8. Облік операцій з цінними паперами


Назва8. Облік операцій з цінними паперами
Сторінка3/4
Дата15.03.2013
Розмір0.61 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Банк > Документи
1   2   3   4

2. Особливості відображення операцій з цінними паперами в плані рахунків комерційного банку

З економічного погляду структура цінних паперів як фондового інструменту досить складна: існує структуризація видів цінних паперів, структуризація видів операцій на фондовому ринку. Це вимагає більш деталізованого обліку доходів та витрат за операціями з цінними паперами виходячи з вимог оподаткування та регулювання діяльності учасників фондового ринку. Тільки в розділі 3 «Операції з цінними паперами та інші активи і зобов'язання» міститься близько 40 рахунків з обліку операцій з цінними паперами. Крім того, в перший клас «Казначейські та міжбанківські операції» введено близько 20 рахунків для відокремленого обліку операцій з цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України та емітовані цим банком, у другий клас «Операції з клієнтами» введено п'ять рахунків для обліку операцій з урахування векселів, чотири рахунки для обліку операцій РЕПО. Передбачені окремі рахунки для обліку дебіторської і кредиторської заборгованості за різними видами операцій з цінними паперами, а також рахунки для обліку доходів та витрат за операціями з цінними паперами.

Балансові рахунки класифікуються за видами контрагентів, характером операцій і ступенем зниження ліквідності. Слід звернути увагу й на те, що в плані рахунків операції відображаються не за формою, а за їх економічним змістом. Це означає, що операції, які за своєю природою є, наприклад, кредитними (урахування векселів, операції РЕПО), відображаються в розділі 20 «Кредити, які надані суб'єктам господарської діяльності». Знайшов відображення і принцип ліквідності активів. Він міститься у класифікації рахунків за групами. Так, група рахунків з обліку врахованих векселів увійшла до розділу 20 «Кредити, які надані суб'єктам господарської діяльності». Оскільки дебіторська заборгованість за врахованими векселями має таку ж саму природу, що і заборгованість за виданими кредитами, то ці заборгованості мають схожу ліквідність.

Синтетичний облік операцій з цінними паперами здійснюється на рівні балансових рахунків II, III, IV порядків. Аналітичний облік забезпечується за допомогою аналітичних рахунків. Аналітичний облік забезпечує розкриття інформації про кожну операцію та кожного контрагента, що дає змогу уникнути використання зайвої кількості окремих балансових рахунків.

Оскільки банк може виконувати безліч операцій у різних валютах, то план рахунків комерційного банку забезпечує мультивалютний облік операцій. Операції в іноземній валюті здійснюються за тими самими рахунками, що й операції в гривні. Це дає змогу здійснювати на підставі бухгалтерського обліку структуризацію типових за своїм економіко-правовим змістом операцій з цінними паперами.

Важливими особливостями відображення операцій з цінними паперами в плані рахунків комерційного банку є такі:

Відокремлений облік цінних паперів залежно від їх інвестиційної характеристики. З погляду інвестиційних характеристик цінні папери як фондові інструменти поділяються на дві групи: цінні папери, що придбаваються з метою довгострокового інвестування, та цінні папери, що придбаваються для подальшого перепродажу в спекулятивних цілях. Саме тому в план рахунків у третьому класі «Операції з цінними паперами та іншими активами і зобов'язаннями» введено розділи 31 «Цінні папери в портфелі банку на продаж» та 32 «Цінні папери в портфелі банку на інвестиції», які містять спеціальні рахунки за кожним видом цінних паперів. Наприклад, для обліку акцій, що купуються в портфель банку, передбачені дві групи рахунків: 310 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж» та 320 «Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції».

Відокремлений облік цінних паперів за видами емітентів. Існують значні відмінності в режимі правового регулювання емісії та обігу цінних паперів різних емітентів. Крім того, різниться і структура ризиків інвестицій у фінансові інструменти, випущені різними емітентами. Саме тому в плані рахунків комерційного банку є додатковий підрозділ рахунків (за видами цінних паперів) для відображення операцій з цінними паперами, що випущені трьома групами емітентів: банками, фінансовими (небанківськими) установами, нефінансовими підприємствами. Наприклад, акції, що купуються в портфель банку на продаж, за цільовим призначенням обліковуються на балансових рахунках групи 310: 3102 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж, які випущені банками», 3103 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж, які випущені фінансовими (небанківськими) установами», 3105 «Інші акції та цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж».

Структуризація інвестицій банку в корпоративні цінні папери. Інвестиції в корпоративні цінні папери різняться між собою за ступенем контролю інвестора (банку) над оперативною і фінансовою діяльністю компанії-емітента цінних паперів та економічними вигодами, які інвестор (банк) планує отримати від здійснення інвестицій у корпоративні цінні папери емітентів. Саме тому в плані рахунків є три групи рахунків для обліку корпоративних цінних паперів.

Портфельні інвестиції — ті, що не дають інвестору (банку) права контролю над емітентом — відображаються на рахунках групи 320 «Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції».

Інвестиції в асоційовані компанії — ті, що дають інвестору (банку) право певного контролю над емітентом — відображаються на рахунках групи 410 «Вкладення в асоційовані компанії».

Інвестиції в дочірні компанії — ті, що надають інвестору (банку) абсолютний контроль над емітентом — відображаються на рахунках групи 420 «Вкладення в дочірні компанії».

Виділення в самостійну групу операцій з цінними паперами, які рефінансуються Національним банком України та цінними паперами, які емітовані Національним банком України. Згідно з рекомендаціями Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку цінні папери центральних органів виконавчої влади, які рефінансуються Національним банком та емітовані Національним банком (незалежно від мети інвестування і ринкової вартості), віднесені до активів з нульовим ступенем ризику. Перелік та порядок рефінансування таких цінних паперів визначається Національним банком України, а їх облік виділений у самостійний розділ 14 «Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, та цінні папери, емітовані Національним банком України», який відноситься до першого класу «Казначейські та міжбанківські операції». Якщо цінні папери не включені в цей перелік, вони враховуються за рахунками третього класу плану рахунків.

Застосування спеціальних рахунків для відображення дисконту (премії)-у процентів за цінними паперами. За цінними паперами окремо обліковується накопичений процент, дисконт або премія. Це дає можливість користувачам фінансової звітності банку отримувати достовірну інформацію про структуру та характер його активів. Наприклад, за борговим цінним папером у портфелі банку на інвестиції для обліку неамортизованого дисконту використовується рахунок 3216 «Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції», для обліку накопичених процентів —- рахунок 3218 «Нараховані доходи за борговими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції».

Відокремлений облік процентних, торгових та комісійних доходів та витрат за операціями з цінними паперами. Доходи та витрати банку згруповані за їх видами у три групи рахунків доходів та витрат:

  • процентні (наприклад, рахунок 6022 «Процентні доходи за рахунками суб'єктів господарської діяльності за врахованими векселями», група 605 «Процентні доходи за цінними паперами», група 705 «Процентні витрати за цінними паперами власного боргу»);

  • комісійні (наприклад, рахунки 6103 «Комісійні доходи за операціями з цінними паперами для банків», 6113 «Комісійні доходи за операціями з цінними паперами для клієнтів» розділу 61 «Комісійні доходи» та 7103 «Комісійні витрати за операціями з цінними паперами для банків», 7113 «Комісійні витрати за операціями з цінними паперами для клієнтів» розділу 71 «Комісійні витрати»);

  • торговельні (рахунок 6203 «Результат від торгівлі цінними паперами на продаж» розділу 62 «Результат від торговельних операцій», рахунок 6394 «Позитивний результат від продажу цінних паперів на інвестиції, вкладень в асоційовані і дочірні компанії», 7394 «Негативний результат від продажу цінних паперів на інвестиції, вкладень в асоційовані і дочірні компанії»).


3. Облік вкладень банку у цінні папери

Цінні папери, які перебувають у банку на правах власності, або прийняті на експертизу і зберігаються у сховищі, або прийняті банком як застава, або придбані та/або зберігаються за дорученням клієнтів, а також цінні папери, які придбані згідно з договорами про довірче управління, обліковуються за позабалансовими рахунками.

Усі цінні папери, що придбані банком, обліковуються на балансі залежно від того, до якого портфеля вони відносяться.

Вкладення банку у цінні папери класифікуються як:

* портфель цінних паперів на продаж;

* портфель цінних паперів на інвестиції;

* портфель пайової участі (вкладень в асоційовані компанії);

* портфель вкладень у дочірні компанії.

Цінні папери обліковуються на балансі за балансовою вартістю у розрізі кожної складової частини: номінал, неамортизований дисконт або неамортизована премія.

Порядок обліку цінних паперів у комерційних банках регламентується інструкціями, листами та доповненнями до них Національного банку України. Розглянемо основні принципи цього обліку.

Облік вкладень банку в акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком з метою їх подальшого продажу. Придбані для продажу акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком відображаються за балансовими рахунками групи 310 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж».

Вкладення банку в цінні папери відображаються за первісною вартістю, що включає ринкову ціну придбаних акцій з урахуванням комісійних та інших витрат, пов'язаних з придбанням.

В аналітичному обліку за балансовими рахунками 3102 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж, які випущені банками»; 3103 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж, які випущені фінансовими (небанківськими) установами»; 3105 «Інші акції та цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж» ведуться особові рахунки в розрізі емітентів акцій та випусків цінних паперів.

Зважаючи на принцип обережності, наприкінці кожного місяця балансова вартість портфеля акцій на продаж коригується за правилом нижчої вартості.

У цьому випадку правило нижчої вартості полягає у відображенні цінних паперів за нижчою з двох вартостей — балансовою чи ринковою — та створенні спеціального резерву під нереалізований збиток (на суму різниці між балансовою та ринковою вартістю акцій, якщо ринкова вартість наприкінці місяця стає нижчою від їх балансової вартості).

Спеціальний резерв відображається за балансовим рахунком 319 «Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж» (на окремому аналітичному рахунку «Резерв під знецінення акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж»). Перевищення ринкової вартості над балансовою бухгалтерським проведенням не супроводжується.

Згідно з правилом нижчої вартості зниження вартості портфеля акцій на продаж буде відображено проведенням:

Д-т 7703 «Відрахування в резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж»;

К-т 3190 «Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж».

Якщо в кінці наступного місяця за результатами коригування балансової та ринкової вартості акцій необхідно зменшити залишок створеного спеціального резерву, то в бухгалтерському обліку це буде відображено проведенням:

Д-т 3190 «Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж»;

К-т 6703 «Зменшення резерву під знецінення цінних паперів на продаж».

За рахунок цього резерву покривається різниця (збиток) від реалізації акцій за ціною, нижчою від їх придбання.

При реалізації акцій, що перебувають у портфелі банку на продаж, реалізований прибуток чи збиток (різниця між ціною реалізації та балансовою вартістю) відображається у банку-продавця за окремим аналітичним рахунком балансового рахунка 6203 «Результат від торгівлі цінними паперами на продаж».

Наприклад, у випадку реалізації акцій з отриманням прибутку, банк-продавець здійснює такі проведення (якщо акція реалізована, а не обмінена на інший актив):

Д-т «Кореспондентський рахунок» на суму отриманих коштів;

Д-т 319 «Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж» — на суму спеціального резерву під реалізовану акцію;

К-т 310 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж» на суму первісної вартості реалізованої акції;

К-т 620 «Результат від торговельних операцій» на різницю між сумою отриманих коштів та балансовою вартістю акції.

Якщо в період перебування акцій у портфелі на продаж за ними були оголошені дивіденди, то дохід від вкладень банку в акції на продаж, отриманий у вигляді дивідендів, обліковується за балансовим рахунком 6300 «Дивідендний дохід за акціями та іншими вкладеннями».

Номінальна вартість придбаних банком акцій (свідоцтв або сертифікатів акцій) ураховується за позабалансовим рахунком 9819 «Інші цінності і документи» в розрізі емітентів.

Довгострокові вкладення банку в акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, а також вкладення в асоційовані та дочірні компанії. Довгострокові вкладення банку в акції слід розглядати залежно від взаємовідносин та ступеня контролю інвестора над оперативною та фінансовою діяльністю компанії, в яку були здійснені інвестиції.

Довгострокові інвестиції банку в акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у статутний фонд компаній, в яких банк не має ні контрольного, ні значного впливу, обліковуються за балансовими рахунками групи 320 «Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції». Облік вкладень в асоційовані та дочірні компанії здійснюється за балансовими рахунками 410 «Вкладення в асоційовані компанії» та 420 «Вкладення в дочірні компанії» відповідно.

Довгострокові інвестиції відображаються в обліку за вартістю придбання, що включає ринкову ціну придбаних акцій з урахуванням комісійних та інших витрат, пов'язаних з придбанням.

В аналітичному обліку за балансовими рахунками 3202 «Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком, випущені банками, в портфелі банку на інвестиції»; 3203 «Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком, випущені фінансовими (небанківськими) установами, у портфелі банку на інвестиції»; 3205 «Інші акції та вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції»; 4102 «Вкладення в асоційовані банки»; 4103 «Вкладення в асоційовані фінансові (небанківські) установи»; 4109 «Вкладення в інші асоційовані компанії»; 4202 «Вкладення в дочірні банки»; 4203 «Вкладення в дочірні фінансові (небанківські) установи»; 4209 «Вкладення в інші дочірні компанії» ведуться особові рахунки в розрізі емітентів акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком.

Оцінка і відображення в обліку довгострокових вкладень в акції здійснюються за правилом нижчої вартості, сутність якого викладено вище.

Зважаючи на принцип обережності, балансова вартість акцій, що враховані у портфелі банку на інвестиції за балансовим рахунком групи 320 «Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції», відображається за меншою із двох вартостей (балансовою чи ринковою вартістю) — метод вартості. Коригування балансової вартості та створення спеціального резерву за акціями у портфелі банку на інвестиції здійснюється один раз наприкінці року.

Згідно з правилом нижчої вартості зниження вартості портфеля акцій на інвестиції буде відображено проведенням:

Д-т 7704 «Відрахування в резерв під знецінення цінних паперів на інвестиції»;

К-т 3290 «Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на інвестиції».

Оголошений, а надалі отриманий дохід від вкладень банку в акції на інвестиції у вигляді дивідендів обліковується за балансовим рахунком 6300 «Дивідендний дохід за акціями та іншими вкладеннями».

Довгострокові вкладення банку в асоційовані компанії відображаються за рахунками групи 410 «Вкладення в асоційовані компанії» за ціною, визначеною пайовим методом.

Пайовий метод визначає пропорційну частку відображеного у звіті прибутку компанії, в яку вкладається капітал як дохід інвестора. При використанні цього методу банк-інвестор зараховує оголошений емітентом дохід від інвестиції, в еквівалентній частці власності, на збільшення цієї інвестиції. При цьому здійснюється проведення:

Д-т рахунків групи 410 «Вкладення в асоційовані компанії»;

К-т 6300 «Дивідендний дохід за акціями та іншими вкладеннями».

Після оголошення та сплати дивіденди розглядаються як повернення частки інвестиції. При цьому здійснюється проведення:

Д-т «Кореспондентський рахунок»;

К-т рахунків групи 410 «Вкладення в асоційовані компанії».

Довгострокові вкладення банку в дочірні компанії враховуються за балансовими рахунками групи 420 «Вкладення в дочірні компанії». Володіючи контрольним пакетом акцій, банк, як головна компанія, складає зведену консолідовану фінансову звітність (метод консолідації).

Зведена фінансова звітність складається тільки у тому разі, якщо задовольняються дві основні вимоги: 1) можливість контролю дочірнього підприємства та 2) вкладення, здійснені в банк чи інші фінансові (небанківські) установи й підприємства, що доповнюють діяльність банку. Якщо вказані вимоги не задовольняються, то придбані акції відображаються у балансі банку (головної компанії) як вкладення в асоційовані компанії (балансовий рахунок 410 «Вкладення в асоційовані компанії»).

Номінальна вартість придбаних банком акцій (свідоцтв або сертифікатів акцій) враховується за позабалансовим рахунком 9819 «Інші цінності і документи» в розрізі емітентів.

Вкладення банку в боргові цінні папери з метою продажу. Боргові цінні папери, які випущені центральними та місцевими органами державного управління, банками та іншими юридичними особами, обліковуються за балансовим рахунком 311 «Боргові цінні папери в портфелі банку на продаж» (крім тих, що ре-фінансуються Національним банком України).

В аналітичному обліку за балансовими рахунками 3110 «Боргові цінні папери центральних органів державного управління в портфелі банку на продаж»; 3111 «Боргові цінні папери місцевих органів державного управління в портфелі банку на продаж»; 3112 «Боргові цінні папери, випущені банками, в портфелі банку на продаж»; 3113 «Боргові цінні папери, випущені фінансовими (небанківськими) установами, в портфелі банку на продаж»; 3114 «Боргові цінні папери, випущені нефінансовими підприємствами, в портфелі банку на продаж»; 3116 «Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами у портфелі банку на продаж»; 3117 «Неамортизована премія за борговими цінними паперами у портфелі банку на продаж» ведуться особові рахунки в розрізі емітентів.

Боргові цінні папери у портфелі банку на продаж відображаються в обліку за вартістю їх придбання та переоцінюються в кінці місяця згідно з правилом нижчої вартості.

Облік боргових цінних паперів на продаж банк здійснює у розрізі кожної складової цінного папера: номінальної вартості, дисконту, премії. Для цього в аналітичному обліку за балансовими рахунками групи 311 «Боргові цінні папери в портфелі банку на продаж» відкриваються окремі балансові рахунки. (Відкриття рахунків та облік за складовими частинами цінного папера, а також амортизація премії чи дисконту, здійснюється аналогічно порядку, наведеному за борговими цінними паперами на інвестиції.)

Наприкінці місяця за борговими цінними паперами, що враховані у портфелі банку на продаж, необхідно здійснювати нарахування процентного доходу.

Результат (прибуток або збиток) від торгівлі цінними паперами відображається за балансовим рахунком 6203 «Результат від торгівлі цінними паперами на продаж».

Вкладення банку в боргові цінні папери на інвестиції. Боргові цінні папери, випущені центральними та місцевими органами державного управління, банками та іншими юридичними особами обліковуються за балансовим рахунком 321 «Боргові цінні папери в портфелі банку на інвестиції» (крім тих, що рефінансу-ються Національним банком України) та враховуються банком до дати погашення, незалежно від того, який період залишився до часу їх погашення.

В аналітичному обліку за балансовими рахунками 3210 «Боргові цінні папери центральних органів державного управління в портфелі банку на інвестиції»; 3211 «Боргові цінні папери місцевих органів державного управління в портфелі банку на інвестиції»; 3212 «Боргові цінні папери, випущені банками, в портфелі банку на інвестиції»; 3213 «Боргові цінні папери, випущені фінансовими (небанківськими) установами, в портфелі банку на інвестиції»; 3214 «Боргові цінні папери, випущені нефінансовими підприємствами, в портфелі банку на інвестиції»; 3216 «Неамор-тизований дисконт за борговими цінними паперами у портфелі банку на інвестиції»; 3217 «Неамортизована премія за борговими цінними паперами у портфелі банку на інвестиції» ведуться особові рахунки в розрізі емітентів.

Банки можуть купувати боргові цінні папери на дату їх випуску або після цієї дати протягом строку їх дії.

Боргові цінні папери можуть бути придбані за номіналом, з надбавкою (премією) або знижкою (дисконтом) залежно від того, яке співвідношення фактично склалося між офіційно встановленою і ринковою ставкою процентів за цими цінними паперами. Якщо ринкова ставка вища, ніж офіційно встановлена, то цінні папери продаються з дисконтом, і навпаки, якщо ринкова ставка процентів нижча, ніж офіційно встановлена, то — з премією.

Залежно від цього слід розглядати боргові цінні папери, придбані:

  • за номіналом; « з дисконтом;

  • з премією,

  • а також, які придбані між датами сплати процентів (купонів).

Облік боргових цінних паперів здійснюється в розрізі кожної складової частини цінного папера: номінальної вартості, дисконту, премії. Для цього за балансовими рахунками групи 321 «Боргові цінні папери в портфелі банку на інвестиції» відкриваються окремі рахунки. Наприклад:

3270 «Боргові цінні папери центральних органів державного управління в портфелі банку на інвестиції» (номінал) (активний);

3276 «Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами у портфелі банку на інвестиції» (контрактивний);

3217 «Неамортизована премія за борговими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції» (активний).

У разі придбання цінного папера з дисконтом здійснюються проведення:

Д-т 3210 «Боргові цінні папери центральних органів державного управління в портфелі банку на інвестиції» (номінал);

К-т 3216 «Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами у портфелі банку на інвестиції» (дисконт);

К-т «Кореспондентський рахунок».

При придбанні цінного папера з премією здійснюються проведення:

Д-т 3210 «Боргові цінні папери центральних органів державного управління в портфелі банку на інвестиції» (номінал);

Д-т 3217 «Неамортизована премія за борговими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції» (премія);

К-т «Кореспондентський рахунок».

Балансова вартість інвестиційних боргових цінних паперів буде визначатися шляхом приєднання до номіналу (рахунок 3210) цінного папера залишку премії (рахунок 3217), або навпаки — вирахуванням залишку дисконту (рахунок 3216).

Щомісяця протягом періоду від дати придбання до погашення цінного папера необхідно здійснювати амортизацію дисконту та премії з віднесенням нарахованих сум на збільшення чи зменшення процентних доходів (рахунок 6053 «Процентні доходи за іншими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції»).

Величина амортизації дисконту (премії) за період розраховується за методом прямої (рівномірний метод) у такий спосіб, щоб залишок неамортизованого дисконту (премії) на день погашення цінного папера був нульовим, або за методом ефективної ставки процентів (ринкової ставки на час придбання), за яким величина амортизації за кожний період визначається множенням поточної балансової вартості цінного папера на його ринкову ставку та вирахуванням суми нарахованих процентів за офіційно встановленою процентною ставкою. Дозволяється застосовувати один із методів, якщо різниця між величинами амортизації за період, яку розраховано за цими двома методами, є несуттєвою.

Застосування методу амортизації на основі ефективної ставки процентів дає змогу оцінити за кожний період, відповідно до балансової вартості цінних паперів: 1) величину процентних доходів (або витрат за борговими цінними паперами, що емітовані банком); 2) ринкову вартість.

Сума амортизації дисконту збільшує процентний дохід (цінні папери з дисконтом), а сума амортизації премії зменшує процентний дохід (цінні папери з премією).

При цьому здійснюються проведення:

— за амортизації дисконту:

Д-т 3216 «Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами у портфелі банку на інвестиції» (дисконт}',

К-т 6053 «Процентні доходи за іншими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції»;

— за амортизації премії (зменшується сума нарахованого доходу за номіналом цінного папера)

Д-т 6053 «Процентні доходи за іншими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції»;

К-т 3217 «Неамортизована премія за борговими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції» (премія).

Нарахування процентів за купонними цінними паперами здійснюється щомісяця (за принципом нарахування) за процентною ставкою купона починаючи з дати їх придбання.

Крім того, банк-покупець може сплачувати суму нагромадженого процента, який входить до вартості цінного папера, що придбаний у період між датами сплати купонів. Ця сума дорівнює величині процента, яка нарахована за період з дня випуску цінного папера або останньої сплати купона до дня придбання. Сплачений накопичений процент обліковується за рахунком 3218 «Нараховані доходи за борговими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції» (за цим рахунком також здійснюється нарахування процентів за купонними цінними паперами).

Сплачені накопичені проценти за купонними цінними паперами списуються на час фактичного отримання купона. Нараховані проценти після придбання цінного папера визнаються як дохід.

Боргові цінні папери, що враховуються у портфелі банку на інвестиції, обліковуються за вартістю придбання і переоцінюються наприкінці року згідно з правилом нижчої вартості, якщо відбулося зниження ринкової вартості цінних паперів.

Для відшкодування можливих втрат у разі зниження протягом року ринкової ціни інвестиційних цінних паперів наприкінці року створюється резерв під їх знецінення.

При цьому здійснюється бухгалтерське проведення:

Д-т 7704 «Відрахування в резерв під знецінення цінних паперів на інвестиції»;

К-т 3290 «Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на інвестиції».

Перевищення оціночної ринкової ціни цінних паперів над їх балансовою вартістю бухгалтерським проведенням не супроводжується.

Сума зменшення резерву внаслідок збільшення вартості цінних паперів, за якими був створений резерв, обліковується за рахунком 6704 «Зменшення резерву під знецінення цінних паперів на інвестиції». Також на цей рахунок зараховується сума створеного резерву внаслідок продажу інвестиційних цінних паперів.

Сума комісійних, сплачених при придбанні боргових цінних паперів, відноситься на витрати на час їх придбання (балансовий рахунок 7103 «Комісійні витрати за операціями з цінними паперами»).

Позитивний (негативний) результат від продажу цінних паперів на інвестиції, вкладень в асоційовані і дочірні компанії, що виникає між ціною продажу та балансовою вартістю (що визначається з урахуванням сум амортизації премії та дисконту), відображається за балансовим рахунком 6394 (7394) «Позитивний (негативний) результат від продажу цінних паперів на інвестиції, вкладень в асоційовані і дочірні компанії».

Облік операцій з інвестиційними цінними паперами в іноземній валюті здійснюється аналогічно обліку операцій з інвестиційними цінними паперами в національній валюті з використанням рахунків валютної позиції.

Вкладення банків у боргові цінні папери Уряду України та місцевих органів державного управління, що рефінансуються Національним банком України, відображаються за балансовими рахунками груп 141 та 142 у портфелі банку на продаж та на інвестиції відповідно за такими рахунками: 1410 «Облігації внутрішньої державної позики, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж»; 1411 «Інші боргові цінні папери центральних органів державного управління, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж»; 1412 «Боргові цінні папери місцевих органів державного управління, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж»; 1416 «Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж»; 1417 «Неамортизована премія за борговими цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж»; 1420 «Облігації внутрішньої державної позики, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на інвестиції»; 1421 «Інші боргові цінні папери центральних органів державного управління, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на інвестиції»; 1422 «Боргові цінні папери місцевих органів державного управління, що рефінансуються Національним банком України,.у портфелі банку на інвестиції»; 1426 «Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на інвестиції»; 1427 «Неамортизо-вана премія за борговими цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на інвестиції». За балансовими рахунками групи 142 «Боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на інвестиції» враховуються цінні папери до дати погашення, незалежно від того, який період залишився до часу їх погашення. Порядок обліку за рахунками груп 141 та 142 здійснюється аналогічно обліку боргових цінних паперів, придбаних на продаж та на інвестиції.

Інколи виникають обставини, за яких керівництво банку приймає рішення про продаж інвестиційних цінних паперів або переведення їх з інвестиційного портфеля у портфель цінних паперів, призначених для продажу.

Переведення цінних паперів з інвестиційного портфеля у портфель цінних паперів на продаж повинно здійснюватися дуже рідко і бути обґрунтованим; такі переведення здійснюються лише за відповідним наказом керівництва.

Якщо здійснюється переведення інвестиційних цінних паперів у цінні папери на продаж, цінні папери переводяться за ринковою вартістю на день переведення і надалі обліковуються як цінні папери на продаж. При зменшенні їх ціни на різницю між балансовою та ринковою вартістю цінних паперів створюється резерв у день переведення. У разі підвищення ціни облік різниці між балансовою та ринковою вартістю не здійснюється, оскільки цінні папери не обліковувалися на рахунку цінних паперів на продаж під час їх придбання. Отриманий прибуток від реалізації (продажу) цінних паперів відображається за рахунком 6203 «Результат від торгівлі цінними паперами на продаж» як прибуток від цінних паперів.

Якщо здійснюється переведення цінних паперів з портфеля цінних паперів на продаж до інвестиційного портфеля, операція відображається за ринковою ціною на час переведення в порядку продажу цінних паперів. Отриманий результат відображається за балансовим рахунком 6203 «Результат від торгівлі цінними паперами на продаж» як прибуток чи збиток від торгівлі цінними паперами. Переведені цінні папери обліковуються за рахунком інвестиційних цінних паперів як придбані.

Операції з купівлі-продажу цінних паперів відображаються у бухгалтерському обліку за датою операції (датою укладення угоди), тобто в день виникнення прав (активів) або зобов'язань (пасивів), незалежно від дати руху коштів (дати розрахунку) за цією операцією або дати валютування (зміни прав власності на цінні папери).

В окремих випадках відображення за балансовими рахунками операції за датою угоди можливе, якщо дата угоди та дата валютування збігаються.

Якщо дата передання прав власності не збігається з датою укладення угоди, то зобов'язання щодо купівлі-продажу цінних паперів за датою угоди враховуються за позабалансовими рахунками.

Зобов'язання та вимоги за угодами з цінними паперами за датою операції обліковуються за позабалансовими рахунками групи 935 «Активи до отримання», 936 «Активи до відсилання» з дати укладення угоди до дати валютування. Починаючи з дати валютування, необхідно здійснювати нарахування доходів (або витрат) за цінними паперами.

Угоди відображаються за позабалансовими рахунками на підставі первинних документів — звітів дилерів, договорів тощо.
1   2   3   4

Схожі:

Поняття торгівлі цінними паперами
Останній визначає основні засади оподаткування прибутку юридичних осіб від операцій з торгівлі цінними паперами. Цей закон визначає...
Доходи від операцій з цінними паперами, валютними цінностями та борговими зобов'язаннями

Декларація про прибуток підприємства
Доходи від операцій з цінними паперами, валютними цінностями та борговими зобов’язаннями (додаток Б, рядок 12)
«ФОНДОВА КОМПАНІЯ «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «РЕЄСТР КОНСАЛТИНГ»...
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фондова Компанія «Торговець Цінними Паперами «Реєстр-Консалтинг»
«ФОНДОВА КОМПАНІЯ «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «РЕЄСТР – КОНСАЛТИНГ»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фондова Компанія «Торговець Цінними Паперами «Реєстр-Консалтинг»
31 Підприємство ТОВ «Фондова компанія «Торговець цінними паперами «Реєстр Консалтинг»
Підприємство ТОВ «Фондова компанія «Торговець цінними паперами «Реєстр Консалтинг»
План Лекції Сутність і класифікація валютних операцій комерційних...
Сутність і класифікація валютних операцій комерційних банків Банківська операція визнається як валютна за умови застосування в процесі...
Коди Дата (рік, місяць, число)
Підприємство ТОВ «Фондова компанія «торговець цінними паперами «Реєстр Консалтинг»
Коди Дата (рік, місяць, число)
Підприємство ТОВ «Фондова компанія «Торговець цінними паперами «Реєстр Консалтинг»
Цінними Паперами «Реєстр-Консалтинг»
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка