8. Законодавче забезпечення прав дитини в Україні щодо епідемії ВІЛ/СНІДу. Права. Обов'язки. Відповідальність


Назва8. Законодавче забезпечення прав дитини в Україні щодо епідемії ВІЛ/СНІДу. Права. Обов'язки. Відповідальність
Сторінка3/6
Дата03.11.2013
Розмір0.62 Mb.
ТипЗакон
bibl.com.ua > Біологія > Закон
1   2   3   4   5   6

Лікування СНІДу

Нині в світі над розкриттям таємниць вірусу СНІДу і пошуками нових ефективних засобів лікування та профілактики цієї хвороби працюють близько 200 тис. учених і лікарів, більш як 1200 дослід­ницьких лабораторій і клінік. Але ефективної вакцини проти цієї страшної хвороби досі не знайдено. Провідними вченими світу ведуть­ся пошуки в найрізноманітніших напрямках. Адже вакцина повинна відповідати основним вимогам:

  • викликати нейтралізацію ВІЛ до того, як він проникне в струк­туру центральної нервової системи;

  • забезпечити розпізнання імунної системи всіх антигенних ва­ріантів ВІЛ;

гарантувати захищенність усіх вакцинованих, викликаючи най­менший ризик, що сама вакцина викличе СНІД.

Отож проблема лікування СНІДу - це абсолютно незвичайна медико-біологічна ситуація, яка вченим всього світу постійно "підкидає" все нові невідомі задачі.

У світовій практиці не існує ліків, здатних вилікувати СНІД. Є ряд препаратів, які пригнічують розмноження вірусу і продовжують життя хворому. Але всі вони дуже токсичні. Деякі з них можуть ушкоджувати червоні та білі кров'яні тільця, особливо на пізніх ста­діях захворювання, інші викликають запалення підшлункової залози та ураження периферичних нервів, що супроводжується важким бо­льовим синдромом.

Лікують СНІД гамма-інтерфероном, пересаджують фрагменти вилочкової залози. Але це тільки дещо пом'якшує процес.

Лікування СНІДу є дуже дорогим та дуже виснажливим через жорст­кий графік приймання ліків і велику кількість препаратів.

Щоб уникнути зараження цим вірусом, потрібно дотримуватися заходів безпеки.

По-перше, не варто поспішати з початком "дорослого життя", не знаючи найпростішого з безпечної статевої поведінки. По-друге, треба відмовитися від вживання наркотиків та допінгів. По-третє, ні в якому разі не використовувати предмети особистої гігієни, що належать іншій людині, а саме: зубної щітки, бритви, манікюрного приладу. Косметичні маніпуляції здійснювати лише в спеціальних установах.

Інших шляхів розповсюдження збудника не існує. СНІД не пере­дається при рукостисканнях і обіймах, через посуд, воду, повітря, постільну та натільну білизну, монети та паперові гроші, іграшки, книжки, зошити тощо. Тому повсякденні звичайні стосунки з особа­ми, інфікованими вірусом СНІДу, позбавлені будь-якого ризику.

Пам'ятайте: єдина людина, що може вберегти вас від СНІДу, - це ви самі! Отже, якщо все сказане ви візьмете до уваги, ваше здоров'я, а головне - ваше життя - поза небезпекою.

Консультації та поради з проблеми ВІЛ-інфекції можна отримати:

У спе­ціалізованих закладах, що можуть проводити обстеження на наявність ВІЛ-інфекції, це кабінети анонімного безкоштовного обстеження на СНІД;

  • при поліклініках (у кабінетах інфекційних захворювань за місцем проживання);

  • при обласному наркодиспансері;

  • при обласному шкірно-венерологічному диспансері.

  • в обласній санепідстанції;

  • в обласному Центрі здоров'я.

Чим раніше вдасться встановити наявність ВІЛ в організмі, тим більше можливості мають лікарі для продовження вашого життя, спо­вільнення погіршення стану вашої імунної системи.

Люди часто сподіваються на диво медичної науки. Але СНІД не чекає, він чатує на кожного. Передусім треба сподіватися на себе, берегтися.

Щоб уникнути ризикованої ситуації, часто недостатньо знань і розу­міння безпеки. Треба вибрати правильну модель поведінки і змогти напо­лягати на своєму виборі. "Умійте сказати "Ні!".
Соціологи

ВІЛ-позитивні і сьогодення

СНІД - одна з найважливіших і трагічних проблем, що виник­ли перед людством наприкінці XX століття. В усьому світі нині налічується 38,6 млн людей, які живуть з ВІЛ. Лише в 2005 році близько 4,1 млн осіб заразилися ВІЛ і 2,8 млн померли від хвороб, спричинених СНІДом.

Суспільна думка щодо ВІЛ/СНІДу, на жаль, характеризується:

  • нетерпимістю до ВІЛ-інфікованих;

  • хибністю думки, що хворі на СНІД створюють загрозу для суспільства;

  • впевненістю більшості громадян, що ця проблема їх ніколи не торкнеться;

  • впевненістю більшості людей, що ВІЛ уражає лише нарко­манів та повій.

Люди рідко замислюються над тим, що подібне лихо може спітка­ти і їх самих, і їхню сім'ю.

Хоча нині питання про те, як поводитись, якщо близька людина інфікована ВІЛ, постає перед багатьма людьми.

Нині в світі щохвилини не менше десятка осіб заражаються віру­сом імунодефіциту людини. Багато хто з них, дізнавшись про діагноз, усвідомлює крах свого життя і похмуро вдивляється в невизначене майбутнє. Кожної хвилини ці люди стикаються не лише зі своїм стра­хом, а й з нерозумінням з боку родичів, друзів, колег. Сучасне українсь­ке суспільство характеризується досить низьким рівнем толерантності до людей, які живуть з ВІЛ. Однак людина, незалежно від її ВІЛ-статусу, це насамперед - людина.

Пробле­ма в тому, що ми, як і багато років тому, не хочемо повірити, що проблема СНІДу і його наслідків стосується кожного. Саме тому 1 грудня - "День боротьби зі СНІДом" - перейменовано в "Міжна­родний день порозуміння з ВІЛ-інфікованими".

Однією із серйозних перешкод на шляху обговорення питань профілактики інфікування ВІЛ і, особливо, толерантного ставлен­ня до людей, котрі живуть з ВІЛ, стає глибоко вкорінений у суспільстві страх. В останні роки спостерігається різке зростання різноманіт­них фобій - "захворювання на страх". Такі страхи здатні зіпсувати життя як самій людині, так і її близьким.

Люди по-різному ставляться до осіб, у яких виявлено ВІЛ-інфекцію. Але ВІЛ-інфікований чи хворий на СНІД - це людина, наділена такими самими почуттями, бажаннями, надіями, що й здорова людина.

Як правило, люди, дізнавшись, що вони ВІЛ-інфіковані, відчувають потребу поділитися з кимось свої­ми переживаннями, знайти розуміння та співчуття, відчути себе не самотнім у боротьбі зі страшною недугою.

Лише взаєморозуміння і людяність завжди були тією основою, яка рятувала від будь-якої біди.

Небезпечна ВІЛ-інфекція, а не ВІЛ-інфіковані. Отже, боротися тре­ба з інфекцією, а не з людьми.

Доведено, що вірус імунодефіциту не передається від хворого здоро­вому під час звичайних побутових контактів, через повітря або через навколишні предмети.Інфіковані діти можуть відвідувати дитячі садки, навча­тися у школах. Хворі на СНІД та інфіковані можуть відпочивати у звичайних санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах.

Основною допомогою таким людям є моральна і фізична підтримка з боку лікарів, сім'ї, родичів.

Головне - не давати хворому приводу вва­жати, що люди, які його оточують, його бояться. Хворі на СНІД потре­бують особливої уваги, дбайливого, душевного ставлення друзів і ро­дичів. Таке ставлення вкрай необхідне, бо ці люди через свій хворобливий стан часто бувають пригніченими, відчувають різні страхи. Співіснуван­ня з інфікованими ВІЛ для багатьох людей стає випробуванням справжніх людських якостей, щирості материнських, дружніх почуттів. Кожній людині важливо виявляти співчуття до ВІЛ –позитивних та ум­іти протидіяти дискримінації і підтримувати людей, які живуть з ВІЛ. Адже, на щастя, є низка факторів, усвідомлення яких допомагає планува­ти заходи, спрямовані на призупинення не лише епі­демії ВІЛ/СНІДу, а й епідемії страхів і чуток, якими переповнена вся історія виявлення і розвитку пандемії. Зокрема:

1 -шляхи передачі інфекції відомі, обмежені і можуть бути конт­рольованими людиною;

  1. - розвиток інфекції можна вповільнювати медикаментозним шляхом, так ВІЛ-інфекція перетворюється на варіант хронічної хворо­би, тим самим продовжуючи життя;

  2. - при лікуванні концентрація вірусу в рідинах організму зни­жується, що майже унеможливлює передачу інфекції.

Після 15 років з часу оголошення 1 грудня Днем боротьби зі СНІДом, у 2003 році, всеукраїнська мережа людей, котрі живуть з ВІЛ/СНІД, виступила з ініціативою змінити назву цього дня на "День порозуміння з ВІЛ-позитивними людьми" з метою підвищен­ня рівня толерантного ставлення суспільства до людей, котрі жи­вуть з ВІЛ/СНІДом. Отже, 1 грудня - Міжнародний день порозумі­ння з ВІЛ-інфікованими.

Це не просто зміна назви. Ця зміна стала результатом усвідомлен­ня суспільством простого факту: боротится треба з інфекцією, а не з людьми.

Якщо 15 років тому ключовими поняттями в профілактиці поши­рення ВІЛ/СНІДу були власне хвороба і боротьба з нею, то сьогодні ми говоримо про людей, які живуть з ВІЛ, тобто ВІЛ+ (ВІЛ-позитивних) та ставлення до них суспільства.

Дискримінація —- стигма, що стала дією. Дискримінація можлива тільки завдяки нерівному розподілу влади і контролю у суспільстві.

Стигматизації людей, які живуть із ВІЛ, сприяє багато чинників.

Наприклад:

  • ВІЛ/СНІД — захворювання, що загрожує життю, а тема смерті викликає страх;

  • часто люди, які недостатньо знають про ВІЛ, асоціюють його з дуже по­ганим самопочуттям і зміною зовнішності;

  • ВІЛ — це інфекція, часто зустрічаються незнання шляхів її передачі;

  • ВІЛ найбільше стосується людей, які найчастіше дискримінуються і пе­ребувають у нерівному становищі в суспільстві: жінок, підлітків, моло­дих людей, споживачів ін'єкційних наркотиків тощо.

Не спекулюйте на почутті страху та жалю. Найголовніше — донесіть до людей думку, щоб захиститися від ВІЛ-інфекції, слід дотримуватися безпечної поведінки та пам’ятати про шляхи зараження:

ВІЛ передається:

  • через кров та інші рідини організму;

  • при використанні вживаних інфікованими ВІЛ шприців;

  • при незахищених інтимних стосунках з ВІЛ-інфікованими;

  • при переливанні зараженої крові;

  • при народженні дитини ВІЛ-інфікованою матір'ю;

  • при незахищених контактах з кров'ю зараженої ВІЛ людини;

  • через грудне молоко від інфікованої матері дитині.

ВІЛ не передається:

  • через слину та піт;

  • при перебуванні в одному приміщенні з інфікованими ВІЛ;

  • при сидінні за одною партою;

  • через чхання, кашель;

  • при користуванні спільним посудом, постільною білизною, руш­никами;

  • при користуванні спільними ванною, туалетом, сауною;

  • через потискування рук, обійми;

  • через поцілунки (дружні);

через укуси комах.

Від страху і стигматизації, пов'язаної із ВІЛ/СНІДом, людство по­ступово переходить до усвідомлення того, що для призупинення епі­демії потрібно не лише говорити про ВІЛ-інфекцію і про те, яка вона небезпечна, настає час вчитися жити в світі, де носієм інфекції може виявитися будь-хто, жити в світі, де є ВІЛ.

ВІЛ-інфекція давно перестала бути показником соціального способу життя, залежності від наркотиків. Вона перейшла на ста­тевий шлях розвитку, і, значить, кожний, хто не задумується про наслідки нерозбірливих зв'язків, автоматично стає під цей дамокловий меч.

Як бачимо, ми всі виявилися на одному підводному човні, звідки не можна втекти і де потрібно вчитися жити в нових умовах.

По-перше: відмовитися від заспокійливої тези про те, що под­ібна біда торкнеться когось, але тільки не мене.

По-друге: зламати існуючий в суспільстві стереотип мислення щодо ВІЛ-інфекції і ВІЛ-позитивних людей. Їх надто багато, щоб на кожного наклеїти ярлик недоторканого, ізолювати, викреслити його з числа рідних і близьких, позбавити можливості жити повноцінним життям. Дискримінація в цьому випадку не просто порушує права окремих людей, але стає бар'єром для зміни ситуації з ВІЛ в цілому. Лише взаєморозуміння врятує від будь-якої біди. А біда відступить, якщо встигнути її попередити.

Небезпечна ВІЛ-інфекція, а не ВІЛ-інфіковані. Ось з цього і потрібно робити висновки, змінивши власне неуцтво на знання, а упередження - на розуміння.

Правознавці

Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) - особливо небезпечна Інфекційна хвороба, що спричинюється вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) і через відсутність у даний час специфічних методів профілакти­ки та ефективних методів лікування призводить до смерті. Масове розповсюдження цієї хвороби в усьому світі та в Україні створює загрозу особистій, громадській та державній безпеці, спричиняє важкі со­ціально-економічні та демографічні наслідки, що потребує вживання спе­ціальних заходів щодо захисту прав і законних інтересів громадян та суспільства.

Боротьба з цією хворобою є одним із пріоритетних завдань держави в галузі охорони здоров'я населення.

Ці Закони відповідно до норм міжнародного права та рекомен­дацій Всесвітньої організації охорони здоров'я визначають порядок правового регулювання діяльності, спрямованої на запобігання поширен­ню ВІЛ-інфекції в Україні, та відповідні заходи соціального захисту ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.

Законодавчою базою з питань профілактики ВІЛ/СНІДу в Україні є:

  1. Закон України "Про запобігання захворюванню на синдром на­бутого імунодефіциту та соціальний захист населення", прийня­тий 3 березня 1998 року №155/98 - ВР.

  2. Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо запо­бігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу" від 1. 11. 2000 р. №1182/2000.

  3. Постанова Кабінету Міністрів України "Про утворення Урядової комісії з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу" від 7. 02. 2001 р. №116 (зі змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України від 26. 10. 2001 №1401; від 15. 06. 2003 р. №899; від 17. 07. 2003 р. №1106).

  4. Положення про Урядову комісію з питань боротьби з ВІЛ/СНІДом, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 26. 10. 2001 р. №«1401.

5.Постанова Кабінету Міністрів України "Про додаткові заходи щодо посилення боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом" №741 від 28. 08. 2001 р.

Законодавче забезпечення прав дитини в Україні щодо епідемії ВІЛ/СНІДу

У Конвенції ООН про права дитини наголошується, що дискримі­нація дітей за будь-якою ознакою, в тому числі за станом здоров'я, є неприпустимою. Наша держава зобов'язалася в межах законодавства гарантувати і забезпечувати рівні права всім дітям на повноцінний фізичний і психічний розвиток, освіту, медичне обслуговування, у тому числі ВІЛ-інфікованим. Це підтверджено у ст. 17 Закону України "Про запобігання захворюванню на СНІД та со­ціальний захист населення". Окрім загальних прав і свобод, ВІЛ-інфіковані діти мають також право на: відшкодування збитку, пов'язаного з обмеженням їхніх прав; безкоштовне забезпечення необхідними ліками для лікування будь-якого захворювання, і на психологічну підтримку, безкоштовний проїзд до місця лікуваня й у зворотному напрямі за рахунок лікувальної установи, яка виділила направлення на лікування; користування ізольованою жит­ловою кімнатою.

За чинним законодавством, ВІЛ-позитивні діти є дітьми-інваліда-ми. До 16 років їм призначається щомісячна державна допомога.
Нормативно-правове забезпечення з питань профілактики ВІЛ/СНІДу в Україні

Законодавчі та міжнародні акти

  1. Конституція України (прийнята 28.06.1996 р.) статті 3, 21, 23, 27, 49, 50.

  2. Оттавська хартія сприяння здоров'ю (1986 р.)

  3. Конвенція про права дитини (прийнята 20 листопада 1989 р. Набула чинності для України з 27. 09. 1991 р.)

  4. Закон України "Про дошкільну освіту" (від 18. 01. 2001 р.) стаття 7.

  5. Закон України "Про загальну середню освіту" (від 13. 05. 1999 р.) стаття 5.

  6. Закон України "Про позашкільну освіту" (від 22. 06. 2000 р.) стаття 8.

  7. Закон України "Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення" від 12 грудня 1991 р.

  8. Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді.

Укази Президента

  1. Про невідкладні заходи щодо запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу" від 1. 11. 2000 р. №1182.

  2. "Про додаткові заходи щодо посилення боротьби з ВІЛ-інфек-цією/СНІДом" від 28. 08. 2001 р.

  3. "Про запобігання дальшому поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні» від 30. 08. 2004р. №1022.

Постанови Кабінету Міністрів України

1. "Про затвердження Концепції стратегій дій Уряду, спрямованих на запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу на період до 2011 року та Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки" від 4. 03. 2004 р. №264.

Накази МОН України

1."Про організаційно-методичне забезпечення програми "Сприяння просвітницькій роботі "рівний-рівному" серед молоді України щодо здорового способу життя" від 26. 10. 2001р. №707.

2."Про завдання реалізації програми "Сприяння просвітницькій роботі "рівний-рівному" серед молоді України щодо здорового способу життя" від 22. 07. 2002 р. №426.

8. "Про організаційно-методичне забезпечення реалізації Проекту "рівний рівному" від 18. 06. 2004 р. №502.

3. "Про затвердження заходів МОН України по реалізації постанови КМУ від 04. 03. 2004р. №264 "Про затвердження Концепції стратегії дій Уряду, спрямованих на запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу на період до 2011 року та Національної програми забезпечення Профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки" від 08. 04. 2004 р. №285.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Година спілкування (5 клас). Права та обов ’ язки дитини. Поняття гідності. Мета
Мета: поглибити знання учнів про основні права дитини, ознайомити з деякими нормативно-правовими актами щодо прав людини (Конституцією...
РЕЗОЛЮЦІЯ Національної науково-практичної конференції з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу...
Національна науково-практична конференції з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу з міжнародною участю «За кожне життя разом» відбулася 17–19...
Обґрунтування доцільності затвердження районної цільової соціальної...
Продовження розвитку епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні, які негативно впливають на економічний розвиток області, демографічну...
Урок з основ здоров’я в 2 класі Тема. Права та обов’язки дитини Мета
Вчити відрізняти права від обов’язків, закріпити їх в пам’яті учнів. Навчати дітей вмінню захищати себе при порушенні прав дитини....
Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу
ВІЛ впливає на роботу організму, розглянути гіпотези походження вірусу, психологічний та юридичний супровід проблеми СНІДу, розглянути...
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття Сфера дії Податкового кодексу України
Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження...
„Соціально-економічні проблеми ВІЛ/СНІДу, наркоманії та алкоголізму...
Опис досвіду „Організація роботи з питань профілактики ВІЛ /СНІДу в навчальному закладі”
Паспорт Районної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2015-2018 роки
ВІЛ-інфекції/СНІДу серед осіб віком 12-24 років з метою підвищення рівня їх обізнаності щодо безпечної статевої поведінки, що дасть...
Змістовий модуль 10
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН, ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САНІТАРНОГО ТА ЕПІДЕМІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ
Районна цільова соціальна програма протидії ВІЛ -інфекції /СНІДу...
ВІЛ-інфекції/СНІДу серед осіб віком 12-24 років з метою підвищення рівня їх обізнаності щодо безпечної статевої поведінки, що дасть...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка