Урок №4 за підручником Л. Г. Петерсон „ Математика. 3 клас. 1 частина.”

Скачати 0.52 Mb.

Назва	Урок №4 за підручником Л. Г. Петерсон „ Математика. 3 клас. 1 частина.”
Сторінка	3/5
Дата	24.12.2013
Розмір	0.52 Mb.
Тип	Урок

bibl.com.ua > Біологія > Урок

1 2 3 4 5

Тема: Об’єднання множин. Знак

.

Мета:

Сформувати уявлення про операцію об’єднання множин, її графічну і знакову фіксацію.
Увести знак для запису об’єднання множин.
Побудувати алгоритм виконання операції об’єднання множин.
Актуалізувати знання про операцію перерізу множин і алгоритм її виконання.
Закріплювати навички усних і письмових обчислень.
Розвивати уявлення, абстрактне й логічне мислення.

Обладнання: картки із завданням на етапі актуалізації знань; опорна схема „Способи задання множин”;
Хід уроку:

І. Самовизначення до навчальної діяльності.

1. Робота з демонстраційним матеріалом.

На дошці 2 овали з кольорової прозорої плівки жовтого і синього кольорів. Переріз має зелений колір.
З У

Що нагадує вам малюнок на дошці? (Овали, діаграми Венна, множини, переріз двох множин.)
Уявіть, що множина, яку позначено буквою З – наші знання, а множина, яку позначено буквою У – наші уміння. Про що говорить переріз цих множин? (Це те, що ми знаємо і вміємо виконувати.)
А що ми знаємо і вміємо по темі „Множина”? (Знаємо і вміємо, як графічно зобразити множину, побудувати діаграми, виконувати операцію перерізу множин, застосувати властивості перерізу множин.)
Сьогодні будемо продовжувати працювати з операціями над множинами і поглибимо наші знання.

ІІ. Актуалізація знань та затруднення в індивідуальній діяльності.

Повторення способів задання множин, графічне зображення множин, переріз множин.

а) Бесіда за записами на дошці.

На дошці запис: С = {24; 5; 21; 63; 2; 66}.

Які підмножини можна виділити із множини С? (Множину двоцифрових і одноцифрових чисел; множину парних і непарних чисел; множину чисел, у запису яких використовують різні цифри і множину чисел, у запису яких використовують однакові цифри тощо.)

б) Робота на картках із завданням.

На дошку вчитель розміщує опорну схему № 1 „Способи задання множин”:

Опорна схема № 1:

спільною властивістю її

елементів
А – множина одноцифрових чисел

переліком елементів
А = {1; 2; 3; ... 9}

Пам’ятай: елементи множин не можуть повторюватися!
На партах у дітей картки із завданням (по кількості учнів):

С = {24; 5; 21; 63; 2; 66}

А = .

В = . А В

А

В = .

А

В = .

Візьміть картки із завданням. Нехай множина А – числа ряду, що кратні 2, а множина В – числа ряду, що кратні 3. Яким способом задано множини? (Спільною властивістю.)
Скільки разів будете записувати елементи множин? (Один раз. Елементи не можуть повторюватися.)
Задайте множини А і В переліком елементів і запишіть на картці.

Діти працюють на картках, перевірка проводиться фронтально із записом відповідей на дошці.

Які елементи належать множині А? (2; 24; 66.)
Які елементи належать множині В? (21; 24; 63; 66.)

На дошці запис:

А = {2; 24; 66}

В = {21; 24; 63; 66}
Вчитель розміщує на дошці опорні схеми: „Діаграма Венна” і „Переріз множин”.

Де позначите на картках число 5? (Поза діаграмами множин А і В.)
Чому число 5 не належить жодній множині? (Воно не ділиться ні на 2, ні на 3.)
Назвіть спільні елементи множин А і В. (24; 66.)
Розташуйте елементи множин А і В на діаграмі.
Чому числа 24 і 66 опинилися в перерізі множин? (Воно одночасно належать і одній і другій множинам, тому що ці числа діляться і на 2, і на 3.)
Запишіть множину, яка є перерізом множин А і В.

(А

В = {24; 66}.)

Учні звіряють свої записи із записами на дошці.

Уявлення про операцію об’єднання множин.

Розфарбуйте жовтим олівцем діаграму множини А, синім олівцем – діаграму множини В. Обведіть червоним олівцем всю зафарбовану область.
Що ми зробили із множинами? (Обвели, об’єднали, склали із двох множин одну.)
Ми виконали операцію об’єднання множин. Об’єднанням множин називають множину всіх елементів, які належать даним множинам. Об’єднання множин позначають символом: .
Що є результатом операції об’єднання? (Нова множина, що складається із елементів, які належать даним множинам.)

У дітей на картках мають бути наступні записи:

С = {24; 5; 21; 63; 2; 66}

А = { 2; 24; 66 } .

В = { 21; 24; 63; 66 } . А В

А

В = { 24; 66 } .

А

В = .

Індивідуальні завдання.

Запишіть у фігурних дужках елементи об’єднання множин А і В.

Варіанти відповідей фіксуються на дошці:

А

В = {24; 2; 66; 21; 63; 24; 66};

А

В = {24; 5; 21; 63; 2; 66};

А

В = {24; 2; 66; 21; 63; 24; 63; 24; 66; 5} і т.п.
Діти визначають свою позицію підняттям руки.

Яким способом перевірити, яка з відповідей вірна? (Такого способу немає.)

ІІІ. Постановка проблеми. Повідомлення теми уроку.

Яке завдання виконували? (Знаходили елементи об’єднання множин А і В.)
Чим це завдання відрізняється від попереднього? (Раніше ми знаходили переріз множин, а зараз треба виконати об’єднання множин.)
Де виникло затруднення? (Коли треба було визначити результати об’єднання множин.)
Яку мету поставимо перед собою? (Навчитися виконувати операцію об’єднання множин і побудувати алгоритм виконання цієї операції.)
Отже, якою буде тема нашого уроку? („Об’єднання множин”.)

ІV. Проектування та фіксація нових знань.

1. Бесіда за новим матеріалом.
Скільки елементів в кожній із множин А і В? (3 і 4.)
А в їхньому об’єднанні? (5.)
Чим пояснити це? (Є два спільних елементи.)
Скільки разів запишемо їх в об’єднання? (Один раз.)
Які елементи слід додати до них, щоб вийшло об’єднання множин? (Решту елементів.)

2. Складання алгоритму об’єднання множин:

Що зробимо спочатку? (Знайдемо спільні елементи множин.)

Вчитель розміщує на дошці перший крок алгоритму:
Знайти і записати один раз

спільні елементи множин.

Що зробимо потім? (Доповнимо решту елементів цих множин.)

Вчитель розміщує другий крок алгоритму:
Додати решту елементів множин.

Що склали? (Алгоритм.)
Як назвати алгоритм, який отримали? (Алгоритм виконання операції об’єднання множин.)
Виконайте самостійно за складеним алгоритмом завдання, в якому виникли затруднення.

Робота за алгоритмом на картках і на дошці з коментуванням:

1-й крок – знайду і запишу один раз спільні елементи множин – це 24 і 66;
2-й крок – доповню решту елементів множин – це 2, 21 і 63.

У кого вийшов такий результат? Молодці!
А з чим пов’язані різні варіанти відповідей у рішенні цієї задачі? (Двічі повторювали однакові елементи, що були в множинах А і В; записали елемент, який не належить жодній множині.)

Робота в зошитах.

Запишіть у зошитах: нехай множина А складається з елементів a, b, c , а множина В – з елементів b,c,d. Використайте побудований алгоритм для загального випадку (1-й крок: записуємо спільні елементи b і c ; 2 крок: записуємо решту елементів a і d . )

В зошитах у дітей мають бути наступні записи:

A = {a; b; c}; B = {b; c; d}; А В = {b; c; a; d}.

Перевіримо за опорною схемою.
Хтось припустив помилку? (...)
Де саме припустили помилку? (...)
Як її виправити? (...)
Чи є у кого-небудь інший варіант виконання операції об’єднання?

Читання у підручнику варіанта виконання операції об’єднання.

Для складання об’єднання множин треба до елементів першої множини приєднати елементи другої множини, яких не вистачає.
Поставте знак „+”, якщо виконали все вірно.
Спробуйте, діючи таким чином, скласти алгоритм об’єднання множин А і В. (Записуємо елементи a, b, c множини А й додаємо елементи множини В, яких не вистачає: А В = {b; c; a; d}.)
Який спосіб вам подобається більше? (...)

V. Первинне закріплення.

Завдання № 2 с. 36 з коментуванням.

а) – Запишу переліченням елементи множини А: А = {Петрик, Мишко, Миколка} і множини В: В = {Миколка, Сашко, Дмитрик}.

б) – Це операція об’єднання. Отже, буду користуватися алгоритмом виконання об’єднання. Пишу спільний елемент множин „Миколка” і додаю елементи, яких не вистачає: А

В = {Миколка, Петрик, Мишко, Сашко, Дмитрик}.

Які ще питання можна задати (Хто переміг і у шаховому турнірі, і у шашковому? Хто переміг тільки у шаховому турнірі? Хто переміг тільки у шашковому турнірі?)
Всі виконали завдання?
Хто припустив помилку? Як її виправити?

2. Завдання № 5 с. 37 на дошці і в зошитах.

Множина D містить 4 елементи, множина E містить 3 елементи,

D E містить 2 елементи, D E містить 5 елементів.
VІ. Самоконтроль із самоперевіркою.

Самостійна робота за завданням № 4 с. 37 з наступною самоперевіркою за зразком на дошці із обмеженням часу.

На виконання завдання відводиться 3 хвилини.
Розфарбуйте об’єднання множин А і В кольоровим олівцем.

Завдання № 6 с. 37

Встановлюється наступна закономірність: число елементів об’єднання двох множин дорівнює сумі чисел елементів кожної з цих множин, зменшеної на число елементів перерізу.

((5 + 4) – 2 = 7 (ел.))

Завдання № 7 с. 37.

(а + b) – c
Перевірте за зразком на дошці.
У кого інший варіант рішення?
Де припустили помилку? Як її виправити? (За зразком.)
У кого все вірно? Поставте знак „+”. Молодці!

VІІ. Включення у систему знань і повторення.

Де можна застосувати нові знання? (У житті, у розв’язанні задач.)

1. Робота над задачею № 8 с. 37.

а) Фронтальна робота.

Всі дії демонструються на діаграмі.

А – 25 уч. Н – 27 уч.

А Н - ? уч.

Скільки учнів у класі вивчають тільки англійську мову?

(25 – 18 = 7.)

Скільки учнів у класі вивчають тільки німецьку мову?

(27 – 18 = 9.)
б) Технологія „ Робота в групах”.

Діти працюють в групах, відповідаючи на питання „Скільки всього учнів в класі вивчають ці мови?”
Варіанти рішення:

І варіант: (25 + 27) – 18 = 34 (уч.)

І варіант: (25 – 18) + 27 = 34 (уч.)

ІІІ варіант: (27 – 18) + 25 = 34 (уч.)

ІV варіант: (25 – 18) + (27 – 18) = 34 (уч.)
VІІІ. Рефлексія навчальної діяльності на уроці.

Що нового узнали сьогодні на уроці? (Познайомилися з операцією об’єднання множин; дізналися, як її позначати, як знаходити об’єднання множин.)
Яку мету ставили перед собою? (Навчитися об’єднувати множини; побудувати відповідний алгоритм.)
Чи досягли ми цієї мети? (Так.)
Розгляньте малюнки на дошці.
На дошці малюнки двох множин З (знання) і У (уміння).

І малюнок

З У

ІІ малюнок

З У

Виберіть той малюнок, який зображує рівень, якого ви досягли на уроці.

Домашнє завдання: № 9 с. 38; № 13 с. 38 (а) або б) за вибором).
Урок № 13 за підручником Л.Г. Петерсон

„Математика. 3 клас. 1 частина”

Тема. Властивості об’єднання множин (переставна, сполучна).

Мета.

Сформувати уявлення про переставну та сполучну властивості операції об’єднання множин.
Вчити учнів зображувати ці властивості за допомогою графічних моделей.
Розглянути випадки множення круглих чисел у стовпчик.
Тренувати навички табличного та позатабличного множення.

1 2 3 4 5

Схожі:

Календарно тематичне планування з математики у 6 класі за підручником... Календарно – тематичне планування з математики у 6 класі за підручником «Математика» Г. П. Бевз, В. Г. Бевз	УРОК 17. ПОРІВНЯННЯ НАТУРАЛЬНИХ ЧИСЕЛ Мета А. Г. Мерзляк та інші. Збірник задач і завдань для тематичного оцінювання. Математика. 5 клас. —X.: Гімназія, 2006
Урок з математики у 3 класі Обладнання: підручник (М. Богданович, «Математика»,3 клас), комп’ютер, мультимедійний проектор, таблиці, демонстраційний матеріал,...	Геометрія, 11 клас рівень стандарту Тематичне планування (за підручником... Тематичне планування (за підручником авторів: М.І. Бурда, Н. А. Тарасенкова та ін.)
Календарно-тематичне планування з геометрії для 7 класу за підручником...	5 клас Математика. ІІ семестр
Урок Математика, курс «Я і Україна»(Громадянська освіта),фізична культура Мета: математика: вчити учнів обчислювати площі прямокутних ділянок, розв'язувати прості і складені задачі на знаходження площі прямокутника;...	Урок №9 Тема: Історичні пісні Обладнання: музичний інструмент, посібник-зошит 4 клас, фонохрестоматія 4 клас, ППЗ «Музичне мистецтво 4 клас», ноутбук, мультимедійний...
Уроку Тема уроку План складено за підручником: Назаренко Н. В., Гармаш Л. В. Художня культура. 9 клас Харків. «Оберіг» 2009 р	Урок 3 клас Абетка харчування. Математика. Тема: Молоко та його родина Молоко – рідкісний, створений самою природою харчовий продукт. У глибоку давнину цей унікальний продукт лікарі називали «еліксиром...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання