворюванні під час перкусії легенів визначається коробковий звук:
пневмотораксі;
бронхонхоектатичній хворобі;
пневмонії;
*емфіземі легенів;
бронхіті?
127. Який перкуторний звук виникає в стадії гіперемії:
тупий;
притуплений;
*притуплено-тимпанічний ;
ясний легеневий;
тимпанічний?
128. Яким буває перкуторний звук у хворих на вогнищеву пневмонію, коли запальне вогнище розміщено на глибині 9 см:
притуплений;
притуплено-тимпанічний ;
тимпанічний;
*ясний легеневий;
коробковий?
129. Який перкуторний звук характерний для гострого бронхіту:
*ясний легеневий;
коробковий;
тимпанічний;
притуплений;
тупий?
130. Який перкуторний звук характерний для бронхіальної астми в момент нападу:
ясний легеневий;
*коробковий;
тимпанічний;
притуплений;
тупий?
131. Який перкуторний звук прослуховують над порожниною, що сполучається з бронхом:
ясний легеневий;
коробковий;
*тимпанічний;
притуплений;
тупий?
132. У разі якого захворювання може спостерігатися однобічне зміщення нижньої межі легенів угору:
*однобічного пневмосклерозу;
однобічної бронхоектатичної хвороби;
правобічної бронхопневмонії;
вогнищевого туберкульозу правої легені;
лівобічної плевропневмонії?
133. Для якого захворювання легенів характерне зміщення з одного боку нижньої межі легенів угору:
крупозної пневмонії;
*ексудативного плевриту;
бронхопневмонії;
емфіземі легенів;
бронхіті?
134. При якому захворюванні найчастіше відбувається зміщення нижньої межі легенів угору:
бронхоектатичній хворобі;
*пневмосклерозі;
бронхопневмонії;
бронхіальній астмі;
бронхіті?
135. Що відбувається у хворих на пневмонію, яка локалізується у нижній частці легенів:
з’являється тимпанічний тон;
зменшується висота стояння верхівок легенів;
зменшується ширина полів Креніга;
*зменшується активна рухомість нижнього краю легені;
збільшується активна рухомість нижнього краю легені?
136. Яку перкусію (за силою звуку) застосовують для проведення топографічної перкусії:
голосну;
*тиху;
найтихішу;
дуже голосну;
звичайну.
137. У разі застосування найголоснішої перкусії грудної клітини коливання не може пройти глибше, ніж на:
4 см;
5 см;
*7 см;
1 см;
2 см;
138. В якій послідовності проводять топографічну перкусію:
*визначення висоти стояння верхівок, нижніх меж легенів, екскурсій;
порівняльна, топографічна перкусія;
поля Креніга, екскурсія нижніх країв легені;
нижні межі легенів, порівняльна перкусія;
визначення екскурсій і висоти стояння верхівок легені.
139. Розміщення верхньої межі легенів ззаду у дорослих людей:
на рівні остистого відростка V шийного хребця;
на рівні остистого відростка VІ шийного хребця;
*на рівні остистого відростка VІІ шийного хребця;
на рівні остистого відростка І грудного хребця;
на рівні остистого відростка ІІ грудного хребця;
140. Висота стояння верхівок легенів спереду у здорових людей:
на 1-2 см вище від ключиці;
*на 3-4 см вище від ключиці;
на рівні ключиці;
на 2-3 см вище від ключиці;
на 7 см вище від ключиці;
141. Що таке поля Креніга:
висота верхівок легенів спереду;
висота верхівок легенів ззаду;
*ширина верхівок легенів;
ширина правої легені знизу спереду і ззаду;
ширина лівої легені знизу ззаду.
142. При якому захворюванні верхня межа легенів визначається нижче нормального рівня:
пневмонії;
*туберкульозі;
пневмосклерозі;
гідротораксі;
емфіземі.
143. Яка найчастіша причина зміщення верхньої межі легенів вгору:
абсцес легенів;
бронхопневмонія;
*емфізема легень;
ателектазі;
бронхіті.
144. У разі якого захворювання верхня межа легені визначається нижче від нормального рівня:
пневмонії;
*первинного інфікування мікобактерії туберкульозу;
гідротораксу;
пневмосклерозу;
емфіземі.
145. Де в нормі проходить нижня межа легенів по передній пахвовій лінії:
*нижній край VІІ ребра;
верхній край VІ ребра;
нижній край VІІІ ребра;
верхній край ІХ ребра;
верхній край Х ребра;
146. Де в нормі проходить нижня межа легенів по середній пахвовій лінії:
нижній край VІІ ребра;
*нижній край VІІІ ребра;
верхній край VІІІ ребра;
верхній край ІХ ребра;
нижній край Х ребра;
147. Де в нормі проходить нижня межа легенів по лопатковій лінії:
нижній край VІІІ ребра;
нижній край ІХ ребра;
*верхній край Х ребра;
верхній край ХІ ребра;
нижній край ХІ ребра;
148. Коли нижня межа легенів зміщується вгору:
на глибокому вдихові;
у разі зморщення легеневої тканини;
у хворих на емфізему легень;
*у разі хронічного застою крові в легенях;
у разі ентероптозу;
149. Внаслідок якого патологічного процесу відбувається двобічне зміщення нижніх меж легенів вгору:
лівобічного ексудативного плевриту;
ателектазу легені;
правобічного пневмотораксу;
*метеоризму;
бронхопневмонії;
150. У разі якої патології найчастіше відбувається двобічне зміщення нижніх меж легенів вгору:
пневмонії;
адгезивного плевриту;
*асциту;
правобічного пневмосклерозу;
бронхіту;
151. Зміщення нижньої межі легені вниз характерно для:
бронхопневмонії;
*емфіземи легенів;
крупозної пневмонії;
бронхоектатичної хвороби;
бронхіту;
152. Як визначається активна рухомість нижнього краю легенів (екскурсія):
*під час затримки дихання на висоті вдиху і видиху;
під час нормального дихання;
під час затримки дихання;
на фазі вдиху;
під час зміни положення тіла;
153. Активна рухомість нижнього краю легені зменшується в разі:
глибокого дихання;
*емфіземи легень;
ентероптозу;
фізичного напруження;
задишки;
154. Що таке пасивна рухомість нижніх країв легені:
рухомість унаслідок глибокого вдиху і видиху;
*рухомість у разі зміни положення тіла;
рухомість унаслідок глибокого вдиху;
рухомість унаслідок глибокого видиху;
рухомість у разі затримки дихання.
155. У хворого на фоні бронхіального дихання при вдоху та видиху вислуховується побічний дихальний шум, який не зникає при кашлі та підсилюється при натисканні фонендоскопом на грудну клітину. Це може бути:
1. вологі хрипи
2. *шум тертя плеври
3. крепітація
4. сухі хрипи
5. плевро-перікардіальний шум
156. У хворого на фоні послабленого дихання при вдоху вислуховується побічний дихальний шум, який нагадує тріск волосся або снігу. Шум не змінюється при кашлі і навіть посилюється. Це може бути:
1. вологі хрипи
2. шум тертя плеври
3. *крепітація
4. сухі хрипи
5. саккадоване дихання
157. У хворого на фоні послабленого дихання при вдоху вислуховується побічний дихальний шум, який нагадує лопанье бульбашок при вдоху та видиху. При кашлі цей шум зменшується і частково зникає. Це може бути:
1.* вологі хрипи
2. шум тертя плеври
3. крепітація
4. сухі хрипи
5. жорстке дихання
158. Шум тертя плеври вислуховується при:
порожнині в легенях
*плевро-перікардіальних швартах
наявності рідини в плевральній порожнини
порушенні бронхіальної прохідності
ущільненні легеневої тканини
159. Патологічне бронхіальне дихання може бути при:
порожнині в легенях
плевро-перікардіальних швартах
наявності рідини в плевральній порожнини
порушенні бронхіальної прохідності
*ущільненні легеневої тканини
160. Послаблення везикулярного дихання та відсутність бронхофонії буває при:
порожнині в легенях
плевро-перікардіальних швартах
*наявності рідини в плевральній порожнині
порушенні бронхіальної прохідності
ущільненні легеневої тканини
161. Задишка експіраторного характеру є ознакою:
*зменшенні просвіту бронхів
порушенні дихального центру
збільшенні просвіту бронхів
162. Над легенями вислуховується м'який шум, що дує та підсилюється при вдоху і зменшується при видиху. Цей шум нагадує букву «Ф». Що це за шум?
патологічне бронхіальне дихання
*везикулярне дихання
сухі хрипи
вологі хрипи
крепітація
163. Відставання в акті дихання однієї з половин грудної клітини немає при:
ущільненні легеневої тканини
рідини в плевральній порожнині
при наявності газу в плевральній порожнині
порожнині в легенях
*порушенні прохідності бронхів
164. Ознакою асиметрії грудної клітини є:
*різний рівень розташування клюциц
різний рівень розташування лопаток
деформація грудини
деформація хребта
різний рівень розташування ребер
165. Бронхіальне дихання в нормі вислуховується
над легенями
над горлянкою
*над трахеєю
над серцем
в області пространства Траубе
166. Хрипи, що вислуховуються над поверхнею грудної клітини виникають:
в альвеолах
*у бронхах
у гортані
в плевральній порожнині
167. Вологі хрипи при вислуховуванні нагадують:
*пузирі, що лопаються
тріск снігу
свист в обидві фази дихання
скрип шкіряного ремня
168. Аускультативною ознакою синдрому скопичення газу в плевральній порожнині є6
відсутність везикулярного дихання
*бронхіальне дихання
крепітація
жорстке дихання
шум тертя плеври
169. Для синдрому порушення прохідності бронхів при аускультації характерні побічні дихальні шуми:
сухі високі хрипи
крепітація
вологі хрипи
*сухі низькі хрипи
170. Мілко- та середньопузирчасті хрипи та наявність бронхофонії можуть бути при:
*звуженні просвіту бронхів
ущільненні легеневої тканини
порожнині в легенях
підвищенні повітряності легеневої тканини
171. Амфоричне дихання є ознакою наявності:
компресійного спадіння легень
звуженні просвіту бронхів
наявності повітря в плевральній порожнині
*наявності порожнини в легенях
ущільненні легеневої тканини
172. Жорстке дихання та велика кількість сухих хрипів можуть бути при:
наявності повітря в плевральній порожнині
потовщенні листків плеври
*звуженні просвіту бронхів
ущільненні легеневої тканини
173.У людини гіпервентиляція внаслідок фізичного навантаження. Який з наведених показників зовнішнього дихання в неї значно більший, ніж у стані спокою?
А. *Дихальний об’єм.
В. Життєва ємність легень.
С. Резервний об’єм вдиху.
D. Резервний об’єм видиху.
E. Загальна ємність легень.
Людина зробила спокійний видих. Як називається об’єм повітря, який міститься в її легенях при цьому?
А. Життєва ємність.
В. Залишковий об’єм.
С.* Резервний об’єм видиху.
D. Дихальний об’єм.
E. Функціональна залишкова ємність легень.
175.Людина зробила максимально глибокий вдих. Як називається об’єм повітря, що міститься в її легенях?
А. *Загальна ємність легень.
В. Життєва ємність легень.
С. Ємність вдиху.
D. Функціональна залишкова ємність легень.
E. Дихальний об’єм.
176 Людина зробила максимально глибокий видих. Як називається об’єм повітря, що міститься в її легенях?
А. Функціональна залишкова ємність легень.
В. *Залишковий об’єм.
С. Ємність вдиху.
D. Резервний об’єм видиху.
E. Альвеолярний об’єм.
177.Людина в стані спокою штучно примушує себе дихати часто і глибоко протягом 3-4 хв. Як це відображається на кислотно-основному стані організму?
А. Виникає метаболічний алкалоз.
В. Виникає дихальний ацидоз.
С. *Виникає дихальний алкалоз.
D. Виникає метаболічний ацидоз.
E. Кислотно-основний стан не змінюється.
178.У підлітка, 12 років, який хворіє на бронхіальну астму, розвинувся тяжкий напад астми: виражена експіраторна задишка, блідість шкіри. Який вид порушення альвеолярної вентиляції має місце?
А. Нервово-м’язовий.
В. Рестриктивний.
С. Торакодіафрагмальний.
D. Центральний.
E.* Обструктивний.
179.У жінки, 45 років, яка тривалий час хворіє на бронхіальну астму, виник напад ядухи. Який патогенетичний механізм цього явища?
А. Зниження чутливості дихального центра.
В. Втрата еластичності легеневої тканини.
С. *Спазм дрібних бронхів.
D. Порушення рухливості грудної клітки.
E. Порушення перфузії легеневої тканини.
180.В обстежуваного визначили дихальний об’єм (500 мл), частоту дихання (15 за 1 хв), об’єм мертвого простору (100 мл). Скільки повітря пройде в нього за 1 хв через альвеоли?
А. 9000 мл.
В. 7500 мл.
С. 1500 мл.
D. 6000 мл.
E. *7400 мл.
181.Дихальний об’єм становить 450 мл, а частота дихання – 20 за 1 хв. Якою буде альвеолярна вентиляція?
А. 5000 мл.
В. 3000 мл.
С. 4000 мл.
D. 6000 мл.
E. *8000 мл.
6.2. Тестові завдання.
182.Яка швидкість поширення пульсової хвилі в периферійних артеріях?
А. 6-9 м/с.
Б.* 3-6 м/с
В. 9-12 м/с
Г. 12-15
Д. Різниця в залежності від стану хворого.
183. Яке захворювання супроводжується зростанням швидкості поширення пульсової хвилі?
А. Атеросклероз (atherosclerosis).
Б. *Гіпертонічна хвороба
В. Ревматизм
Г. Міокардит
Д. Гіпертрофічна міокардіопатія.
184. Коли буває різний пульс (pulsus differens) на променевих артеріях?
А. У випадку неспецифічного аортоартеріїту - синдрому Такаясу (облітерація внаслідок хронічного запального процесу дуги аорти і великих судин, що відходять від неї)
Б. При стенозі лівого передсердно шлуночкового отвору (ліве передсердя стискує ліву підключичну артерію) - симптом Попова-Савельева
В. У разі великого загруднинного зоба
Г. При аномаліях розвитку судин
Д. *У всіх перерахованих вище випадках
|