Галогени як сильні окисники перебувають у природі у відновленому стані у вигляді галогенідів, головним чином у вигляді солей галогеноводневих кислот. Ці солі


НазваГалогени як сильні окисники перебувають у природі у відновленому стані у вигляді галогенідів, головним чином у вигляді солей галогеноводневих кислот. Ці солі
Сторінка23/23
Дата19.03.2013
Розмір3.56 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Біологія > Документи
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23
Оксид кобальту(II)

Оксид кобальту(II) утворюється при нагріванні Со(ОН)2, СоСО3 або Co(NO3)2 (без доступу кисню), а також при взаємодії простих речовин при високій температурі.

СоО - сіро-зелені кристали. З хімічної точки зору СоО виявляє основні властивості. Не розчиняється у воді та не взаємодіє з нею та з розчинами лугів. Легко взаємодіє з кислотами з утворенням солей Со2+.

При нагріванні СоО може бути відновлений воднем до металу легше, ніж FeO. Нагрівання СоО при 500 оС в атмосфері кисню призводить до утворення Со3О4, що містить іони Со2+ та Со3+.

СоО розчинний у розплавленому склі та додає йому синє забарвлення (кобальтове скло).

Гідроксид кобальту(II)

Со(ОН)2 існує у вигляді синьої та рожевої модифікацій. Синя модифікація випадає з розчинів солей кобальту(II) при додаванні лугів на холоду; при нагріванні Со(ОН)2 переходить у рожеву модифікацію.

CoCl2 + 2NaOH = Co(OH)2 + 2NaCl.

Co(OH)2 у воді не розчиняється, виявляє слабку амфотерність. Він легко розчинний у кислотах. Дією сильно концентрованих розчинів лугів на Со(ОН)2 можна добути гідроксокомплекси, наприклад Na2[Co(OH)4] червоно-фіолетового кольору. Гідроксид Со(ОН)2 розчиняється також у розчині NH3 з утворенням гідроксиду гексаамінкобальту(II) [Co(NH3)6](OH)6.

Сполуки кобальту(II) окиснюються важче, ніж сполуки заліза(II). На повітрі гідроксид кобальту(II) окиснюється до гідроксиду Со(ОН)3, але порівняно повільно:

4Со(ОН)2 + О2 + 2Н2О = 4Со(ОН)3.

Він окиснюється також хлорною або бромною водою, гіпохлоритами металів, Н2О2 та іншими окисниками у лужному середовищі:

2Co(OH)2 + Br2 + 2NaOH = 2Co(OH)3 + 2NaBr,

2Co(OH)2 + NaOCl + H2O = 2Co(OH)3 + NaCl.

Солі кобальту(II)

Гідратовані солі кобальту(II) зі всіма звичайними аніонами легко утворюються при взаємодії Со(ОН)2 з відповідною кислотою або внаслідок реакцій заміщення. Їх добувають також дією на метал неокиснюючих кислот або розбавлених розчинів окиснюючих мінеральних кислот.

Безводні солі кобальту(II) забарвлені у синій колір, кристалогідрати - у рожевий та червоний кольори. При термолізі гідратованих солей Со(II) відбувається їхнє поступове зневоднення, що супроводжується переходом забарвлення від рожевого до синьо-блакитного. Наприклад:

49oC 58oC 90oC 140oC

CoCl2.6H2O ® CoCl2.4H2O ® CoCl2.2H2O ® CoCl2.H2O ® CoCl2

рожево-малиновий рожевий синьо-фіолетовий блакитний

Солі сильних кислот майже все добре розчинні у воді, труднорозчинні похідні аніонів CO32- та PO43-. У розчинах солі Со2+ гідролізуються.

Оксид кобальту(III)

Co2O3 є нестійким та розкладається з відщепленням кисню:

6Со2О3 = 4Со3О4 + О2.

Тому при зневодненні нагріванням Со(ОН)3 утворюється не Со2О3, а Со3О4.

Гідроксид кобальту(III)

Гідроксид кобальту(III) добувають окисненням Со(ОН)2:

2Со(ОН)2 + Н2О2 = 2Со(ОН)3.

Со(ОН)3 бурого кольору, погано розчинний у воді. Його амфотерні властивості виражені ще слабкіше, ніж у Fe(OH)3. Реакція з кислотами супроводжується відновленням Со3+ до Со2+, причому у відсутності речовин, здатних окиснюватися, виділяється вільний кисень, наприклад:

4Co(OH)3 + 4H2SO4(розб.) = 4CoSO4 + O2 + 10H2O.

Як відновник при цьому виступає гідроксид:

4ОН- - 4е- = 2Н2О + О2.

Таким чином, спостерігається внутрішньомолекулярне окиснення-відновлення.

Із соляної кислоти гідроксид кобальту(III) виділяє хлор:

2Со(ОН)3 + 6HCl = 2CoCl2 + Cl2 + 6H2O.

Со(ОН)3 розчиняється у концентрованих лугах, при цьому утворюються гідроксокомплекси:

Со(ОН)3 + 3КОН = K3[Co(OH)6].

Таким чином, сполуки Со(III) менш стійкі, ніж сполуки заліза(III) та виявляють сильніше виражену окиснювальну здатність.

Комплекси Со+3 зазвичай добувають окисненням сполук Со+2, наприклад:

2[Co(NH3)6]Cl2 + 2NH4Cl + H2O2 = 2[Co(NH3)6]Cl3 + 2NH3 + 2H2O,

CoCl2 + 7KNO2 + 2CH3COOH = K3[Co(NO2)6] + NO + 2KCl + H2O + 2KCH3COO.
Оксид нікелю(II)

NiO добувають термічним розкладом гідроксиду, карбонату, оксалату або нітрату нікелю(II). Це речовина темно-зеленого кольору, не розчиняється у воді. Є основним оксидом, легко розчиняється у кислотах та у розчині аміаку. При нагріванні може бути відновлений воднем до металу, причому легкість відновлення ЕО дещо збільшується по ряду Fe-Co-Ni. Сплавленням NiO з Na2O добувають нікелат натрію Na2NiO2 (жовто-зелений).

Гідроксид нікелю(II)

Кристалічний Ni(OH)2 - індивідуальна сполука. Гідроксид нікелю(II) утворюється при дії лугів на розчини сполук Ni(II) у вигляді об'ємистого гелю яблучно-зеленого кольору, який при тривалому стоянні кристалізується. У воді практично не розчиняється.

Гідроксид нікелю(II) амфотерності практично не виявляє. Легко розчиняється у кислотах, у водних розчинах аміаку та у розчинах солей амонію:

Ni(OH)2 + 2HCl = NiCl2 + 2H2O,

зелений осад зелений розчин

Ni(OH)2 + 6NH3 = [Ni(NH3)6](OH)2.

зелений осад синій розчин

На відміну від гідроксидів заліза(II) та кобальту(II), гідроксид нікелю(II) з киснем повітря та Н2О2 не реагує. Окиснення гідроксиду нікелю(II) відбувається лише при дії сильних окисників, наприклад хлору, брому, NaOCl, у лужному середовищі:

2Ni(OH)2 + 2NaOH + Cl2 = 2Ni(OH)3 + 2NaCl.

Солі нікелю(II). Всі прості солі нікелю містять іон Ni2+, що має у гідратованій формі зелений колір. Більшість солей нікелю добре розчинні у воді, причому у розчинах вони гідролізуються. Солі нікелю(II) стійкі до кисню повітря.

Оксид нікелю(III)

Ni2O3 добувають нагріванням карбонату або нітрату нікелю у присутності повітря при 300 оС. Є порошком сіро-чорного кольору. Є основним оксидом, має окисні властивості: розчиняється у соляній кислоті з виділенням хлору, а у кисневих кислотах - з виділенням кисню.

При нагріванні перетворюється на Ni3O4 (~300 oC), а потім на NiO:

Ni2O3 ® 2NiO + O2.
Гідроксид нікелю(III)

Ni(OH)3 можна добути лише шляхом енергійного окиснення у лужному середовищі. Він виділяється у вигляді чорного порошку. Легко розчиняється у кислотах, при цьому відбувається відновлення Ni до двовалентного стану, що супроводжується у відсутності здатних окиснюватися речовин виділенням вільного кисню.

Загалом за хімічними властивостями Ni(OH)3 подібний до гідроксиду кобальту(III), але має ще більш виражені окисні властивості.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23

Схожі:

1 У хворого 60 років 2 дні турбували сильні болі в правій руці. На...
Пухирцеві висипання у вигляді ланцюжка на шкірі плеча, передпліччя та кисті. Чутливість
Розробка уроку з біології «Різноманітність ракоподібних. Їх значення...
Завдання : що треба робити для покращення пам'яті ? (обговорення відповіді у вигляді гри " Мікрофон " )
Таблиця розчинності основ, кислот, амфотерних гідроксидів та солей...

Уроку Тема: Реалізація алгоритмів з послідовним розгалуженням у вигляді програм (проектів)
Мета: Навчитись реалізувати алгоритми розгалуження у вигляді програм (проектів) в середовищі програмування Visual Basic; розвинути...
Перепишемо рівняння у вигляді
Бачимо, що повинно бути цілим числом. Перепишемо наше рівнян­ня у вигляді. Зауважимо, що 450 = 1∙2∙32∙52. Тому (у + 1) може набувати...
Коментарі до слайдів презентації «Методи добування металів»
У повітрі метали містяться в сполуках у вигляді часточок пилу, у воді – у розчинених в ній солях. У земній корі у самородному та...
Золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані)...
України грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним...
УРОК №45 Тема уроку
Працювати над формуванням умінь наводити приклади подання ста­тистичних даних у вигляді таблиць і графіків (гістограм); описувати...
Розроблено на підставі ДСТУ 3008-95 «Документи. Звіти у сфері науки...
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора, кандидата наук готується у вигляді спеціально підготовленої наукової праці на правах...
    ДРУГИЙ ЗАКОН НЬЮТОНА
Розглянемо взаємодію двох візків, між якими розміщена стиснута пружина уІСВ, якою будемо вважати Землю. Слід особливо наголосити...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка