Це речовини, які викликають отруєння усього організму людини або впливають на окремі системи людського організму наприклад, на кровотворення, центральну


Скачати 95.02 Kb.
Назва Це речовини, які викликають отруєння усього організму людини або впливають на окремі системи людського організму наприклад, на кровотворення, центральну
Дата 20.04.2013
Розмір 95.02 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Біологія > Документи
40 Токсичні речовини - це речовини, які викликають отруєння усього організму людини або впливають на окремі системи людського організму (наприклад, на кровотворення, центральну нервову систему).Токсичність – це здатність речовин шкідливо впливати на життєдіяльність організмів. Токсичні речовини (отрути) це такі речовини, що проникають в організм, вступають у з’єднання з його тканинами і вже в невеликих кількостях викликають порушення їхньої нормальної діяльності. Класифікація отруйних речовинДо найбільш небезпечних (надзвичайно і високо токсичних) речовин відносяться:деякі сполуки металів (органічні і неорганічні похідні миш’яку, ртуті, кадмію, свинцю, талію, цинку та інших);карбоніли металів (тетракарбоніл нікелю, пентакарбоніл заліза та інші);речовини, що мають ціанисту групу (синильна кислота та її солі, бензальдегідціангідрон, нітрили, органічні ізоціанати);сполуки фосфору (фосфорорганічні сполуки, хлорид фосфору, фосфін, фосфідин);фторорганічні сполуки (фтороцтова кислота і її ефіри, фторетанол та інші);хлоргідрони (етиленхлоргідрон, епіхлоргідрон);галогени (хлор, бром);інші сполуки (етиленоксид, аліловий спирт, метил бромід, фосген, інші).До сильно токсичних хімічних речовин відносяться:мінеральні і органічні кислоти (сірчана, азотна, фосфорна, оцтова, інші);луги (аміак, натронне вапно, їдкий калій та інші);сполуки сірки (діметилсульфат, розчинні сульфіди, сірковуглець, розчинні тіоціанати, хлорид і фторид сірки);хлор і бромзаміщені похідні вуглеводню (хлористий і бромистий метил);деякі спирти і альдегіди кислот;органічні і неорганічні нітро і аміносполуки (гідроксиламін, гідрозин, анілін, толуїдин, нітробензол, динітрофенол);феноли, крезоли та їх похідні; гетероциклічні сполуки.Виробничі отрути – це ті отруйні речовини, з якими робітник стикаеться на виробництві і які при неправильній організації праці і відсутності санітарно-технічних мір можуть зробити шкідливий вплив на здоров’я і працездатність людини.Для характеристики токсичності промислових отрут користуються значеннями гранично припустимих концентрацій (ПДК). ПДК (у мг/м3) - це такі концентрації, що при восьмигодинному робочому дні не викликають змін в організмі протягом усього робочого стажу. За ступенем впливу на організм шкідливі речовини підрозділяються на чотири класи: надзвичайно небезпечні, високонебезпечні, помірковано небезпечні, малонебезпечні. Особливу небезпеку становлять хімічні речовини, які залежно від їх практичного використання можна поділити на:• промислові отрути, які використовуються у виробництві (розчинники, барвники) є джерелом небезпеки гострих і хронічних інтоксикацій при порушенні правил техніки безпеки (наприклад, ртуть, свинець, ароматичні сполуки тощо);• отрутохімікати, що використовуються у сільському господарстві для боротьби з бур’янами та гризунами (гербіциди, пестициди);• лікарські препарати;• хімічні речовини побуту, які використовуються як харчові добавки, засоби санітарії, особистої гігієни, косметичні засоби;• хімічна зброя.Залежно під характеру дії на організм людини хімічні речовини поділяються на: токсичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні, наркотичні задушливі, ті, що впливають на репродуктивну функцію, сенсибілізатори.Ці речовини можуть викликати патологічні зміни певних органів, наприклад: нирок, печінки. До таких речовин належать такі сполуки, як: чадний газ, селітра, концентровані розчини кислот чи лугів тощо.Подразнюючі речовини викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри (наприклад, пари кислот, лугів, аміак).Мутагенні речовини призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації. Це - свинець, радіоактивні речовини тощо. Канцерогенні речовини викликають, як правило, злоякісні новоутворення - пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо).Наркотичні речовини впливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичні вуглеводи).Задушливі речовини приводять до токсичного набряку легень (оксид вуглецю, оксиди азоту).Прикладом речовин, що впливають на репродуктивну (народжувальну) функцію, можуть бути: радіоактивні ізотопи, ртуть, свинець тощо.Сенсибілізатори — це речовини, що діють як алергени. Це, наприклад: розчинники, формалін, лаки на основі нітро- та нітрозосполук тощо.Дуже негативні наслідки має вплив саме отруйних речовин на живі організми, повітря, грунт, воду тощо. Своєю дією ці речовини призводять до критичного стану навколишнього середовища, впливають на здоров'я та працездатність людей, на їх майбутнє покоління.Отруйними називаються речовини, які призводять до ураження всіх живих організмів, особливо людей та тварин.Шляхи проникнення отруйних речовин в організм людини: через шкіру, органи дихання та шлунок.Ступінь ураження отруйними речовинами залежить від їх токсичності, вибіркової дії, тривалості, а також від їх фізико-хімічних властивостей. За тривалістю дії шкідливі речовини можна поділити на три групи:летальні, що призводять або можуть призвести до смерті (у 5% випадків) - термін дії до 10 діб;тимчасові, що призводять до нудоти, блювоти, набрякання легенів, болю у грудях - термін дії від 2 до 5 діб;короткочасні - тривалість декілька годин. Призводять до подразнення у носі, ротовій порожнині, головного болю, задухи, загальної слабості, зниження температури.

Велика кількість захворювань, а також отруєнь виникає із проникненням шкідливих речовин - газів, парів, аерозолів - в організм людини головним чином через органи дихання. Цей шлях дуже небезпечний, тому що шкідливі речовини, потрапляючи у кров, розносяться по всьому організму. Аерозолі викликають загальнотоксичну дію у результаті проникнення пилових часточок (до 5 мкм) в глибокі дихальні шляхи, в альвеоли, частково або повністю розчиняються в лімфі і, поступаючи у кров, викликають інтоксикацію. Високодисперсні пилові часточки дуже важко вловлювати.Отруйні речовини потрапляють у шлунково-кишковий тракт через недотримання правил особистої гігієни, - наприклад, харчування або куріння на робочому місці без попереднього миття рук. Ці речовини відразу можуть потрапляти у кров з ротової порожнини. До таких речовин, наприклад, належать жиророзчинні сполуки, феноли, ціаніди.Шкідливі речовини можуть потратити в організм людини через шкіру, як при контакті з руками, так і у випадках високих концентрацій токсичних парів і газів у повітрі на робочих місцях. Розчиняючись у шкірному жирі та потових залозах, речовини можуть надходити у кров. До них належать легкорозчинні у воді і жирах вуглеводні, ароматичні аміни, бензол, анілін тощо. Ураження шкіри безумовно прискорює проникнення отруйних речовин в організм.

Профілактичні заходи щодо боротьби з професійними отруєннями:- заміна токсичних речовин, що використовуються на виробництві, не-токсичними чи малотоксичними там, де це можливо;- встановлення гра-нично допустимих концентрацій токсичних речовин в повітрі робочої зони підприємств і систематичний контроль за станом повітряного середовища на виробництві;- допускати працівників до роботи з токсичними речовинами лише в спецодязі, протигазі чи респіраторі (рис. 9.4). Важливе значення має також дотримання правил особистої гігієни;

43. ГІГІЄНА ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ як наука-галузь гігієни, яка вивчає взаємодію організму, що розвивається, і факторів навколишнього середовища з метою розроблення гігієнічних нормативів, спрямованих на охорону і зміцнення здоров'я, сприятливий розвиток і удосконалення функціональних можливостей організму дітей і підлітків. Осн. проблемами, що ними займається Г. д. і п., є стан здоров'я і фіз. розвитку, гігієна навчання і виховання, гігієнічні основи фіз. виховання, гігієна трудової діяльності дітей і підлітків, гігієна планування будівництва і обладнання навч. закладів та дитячих закладів різних типів. Г. д. і п. розробляє широке коло питань, гол. з них є фізіолого-гігієнічне обгрунтування режиму дня, харчування, загартовування, оздоровчих заходів у дитячих садках, школах і навч. закладах системи професійно-тех. виховання, розроблення гігієнічних вимог до навколишнього середовища та визначення його нормативів, що забезпечують гармонійний фіз. і розумовий розвиток дітей і підлітків.

Особливості організму дітей та підлітків.Для розробки оздоровчих заходів серед дітей та підлітків застосовують наукові основи вікової морфології та фізіології. Згідно з міжнародною біологічною віковою періодизацією дитячий вік поділяється на такі періоди розвитку:

1. Період новонародження: 1-Х днів.

2. Грудний вік: 10 днїв-1 рік.

3. Раннє дитинство: 1-3 роки.

4. Перше дитинство: 4-7 років.

5. Друге дитинство: хлопчики - 8-12 років; дівчатка - 8-11 років.

6. Підлітковий вік: хлопчики -13-16 років; дівчатка - 12-15 років.

7. Юнацький вік: юнаки - 17-21 рік; дівчата - 16-20 років. Протягом перших років життя у дитини вдосконалюєтьсядіяльність ЦНС. Відбувається швидке утворення умовних рефлексів.Для дошкільного віку характерним є незначне зменшення росту і повільнення процесу скостеніння, закінчується формування мови, інтенсивно розвиваються зір, слух, процеси терморегуляції. У молодший шкільний період росту і розвитку дитини припиняється інтенсивне збільшення маси тканини мозку, вдосконалюється руховий аналізатор, рухи стають більш координованими. Інтенсивно розвивається адаптація до умов довкілля.Середній І старший шкільний вік характеризується загальною перебудовою органів і систем, значною інтенсифікацією росту і розвитку організму. Особливістю цього віку є статеве дозрівання, якому властиві лабільністьпсихіки, вегетативної нервової системи, відхилення у функції серцево-судинної системи. Інтенсифікуються процеси діяльності кори головного мозку, скостеніння, розвитку скелетних м'язів.Зміни в організмі, притаманні дітям під час їх росту й розвитку,вимагають дотримання всіх гігієнічних правил і норм, які диктуються їх віковими особливостями. Фізичний розвиток характеризується безперервним біологічним процесом на кожному віковому етапі. Це сукупність морфологічних і функціональних властивостей організму, притаманних процесові росту та формування. Фізичний розвиток та інші показники здоров'я віддзеркалюють санітарний стан дитячого колективу і населення в цілому. Індивідуальна оцінка фізичного розвитку дозволяє скласти характеристику цілої групи.Про фізичний розвиток свідчать соматометричні ознаки (довжина та маса тіла, обвід грудної клітки); соматоскопічні ознаки (стан шкірних покривів, слизових оболонок, підшкірного жирового шару,. Дерев'яний станковий зростомір і медична вага.кістково-м язової системи, форма грудної клітки і хребта, форма стопи, ступінь статевого дозрівання); фізіомет-ричні ознаки (життєва ємкість легень, м'язова сила, кров'яний тиск, пульс) і стан здоров'я. Для вимірювання зросту і маси тіла використовують певні прилади (рис. 10.1).Для визначення комплексної індивідуальної оцінки всіх показників у їх сукупності застосовують спеціальні таблиці для оцінки, в яких ураховано кореляційний зв'язок між довжиною тіла і кожним іншим показником (маса, обвід грудної клітки тощо). Кореляційний зв'язок визначають за допомогою коефіцієнта регресії, який показує ступінь зміни величини вибраного показника при зміні довжини тіла на 1 см. Узагальнені дані фізичного розвитку після відповідної статистичної обробки можуть бути використані для оцінки стану здоров'я дитячого колективу в динаміці протягом багатьох років, тобто бути основою для виявлення впливу чинників довкілля на розвиток дітей та підлітків і для раціональної організації їх навчання та відпочинку. Відносно новим явищем, починаючи з 60-х років XX століття, яке то поширюється, то зменшується, є процес, який називаєть акселерацією. Акселерація – це прискорення темпів росту І розвитку організму дітей І підлітків порівняно з темпами.

44. Гігієнічна оцінка організації навчального процесу у школі передбачає вивчення навчального розпорядку, розкладу занять та організації уроку.Контроль за навчальним розпорядком пов'язаний з визначенням часу занять у школі, тривалості уроків, перерв між ними та змінами, відповідності кількості уроків протягом року та тижня навчальному плану.Основними елементами санітарно-гігієнічного нагляду за розкладом занять є визначення відповідності розподілу та чергування предметів впродовж навчального дня і навчального тижня стану здоров'я та морфофункціональним можливостям організму дітей і підлітків, урахування особливостей фізіологічної кривої працездатності учнів, вивчення ступеня складності предметів та характеру їх взаєморозташування (наявнiсть здвоєних урокiв, розміщення поряд урокiв з предметів, подібних за змiстом або за видом дiяльностi, наприклад, рiдна мова та iноземна мова, алгебра та геометрiя i т.д.).Для визначення ступеня складності уроків використовують методику групування предметів за ступенем важкості (1 група: математика, іноземна мова; 2 група - хімія, фізика; 3 група - рідна мова, історія, географія; 4 група - природознавство, література; 5 група - фізична культура, музика, праця) або рангову шкалу складності шкільних предметів (математика - 11 балів; іноземна мова - 10; фізика, хімія - 9; історія - 8; рідна мова, література - 7; природознавство, географія - 6; фізична культура - 5; праця - 4; креслення - 3; малювання - 2; музика - 1).Гігієнічна оцінка організації уроку передбачає дослідження умов його проведення, особливостей подання навчального матеріалу, методики та наочності викладання, ступеня розвитку втоми учнів у ході навчального процесу, проведення хронометражних спостережень за тривалістю основних структурних елементів уроку (організаційна частина, перевірка домашнього завдання, основна частина, закріплення нового матеріалу, заключна частина).До особливостей гігієнічної оцінки урока фізичної культури слід віднести проведення хронометражних спостережень (вводна, підготовча, основна (формування рухових навичок та рухлива гра) і заключна частини), визначення загальної та моторної щільності уроку, а також ступеня фізичної підготовленості дітей, побудову фізіологічних кривих фізичного навантаження, використання функціональних проб (ортостатична проба, проба Мартіне-Кушелевського, проба з дозованим м'язовим навантаженням, модифікована проба Летунова тощо), контроль за повітряно-тепловим режимом шкільного середовища.Санітарно-гігієнічна оцінка уроку трудового навчання школярів передбачає проведення хронометражних спостережень, здійснення контролю за характером, режимом та умовами навчання, визначення відповідності обладнання майстерень росту учнів, оцінку функціонального стану дітей та підлітків у ході трудової діяльності.

45. Методика гігієнічної оцінки режиму дня, розкладу занять та урокуЗ метою гігієнічної оцінки режиму дня дітей і підлітків використовують методи анкетування, інтерв'ювання та хронометражних спостережень.В ході досліджень необхідно отримати інформацію про наявність та тривалість у режимі дня основних режимних елементів (сон, навчальна діяльність у школі, режим харчування, відпочинок з перебуванням на свіжому повітрі, підготовка домашніх завдань, виконання домашніх обов'язків, вільний час), правильність та доцільність їх взаєморозташування, відповідність стану здоров'я, віково-статевим, анатомо-фізіологічним і функціональним особливостям організму та індивідуальним схильностям дитини.У ході складання режиму дня необхідно указати початок і кінець кожного елементу впродовж всієї доби від пробудження до сну.Наприклад:Режим дня для учня 3-го класу, 9 років, що займається у музикальній студії протягом 2 годин

Підйом - 7.30

Ранкова гімнастика - 7.30-7.45

Туалет - 7.45- 8.00

Сніданок - 8.00 - 8.15

Дорога до школи - 8.15 - 8.30

Заняття у школі - 8.30 - 12.30

Дорога додому - 12.30 .12.45

Обід - 13.00 - 13.30

Відпочинок на свіжому повітрі - 13.30 - 14.30

Підготовка домашнього завдання - 14.30 - 15.30

Відпочинок на свіжому повітрі - 15.30 - 16.30

Полуденок - 16.30 - 17.00

Заняття в музичній школі - 17.00 - 19.00

Вечеря - 19.00 - 19.30

Робота по дому - 19.30 - 20.00

Відпочинок перед сном - 20.00 21.00

Сон - 21.00 - 7.30

Схожі:

Яка різниця між ВІЛ та СНІД?
ВІЛ, які можна знайти за допомогою тестів. ВІЛ поступово послабляє імунну систему, опір організму інфекції стає настільки слабким,...
Що потрібно для організму?
Роль харчування у житті людини. Білки, жири, вуглеводи. Вітаміни. Мінеральні речовини та мікроелементи. Вода. Практична робота: робота...
Зв'язок організму людини із зовнішнім середовищем. Загальна характеристика сенсорних систем Мета
Тема: Зв'язок організму людини із зовнішнім середовищем. Загальна характеристика сенсорних систем
Теоретичний курс та самостійна робота Які із перелічених антигенів...
Зміни, що відбуваються в процесі формування складних антигенів, які виражаються в зникненні або різкому зменшенні концентрації деяких...
ФОРМУВАННЯКУЛЬТУР И ЗДОРОВ ’ Я В С І М ’ Ї ПОРАДИБАТЬКА М
Культура здоров’я – це рівень розвитку вмінь та навичок, які сприяють збереженню, зміцненню та відновленню здоров’я людини, реалізації...
Здорова спина це запорука здоров'я всього організму!
Тіло людини як карта на ньому розташовані біологічно активні точки, грамотний вплив на які здатний позбавити людину від больових...
ТЕМА: ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА СТУПЕНЬ УРАЖЕННЯ ЛЮДИНИ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ. МЕТА
МЕТА: Ознайомлення учнів з факторами електричного характеру, які впливають на ступень ураження людини електрострумом. Виховування...
План. Поняття про генетично модифіковані (трансгенні)
ГМО) – це організм, що утворюється в результаті застосування технологій генної інженерії, які дозволяють вбудовувати гени одного...
Заняття
Гормони щитовидної залози впливають на всі процеси обміну і функцію багатьох органів та тканин, що особливо важливе значення має...
СНІД хвороба чи грандіозна афера?
Оцінюють ризик потрапляння «безпечних» інфекцій до організму хворої на СНІД людини
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка